Колядування на жнивах
The article is dedicated to poorly investigated topic of harvest kolyadky (Ukrainian carols). During field expedition to Stina village of Tomashpil region in Vinnytska oblast the samples of harvest kolyadky were collected. These kolyadky were performed on the first day of harvest time. Probably, ori...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2007
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43219 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Колядування на жнивах / С. Творун // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 3-4. — С. 37-39. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-43219 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-432192013-04-22T03:06:54Z Колядування на жнивах Творун, С. Свята та обряди The article is dedicated to poorly investigated topic of harvest kolyadky (Ukrainian carols). During field expedition to Stina village of Tomashpil region in Vinnytska oblast the samples of harvest kolyadky were collected. These kolyadky were performed on the first day of harvest time. Probably, originally these songs were performed at harvest time and later they were performed at Christmas. 2007 Article Колядування на жнивах / С. Творун // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 3-4. — С. 37-39. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43219 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Свята та обряди Свята та обряди |
| spellingShingle |
Свята та обряди Свята та обряди Творун, С. Колядування на жнивах Народна творчість та етнографія |
| description |
The article is dedicated to poorly investigated topic of harvest kolyadky (Ukrainian carols). During field expedition to Stina village of Tomashpil region in Vinnytska oblast the samples of harvest kolyadky were collected. These kolyadky were performed on the first day of harvest time. Probably, originally these songs were performed at harvest time and later they were performed at Christmas. |
| format |
Article |
| author |
Творун, С. |
| author_facet |
Творун, С. |
| author_sort |
Творун, С. |
| title |
Колядування на жнивах |
| title_short |
Колядування на жнивах |
| title_full |
Колядування на жнивах |
| title_fullStr |
Колядування на жнивах |
| title_full_unstemmed |
Колядування на жнивах |
| title_sort |
колядування на жнивах |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Свята та обряди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43219 |
| citation_txt |
Колядування на жнивах / С. Творун // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 3-4. — С. 37-39. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT tvoruns kolâduvannânažnivah |
| first_indexed |
2025-07-04T01:33:17Z |
| last_indexed |
2025-07-04T01:33:17Z |
| _version_ |
1836678169986334720 |
| fulltext |
3333 7777
СССС вввв яяяя тттт аааа тттт аааа оооо бббб рррр яяяя дддд ииии
но само жнеться. А тепер так чудно жнуть, на�
че крадькома: перехрестяться, щоб ніхто не ба�
чив, та й мерщій жне” 1. Ще в одній розповіді,
записаній А. Кримським від Олександри Куче�
рявої, йдеться про те, як страшна хвороба вико�
сила під час жнив половину села. Ніякі молит�
ви та церковні освячення не допомагали. Тоді
одній вдові приснився сон, що прийшов у село
старенький дідок, із сивою бородою та з пали�
цею в руках, і сказав, щоб покинули жати та
йшли колядувати. Наступного дня колядували
всі, хто залишився живий, і чума відступила 2.
Остання легенда пояснює не першопричи�
ну (для чого потрібно колядувати), а, найвіро�
гідніше, застерігає про можливі наслідки для
тих, хто порушить звичай предків, проігнорує
колядування. На них Бог може послати
страшну кару у вигляді смертельної хвороби, у
даному випадку – чуму.
У селі Антонівка Барського району на Він�
ниччині, описуючи початок жнив, інформатори
наголошують, що зжати і зв’язати перший сніп
потрібно якнайскоріше, щоб швидко зі жнива�
ми впоратися і не поранитись серпом, аби під
час жнив не було травм. Як тільки нажнуть і
зв’яжуть першого снопа, хутчій сідають на
нього і починають колядувати, “щоб в госпо�
дарстві добро сідало” 3.
Отже, колядування на першому снопу було
в давнину досить поширеним явищем. Колядку
очевидно присвячували Богу; вона була древ�
ньою урочистою молитвою, подякою вищим си�
лам за врожай. Колядували, щоб забезпечити
урожай і здоров’я родини на наступний рік.
А якими ж були ті жниварські колядки? Про
що в них йшлося? А. Кримський зазначав, що
на жнива виконували різдвяні колядки. Проте, в
селах Вінниччини інформатори неодноразово
згадували, що на жнива співали свої особливі
жниварські колядки, а хто їх вже не пам’ятав, то
колядував так, як і на Різдво. Записати весь
текст жниварської колядки нам вдалося у селі
Антонівка Барського району від Г. Шамрай,
Г. Латюк та Л. Данильчук. Жінки по рядочку
пригадали жниварську колядку, яку за давніх
часів, “як ще на своєму полі жали”, виконували
їхні батьки. Наведемо її текст повністю:
У фольклористиці та етнології побутує дум�
ка про те, що колядки співають взимку. Коляд�
ками прийнято називати обрядові пісні, які ви�
конуються на Різдвяні святки. У дохристиян�
ські часи їх співали на свято Коляди, яке знаме�
нувало початок збільшення світлового дня, на�
родження нового сонця. Проте, під час польо�
вих експедицій у села Вінниччини нам неодно�
разово доводилося чути про жниварські коляд�
ки, які виконували у перший день жнив.
Зі звичаєм колядувати на жнива ми позна�
йомились під час експедиції у село Стіна То�
машпільського району. Олійник Ніна Маврикі�
ївна пригадала про обряди, пов’язані з першим
днем жнив: “Як тільки скінчилось літо, почали�
ся жнива, жінки йдуть в поле, зжинають пер�
ший сніп, сідають на нього і починають коляду�
вати. Перша колядка від жнив. Колядували на
першому снопі, щоб бути здоровому самому та
щоб діти були здоровими, щоб зимою ґулів на
шиї не було”.
Про колядування під час зажинок згадували
й інші жителі цього села. Надія Амвросіївна Па�
рандюк пам’ятає, що жниварські колядки були
особливими і відрізнялися від різдвяних. Їй вда�
лося пригадати один рядок – “Радість настала,
жита діждали...”, і рефрен – “Славен єси на не�
бесах...”. На жаль повний текст і мелодію жни�
варської колядки ніхто з мешканців Стіни не
пригадав. Деякі інформатори, згадуючи про
жниварські колядки, наводили різдвяні тексти,
які закарбувалися в їхній дитячій пам’яті міцніше.
Про колядування на жнивах згадує і Ага�
тангел Кримський. Наведемо деякі його запи�
си, зроблені на Звенигородщині у 20�ті роки
минулого століття: “Як нажне батько снопа, то�
ді сяде на той сніп і колядує колядку, яку�не�
будь з тих колядок, що колядують на Різдво.
Колядують на першому снопі для того, щоб не
заходила в село джума [чума – С. Т.] та холе�
ра, бо ці обидві хвороби бояться колядки”.
“Оцей звичай колядувати на першому нажато�
му снопі останніми декількома літами якось ви�
вівся. Тепер не ті люди поставали. А перше, бу�
ло, як вийдеш на жнива в перший день, то так
усе, наче, колядує, аж реве. Та, Господи, як гар�
но і легко після того жать! Тіко дотуляйся, а во�
Світлана ТВОРУН
ÊÎËßÄÓÂÀÍÍß ÍÀ ÆÍÈÂÀÕ
3333 8888
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 3/2007*ISSN 0130�6936 *
Господарю, неньку, вставай раненько.
Славен єси на небесі *.
Прийдуть до тебе три товариші,
Перший товариш – ясне сонечко,
Другий товариш – дрібний дощичок,
Третій товариш – ясний місяць.
Перший товариш, чим ся похвалиш?
Ой як зійду я в неділю рано,
То й зрадуються церкви і костьоли,
А в церквах престоли.
Другий товариш, чим ся похвалиш?
Ой як я зійду три рази в маю,
То зрадується жито й пшениця.
Третій товариш, чим ся похвалиш?
А як я зійду темної ночі,
То й зрадуються у полі звірі.
У полі звірі, хто є в дорозі.
На Поділлі збереглося багато різдвяних коля�
док та новорічних щедрівок, схожих із вищенаве�
деною жниварською колядкою. Одну з них
близько ста років тому записав С. Килимник у
с. Якушенці Вінницького р�ну від Ярини Хар�
чучки 4. У колядці йдеться про господаря, який
будує церкву із трьома банями і на три вікна:
...Перше віконце – яснеє сонце,
Друге віконце – місяць ясненький,
Третє віконце – дощик дрібненький.
Сонечко ясне, на що ти здібне?
Бо як я зійду в неділю рано,
То буду гріти малії діти.
То зрадуються малії діти,
Діти маленькі, дідки старенькі...
Далі господар запитує по черзі в місяця і в
дощика, на що здатні вони, а ті відповідають
так само, як і в жниварській колядці. Після
кожного рядка йде рефрен “Славен ти є, славен
єси, славен Господь Бог на небеси!”
У варіанті новорічної щедрівки, записаному
Широцьким К. наприкінці ХІХ – на початку
ХХ ст. у селі Білоусівка Гайсинського повіту,
мова йде також про величного господаря:
Пане господарю, щедрий вечір!
Ми твого двора не минаємо,
Ми тебе, пане, звеличаємо.
Пане господарю, вставай з постелі,
Вставай з постелі, відчиняй двері.
А будуть у тебе аж три гостоньки...
Гостоньки у пана господаря ті самі – сонце,
місяць, дрібен дощик. Їхній господар також
просить похвалитися своїми вчинками:
Чим ся похвалиш, красне сонечко?
Тим ся похвалю, що я й учиню:
Ой, як зійду рано�раненько,
То обігрію гори й долини,
Гори й долини, поля і діброви... 5
Хто ж той Господар, якому доповідають про
свої вчинки Сонце, Місяць, Дрібен Дощик; хто
зводить церкву�дім для небесних світил і дощу;
кого возвеличують люди, після кожного рядка
повторюючи “Славен єси на небесі”? У варіан�
ті, записаному С. Килимником, у рефрені є
уточнення – “Господь Бог”, хоч не виключено,
що те уточнення виникло пізніше, під впливом
християнства.
Цікаві роздуми з цього приводу можна
прочитати у праці І. Нечуя�Левицького “Сві�
тогляд українського народу”; наведемо окремі
цитати. “Пан Господар малюється в колядках
такими фарбами, котрі не пристають ні до яко�
го господаря сім’ї хлібороба, або князя. [...]
До нього приходять у гості боженько�ясне со�
нечко, місяць, зорі і дрібен дощик. Сам госпо�
дар ходить через Дунай по калиновому мосту
до раю; його стрічають янголи, несуть до цер�
кви, кладуть кінець престола, де янголи слу�
жать для нього службу. [...] Під такими фар�
бами можна спізнати давній міфічний образ
якогось світлого бога. Господар не воїн, а ста�
рий чоловік, поважний і смутний; він любить
одпочивати й сидіти; його навіть носять ангели
на руках. [...] Господарів двір – то широке не�
бо з хмарами, веселкою і промінням сонця.
Пан Господар – то давній найстарший бог
світла або неба, похожий до індійського Вару�
ну, котрий збудував мир і вивів на небо сонце
й зорі; то давній бог Сварог, бог світла, стар�
ший од усіх богів, батько Дажбога” 6.
Хвалу Богові співали у найурочистіші мо�
менти року, які знаменували завершення річно�
го кола і початок наступного. Таких періодів у
році було два. Один знаменував завершення
кругообігу сонця, другий – кругообігу хліба.
Перший випадав на зимове сонцестояння. День
зростає на одну хвилину 25 грудня; саме на 25
грудня за старим стилем (у православних та
греко�католиків) і новим (у переважної біль�
шості християн) випадає Різдво Христове –
період, коли виконують різдвяні колядки. Дру�
гий – це кругообіг хліба. Він припадає на поча�
ток жнив. Адже зібравши урожай, селяни від�
разу ж приступають до оранки і сівби озимини.* Рефрен повторюється після кожного рядка
3333 9999
СССС вввв яяяя тттт аааа тттт аааа оооо бббб рррр яяяя дддд ииии
Аграрні мотиви також є у багатьох зимових
колядках і щедрівках. Про поле незміряне, де
оре сам Господь, жнуть женчики�молодці, сто�
ять незліченні копи, можна почути не в одній
різдвяній колядці. Язичницькі персонажі змі�
нились християнськими, а тема жнив, озимої
оранки та сівби хліба залишилася:
Пане господарю,
Ой, дай, Боже!
А з твого двора
Плужки виходят.
А за тими плужками
Сам Господь ходит.
А Матір Божа
Їсточки їм носит.
Їсточки носить,
Ще й Бога просит:
“Ой, оріт, синки,
Ой, оріт долинки,
Та будемо сіяти
Жито�пшеницю.
Жито�пшеницю,
Усяку пашницю,
Та й зберемо женців,
Сімсот молодців.
Та накладемо кіпок,
Як на небі зірок.
Звеземо той хліб
У хазяйський двір”.
Ходить господар
Поміж стоги,
Як ясний місяць
Поміж зорі.
Ой, дай, Боже! 7
Серед християнських святих у таких коляд�
ках найчастіше згадуються святі Петро, Павло,
Ілля:
...Святий Петро за плугом ходив,
Святий Павло волоньки водив,
А сам Господь�Бог пшениченьку сіяв,
А святий Ілльо заволочував... 8
День святих Петра і Павла (12 липня за но�
вим стилем) та Іллі (2 серпня) випадають на пе�
ріод жнив. Найвірогідніше, що ці колядки ви�
никли як жниварські і лише з часом поширили�
ся на християнське Різдво. Турбота про хліб не
полишає селян ні влітку, ні взимку, і помолити�
ся Богу зайвий раз про урожай не завадить.
Тож із часом жниварські колядки стали викону�
вати і на зимові свята. Поширенням різдвяних
колядок благочестивого християнського змісту
опікувалась церква. Вони навіть у радянський
період були досить популярними, незважаючи
на атеїстичну пропаганду та заборони.
Жниварські ж колядки поступово втрачали�
ся і забувалися. Аграрна обрядовість, хлібороб�
ські звичаї та обряди, які відбувалися у полі, за
радянських часів зазнали чи не найбільших руй�
нувань. Вирощування хліба перестало бути
приватною справою селянина, цим займалися
виключно колективні господарства, у яких усі
сфери духовного життя підпорядковувались ко�
муністичній ідеології, де не було місця містич�
ним ритуалам, релігійним віруванням та фоль�
клорним атрибутам.
Завдяки своїй поетичності і красі жнивар�
ські колядки збереглись у народній пам’яті, але
їх стали сприймати не як жниварські, а як ново�
річно�різдвяні. Саме з цієї причини так багато
жниварських тем у різдвяних колядках та ново�
річних щедрівках, а серед святих часто зустрі�
чаються Петро, Павло, Ілля, дні пам’яті яких
відмічають влітку.
Жниварські колядки є досить цікавою те�
мою для фольклористів, етнографів, музикоз�
навців і таять у собі чимало наукових несподіва�
нок, які ще чекають своїх дослідників.
1 Кримський А. Щоб покинули жати та йшли коля�
дувати: З неопублікованої праці А. Кримського / публі�
кація і передмова М. Гуця // Культура і життя. – 1991. –
24 серпня.
2 Там само.
3 Записано від Г. Шамрай, с. Антонівка, Барський
р�н.
4 Килимник С. Український рік у народних звичаях в
історичному освітленні. – К., 1994. – Кн. 1. – С. 98.
5 Широцький К. Подільські колядки та щедрівки (їх
історичний розвиток і смисл) / Передрук з журналу
“Православная Подолия” за 1908 рік. – Хотин, 1991. –
С. 12.
6 Нечуй�Левицький І. Світогляд українського наро�
ду : ескіз української міфології. – К., 1992. – С. 9–10.
7 Широцький К. Подільські колядки ... – С. 15.
8 Килимник С. Український рік... – Кн. 2. – С. 489.
The article is dedicated to poorly investigated topic of harvest kolyadky (Ukrainian carols).
During field expedition to Stina village of Tomashpil region in Vinnytska oblast the samples of
harvest kolyadky were collected. These kolyadky were performed on the first day of harvest time.
Probably, originally these songs were performed at harvest time and later they were performed at
Christmas.
|