Новітній український анекдот як виклик ХХІ століттю
This communication views folklore anecdote as an instrument of ideological influence on the mind of masses. Aesthetics and philosophy of the genre, its poetics and the ways of its existence in tradition have been analyzed.
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2005
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43065 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Новітній український анекдот як виклик ХХІ століттю / І. Кімакович // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 6. — С. 88-93. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-43065 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-430652013-04-16T03:22:05Z Новітній український анекдот як виклик ХХІ століттю Кімакович, І. Сторінка молодого дослідника This communication views folklore anecdote as an instrument of ideological influence on the mind of masses. Aesthetics and philosophy of the genre, its poetics and the ways of its existence in tradition have been analyzed. 2005 Article Новітній український анекдот як виклик ХХІ століттю / І. Кімакович // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 6. — С. 88-93. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43065 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Сторінка молодого дослідника Сторінка молодого дослідника |
| spellingShingle |
Сторінка молодого дослідника Сторінка молодого дослідника Кімакович, І. Новітній український анекдот як виклик ХХІ століттю Народна творчість та етнографія |
| description |
This communication views folklore anecdote as an instrument of ideological influence on the mind of masses. Aesthetics and philosophy of the genre, its poetics and the ways of its existence in tradition have been analyzed. |
| format |
Article |
| author |
Кімакович, І. |
| author_facet |
Кімакович, І. |
| author_sort |
Кімакович, І. |
| title |
Новітній український анекдот як виклик ХХІ століттю |
| title_short |
Новітній український анекдот як виклик ХХІ століттю |
| title_full |
Новітній український анекдот як виклик ХХІ століттю |
| title_fullStr |
Новітній український анекдот як виклик ХХІ століттю |
| title_full_unstemmed |
Новітній український анекдот як виклик ХХІ століттю |
| title_sort |
новітній український анекдот як виклик ххі століттю |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Сторінка молодого дослідника |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43065 |
| citation_txt |
Новітній український анекдот як виклик ХХІ століттю / І. Кімакович // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 6. — С. 88-93. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT kímakovičí novítníjukraínsʹkijanekdotâkviklikhhístolíttû |
| first_indexed |
2025-07-04T01:25:36Z |
| last_indexed |
2025-07-04T01:25:36Z |
| _version_ |
1836677685988818944 |
| fulltext |
88888888
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 66//22000055*ISSN 0130�6936 *
Ôîëüêëîðíèé àíåêäîò – öå ÿâèùå íàðîä-
íîãî ìèñòåöòâà1. ßê ÿâèùå äóõîâíî¿ êóëüòóðè
â³í ðåïðåçåíòóº óêðà¿íñüêó êàðòèíó ñâ³òó.
Æàíð êîíñåðâóº ñòåðåîòèïè òà ö³ííîñò³ ñó-
ñï³ëüíîãî ìèñëåííÿ, ùî çíà÷íîþ ì³ðîþ âè-
çíà÷àþòü íàö³îíàëüí³ ïð³îðèòåòè, à òàêèì ÷è-
íîì ³ ìàéáóòíþ äîëþ óêðà¿íñüêîãî åòíîñó.
Ó öüîìó ïîâ³äîìëåíí³ ìè ñïðîáóºìî ðîç-
ãëÿíóòè ñóñï³ëüí³ ôóíêö³¿ ôîëüêëîðíîãî ³,
çîêðåìà ïîë³òè÷íîãî2 àíåêäîòó, à òàêîæ ïîêà-
çàòè, ÿê³ çäîáóòêè íàðîäíîãî àíåêäîòó âèêî-
ðèñòîâóþòü ñó÷àñí³ ðåêëàìí³ òåõíîëî㳿, ùîá
ìàí³ïóëþâàòè ìàñîâîþ ñâ³äîì³ñòþ.
Îá’ºêòàìè ìàí³ïóëÿö³é (â ò. ÷. ³ ïîë³òè÷-
íèõ) º ìèñëåííÿ ³ åìîö³¿. Ôîëüêëîðíèé àíåê-
äîò, âïëèâàþ÷è íà åìîö³¿, çì³íþº ìèñëåííÿ.
Ìè ñïðîáóºìî äîâåñòè: 1) àíåêäîò – öå
îñîáëèâèé òèï ëîã³÷íî-åìîö³éíîãî ìèñëåííÿ,
ìåòà ÿêîãî äåñòàá³ë³çóâàòè ïñèõ³÷íó ð³âíîâàãó
ñëóõà÷à ³ â òàêèé ñïîñ³á íàâ’ÿçàòè íîâå ñòàâ-
ëåííÿ äî ïðîáëåì; 2) ñóñï³ëüí³ ôóíêö³¿ ïîë³-
òè÷íîãî àíåêäîòó àìá³âàëåíòí³. Áóäó÷è çà
ÍβÒÍ²É ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÈÉ ÀÍÅÊÄÎÒ
ßÊ ÂÈÊËÈÊ ÕÕ² ñòîë³òòþ: äî ïèòàííÿ ïðî ñóòí³ñòü
ñó÷àñíèõ ñïîñîá³â îáì³íó ³íôîðìàö³ºþ
²ðèíà ʲÌÀÊÎÂÈײðèíà ʲÌÀÊÎÂÈ×
49 Славянские древности... – Т. 1. – С. 346.
50 Фонди ІМФЕ. – Ф. 8. – кол. 2. – Од. зб. 5. – Арк. 116.
51 Там само. – Ф. 11�4. – Од. зб. 585. – Арк. 7.
52 Славянские древности... – Т. 1. – С. 439.
53 Чубинський П. П. Труды этнографическо�статистической
экспедиции в Западно�Русский край снаряженной Император�
ским Русским географическим обществом. Юго�западный отдел.
Материалы и исследования. – М., 1878. – Т. III. – С. 178.
54 Жизнь и творчество... – С. 483.
55 Тульцева Л. А. Символика воробья в обрядах и обрядовом
фольклоре (в связи с вопросом о культе птиц в аграрном календа�
ре) // Обряды и обрядовый фольклор. – М., 1982. – С. 168.
56 Иванов П. В. Игры крестьянских детей... – С. 74.
57 Жизнь и творчество крестьян... – С. 277.
58 Гура А. В. Символика зайца в славянском обрядовом и пе�
сенном фольклоре // Славянский и балканский фольклор. Гене�
зис, архаика, традиции. – М., 1978. – С. 163.
59 Иванов П. В. Игры крестьянских детей... – С. 74.
60 Бернштам Т. А. Девушка�невеста и предбрачная об�
рядность... – С. 68.
61 Машков В. Игра в Тура // ЖС. – 1982. – № 2. –
С. 165�170.
62 Жизнь и творчество... – С. 382.
63 Байбурин А. К., Левинтон Г. А. К описанию организа�
ции пространства... – С. 95.
64 Абельдиль М. Ф. О мифологической семантике сакраль�
ного брака в традиционном индуизме // Кунсткамера. Этногра�
фические тетради. – 1994. – Вып. 4. – С. 39.
65 Фонди ІМФЕ. – Ф. 8. – кол. 1. – Од. зб. 45. – Арк. 2.
66 Абельдиль М. Ф. О мифологической семантике сак�
рального брака... – С. 40.
67 Иванов П. В. Игры крестьянских детей... – С. 75.
68 Цивьян Т. В. К семантике пространственных элементов в
волшебной сказке (по материалам албанской сказки) // Типоло�
гические исследования по фольклору. Сборник статей памяти
В. Я. Проппа. – М., 1975. – С. 205.
69 Фрейденберг О. М. Поэтика сюжета... – С. 139, 144.
70 Балушок В. Г. Елементи давньослов’янських ініціацій в
українському весіллі // НТЕ. – 1994. – № 1. – С. 32.
71 Славянские древности... – Т. 1. – С. 263.
72 Фонди ІМФЕ. – Ф. 1. – Од. зб. 621. – Арк. 145зв.
73 Див: Иванов В. В., Топоров В. Н. Проблема функции
кузнеца в свете семиотической типологии культур // Материа�
лы Всесоюзного симпозиума по вторичным моделирующим си�
стемам. – Тарту, 1974. – С. 87�90.
74 Потебня А. А. Слово и миф... – С. 557.
75 Байбурин А. К., Левинтон Г. А. К описанию организа�
ции пространства... – С. 99.
76 Балушок В. Г. Елементи давньослов’янських ініціа�
цій... – С. 31�36.
77 Покровский Е. А. Детские игры, преимущественно рус�
ские (в связи с историей, этнографией, педагогией и гигие�
ной). – М., 1887. – С. 259.
78 LeroiSGourhan A. Le geste et la parole: Le memoire et le
rhytmes. – Paris. – 1965. – T. 2. – P. 140. Цит. за: БайбуS
рин А. К. Ритуал в традиционной культуре... – С. 162.
The article is dedicated to studying the semantics of the folk games terms. We attempt to understand
certain symbolic loads which the "field" and "city" terms contain via representation of space defined by these
terms of both masculine and feminine gender in broad concept. Such representation of dual distribution of
society enabled the understanding of the communicative aspects of agonality display in folk culture.
СССС тттт оооо рррр іііі нннн кккк аааа мммм оооо лллл оооо дддд оооо гггг оооо дддд оооо сссс лллл іііі дддд нннн ииии кккк аааа
88889999
ñâîºþ ïðèðîäîþ äåñòðóêòîëîãåìîþ, æàíð
ïåâíîþ ì³ðîþ ñòàá³ë³çóº ïîë³òè÷íó ñèòóàö³þ â
êðà¿í³, çí³ìàþ÷è ñîö³àëüíó íàïðóãó.
1. Àíåêäîò ÿê òðàäèö³éíà ôîëüêëîðíà
äåñòðóêòîëîãåìà. Àíåêäîò – öå æàíð, ÿêèé
ñôîðìóâàâñÿ â öàðèí³ åï³÷íî¿ òðàäèö³¿. Âîäíî-
÷àñ æàíð ïîãëèíóâ ³ çäîáóòêè ñì³õîâî¿ êóëüòó-
ðè. Ðîçãëÿä òåêñòîâî¿ ïðèðîäè àíåêäîòó òà
ïñèõîëîã³÷íèõ ðåàêö³é, ÿê³ ïðîãðàìóº ïîåòèêà
æàíðó3 (ÿê ó ïðîöåñàõ îñÿãíåííÿ òåêñò³â, òàê ³
â ïðîöåñàõ ïåðåôîðìóâàííÿ ñóñï³ëüíî¿ ñèñòåìè
ö³ííîñòåé), äîïîìîæå äîâåñòè, ùî àíåêäîò –
öå òðàäèö³éíà ôîðìà ï³çíàííÿ ñâ³òó ³ ïîáóòó-
âàííÿ ³ííîâàö³é ñóñï³ëüíî¿ äóìêè.
1.1. Ïîåòèêà àíåêäîòó: íîâå ÿê òðàäè-
ö³éíå. Àíåêäîò – öå òðàäèö³éíèé ôîëüêëîð-
íèé æàíð. Êîìóí³êàòèâíà ïðèðîäà (óñí³ñòü òà
âàð³àòèâí³ñòü), íåîáìåæåíà ñôåðà ïîáóòóâàí-
íÿ, âñåîñÿæí³ñòü òà àêòóàëüí³ñòü òåìàòèêè,
óí³âåðñàëüí³ òèïè êîíôë³êò³â òà ïåðñîíàæ³â
(äóðåíü, áëàçåíü, õèòðóí), â³äñóòí³ñòü îô³ö³é-
íî¿ öåíçóðè (âèêðèâàëüíèé (÷àñòî àíòèäåð-
æàâíèé) õàðàêòåð òåêñò³â, íåíîðìàòèâíà ëåê-
ñèêà), ñïåöèô³÷íèé ñïîñ³á â³äîáðàæåííÿ
ä³éñíîñò³ (îçíà÷åííÿ ïàðàäîêñó), ôîðìàëüí³
îçíàêè (ëàï³äàðí³ñòü ôîðìè, ñâîºð³äí³ñòü
êîìïîçèö³¿), ïñèõîëîã³÷í³ ìîìåíòè “ðîçãîð-
òàííÿ” òåêñòó (íåî÷³êóâàí³ñòü ïîÿâè, ïîðîä-
æåííÿ ïóàíòà) òà åìîö³éíå çàäîâîëåííÿ àóäè-
òî𳿠(ðîçâàæàëüíà òà âèêðèâàëüíà ôóíêö³¿) –
òðàäèö³éí³ æàíðîâ³ îçíàêè àíåêäîòó, ÿê³ é çà-
áåçïå÷óþòü éîìó ïîïóëÿðí³ñòü â ÷àñ³ òà ïðîñ-
òîð³, ñâ³ä÷àòü ïðî éîãî ïðîäóêòèâí³ñòü.
1.1.1. Àíåêäîò ÿê ô³ëîñîôåìà. Çà ñâîºþ
ïðèðîäîþ àíåêäîò – êîìóí³êàòèâíèé æàíð, à
òîìó ðèòîðè÷í³ñòü – öå éîãî ñóòí³ñòü. Æàíð
ñòâåðäæóº ïðîöåñ ï³çíàííÿ ³ñòèíè, àëå íàäçâè-
÷àéíèì ñïîñîáîì. ³í, â³äêèäàþ÷è ñòåðåîòèïè
òà áàíàëüíîñò³, íàñîëîäæóºòüñÿ ïàðàäîêñàëüí³-
ñòþ ³ñòèíè. Íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî àíåêäîò óæå
äàâíî º òðàôàðåòîì ñàìîãî ñåáå, â³í âñå-òàêè
àëüòåðíàòèâíèé æàíð ó òîìó ðîçóì³íí³, ùî
ò³ëüêè â³í º “íåçàëåæíèì åêñïåðòîì” òðàäèö³é-
íî¿ òà íîâ³òíüî¿ ô³ëîñîô³¿ áóòòÿ. Òóò òàêà ñîá³
âçàºìîçóìîâëåí³ñòü: îáñòàâèíè æèòòÿ òà ñïîñ³á
¿õíüîãî îñìèñëåííÿ ôîðìóþòü çíà÷íîþ ì³ðîþ
ô³ëîñîô³þ òà åñòåòèêó æàíðó, ÿê³ â ñâîþ ÷åðãó
õóäîæíüî â³äîáðàæàþòüñÿ â àíåêäîò³ òîùî.
Ó âñüîìó, ³ç ÷îãî âèõîäèòü àíåêäîò – à
ïåðåäîâñ³ì ç³ çäàòíîñò³ çíàõîäèòè íîâó ïðàâäó
(öå ³ º êîíöåïòóàëüíîþ îñîáëèâ³ñòþ æàíðó), –
ïðèíöèïîâå çàïåðå÷åííÿ íåïðîäóêòèâíèõ äîãì
òà êîíöåíòðàö³ÿ íà íåîáõ³äíîñò³ çì³í.
Ó ïîë³ çîðó àíåêäîòó – ïîñò³éíèé, ïðè-
ñê³ïëèâèé ³íòåðåñ äî æèòòÿ. ³í ïðèñòîñîâà-
íèé äî ìàí³ôåñòàö³¿ â ïðîñòîð³ òà ÷àñ³ àêòó-
àëüíî¿ ³íôîðìàö³¿. Ó êîæíîìó àêò³ òðàíñëÿö³¿
ôîðìóºòüñÿ òåêñò ³ éîãî “³äåîëîã³ÿ”, ï³äïîðÿä-
êîâàí³ âèêëþ÷íî óìîâàì êîìóí³êàòèâíî¿ ñèòó-
àö³¿: òèì-òî êîæåí êîíêðåòíèé òåêñò “íåñå”
êîíêðåòíó ³ñòèíó, óñâ³äîìëåííÿ ÿêî¿ ïîçà êîí-
òåêñòîì âñ³º¿ ðîçìîâè ÷àñòî íå ìîæëèâå.
Íàâ÷èòèñÿ ðîçóì³òè ñâîºð³äíó åñòåòèêó
àíåêäîòó – öå íàñîëîäà äëÿ óÿâè ³ çàõèñò â³ä
äîãìàòèçìó. Àíåêäîò ïðîãðàìóº ãðó, çà ïðà-
âèëàìè ÿêî¿ îïîçèö³îíóþòüñÿ ð³çí³ ïëîùèíè
ñïðèéíÿòòÿ îäíîãî ïðåäìåòà, ÿâèùà ÷è 䳿.
Ñì³þòüñÿ âñ³! ² â öüîìó âèÿâëÿºòüñÿ êîëåê-
òèâíà ñóòí³ñòü ñì³õó.
Àíåêäîò – öå âèãàäêà. Àëå ôàíòàç³ÿ â
àíåêäîò³ ìຠíå ñàìîäîñòàòí³é õàðàêòåð, áóäó÷è
âèãàäêîþ, àíåêäîò â³äîáðàæຠä³éñí³ñòü. Êàðè-
êàòóðèçàö³ÿ íàâêîëèøíüîãî ñâ³òó – òåíäåíö³ÿ,
ÿêà ñôîðìóâàëàñÿ â ñì³õîâ³é êóëüòóð³. Àëå æ
ñàòèðè÷íå îñì³ÿííÿ ìîæëèâå ò³ëüêè çà óìîâè
³ñíóâàííÿ ñóñï³ëüíîãî ³äåàëó ö³º¿ ä³éñíîñò³.
Àíåêäîò ïîãëèíóâ ñïåöèô³÷íèé ñïîñ³á â³äîáðà-
æåííÿ ä³éñíîñò³ ç³ ñì³õîâî¿ òðàäèö³¿. Æàíð â³ä-
òâîðþº êðèçîâ³ ñèòóàö³¿ â æèòò³ ñóñï³ëüñòâà ³ â
òàêèé ñïîñ³á íå ò³ëüêè ô³êñóº ñîö³àëüíå çëî, àëå
é øóêຠñïîñîáè éîãî óñóíåííÿ.
Íàïðèêëàä, ïðîòÿãîì 2003-2004 ð. ìè
çàïèñàëè öèêë àíåêäîò³â “ïðî äîíåöüêèõ”.
Çâè÷àéíî, ñàì³ òåêñòè âèãàäàí³, àëå âîíè â³-
äîáðàæàþòü ðåàëüí³ ïî䳿 – çì³öíåííÿ åêîíî-
ì³÷íî¿ òà ïîë³òè÷íî¿ ïîçèö³é ÷èíîâíèê³â ³ç äî-
íåöüêîãî ðåã³îíó. Òàêèì ÷èíîì, ö³ àíåêäîòè º
â³äãóêîì íà êîíêðåòí³ ïîë³òè÷í³ ïî䳿.
* * *
Ïðè¿æäæຠ³ç Äîíåöüêà â Êè¿â ïî¿çä. Âè-
õîäÿòü ³ç íüîãî áðàòêè. Âèíîñÿòü êîðîáêè,
íàáèò³ áàêñàìè.
ßêèéñü êèÿíèí, ùî ñòîÿâ íà âîêçàë³ ³ öå
âñå áà÷èâ, ï³ä³éøîâ äî íèõ ³ êàæå:
- ßê âàì íå ñòèäíî. Çàæåðëèñÿ îñòàòî÷íî.
Áàêñè â êîðîáêàõ âîçèòå, à íàðîä ãîëîäóº.
ßêùî òîá³, êèÿíèíå, ùîñü íå ïîäîáàºòü-
ñÿ, – â³äïîâ³â äîíåöüêèé, – ¿äü äî ñåáå íà
áàòüê³âùèíó – â Äí³ïðîïåòðîâñüê 4.
* * *
¯äå ìóæèê â ìåòðî. ² õòîñü éîìó ïîñò³éíî
íàñòóïຠíà íîãó.
99990000
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 66//22000055*ISSN 0130�6936 *
- ² çâ³äêè òàê³ áåðóòüñÿ? – äèâóºòüñÿ ìóæèê.
- Ñ Äîíåöêà.
- Íàâ³ùî æ îòàê çðàçó ëÿêàòè? 5
Çâåðí³ìî óâàãó, ùî àíåêäîò ëåãêî â³äòâî-
ðþº ò³ åìîö³¿, ÿê³ â ãðîìàäñüê³é äóìö³ ïîö³íî-
âóþòüñÿ ÿê íåãàòèâí³: ñòðàõ, íåíàâèñòü, íàö³î-
íàë³çì, çàçäð³ñòü, çëîðàäñòâî ³ ò. ï. Äî òîãî æ
÷àñòî òåêñòè ñóïðîâîäæóþòüñÿ áðóòàëüíîþ
ëåêñèêîþ. Òà é ñàìà òåìàòèêà àíåêäîòó íåð³ä-
êî â³äîáðàæຠðåà볿 “íèçó”. Âèùåíàçâàí³ ðèñè
ñôîðìóâàëèñÿ â ñì³õîâ³é êóëüòóð³. Ïîºäíàííÿ â
òåêñò³ ðåàë³é “âåðõó” ³ “íèçó”, ïåðåâåðòàííÿ
ñâ³òó ç í³ã íà ãîëîâó çàñâ³ä÷óº òàêó êàðòèíó ñâ³-
òó, îçíàêîþ ÿêî¿ º êàðíàâàë³çàö³ÿ.
Îòæå, òâåðåçèé àíàë³ç ðåàëüíîñò³, ïîìíî-
æåíèé íà çíàííÿ çàêîíîì³ðíîñòåé òà ïàðàäîê-
ñ³â æèòòÿ, îáðàçíà ñèëà ³ ÷³òê³ñòü âèñëîâó ôîð-
ìóþòü òàêó ô³ëîñîôåìó ÿê àíåêäîò. Äîëàþ÷è
³ñòîðè÷í³ òà êóëüòóðí³ áàð’ºðè, æàíð çàëèøà-
ºòüñÿ ìîíîë³òíèì “êîíöåïòóàëüíèì ïëàñòîì”,
âèâ³ðåíèì ÷àñîì ³ ð³çíèìè êóëüòóðíèìè òðàäè-
ö³ÿìè óí³âåðñàëüíèì ñïîñîáîì îñâîºííÿ ñâ³òó.
1.1.2. Êîìïîçèö³éí³ îñîáëèâîñò³. Àíåê-
äîòó ÿê îïîâ³äàííþ õàðàêòåðíà ïåâíà îðãàí³-
çàö³ÿ òåêñòó. ³í çà áóäîâîþ º òðàäèö³éíèì
îïîâ³äàííÿì, îñê³ëüêè ñêëàäàºòüñÿ ç çàâ’ÿçêè,
ðîçâèòêó ä³é, êóëüì³íàö³¿ ³ ðîçâ’ÿçêè, ïðîòå
÷àñòî ñêëàäîâ³ êîìïîçèö³¿ âàæêî ðîçìåæóâà-
òè. Àëå òåêñò àíåêäîòó, ÿê ïðàâèëî, ìຠòàêó
ñõåìó: 1) â³äîáðàæåííÿ ñèòóàö³¿, îð³ºíòîâàíî¿
íà äîñòîâ³ðí³ñòü çîáðàæóâàíîãî (øàáëîí);
2) ôîðìóâàííÿ íîâî¿ òî÷êè çîðó íà öþ ñèòó-
àö³þ (çíèùåííÿ øàáëîíó).
Íàãîëîñèìî íà òîìó, ùî êîìïîçèö³ÿ
àíåêäîòó â³äòâîðþº ôîðìàëüíî-ëîã³÷í³ ñóïå-
ðå÷íîñò³ (ïàðàäîêñè). Ó ïðîöåñ³ ñòâåðäæåííÿ
âëàñòèâîñòåé ïåâíèõ ïðåäìåò³â ÷è ÿâèù ñòâî-
ðþþòüñÿ óìîâè äëÿ îäíî÷àñíîãî äîêàçó ³ñòèí-
íîñò³ òà õèáíîñò³ ïåâíîãî âèñëîâëþâàííÿ,
ïðè÷îìó äîâåäåííÿ ³ñòèííîñò³ öüîãî âèñëîâ-
ëþâàííÿ íåîäì³ííî çóìîâëþº âèçíàííÿ éîãî
õèáíîñò³ ³ íàâïàêè. Âîäíî÷àñ äóìêè ïåðñîíà-
æ³â àíåêäîòó ðàçþ÷å ðîçõîäÿòüñÿ ç óñòàëåíè-
ìè ïîãëÿäàìè, íà÷åáòî ñóïåðå÷àòü çäîðîâîìó
ãëóçäó, õî÷ íàñïðàâä³ ìîæóòü ³ íå áóòè õèá-
íèìè. Óñâ³äîìëåííÿ ñëóõà÷åì ö³º¿ “ëîã³êè
íàâïàêè” ïðîãðàìóºòüñÿ êîìïîçèö³ºþ òåêñòó
(³ ïîçàë³íãâ³ñòè÷íèìè çàñîáàìè).
1.2. Ïñèõîëîã³÷í³ îñîáëèâîñò³ “ðîçãîð-
òàííÿ” òåêñò³â àíåêäîòó. Àíåêäîò – öå ñì³-
õîâèé òåêñò. Ô³ç³îëîã³÷íà ïðèðîäà ñì³õó êðè-
ºòüñÿ ó øâèäê³é çì³í³ ñòðóêòóðè ä³ÿëüíîñò³
êîðè ãîëîâíîãî ìîçêó. Çáóäæåííÿ ó êîð³ ìîç-
êó âèíèêຠâíàñë³äîê çäèâóâàííÿ, óñâ³äîìëåí-
íÿ ïàðàäîêñó, àáñóðäó. Ñì³õ – öå ºäèíèé
ñïðîâîêîâàíèé êîðîþ ãîëîâíîãî ìîçêó ðåô-
ëåêñ, ÿêèé áåç çâîë³êàííÿ ïåðåõîäèòü ó ðóõ ó
âñ³õ ïðèìàò³â. Çì³íà ì³ì³êè (³ çðåøòîþ, ïîç) ó
ïðîöåñ³ ðåàãóâàííÿ íà òåêñò ñâ³ä÷èòü ïðî òå,
ùî â³äáóâàþòüñÿ çì³íè íà ð³âíÿõ óñâ³äîìëåííÿ
òà ôîðìóâàííÿ íîâîãî ñòàâëåííÿ äî ïðîáëåìè.
Ïðîàíàë³çóºìî ïñèõîëîã³÷í³ ìåõàí³çìè
ñïðèéíÿòòÿ òåêñò³â àíåêäîòó. Çàóâàæèìî, ùî
ñïîñ³á îñÿãíåííÿ òåêñò³â àíåêäîòó – öå òðà-
äèö³éíà ðèñà éîãî ïîáóòóâàííÿ.
Ïîåòèêà àíåêäîòó (³ îñîáëèâî éîãî êîì-
ïîçèö³ÿ), ÿêà øë³ôóâàëàñÿ â³êàìè, ïðîãðàìóº
âèâåäåííÿ ñëóõà÷à ç³ ñòàíó åìîö³éíî¿ ñòàá³ëü-
íîñò³. “Ðîçãîðòàííÿ” òåêñòó ïåðåäáà÷ຠðåàë³-
çàö³þ ïðèìóñîâîãî çóñèëëÿ ùîäî éîãî ñïðèé-
íÿòòÿ. ϳñëÿ òîãî, ÿê àíåêäîò ðîçêàçàíèé,
âèíèêຠïàóçà. Ñàìå öÿ ïàóçà ³ º ñâ³ä÷åííÿì
òîãî, ùî ñëóõà÷ ïåðåáóâຠó òðàíñîâîìó ñòà-
í³6. Ðåçóëüòàòîì ñïðèéíÿòòÿ òåêñòó º ñì³õî-
âèé àôåêò. ³äçíà÷èìî, ùî öåé ìåõàí³çì
ñì³øíîãî, ÿêèé çàïðîãðàìîâàíèé ç³òêíåííÿì
ïî÷óòîãî â³ä îïîâ³äà÷à ³ äîäóìàíîãî ñëóõà÷åì,
âèðîáëåíèé ôîëüêëîðíîþ òðàäèö³ºþ.
Ïðè “ðîçãîðòàíí³” òåêñòó ïîâèíí³ ðåàë³çó-
âàòèñÿ ³íòåëåêòóàëüíî-åìîö³éí³ çä³áíîñò³ îïîâ³äà-
÷à òà ñëóõà÷à. Ìàéñòåðí³ñòü îïîâ³äà÷à ïåðåäáà-
÷ຠâîëîä³ííÿ ñïåöèô³÷íîþ ìàíåðîþ â³äòâîðåííÿ
ñì³õîâèõ òåêñò³â, àêòîðñüê³ çä³áíîñò³, ïðàâèëüíî
âèáðàíèé ìîìåíò äëÿ ðîçïîâ³ä³ (íåî÷³êóâàí³ñòü
ïîÿâè), àñîö³àòèâíó òî÷í³ñòü ïðèâ’ÿçêè òåêñòó äî
ñèòóàö³¿ ³ ò. ï. Ñëóõà÷ ïîâèíåí ìàòè ïî÷óòòÿ ãó-
ìîðó, òîáòî âîëîä³òè òðàäèö³éíèìè ïðèéîìàìè
ñïðèéíÿòòÿ ñì³õîâèõ òåêñò³â.
Àíåêäîò – öå çàâæäè ìàëåíüêèé ñêàíäàë.
Éîãî ìåòà – çì³íèòè ðåã³ñòð ñïðèéíÿòòÿ çâè÷-
íî¿, áóäåííî¿ ³íôîðìàö³¿ ³ òàêèì ÷èíîì âèêëè-
êàòè åìîö³éíó ðåàêö³þ. Òóò ìè íàãîëîøóºìî
íà òîìó, ùî ÷è íå íàéãîëîâí³øîþ ôóíêö³ºþ
àíåêäîòó â êîìóí³êàòèâí³é ñèòóàö³¿ º ôîðìó-
âàííÿ ï³êó åìîö³éíîãî íàïðóæåííÿ ³ ðîçðÿäêè.
1.3. Åñòåòèêà ïîâòîðó. Ó êëàñè÷í³é ô³-
ëîñîô³¿ ³ åñòåòèö³ ìîâà éøëà ïðî êàòàðñèòè÷-
íó ðåôëåêñ³þ (÷îìó ëþäè ñì³þòüñÿ íàä àíåê-
äîòîì). Ñó÷àñíà íàóêà øóêຠâ³äïîâ³ä³ íà
çàïèòàííÿ åñòåòèêè ïîâòîðó: ÷îìó ëþäè çíî-
âó ³ çíîâó ñì³þòüñÿ íàä àíåêäîòîì, ÿêèé ïî-
áóòóº ó ïðîñòîð³ ³ ÷àñ³7.
СССС тттт оооо рррр іііі нннн кккк аааа мммм оооо лллл оооо дддд оооо гггг оооо дддд оооо сссс лллл іііі дддд нннн ииии кккк аааа
99991111
Ìè âæå âêàçóâàëè íà òå, ùî àíåêäîòè
â³äòâîðþþòüñÿ â ñòàíäàðòíèõ ñèòóàö³ÿõ. ³-
äîáðàæàþ÷è õàðàêòåðíó ñèòóàö³þ, êîíêðåòíèé
àíåêäîò äຠîö³íêó ñèòóàö³¿, ÿêà éîãî ñïðîâî-
êóâàëà. Àíåêäîò, âæèòèé ó ðîë³ ïðèêëàäó, ÿê
ïðàâèëî, ïîâòîðþº ñèòóàö³þ, ïðîòå öåé ïîâ-
òîð íåñèìåòðè÷íèé, àäæå êîæíà êîíêðåòíà
ñèòóàö³ÿ ò³ëüêè àíàëîã³÷íî ÷è àñîö³àòèâíî ïî-
ä³áíà äî ïîïåðåäíüî¿, ó ÿê³é ïðîçâó÷àâ öåé
òåêñò, äî òîãî æ ³ êîæåí êîíêðåòíèé òåêñò íå
º àáñîëþòíîþ êîﳺþ ñâîãî ïîïåðåäíèêà.
Åâîëþö³ÿ àíåêäîòó ÿê æàíðó ñâ³ä÷èòü, ùî
ïîñò³éíî àêòèâ³çóþòüñÿ ³ íàïîâíþþòüñÿ íîâèì
çì³ñòîì ò³ëüêè ò³ àíåêäîòè, â ÿêèõ ïîòåíö³éíî
çàêëàäåíà çäàòí³ñòü òèï³çóâàòè ñèòóàö³¿. Íà-
ïðèêëàä, àíåêäîò, ïîäàíèé íèæ÷å, ìè ô³êñóº-
ìî ùîðàçó íàïåðåäîäí³ âèáîð³â. Ïåðñîíàæàìè
öüîãî àíåêäîòó áóëè ³ Ë. Êðàâ÷óê, ³ Ë. Êó÷-
ìà. Òåïåð éîãî ãåðîºì âèñòóïຠÂ. ßíóêîâè÷.
* * *
ϳä ðåêëàìíèì ùèòîì ïðîõîäèòü áàáóñÿ.
Çàäèâèëàñü íà ôîòîãðàô³þ ïðåòåíäåíòà â
Ïðåçèäåíòè Óêðà¿íè, çàøïîðòàëàñü ³ âïàëà.
Àæ òóò ðàïòîì çóïèíèëàñÿ ìàøèíà. ²ç íå¿
âèéøîâ ñàì ïðåòåíäåíò. ϳä³éøîâ äî áàáóñ³,
ïîì³ã ¿é âñòàòè. À âîíà:
- Îé, äÿêóþ Âàì. Äÿêóþ.
- Íå äÿêóéòå, íå òðåáà, – êàæå ïðåòåíäåíò.
- Êðàùå ïðîãîëîñóéòå çà ìåíå íà âèáîðàõ.
Áàáóñÿ çàäóìàëàñÿ, à ïîò³ì ïðîëåïåòàëà:
- Âèáà÷òå, àëå ÿ çàáèëà îäíå ì³ñöå, à íå ãî-
ëîâó 8.
Ò³ëüêè ÷åðåç ïîâòîðåííÿ â³äêðèâàºòüñÿ
³ñòèíà. Ïîåòèêà ³ ïîáóòóâàííÿ àíåêäîòó çà-
ñâ³ä÷óþòü ñâîºð³äíó åñòåòèêó ïîâòîðó. À ÿê-
ùî ãîâîðèòè ãëîáàëüí³øå, ïîâòîðþþ÷èñü, ñâ³ò
ïåðåâ³ðÿº ñâî¿ ìîæëèâîñò³ ³ ìåæ³ ñâîãî áóòòÿ.
Àíåêäîò – öå æàíð, òàê áè ìîâèòè, ð³ç-
íèõ ïîòîê³â ³íòåíñèâíîñò³. ³í êîíñòðóþº íîâå
ðîçóì³ííÿ ä³éñíîñò³. Òåêñòè àíåêäîò³â ñïðÿìî-
âàí³ íà äåêàòåãîðèçàö³þ ïðàêòèêè, íà ïåðåãëÿä
ñóñï³ëüíèõ êîíöåïò³â. Òîìó àíåêäîò íåîáõ³äíî
ðîçãëÿäàòè ÿê òðàäèö³éíó äåñòðóêòîëîãåìó.
2. Àíåêäîò ÿê çàñ³á ñòàá³ë³çàö³¿ ïîë³-
òè÷íî¿ ñèòóàö³¿. Ñóñï³ëüí³ ôóíêö³¿ àíåêäîòó
àìá³âàëåíòí³. Ïðîäîâæóþ÷è ðîçâèòîê ñì³õî-
âî¿ òðàäèö³¿, æàíð íå çàâæäè ñïðÿìîâàíèé íà
ðóéíóâàííÿ òðàäèö³éíî¿ ìîäåë³ ñâ³òó, â³í ìàº
çäàòí³ñòü òàêîæ ¿¿ ñòàá³ë³çóâàòè.
2.1. “Àíåêäîòîòåðàï³ÿ”. Àíåêäîò ³ ñüî-
ãîäí³ º îäíèì ³ç íàéäîñêîíàë³øèõ çàñîá³â
çíÿòòÿ íåâðîòè÷íèõ ñòàí³â, ïîðîäæåíèõ ïîòðå-
áàìè êîëåêòèâíîãî òà ³íäèâ³äóàëüíîãî ñòàíîâ-
ëåííÿ. Òàêèé àñïåêò äîñë³äæåííÿ âèäàºòüñÿ
íàäçâè÷àéíî ïë³äíèì, îñê³ëüêè äîâîäèòü, ùî
ëþäñüêà ñï³ëüíîòà – ñàìîîðãàí³çîâàíà â³äêðè-
òà ñèñòåìà, ³ ïîðîäæåí³ íåþ ôîðìè êîëåêòèâ-
íî¿ âçàºìî䳿 º íåîáõ³äíèìè ñòàá³ë³çóþ÷èìè
ôàêòàìè ¿¿ ïîñòóïó. Äî òîãî æ òàê³ ôîðìè ô³ê-
ñóþòü óÿâëåííÿ, ùî çì³íþþòüñÿ ïîâ³ëüí³øå,
í³æ ñîö³àëüíà îðãàí³çàö³ÿ ãðóïè, îáùèíè, ÿêà
âîäíî÷àñ çàêð³ïëþº íîâèé äîñâ³ä ó íîâèõ ôîð-
ìàõ. Òèì-òî ñó÷àñí³ ñì³õîâ³ ôîðìè ñï³â³ñíóþòü
³ç àðõà¿÷íèìè9, ÷àñòêîâî âèäîçì³íþþ÷è ¿õí³
ôóíêö³¿, òèì-òî ïîáóòóâàííÿ àíåêäîòó ìຠíà
ìåò³ çíÿòè ñòðåñ, ïîðîäæåíèé òàáó¿çàö³ºþ äå-
ñòðóêòèâíèõ ïîòðåá. ²íøèìè ñëîâàìè, ñîö³óì
âèîêðåìëþº òà ïåâíèì ÷èíîì ïðîïàãóº àíòè-
ïîâåä³íêó ³ ôîðìè, ó ÿêèõ âîíà çàñâ³ä÷åíà.
Âèêîðèñòàííÿ àíåêäîò³â ³ç ðîçâàæàëüíî-
òåðàïåâòè÷íîþ ìåòîþ – ñïðàâà áóäåííà ³ ëåã-
êà. Ó ïðîöåñ³ ñï³ëêóâàííÿ, ÿêå ÷àñòêîâî âèêî-
íóº ðîëü ïñèõîòåðàïåâòè÷íîãî ñåàíñó, àíåêäîòè,
ïîðÿä ³ç æàðòàìè, áóâàëüùèíàìè, º íåïðÿìîþ
ôîðìîþ ïñèõîêîðåêö³¿. Âëàñíå, òàê³ òåêñòè íå
âèêëèêàþòü ïðîòè䳿, õàðàêòåðíî¿ äëÿ ïðÿìèõ
ìåòîä³â, ñïðÿìîâàíèõ ä³é. Ç îäíîãî áîêó, àíåê-
äîò ÿê ìåòàôîðà – öå “ïðîñòî ³ñòîð³ÿ”, ùî íå
âèìàãຠðåàãóâàííÿ “òóò ³ âæå”, ç ³íøîãî áî-
êó – àíåêäîò ñòèìóëþº ìèñëåííÿ, ïîøóê ìåòî-
ä³â äëÿ âèð³øåííÿ îñîáèñòèõ òà ñóñï³ëüíèõ
ïðîáëåì. Êð³ì òîãî, îïîñåðåäêîâàí³ íàñòàíîâè ó
ôîðì³ àíåêäîò³â ñïðèéìàþòüñÿ ìåíø êðèòè÷íî.
Ïîçàòåêñòîâ³ åëåìåíòè (ñâîºð³äí³ çà÷èíè
íà çðàçîê “Öå òàê, ÿê ó òîìó àíåêäîò³ ïðî...”,
“Öå äóæå íàãàäóº àíåêäîò, ó ÿêîìó...” ³ ò. ï.)
³ º òèìè êàòàë³çàòîðàìè, ÿê³ âèìàãàþòü, íàâ³òü
ïðîãðàìóþòü ñëóõà÷à ïîäèâèòèñÿ íà ðåàëüíó
ñèòóàö³þ ç ³íøî¿ òî÷êè çîðó.
ßêùî ïðè ðîçïîâ³äàíí³ àíåêäîòó (ñâ³äîìî
÷è íåóñâ³äîìëåíî) âèêîðèñòîâóþòüñÿ ïðèéîìè
íåéðîë³íãâ³ñòè÷íîãî ïðîãðàìóâàííÿ (䳺ñëîâà
íàêàçîâîãî ñïîñîáó, 䳺ñëîâà ä³éñíîãî ñïîñîáó
òåïåð³øíüîãî ÷àñó, âêàç³âí³ çàéìåííèêè ç 䳺-
ñëîâàìè äîêîíàíîãî âèäó, îñîáîâ³ çàéìåííèêè
ÿê çâåðòàííÿ â³ä òðåòüî¿ îñîáè (â³í, âîíà) äî
äðóãî¿ (òè, âè), òî òàêà êîìóí³êàö³ÿ áåç ã³ïíî-
çó º ïðÿìîþ âêàç³âêîþ íà âèçíà÷åíèé ïëàí 䳿.
Ó öüîìó âèïàäêó íàáóâàþòü çíà÷åííÿ é ³íø³
ïîçàòåêñòîâ³ åëåìåíòè: íàÿâí³ñòü ðàïîðòà10, òî-
íàëüí³ñòü ãîëîñó “îïîâ³äà÷à”, éîãî âèñîòà, ëî-
ã³÷í³ íàãîëîñè, ïàóçè ³ ò. ï.
99992222
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 66//22000055*ISSN 0130�6936 *
Ïðè ðîçïîâ³äàíí³ àíåêäîò³â ÷àñòî âèêî-
ðèñòîâóºòüñÿ ³ ïðèéîì ïåðåáèâàííÿ ñï³âðîç-
ìîâíèêà. Âêëþ÷åííÿ äåê³ëüêîõ òåêñò³â îäèí â
îäíîãî (ÿê çà óìîâè öèêë³çàö³¿, òàê ³ íàíèçó-
âàííÿ) óòâîðþþòü ïåâíèé ëîã³÷íèé ïîðÿäîê ³
ïåâíó ³äåîëîã³çîâàíó êàðòèíó ñâ³òó.
2.2. Àíåêäîò ÿê ³äåîëîãåìà. Ïåðåäóñ³ì,
ùîá óíèêíóòè ìîæëèâèõ íåïîðîçóì³íü, çàçíà-
÷èìî, ùî ï³ä ïîíÿòòÿì ³äåîëîã³ÿ ðîçó쳺ìî
ñèñòåìó ³äåé, ùî âèðàæàþòüñÿ â ïðîöåñ³ êîìó-
í³êàö³¿11. Äî òîãî æ ìè íå áà÷èìî ³ñòîòíî¿ ð³ç-
íèö³ ó òîìó, ÿê äåêëàðóºòüñÿ öÿ ñèñòåìà ³äåé –
ïðÿìî ÷è îïîñåðåäêîâàíî, îñê³ëüêè â îáîõ âè-
ïàäêàõ âîíà ôîðìóº ñâ³äîì³ñòü – ñóêóïí³ñòü
ñâ³òîãëÿäíèõ íàñòàíîâ, óÿâëåíü, ïîãëÿä³â òà ïå-
ðåæèâàíü, ïðèòàìàííèõ îñîáèñòîñòÿì ÷è ãðó-
ïàì. Ó íàéøèðøîìó ðîçóì³íí³ ³äåîëîã³÷í³ñòü –
öå òèï îðãàí³çàö³¿ äóìêè, ó ÿêîìó çàñâ³ä÷åíèé
íàá³ð ÷è ñèñòåìà ïåâíèõ ö³íí³ñíèõ îð³ºíòàö³é òà
ö³ííîñòåé, ùî âèÿâëÿþòüñÿ ÷åðåç êîìóí³êàö³þ.
Òàêèì ÷èíîì, àíåêäîò ÿê ïåâíèé ñïîñ³á îö³í-
êîâîãî ìèñëåííÿ çàâæäè ³äåîëîã³÷íèé.
Àêòèâ³çàö³ÿ ïîë³òè÷íèõ àíåêäîò³â º ïî-
êàçíèêîì â³äíîñíî¿ ñòàá³ëüíîñò³ ñóñï³ëüñòâà.
Äëÿ àíåêäîòó âàæëèâà ïîë³òè÷íà âèçíà÷å-
í³ñòü. Òîä³, êîëè çíèêàþòü ñîö³àëüí³ îáìå-
æåííÿ, àíåêäîò ñòຠçàéâèì.
Àíåêäîò º ³äåºïîñòóëþþ÷îþ ³ âîäíî÷àñ ìå-
ä³àö³éíîþ ñèñòåìîþ. ³í îôîðìëþº ïåâíó ³äåþ,
íàäຠ¿é âåðáàëüíîãî ³ íåâåðáàëüíîãî âò³ëåííÿ, ³
âîäíî÷àñ ìåõàí³çìè ïîáóòóâàííÿ æàíðó çàáåçïå-
÷óþòü ïîøèðåííÿ ö³º¿ ³äå¿ â ñóñï³ëüñòâ³. Àíåê-
äîò â³äòâîðþº ïåâíèé ìîäóñ ìèñëåííÿ (íàö³î-
íàëüíîãî, â³êîâîãî, ñòàòåâîãî ³ ò. ï.) ³, òàêèì
÷èíîì, çàñâ³ä÷óº ïðîáëåìàòèêó ïåâíèõ îôîðìëå-
íèõ ³ íåîôîðìëåíèõ ãðóï ñóñï³ëüñòâà. Àíåêäîò
ÿê ïàñèâíå çíàííÿ ïåâíî¿ ãðóïè ³íòåðïðåòóºòüñÿ
â ïîâñÿêäåííîìó ïîáóòóâàíí³, çì³íþþ÷è ñâ³é
çì³ñò ³ ôîðìó. Ó ö³é åñòåòèö³ ïîâòîðó ³ âèÿâëÿ-
ºòüñÿ ³äåîëîã³÷íà ñïðîìîæí³ñòü àíåêäîòó.
Òàêèì ÷èíîì, ³äå¿, ïîñòóëüîâàí³ àíåêäî-
òîì, íå çàâæäè ñóì³ñí³ ³ç äåðæàâíîþ ³äåîëî-
㳺þ, ïðîòå º ³äåîëîã³÷íèìè â³äíîñíî óñ³õ ñòî-
ð³í ëþäñüêîãî æèòòÿ. Òóò ìîæíà ãîâîðèòè ³
ïðî åêîëîã³÷íó (â øèðîêîìó ðîçóì³íí³ òåðì³-
íà) ôóíêö³þ àíåêäîòó ÿê æàíðó, ùî ñâ³äîìî
ïðîåêòóº íà á³ëüø ãóìàí³ñòè÷íó ñèñòåìó ö³í-
íîñòåé, ÿêà çàáåçïå÷èòü ðîçâèòîê îñîáèñòîñò³,
ãðóïè, åòíîñó. Äî òîãî æ ñó÷àñíèé àíåêäîò,
ÿê íàäçâè÷àéíî ìîá³ëüíå ÿâèùå, ñëóæèòü íå
ïîñëàáëåííþ, à ïåðåäóñ³ì âèÿâëåííþ ³ñíóþ-
÷èõ ïîâåä³íêîâèõ ñòåðåîòèï³â. Ó öüîìó ìè
âáà÷àºìî éîãî ãîëîâíó êóëüòóðíó ôóíêö³þ.
3. Àíåêäîò ÿê çàñ³á ïîë³òè÷íèõ ìàí³ïó-
ëÿö³é. Ìàí³ïóëÿö³ÿ ñâ³äîì³ñòþ îñîáèñòîñò³ ÷è
íàòîâïó – öå êîìïëåêñ çàõîä³â, ÿê³ ñâ³äîìî (³
íàâ³òü íåóñâ³äîìëåíî) âèêîíóþòüñÿ ïåâíîþ îñî-
áîþ (÷è ãðóïîþ îñ³á) çàäëÿ äîñÿãíåííÿ ïåâíî¿
ìåòè. Çàóâàæèìî, ùî áóäü-ÿêà îðãàí³çàö³ÿ ëþ-
äåé ó ãðóïè (â³êîâà, ñòàòåâà, íàö³îíàëüíà, ïðî-
ôåñ³éíà, ïàðò³éíà ³ ò. ï.) ìຠñâîþ ñèñòåìó ö³í-
íîñòåé. Ùîáè çàäîâîëüíèòè äóõîâí³ ïîòðåáè
êîæíî¿ ò. çâ. ðåôåðåíòíî¿ ãðóïè ³ çãðóïóâàòè ¿õ
ó íàðîä êðà¿íè, ñïîæèâà÷³â, âèáîðö³â, ³äåîëîãè
ð³çíèõ êàìïàí³é ïðàãíóòü ñòâåðäèòè ïðèâàáëè-
â³ñòü òèõ ñóñï³ëüíèõ ³äåé (÷è ÿêîñò³ òîâàðó,
ïîñëóã), ÿê³ âîíè ðåêëàìóþòü. Íàãîëîñèìî íà
òîìó, ùî áóäü-ÿêà ìàí³ïóëÿö³ÿ áóäóºòüñÿ íà
âèîêðåìëåíí³ ïåðåäóñ³ì äóõîâíèõ (÷è åñòåòè÷-
íèõ) ïîòðåá àäðåñàò³â. Âòðàòà ñóñï³ëüíèõ ³äåà-
ë³â ó ïåâí³é ãðóï³ ïðèçâîäèòü äî ¿¿ ðîçïàäó; ïå-
ðåãðóïóâàííÿ ¿¿ ÷ëåí³â â³äáóâàºòüñÿ â ìåæàõ
âæå ³ñíóþ÷èõ ãðóï àáî ñòâîðåíí³ íîâèõ ãðóï (³
íîâî¿ ³äåîëî㳿). Ñàìå çì³íà ö³ííîñòåé ïðèçâî-
äèòü äî ñîö³àëüíèõ ðåâîëþö³é.
²ñíóþòü äâ³ ñèòóàö³¿, ó ÿêèõ âèêîðèñòîâó-
þòü àíåêäîòè ç ïîïåðåäíüî âèçíà÷åíîþ ìå-
òîþ. ßê ïðàâèëî, òåõíîëîã (÷è éîãî ó÷åíü-ïî-
ë³òèê) àáî ïî÷èíຠñâîþ äîïîâ³äü ç àíåêäîòó,
àáî çàê³í÷óº ¿¿ â òàêèé ñïîñ³á. Ó äâîõ âèïàä-
êàõ ïåðåñë³äóºòüñÿ ºäèíà ìåòà – âðàçèòè ñëó-
õà÷à, ââåñòè éîãî â ñòàí àôåêòàö³¿. Åìîö³¿ ïî-
âèíí³ ïåðåïîâíèòè äóøó ñëóõà÷à, ïåðåêîíàòè
òà ðîçâåñåëèòè éîãî, äî òîãî æ ïàðàë³çóâàòè
âîëþ ùîäî ôîðìóâàííÿ îñîáèñòî¿ òî÷êè çîðó.
ßêùî äîïîâ³äà÷ – ãîñòðèé íà ÿçèê, ðîçïîâ³-
äຠàíåêäîòè, â³í – “ñâ³é”, à òîìó éîìó ìîæ-
íà äîâ³ðÿòè, òîìó çà íüîãî ñë³ä ãîëîñóâàòè.
Áóäü-ÿêà ³äåîëîã³ÿ ïðàãíå ìàòè âïëèâ íà
àóäèòîð³þ, à òîìó ìóñèòü ðîçïîâñþäæóâàòè
ïåâí³ ñïîñîáè ìèñëåííÿ òà êîíñòðóþâàòè ïåâ-
í³ âç³ðö³, â ÿêèõ âîíà îæèâàº. Î÷åâèäíî, òà-
êà ïðàêòèêà ³ñíóâàòèìå ùå äîâãî. Íàäçâè÷àé-
íå ðîçïîâñþäæåííÿ ïîë³òè÷íèõ àíåêäîò³â ó
70-80 ðð. ÕÕ ñò. – öå, íà íàø ïîãëÿä, ïî-
ë³òè÷íà òåõíîëîã³ÿ. Î÷åâèäíî, çà çàäóìîì ¿¿
òâîðö³â, àíåêäîòè ïîâèíí³ áóëè çãóðòóâàòè ³
ðóñèô³êóâàòè “âåëèêèé íàðîä”12. Òà ïîë³òè÷-
íèé àíåêäîò íàäçâè÷àéíî ëåãêî ³íòåãðóâàâñÿ â
ñâ³äîì³ñòü ðàäÿíñüêèõ ëþäåé ïåðåäïåðåáóäîâ-
íî¿ äîáè ³ ï³äãîòóâàâ ïåâíîþ ì³ðîþ ñóñï³ëüíó
äóìêó ùîäî íåîáõ³äíîñò³ ïîë³òè÷íèõ çì³í.
СССС тттт оооо рррр іііі нннн кккк аааа мммм оооо лллл оооо дддд оооо гггг оооо дддд оооо сссс лллл іііі дддд нннн ииии кккк аааа
99993333
This communication views folklore anecdote as an instrument of ideological influence on the mind
of masses. Aesthetics and philosophy of the genre, its poetics and the ways of its existence in tradi-
tion have been analyzed.
Àíåêäîòè, ÿê³ ç’ÿâèëèñÿ â ²íòåðíåò³ íàïå-
ðåäîäí³ “ïîìàðàí÷åâî¿” ðåâîëþö³¿, º ðåàêö³ºþ
íà ïî䳿 ïîë³òè÷íîãî æèòòÿ íàøî¿ êðà¿íè. Ñë³ä
çàóâàæèòè, ùî ÷àñòî ö³ àíåêäîòè º ³íäèâ³äó-
àëüíîþ òâîð÷³ñòþ êëóáó “àíåêäîòÿð³â”, ÿê³ çà
îäèí âå÷³ð ïîðîäæóþòü ñì³õîâ³ òåêñòè13. Çî-
êðåìà, â³äãóêîì íà “ÿéöåâèé” çàìàõ íà
Â. ßíóêîâè÷à ñòàâ çá³ðíèê àíåêäîò³â, ñàòèðè÷-
íèõ â³ðø³â ³ êàðèêàòóð, ÿê³ ç’ÿâèëèñÿ íà ñàéò³
yanukovich@nm.ru ïðîòÿãîì 2-3 äí³â ï³ñëÿ
çíàìåííî¿ ïî䳿. Öå ðîñ³éñüêîìîâí³ òåêñòè, àâ-
òîðàìè ÷è íîñ³ÿìè ÿêèõ, î÷åâèäíî, º ³ ãðîìà-
äÿíè Óêðà¿íè. Çà íàøèìè ñïîñòåðåæåííÿìè,
ö³ òåêñòè àêòèâíî ïîáóòóþòü ó òðàäèö³¿.
Ïîäàíèé íèæ÷å àíåêäîò ³ç ñàéòó ìè çàô³êñó-
âàëè ïðîòÿãîì ñåðïíÿ-âåðåñíÿ 2004 ð. 9 ðàç³â.
* * *
ßíóêîâè÷ ó Êó÷ìè ïèòàº: “Âè íà òðåò³é òåð-
ì³í ï³äåòå?” À Êó÷ìà – ó â³äïîâ³äü: “À Âè?” 14
Àíåêäîòè – çàñ³á ³íòåíñèâíèõ êàìïàí³é ç
ìàí³ïóëþâàííÿ ñâ³äîì³ñòþ, çàâäÿêè ÿêèì ïðî-
âîäÿòüñÿ ³íòåíñèâí³ çì³íè ó ñâ³äîìîñò³ íàðîäó.
Äîñâ³ä, íàáóòèé â 70-80 ðð. ÕÕ ñò., êîëè
àíåêäîò îñì³þâàâ ðàäÿíñüêó ä³éñí³ñòü ³ òàêèì
÷èíîì ï³äãîòóâàâ ñóñï³ëüíó äóìêó äî íåîáõ³ä-
íîñò³ ðåâîëþö³éíèõ ïåðåòâîðåíü, àêòèâíî çà-
ëó÷àºòüñÿ äî âèð³øåííÿ ïðîáëåì ñüîãîäåííÿ.
1 Терміном “сучасний український фольклорний анек�
дот” означаємо сукупність різних за походженням тек�
стів, які побутують у середовищі українського народу та
народів України.
2 Політичний анекдот є одним із тематичних різнови�
дів фольклорного анекдоту. Слід зауважити, що серед
дослідників поки що не існує одностайної думки щодо те�
матичної класифікації фольклорного анекдоту. Так, поділ
анекдоту на сатиричний та побутовий заслуговує критики
в означенні самих груп. Дефініція “сатиричний” вказує пе�
редусім на спосіб відображення дійсності анекдотом, а то�
му не може бути опозицією означенню “побутовий”. До
того ж побутовий анекдот користується всіма прийомами
сатири, а тому є такою ж мірою сатиричним, як і т. зв. са�
тиричний анекдот. Очевидно, що означення тематичних
груп “політичний” – “побутовий” є більш умотивованим.
3 Під термінологічним словосполученням “поетика
жанру” розуміємо систему тематичних та композиційних
особливостей текстів, за якою тексти групуються в жанр.
Зауважимо, що у фольклористиці першою жанровою оз�
накою вважають спосіб побутування тексту (де і за яких
умов він побутує), другою – його композиція (як він ор�
ганізований) і тільки останньою – його тематика (про
що він).
4 Зап. від С. Кравченка (1956 р. н.) 15 серпня
2004 р. у Києві.
5 Зап. від С. Кравченка (1956 р. н.) 15 серпня
2004 р. у Києві.
6 Терміном “транс” означаємо стан свідомості, що ви�
никає при усвідомленні парадоксів.
7 Фундаментальною категорією науки стало повто�
рення як універсальна категорія, що опозиціонує всі існу�
ючі форми буття. Осмислення дійсності через повторен�
ня (подвоєння світу, тиражування і т. п.) спровокувало
надзвичайний інтерес і до фольклорного тексту, який по�
бутує, повторюючись. І хоча повторення усного тексту
(створення�відтворення) відбувається за певними зако�
нами пам’яті і певним чином обмежує індивідуальну сво�
боду, кожен акт повторення є неповторним, сповненим
нових емоційно�асоціативних переживань.
8 Зап. від Л. Іваннікової (1965 р. н.) 21 жовтня
2004 р. у Києві.
9 У контексті архаїчних уявлень, збережених усною
народною творчістю, простежується органічний зв’язок
між сміхом давнім і нинішнім. Видозміни сміху засвідчу�
ють його розвиток – від обрядового до необрядового (в
естетиці – комічне). При цьому змінюється не фізіоло�
гічна природа сміхового афекту і не механізм, завдяки
якому він виявляється, а тільки його історична наповне�
ність, зумовлена необхідністю тимчасового колективного
сміхового трансу, який виникає у результаті свідомого
заперечення норми.
10 Рапорт (анг. rapport) – зв’язок; розуміння, друж�
ні стосунки.
11 Джеймс Лалл. Медіа, комунікації, культура. Гло�
бальний підхід. – К., 2002. – С. 19.
12 Йдеться не тільки про плітки, буцімто існував у
Москві спеціальний інститут, який вигадував анекдоти.
Існує багато фактів, які опосередковано стверджують на�
шу здогадку. Так, спроби маніпуляції суспільною думкою
через фольклорні збірники про Леніна і Сталіна (30�
60 рр.) видаються “пробами пера” пропагандистів. Тому
і ставлення до збірників антирелігійного фольклору теж
не однозначне. Очевидно, і антифашистський фольклор
повинен розглядатися під цим кутом зору. Проте, наго�
лошуємо на цьому, мірилом автентичності тексту є його
побутування в традиції, тому повторні записи могли би
значно розширити наші уявлення про популярність цих
текстів, а також про механізми їхнього побутування.
13 У такому разі виникає питання: чи є тексти такого
ґатунку фольклорними? На наш погляд, вони зможуть
вважатися фольклорними, якщо змінять сферу свого по�
бутування. Якщо читачі Інтернету будуть їх розповідати
своїм друзям і знайомим, тобто тоді, коли ці тексти втра�
тять риси літературності і здобудуть риси усності, вони і
стануть фольклорними. Час покаже, що і яким чином
засвоїться традицією.
14 Зап. від Л. Тарахан (1957 р. н.) 27 вересня
2004 р. у Києві.
|