Мотиви українського фольклору в контексті козацької тематики поем "Януш Бенявський" та "Дем'ян, князь Вишневецький" Юзефа Богдана Залеського

The article is devoted to the so-called “Cossack” poems “Janusz Bieniawski” and “Damian Ksiaże Wiśniowiecki” of the Polish romantic poet Jozef Bohdan Zaleski. In particular folklore motifs of the poems are analysed in the research.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
1. Verfasser:	Білоцерківський, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2007
Schriftenreihe:	Народна творчість та етнографія
Schlagworte:	Трибуна молодого дослідника
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43210
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Мотиви українського фольклору в контексті козацької тематики поем "Януш Бенявський" та "Дем'ян, князь Вишневецький" Юзефа Богдана Залеського / В. Білоцерківський // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 112-116. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-43210
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-432102013-04-22T03:06:36Z Мотиви українського фольклору в контексті козацької тематики поем "Януш Бенявський" та "Дем'ян, князь Вишневецький" Юзефа Богдана Залеського Білоцерківський, В. Трибуна молодого дослідника The article is devoted to the so-called “Cossack” poems “Janusz Bieniawski” and “Damian Ksiaże Wiśniowiecki” of the Polish romantic poet Jozef Bohdan Zaleski. In particular folklore motifs of the poems are analysed in the research. 2007 Article Мотиви українського фольклору в контексті козацької тематики поем "Януш Бенявський" та "Дем'ян, князь Вишневецький" Юзефа Богдана Залеського / В. Білоцерківський // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 112-116. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43210 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Трибуна молодого дослідника Трибуна молодого дослідника
spellingShingle	Трибуна молодого дослідника Трибуна молодого дослідника Білоцерківський, В. Мотиви українського фольклору в контексті козацької тематики поем "Януш Бенявський" та "Дем'ян, князь Вишневецький" Юзефа Богдана Залеського Народна творчість та етнографія
description	The article is devoted to the so-called “Cossack” poems “Janusz Bieniawski” and “Damian Ksiaże Wiśniowiecki” of the Polish romantic poet Jozef Bohdan Zaleski. In particular folklore motifs of the poems are analysed in the research.
format	Article
author	Білоцерківський, В.
author_facet	Білоцерківський, В.
author_sort	Білоцерківський, В.
title	Мотиви українського фольклору в контексті козацької тематики поем "Януш Бенявський" та "Дем'ян, князь Вишневецький" Юзефа Богдана Залеського
title_short	Мотиви українського фольклору в контексті козацької тематики поем "Януш Бенявський" та "Дем'ян, князь Вишневецький" Юзефа Богдана Залеського
title_full	Мотиви українського фольклору в контексті козацької тематики поем "Януш Бенявський" та "Дем'ян, князь Вишневецький" Юзефа Богдана Залеського
title_fullStr	Мотиви українського фольклору в контексті козацької тематики поем "Януш Бенявський" та "Дем'ян, князь Вишневецький" Юзефа Богдана Залеського
title_full_unstemmed	Мотиви українського фольклору в контексті козацької тематики поем "Януш Бенявський" та "Дем'ян, князь Вишневецький" Юзефа Богдана Залеського
title_sort	мотиви українського фольклору в контексті козацької тематики поем "януш бенявський" та "дем'ян, князь вишневецький" юзефа богдана залеського
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Трибуна молодого дослідника
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43210
citation_txt	Мотиви українського фольклору в контексті козацької тематики поем "Януш Бенявський" та "Дем'ян, князь Вишневецький" Юзефа Богдана Залеського / В. Білоцерківський // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 112-116. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv	AT bílocerkívsʹkijv motiviukraínsʹkogofolʹkloruvkontekstíkozacʹkoítematikipoemânušbenâvsʹkijtademânknâzʹvišnevecʹkijûzefabogdanazalesʹkogo
first_indexed	2025-07-04T01:32:45Z
last_indexed	2025-07-04T01:32:45Z
_version_	1836678136208556032
fulltext	111111112222 ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 22//22000077ISSN 0130–6936 36 Мень А. Православное богослужение... – С. 52. 37 Люцернов І. Об отношении христианского бого� служения к иудейскому и языческому культу // Волын� ские Епархиальные Ведомости. – 1872. – № 23. – С. 900–903. 38 Дамаскин (Христенсен), Иеромонах. Не от ми� ра сего. Жизнь и учение О. Серафима Роуза. – М., 1995. – С. 883. 39 Див. статтю М. Поповича // Філософська і соціо� логічна думка. – 1990. – № 3. – С. 52. Василь БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙВасиль БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ÌÎÒÈÂÈ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎÃÎ ÔÎËÜÊËÎÐÓ Â ÊÎÍÒÅÊÑÒ² ÊÎÇÀÖÜÊÎ¯ ÒÅÌÀÒÈÊÈ ÏÎÅÌ “ßÍÓØ ÁÅÍßÂÑÜÊÈÉ” ÒÀ “ÄÅÌ’ßÍ, ÊÍßÇÜ ÂÈØÍÅÂÅÖÜÊÈÉ” ÞÇÅÔÀ ÁÎÃÄÀÍÀ ÇÀËÅÑÜÊÎÃÎ “Козацькі” поеми Богдана Залеського виникали з двох основних джерел: 1) легенд, переказів та деяких історіографічних матеріа� лів доби польського панування в Україні; 2) народних дум і пісень на теми козацтва, з яких поет, окрім образів та ситуацій, запози� чив художню інтонацію, метроритм, стиліс� тичні засоби. До найбільш ранніх поезій Б. Залеського належить лицарська поема “Януш Бенявський” (1822; друк. 1823 1), що повністю не зберегла� ся. В авторській примітці читаємо: “Ідея цього рапсоду 2 взята з давніх українських дум і зви� чаїв” 3. Далі – зміст втраченої (початкової) частини поеми: “Татари вступають в Україну під проводом Мурзи Бетсбути. Сум’яття. Корон� ний гетьман їде з панцирними гусарами та п’ятигорцями берегом Горині. Виговський, геть� ман козаків, стоїть табором біля Чигирина. Бе� нявський зі своїм полком їде у степ на розвідку: ніч – недобре передчуття полковника Ворони� ча, брата і друга Бенявського – табірна варта чує якийсь тупіт…” 4 Далі простежимо сюжет збереженого уривка безпосередньо за текстом. До табору запорожців повертається залитий кров’ю кінь мужнього лицаря Януша Бенявсь� кого, старости чигиринського: Wpadł do taboru, zarżał radośnie, Stan�ł, krwi� bryzga, bokami rusza; Ciszej, znów głośniej szmer w tłumie rośnie: “Patrzcie no! patrzcie! To koń Janusza!” 5 Козаки розуміють, що їх товариш загинув, і вирішують помститися татарам: “Syn Czehryńskiego poległ starosty! Poległ nasz chrobry Janusz Bieniawski!”… “Zgin�ł Bieniawski! P�dźmy co rychło, Tatarzy blisko, pomścijmy zdrad�” 6 Перетинають річку Тясмин і після нічного спочинку вранці наздоганяють ворогів: Błysły z chor�gwi srebrne dwurożce, Mign�li w trawy, jak lis z kryjówki, Lotem sokoła tuż Zaporożce… 7 В сонячному світлі точиться запекла битва: Lata blask w stepie słońca ze stal�, Tu i tam świszcz� kul, strzał pociski, Wraz pr�ż� łuki, wraz z rusznic pal�, Kł�bi dym, w dymie i huk i błyski 8. Татари втікають від переможних козаків, яким, зрештою, вдається їх наздогнати: Pierzchn�ł Tatarzyn na wszystkie strony, Nasi za nimi goni� i siek�; Teraz si� krwawe wszcz�ły ugony, Słychać szcz�k szabel, włóczeń daleko 9. Моторошна картина бойовища проймає серце всеохоплюючим болем: …Płacze natura marnie poległych, Płacze walcz�cych ze śmierci� dzieci. Co za rozliczne cierpień obrazy, Ten drż�c� r�k� rwie pocisk z łona; Ten ziemi� koi boleśne razy, Ach! czyż ból tylko ziemia pokona! 10 The article touches upon the problem of the syncretism of pagan and Christian ritual symbols in the folk calendar. The interaction of the two outlooks in Ukrainian spiritual culture is analyzed. The main aspects in the transformational processes in the structure of calendar systems are emphasized. The retrospective view on the following problem is showed. ТТТТ рррр ииии бббб уууу нннн аааа мммм оооо лллл оооо дддд оооо гггг оооо дддд оооо сссс лллл іііі дддд нннн ииии кккк аааа 111111113333 Козаки повертаються з відбитим у татар тілом Бенявського, якого мають якнайшвидше поховати і згуртувати сили, бо вороги, певно, не забаряться з нападом: “Czas nagli, zmarłym trzeba pogrzebu, Trzeba Janusza uczcić mogił�. Potem si� musim zł�czyć z taborem, Wezwać pobliskich pułków pomocy, Bo dziś Tatarzy pewno wieczorem Albo najdalej przyb�d� w nocy” 11. Поховавши товариша й насипавши високу могилу, запорожці співають поховальну пісню, в якій оспівується велич лицарського подвигу: “Tego pami�ć wiecznie droga, Kto od strzały ginie wroga; Kupi śmierci� za krew, blizny Łask� nieba, żal ojczyzny… …B�d� śpiewać twoje czyny, W naszej ziemi nasze syny…” 12 Насамкінець автор стверджує, що па� м’ять про героїв назавжди залишиться в сер� цях людей: Na polach zwyci�stw pługi ci�gn� woły, I oracz smutno stare śpiewa czasy. Wszystko min�ło, lecz stoj� mogiły, Skon m�żnych w dumach nie przestaje słyn�ć… 13 Безумовно, поема має неабиякі художні якості. В ній – ані класичних закостенілих форм, ані сльозливої сентиментальності, що ха� рактеризували попередні (“Покарання”, “Не� щаслива родина”) й деякі наступні (“Фіалка”, “До гітари”) твори Залеського. Поема “Януш Бенявський” сповнена життєвої сили, бадьоро� го настрою, динаміки та яскравих описів приро� ди. Поет обрав нестандартний еклектичний шлях: ліро�епічну канву вимережив подіями на� півлегендарної козацької історії. У поемі народ� жується тип козака, який надалі у поезії За� леського буде неодноразово відтворений в ос� новних рисах: хоробрість, безстрашний бойовий запал і водночас душевна меланхолія, пригаше� на миттєвою удаваною веселістю. Однак твір має низку хиб, які важко оминути увагою. У по� емі на 72 строфи замало сюжетного розвитку, багато невиправданих повторів, а зміст схема� тичний, поверховий, без проникнення у глибину психологічних, історичних та етичних мотивів. Тому твір хоч і справляє враження позитивне, але досить поверхове, розважальне. Зміст поеми взято з українського фольклору. Ще М. Грабовський зауважив зв’язок “Януша Бенявського” з думою про Федора Безродного, надрукованою у збірці “Опыт собрания старин� ных малороссийских песней” А. Цертелева, а по� тім у виданні “Украинские народные песни” М. Максимовича 14. Справді, бачимо схожість елементів в описі поховання козака. У Залеського: I wnet szablami ziemi� zaryli 15. В думі: Тогді козаки саблями суходіл копали… 16 У Залеського: Wraz kołat kotłów, twardych surm grzmoty, Siedmiopi�dziowych piszczałek 17 świsty… 18 У думі: В семип’ядні пищалі гремали, У суремки жалобно вигваляли… 19 Однак за змістом у цілому “Януш Бенявсь� кий” виявився ближчим до думи про Івана Ко� новченка, в якій полковник Хвилоненко збирає військо на бій з татарами. Після битви – бенкет. Молодий козак І. Коновченко, захмелівши, пої� хав шукати нової зустрічі з ворогом і в герці заги� нув. Його кінь сам повертається до табору: То добрий кінь до табора прибігає, По куреням гуляє, Oстрими копитами землю копає 20. Козаки впізнають товаришевого коня, на� здоганяють татар, розбивають їх і врочисто хо� вають Коновченка. Опис поховання нагадує думу про Федора Безродного і, аналогічно, похорон Януша Бенявського: Шаблями, надiлками суходол копали… В семип’ядні пищaлі грeмали, У суремки жалoбно вигравали, Славу козацьку вихваляли 21. Рядки “славу козацьку вихваляли” і “слава не вмре не поляже, лицарство козацьке всяко� му розкаже” 22 розширені в Залеського до ці� лого поховального гімну козацькій славі обся� гом у 7 строф – від слів “Tego pami�ć wiecznie droga” до “Nasz rycerzu, pokój w grobie!” 23 Залеський значно детальніше, аніж укра� їнська дума, змальовує повернення коня до та� бору 24; поет аж у тридцяти строфах описав по� хід козаків і битву з татарами, а в думі цей епі� 111111114444 ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 22//22000077ISSN 0130–6936 зод вміщений у кілька рядків 25... Боротьба Бенявського з бусурманами характеризується побіжно і стисло, а бій Коновченка з ворогами представлений розлого і рельєфно 26. Близька спорідненість поеми з думою про І. Коновченка свідчить, що поет користувався нею, а також думою про Федора Безродного та, частково, за висновком Р. Кирчева і М. Грабовського, думою про втечу трьох бра� тів з Азова, використовуючи їх як історичне та художнє джерело 27. Створивши “Януша Бенявського”, “дум� ки” Мазепи й Косинського, а потім “Чайки” та інші “козацькі” поезії, Залеський узявся на� писати велику поему, в якій хотів воскресити образи давніх степових лицарів, прославити їх для майбутніх поколінь. Так з’явилася поема “Дем’ян, князь Вишневецький” (“Damian ksi�ż� Wiśniowiecki”). Рід Вишневецьких посі� дав важливе місце в історії України, що відби� лося в народних піснях, думах і легендах, яких поет наслухався ще малим хлопцем, коли: …ponad Ukrain� Wskróś okolic� jarz�c� si� sin�, Boże śpiewaki ci�gn� w różne strony, Aż echo klaszcze, taki gwar zm�cony 28. З того часу пригадався йому “з�поміж ін� ших один смутний переказ про Вишневецького, оповитий думами, який гармоніював з руїнами замку і тією ж самою місцевістю; він більше від інших залишився в моїй пам’яті. Згодом я забув про нього, але перші враження, так живо змішу� ючись з усіма пізнішими почуттями, довго само� пас визрівали, формувалися, аж мало по малу вся картина вималювалася в моїй уяві – при пи� санні ясно і виразно, як постать торбаніста і міс� це, так пригадались мені деякі вірші й колорит старої легенди” 29. Але небагато з переказів увійшло до поеми, бо Залеський заповнював сюжет витвором власної фантазії, лише беручи за основу історичні постаті й події. Поема “Дем’ян, князь Вишневецький” не була закінчена, тільки дві її частини вийшли друком, а це – лише незначна частка заплано� ваного обсягу. А що поет не зупинився на двох відомих нам частинах, що він майже завершив поему, пересвідчуємося з його листа до М. Гра� бовського (від 30.03.1825): “Я повернувся до рапсодів. Закінчую досить довгий [рапсод] про Д. В.” 30. Коли поет і не написав усієї поеми, то певно небагато залишилось до кінця. Де ж поді� лася решта, якщо дві збережені пісні твору не надто розлогі й змістовні? Оскільки в архіві За� леського їх не виявлено, припускаємо, що “Дем’яна” спіткала доля поем “Сірко”, “Косин� ський” та ряду інших поезій, які були знищені автором. Дві пісні “Дем’яна” збереглися завдя� ки тому, що були відразу надруковані у “Дзен� ніку Варшавському” (червень 1826 року). У поемі Дем’ян Вишневецький постає в радісну мить, бо невдовзі має одружитися у своєму родовому замку. Як могутній магнат, він справляє гучне весілля: зранку грає музи� ка, юрби людей бенкетують, підносячи келихи за здоров’я князя. Однак його душу гнітить якась турбота. Автор змальовує стан молодого Дем’яна, оповитого смутком, через загальнові� дому пісню “У сусіда хата біла” у власній ін� терпретації 31: U s�siada ładna żona, Dzieci, pokój u s�siada, Rodzi niwa niestłoczona. Mnie jednemu wiecznie biada! U mnie żony, ani dzieci, Ni pokoju rok już trzeci 32. Порівняймо її з оригінальним варіантом: У сусіда хата біла, У сусіда жінка мила, А у мене ні хатинки, Нема щастя, ані жінки 33. Бачимо, що Залеський розширив строфу по� рівняно з оригіналом, додав образи миру (pokój), дітей, ниви, біди, водночас оминув образ білої ха� ти – важливого елемента традиційного україн� ського побуту, ознаки доглянутої оселі, – оче� видно тому, що герой мав свою “хату” – хоча й пошарпаний, але родовий замок. Так починається внутрішній монолог Виш� невецького. Далі Дем’ян згадує, що як помер дід, він не знав ані хвилини спочинку, стережу� чи кордони володінь від татарської орди. По� тім герой, не без гумору, говорить про жалю� гідний стан свого замку: Opuszczony dom si� wali, Po komnatach wiatr dmie głuchy – Gdzie ojcowie ucztowali, Bóg wie czyje bł�dz� duchy… Mnie to bawi, że w mym dworze, Przez dach, szpary, świec� zorze 34. ТТТТ рррр ииии бббб уууу нннн аааа мммм оооо лллл оооо дддд оооо гггг оооо дддд оооо сссс лллл іііі дддд нннн ииии кккк аааа 111111115555 Бачимо в Дем’янові безстрашну натуру, звичну до праці, якою для магната була війна з ворогами: Wtedy z Krymu wi�źni wiod�, Sto wielbł�dów z państw Mohyły, Z Tyflis branki hoże, młode, By nam prz�dły i nuciły… 35 Одягнувшись у святкове вбрання, виславши свій почет “z hukiem, zgiełkiem i parad� prost na Ka� niów” 36, князь дає погуляти надвірній дружині, а сам вирушає в дорогу. На всій оповіді, на змальо� ваних образах коня, сокола і хорта відбивається печать душевного смутку Вишневецького: Smutny jeździec patrzy wokół, Smutno strzyże koń uszyma, Na ramieniu smutny sokół, Do krakania si� nadyma – I chart smutny tuż na smyczy To si� ci�gnie, to skowyczy 37. По дорозі на кургані князь помітив силует віщуна, старого запорізького співака Наума. В нього бліде, висохле обличчя, біліє довга бо� рода до пояса, зажурений погляд: …Twarz stuletnia, wyschła, śniada, Broda bieli pół torbana, Coś s�pnego tak w źrenicy, Jak mig w nocy błyskawicy 38. Старий “прагне смерті, як дощу кані”, бо вже спочивають у могилах “дум і предків по� братими” 39. Цей літній чоловік віщим духом бачить майбутнє князя. Згадавши минуле, він “глухо бринчить на торбані” 40, лише видно як блищать його очі. Старий вказує на ошаліле птаство (“motłoch rozbestwiony”) довкола, яке є недобрим знаменом. З’являється цілий ряд природних попереджень князеві перед бідою: Czemuż zachуd wci�ż si� krwawi? Czemu w stepie poświst dziki, Popłoch szpakуw, wrzask żurawi, I hucz�ce w noc puszczyki? Ten wie tylko, kto półwieka Wci�ż z nich odgadł los człowieka 41. Оскільки Наум віщував смерть ще дідові князя, знаменитому Дмитру Байді�Вишне� вецькому, коли той хотів іти на Валахію (Мол� дову), то він просить молодого Дем’яна, щоб відклав весілля і очолив боротьбу з ворогами: Tobie naród zda buław�, Odłóż, odłóż wi�c wesele… 42 Одначе князь не слухає поради і на саму згадку про відкладення шлюбу покидає лірни� ка. З�за горизонту виїжджає весільний почет. Закінчується поема всезагальним гулянням: Dm� w piszczałki, w kotły bij�, I śpiewaj� i miód pij� 43. Що ж мало бути далі за змістом? Напевно, шлюб із молодою Боженною і кара Дем’янові за непослух столітнього віщуна. Водночас фрагмент поеми дає досить чітку характеристику князя, лірника і панського двору. Чи можна уявити па� на з панів, яким був Вишневецький, іншим, аніж описаний тут: гостинний, ясніє величчю, якнай� пишніше збирається на зустріч із нареченою. Наум, лірник�віщун, – теж рельєфно відтворе� ний легендарний образ давнього козака, змальо� ваний поетом під впливом народних легенд, “фактично започаткував надзвичайно цікаву і своєрідну в польському красному письменстві та мистецтві галерею образів Вернигори” 44 – спів� ця українсько�польського братерства. Згодом про цю поезію писав М. Грабовсь� кий. Зауважимо, що це сталося після розриву давніх дружніх стосунків із Богданом Залесь� ким, який “народився з чутливим, сердечним, співучим талантом Карпінського, хоча почуття сьогоднішнього поета [тобто Залеського] на� брало нової глибини, а його уява – окрилена думами й легендами рідної України. Залеський у своєму роді лірично�історичної поезії є дос� коналий, незрівнянний” 45. У “козацьких” поемах польського Бояна своєрідно переплелися історія та міфологія, ав� торський стиль з фольклорною традицією. Народні пісні, думи, легенди стали живим ім� пульсом творчої фантазії поета, дали йому ос� нову для побудови власної інтерпретаціїї обра� зів та сюжетів минулого. 1 Pami�tnik Warszawski. – 1823. – T. 4. – S. 161–167. 2 Рапсод (пол. “rapsod”) – епічний віршований твір. 3 Zaleski B. Poezje.– Lwów, 1838. – S. 63 4 Ibid. 5 Zaleski B. Wybór poezyj. – Kraków, 1925. – S. 68. 6 Ibid.– S. 68–69. 7 Ibid.– S. 71. 8 Ibid. 9 Ibid.– S. 72. 10 Ibid. 11 Ibid.– S. 73–74. 12 Ibid.– S. 76. 13 Ibid.– S. 77. 111111116666 ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 22//22000077ISSN 0130–6936 14 Grabowski M. Literatura i krytyka. – Wilno, 1837. – T. 2. – S. 109–110. 15 Wybór poezyj. – S. 75. 16 Цертелев Н. Опыт собрания старинных малорос� сийских песней. – С.Пб., 1819. – С. 50. 17 Варто зазначити, що поет хибно переклав слово “пищаль”, яке означало не сопілку (“пищалку”), а вог� непальну зброю, різновид важкої рушниці. 18 Wybór poezyj. – S. 76. 19 Цертелев Н. Зазнач. праця. 20 Ibid. – C. 34–35. 21 Ibid. – C. 35. 22 Ibid.– C. 36. 23 Wybór poezyj. – S. 76–77. 24 Пор.: Ibid. – S. 68.; Цертелев Н. Зазнач. пра� ця. – С. 34–35. 25 Пор.: Wybуr poezyj.– S. 69–73.; Цертелев Н. Зазнач. праця. – С. 35. 26 Пор.: Wybór poezyj.– S. 73; Цертелев Н. За� знач. праця. – С. 34. 27 Grabowski M. Ibid.; Кирчів Р. Український фольк� лор у польській літературі. – К., 1971. – С. 122–123. 28 Wybór poezyj. – S. 184. 29 Zaleski J. Pisma. – T. 2. – S. 56. 30 Zaleski J. Korespondencja. – T. 1. – S. 11. 31 З приводу цього фольклорного наслідування За� леський сперечався з поетом С. Вітвіцьким, у листі від 20.12.1828 року він пише: “До речі ти закидав мені, що я не признався в “Дем’яні”, що строфка “U s�siada ładna żona” взята з народної пісні, то це інше, мій Стефане. Для мене, як наступника українських звичаїв та історії, народ� ні пісні є природною спадщиною, особливо, якщо вони не надруковані” [Korespondencja. – T. 1. – S. 31]. 32 Wybór poezyj. – S. 96–97. 33 Коципінський А. Пісні, думки і шумки руського на� родy на Поділлі, Україні і в Малоросії. – К., 1885. – С. 138. 34 Wybór poezyj. – S. 97. 35 Ibid. – S. 98. 36 Ibid. 37 Ibid. – S. 99. 38 Ibid. – S. 102. 39 Ibid. – S. 103. 40 Ibid. – S. 104. 41 Ibid. – S. 106. 42 Ibid. – S. 107. 43 Ibid. – S. 109. Тут чуємо відголосок народної піс� ні: пор. з прим. 16, 17. 44 Кирчів Р. Зазнач. праця. – C. 131. 45 Grabowski M. Kilka uwag nad szkołami poezji polski� ej // Tygodnik Petersburski. – 1839. – S. 205. Леонід ШУРКОЛеонід ШУРКО ÏÐÎÔÅÑÎÐ Ë²Ä²ß ÄÓÍÀªÂÑÜÊÀ ÒÀ ÔÎËÜÊ- ËÎÐÈÑÒÈÊÀ Ó ÊÈ¯ÂÑÜÊÎÌÓ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÌÓ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ² ²ÌÅÍ² ÒÀÐÀÑÀ ØÅÂ×ÅÍÊÀ Фольклористична школа в Київському університеті фактич� но заснована основоположником української фольклористики, збирачем і дослідником україн� ської народної творчості, видав� цем перших збірок українських народних пісень та народної об� рядовості Михайлом Олександ� ровичем Максимовичем – пер� шим ректором університету Свя� того Володимира. Саме його нау� ковий авторитет, збірки “Мало� русские народные песни”, “Дни и месяцы ук� раинского селянина” тощо не лише принесли йому європейське визнання, а й спонукали уні� верситетське студентство до активних пошуків та пропаганди творів фольклору, історичного епосу, пов’язаного із найяскравішими сторін� ками національного визволення, створення у ХІХ ст. українських шкіл для молоді та старшого зага� лу, а пізніше – об’єднатися під егі� дою П. Чубинського у Південно� Західний відділ Російського Гео� графічного товариства. Започатко� ваний М. Максимовичем науково� пошуковий пропагандистський та науково�теоретичний рух у галузі фольклористики, етнології та наро� дознавства у стінах Київського університету розвивався майже безперервно, хоч постійно переслідувався ім� персько�шовіністичними силами. Наприклад, у 40�х рр. членам Кирило�Мефодіївського братства – О. Марковичу, П. Кулішу, М. Костомарову та іншим в одному із пунктів звинувачення за політичну діяльність “припи� The article is devoted to the so!called “Cossack” poems “Janusz Bieniawski” and “Damian Ksi�ż� Wiśniowiecki” of the Polish romantic poet Jozef Bohdan Zaleski. In particular folklore motifs of the poems are analysed in the research.

Мотиви українського фольклору в контексті козацької тематики поем "Януш Бенявський" та "Дем'ян, князь Вишневецький" Юзефа Богдана Залеського

Institution

Ähnliche Einträge