Деякі проблемні моменти етногенезу українців та його завершальний етап
In the 12th century two "integrating centers" at the territory of Ukraine had intensified their integrating activity - the Haluch-Volynian and Chernigiv and joined their efforts in struggling for the Kyiv principate. Thus, the new ethno-political unity was formed. The Northern and the Nort...
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2005
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43059 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Деякі проблемні моменти етногенезу українців та його завершальний етап / В. Балушок // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 6. — С. 55-64. — Бібліогр.: 68 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-43059 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-430592013-04-16T03:17:04Z Деякі проблемні моменти етногенезу українців та його завершальний етап Балушок, В. Наукова дискусія In the 12th century two "integrating centers" at the territory of Ukraine had intensified their integrating activity - the Haluch-Volynian and Chernigiv and joined their efforts in struggling for the Kyiv principate. Thus, the new ethno-political unity was formed. The Northern and the North-Eastern lands of Rus had separated themselves from Êyiv establiching their own ethno-political unions. The appearance of the separate ethno-political union at the territory of the South Rus resulted in the formation of the common South-Russian communication systems, including the information system; and common South-Russian ethnoces elite had emerged. This, in its turn, had led to the formulation and common usage of such ethnonym as "Rus" (plural) /"Rusin" (singular) as a self-name at the end of the 12th and the beginning of the 13th centuries. The appearance of the unified name for the whole South Russian lands at the end of the 12th and the beginning of the 13th century witnessed to the fact that the ethnic formation process was nearing completion at that time. The ethnonym was in use as the self-name of all Ukrainians up to the first half of 18th century, and probably later. 2005 Article Деякі проблемні моменти етногенезу українців та його завершальний етап / В. Балушок // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 6. — С. 55-64. — Бібліогр.: 68 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43059 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукова дискусія Наукова дискусія |
| spellingShingle |
Наукова дискусія Наукова дискусія Балушок, В. Деякі проблемні моменти етногенезу українців та його завершальний етап Народна творчість та етнографія |
| description |
In the 12th century two "integrating centers" at the territory of Ukraine had intensified their integrating activity - the Haluch-Volynian and Chernigiv and joined their efforts in struggling for the Kyiv principate. Thus, the new ethno-political unity was formed. The Northern and the North-Eastern lands of Rus had separated themselves from Êyiv establiching their own ethno-political unions. The appearance of the separate ethno-political union at the territory of the South Rus resulted in the formation of the common South-Russian communication systems, including the information system; and common South-Russian ethnoces elite had emerged. This, in its turn, had led to the formulation and common usage of such ethnonym as "Rus" (plural) /"Rusin" (singular) as a self-name at the end of the 12th and the beginning of the 13th centuries. The appearance of the unified name for the whole South Russian lands at the end of the 12th and the beginning of the 13th century witnessed to the fact that the ethnic formation process was nearing completion at that time. The ethnonym was in use as the self-name of all Ukrainians up to the first half of 18th century, and probably later. |
| format |
Article |
| author |
Балушок, В. |
| author_facet |
Балушок, В. |
| author_sort |
Балушок, В. |
| title |
Деякі проблемні моменти етногенезу українців та його завершальний етап |
| title_short |
Деякі проблемні моменти етногенезу українців та його завершальний етап |
| title_full |
Деякі проблемні моменти етногенезу українців та його завершальний етап |
| title_fullStr |
Деякі проблемні моменти етногенезу українців та його завершальний етап |
| title_full_unstemmed |
Деякі проблемні моменти етногенезу українців та його завершальний етап |
| title_sort |
деякі проблемні моменти етногенезу українців та його завершальний етап |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Наукова дискусія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43059 |
| citation_txt |
Деякі проблемні моменти етногенезу українців та його завершальний етап / В. Балушок // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 6. — С. 55-64. — Бібліогр.: 68 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT balušokv deâkíproblemnímomentietnogenezuukraíncívtajogozaveršalʹnijetap |
| first_indexed |
2025-07-04T01:25:15Z |
| last_indexed |
2025-07-04T01:25:15Z |
| _version_ |
1836677664270712832 |
| fulltext |
55555555
НННН аааа уууу кккк оооо вввв аааа дддд ииии сссс кккк уууу сссс іііі яяяя
Îá’ºêòèâíîþ îñíîâîþ äëÿ åòíîãåíåçó
áóäü-ÿêîãî íàðîäó, â òîìó ÷èñë³ óêðà¿íö³â,
âèñòóïຠåòíîãåíåòè÷íà í³øà – òàêå ïðèðîä-
íî-ñîö³àëüíå óòâîðåííÿ, ùî ïîðîäæóº åòíîñ1.
Ôîðìóâàííÿ óêðà¿íñüêî¿ åòíîãåíåòè÷íî¿ í³ø³,
ÿê ³ îñíîâí³ åòàïè âëàñíå åòíîãåíåçó óêðà¿íö³â
(îêð³ì çàâåðøàëüíîãî ïåð³îäó), îá´ðóíòîâàíî
ìíîþ â ïîïåðåäí³õ ïóáë³êàö³ÿõ2. Ïðîòå ç ÷à-
ñîì “âèñâ³òèëèñÿ” äåÿê³ ñëàáê³ ì³ñöÿ ó çàïðî-
ïîíîâàí³é êîíöåïö³¿ óêðà¿íñüêîãî åòíîãåíåçó,
ÿê³ ìîæóòü áóòè âðàçëèâèìè äëÿ êðèòèêè.
Òîìó çóïèí³ìîñÿ íà íèõ ñïåö³àëüíî, äàþ÷è
äîäàòêîâó ðîçãîðíóòó àðãóìåíòàö³þ. Êð³ì òî-
ãî, íå ðîçêðèòèì äåòàëüíî çàëèøèâñÿ çàâåð-
øàëüíèé åòàï óòâîðåííÿ óêðà¿íñüêîãî íàðîäó,
ùî òåæ ïîòðåáóº ñïåö³àëüíîãî ðîçãëÿäó.
Ïåðøîþ òàêîþ òåçîþ, ÿêà ïîòðåáóº óòî÷-
íåííÿ, º âèçíà÷åííÿ ìåæ óêðà¿íñüêî¿ åòíîãåíå-
òè÷íî¿ í³ø³, çîêðåìà íà ï³âäí³, ï³âíî÷³ ³ ñõîä³.
Ó ñâî¿õ ïåðøèõ ïóáë³êàö³ÿõ ïðî îçíà÷åíó í³øó
ÿ ïîìèëêîâî ïðîâ³â ¿¿ ï³âäåíí³ êîðäîíè óçáå-
ðåææÿì ×îðíîãî é Àçîâñüêîãî ìîð³â, à ï³â-
äåííî-ñõ³äí³ – ìåæåþ ïîøèðåííÿ ÷îðíîçåì³â,
âêëþ÷àþ÷è äî ¿¿ ñêëàäó ñòåïîâ³ ðàéîíè ï³âäíÿ
³ ï³âäåííîãî ñõîäó Óêðà¿íè3. Àëå ïîäàëüø³
äîñë³äæåííÿ ïîêàçàëè, ùî ñòåïîâ³ ïðè÷îðíî-
ìîðñüêî-ïðèàçîâñüê³ ðàéîíè Óêðà¿íè íå âõî-
äèëè äî ñêëàäó óêðà¿íñüêî¿ åòíîãåíåòè÷íî¿ í³-
ø³. Åòíîãåíåç óêðà¿íö³â ïðîõîäèâ â îñíîâíîìó
ó ë³ñîñòåïîâ³é çîí³, à òàêîæ íà ï³âäåííîìó
Ïîë³ññ³, äå, â ì³ðó îñâîºííÿ éîãî ñëîâ’ÿíàìè-
ïðîòîóêðà¿íöÿìè, ôîðìè ãîñïîäàðþâàííÿ âñå
á³ëüøå íàáëèæàëèñÿ äî òèõ, ÿê³ ïîáóòóâàëè â
˳ñîñòåïó. Ïðîòå âêëþ÷åííÿ âñ³º¿ òåðèòîð³¿
Óêðà¿íè äî ñêëàäó óêðà¿íñüêî¿ í³ø³ íà ïî÷àò-
êó ìî¿õ ñòóä³é íàä óêðà¿íñüêèì åòíîãåíåçîì
ñòàëîñÿ íå âèïàäêîâî, äëÿ öüîãî áóëè ïåâí³
ï³äñòàâè. г÷ ó ò³ì, ùî êîëè ïîð³âíÿòè êàðòè
àðõåîëîã³÷íèõ êóëüòóð, ÿê³ ³ñíóâàëè íà òåðèòî-
𳿠Óêðà¿íè ç åïîõè åíåîë³òó (V-IV òèñ. äî
í. å.) äî ïåð³îäó Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³, ç ðåçóëüòàòà-
ìè åòíîãðàô³÷íîãî êàðòîãðàôóâàííÿ òðàäèö³é-
íî-ïîáóòîâî¿ êóëüòóðè óêðà¿íö³â Õ²Õ-ÕÕ ñò.,
òî ïðîñòåæóºòüñÿ ö³êàâà òåíäåíö³ÿ äî ¿õ çá³ãó.
Öå ÷³òêî âèäíî ïðè ïîð³âíÿíí³ êàðò äóõîâíî¿
(ðîäèëüíà îáðÿäîâ³ñòü, ôîëüêëîðíî-ì³ôî-
ëîã³÷í³ òåêñòè ïðî “ïîõîäæåííÿ” ä³òåé, îáðÿ-
äè “Êîçà” ³ “Ìàëàíêà”) òà ìàòåð³àëüíî¿ (æèò-
ëî, îäÿã) êóëüòóðè óêðà¿íö³â ç êàðòàìè àðõåî-
ëîã³÷íèõ êóëüòóð. Çîêðåìà, àðõåîëîã³÷í³
êóëüòóðè “íàìàãàþòüñÿ” ðîçì³ùóâàòèñÿ íà òå-
ðèòîð³ÿõ, ÿê³ âèä³ëåí³ åòíîëîãàìè ïðè êàðòî-
ãðàôóâàíí³ êóëüòóðíèõ ðåàë³é Õ²Õ-ÕÕ ñò.
ÿê: 1) ϳâäåííèé; 2) Ïîë³ñüêèé (ïîä³ëåíèé, ó
ñâîþ ÷åðãó, íà çàõ³äíó, öåíòðàëüíó ³ ñõ³äíó
÷àñòèíè); 3) Ïðàâîáåðåæíî-Öåíòðàëüíèé
(ìîæëèâî, îêðåìî Ïðàâîáåðåæíèé ³ Öåí-
òðàëüíèé); 4) ˳âîáåðåæíî-Ñõ³äíèé àðåàëè
(îñíîâó òåðèòîð³é 3 ³ 4 àðåàë³â, íàéá³ëüøèõ çà
ïëîùåþ, ñêëàäຠë³ñîñòåïîâà çîíà).  çàõ³äíî-
ìó ðåã³îí³ Óêðà¿íè ÷àñòî ³ñíóþòü çîâñ³ì ³íø³,
ñâî¿ àðõåîëîã³÷í³ êóëüòóðè, ùî ïîøèðþâàëèñÿ
òóäè ïåðåâàæíî ³ç çàõîäó. ² â Õ²Õ-ÕÕ ñò.
òàì òåæ º ñàìîñò³éí³ åòíîãðàô³÷í³ é ñóáåòí³÷-
í³ ãðóïè óêðà¿íö³â ç ÿñêðàâî âèðàæåíèìè
îñîáëèâîñòÿìè òðàäèö³éíî-ïîáóòîâî¿ êóëüòóðè
(áîéêè, ëåìêè, ãóöóëè, çàêàðïàòö³ òà ³íø³4).
Ïåð³îäè îçíà÷åíîãî çá³ãó (â òåíäåíö³¿) àðåàë³â
àðõåîëîã³÷íèõ êóëüòóð ç ï³çí³øèìè àðåàëàìè
ðåàë³é òðàäèö³éíî-ïîáóòîâî¿ êóëüòóðè óêðà¿í-
ö³â ïåðåðèâàëèñÿ ïîð³âíÿíî êîðîòêèìè ïåð³î-
äàìè çì³øàííÿ êîðäîí³â àðõåîëîã³÷íèõ êóëüòóð
³ ïîøèðåííÿì îñòàíí³õ çà ¿õ ìåæ³ (íàé÷àñò³øå
ï³âäåííèõ ó öåíòðàëüíó çîíó), ÿê³ ïîò³ì çíîâó
çì³íþþòüñÿ òðèâàëèìè ïåð³îäàìè çá³ãó â³äçíà-
÷åíèõ àðåàë³â5. Âêàçàíà òåíäåíö³ÿ, ÿê âèäàºòü-
ñÿ, â³äáèâຠê³ëüêàòèñÿ÷îë³òí³é ïðîöåñ ôîðìó-
âàííÿ ò³º¿ êóëüòóðíî¿ îñíîâè, íà ÿê³é ï³çí³øå
âèðîñëà òðàäèö³éíî-ïîáóòîâà åòíîêóëüòóðà ñó-
÷àñíèõ óêðà¿íö³â ç ¿¿ îñíîâíèìè ðåã³îíàëüíèìè
âàð³àíòàìè. Àíàëîã³÷íà òåíäåíö³ÿ ÷³òêî âèñòó-
ïຠ³ ïðè ïîð³âíÿíí³ àðåàë³â àðõåîëîã³÷íèõ
êóëüòóð òà ðåàë³é òðàäèö³éíî-ïîáóòîâî¿ êóëü-
òóðè óêðà¿íö³â Õ²Õ-ÕÕ ñò. ç àðåàëàìè äàâ-
í³õ çà ïîõîäæåííÿì ãîâîð³â óêðà¿íñüêî¿ ìîâè,
ùî çàéìàþòü ï³âí³÷íó, ï³âäåííî-çàõ³äíó ³ öåí-
òðàëüíó Óêðà¿íó6. Òîáòî, ìîæíà ãîâîðèòè, ùî
ê³ëüêàòèñÿ÷îë³òí³ êóëüòóðí³ çäîáóòêè íàñåëåí-
íÿ âñ³º¿ òåðèòî𳿠Óêðà¿íè ç ÷àñîì óâ³éøëè äî
ñêëàäó åòíîêóëüòóðè óêðà¿íö³â. À ÿêùî òàê,
òî âèçíà÷åí³ ìíîþ ñïî÷àòêó ìåæ³ óêðà¿íñüêî¿
í³ø³, äóìàºòüñÿ, íå º òàêèìè âæå íåïðàâèëü-
ÄÅßʲ ÏÐÎÁËÅÌͲ ÌÎÌÅÍÒÈ ÅÒÍÎÃÅÍÅÇÓ ÓÊÐÀ¯ÍÖ²Â
ÒÀ ÉÎÃÎ ÇÀÂÅÐØÀËÜÍÈÉ ÅÒÀÏ
Âàñèëü ÁÀËÓØÎÊÂàñèëü ÁÀËÓØÎÊ
55556666
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 66//22000055*ISSN 0130�6936 *
íèìè. Öå òåðèòîð³ÿ óêðà¿íñüêî¿ åòí³÷íî¿ í³ø³,
íà ÿêó ïåðåòâîðèëàñÿ åòíîãåíåòè÷íà í³øà ï³ñ-
ëÿ çàâåðøåííÿ åòíîãåíåçó óêðà¿íö³â, à òàêîæ
ï³ñëÿ òèõ òðàíñôîðìàö³é, ÿêèõ çàçíàâ íàø åò-
íîñ óïðîäîâæ éîãî òðèâàëî¿ åòí³÷íî¿ ³ñòîð³¿. ²
õî÷à óêðà¿íñüêèé åòíîãåíåç, ñïðàâä³, ïðîõîäèâ
ó á³ëüø ëîêàëüíîìó àðåàë³, òåðèòîð³ÿ âñ³º¿ Óê-
ðà¿íè âñå æ, î÷åâèäíî, çäàâíà ñòàíîâèëà ïåâ-
íå ö³ëå (çãàäàéìî â³äîìèé “ñê³ôñüêèé êâàä-
ðàò” Ãåðîäîòà). ² îñâîºííÿ âñ³º¿ ö³º¿ òåðèòîð³¿
îäíèì (óêðà¿íñüêèì) åòíîñîì, äóìàºòüñÿ, ñë³ä
âèçíàòè íå âèïàäêîâèì.
Êð³ì òîãî, íåîáõ³äíî ïàì’ÿòàòè, ùî íàïå-
ðåäîäí³ óòâîðåííÿ é íà ïî÷àòêîâîìó åòàï³ ³ñ-
íóâàííÿ Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³ ñëîâ’ÿíñüêå íàñåëåííÿ
íà òåðåíàõ Óêðà¿íè ïðîæèâàëî íàáàãàòî ï³â-
äåíí³øå, í³æ öå õàðàêòåðíî äëÿ Õ²-Õ²²² ñò.
Çîêðåìà, íà Ïðàâîáåðåææ³ ñëîâ’ÿíè ìåøêà-
ëè ï³âäåíí³øå ð. Ðîñü (ïî ÿê³é ï³çí³øå ïðî-
õîäèâ ï³âäåííèé êîðäîí Êè¿âñüêî¿ çåìë³) òà
íà íèæíüîìó Äí³ñòð³7. Íà ˳âîáåðåææ³ ¿õí³
ïîñåëåííÿ äîõîäèëè äî Äîíó é ѳâåðñüêîãî
ijíöÿ8. ² òàì ³ òàì âîíè, ÿê áà÷èìî, òîä³ ÷àñò-
êîâî íàâ³òü âèõîäèëè â ñòåïîâ³ ðàéîíè. À ïî-
÷àòîê åòíîãåíåçó óêðà¿íö³â ÿ â³äíîøó äî ðó-
áåæà III-IV ÷âåðòåé ² òèñÿ÷îë³òòÿ í. å.9
Òîáòî, íà ïî÷àòêó óêðà¿íñüêîãî åòíîãåíåçó
àðåàë ôîðìóâàííÿ óêðà¿íö³â ÿê åòíîñó íà ï³â-
äí³ âêëþ÷àâ ³ ò³ ï³âäåíí³ é ï³âäåííî-ñõ³äí³ òå-
ðèòîð³¿, ÿê³ ï³çí³øå äî íüîãî íå âõîäèëè, à
îòæå ïîâí³ñòþ âèêëþ÷àòè ¿õ ç³ ñêëàäó óêðà¿í-
ñüêî¿ åòíîãåíåòè÷íî¿ í³ø³ íå ìîæíà.
ϳâí³÷íèé êîðäîí óêðà¿íñüêî¿ åòíîãåíå-
òè÷íî¿ í³ø³ ÿ ïðîâîäèâ Ïîë³ññÿì, ÿêå º øè-
ðîêîþ ïðèðîäíî-ãåîãðàô³÷íîþ çîíîþ, à íå
âóçåíüêîþ ñìóæêîþ; ñõ³äíó æ òà ï³âí³÷íî-
ñõ³äíó ìåæó ö³º¿ í³ø³ òàêîæ õàðàêòåðèçóâàâ ç
ïåâíîþ íåâèçíà÷åí³ñòþ10. Öå òåæ äຠï³äñòà-
âè äëÿ çîâñ³ì ð³çíèõ òðàêòóâàíü ðîë³ Ë³âîáå-
ðåææÿ òà Ïîë³ññÿ â óêðà¿íñüêîìó åòíîãåíåç³,
àæ äî ¿õ ïîâíîãî âèêëþ÷åííÿ ç íüîãî11. Òîìó
íà ðîë³ Ë³âîáåðåææÿ ³ Ïîë³ññÿ â åòíîãåíåç³
óêðà¿íö³â ñë³ä çóïèíèòèñÿ äåòàëüí³øå. Ñõ³ä
˳âîáåðåææÿ – ѳâåðùèíó, ÿêà òàêîæ âêëþ-
÷àëà ö³ëèé ðÿä òåðèòîð³é, ùî òåïåð âõîäÿòü
äî ñêëàäó Ðîñ³¿ (ì³ñòà Ñòàðîäóá, Êóðñüê,
Áðÿíñüê, Òðóáåöüê òà ³í. ç îêîëèöÿìè), àæ
äî XVII ñò. íàñåëÿëè íàùàäêè ñõ³äíèõ ñ³âå-
ðÿí – ñåâðþêè, ùî ìàëè âëàñí³ îñîáëèâîñò³ â
åòíîêóëüòóð³ ³, â óñÿêîìó ðàç³, ó äàâíüîðóñü-
ê³ ÷àñè âèñòóïàëè ñàìîñò³éíèì åòíîñîì. ¯õ åò-
í³÷íà ³ñòîð³ÿ é ì³ñöå â ñêëàä³ ñõ³äíîñëîâ’ÿíñü-
êî¿ ìåòàåòí³÷íî¿ ñï³ëüíîñò³ ùå äî ê³íöÿ íå
âèâ÷åí³12. Àëå, ïî-ïåðøå, áåçïîñåðåäíüî ïðè-
ëÿãàþ÷è äî ðåøòè óêðà¿íñüêèõ çåìåëü ³ âõî-
äÿ÷è ñïî÷àòêó äî ñêëàäó ï³âäåííîðóñüêîãî
×åðí³ã³âñüêîãî êíÿç³âñòâà, à ïîò³ì (ç ñåðåäè-
íè XIV äî ïî÷àòêó XVI ñò.) Âåëèêîãî êíÿ-
ç³âñòâà Ëèòîâñüêîãî, ѳâåðùèíà áóëà ïîºäíà-
íà ç Óêðà¿íîþ ò³ñíèìè çâ’ÿçêàìè. Òîìó,
ìîæëèâî, ñåâðþêè ïîñòóïîâî, ³ç çàâåðøåííÿì
åòíîãåíåçó óêðà¿íö³â, ç îêðåìîãî çåìåëüíîãî
åòíîñó ïåðåòâîðèëèñÿ íà ñóáåòíîñ óêðà¿íö³â.
À ïî-äðóãå, ÿê ïîáà÷èìî äàë³, çåìë³ íàâêîëî
×åðí³ãîâà áðàëè áåçïîñåðåäíþ ó÷àñòü â óêðà-
¿íñüêîìó åòíîãåíåç³, âêëþ÷àþ÷è éîãî çàâåð-
øàëüíèé åòàï. Òèì á³ëüøå, ùî åòíîêóëüòóðà
÷åðí³ã³âö³â13 òà ¿õ äàâíüîñëîâ’ÿíñüêèõ ïðåäê³â
áóëà áëèçüêîþ äî åòíîêóëüòóðè ïðàâîáåðåæ-
íîãî ñëîâ’ÿíñüêîãî íàñåëåííÿ14.
Ñòîñîâíî æ Ïîë³ññÿ çàçíà÷ó, ùî ñë³ä âè-
ð³çíÿòè éîãî ï³âí³÷, ÿêà ³ ñïðàâä³ çàâæäè áóëà
åòí³÷íîþ é åòíîêóëüòóðíîþ ïåðèôåð³ºþ Óêðà-
¿íè ³ äå äî íàøèõ äí³â ÷àñòêîâî çáåð³ãàºòüñÿ
ñèëüíà êðàéîâà ñàìîñâ³äîì³ñòü. ϳâäåííå æ
Ïîë³ññÿ ùå ç ÷àñ³â Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³ º âêëþ÷å-
íèì ó çàãàëüíîóêðà¿íñüê³ åòíîêóëüòóðí³, åòí³÷-
í³ é ³ñòîðè÷í³ ïðîöåñè. Çîêðåìà, àðõåîëîãè
â³äçíà÷àþòü òóò, ïî÷èíàþ÷è ç VIII-IX ñò.,
ñòàíîâëåííÿ ñï³ëüíîãî ç ë³ñîñòåïîâèìè ðàéîíà-
ìè Óêðà¿íè ãîñïîäàðñüêîãî êîìïëåêñó, ùî áà-
çóºòüñÿ íà îðíîìó çåìëåðîáñòâ³, ÿêå âèñòóïàº
ïðèíöèïîâî ³íøèì òèïîì àãðîêóëüòóðè, í³æ
ï³äñ³êà15. Ñòîñîâíî ï³äñ³÷íîãî çåìëåðîáñòâà,
ÿêå, íà â³äì³íó â³ä ϳâäåííî¿ Ðóñ³ ïåðåâàæà-
ëî ÷è çàéìàëî äóæå ñóòòºâå ì³ñöå â ãîñïîäàð-
ñ òâ³ ïðåäê³â ðîñ³ÿí òà á³ëîðóñ³â, íà ï³âäåííî-
ìó Ïîë³ññ³ âîíè ïèøóòü ëèøå ïðî éîãî
“åëåìåíòè”, ÿê³ ç ÷àñîì ïðîÿâëÿþòüñÿ âñå ìåí-
øå16. Áàãàòî ñï³ëüíîãî áóëî ó íàñåëåííÿ ï³â-
äåííîãî Ïîë³ññÿ ç ðåøòîþ óêðà¿íñüêèõ çåìåëü
³ â ³íøèõ ðåàë³ÿõ åòíî³ñòîðè÷íîãî áóòòÿ. Òîìó
âèêëþ÷àòè âñå Ïîë³ññÿ, ÿê ³ ˳âîáåðåææÿ, ç
àðåàëó óêðà¿íñüêîãî åòíîãåíåçó íåìຠï³äñòàâ.
Ùå îäí³ºþ òåçîþ, íà ÿê³é ñë³ä çóïèíèòè-
ñÿ äåòàëüí³øå, º ïèòàííÿ ïðî ëàíäøàôòíó é
êóëüòóðíó îäíîð³äí³ñòü åòíîãåíåòè÷íî¿ í³ø³.
г÷ ó òîìó, ùî ó ÷èòà÷à ïîïåðåäí³õ ïóáë³êà-
ö³é íà òåìó óêðà¿íñüêîãî åòíîãåíåçó ìîæå
ñêëàñòèñÿ âðàæåííÿ, í³áè îçíà÷åíà í³øà ïî-
âèííà îáîâ’ÿçêîâî áóòè îäíîð³äíîþ â ëàíä-
øàôòíî-ãåîãðàô³÷íîìó é êóëüòóðíîìó ïëà-
55557777
НННН аааа уууу кккк оооо вввв аааа дддд ииии сссс кккк уууу сссс іііі яяяя
íàõ17. À ÿêùî òàê, òî é åòíîãåíåç óêðà¿íö³â ì³ã
ïðîõîäèòè âèêëþ÷íî íà äóæå îáìåæåí³é òåðè-
òîð³¿. Ïðîòå êîíêðåòíèé ìàòåð³àë ïîêàçóº ïðî-
òèëåæíå. Äëÿ ôîðìóâàííÿ åòí³÷íî¿ ñàìîñâ³äî-
ìîñò³, ùî º îñíîâíîþ îçíàêîþ åòíîñó18,
íåîáõ³äíå óñâ³äîìëåííÿ ñâ ºäíîñò³ ïåâíîþ
ëþäñüêîþ ïîïóëÿö³ºþ. Òàêå óñâ³äîìëåííÿ ºä-
íîñò³ ç’ÿâëÿºòüñÿ íå ò³ëüêè íà îñíîâ³ ïîâíî¿
êóëüòóðíî¿ òîòîæíîñò³, àëå ³ â ëþäåé, åòíî-
êóëüòóðà ÿêèõ âèñòóïຠâ ê³ëüêîõ ðåã³îíàëüíèõ
âàð³àíòàõ. Ãîëîâíå, ùîá êóëüòóðà öèõ ðåã³î-
íàëüíèõ ï³äðîçä³ë³â ñï³ëüíîòè ìàëà ÿê³ñü
ñï³ëüí³ ðèñè. À òàê³ ñï³ëüí³ ðèñè îáîâ’ÿçêîâî
ç’ÿâëÿþòüñÿ, êîëè íàñåëåííÿ âñ³º¿ îáëàñò³
îõîïëåíå ºäèíîþ ìåðåæåþ ³íôîðìàö³éíèõ êî-
ìóí³êàö³é, ÿêîþ ïåðåäàºòüñÿ åòíîêóëüòóðíà òà
åòí³÷íà ³íôîðìàö³ÿ, â òîìó ÷èñë³ ïðî “ñâî¿õ” ³
ïðî ³ñíóâàííÿ ïîçà íèìè “÷óæèõ”19. Òàêà ìå-
ðåæà, ùî ó äîíîâ³òí³ ÷àñè º íàéåôåêòèâí³øîþ
â ðàìêàõ îäíîãî ïîòåñòàðíî-ïîë³òè÷íîãî óòâî-
ðåííÿ (ï³äêîðåííÿ íàñåëåííÿ äàíîãî ðåã³îíó
îäí³é âëàä³20), ìîæå îõîïëþâàòè ³ ê³ëüêà ñó-
ñ³äí³õ ëàíäøàôòíèõ òà êóëüòóðíèõ ðàéîí³â. Ó
ïëàí³ ëàíäøàôòíî-ãåîãðàô³÷íîìó ãîëîâíèìè
óìîâàìè íîðìàëüíîãî ôóíêö³îíóâàííÿ îçíà÷å-
íî¿ ìåðåæ³ ³íôîðìêîìóí³êàö³é º â³äñóòí³ñòü
çíà÷íèõ ïðèðîäíèõ ïåðåøêîä (íàïðèêëàä, ìà-
ëîïðîõ³äíèõ ã³ðñüêèõ õðåáò³â ÷è ïóñòåëü ³
ò. ï.), à òàêîæ äîñòàòí³é ð³âåíü êîìïàêòíîñò³
àðåàëó. Àäæå ³ â ñó÷àñíó åïîõó, ç ¿¿ ìîäåðíè-
ìè êîìóí³êàö³éíèìè çàñîáàìè, çíà÷í³ ïðîñòî-
ðîâ³ îáøèðè òà ïðèðîäí³ ïåðåøêîäè ÷àñòî äó-
æå îáìåæóþòü ðåãóëÿðí³ñòü êîìóí³êàö³é,
îñîáëèâî òèõ, ùî äîñòóïí³ øèðîêèì ìàñàì íà-
ñåëåííÿ. Äëÿ äîíîâ³òí³õ æå ÷àñ³â âîíè âçàãàë³
áóëè ìàéæå íåïåðåáîðíèìè. Îòæå, ÿêùî â
êóëüòóð³ íàñåëåííÿ ðåã³îíó, ùî ìຠäîñèòü
çíà÷íó òåðèòîð³þ ³ ïîä³ëÿºòüñÿ íà ê³ëüêà ëàíä-
øàôòíèõ òà êóëüòóðíèõ ðàéîí³â, àëå íå º çà-
íàäòî âåëèêèì ³ îõîïëþºòüñÿ ºäèíîþ êîìóí³-
êàòèâíîþ ìåðåæåþ, º ùîñü ñï³ëüíå, çäàòíå
ïðîòèñòàâèòè éîãî âñå ðàçîì òèì, õòî ïåðåáó-
âຠïîçà òåðèòîð³ºþ, îõîïëåíîþ äàíîþ ìåðå-
æåþ êîìóí³êàö³é, òî åòí³÷íà ñàìîñâ³äîì³ñòü ó
íüîãî, áåçóìîâíî, âèíèêíå. Ñàìå òàê áóëî ³ â
Óêðà¿í³ ó ñåðåäíüîâ³÷í³ ÷àñè, êîëè óòâîðþâàâ-
ñÿ óêðà¿íñüêèé åòíîñ.
Ó äàâíüîðóñüêó åïîõó òåðèòîð³þ Óêðà¿íè
íàñåëÿëè çåìåëüí³ åòíîñè ðóñ³, ÷åðí³ã³âö³â, ãà-
ëè÷àí, âîëîäèìèðö³â-âîëèíÿí, áîëîõ³âö³â, à
òàêîæ ÷àñòèíè òóð³âö³â ³ ñ³âåðÿí-ñåâðþê³â, ÿê³
óòâîðèëèñÿ íà îñíîâ³ êîëèøí³õ äàâíüî-
ñëîâ’ÿíñüêèõ åòíîñ³â ïëåì³ííîãî òèïó (ñï³â-
ïëåì³ííîñòåé)21. Âîíè ñòàíîâèëè ìåòàåòí³÷íó
ñï³ëüí³ñòü, ³ êóëüòóðà ¿õ áóëà ñõîæîþ, õî÷à é
ìàëà äåÿê³ ðåã³îíàëüí³ â³äì³ííîñò³22. Âñþ öþ
òåðèòîð³þ îõîïëþâàëè òîðãîâî-åêîíîì³÷í³ êî-
ìóí³êàö³¿. Ïðîòå â³äíîñíî ºäèíà, ïîâ’ÿçàíà ç
äåðæàâíîþ îðãàí³çàö³ºþ, ìåðåæà ³íôîðìêîìó-
í³êàö³é, íåîáõ³äíà äëÿ ïîøèðåííÿ ³íôîðìàö³¿
ïðî “ñâî¿õ” ³ “÷óæèõ”, ÿêà, ñóäÿ÷è ç óñüîãî,
ôîðìóºòüñÿ íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè íà ïî÷àòêó
äàâíüîðóñüêîãî ïåð³îäó (íàïåðåäîäí³ óòâîðåí-
íÿ Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³)23, ï³çí³øå çíèêàº. ϳñëÿ
âèíèêíåííÿ â ê³íö³ ²Õ ñò. Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³, ùî
îá’ºäíàëà âñþ çàñåëåíó ñëîâ’ÿíàìè òåðèòîð³þ
Ñõ³äíî¿ ªâðîïè, öÿ ìåðåæà í³âåëþºòüñÿ ìåðå-
æåþ ³íôîðìàö³éíèõ êîìóí³êàö³é, ñòâîðåíîþ
êè¿âñüêèìè êíÿçÿìè â ìàñøòàáàõ óñ³º¿ Ðóñ³ (â
øèðîêîìó ðîçóì³íí³24). Ç ïî÷àòêîì óä³ëüíî¿
ðîçäðîáëåíîñò³, çàãàëüíîðóñüêà ìåðåæà ³í-
ôîðìêîìóí³êàö³é ç öåíòðîì ó Êèºâ³, âèòâîðå-
íà Ðþðèêîâè÷àìè, ðóéíóºòüñÿ ³ ðîçïàäàºòüñÿ
íà ðåã³îíàëüí³ òàê³ ìåðåæ³. Òîáòî óìîâ äëÿ óñ-
â³äîìëåííÿ ºäíîñò³ ï³âäåííîðóñüêèì íàñåëåí-
íÿì, à îòæå ³ âèíèêíåííÿ ºäèíî¿ åòí³÷íî¿ ñà-
ìîñâ³äîìîñò³, òóò ó òîé ÷àñ íå ³ñíóâàëî. Óìîâè
äëÿ ôîðìóâàííÿ çàãàëüíîï³âäåííîðóñüêî¿ ìå-
ðåæ³ ³íôîðìàö³éíèõ êîìóí³êàö³é âèíèêàþòü ó
ê³íö³ Õ²² ñò., ùî áóëî ïîâ’ÿçàíî ç íîâîþ ïî-
ë³òè÷íîþ ñèòóàö³ºþ. Òîä³, çà ñïîñòåðåæåííÿì
Ì. Áðàé÷åâñüêîãî, â³äáóâàºòüñÿ ôîðìóâàííÿ
“â ìåæàõ ìàéáóòíüî¿ Óêðà¿íè äâîõ ïîë³òè÷íèõ
³íòåãðàö³éíèõ öåíòð³â – çàõ³äíîãî (Ãàëè÷èíà ³
Âîëèíü) ³ ñõ³äíîãî (×åðí³ã³â)”, êíÿç³ ÿêèõ óï-
ðîäîâæ ê³íöÿ Õ²² – ² ïîëîâèíè Õ²²² ñò. “âå-
ëè ì³æ ñîáîþ íàïîëåãëèâó áîðîòüáó çà òå,
ùîá î÷îëèòè îá’ºäíóâàëüí³ òåíäåíö³¿ ó ìåæàõ
âñ³º¿ ϳâäåííî¿ Ðóñ³”25. Áîðîòüáà ì³æ ï³âäåí-
íîðóñüêèìè êíÿçÿìè çà Êè¿â òà âëàäó íàä óñ³-
ºþ ϳâäåííîþ Ðóññþ ³ îá’ºäíàëà ¿¿, âèä³ëèâ-
øè â îêðåìó ïîë³òè÷íó ñï³ëüí³ñòü, â³äì³ííó â³ä
Ðóñ³ ϳâí³÷íî-Çàõ³äíî¿, ϳâí³÷íî¿ é ϳâí³÷íî-
Ñõ³äíî¿.
Ïî÷èíຠñêëàäàòèñÿ òàêà ñï³ëüí³ñòü íà ï³â-
äí³ Ðóñ³ â 1180-õ ðð., êîëè çà Êè¿â çìàãàëèñÿ
îâðóöüêèé êíÿçü Ðþðèê Ðîñòèñëàâè÷ ³ ïðåä-
ñòàâíèê ÷åðí³ã³âñüêèõ Îëüãîâè÷³â Ñâÿòîñëàâ
Âñåâîëîäîâè÷ (ñï³âêíÿæèëè â Êèºâ³ ó 1181-
1194 ðð.), à çÿòü Ðþðèêà Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷
âîëîä³â Âîëèííþ. ϳñëÿ ñìåðò³ Ñâÿòîñëàâà
Âñåâîëîäîâè÷à â 1194 ð. öÿ ñèñòåìà ïðàâë³ííÿ
55558888
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 66//22000055*ISSN 0130�6936 *
ðîçïàäàºòüñÿ, ïðîòå ñàìà â³äçíà÷åíà ñï³ëüí³ñòü
çáåð³ãàºòüñÿ, õî÷à é íàáóâຠíîâèõ êîíô³ãóðà-
ö³é. Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ ïî÷èíຠç Ðþðèêîì
Ðîñòèñëàâè÷åì çìàãàííÿ çà Êè¿â, ó ÿêîìó éîãî
ñîþçíèêàìè ñïî÷àòêó âèñòóïèëè çíîâó æ ÷åðí³-
ã³âñüê³ Îëüãîâè÷³, ùî ï³çí³øå ïåðåòâîðèëèñÿ íà
ñóïåðíèê³â26. Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ ïðèºäíóº äî
ñâî¿õ âîëîä³íü Ãàëè÷èíó, à ïîò³ì âñòàíîâëþº
êîíòðîëü ³ íàä Êèºâîì, ÷àñòèíà æ ì³ñò ó Êè-
¿âñüêîìó êíÿç³âñòâ³ íàëåæàëà éîìó ùå äî öüî-
ãî27. Óòâîðþºòüñÿ “âåëè÷åçíå êíÿæ³ííÿ, ùî
ðîçêèíóëîñÿ â³ä Äí³ïðà äî Çàêàðïàòòÿ”28. Ñèí
³ íàñòóïíèê Ðîìàíà Äàíèëî Ãàëèöüêèé òåæ, ÿê
â³äîìî, íà ÷àñ ìîíãîëüñüêîãî çàâîþâàííÿ âîëî-
ä³â Ãàëè÷åì, Âîëîäèìèðîì ³ Êèºâîì. ×åðí³ã³â-
ñüê³ êíÿç³ òàêîæ ïåð³îäè÷íî çàõîïëþâàëè Êè¿â.
À ï³ñëÿ çàãèáåë³ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à Îëüãî-
âè÷àì ó 1210-1211 ðð. âäàëîñÿ çîñåðåäèòè â
ñâî¿õ ðóêàõ êîíòðîëü íàä óñ³ºþ ϳâäåííîþ
Ðóññþ. Òîä³ ó Êèºâ³ êíÿæèâ ¿õ ë³äåð Âñåâîëîä
Ñâÿòîñëàâè÷ ×åðìíèé, à â Ãàëè÷³, Çâåíèãîðîä³
³ Âîëîäèìèð³ óòâåðäèëèñÿ ñèíè ²ãîðÿ Ñâÿòîñëà-
âè÷à29. Ïðàâäà, â íàçâàíèé ÷àñ ó ïîë³òè÷íîìó
æèòò³ ï³âäåííîðóñüêèõ êíÿç³âñòâ àêòèâíó ó÷àñòü
áðàëè ñìîëåíñüê³ Ðîñòèñëàâè÷³: çãàäóâàíèé
Ðþðèê Ðîñòèñëàâè÷, à ó 1220-õ ðð. êíÿæèëè
Ðîñòèñëàâè÷³ – Ìñòèñëàâ Ðîìàíîâè÷ òà Ìñòè-
ñëàâ Óäàòíèé, ïåðøèé ó Êèºâ³, à äðóãèé – ó
Ãàëè÷³30. Ïðîòå öå, ñóäÿ÷è ç óñüîãî, íå ïîðó-
øèëî ïðîöåñó âèîêðåìëåííÿ ϳâäåííî¿ Ðóñ³ â
ñàìîñò³éíó åòíîïîë³òè÷íó ñï³ëüí³ñòü. Òèì á³ëü-
øå, ùî â åòíîêóëüòóðíîìó ïëàí³ Ñìîëåíùèíà
â³äð³çíÿëàñÿ â³ä ϳâäåííî¿ Ðóñ³, ñòàíîâëÿ÷è
ºäèíå êóëüòóðíå ö³ëå ç ðåøòîþ ïðîòîá³ëîðóñü-
êèõ çåìåëü. Äî ðå÷³, íà ðîñ³éñüêèõ ³ á³ëîðóñü-
êèõ çåìëÿõ òîä³ òåæ ôîðìóþòüñÿ îñ³áí³ ïîë³òè÷-
í³ ñï³ëüíîñò³, çîêðåìà ç öåíòðàìè ó Ïîëîöüêó,
Íîâãîðîä³, Ñóçäàë³-Ðîñòîâ³-Âîëîäèìèð³31.
Ö³ ïîë³òè÷í³ îðãàí³çìè âèòâîðþþòü âëàñ-
í³ ìåðåæ³ êîìóí³êàö³é, ïîâ’ÿçàí³ ç ä³ÿëüí³ñòþ
äåðæàâíîãî àïàðàòó, ÿê³ ñïðèÿþòü ³íòåãðàö³¿ â
¿õ ðàìêàõ ãðóï çåìåëüíèõ åòíîñ³â åïîõè ðîç-
äðîáëåíîñò³, âêëþ÷àþ÷è âèíèêíåííÿ ºäèíèõ
åòí³÷íèõ ñàìîñâ³äîìîñòåé. À ö³ ñàìîñâ³äîìî-
ñò³ ôîðìóëþþòüñÿ åòí³÷íèìè åë³òàìè, ùî
ôîðìóþòüñÿ â êîæí³é ç íàçâàíèõ åòíîïîë³òè÷-
íèõ ñï³ëüíîñòåé ³ ñêëàäàþòüñÿ, ÿê ³ç çàêîð³íå-
íèõ ó ñâîþ çåìëþ ïîë³òè÷íèõ åë³ò (ùî ç’ÿâè-
ëèñÿ â åïîõó ðîçäðîáëåíîñò³), òàê ³ ç åòí³÷íî¿
ïðîòî³íòåë³ãåíö³¿ (âåðñòâè êíèæíèê³â), ÿêà
îáñëóãîâóº ïîòðåáè ïåðøèõ.
Âèíèêíåííÿ ºäèíî¿ åòí³÷íî¿ ñàìîñâ³äî-
ìîñò³ íà òåðèòî𳿠ϳâäåííî¿ Ðóñ³ âåëèêîþ ì³-
ðîþ áóëî íàñë³äêîì óñâ³äîìëåííÿ êíÿçÿìè
Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ ³ ×åðí³ã³âñüêî¿ çåìåëü
ñåáå ïðîäîâæóâà÷àìè ñïðàâè êîëèøí³õ ìîãóò-
í³õ êè¿âñüêèõ êíÿç³â. ßê çàçíà÷ຠß. ²ñàºâè÷,
“óêëàäà÷³ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó
ââàæàëè, ùî Ãàëè÷ áóâ “äðóãèì Êèºâîì” –
ñïàäêîºìöåì òðàäèö³é ïåðøî¿ Êè¿âñüêî¿ äåð-
æàâè”32. ×åðí³ã³âñüê³ ë³òîïèñè òîãî ÷àñó äî
íàñ, íà æàëü, íå ä³éøëè. Ïðîòå, áåç ñóìí³âó,
áîðîòüáà çà “ñòîëüíèé” Êè¿â ³ âîëîä³ííÿ, ÿê
íèì, òàê ³ íàâ³òü ïåâíèé ÷àñ äàëåêèìè Ãàëè-
÷åì òà Âîëîäèìèðîì, ìóñèëè ñïðè÷èíèòè óñ-
â³äîìëåííÿ ÷åðí³ã³âñüêèìè êíÿçÿìè ñâ ïðè-
÷åòíîñò³ äî äîë³ âñ³º¿ ϳâäåííî¿ Ðóñ³.
Êíèæíèêè Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ òà ×åðí³ã³â-
ñüêî¿ çåìåëü, ñë³äîì çà ñâî¿ìè âîëîäàðÿìè,
óñâ³äîìëþþòü ³ ôîðìóëþþòü çàãàëüíîï³âäåí-
íîðóñüê³ ïîë³òè÷í³ ³íòåðåñè é çàãàëüíîï³âäåí-
íîðóñüêó ñàìîñâ³äîì³ñòü åòí³÷íîãî òèïó. Öå
äîáðå âèäíî ç Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïè-
ñó, óêëàäà÷³ ÿêîãî ïî÷èíàþòü âñ³ëÿêî ï³äêðåñ-
ëþâàòè ñâîþ “ðóñüê³ñòü”, ÷îãî ðàí³øå íå áó-
ëî33. Äî 䳿 ïîë³òè÷íîãî ÷èííèêà, ÿêèé
ñïðè÷èíÿâ ëàìàííÿ çåìåëüíî¿ çàìêíóòîñò³, â
ϳâäåííî¿ Ðóñ³ äîëó÷àâñÿ ôàêòîð ïîñò³éíèõ
ì³ãðàö³éíèõ ðóõ³â, ùî íîñèëè ìàÿòíèêîâèé õà-
ðàêòåð. Òàê³ ðóõè ç Ñåðåäíüîãî Ïîäí³ïðîâ’ÿ
íà Âîëèíü, Ãàëè÷èíó é Ïîë³ññÿ â³äáóâàëèñÿ
ï³ä òèñêîì êî÷³âíèê³â. Êîëè æ îñòàíí³õ â³ä-
ò³ñíÿëè âãëèá ñòåï³â, ìàëè ì³ñöå çâîðîòí³
ì³ãðàö³¿ â Ñåðåäíº Ïîäí³ïðîâ’ÿ34.
ßê íàñë³äîê, äæåðåëà ô³êñóþòü çì³íè â
ì³ñöåâ³é òîïîí³ì³ö³ é åòíîí³ì³ö³. Òàê, ç ê³íöÿ
XI² ñò. íàçâà “Ðóñü”, ÿêà äî öüîãî áóëà âëàñ-
íîþ íàçâîþ ëèøå Ñåðåäíüîãî Ïîäí³ïðîâ’ÿ òà
éîãî íàñåëåííÿ (ò. çâ. Ðóñü ó âóçüêîìó çíà÷åí-
í³)35, ÿê òîïîí³ì ³ ÿê åòíîí³ì ïîøèðþºòüñÿ íà
òåðèòîð³þ ñóñ³äíüî¿ ×åðí³ã³âñüêî¿ çåìë³ (×åðí³-
ã³â ç îêðóãîþ, äå ïðîæèâàëè “÷åðí³ã³âö³”36). Öå
ô³êñóº ²ïàò³¿âñüêèé ë³òîïèñ ï³ä 1187 ³ 1237 ðð.
òà Íîâãîðîäñüêèé ïåðøèé ë³òîïèñ íàéñòàðøî¿
ðåäàêö³¿ ï³ä 1180 ð.37. À ç ïî÷àòêîì XIII ñò. òî-
ïîí³ì “Ðóñü” ³ åòíîí³ì “ðóñü” (ó ìíîæèí³) /
“ðóñèí” (â îäíèí³) ðîçïîâñþäæóºòüñÿ é íà Ãà-
ëè÷èíó òà Âîëèíü (òåðèòî𳿠ïðîæèâàííÿ “ãàëè-
÷àí” ³ “âîëîäèìèðö³â”-”âîëèíö³â”)38. Òîä³ æ
öåé åòíîí³ì ô³êñóºòüñÿ ³ íà Çàêàðïàòò³39.
³äîáðàæåííÿ ó äæåðåëàõ ïîøèðåííÿ òåð-
ì³íà “Ðóñü” ÿê âëàñíî¿ íàçâè ç Ñåðåäíüîãî
55559999
НННН аааа уууу кккк оооо вввв аааа дддд ииии сссс кккк уууу сссс іііі яяяя
Ïîäí³ïðîâ’ÿ íà ³íø³ çåìë³ òà ¿õ íàñåëåííÿ â³ä-
áèâຠóòâîðåííÿ âèùîãî, ³äåîëîã³÷íî ôîðìîâà-
íîãî, ð³âíÿ åòí³÷íî¿ ñàìîñâ³äîìîñò³ â ðàìêàõ
óñ³º¿ ϳâäåííî¿ Ðóñ³. ² òîìó ï³ä 1201 ð. ë³òîïè-
ñåöü çàïèñàâ, ùî Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ (äèâ. âè-
ùå) áóâ “ñàìîäåðæöåì” “âñåÿ Ðîóñè”40. À îïè-
ñóþ÷è íàðàäó êíÿç³â ïðè ï³äãîòîâö³ äî ïîõîäó
íà ìîíãîë³â ó 1223 ð., ë³òîïèñåöü íàçèâຠ“ñòà-
ð³éøèìè” â Ðóñ³ ãàëèöüêîãî, ÷åðí³ã³âñüêîãî ³
êè¿âñüêîãî êíÿç³â (“бо бhяху старhйшины в
Роускои земли”), òîáòî ãîëîâíèõ çåìåëüíèõ
êíÿç³â óñ³º¿ ϳâäåííî¿ Ðóñ³41.
Íà òåðèòî𳿠Ðîñ³¿ çàãàëüíîðîñ³éñüêèé åò-
íîí³ì, ïîõ³äíèé â³ä “Ðóñü”, ùî âèò³ñíèâ òàì-
òåøí³ çåìåëüí³ ñàìîíàçâè (“ðîñòîâö³”, “ñóç-
äàëüö³”, “ðÿçàíö³”, “â’ÿòè÷³”, “íîâãîðîäö³”,
“ïñêîâè÷³”), óòâåðäæóºòüñÿ ç ê³íöÿ Õ²²² –
XIV ñò., àëå âæå ó ôîðì³ “ðóññêèå”, ùî óò-
âîðåíà çà çîâñ³ì ³íøîþ ìîäåëëþ (“ðóñèí” ç
ñàìîãî ïî÷àòêó âèñòóïàëî ñóáñòàíòèâîì, “ðóñ-
ñêèé” æå ïåðâèííî áóëî àòðèáóòèâîì)42. Åò-
íîí³ì æå “ðóñü” / “ðóñèí” òàì í³êîëè íå âè-
ñòóïàâ ñàìîíàçâîþ, âæèâàþ÷èñü ðàí³øå ëèøå
îáìåæåíî â êàíöåëÿðñüê³é ìîâ³ ï³ä êè¿âñüêèì
âïëèâîì. Òîä³ æ åòíîí³ì “ðóñü” / “ðóñèí”
ïîøèðþºòüñÿ ³ â Á³ëîðóñ³, àëå óêðà¿íö³ íàçè-
âàëè á³ëîðóñ³â “ëèòâîþ” (³ “ëèòâèí” – â îä-
íèí³)43, òîáòî ï³äëåãëèìè Ëèòâè, â³äð³çíÿþ÷è
¿õ, òàêèì ÷èíîì, â³ä ñåáå44.
Åòíîí³ì “ðóñü” / “ðóñèí” áóâ âíåñåíèé
çàãàëüíîï³âäåííîðóñüêîþ ïðîòî³íòåë³ãåíö³ºþ
òà äåðæàâíèìè ä³ÿ÷àìè â ñåðåäîâèùå øèðîêèõ
ìàñ íàñåëåííÿ ³ ñïðèéíÿòèé íèìè ÿê ñàìîíàç-
âà. Ïðî öå ñâ³ä÷àòü ôàêòè âæèâàííÿ éîãî íà
âñ³õ ï³âäåííîðóñüêèõ çåìëÿõ, ³ äî òîãî æ, ó ñå-
ðåäîâèù³ ð³çíèõ ñîö³àëüíèõ âåðñòâ, ó ï³ñëÿ-
ìîíãîëüñüêèé ïåð³îä, êîëè ö³ çåìë³ âèÿâèëèñÿ
ïîë³òè÷íî ðîç’ºäíàíèìè45. (Àäæå ñàìå ìîí-
ãîëüñüêå çàâîþâàííÿ ïðèâåëî äî ðîç’ºäíàííÿ
óêðà¿íñüêèõ çåìåëü, îñê³ëüêè âîíè ââ³éøëè äî
ñêëàäó ð³çíèõ ñóñ³äí³õ äåðæàâ. Ïðè÷îìó, ÿê-
ùî Ãàëè÷èíà ³ Âîëèíñüêî-Íàääí³ïðÿíñüê³
çåìë³ íà ïîð³âíÿíî êîðîòêèé ÷àñ îá’ºäíàëèñÿ â
1569 ð. çà Ëþáë³íñüêîþ óí³ºþ, òî Çàêàðïàò-
òÿ é Áóêîâèíà ³ äàë³ çàëèøàëèñÿ â³ä³ðâàíèìè
â³ä Óêðà¿íè. À îòæå ó ï³ñëÿìîíãîëüñüêèé ÷àñ
óêðà¿íñüêèé åòíîñ íå ì³ã óòâîðèòèñü.) Íàÿâ-
í³ñòü ºäèíîãî åíäîåòíîí³ìà º îñíîâíèì ³íäè-
êàòîðîì ³ñíóâàííÿ ºäèíî¿ åòí³÷íî¿ ñàìîñâ³äî-
ìîñò³ (çîêðåìà, âèùîãî ¿¿ ð³âíÿ), à îòæå ³
ºäèíîãî åòíîñó. Òîìó ìè ìîæåìî êîíñòàòóâà-
òè óòâîðåííÿ â ϳâäåíí³é Ðóñ³ ó ê³íö³ Õ²² –
íà ïî÷àòêó Õ²²² ñò. ºäèíîãî åòíîñó. À îñê³ëü-
êè ñï³ëüíèì åíäîåòíîí³ìîì óñ³õ óêðà¿íö³â äî
XVIII ñò., à â çàõ³äíèõ ðåã³îíàõ Óêðà¿íè äî ²
ïîëîâèíè ÕÕ ñò. – áóëà ñàìå íàçâà “ðóñü” /
“ðóñèí”, “ðóñèíè” (çì³íåíà íà “óêðà¿íö³” ó
Õ²Õ-ÕÕ ñò.)46, ìîæíà çðîáèòè âèñíîâîê, ùî
öåé åòíîñ ³ áóâ óêðà¿íñüêèì. ßêðàç ÷åðåç öå
íàñåëåííÿ Çàêàðïàòòÿ é Áóêîâèíè, ïîë³òè÷íî
â³äîêðåìëåíèõ â³ä ðåøòè Óêðà¿íè àæ äî
ÕÕ ñò., çàâæäè çàëèøàëîñÿ “ðóñüêèì” ÷è
“ðóñèíñüêèì”, òîáòî óêðà¿íñüêèì (çà ïåðøîþ
ñàìîíàçâîþ óêðà¿íö³â, ùî ïðèéøëà íà ö³ çåì-
ë³ ç Ñåðåäíüîãî Ïîäí³ïðîâ’ÿ).
Ðîçãëÿäàþ÷è çàâåðøàëüíèé åòàï óêðà¿í-
ñüêîãî åòíîãåíåçó, ñë³ä, äóìàºòüñÿ, õî÷à á
êîðîòêî çóïèíèòèñÿ íà òÿãëîñò³ çàñåëåííÿ óê-
ðà¿íöÿìè öåíòðàëüíî-ñõ³äíîóêðà¿íñüêîãî ˳ñî-
ñòåïó. Àäæå ïî÷èíàþ÷è ùå â³ä Ì. Ïîãîä³íà é
ïî ñüîãîäí³, ÷àñ â³ä ÷àñó ç’ÿâëÿþòüñÿ çàÿâè ïðî
çíèêíåííÿ óêðà¿íñüêîãî íàñåëåííÿ íà Ñåðåä-
íüîìó Ïîäí³ïðîâ’¿, Ïîä³ëë³ òà ˳âîáåðåææ³
ï³ñëÿ ìîíãîëüñüêîãî çàâîþâàííÿ47. Ùîá ä³çíà-
òèñÿ, ÷è é ñïðàâä³ ö³ òåðèòî𳿠ï³ñëÿ 1240 ð.
ïîêèíóëî ñëîâ’ÿíñüêå íàñåëåííÿ, çâåðí³ìîñÿ
ñïî÷àòêó äî àðõåîëîã³÷íèõ òà ³ñòîðè÷íèõ ìàòå-
ð³àë³â. Ïî÷íåìî ç Êèºâà. Ìîíãîëüñüêèé ïî-
ãðîì ñïðàâä³ ïðèçâ³â äî âåëèêèõ ðóéíóâàíü
ì³ñòà ³ ð³çêîãî ñêîðî÷åííÿ ÷èñåëüíîñò³ íàñåëåí-
íÿ48. Ðàçîì ç òèì äóæå ñêîðî ³ â ñàìîìó Êè-
ºâ³, é íà éîãî îêîëèöÿõ æèòòÿ â³äðîäèëîñÿ.
Çîêðåìà, çàëèøêè êàì’ÿíèõ ñïîðóä, â³äáóäîâà-
íèõ äåðåâ’ÿíèõ æèòåë ³ ñàäèá, ìîíåòè, êåðàì³-
êó ²² ïîëîâèíè Õ²²² – XVI ñò. çíàéäåíî íà
òåðèòî𳿠Âåðõíüîãî ì³ñòà, Ïîäîëó, Çàìêîâî¿
ãîðè, Ïå÷åðñüêà, Êëîâà, Âèäóáè÷³â, Äîðîãî-
æè÷³â49. Ïîä³áíèì áóëî ñòàíîâèùå ³ â íàâêî-
ëèøíüîìó ˳ñîñòåïó. Òàê, ó Êè¿âñüê³é îáë. (â
ò. ÷. íà ˳âîáåðåææ³) â³äêðèòî á³ëüøå 25 àð-
õåîëîã³÷íèõ ïàì’ÿòîê öüîãî ïåð³îäó (ñåëèùà,
ãîðîäèùà, ìîãèëüíèêè), â ×åðêàñüê³é îáë. –
8, íà ï³âäí³ Æèòîìèðùèíè – 11, ïîáëèçó Ïå-
ðåÿñëàâà – 4, ó Íàäïîð³ææ³ – 2 50. Ïðè÷îìó
çàëèøèëî éîãî ñàìå óêðà¿íñüêå íàñåëåííÿ.
ßêàñü ê³ëüê³ñòü òþðê³â â óêðà¿íñüêîìó ˳ñî-
ñòåïó ³ ñïðàâä³ òîä³ ïðîæèâàëà51, àëå íàÿâí³ñòü
íà çíàéäåíèõ ïàì’ÿòêàõ êî÷³âíèöüêîãî åëåìåí-
òó, ÿê çàçíà÷àþòü àðõåîëîãè, “ì³çåðíà”, òîáòî
ïåðåâàæàëè ñëîâ’ÿíè52.
²ñòîðè÷í³ äæåðåëà XIV ñò. íà ï³âäåíí³é
Êè¿âùèí³ çãàäóþòü Á³ëó Öåðêâó, Ôàñò³â,
66660000
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 66//22000055*ISSN 0130�6936 *
Òðèë³ñè, Âåëèê³ Ãóëÿíèêè, Ìèêóëè÷³, Êîæàí-
êó òà ³í.53 Ó Ïåðåÿñëàâ³ íà ïî÷àòêó XIV ñò.
ô³êñóºòüñÿ îêðåìå êíÿæ³ííÿ; äåùî ï³çí³øå ïî
ðð. Ñóë³ ³ Ïñëó â³äíîâëþºòüñÿ îáîðîííà ë³-
í³ÿ54. Íà òåðèòî𳿠×åðí³ãîâî-ѳâåðùèíè â öåé
÷àñ òåæ ³ñíóâàëè äîñèòü ÷èñëåíí³ óä³ëüí³ êíÿ-
ç³âñòâà55. Òðèâàëî æèòòÿ é íà Ïîä³ëë³, íà-
ïðèêëàä, ó ë³òîïèñíîìó Ìåæèáîæ³, ïðî ùî º
çãàäêè â äæåðåëàõ ï³ä 1254-1255, 1366 ³
1395 ðð.56 Öå áóëà òåðèòîð³ÿ Áîëîõ³âñüêî¿
çåìë³, ùî çíàõîäèëàñÿ ó âåðõ³â’ÿõ ϳâäåííîãî
Áóãà, Òåòåðåâà ³ Ñëó÷³. Ïðî ¿¿ çàõîïëåííÿ Äà-
íèëîì Ãàëèöüêèì ó ñåðåäèí³ Õ²²² ñò., ï³ñëÿ
âèõîäó ç-ï³ä éîãî ïîêîðè ì³ñöåâèõ êíÿç³â, ðîç-
ïîâ³äຠÃàëèöüêî-Âîëèíñüêèé ë³òîïèñ57. Íà
Ïîä³ëë³, äå ïðè òàòàðàõ ïðàâèëè íàùàäêè áî-
ëîõ³âñüêèõ êíÿç³â, ï³ñëÿ âõîäæåííÿ éîãî äî
ñêëàäó Ëèòâè ó XIV ñò. âèíèêຠñàìîñò³éíå
êíÿç³âñòâî58. ²ñíóâàííÿ êíÿç³âñòâ íà Ïîä³ëë³,
Ïîäí³ïðîâ’¿ é ˳âîáåðåææ³ ï³ñëÿ 1240 ð. ï³ä-
òâåðäæóº ôàêò ïðîæèâàííÿ òóò ñëîâ’ÿíñüêîãî
íàñåëåííÿ. ßê â³äçíà÷àþòü äîñë³äíèêè, “çì³íè
íàñåëåííÿ íå áóëî, õî÷à îêðåì³ ì³ãðàö³¿ ÷àñòè-
íè íàñåëåííÿ, áåçóìîâíî, ìàëè ì³ñöå”59.
Ïðî òÿãë³ñòü ñëîâ’ÿíñüêîãî íàñåëåííÿ â
Ñåðåäíüîìó Ïîäí³ïðîâ’¿ òà íà Ïîä³ëë³ ñâ³ä-
÷àòü ³ åòíîãðàô³÷í³ ìàòåð³àëè. Òàê, òðàäèö³éí³
óêðà¿íñüê³ ïîìåøêàííÿ Õ²Õ – ïî÷àòêó
ÕÕ ñò. öèõ ðàéîí³â äåìîíñòðóþòü ñïàäêîºì-
í³ñòü ç æèòëàìè äàâíüîðóñüêîãî ÷àñó â ìàòå-
ð³àë³, êîíñòðóêö³¿, ïðèéîìàõ áóä³âíèöòâà60.
Âîíè òàêîæ íåñóòü íà ñîá³ â³äáèòîê áàãàòîñîò-
ë³òíüîãî ñóñ³äñòâà óêðà¿íñüêîãî íàñåëåííÿ ç
êî÷³âíèêàìè. Ñàìå öå ñóñ³äñòâî çàêîíñåðâóâà-
ëî â öåíòðàëüíî-ñõ³äí³é ë³ñîñòåïîâ³é Óêðà¿í³
ì³í³òèï íàðîäíîãî æèòëà, ÿêèé ³ñíóâàâ ùå â
÷àñè Äàâíüî¿ Ðóñ³, íå äàþ÷è éîìó ðîçâèâàòè-
ñÿ, çîêðåìà, â á³ê çá³ëüøåííÿ ïëîù³, óñêëàä-
íåííÿ êîíñòðóêö³¿ é ïëàíóâàííÿ, ïîÿâè íîâèõ
ìàòåð³àë³â. Àäæå â óìîâàõ çàãðîçè òàòàðñüêèõ
íàïàä³â äîö³ëüíèì âèñòóïàëî íåâåëèêå, îäíî-
ïîâåðõîâå, ñïîðóäæåíå ç äåøåâèõ ï³äðó÷íèõ
ìàòåð³àë³â ïîìåøêàííÿ, ùî âèíèêëî ùå çà
äàâíüîðóñüêèõ ÷àñ³â, îñê³ëüêè áóëî íåïðèì³ò-
íèì, ³ éîãî ëåãêî â³äáóäîâóâàëè â ðàç³ ðóéíó-
âàííÿ61. Òÿãë³ñòü ñëîâ’ÿíñüêîãî íàñåëåííÿ íà
Ïîä³ëë³ é Ñåðåäíüîìó Ïîäí³ïðîâ’¿ çàñâ³ä÷ó-
ºòüñÿ ³ ñïàäêîºìí³ñòþ, ùî ïðîñòåæóºòüñÿ â
ðÿä³ åëåìåíò³â óêðà¿íñüêîãî íàðîäíîãî êîñòþ-
ìà (ñîðî÷êà, íåçøèòèé ïîÿñíèé îäÿã, ãîëîâí³
óáîðè òà ³í.) ³ ¿õ íàçâ Õ²Õ-ÕÕ ñò. ç îäÿãîì
íàñåëåííÿ öèõ ðàéîí³â äàâíüîðóñüêî¿ äîáè62.
Ïðî òå æ ñàìå ñâ³ä÷èòü ³ ôîëüêëîð. Òàê, ö³-
ëèé ðÿä òîïîí³ì³÷íèõ ëåãåíä ³ç Ñåðåäíüîãî
Ïîäí³ïðîâ’ÿ (ïðî íàçâè ð³ê Ñòóãíà òà Ëèá³äü,
Ç쳺âèõ âàë³â, óðî÷èùà Ðîçîðà, Çîëîòèõ Âî-
ð³ò, ìîãèë Ïåðåï’ÿò ³ Ïåðåï’ÿòèõà, ì. Áðîâà-
ðè òà ³í.), à òàêîæ ëåãåíä Êóçüìîäåì’ÿí³â-
ñüêîãî öèêëó, íåäâîçíà÷íî âêàçóþòü íà ¿õ
âèíèêíåííÿ òóò ó äàâíüîðóñüê³ ÷àñè63.
Íà òÿãë³ñòü íàñåëåííÿ â Ñåðåäíüîìó
Ïîäí³ïðîâ’¿ âêàçóþòü äîñë³äæåííÿ ìîâîçíàâ-
ö³â. Çîêðåìà, ç-ïîì³æ ãîâîð³â ï³âäåííî-ñõ³ä-
íîãî íàð³÷÷ÿ, ÿêå â ö³ëîìó ñôîðìóâàëîñÿ ëèøå
ó XVI-XVIII ñò., ñåðåäíüîíàääí³ïðÿíñüêèé
“íàëåæèòü äî ãîâîð³â äàâíüî¿ ôîðìàö³¿”64.
Òîáòî, çà äàâí³ñòþ â³í º ñèíõðîííèì ï³âí³÷íî-
ìó ³ ï³âäåííî-çàõ³äíîìó íàð³÷÷ÿì óêðà¿íñüêî¿
ìîâè, ÷àñ ôîðìóâàííÿ ÿêèõ ñÿãຠäàâíüîðóñü-
êîãî ïåð³îäó. Àðåàë ñåðåäíüîíàääí³ïðÿíñüêîãî
ãîâîðó îõîïëþº ×åðêàñüêó òà Ïîëòàâ-
ñüêó îáë., Êè¿âñüêó îáë. ï³âäåíí³øå Êèºâà,
ï³âí³÷ Äí³ïðîïåòðîâñüêî¿ é ʳðîâîãðàä-
ñüêî¿ îáë., ï³âäåíü ×åðí³ã³âñüêî¿ ³ Ñóìñüêî¿
îáë.65 ßêáè öþ òåðèòîð³þ â ï³çíüîìó ñåðåä-
íüîâ³÷÷³ ïîâí³ñòþ çàñåëèëè âèõ³äö³ ç ðåã³îíó
ï³âäåííî-çàõ³äíîãî íàð³÷÷ÿ, ÿê öå òâåðäÿòü,
íàïðèêëàä, ïîñë³äîâíèêè Ì. Ïîãîä³íà, òî é
ãîâ³ð òóòåøíüîãî íàñåëåííÿ íàëåæàâ áè äî
öüîãî íàð³÷÷ÿ. ̳ñöåâà ëþäí³ñòü áóëà äîñòàò-
íüî ÷èñåëüíîþ, ùîá çáåðåãòè ñâ³é ãîâ³ð íàâ³òü
â óìîâàõ ïðèáóòòÿ ÷èñëåííèõ ïåðåñåëåíö³â ³ç
çàõîäó ó XVI-XVII ñò., êîëè é ñïðàâä³ â³äáó-
âàëèñÿ øèðîêîìàñøòàáí³ ì³ãðàö³¿.
ϳäòâåðäæóþòü òÿãë³ñòü íàñåëåííÿ â Ñå-
ðåäíüîìó Ïîäí³ïðîâ’¿ ³ äàí³ àíòðîïîëî㳿.
Òàê, íåçâàæàþ÷è íà âåëèêó ãîìîãåíí³ñòü àí-
òðîïîëîã³÷íîãî òèïó òóòåøí³õ óêðà¿íö³â, ùî º
íàñë³äêîì ì³ãðàö³é XVI-XVII ñò., ó æèòåë³â
Ïîðîññÿ ô³êñóþòüñÿ äîñòàòíüî ÷³òê³ îçíàêè
“ñõ³äíî¿” äîì³øêè, ïîÿâó ÿêèõ ïîâ’ÿçóþòü ç
ðîçñåëåííÿì òóò ó äàâíüîðóñüêèé ÷àñ ÷îðíèõ
êëîáóê³â66.
Ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî íàáàãàòî ðóéí³âí³øè-
ìè çà ìîíãîëüñüêèé ïîãðîì 1239-1240 ðð.
äîñë³äíèêè ââàæàþòü òàòàðñüê³ ïîãðîìè ê³íöÿ
XV ñò. ³ íàñòóïíèõ äåñÿòèë³òü, ï³ñëÿ ÿêèõ íà-
ñåëåííÿ, õî÷à é íå çíèêëî ïîâí³ñòþ, àëå éîãî
ñóñï³ëüíå æèòòÿ ÿê ïåâíà ñèñòåìà áóëî çðóé-
íîâàíå, êóëüòóðà çàçíàëà çíà÷íèõ äåôîðìà-
ö³é67. ² íå âèïàäêîâî ñàìå ê³íöåì XV ñò. äà-
òóþòüñÿ ïåðø³ çãàäêè ïðî óêðà¿íñüêèõ êîçàê³â.
66661111
НННН аааа уууу кккк оооо вввв аааа дддд ииии сссс кккк уууу сссс іііі яяяя
Àäæå ÿêðàç òîòàëüíèé íàñòóï Ñòåïó íà Óêðà-
¿íó âèêëèêàâ äî æèòòÿ êîçàöòâî, ÿê ïîðóá³æ-
íå ñóñï³ëüíå óòâîðåííÿ, ïîÿâà ÿêîãî ñòàëà â³ä-
ïîâ³ääþ óêðà¿íñüêîãî ñóñï³ëüñòâà íà öåé
âèêëèê Ñõ³äíîãî Ñâ³òó68. Ñòîñîâíî æ ìàëî¿
çàëþäíåíîñò³ ë³ñîñòåïîâèõ óêðà¿íñüêèõ òåðèòî-
ð³é ó çàçíà÷åí³ ÷àñè, òî àíàëîã³÷í³ ÿâèùà â³äî-
ì³ â ³ñòîð³¿. ² â íàø ÷àñ Ñèá³ð, Ñàõàðà, Öåí-
òðàëüíà Àç³ÿ, ï³âí³÷ Êàíàäè, Àëÿñêà,
âíóòð³øí³ ðàéîíè Àâñòðà볿 º ñëàáî çàñåëåíè-
ìè, àëå âîíè âõîäÿòü äî åòí³÷íèõ òåðèòîð³é
â³äïîâ³äíèõ åòíîñ³â, ïîçíà÷àþ÷èñü ó ïåâíèé
ñïîñ³á íà êàðòàõ. Òàê ñàìî ë³ñîñòåïîâ³ çåìë³
Óêðà¿íè ó ïîìîíãîëüñüêèé ïåð³îä, áóäó÷è ñëà-
áî çàñåëåíèìè, âñå æ âõîäèëè äî ñêëàäó óêðà-
¿íñüêî¿ åòí³÷íî¿ òåðèòîð³¿. Äî òîãî æ, åòíîãå-
íåç óêðà¿íö³â íà òîé ÷àñ çàâåðøèâñÿ, ³ íàçâàí³
ïî䳿 º âæå îäíèì ç åï³çîä³â ¿õíüî¿ íåïðîñòî¿
åòí³÷íî¿ ³ñòîð³¿.
1 Див.: Балушок В. Концепція етногенетичних ніш і
її значення для вивчення походження народів світу //
Народна творчість та етнографія. – 2003. – № 1�2.
2 Балушок В. Українська етногенетична і етнічна ні�
ша // V Гончарівські читання. Феноменологія україн�
ського народного мистецтва: форма і зміст. Тези допові�
дей і повідомлень. – К., 1998; Його ж. Формування
об’єктивної основи для етногенезу українців // Народ�
на творчість та етнографія. – 2000. – № 1; Його ж. Ет�
ногенез українців // Народна творчість та етногра�
фія. – 2002. – № 1�2; Його ж. Етнічна ситуація на
слов’янських землях України в епоху Київської Русі //
Народна творчість та етнографія. – 2004. – № 4.
3 Балушок В. Українська етногенетична і етнічна ні�
ша. – С. 38; Його ж. Формування об’єктивної основи
для етногенезу українців. – С. 83.
4 Див., напр.: Енциклопедія українознавства. За�
гальна частина. – К., 1994. – С. 196 (карта).
5 Результати картографування етнографічних реалій
див.: Гаврилюк Н. К. Картографирование явлений ду�
ховной культуры (По материалам родильной обрядности
украинцев). – К., 1981; Її ж. Київськополіський варіант
традиційної сімейної обрядовості на фоні суміжних тери�
торій // Полісся: етнолінгвістичне дослідження. – К.,
1989; Її ж. Міфологічні формули на тему “походження”
дітей (досвід систематизації українських текстів та іно�
слов’янські паралелі) // Мистецтво, фольклор та етно�
графія слов’янських народів. ХІ Міжнародний з’їзд сла�
вістів. – К., 1993; Її ж. Формули�міфи про народження
дітей (До ареальної характеристики на українському
Поліссі і суміжних територіях) // Проблеми сучасної
ареалогії. – К., 1994; Курочкін О. Українські новорічні
обряди “Коза” і “Маланка”. – Опішне, 1995. –
С. 239�242, 337; Його ж. Два типи новорічних обходів
з масками на Україні (за матеріалами етнокартографічно�
го дослідження) // Матеріали до української етноло�
гії. – К., 1995. – Вип. 1 (4); Космина Т. До проблеми
виділення етнографічних ареалів традиційно�побутової
культури українців // Політологія. Етнологія. Соціоло�
гія: Доповіді та повідомлення ІІІ Міжнародного конгре�
су україністів. – Харків, 1996. – С. 61 (користуюся та�
кож рукописом атласу “Житло”, підготовленим Т. і
О. Косміними, а також наданою ними усною інформаці�
єю); Пономар Л. Назви одягу Західного Полісся. – К,
1997; Її ж. Ареалогія народного одягу Західного Поліс�
ся та його назв // Матеріали до української етнології. –
К., 2002. – Вип. 2 (5); Її ж. Дослідження народного
одягу в етногенетичному аспекті (на матеріалі одягу
Правобережного Полісся) // Там само (користуюся та�
кож матеріалами до атласу “Одяг”, що перебуває на ета�
пі підготовки, наданими Л. Пономар, разом з її консуль�
тацією). (На жаль, картографування багатьох
етнографічних реалій ще не проведене.) Карти археоло�
гічних культур див.: Археология Украинской ССР. – К.,
1982. – Т. 1. – С. 204, 224, 282, 362, 422, 474, 500;
Археология Украинской ССР. – К., 1986. – Т. 2. –
С. 62; Этнокультурная карта территории Украинской
ССР в І тыс. н. э. – К., 1985.
6 Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000. –
С. 720�721 (карта говорів укр. мови); Пономар Л. До�
слідження народного одягу в етногенетичному аспекті.
7 Седов В. В. Восточные славяне в VI�XIII вв. –
М., 1982. – С. 124�132; Археология Украинской ССР.
В 3�х т. – К., 1986. – Т. 3. – С. 373.
8 Седов В. В. Восточные славяне в VI�XIII вв. –
С. 133�142.
9 Відповідну аргументацію цього див.: Балушок В.
Етногенез українців – С. 26; Його ж. Етногенез укра�
їнців // Україна і світ: етнічні, науково�інтелектуальні та
освітні виміри. – К., 2004. – С. 142.
10 Балушок В. Формування об’єктивної основи для
етногенезу українців. – С. 83; Його ж. Етногенез укра�
їнців. – 2002. – С. 26�27.
11 Див., напр.: Конча С. До питання про українську
етногенетичну нішу // Україна і світ: етнічні, науково�
інтелектуальні та освітні виміри. – К., 2004. – С. 240,
246.
12 У XVII ст. севрюки були асимільовані українцями
та росіянами в ході широкомасштабних міграцій (див.
про це: Русина О. Сіверська земля у складі Великого
князівства Литовського. – К., 1998. – С. 41).
13 Про земельні етноси удільної епохи Давньої Русі,
і в т. ч. про сіверян�севрюків та чернігівців, див.:
Балушок В. Етнічна ситуація на слов’янських землях
України в епоху Київської Русі.
14 Баран В. Давні слов’яни. – К. 1998. – С. 147,
107, 109, 212; Толочко П. Київська Русь. – К.,
1996. – С. 244.
15 Томашевський А. П. Природно�господарський ас�
пект заселення басейну р. Тетерів у середньовічні ча�
си // Археологія. – 1992. – № 3. – С. 54, 55; ЗвізS
децький Б. А. Про кордони Древлянської землі //
Археологія. – 1989. – № 4. – С. 50 та ін. Про підсіч�
не землеробство див.: Петров В. П. Подсечное земле�
делие. – К., 1968. – С. 33 та ін.
66662222
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 66//22000055*ISSN 0130�6936 *
16 Томашевський А. П. Природно�господарський ас�
пект заселення басейну р. Тетерів... – С. 54, 55;
Шмидт Е. А. О земледелии в верховьях Днепра во
второй половине І тыс. н. э. // Древние славяне и Киев�
ская Русь. – К., 1989. – С. 70, 72�73.
17 Зокрема, до такого висновку дійшов С. Конча
(див.: Конча С. До питання про українську етногенетич�
ну нішу. – С. 241�244).
18 Про це див.: Крюков М. В. Эволюция этническо�
го самосознания и проблема этногенеза // Расы и наро�
ды. – М., 1976. – Вып. 6; Szynkiewicz S. Silva ethni�
kum // Konflikty etniczne. Zrodla – typy – sposoby
rozstrzygania. – Warszawa, 1996. – S. 319�321.
19 Про роль мереж інформкомунікацій в етноутво�
ренні див.: Арутюнов С. А. Народы и культуры. Разви�
тие и взаимодействие. – М., 1989. – С. 17�40.
20 Приклад такої мережі інформкомунікацій в Давній
Русі (особливо дієвої із впровадженням писемності),
пов’язаної з владною діяльністю Рюриковичів, у якій го�
ловну роль відігравали княжі адміністрації з їх канцеля�
ріями і штатами писарів, а також церковна організація,
зокрема єпископії, див.: Висоцький С. О. Київська пи�
семна школа X�XII ст. (До історії української писемно�
сті). – Львів; К; Нью�Йорк, 1998. – С. 36, 62�66,
194�199 та ін.
21 Балушок В. Етнічна ситуація на слов’янських зем�
лях України в епоху Київської Русі.
22 Балушок В. Етногенез українців. – 2002. –
С. 26�29.
23 Там само. – С. 29.
24 Про Русь у широкому і вузькому розумінні див.:
Насонов А. Н. “Русская земля” и образование террито�
рии Древнерусского государства. – М., 1951.
25 Брайчевський М. Ю. Походження Русі. – К.,
1968. – С. 192.
26 Грушевський М. Історія України�Руси. – К.,
1992. – Т. ІІ. – С. 200�215; Головко О. Б. Князь Ро�
ман Мстиславич та його доба. – К., 2001. – С. 125�
135, 148 та ін.
27 Головко О. Б. Князь Роман Мстиславич та його
доба. – С. 126, 134.
28 Пашуто В. Т. Очерки по истории Галицко�Во�
лынской Руси. – [б. м.], 1950. – С. 191.
29 Толочко П. П. Древняя Русь. Очерки социально�
политической истории. – К., 1987. – С. 156�157; КоваS
ленко В. Політичне становище південноруських земель
в ХІІ�ХІІІ ст. // Україна в Центрально�Східній Європі
(з найдавніших часів до XVIII ст.). – К., 2002. –
Вип. 2 – С. 90�92.
30 Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Ге�
диміновичів у XII�XVI ст. – Львів, 1996. – С. 79; КоS
валенко В. Політичне становище південноруських зе�
мель в ХІІ�ХІІІ ст. – С. 92�93.
31 Див. про це: ВладимирскийSБуданов М. Обзор ис�
тории русского права. – С.Пб.; К., 1890. – С. 16; ГруS
шевський М. Історія України�Руси. – Т. ІІ. – С. 127, 192,
208; Ключевський В. Курс русской истории. – Москва,
1937. – Ч. І. – С. 328�332, 342, 344; PolonskaSWasilenS
ko N. Zwei Konzepzionen der Geschichte der Ukraine und
Russland. – Munchen, 1970; Пеленський Я. Боротьба за
“Київську спадщину” у 1155�1175 рр.: релігійно�церковна
сфера // Археологія. – 1991. – № 3; Войнович Л. Уділь�
ні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів. – С. 29, 75,
76, 77, 79; Котляр М. Ф. Причини настання удільної
роздробленості на Русі // Київська старовина. – 1997. –
№ 3/4 (316). – С. 71, 73; Семянчук Г. Усяслаў і Ярасла�
вичы. Спецыфіка палітычных адносінаў Полацка і Кіева у
другой палове ХІ ст. // Україна в Центрально�Східній
Європі (з найдавніших часів до ХVIII ст.). – К., 2002. –
Вип. 2. – С. 53. До речі, недавні дослідження О. Толочка
ставлять під сумнів вірогідність проекту державного уст�
рою всієї Русі, подібного тому, який існував у Германії, що
нібито був висунутий Романом Мстиславичем (див.: ТоS
лочко А. Принимал ли Роман Мстиславич посольство па�
пы Иннокентия ІІІ в 1204 г.? // Ruthenica. – К., 2003. –
Т. ІІ). Якщо даний проект дійсно сфальсифікований у
XVIII ст. В. Татищевим, а не створений у ХІІІ ст. князем
Романом (що доводить О. Толочко), то виходить, що цей
південноруський князь не включав у коло своїх державних
інтересів решту Русі. А це підтверджує тезу ряду дослід�
ників і наші висновки про розпад Давньої Русі на окремі
незалежні політичні спільності.
32 Ісаєвич Я. Україна давня і нова: народ, релігія,
культура. – Львів, 1996. – С. 23.
33 Грушевський М. Історія України�Руси. – Т. ІІ. –
С. 483�484.
34 Грушевський М. Історія України�Руси – К.,
1993. – Т. ІІІ. – С. 336�337.
35 Див.: Насонов А. Н. “Русская земля” и образова�
ние территории Древнерусского государства.
36 До складу Чернігівської землі входили також тери�
торії східних сіверян (згодом севрюків), радимичів та
в’ятичів, які, проте, не становили з районом, що розташо�
вувався навколо Чернігова, де розселялися чернігівці, ор�
ганічного цілого. Адже Чернігівська земля, за спостере�
женням дослідників, “становила складну, ієрархічно
організовану систему князівств” (Русина О. Сіверська
земля у складі Великого князівства Литовського. – К.,
1998. – С. 39; див. також про це: Грушевський М. Істо�
рія України�Руси. – Т. ІІІ. – С. 179�181; Авдусин Д. А.
Вятичи // Советская историческая энциклопедия. –
М., 1963. – Т. 3. – С. 474; Брайчевський М. Ю. По�
ходження Русі. – С. 132; Толочко П. П. Киев и Киев�
ская земля в эпоху феодальной раздробленности ХІІ�
ХІІІ веков. – К., 1980. – С. 120).
37 Генсьорський А. І. Термін “Русь” (та похідні) у
Древній Русі і в період формування східнослов’янських
народностей і націй // Дослідження і матеріали з укра�
їнської мови. – К., 1962. – Т. V. – С. 18, 20, 21. Прав�
да, укладачі Галицько�Волинського літопису ще й на по�
чатку XIII ст. іноді протиставляють Чернігів Русі у
вузькому значенні, (наприклад, під 1213 р.), що було,
очевидно, наслідком протистояння чернігівських і га�
лицько�волинських князів у боротьбі за Київ та об’єд�
нання Південної Русі.
38 Детально див.: Там само; Генсьорський А. І Га�
лицько�Волинський літопис (процес складання; редакції
і редактори). – К., 1958. – С. 86�90.
39 Грушевський М. Історія України�Руси. – Т. ІІ. –
С. 488; Генсьорський А. І. До походження закарпат�
ських русинів // Український історичний журнал. –
1968. – № 10. – С. 77�78 і наст.
66663333
НННН аааа уууу кккк оооо вввв аааа дддд ииии сссс кккк уууу сссс іііі яяяя
40 Полное собрание русских летописей. – Т. 2. Ипа�
тьевская летопись – С.Пб., 1908 (далі – ПСРЛ. 2). –
Стб. 715.
41 Там само. – Стб. 740�741.
42 Генсьорський А. І. Термін “Русь” (та похідні)... –
С. 22�25.
43 Словник староукраїнської мови XIV�XV ст. – К.,
1977. – Т. 1. – С. 549; Чаквін І. У. Русіны // Этнагра�
фія Бєларусі. Энцыклапедыя. – Мінськ, 1989. – С. 434;
Його ж. Літвіны, Ліцвіны // Там само. – С.291.
44 До того ж ендоетнонім “русь” / “русин” у Білору�
сі так до кінця міцно і не утвердився, білоруси вживали
його переважно лише при стиканні з чужинцями, відда�
ючи перевагу “земляцьким” етнонімам (див.: ЧакS
вин И. В., Терешкович П. В. Из истории становления
национального самосознания белорусов (XIV – начало
XX в.) // Советская этнография. – 1990. – № 6. –
С. 43�45, 51, 52).
45 Крім робіт А. Генсьорського, про вживання етно�
німа “русь” / “русин” на західноукраїнських теренах
див.: ПСРЛ. 2. – Стб. 802, 803�804, 810, 825�826,
843, 867, 885; Іванов. Картка з історії Волині на почат�
ку XIV віку // Записки Наукового товариства імени
Шевченка (далі – ЗНТШ). – Львів, 1893. – Т. ІІ. –
С. 121, 127; Грушевський М. Лист Володимирської гро�
мади з 1324 р. (факсимілє листу й печатки) //
ЗНТШ. – Львів, 1906. – Т. LXXI. – С. 6�7; ТерS
лецький О. Політичні події на Галицькій Руси в р. 1340
по смерти Болеслава Юрия ІІ // ЗНТШ. – Львів,
1896. – Т. ХІІ. – С. 4; Грамоти XIV ст. – К., 1974. –
С. 29 (№ 14); Матеріали до історії суспільно�політич�
них і економічних відносин західньої України, подає
М. Грушевський, серія перша (1361�1530), ч. 1�43. //
ЗНТШ. – Львів, 1905. – Т. LXIII. – С. 2, 6. Стосов�
но східноукраїнських земель див.: ПСРЛ. – Т. 2. Гус�
тинская летопись. – С.Пб., 1843. – С. 236, 240, 242,
247, 250, 257, 280, 293, 303, 317, 319, 345, 348, 360,
361, 367, 369, 371, 372; Софонович Ф. Хроніка з літо�
писців стародавніх / Підгот. тексту до др., передмова,
комент. Ю. А. Мицика, В. М. Кравченка. – К.,
1992. – С. 56�167; Грушевський М. Історія української
літератури. – К., 1993. – Т. ІІІ. – С. 240�241; ІваS
кін Г. Ю. Історичний розвиток Києва ХІІІ – середини
XVI ст. – К., 1996. – С. 223.
46 Детально див.: Балушок В. Несподіванки україн�
ської етнонімії // Київська старовина. – 2002. – № 5
(347).
47 Останню спробу довести це див.: Конча С. Ярлик
Тохтамиша та українські землі в останній чверті
XIV ст. // Українство в світі: традиційність культури та
спільнотні взаємини. – К., 2004. – С. 96�97.
48 Тут і далі наводжу результати в основному лише
найновіших досліджень: Івакін Г. Ю. Історичний розви�
ток Києва... – С. 187 та ін.; Мовчан І. І., БоровS
ський Я. Є., Гончар В. М. Дослідження у провулку
Рильському в Києві у 1998 році // Археологічні від�
криття в Україні 1998�1999 рр. – К., 1999. – С. 25;
Мовчан І. І., Боровський Я. Є., Гончар В. М., ПисаS
ренко Ю. Г. Дослідження міста Володимира у Києві
1999 р. // Там само. – С. 125; Козак О. Загибель се�
редньовічного Києва (приклад біоархеологічної рекон�
струкції) // Київська старовина. – 2002. – № 1
(343). – С. 128�133. В радянські часи з ідеологічних
причин планомірне вивчення археологами України після
1240 р. не проводилося. Ці роботи фактично тільки по�
чинаються. Тому сьогодні мало спеціалістів, обізнаних зі
специфікою періоду й матеріалу, не вироблені методики
для виділення пам’яток, територія ще не охоплена пов�
ністю дослідженнями (див. про це: Беляева С. А. Юж�
норусские земли во второй половине ХІІІ – XIV вв. –
К., 1982. – С. 22, 41, 82�83).
49 Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва... –
С. 112�129; 132�163, 165�183; Івакін Г. Ю., КозубовS
ський Г. А., Козюба В. К., Поляков С. Є., Чміль Л. В.
Дослідження території Михайлівського Золотоверхого мо�
настиря у 1998�1999 рр. // Археологічні відкриття в Ук�
раїні 1998�1999 рр. – К., 1999. – С. 5; Івакін Г. Ю., ГонS
чар В. М., Сиром’ятников О. К. Дослідження оборонних
споруд ХІ�ХVII ст. Копиревого кінця у 1998 р. // Там
само. – С. 10; Мовчан І. І., Боровський Я. Є., КлимовS
ський С. І. Дослідження “міста Володимира” давнього
Києва // Там само. – С. 27; Їх же. Розкопки Старокиїв�
ської експедиції в 1999 р. // Там само. – С. 126.
50 Беляева С. А. Южнорусские земли... – С. 31, 41�
81, 110�117; Звідздецький Б. А. Про кордони Древлян�
ської землі. – С. 50; Бєляєва С. О., Шашкевич Г. О.
Зернове господарство Середнього Подніпров’я... –
С. 43; Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва... –
С. 184; Виноградська Л. І. До історії керамічного та
скляного виробництва на Україні у XIV�XVIII ст. //
Археологія. – 1997. – № 2. – С. 129�134; ПетраS
шенко В. О., Циндровська Л. О. Слов’янські матеріали
з Канівського Подніпров’я // Археологія. – 1999. –
№ 4. – С. 164; Товкайло М., Тетеря Д. Нові дослід�
ження давнього Переяслава. – С. 155.
51 Русина О. В. Україна під татарами і Литвою. – К.,
1998. – С. 20, 21, 63, 64. Саме на цей час припадає по�
чаток широкомасштабної асиміляції українцями тюрків,
яка сприяла виникненню дещо пізніше козацького етно�
культурного комплексу (див.: Балушок В. Роль Степу в
етнокультурній та етнічній історії українців // Матеріали
до української етнології. – К., 2003. – Вип. 3 (6)).
52 Беляева С. А. Южнорусские земли... – С. 81. До
речі, С. Конча, посилаючись на цю роботу, твердить, що у
той час “лісостеп був майже виключно зоною татарських
кочів’їв” (див.: Конча С. Ярлик Тохтамиша... – С. 97).
Але у С. Бєляєвої якраз цього немає; і наведеними мате�
ріалами, і у висновках вона доводить саме протилежне.
53 Беляева С. А. Южнорусские земли... – С. 34.
54 Там само. – С. 30, 31; Войтович Л. Удільні кня�
зівства Рюриковичів і Гедиміновичів. – С. 158�159, 163.
55 Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Ге�
диміновичів. – С. 165 та ін.
56 Моця Б. О., Толкачов Ю. І. Меджибізька форте�
ця // Археологія. – 2000. – № 3. – С. 73�74 і наст.
57 ПСРЛ. 2. – Стб. 791�792; Войтович В. Україн�
ські князі // Київ. – 1991. – № 8. – С. 158�159.
58 Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Ге�
диміновичів. – С. 106�108.
59 Беляева С. А. Южнорусские земли... – С. 90,
106; Русина О. Україна під татарами і Литвою. –
С. 265�280 та ін.
66664444
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 66//22000055*ISSN 0130�6936 *
60 Вовк Хв. Студії з української етнографії та антро�
пології. – К., 1995. – С. 95�102 (й, зокрема, карта на
с. 99); Козюба В. К. Південноруське сільське житло
(матеріали до реконструкції заглибленого житла ХІ�
ХІІІ ст.) // Археологія – 1998. – № 1; Космина Т.
Поселення, садиба, житло // Українці. Історико�етно�
графічна монографія у двох книгах. – Опішне, 1999. –
Кн. 2. – С. 29.
61 Користуюся люб’язно наданою Т. Косміною ус�
ною інформацією; означені положення вона викладає і
обґрунтовує у відповідному розділі колективної праці
“Етнічна та етнокультурна історія України”, над якою
зараз працюють етнологи ІМФЕ.
62 Стельмащук Г. Одяг та його оздоблення на тере�
нах України у найдавніші часи. Культурна спадкоєм�
ність // Матеріали до української етнології. – К.,
2002. – Вип. 2 (5); Пономар Л. Дослідження народного
одягу в етногенетичному аспекті. Користуюся також
люб’язно наданими Л. Пономар матеріалами по традицій�
ному українському одягу, які використовуються при підго�
товці нею атласу “Одяг”, що зараз перебуває в роботі.
63 Легенди та перекази / Упор. та прим. А. Л. Іоані�
ді. – К., 1985. – С. 99, 165, 166, 167, 169, 170, 176,
178; Петров В. Кузьма�Дем’ян в українському фольк�
лорі // Етнографічний вісник. – К., 1930 – Кн. 9.
64 Желєзняк М. Г. Південно�східне наріччя // Ук�
раїнська мова. Енциклопедія. – К., 2000. – С. 444.
65 Українська мова. Енциклопедія. – С. 720�721
(карта говорів укр. мови).
66 Сегеда С. Антропологічний склад українського
народу: етногенетичний аспект. – К., 2001. – С. 113.
67 Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва... –
С. 197, 122, 128, 132, 143, 146, 155, 174, 248; РусиS
на О. Україна під татарами і Литвою. – С. 269�272.
Дякую також А. Томашевському і Ю. Писаренку за
консультації з даного питання.
68 Див. про це: Щербак В. Українське козацтво:
формування соціального стану. Друга половина XV –
середина XVII ст. – К., 2000. – С. 175; Балушок В.
Про зміст назви України в XVI – першій половині
XVII ст. // Етнокультурна спадщина Рівненського По�
лісся. – Рівне, 2003. – Вип. IV.
In the 12th century two "integrating centers" at the territory of Ukraine had intensified their integrating activi-
ty - the Haluch-Volynian and Chernigiv and joined their efforts in struggling for the Kyiv principate. Thus, the
new ethno-political unity was formed. The Northern and the North-Eastern lands of Rus had separated themselves
from Êyiv establiching their own ethno-political unions. The appearance of the separate ethno-political union at the
territory of the South Rus resulted in the formation of the common South-Russian communication systems, includ-
ing the information system; and common South-Russian ethnoces elite had emerged. This, in its turn, had led to
the formulation and common usage of such ethnonym as "Rus" (plural) /"Rusin" (singular) as a self-name at the
end of the 12th and the beginning of the 13th centuries. The appearance of the unified name for the whole South
Russian lands at the end of the 12th and the beginning of the 13th century witnessed to the fact that the ethnic
formation process was nearing completion at that time. The ethnonym was in use as the self-name of all Ukrainians
up to the first half of 18th century, and probably later.
|