Забутий кримський етнограф О. Олесницький

The topic of the field and expedition work to the Crimean region in pre-Soviet times done by the scholars of the Moscow Lazarev Institute of the Eastern Languages is continuing to be understudied in the Ukrainian scholarship. This article is dedicated to the life and work of Olexiy Olesnytsky (1888-...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автор: Непомнящий, А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2007
Назва видання:Народна творчість та етнографія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43198
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Забутий кримський етнограф О. Олесницький / А. Непомнящий // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 47-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-43198
record_format dspace
spelling irk-123456789-431982013-04-22T03:05:46Z Забутий кримський етнограф О. Олесницький Непомнящий, А. Дослідження з історії науки та культури The topic of the field and expedition work to the Crimean region in pre-Soviet times done by the scholars of the Moscow Lazarev Institute of the Eastern Languages is continuing to be understudied in the Ukrainian scholarship. This article is dedicated to the life and work of Olexiy Olesnytsky (1888-?), who actively worked on the problems of the Crimean Tatar ethnography. His student work “The Songs of Crimean Turks” (texts were collected on the southern side of the Crimea) attracted attention of the Prof. Hordlevsky, and the student received the medal and the recommendation to publish his book. In 1913 Olesnytsky published two versions of the song about the murder of the Orthodox priest by the Tatar. The work of this young scholar had an important scientific and cultural meaning and was unfairly forgotten. 2007 Article Забутий кримський етнограф О. Олесницький / А. Непомнящий // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 47-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43198 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Дослідження з історії науки та культури
Дослідження з історії науки та культури
spellingShingle Дослідження з історії науки та культури
Дослідження з історії науки та культури
Непомнящий, А.
Забутий кримський етнограф О. Олесницький
Народна творчість та етнографія
description The topic of the field and expedition work to the Crimean region in pre-Soviet times done by the scholars of the Moscow Lazarev Institute of the Eastern Languages is continuing to be understudied in the Ukrainian scholarship. This article is dedicated to the life and work of Olexiy Olesnytsky (1888-?), who actively worked on the problems of the Crimean Tatar ethnography. His student work “The Songs of Crimean Turks” (texts were collected on the southern side of the Crimea) attracted attention of the Prof. Hordlevsky, and the student received the medal and the recommendation to publish his book. In 1913 Olesnytsky published two versions of the song about the murder of the Orthodox priest by the Tatar. The work of this young scholar had an important scientific and cultural meaning and was unfairly forgotten.
format Article
author Непомнящий, А.
author_facet Непомнящий, А.
author_sort Непомнящий, А.
title Забутий кримський етнограф О. Олесницький
title_short Забутий кримський етнограф О. Олесницький
title_full Забутий кримський етнограф О. Олесницький
title_fullStr Забутий кримський етнограф О. Олесницький
title_full_unstemmed Забутий кримський етнограф О. Олесницький
title_sort забутий кримський етнограф о. олесницький
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2007
topic_facet Дослідження з історії науки та культури
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43198
citation_txt Забутий кримський етнограф О. Олесницький / А. Непомнящий // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 47-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv AT nepomnâŝija zabutijkrimsʹkijetnografoolesnicʹkij
first_indexed 2025-07-04T01:32:03Z
last_indexed 2025-07-04T01:32:03Z
_version_ 1836678092271124480
fulltext 44447777 ДДДД оооо сссс лллл іііі дддд жжжж ееее нннн нннн яяяя зззз іііі сссс тттт оооо рррр іііі їїїї нннн аааа уууу кккк ииии тттт аааа кккк уууу лллл ьььь тттт уууу рррр ииии Андрій НЕПОМНЯЩИЙАндрій НЕПОМНЯЩИЙ ÇÀÁÓÒÈÉ ÊÐÈÌÑÜÊÈÉ ÅÒÍÎÃÐÀÔ Î. ÎËÅÑÍÈÖÜÊÈÉ Донині малодослідженою залишається ек� спедиційна діяльність із вивчення етнографії народів Криму за дорадянських часів, якою займалися вчені Лазаревського інституту схід� них мов у Москві. Під керівництвом відомого тюрколога, викладача інституту Володимира Олександровича Гордлевського (1876–1956) на початку ХХ століття цим навчальним за� кладом були організовані експедиції з вивчен� ня фольклору кримських татар. Студенти одержували спеціальні завдання й виїжджали до Криму для збору матеріалів. У зв’язку із цим знаменна діяльність маловідомого сходоз� навця Олексія Іоакимовича Олесницького (1888–?), який ще за студентських років ак� тивно розробляв питання кримськотатарської етнографії 1. Пролити світло на біографію етнографа стало можливим завдяки розвідкам у фонді “Лазаревський інститут східних мов”, який зберігається в Центральному історичному ар� хіві Москви. З “Особистої справи вихованця спеціальних класів Олесницького Олексія Іо� акимовича” стало відомо, що він народився 29 вересня 1888 року в Києві. З 1898 по 1906 рік юнак навчався в Третій київській гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю. У 1906 році він вступив до Лазаревського інс� титуту східних мов. Згодом родина Олес� ницьких переїхала з Києва до Алупки. Це ба� гато в чому пояснює напрямок подальших ет� нографічних студій майбутнього орієнталіста. Повний курс спеціальних класів інституту О. Олесницький закінчив у червні 1910 року, ви� явивши успіхи в арабській, перській словес� ності, турецько�татарських мовах й історії Сходу 2. Ще за студентських років О. Олес� ницький неодноразово брав участь в етногра� фічних експедиціях інституту й особисто про� водив польові дослідження. Так, у червні� серпні 1908 року він їздив до Туреччини, де вивчав фольклор й удосконалював знання ту� рецької мови. Улітку 1909 року під час етно� графічної експедиції в Крим О. Олесницький зібрав кілька десятків пісень кримських та� тар. Пісенна творчість цього народу вперше знайшло в особі О. Олесницького вдумливо� го збирача. Рада спеціальних класів Лазарев� ського інституту на засіданні 5 березня 1910 року, після знайомства з доповіддю О. Олес� ницького “Пісні кримських турків”, де уза� гальнювалися результати його етнографічної експедиції, вирішила надрукувати зібраний студентом матеріал в одному зі своїх збірни� ків. Зберігся відгук В. Гордлевського про да� ну працю О. Олесницького, у якій вчений відзначив, що вперше ці фольклорні пам’ятки звернули на себе увагу. Відзначивши високий науковий рівень проведених робіт, В. Горд� левський запропонував нагородити здібного юнака пам’ятною медаллю інституту й видати йому посвідчення про закінчення курсу Пер� шого розряду 3. О. Олесницький взяв на себе всі витрати по виданню роботи 4. Структурно праця була поділена на три частини: транс� крибований текст, російський переклад і до� даток з нотами. Пісні були зібрані етногра� фом лише на Південному березі Криму, що, звичайно, зменшує лінгвістичну й художню цінність матеріалу. Велика кількість нетюрк� ського населення, що прибуло в цей район на� прикінці XIX – на початку XX століття, сприяло процесу розмивання сформованих там за часів Кримського ханства фольклор� них традицій. Значним тут був і вплив турків� османів, які в більших кількостях приїжджали на Південний берег Криму на заробітки. Ек� спедиції Лазаревського інституту, за попе� редніми планами, в 1909 році повинні були охопити весь півострів. Однак учені зіштовх� нулися з підозрілим ставленням до їхніх поїз� док з боку місцевої адміністрації, яка, через відсутність у них документа з Лазаревського інституту, заборонила їм відвідувати татар� ські кав’ярні й записувати бесіди з місцевими мешканцями. Про подальшу долю етнографа після за� кінчення інституту ми довідалися з його лис� та до А. Кримського від 10 червня 1910 року, виявленому в Інституті рукопису Національ� ної бібліотеки України імені В. Вернадсько� го 5, а також з листа наставника О. Олес� 44448888 ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 22//22000077*ISSN 0130–6936 * ницького В.Міллера, адресованого Валенти� ну Олексійовичу Жуковському, від 2 червня 1910 року 6. Із цих документів стало відомо, що О. Олесницький збирався продовжити освіту в Навчальному відділенні східних мов при Міністерстві закордонних справ. Всево� лод Федорович Міллер рекомендував його “як прекрасного юнака. Він видатних здатно� стей, відмінних моральних якостей, працьо� витий і працездатний” 7. У 1913 році О. Олесницький опублікував два варіанти кримськотатарської пісні про вбивство татарином православного священи� ка. Ці матеріали зацікавили етнографа в істо� ричному плані. Один варіант тексту був запи� саний ним на околицях Феодосії, у селищі Аз� белек�Келенчі від 70�літнього татарина Со� фера Аділь�Гірея, а правдивіший, на його думку, варіант був знайдений О. Олесниць� ким у С.�Петербурзі в архіві сенатора Султа� на Крим�Гірея 8. Відоме і його джерелознавче дослідження, присвячене кримській історії 9. Кримознавчі дослідження молодого москов� ського вченого мали важливе наукове і куль� турно�пізнавальне значення. Принциповою відмінністю цих досліджень від напрацювань місцевих краєзнавців другої половини XIX століття є суворо науковий підхід до зібраних матеріалів, використання довідкового апарату в публікаціях, ґрунтовна джерельна база 10. 1 Непомнящий А. Страницы из истории изучения крымско�татарского народа в начале ХХ века // Мече� ти и мазары татар Беларуси, Литвы и Польши: К 100� летию второй Минской мечети: Мат�лы VIII междуна� родной научно�практической конф. // Мусульманское религиозное объединение в Республике Беларусь. – Новогрудок, 2003. – С. 108–123. 2 Центральный исторический архив Москвы (ЦИ� АМ). – Ф. 213, оп. 2, д. 1064, л. 19, 29. 3 Там само. – Л. 11–12. 4 Олесницкий А. Песни крымских турок: Текст, пе� ревод и музыка / Под ред. В. Гордлевского // Труды по востоковедению, издаваемые Лазаревским институтом восточных языков. – М., 1910. – Вып. 32. – XII, 150. 5 Інститут рукописів Національної бібліотеки ім. В. Вернадського (ІРНБУВ). – Ф. 36, оп. 1, д. 409, л. 1–2. 6 ЦИАМ. – Ф. 213, оп. 2, д. 1064, л. 4. Див. та� кож: Непомнящий А. Новые архивные материалы по истории этнографических исследований Крыма в начале ХХ века: А. А. Олесницкий // Археологія та етнологія Східної Європи: Матеріали і дослідження / Донецький національний ун�т. – Донецьк, 2004. – С. 78–79. 7 Там само. 8 Олесницкий А. Материалы по изучению крымской народной поэзии. 1) Песня о Сейд�Амете // Восточный сборник. – С.Пб., 1913. – Кн. 1. – С. 44–53. 9 Олесницкий А. О неисследованном старейшем списке путешествия Антиохийского патриарха Макария 1654 года: Из рукописного собрания А. Е. Крымско� го // Древности восточные: Труды Восточной комиссии имп. Московского археологического общества. – М., 1913. – Т. 4. – С. 1–14. 10 Непомнящий А. Изучение крымско�татарского народа в отечественной ориенталистике в начале ХХ века // Гасырлар авазы=Эхо веков. – Казань, 2002. – 3–4. – С. 238–249. The topic of the field and expedition work to the Crimean region in pre!Soviet times done by the scho! lars of the Moscow Lazarev Institute of the Eastern Languages is continuing to be understudied in the Ukrainian scholarship. This article is dedicated to the life and work of Olexiy Olesnytsky (1888!?), who actively worked on the problems of the Crimean Tatar ethnography. His student work “The Songs of Crimean Turks” (texts were collected on the southern side of the Crimea) attracted attention of the Prof. Hordlevsky, and the student received the medal and the recommendation to publish his book. In 1913 Olesnytsky published two versions of the song about the murder of the Orthodox priest by the Tatar. The work of this young scholar had an important scientific and cultural meaning and was unfairly for! gotten.