Він залишив після себе «давидівські» екситони, солітони та учнів (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України О.С. Давидова)
25 грудня 2012 р. відбулися спільні урочисті збори Відділення фізики і астрономії й Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України, присвячені 100-річчю від дня народження видатного фізика-теоретика академіка НАН України Олександра Сергійовича Давидова....
Збережено в:
Дата: | 2013 |
---|---|
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
Назва видання: | Вісник НАН України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43045 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Він залишив після себе «давидівські» екситони, солітони та учнів (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України О.С. Давидова) // Вісн. НАН України. — 2013. — № 2. — С. 29-31. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-43045 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-430452013-04-15T03:11:41Z Він залишив після себе «давидівські» екситони, солітони та учнів (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України О.С. Давидова) Події 25 грудня 2012 р. відбулися спільні урочисті збори Відділення фізики і астрономії й Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України, присвячені 100-річчю від дня народження видатного фізика-теоретика академіка НАН України Олександра Сергійовича Давидова. 2013 Article Він залишив після себе «давидівські» екситони, солітони та учнів (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України О.С. Давидова) // Вісн. НАН України. — 2013. — № 2. — С. 29-31. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43045 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Події Події |
spellingShingle |
Події Події Він залишив після себе «давидівські» екситони, солітони та учнів (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України О.С. Давидова) Вісник НАН України |
description |
25 грудня 2012 р. відбулися спільні урочисті збори Відділення фізики і астрономії й Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України, присвячені 100-річчю від дня народження видатного фізика-теоретика академіка НАН України Олександра Сергійовича Давидова. |
format |
Article |
title |
Він залишив після себе «давидівські» екситони, солітони та учнів (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України О.С. Давидова) |
title_short |
Він залишив після себе «давидівські» екситони, солітони та учнів (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України О.С. Давидова) |
title_full |
Він залишив після себе «давидівські» екситони, солітони та учнів (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України О.С. Давидова) |
title_fullStr |
Він залишив після себе «давидівські» екситони, солітони та учнів (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України О.С. Давидова) |
title_full_unstemmed |
Він залишив після себе «давидівські» екситони, солітони та учнів (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України О.С. Давидова) |
title_sort |
він залишив після себе «давидівські» екситони, солітони та учнів (до 100-річчя від дня народження академіка нан україни о.с. давидова) |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2013 |
topic_facet |
Події |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43045 |
citation_txt |
Він залишив після себе «давидівські» екситони, солітони та учнів (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України О.С. Давидова) // Вісн. НАН України. — 2013. — № 2. — С. 29-31. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
first_indexed |
2025-07-04T01:24:35Z |
last_indexed |
2025-07-04T01:24:35Z |
_version_ |
1836677622465036288 |
fulltext |
29ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 2
ПОДІЇ
25 грудня 2012 р. відбулися спільні урочисті збори Відділення фізики і астрономії й Відділення ядерної
фізики та енергетики НАН України, присвячені 100-річчю від дня народження видатного фізика-
теоретика академіка НАН України Олександра Сергійовича Давидова.
ВІН ЗАЛИШИВ ПІСЛЯ СЕБЕ
«ДАВИДІВСЬКІ» ЕКСИТОНИ, СОЛІТОНИ ТА УЧНІВ
до 100-річчя від дня народження академіка НАН України О.С. Давидова
25 грудня 2012 р. у приміщенні Великого
конференц-залу НАН України відбулися
спільні урочисті збори Відділення фізики і
астрономії й Відділення ядерної фізики та
енергетики НАН України з нагоди 100-річ-
чя з дня народження всесвітньо відомого
фізика, засновника знаменитої теоретичної
школи академіка НАН України Олександра
Сергійовича Давидова.
У засіданні взяли участь віце-пре зи-
денти НАН України академіки НАН Украї-
ни А.Г. Загородній та А.Г. Наумовець, ака-
демік-секретар Відділення фізики і аст ро-
номії академік НАН України В.М. Локтєв,
заступник академіка-секретаря Відділення
ядерної фізики та енергетики академік НАН
України І.М. Вишневський, дійсні члени і
члени-кореспонденти відділень, співробіт-
ники й аспіранти київських інститутів фі-
зичного профілю, викладачі та студенти
фізичного і радіофізичного факультетів Ки-
ївського національного університету імені
Тараса Шевченка та інші представники на-
укової громадськості. У численних висту-
пах ішлося про життя й наукову діяльність
О.С. Давидова, вчені з різних академічних
установ поділилися з присутніми своїми
спогадами про яскраві моменти спільної ро-
боти й особистого спілкування з цим видат-
ним науковцем.
Олександр Сергійович Давидов наро-
дився 26 грудня 1912 р. у кримському місті
Євпаторія в сім’ї робітника. У 1930 р. він
закінчив школу і наступного року переїхав
до Москви, де влаштувався шліфувальни-
ком на автозаводі. Однак жага до знань,
притаманна йому з дитинства, привела
юнака на робітфак, а вже через рік він став
студентом першого курсу фізичного фа-
культету Московського державного уні-
верситету ім. М.В. Ломоносова.
Ще в студентські роки О.С. Давидов ви-
явив неординарні здібності фізика-тео ре-
тика. Його перша самостійна наукова робо-
та зі статистичної теорії розсіювання світ-
ла в конденсованих середовищах, яку він
виконував під керівництвом професора
B.C. Фурсова, привернула до себе увагу ви-
кладачів Університету. Після блискучого
30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 2
ПОДІЇ
захисту дипломної роботи в 1939 р. йому
пощастило стати аспірантом видатного
радянського фізика-теоретика і майбут-
нього Нобелівського лауреата Ігоря Євге-
новича Тамма, який на той час очолював
відділ теоретичної фізики Фізичного ін-
ституту ім. П.М. Лебедєва АН СРСР.
У 1941 р. Олександр Сергійович достро-
ково підготував кандидатську дисертацію.
Захист призначили на осінь, але ці плани
зруйнувала Велика Вітчизняна війна. Спо-
чатку О.С. Давидова призначили начальни-
ком лабораторії одного із заводів авіаційної
промисловості в місті Уфі. На цій посаді мо-
лодий учений зарекомендував себе ком-
петентним і діяльним фахівцем, здатним
успішно керувати колективом, і згодом його
підвищили до начальника відділу фізичних
методів дослідження. Захист дисертації на
тему «Теорія випромінювання електронів
радіоактивною речовиною» все ж таки від-
бувся в 1943 р. у Казані, куди було евакуйо-
вано ФІАН ім. П.М. Лебедєва.
Після закінчення війни Олександра Сергі-
йовича запрошують до Києва в Інститут фі-
зики АН УРСР, у якому велися пріоритетні
для того часу спектроскопічні дослідження
ароматичних сполук. Саме в цьому Інституті
О.С. Давидов розробив теорію молекулярних
екситонів і відкрив явище розщеплення та
поляризації смуг поглинання світла молеку-
лярними кристалами з кількома молекулами
в елементарній комірці, що майже одразу
принесло йому всесвітнє визнання. Давидів-
ське розщеплення, на загальну думку, стало
одним із найвидатніших досягнень криста-
лооптики ХХ ст., остаточно довівши існуван-
ня молекулярних екситонів, які визначають
багато особливостей молекулярних криста-
лів і кріокристалів. Дослідження О.С. Дави-
дова і його колег у 1966 р. було відзначено
найвищою в СРСР науковою нагородою —
Ленінською премією.
Паралельно з роботою в Інституті фізики
Олександр Сергійович очолює кафедру тео-
ретичної фізики Київського державного
університету ім. Т.Г. Шевченка, де читає
лекції з квантової механіки, статистичної
фізики і термодинаміки, електродинаміки,
теорії хімічного зв’язку. У 1951 р. його оби-
рають членом-кореспондентом АН УРСР.
У 1953 р. постановою Уряду СРСР
О.С. Давидова було залучено до виконання
так званої оборонної тематики і переведено
до підмосковного міста Обнінська у Фізико-
енер гетичний інститут, де він займався пи-
таннями теорії атомного ядра. І знову Олек-
сандр Сергійович успішно поєднує наукову
діяльність із викладацькою. Спочатку він
читає лекції як професор кафедри теоретич-
ної фізики, а згодом очолює кафедру кван-
тової теорії МДУ ім. М.В. Ломоносова. У
цей період разом зі своїм аспірантом Г.Ф. Фі-
ліпповим він запропонував принципово
нову модель для вивчення колективних збу-
джень важких ядер, припустивши їх неаксі-
альність. Ця модель дала змогу послідовно
описати обертальні та колективні спектри
великої кількості ядер і ввійшла до світової
наукової літератури як модель Давидова —
Філіппова.
У 1964 р. О.С. Давидов, обраний дійсним
членом АН УРСР, повертається до Києва в
Інститут фізики, а через два роки перехо-
дить до новоствореного Інституту теоретич-
ної фізики, де продовжує свої дослідження з
фізики ядра і фізики твердого тіла. У 1973 р.
йому запропонували очолити цю установу, і
впродовж 15 років Олександр Сергійович
незмінно керував Інститутом.
Безумовно, найбільшим досягненням дру-
гого київського періоду в науковій діяльності
О.С. Давидова було відкриття ним, як кажуть,
«на кінчику пера», нового нелінійного квазі-
частинкового збудження в молекулярних, зо-
крема біомолекулярних, ланцюжках, яке діс-
тало назву «давидівський солітон». Будучи
надзвичайно стійким, таке збудження віді-
грає велику роль у процесах переносу енергії
і заряду в живих клітинах та організмах. Да-
видівські солітони стали дуже популярними
об’єктами теоретичного й експериментально-
го вивчення в багатьох наукових центрах Єв-
ропи й Америки, а Інститут теоретичної фі-
зики — визнаним лідером у цьому напрямі
фізичних і біофізичних досліджень.
31ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 2
ПОДІЇ
Олександр Сергійович був відомий як та-
лановитий, чудовий лектор. Його виступи
перед різними аудиторіями, від провідних
світових фахівців до широкого загалу, заці-
кавленого проблемами сучасної науки, мали
незмінний успіх. Йому була притаманна
особлива властивість мислення — простота,
зумовлена глибоким розумінням основ і
сутності фізичних явищ. І наукові праці
Олександра Сергійовича, і його лекції, і під-
ручники вирізнялися чіткою логікою ви-
кладу, були позбавлені зайвого мудрування.
Наука завжди конкретна — це один із най-
важливіших критеріїв, який дає можливість
відрізнити справжню науку від наукоподіб-
ності, якій учений активно протистояв усе
своє життя.
О.С. Давидов виховав плеяду яскравих,
талановитих учених, які, в свою чергу, підго-
тували чимало науковців, і разом вони утво-
рюють нині широко відому як в Україні, так і
за її межами «давидівську» школу фізиків-
теоретиків. Серед його учнів багато докторів
наук, членів різних академій, лауреатів пре-
стижних премій. У 1982 р. О.С. Давидов з
повним правом був удостоєний почесного
звання Героя Соціалістичної Праці.
Перу О.С. Давидова належить близько
300 наукових праць. Основні результати
його досліджень викладено в низці моно-
графій, перекладених (часом неодноразово)
багатьма мовами світу: «Теория поглоще-
ния света в молекулярных кристаллах»
(1951), «Возбужденные состояния атомных
ядер» (1967), «Теория молекулярных экси-
тонов» (1968), «Биология и квантовая ме-
ханика» (1979), «Солитоны в молекуляр-
ных системах» (1988), «Высокотемператур-
ная сверхпроводимость» (1990). Написані
ним усесвітньо відомі підручники, такі як
«Теория атомного ядра» (1958), «Квантовая
механика» (1963), «Теория твердого тела»
(1976), можна знайти в будь-якій універси-
тетській бібліотеці. На цих книгах вихову-
валося не одне покоління студентів і вони
зберегли своє наукове значення аж до сьо-
годні.
Останні роки свого життя Олександр
Сергійович присвятив розгадуванню від-
критого в 1986 р. явища високотемператур-
ної надпровідності та запропонував оригі-
нальну модель цього ефекту. Серце видатно-
го вченого зупинилося 19 лютого 1993 р.,
коли він, навіть перебуваючи вже в лікарні,
працював над великою монографією з не-
лінійної квантової механіки.
Світова наукова громадськість з повним
правом вважає Олександра Сергійовича
Давидова одним із найвидатніших фізиків-
тео ретиків XX ст., а «давидівська» наукова
школа стала найкращим пам’ятником цьо-
му непересічному вченому.
|