Федір Вовк - про місце в історії української антропології (до 160-річчя від дня народження)

У березні 2007 року минуло 160 років від дня народження визначного вітчизняного українознавця-енциклопедиста Федора Кіндратовича Вовка.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
1. Verfasser:	Таран, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2007
Schriftenreihe:	Народна творчість та етнографія
Schlagworte:	До 160-річчя від дня народження Ф. Вовка
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43192
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Федір Вовк - про місце в історії української антропології (до 160-річчя від дня народження) / О. Таран // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 4-8. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-43192
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-431922013-04-22T03:05:29Z Федір Вовк - про місце в історії української антропології (до 160-річчя від дня народження) Таран, О. До 160-річчя від дня народження Ф. Вовка У березні 2007 року минуло 160 років від дня народження визначного вітчизняного українознавця-енциклопедиста Федора Кіндратовича Вовка. In March of 2007 we celebrated 160th anniversary of the famous Ukrainian anthropologist Fedir Vovk, who belongs to the French anthropological school. His work “Anthropological Features of the Ukrainian Folk” is the first and unique book in which the topic of anthropological roots of the Ukrainians is covered so intensively. His research in the areas of ethnography, folklore, archeology, anthropology is well known in Ukraine and abroad. This article is dedicated to the description of Vovk’s anthropological heritage. 2007 Article Федір Вовк - про місце в історії української антропології (до 160-річчя від дня народження) / О. Таран // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 4-8. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43192 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До 160-річчя від дня народження Ф. Вовка До 160-річчя від дня народження Ф. Вовка
spellingShingle	До 160-річчя від дня народження Ф. Вовка До 160-річчя від дня народження Ф. Вовка Таран, О. Федір Вовк - про місце в історії української антропології (до 160-річчя від дня народження) Народна творчість та етнографія
description	У березні 2007 року минуло 160 років від дня народження визначного вітчизняного українознавця-енциклопедиста Федора Кіндратовича Вовка.
format	Article
author	Таран, О.
author_facet	Таран, О.
author_sort	Таран, О.
title	Федір Вовк - про місце в історії української антропології (до 160-річчя від дня народження)
title_short	Федір Вовк - про місце в історії української антропології (до 160-річчя від дня народження)
title_full	Федір Вовк - про місце в історії української антропології (до 160-річчя від дня народження)
title_fullStr	Федір Вовк - про місце в історії української антропології (до 160-річчя від дня народження)
title_full_unstemmed	Федір Вовк - про місце в історії української антропології (до 160-річчя від дня народження)
title_sort	федір вовк - про місце в історії української антропології (до 160-річчя від дня народження)
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2007
topic_facet	До 160-річчя від дня народження Ф. Вовка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43192
citation_txt	Федір Вовк - про місце в історії української антропології (до 160-річчя від дня народження) / О. Таран // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 4-8. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv	AT tarano fedírvovkpromíscevístorííukraínsʹkoíantropologíído160ríččâvíddnânarodžennâ
first_indexed	2025-07-04T01:31:41Z
last_indexed	2025-07-04T01:31:41Z
_version_	1836678069615591424
fulltext	4444 ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 22//22000077ISSN 0130–6936 У березні 2007 року минуло 160 років від дня народ� ження визначного вітчизняного ук� раїнознавця�енцик� лопедиста Федора Кіндратовича Вовка. Відомий роботами з царини етнографії, фольклору, архео� логії, антропології та музеєзнавства, він і досі залишається ав� торитетом у цих га� лузях науки. Стаття присвячена аналізу антропологічного до� робку вченого, яск� равого представника французької школи. Антропологія на� прикінці ХІХ ст. бу� ла ще молодою нау� кою і мала перед со� бою безліч невирішених питань. Цим вона і приваблювала Ф. Вовка, який свого часу от� римав університетську базову природничу освіту. Вхід на лекції Антропологічної школи при Паризькому антропологічному товаристві (далі – ПАТ) був вільним, що було суттєвим чинником для незаможних 1. Протягом 1888–1896 років Ф. Вовк там слухав курси Л. Манувріє, Е. Амі, П. Топінара з антропо� логії; Г. де Мортільє з геології, археології та походження французької нації; Ж. Ерве з ет� нології; А. де Мортільє – порівняльної етно� графії, Ш. Летурно – соціології, А. Філоля – порівняльної анатомії, С. Меньє – геології. Завдяки цим лекціям Ф. Вовк увібрав у себе специфіку французької антропологічної шко� ли, яку згодом переніс на український ґрунт. Одночасно із студіюванням антропології він став діяльним співробітником французького Доісторичного товари� ства та Товариства нау� кових екскурсій. Здобувши антропо� логічну освіту, Ф. Вовк під керівництвом Л. Ма� нувріє підготував док� торську дисертацію з порівняльної анатомії та антропології “Скелетні видозміни ступні у при� матів та в людських рас” 2. Для власних ла� бораторних вимірів усіх параметрів стопи зага� лом та її окремих кісток (довжина, ширина, ви� сота) Ф. Вовк сконст� руював подометричну та гоніометричну дошки – інструменти, які викори� стовувалися вченим під час практичної роботи над дисертацією. У своїй монографії Ф. Вовк прослідкував процес еволюції ниж� ньої кінцівки Homo sapiens’a, на остеологічно� му матеріалі виявив морфологічні відмінності людських рас, а також послідовно довів ідею залежності форми кістяка стопи від способу життя тварини чи людини і впливу на цей про� цес навколишнього середовища. В результаті планомірного дослідження остеологічних ко� лекцій (здійснено понад 40 тис. вимірювань), яке тривало три роки 3, Ф. Вовк дійшов таких висновків: а) скелет стопи людиноподібних мавп є кінцевим результатом пристосування до статико�локомоторної функції нижньої кінців� ки (у гібонів та частково горили); б) дуга сто� пи є, таким чином, головною ознакою, що по� винна мати пріоритет при дослідженні нижньої кінцівки з антропологічної точки зору; в) важ� ливим завданням антропології є вивчення ске� лету стопи новонароджених, що дасть змогу Олена ТОлена ТАРАРАНАН ÔÅÄ²Ð ÂÎÂÊ – ÏÐÎ Ì²ÑÖÅ Â ²ÑÒÎÐ²¯ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎ¯ ÀÍÒÐÎÏÎËÎÃ²¯ (äî 160-ð³÷÷ÿ â³ä äíÿ íàðîäæåííÿ) 5555 ДДДД оооо 1111 6666 0000 �� рррр іііі чччч чччч яяяя вввв іііі дддд дддд нннн яяяя нннн аааа рррр оооо дддд жжжж ееее нннн нннн яяяя ФФФФ .... КККК .... ВВВВ оооо вввв кккк аааа відтворити первісні та перехідні форми розвит� ку стопи людини в цілому. Дисертацію Ф. Вовк захистив 1 березня 1905 року і отримав ступінь доктора наук Па� ризького університету (Сорбонни). За свою працю автор став лауреатом ПАТ, а рукопис дисертації ще 1901 отримав премію Годара 4. Того ж року український вчений отримав вели� ку медаль П. Брока від ПАТ 5. 1906 року премією ім. академіка К. Бера монографія була відзначена також Петербурзькою АН 6. Зав� дяки дисертаційному дослідженню Федір Вовк здобув вагомий авторитет у галузі еволюційної антропології, піднявшись до рівня своїх учи� телів. Один із сучасників зауважив, що Ф. Вовку вдалося зробити стопу такою ж ціка� вою для дослідників, якою до того була рука 7. Наукові тези дисертації Федір Вовк роз� робляв у своїх подальших роботах, зокрема у статті “Про декілька понаднормових кісток стопи людини та трифалангію першого пальця ноги (та руки)” з тридцятьма пояснювальними малюнками, що вийшла друком 1902 року в Бюлетені ПАТ 8. Ф. Вовк у своїй роботі на� креслив напрямок методики (ембріональні дослідження та онтогенез) і вирішив питання процесу проксимальної та дистальної редукції нижньої кінцівки, яке довгий час стояло на по� рядку денному в порівняльній анатомії. Після захисту дисертації Ф. Вовк працю� вав над антропологічними та етнографічними студіями в Антропологічній школі та Музеї природничої історії, а також в лабораторіях професорів Л. Манувріє, Е. Амі, А. Філоля. Перебуваючи за кордоном, Ф. Вовк пере� бирав на себе місію інтеграції досягнень ук� раїнської науки до широких західноєвропейсь� ких наукових кіл шляхом ознайомлення на шпальтах французьких антропологічних часо� писів “Антропології”, “Бюлетеню ПАТ”, “Записок ПАТ”, “Огляду міжнародної соціології” з новими відкриттями антропологів, археологів, етнологів та етнографів в Україні (як у складі Російської, так і Австро�Угорської імперій), висвітлюючи ці досягнення з точки зору західноєвропейської науки, адже видання ПАТ передплачували не лише всі європейські антропологічні та етнологічні товариства, а й університети. 5 грудня 1895 р. Ф. Вовк був обраний членом�співробітником ПАТ 9. На зборах ПАТ Ф. Вовк знайомив присутніх з новими знахідками українських археологів: зо� лотими гривнями з розкопок В. Антоновича в Києві; реферативно викладав статті етно� логічного спрямування М. Дикарьова, П. Литвинової�Бартош; передав до фонотеки товариства 8 записів українських народних пісень, зібраних B. Алчевським у Київській та Харківській губерніях. З часом саме з ініціати� ви Ф. Вовка були обрані іноземними членами� кореспондентами ПАТ Б. Ханенко (1902) та П. Литвинова�Бартош (1903). На сторінках “Киевской Старины”, “Ма� теріалів до українсько�руської етнології”, “Ук� раинского вестника”, “Літературно�наукового вісника”, “Русского антропологического жур� нала”, “Археологической летописи Юга Рос� сии”, а також численних австрійських та російських газет (“Дело”, “Жизнь и искусст� во”, “Житє і слово”(Львів), “По морю и су� ше”) Ф. Вовк викладав та популяризував західноєвропейські наукові концепції та новітні досягнення європейської науки. При� кладом може слугувати ознайомлення вже у 1898 році української громадськості з палео� антропологічною яванською знахідкою піте� кантропа (Pithecanthropus erectus) та його кам’яними знаряддями 10. 3 березня 1904 року на черговому засіданні ПАТ виникла дискусія щодо антропологічного складу українського населення Галичини, участь в якій взяв Ф. Вовк 11. За дорученням товариства вчений мав дослідити мешканців цього регіону і детально доповісти на май� бутніх засіданнях товариства. Звіт про свою експедицію 1903–1904 рр. дослідник подав восени 1904 року 12. 21 грудня 1905 року вче� ний виголосив реферат щодо антропологічного складу населення Карпат, текст якого, на жаль, не зберігся. З часом Ф. Вовк почав застосовувати свої теоретичні знання на педагогічній ниві. Для слухачів Російської вищої школи суспільних наук він викладав теоретичні курси “Основи антропології”, “Порівняльна етнографія” (гру� день 1901 – листопад 1902 рр.), “Антропо� логічні особливості слов’янського населення Європейської Росії” (квітень 1905 року) 13. Курс “Основи антропології” складався з 32 лекцій і визначав місце антропології в системі знань про людину, предметне коло і завдання антропології, методику досліджень. У Росій� 6666 ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 22//22000077ISSN 0130–6936 ській вищій школі суспільних наук, серед інших, слухали лекції Ф. Вовка його учні І. Раковський (майбутній голова НТШ) та О. Міллер (згодом директор Російського му� зею та ДАІМК) 14. Плідно співпрацював Ф. Вовк з НТШ у Львові. Керівництво НТШ було зацікавлене в утворенні етнологічного осередку при НТШ, метою якого було вивчення з антропологічної та етнографічної точки зору українського населен� ня Західної України; таким осередком стала Ет� нографічна комісія. Як дійсний член НТШ 15, Ф. Вовк протягом довгих років був заступни� ком голови Етнографічної комісії Історично� філософічної секції НТШ (1898–1905), а потім її очолював (1905–1909) 16. За фінан� сової допомоги НТШ та безпосередньої участі І. Франка, З. Кузелі, І. Раковського Ф. Вовк здійснив кілька польових етнографічних та ан� тропологічних експедицій українськими Карпа� тами. Результатом антропологічних досліджень автора стала стаття “Антропометричні досліди українського населення Галичини, Буковини й Угорщини. Гуцули” 17. В ній Ф. Вовк висунув тезу про приналежність гірського українського населення південно�східних Карпат до високо� рослої темнопігментованої брахікефальної адріатичної раси, поширеної серед південних слов’ян. “Матеріали до українсько�руської ет� нології”, в яких була вміщена згадана робота, були єдиним науковим українським виданням антропологічної тематики. Редактором перших томів був Ф. Вовк. Редагуванням він керував з Парижа, через що “Матеріали”, порівняно з іншими виданнями НТШ, версталися та дру� кувалися доволі повільно. У редакторській статті першого тому вчений виклав свої погля� ди на мету та завдання нового часопису, а та� кож подав своє бачення власне науки антропо� логії, її структури. Незаперечною аксіомою для українського вченого було те, що антропо� логія в комплексі є наукою природничою, кот� ра зародилася “на підвалині загального приро� дознавства” 18, а передумовою її появи було становлення біології, палеонтології та геології як окремих самодостатніх дисциплін. За Вов� ком, структура антропології мала такий вигляд: спеціальна антропологія (морфологія); па� леоетнологія (передісторична археологія) мала вивчати історичне минуле людини за ре� човими пам’ятками 19; етнологія разом з опи� совим підрозділом етнографією досліджує по� бут різних народів; соціологія мала досліджу� вати суспільні відносини в межах певних етнічних груп, їх взаємодію. Вчений постійно наголошував, що антропо� логія є предметом, який виділився з галузі при� родничих наук. У статті 1915 року Ф. Вовк де� що розширив власне бачення структури антро� пології, науки про людину. Він був впевнений, що питання особливості морфологічної будови тіла представників різних рас виходило за межі досліджень порівняльної анатомії, оскільки по� требувало паралельного вивчення побуту та способу життя. У зв’язку з цим до складу ан� тропології увійшли елементи, принципи та мето� ди інших наук (зокрема географії, історії куль� тури), які “утворили окрему науку, або, краще сказати, новий комплекс наук, що отримали на� зву антропологічних та склали антропологію ... або “природну історію людини” 20. Викладаючи свою думку далі, Ф. Вовк зазначає, що за мету антропологія має дослідження людини, а пред� мет цієї науки становлять: положення homo sapiens в ряду інших ссавців (антропологія зоо� логічна); анатомічні особливості людини, пов’язані з віком, расовою приналежністю, про� фесією (антропологія анатомічна); фізіологічні особливості за різних географічних умов та кліматичного впливу на організм (антропологія фізіологічна); походження та розвиток людства у доісторичні часи (антропологія доісторична, або палеоетнологія); вчення про народи, їх етнічний склад, духовна та матеріальна культу� ра (антропологія етнологічна, або етнологія); дослідження форм побуту та їх розвиток (ан� тропологія етнографічна, або етнографія); історія та закони виникнення і розвитку суспільних груп та відносин усередині цих груп (антропологія соціальна). Вчений зауважував, що з розвитком наукових знань до антропології у майбутньому долучаться нові розділи, як ембріологія, психологія тощо. Він був також пе� реконаний, що з часом антропологія стане обов’язковим, а не рекомендованим предметом університетського курсу для студентів природ� ничого відділення по кафедрі географії та антро� пології фізико�математичного факультету, як це вже було впроваджено в університетах Європи, Америки та Австралії. У січні 1906 року Федір Вовк одержав офіційний дозвіл російського уряду повернути� 7777 ДДДД оооо 1111 6666 0000 �� рррр іііі чччч чччч яяяя вввв іііі дддд дддд нннн яяяя нннн аааа рррр оооо дддд жжжж ееее нннн нннн яяяя ФФФФ .... КККК .... ВВВВ оооо вввв кккк аааа ся до Російської імперії, але із забороною меш� кати в Україні 21. Наразі Ф. Вовк оселився в Санкт�Петербурзі та став консерватором од� разу двох етнографічних відділів Російського Музею імператора Олександра ІІІ – Арктич� них народів й Українського та південно� слов’янського відділу. Відділ народів Арктики почав утворюватися з невеликої етнографічної колекції аборигенів Аляски 22. Матеріали для українського відділу Федір Вовк, на кошти Петербурзького музею Олександра ІІІ, почав збирати ще 1904 року під час подорожей Гали� чиною як позаштатний співробітник закладу. З 1 січня 1907 року Ф. Вовк призна� чається приват�доцентом кафедри географії та антропології Санкт�Петербурзького університету за освітнім цензом доктора при� родничих наук 23, а 20 лютого 1907 року по� чав читати на цій кафедрі курси анатомічної антропології, передісторичної (первісної – О. Т.) археології та порівняльної етнографії. Курс анатомічної антропології був у Петер� бурзькому університеті обов’язковим, а з ет� нографії – рекомендованим. Викладаючи у Санкт�Петербурзькому університеті антропологію, Ф. Вовк згуртував навколо себе студентську молодь, створивши нову антропологічну та палеоетнологічну шко� лу західноєвропейського зразка. Учнями Фе� дора Вовка стали П. Єфименко, С. Сергель, С. Руденко, В. Сахаров, Д. Золотарьов, Л. Чикаленко, О. Алешо, Є. Артюхов, Г. Манізер, Г. Бонч�Осмоловський, О. Сер� жпутовський, М. Лебедєв та ін. Студенти Пе� тербурзького університету, слухаючи курси Вовка, відчували у викладі лектора “дух фран� цузької школи” 24. Ф. Вовк відрізнявся ціка� вою педагогічною рисою: дуже швидко допус� кав своїх учнів до найвідповідальнішої роботи, звертаючи найбільшу увагу на загальну приро� дознавчу освіту. Ф. Вовк вважав студента го� товим до антропологічних студій тільки тоді, коли слухач добре освоїв практичні роботи з хімії та порівняльної анатомії 25. Його учні ще зі студентської лави відряджалися у самостійні етнографічні, антропологічні та археологічні експедиції. До того ж, за словами сучасників, Ф. Вовк охоче ділився своїми знаннями і дум� ками з кожним, хто виявляв яку�небудь зацікавленість. Така комунікативна риса по� легшувала зближення Ф. Вовка з молоддю і давала можливість з легкістю знаходити йому співробітників для наукових планів 26. Працюючи одночасно в Російському антро� пологічному товаристві (далі – РАТ), РГТ та Етнографічному відділі Російського музею імператора Олександра ІІІ, Ф. Вовк залучав до співпраці з цими науковими установами і своїх учнів. За дорученням РАТ на кошти РГТ і Російського музею Олександра ІІІ студенти та молоді науковці збирали етнографічний та ан� тропологічний матеріал майже по всій Росії: в Україні (Київська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська губернії), власне Росії (Курська, Смоленська, Воронезька, Костромська, Ар� хангельська, Вологодська, Новгородська, Псковська, Тверська, Ярославська, Уфимська, Пермська, Тобольська губернії, область Війсь� ка Донського, Якутія, Бурятія), Грузії (Хев� сурія), Фінляндії (Фінмаркен), за кордоном (Сербія, Франція, Норвегія, Сомалі, Ліберія, Туреччина, Японія, Монголія, Бразилія). У Кабінеті географії та антропології фізико� математичного факультету та РАТ Петербурзь� кого університету разом із вченим працювали його учні. Характерною рисою наукової діяль� ності учнів Ф. Вовка був комплексний підхід до антропологічних досліджень: одночасно вони вивчали антропологічний, етнографічний та ар� хеологічний матеріал певного регіону. Учні допомогли Ф. Вовку здійснити давню мрію: розпочати систематичне антропологічне дослідження українського народу. Результатом цієї титанічної праці стали дві ґрунтовні статті “Антропологічні особливості українського на� роду” та “Етнографічні особливості українсько� го народу” 27. У своїй антропологічній роботі Ф. Вовк обстоював думку про належність ук� раїнців до темнопігментованого високорослого брахікефального антропологічного типу. Активно працюючи в РАТ, Ф. Вовк вишу� кував можливості для співпраці з Академією Наук у роботі по дослідженню племінного складу прикордонних областей Росії та ство� реною задля цієї мети на початку 1917 року Постійною Комісією. З початком російської буржуазної рево� люції Ф. Вовк отримав змогу назавжди повер� нутися в Україну, але політична ситуація та го� лод в Петрограді не дозволили цього зробити ще 1917 року. Незважаючи на обставини, вче� 8888 ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 22//22000077ISSN 0130–6936 ний виїхав в Україну, але в дорозі, ставши жертвою епідемії грипу “іспанки”, помер у м. Жлобині під Гомелем 29 червня 1918 року. Справу вчителя по антропологічному та ет� нографічному дослідженню українців продов� жили його учні в Києві та Ленінграді. Отже, якщо спробувати оцінити внесок Ф. Вовка в українознавчу науку, то перш за все потрібно підкреслити, що завдяки особливо� стям своєї біографії вчений зіграв визначну роль сполучної ланки між європейською та вітчизняною наукою. Яскравий представник французької антропологічної школи з поглядом на етнологію як цілісне антропологічне, етно� графічне та археологічне бачення етносу, Ф. Вовк виступив активним пропагандистом цього перспективного напрямку. Але, без сумніву, головна заслуга Ф. Вовка перед ук� раїнською етнологією – це його дослідження “Антропологічні особливості українського на� роду” – перша та в окремих випадках непере� вершена робота з українського народознавства. 1 Вовк Г., Вовк Ю. Хведір Кіндратович Вовк (17.03.1847–28.04.1918). Матеріали до життєпису і спогади // Джерела до новітньої історії України. – Нью�Йорк, 1997. – Т. 4. – С. 253. 2 Volkov Th. Variations squelettiques du pied chez les pri� mates et dans les races humaines. – Paris, 1905. 3 Anthony R. Rapport sur le concours du prix Godard 1901 // Bulletins et Mémoires de la Société d’Anthropologie de Paris. – 1901. – Tome deuxiPme. – Ve série. – P. 706. 4 Anthony R. Rapport sur le concours du prix Godard 1901 // Bulletins et Mémoires... – P. 705. 5 Наступною французькою нагородою для Ф. Вовка став орден Почесного легіону. 6 Науковий архів (далі – НА) РГТ. – Розряд 110., оп. 1. спр. 231, арк. 3. 7 Грушевський М. Памяти Федора Вовка // Ук� раїна. – 1918. – № 1–2. – С. 6. 8Volkov Th. Sur quelques os “surnuméraires” du pied humain et la triphalangie du premier orteil (et du pouce) // Bulletins et Mémoires ... – 1902. – T. 3. – P. 274–293. 9 Séance du 5 décembre // Bulletins de la Société d’Anthropologie de Paris. – 1895. – Tome sixiPme. – IVe série. – Р .698. 10 Вовк Хв. Pithecanthropus erectus // Привіт доктору Івану Франку в 25 літній ювілей літературної його діяльності. – Л., 1898. – С. 4–18. 11 Séance du 3 mars // Bulletins et Mémoires ... – 1904. – Tome cinquiPme. – Ve série. – P. 141. 12 Volkov Th. Rapport sur les voyages en Galicie orien� tale et en Bukovine en 1903–1904. // Bulletins et Mémoires ... – 1905. – Т. 6. – Р. 289–294. 13 НА Інституту археології НАНУ. – Ф.–А. В/11. 14 Рукописний архів Інституту історії матеріальної культури (далі – РА ІІМ ). – Ф. 2, oп. 3, спр. 430, арк. 2. 15 ЦДІАЛ. – Ф. 309, спр. 42, арк. 25. 16 Франко О. Федір Вовк – вчений і громадський діяч. – К., 2000. – С. 104. 17 Вовк Хв. Антропометричні досліди українського населення Галичини, Буковини й Угорщини. Гуцули // МУРЕ. – 1908. – Т. 10. – С. 1–39. 18 Вовк Ф. Дещо про теперішній стан і завдання ук� раїнської етнології // МУРЕ. – 1899. – Т. 1. – С. 5. 19 До речі, на сьогодні в більшості західних країн первісна археологія належить не до історичних, а до біологічних чи інших природничих наук. Археологи пра� цюють загалом переважно на факультетах антропології, а їхні міжнародні зустрічі відбуваються не в рамках кон� гресів історичних наук, а на симпозіумах антропологів та етнологів або на конгресах “протоісторичних та доісто� ричних наук”. 20 Волков Ф. Антропология и ее университетское преподавание // Ежегодник Русского Антропологиче� ского Общества. – 1915. – Т. 5. – С. 99–100. 21 Носів А. Ф. К. Вовк і українська наука. Відбит� ка. – К., 1928. – С. 1. 22 Волков Ф., Руденко С. Этнографическая коллек� ция из бывших российско�американских владений // Материалы по этнографии России. – 1910. – Т. 1. – С. 155–200. 23 Отчет о состоянии и деятельности Санкт�Петер� бургского университета за 1908 г. – С.Пб., 1909. – С. 23. 24 Носов А. Проф. Ф. К. Вовк в українській архео� логії (1847–1918–1928) // Записки Всеукраїнського археологічного комітету. – 1930. – Т. 1. – С. ХХV. 25 Чикаленко Л. Хведір Кіндратович Вовк як пе� редісторик. Відбитка. – С. 16. 26 Хведір Кіндратович Вовк. 1847–1918 // Літера� турно�науковий вістник. – 1918. – № 4–6. – C. 177–179. 27 Обидві вміщені в першій українознавчій енцикло� педії (Украинский народ в его прошлом и настоящем. – С.Пб., 1916. – Т. 2.) In March of 2007 we celebrated 160th anniversary of the famous Ukrainian anthropologist Fedir Vovk, who belongs to the French anthropological school. His work “Anthropological Features of the Ukrainian Folk” is the first and unique book in which the topic of anthropological roots of the Ukrainians is covered so intensively. His research in the areas of ethnography, folklore, archeology, anthropology is well known in Ukraine and abroad. This article is dedicated to the description of Vovk’s anthropologi! cal heritage.

Федір Вовк - про місце в історії української антропології (до 160-річчя від дня народження)

Institution

Ähnliche Einträge