Пам’ятне слово
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2007
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43212 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам’ятне слово / Н. Малинська // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 121. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-43212 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| fulltext |
111122221111
ЮЮЮЮ вввв іііі лллл ееее їїїї тттт аааа пппп аааа мммм ’’’’ яяяя тттт нннн іііі дддд аааа тттт ииии
ГГалина БОНДАРЕНКОалина БОНДАРЕНКО
×ÎÐÍÎÁÈËÜ: Ó ÂÈ̲в ÏÎÑÒÃÓÌÀͲÇÌÓ
ÏÀÌ’ßÒÍÅ ÑËÎÂÎ
Цілорічна неприсутня присутність в житті
кожного з нас Лідії Францівни сама по собі
вже свідчить про те, як багато вона для нас
значила. Маю насамперед на увазі покликану
до життя її енергією і невситимою жадобою
діяти кафедру фольклористики, усі члени якої
почулись рік тому залишеними матір’ю діть�
ми. Залишеними, зрозуміло, не напризволя�
ще, оскільки кожен з нас вже був свідомим
свого покликання і згідно з цим покликанням
краще чи гірше жив. Але з�перед наших очей
щезло безальтернативне краще. Уособлюване
Лідією Францівною не лише в якості нашого
фахового поводиря, а й на рівні товаришки,
викладача, жінки.
Кажуть, що першими Бог прибирає тих, з
кого багато питав і так само багато навзамін
одержав.
Щоправда, як саме багато, знає лише Він.
І, аби знали й ми, Він так боляче нас ранить.
Щоби бодай у горі ми зрозуміли, що мали і що
нерозумно розтринькували. На сварки, ду�
шевну лінь, усілякі заздрісні затії, без яких ні�
бито життя – не життя… Проте як сказати.
Кожен з нас оступається, бува й падає…
Опісля піднімається, щоб стати на ноги знов.
Не обов’язково кращим, ніж був допіру. Про�
те згадаймо – чи докоряла нам за це Лідія
Францівна? Зауважувала, сварила – так.
А от ставити на нас, грішних, довічне тавро
винуватців – не ставила. Це, друзі, прекрасна
душевна риса – вміти прощати. Не лише нам,
а й життю, якому немає кращої дяки, ніж лю�
бов. Терпляча, а точніше – многотерпелива.
Вона любила казки. Очевидно, з дитинст�
ва, хоч ми про цю залюбленість знаємо з уче�
них її праць, її збирацтва, зрештою, з її видав�
ничих ініціатив. Але чи часто ми замислює�
мось над чародійною силою наших захоплень.
Скільки раз повні вогню очі нашої товаришки
пробігали рядки: “Жила була…”. І ось тепер
ця формула долучила її до себе…
Жила�була Лідія Францівна. Непосидю�
ча, стожильна, яка не шкодувала себе ні в ро�
боті, ні в звичайній буденщині. Дружина, ма�
ти, бабця, помічник кільком десяткам тих, хто
без неї в науку, може, і не прийшов би. Що її
до цього спонукало? Гадаю, жага причетності.
До якомога більшого числа форм і виявів доб�
ра. Яким повниться і річка її долі – народно�
пісенний Дунай. Він омивав її душу і, не ви�
ключено, й зараз хлюпочеться у цій душі. І ку�
ди її несе. Куди?
Щасливих тобі небесних доріг, дорога под�
руго!
Молися за нас, грішних!..
В.о. зав.кафедри фольклористики Інс�
титуту філології КНУ
д�р філол. н., проф. Н. Малинська
Мало хто із шанувальників творчості фан�
тастів братів Стругацьких міг передбачити, що
вживані ними у романі “Пікнік на узбіччі” сло�
ва “сталкер” (англ. stalker – ловчий, мисли�
вець, < stalk – підкрадатися) , “зона” – в ро�
зумінні – територія, небезпечна для життя,
будуть невдовзі позначати реалії українського
життя. І що стосуватимуться вони непримітно�
го поліського містечка, назва якого походить
від назви бур’яну з різким запахом полину�
чорнобилю. Сьогоднішній напівмертвий Чор�
нобиль – символ епохи суспільних ілюзій, тра�
гедії народу, що жив цими ілюзіями, сподіваю�
чись на світле майбутнє. Катастрофа на
ЧАЕС призвела до розвалу системи соціаліз�
му і, перетворивши супердержаву на фантом,
назавжди з’єднала поняття “СРСР–Чорно�
биль”. Назва міста стала вироком системі, от�
руйний дух якої досі відчутний у його просто�
рі. Продовжують діяти принципи “недоправ�
ди”, напівправди: ніхто не знає, якою є реаль�
на ситуація з об’єктом “Укриття”, чи ховають
у Чорнобилі відходи виробництва ядерного па�
лива з країн Європи?
|
| spelling |
irk-123456789-432122013-04-22T03:06:47Z Пам’ятне слово Малинська, Н. Ювілеї та пам’ятні дати 2007 Article Пам’ятне слово / Н. Малинська // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 121. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43212 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Ювілеї та пам’ятні дати Ювілеї та пам’ятні дати |
| spellingShingle |
Ювілеї та пам’ятні дати Ювілеї та пам’ятні дати Малинська, Н. Пам’ятне слово Народна творчість та етнографія |
| format |
Article |
| author |
Малинська, Н. |
| author_facet |
Малинська, Н. |
| author_sort |
Малинська, Н. |
| title |
Пам’ятне слово |
| title_short |
Пам’ятне слово |
| title_full |
Пам’ятне слово |
| title_fullStr |
Пам’ятне слово |
| title_full_unstemmed |
Пам’ятне слово |
| title_sort |
пам’ятне слово |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Ювілеї та пам’ятні дати |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43212 |
| citation_txt |
Пам’ятне слово / Н. Малинська // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 121. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT malinsʹkan pamâtneslovo |
| first_indexed |
2025-07-04T01:32:52Z |
| last_indexed |
2025-07-04T01:32:52Z |
| _version_ |
1836678143396544512 |