Висвітлення традиційної та сучасної весільної обрядовості в інтернет-ресурсах України

Головна мета дослідження – проаналізувати матеріали про традиційну та сучасну весільну обрядовість як один з важливих компонентів української етнокультурної спадщини в культурно-інформаційному просторі. Тут ми представляємо наші висновки лише щодо деяких аспектів весільного обряду, атрибутики, інсти...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Конвай, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2011
Назва видання:	Народна творчість та етнологія
Теми:	Українська етнокультурна спадщина в сучасному культурно-інформаційному просторі
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43294
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Висвітлення традиційної та сучасної весільної обрядовості в інтернет-ресурсах України / В. Конвай // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 1. — С. 52-59. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-43294
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-432942013-04-25T03:02:48Z Висвітлення традиційної та сучасної весільної обрядовості в інтернет-ресурсах України Конвай, В. Українська етнокультурна спадщина в сучасному культурно-інформаційному просторі Головна мета дослідження – проаналізувати матеріали про традиційну та сучасну весільну обрядовість як один з важливих компонентів української етнокультурної спадщини в культурно-інформаційному просторі. Тут ми представляємо наші висновки лише щодо деяких аспектів весільного обряду, атрибутики, інституту тамадівства, а також стосовно ролі інтернет-ресурсів у трактуванні цих процесів. Главная цель исследования – проанализировать материалы о традиционной и современной свадебной обрядности как одного из важных компонентов украинского этнокультурного наследия в культурно-иформационном пространстве. Здесь мы представляем наши выводы только по поводу некоторых аспектов свадебного обряда, атрибутики, института тамадовства, а также относительно роли интернет-ресурсов в трактовке этих процессов. The main purpose of this study is the analysis of traditional and contemporary wedding rituals, as the important components of the Ukrainian ethno-cultural inheritance in a cultural-informational space. H ere, we present our findings on some aspects of wedding ceremonies and attributes, an institution of tamadaship, as well as the role of the Internet resources in understanding of these processes. 2011 Article Висвітлення традиційної та сучасної весільної обрядовості в інтернет-ресурсах України / В. Конвай // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 1. — С. 52-59. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43294 392.5:004.738.5(477)“312” uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Українська етнокультурна спадщина в сучасному культурно-інформаційному просторі Українська етнокультурна спадщина в сучасному культурно-інформаційному просторі
spellingShingle	Українська етнокультурна спадщина в сучасному культурно-інформаційному просторі Українська етнокультурна спадщина в сучасному культурно-інформаційному просторі Конвай, В. Висвітлення традиційної та сучасної весільної обрядовості в інтернет-ресурсах України Народна творчість та етнологія
description	Головна мета дослідження – проаналізувати матеріали про традиційну та сучасну весільну обрядовість як один з важливих компонентів української етнокультурної спадщини в культурно-інформаційному просторі. Тут ми представляємо наші висновки лише щодо деяких аспектів весільного обряду, атрибутики, інституту тамадівства, а також стосовно ролі інтернет-ресурсів у трактуванні цих процесів.
format	Article
author	Конвай, В.
author_facet	Конвай, В.
author_sort	Конвай, В.
title	Висвітлення традиційної та сучасної весільної обрядовості в інтернет-ресурсах України
title_short	Висвітлення традиційної та сучасної весільної обрядовості в інтернет-ресурсах України
title_full	Висвітлення традиційної та сучасної весільної обрядовості в інтернет-ресурсах України
title_fullStr	Висвітлення традиційної та сучасної весільної обрядовості в інтернет-ресурсах України
title_full_unstemmed	Висвітлення традиційної та сучасної весільної обрядовості в інтернет-ресурсах України
title_sort	висвітлення традиційної та сучасної весільної обрядовості в інтернет-ресурсах україни
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Українська етнокультурна спадщина в сучасному культурно-інформаційному просторі
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43294
citation_txt	Висвітлення традиційної та сучасної весільної обрядовості в інтернет-ресурсах України / В. Конвай // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 1. — С. 52-59. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv	AT konvajv visvítlennâtradicíjnoítasučasnoívesílʹnoíobrâdovostívínternetresursahukraíni
first_indexed	2025-07-04T01:40:49Z
last_indexed	2025-07-04T01:40:49Z
_version_	1836678643505430528
fulltext	52 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2011 валентина Конвай ВисВітленн я тра диційної та су ч асної Весі льної обря доВості В інтернет-ресу рса х у к ра їни Головна мета дослідження – проаналізувати матеріали про традиційну та сучасну весільну обрядовість як один з важливих компонентів української етнокультурної спадщини в культурно-інформаційному просторі. Тут ми пред- ставляємо наші висновки лише щодо деяких аспектів весільного обряду, атрибутики, інституту тамадівства, а також стосовно ролі інтернет-ресурсів у трактуванні цих процесів. Ключові слова: традиційне весілля, сучасне весілля, весільний одяг, рушник, коровай, ікона, тамада. The main purpose of this study is the analysis of traditional and contemporary wedding rituals, as the important components of the Ukrainian ethno-cultural inheritance in a cultural-informational space. here, we present our findings on some aspects of wedding ceremonies and attributes, an institution of tamadaship, as well as the role of the Internet resources in understanding of these processes. Keywords: traditional wedding, contemporary wedding, wedding attire, rushnyk, karavay, icon, tamada. УДК 392.5:004.738.5(477)“312” Український обряд весілля, один з найбільш поетичних, складних і старовинних в україн- ському фольклорі, що є важливим компонентом духовної і традиційно-побутової культури, тіс- но пов’язаний із шлюбно-сімейними взаємина- ми. Його символіка й семантика, переплетені з культом родючості і продовженням роду, сфор- мувалися на основі давньоруської і мають значні регіональні та локальні відмінності. Традиційне весілля зберегло елементи архаїки, у тому чис- лі й дохристиянської, і являє собою сукупність театралізованих дійств, супроводжуваних без- ліччю обрядів, ритуалів, народних пісень тощо. У його структурі знайшли відображення народ- на мораль, звичаєве право, етичні норми та сві- тоглядні уявлення, що формувалися протягом століть; простежується міжпоколінна спадко- ємність, яка зберегла різноманітні часові наша- 1 Грабовська І. Сучасні українці у дзеркалі чужих та власних стереотипів // Сучасність. – 2004. – № 9. – С. 139. 2 Налчаджян А. А. Этнопсихология. – 2‑е изд. – С.Пб. : Питер, 2004. – С. 198–199. 3 Грабовська І. Сучасні українці у дзеркалі чу- жих та власних стереотипів. – С. 139. 4 Там само. 5 Налчаджян А. А. Этнопсихология. – С. 205. 6 Там само. – С. 170. 7 Там само. 8 Дзюба І. Україна і світ // Quj vadis, Україно? – О. : Маяк, 1992. – С. 30. 9 Нагірняк І. Голодомор за сценарієм // Слово Просвіти. – 2010. – Чис. 30 (29 липня – 4 серпня). 10 Грабовська І. Сучасні українці у дзеркалі чу- жих та власних стереотипів. – С. 139. 11 Там само. 12 Подолинський В. Слово перестороги // За- писки Наукового товариства імені Шевченка. – Л., 1994. – Т. 228. 13 Там само. – С. 464. 14 Кольев А. Н. Нация и государство. Теории консервативной реконструкции. – М. : Логос, 2005. – С. 411. 15 Там само. – С. 445. 16 Ковальов П. Виклики гуманітарній політиці. Чому влада свідомо віддає національну пам’ять ко- муністам? // День. – 2010. – № 139–140 (6–7 серпня). 17 Райхель Ю. Давайте зробимо висновки // День. – 2010. – № 138 (5 серпня). 18 Стражный А. Украинский менталитет. – К. : Подолина, 2008. – С. 301–327. 19 Дугин А. Основы геополитики. Геополити- ческое будущее России. – М. : Арктогея, 1997. – С. 165–166. 20 Енциклопедія українознавства. Загальна час- тина / перевидання в Україні. – К., 1995. – С. 715. 21 Дзюба І. Україна і світ. – С. 20. 22 Стражный А. Украинский менталитет. – С. 155. 23 Там само. – С. 365. 24 Налчаджян А. А. Этнопсихология. – С. 215. 25 Стуканов С. Монополія на «ідентичність» // День. – 2010. – № 144–145 (13–14 серпня). 53 спеціальна тема номера: Українська етнокультурна спадщина в сучасному культурно-інформаційному просторі рування. Водночас весілля є яскравою формою втілення національних традицій, мудрості та духовного багатства народу. Сьогодні інтернет-ресурси пропонують широ- кий спектр відомостей про традиційну і сучасну весільну обрядовість та все, що з нею пов’язане (символіка, атрибутика; локальна специфіка об- ряду; фольклор; чинники трансформації тради- ційного весілля і багато ін.), для використання їх з освітньо-пізнавальною та практичною метою. Свої портали, сайти з матеріалами стосовно тра- диційного обряду має кожний обласний центр, Палаци урочистих подій, РАЦСи; міжнародні та всеукраїнські журнали «Наше весілля», «Ваша свадьба», «Жених и невеста» (можна ознайоми- тися з он-лайн версією цього журналу); весільні салони; інтернет-магазини; журнали з вишиван- ня; ведучі-розпорядники. Матеріали про весілля є не лише на спеці- алізованих сайтах, а й, наприклад, на укра- їнському жіночому порталі women.com.ua, що містить розгляд найбільших російськомовних інтернет-джерел про весілля [25]. В інтернет-ресурсах користувачі знайдуть відомості про особливості традиційного весільного обряду не лише українців, а й інших етносів [7; 22]. Тут є описи грецького, єгипетського, японського, англійського, італійського, пакистанського, кенійського та ба- гатьох інших весіль. У розповідях про варіанти обрядів та правила їх проведення на деяких порталах розміщено і відповідний фольклор, який, щоправда, зазвичай долучений до окремих статей, а не до опису весілля. Тому не фахівцю з цих питань складно зрозуміти, коли саме і в яких випадках він використовується, хоча є приклади дуже грамотного, вдумливого використання пісенного й усного фольклору. На порталах можна також знайти опис сучасного європейського весілля. Такий собі безликий конгломерат, коли весілля перетворюється лише на розвагу, з часто надуманими іграми та тостами [7]. Головна мета нашого дослідження – про- аналізувати матеріали (статті, повідомлення, фольклорно-етнографічні добірки тощо) про тра- диційну та сучасну весільну обрядовість як один з важливих компонентів української етнокуль- турної спадщини в культурно-інформаційному просторі. Тут ми представимо наші знахідки та висновки лише про деякі аспекти весільного об- ряду, його атрибутики, інституту тамадівства, а також про роль інтернет-ресурсів у тлумаченні цих процесів. Важливо, на нашу думку, уміти орієнтуватися в інформаційному потоці, аналі- зувати відомості, критично їх оцінювати, само- стійно конструювати свої знання, використову- ючи найрізноманітніші ресурси, адже частина матеріалів в Інтернеті залишається анонімною. Вагому роль упродовж вікової історії в тради- ційному весільному обряді відігравав весільний одяг, кожна деталь якого освячувалася колек- тивною народною традицією, мала служити ви- сокій меті – захистити подружжя від лихих сил, забезпечити молодим щасливе майбутнє. Бага- то порталів розмістили листівки з українським весільним вбранням [6; 14; 18 ]. Автор рекон- струкції – Тамара Косміна, художник – Зінаїда Васіна. Етнографічні реконструкції складаються з комплекту, що містить 18 листівок-малюнків з текстівками-поясненнями щодо зображень укра- їнською, російською та англійською мовами. До комплекту увійшли авторські рекон- струкції комплексів, які представляють По- лісся, Волинь, Західну, Центральну Укра- їну – (Лівобережжя – Слобожанщина, Полтавщина, Правобережжя – Київщина, Поділля), Прикарпаття (Буковина, Городен- ківське та Коломийське Покуття), Карпати (гуцули та русини-верховинці Закарпаття), Південь України (Херсонщина). У ході ве- сільного дійства одні елементи одягу заміню- вали інші. Так, переміна головних уборів при- вселюдно засвідчувала акт переходу молодих до нового соціально-вікового стану: дівчина – жінка, парубок – чоловік. Усе це знайшло відображення в названих реконструкціях. У традиційно-побутовій культурі українців, яка певною мірою збереглася і донині, дівчи- на, готуючи посаг, сама вишивала рушники, що символізували щасливе майбутнє сімейне життя. Ними перев’язували весільних старостів; батьки з 54 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2011 хлібом на вишитому рушникові благословляли до шлюбу і зустрічали вже одружених дітей на поро- зі хати; над молодими на покуті розвішували, як високе небо, рушник при посаді. Стаючи на руш- ник, людина одружується, тому пара ставала на рушник, щоб вирушити в щасливу дорогу нового життя. У весільній обрядовості він є універсаль- ним оберегом, що, за принципом симпатичної магії, створює охоронний простір навколо об’єкта захисту. Весільний рушник нікому не можна було позичати, його зберігали, а якщо шлюб був благо- получним, дарували внукам, «щоб щасливі були». Рушники вишивали по всій Україні, хоча кожному регіонові властиві традиційні тільки для нього по- єднання різних символів та орнаментів. Вишитим рушникам як одному з важливих атрибутів традиційного та сучасного весіль, розповідям про сучасних майстринь, викорис- тання ними традиційної орнаментики, моти- вів, особливостей їх композиційної побудови, колірної гами, техніки вишивання також при- свячено багато уваги в українських інтернет- ресурсах [9; 12; 13; 15]. Так, інтернет-сайт «Української правди» [8] розмістив статтю, яку копіює багато інших пор- талів та сайтів, що має назву «Правила вишиван- ня весільного рушника власними руками» (автор Оксана Негода) з яскравими зразками весільних рушників Київщини кінця ХІХ ст. Починає опис автор з правил підготовки до вишивання, серед яких важливими є молитва та фізичне і духовне очищення від негативної енергетики (не можна думати про погане, у сімейне життя треба нести лише світлі і радісні думки). «Весільний рушник має бути не вузьким (від 45 см) та досить довгим (від 3 м) на довге подружнє життя… Рушник треба вишивати на цільному полотні і в жодному разі його не можна робити з двох зшитих частин, оскільки сім’я має бути єдиним цілим, а життєва дорога не повинна бути порізаною» [8, с. 2]. О. Негода, використовуючи народні прикме- ти, дає поради щодо вишивання однією голкою. А ще, застерігає автор, «вважається поганою прикметою згубити чи зламати голку під час роботи». Стосовно ж використання однієї гол- ки, то тут є значні розходження і суперечки на інших сайтах. Так, деякі майстрині вважають, «що треба використовувати кількість голок за кількістю кольорів рушника» [13]. Існують рекомендації, що вишивати весіль- ний рушник потрібно «охайно, не можна робити вузликів з виворітного боку, довгих протягувань нитки чи перехресних протягувань». За народ- ними традиціями вважається, що «лицьова сто- рона для людей, а виворітна – для Бога (перша відображає те, що ми робимо, а друга – те, що ми думаємо). Тож якщо виворіт неохайний, то й життя подружньої пари буде лише на показ». Рушник, як відомо, вишивають по краях, зали- шаючи центр білим, що символізує потік Божого благословення та чисте, світле життя. Відомо, що не можна ставати ногами на вишивку, особливо на райських птахів, якщо вони є на рушникові. На окремих сайтах розміщено матеріали про візерунки рушників. «Ваш вишитий рушник – це особливе сакральне дійство, ваш власний внесок в майбутнє своєї сім’ї, оберіг вашого щасливого подружнього життя» [8]. Погодь- мося, що потрібно вкласти в цю справу любов та добрі думки, а останнє повинні зробити мо- лодята – ставитись один до одного з повагою, любов’ю, терпінням, оберігати та бути по життю розумними й поблажливими один до одного. Гарну традицію у весільному обряді мають українці з прадавніх часів – благословляти на- речених на подружнє життя іконами. Мабуть, жоден народ не має стільки чудотворних ікон і стільки нетлінних чудотворних мощей, як укра- їнський. За часів радянського тоталітаризму, коли вінчання було забороненим, особливо для комсомольців та членів КПРС, традицію пев- ною мірою було перервано. На теренах Захід- них областей України, а також у сільській міс- цевості вона залишилася більш стійкою, ніж у містах, тим паче у великих мегаполісах, та все ж реалії сьогодення повертають її і сюди. Благословляють на шлюб молодят іконами батьки або хресні. Раніше ікони брали з рідних домівок і передавали як домашню святиню від батьків до дітей. Нині ж святі образи не завжди є у батьків, тому їх можна придбати в храмі. На- реченій купують ікону Божої Матері (найчасті- 55 спеціальна тема номера: Українська етнокультурна спадщина в сучасному культурно-інформаційному просторі ше Казанської), нареченому — ікону Спасителя. Весільні агенції та інтернет-портали, єпархії, все- українські журнали, обласні газети розміщують з пізнавальною метою багато статей про весільні ікони відомих в Україні авторів – К. Немири, І. Верстюк та інших [5], надають консультації які і де можна купити ікони, розташовують оголо- шення художніх салонів, іконних лавок тощо. Ще один важливий традиційний весіль- ний атрибут – коровай, на висвітлення якого в інтернет-ресурсах також хочемо звернути увагу. Його випікання та розподіл – один з найваж- ливіших етапів шлюбної частини дійства; коро- вай вважався благословенням роду на перехід молодої з дівочого у жіночий стан, набув по- ширення на всій території України. Розподіл і спільне його з’їдання символізувало утворення нової сім’ї. Важливе функціональне призначення короваю (магічне, правове, естетичне) зумовило його стійке побутування протягом віків з посту- повою зміною функції з магічної на естетичну та виховну. Загалом коровайні обряди є найбільш тривалими в часі, порівняно з рештою весільних обрядів. Збереження його та побутування впро- довж багатьох століть, наявність вірувань (вдало спечений коровай символізував щастя молодій родині, тріснутий – розлучення, загнічений – сердиту вдачу майбутньої невістки чи зятя), об- рядових пісень та словесних формул, пов’язаних з виготовленням і розподілом обрядового хліба (усі дії відбувалися з великою пошаною) – усе це свідчить про те, що він наділявся магічною силою, яка мала забезпечити молодим щастя й добробут, міцний шлюб, продовження роду. В Україні його завжди випікали, дотримую- чись ритуальних та магічних дій. Бгали коровай у п’ятницю або суботу в домі нареченої (у східних районах), у родичів (Поділля та Волинь) або ж у домівках обох молодих. Нерідко в цьому ритуалі брали участь родичі з обох сторін, символізуючи поріднення сімей. Для випікання короваю за- прошували лише одружених жінок, які жили в злагоді у шлюбі, мали дітей. Заборонялося звати для цього вдів. У багатьох місцевостях коровай пекли з дотриманням архаїчних обрядодій (ви- мітання печі, здійснюване кучерявим чоловіком, обрядове миття рук, молитви «Отче наш» та «Богородице», підкидання діжі, стукання нею об сволок та ін.). Доброю ознакою вважалося, коли коровайниць була непарна кількість. Окрім короваю, у різних регіонах України пе- кли весільні хліби – дивень, «теремок», гільце, «лежень», «полюбовники», «шишки», «гуски», калачики, кожен з яких мав своє призначення і виконував специфічну обрядову функцію. З паля- ницею йшли свататися, із «шишками» та калачем запрошували на весілля, «голубки» та «гуски» да- рували коровайницям. Та, власне, уся весільна об- рядовість починається з хліба. Якщо принесений старостами хліб приймають батьки дівчини, яку сватають, то й наступні весільні дії будуть мати продов ження, а якщо ні, то все припиняється. Весільні агенції, портали, сайти розміщують матеріали про важливість весільного хліба, фо- тографії пекарень, хлібозаводів, дані про при- ватних власників [16]. Так, на сайті «Весілля на Херсонщині» є опис обряду випікання весільного короваю та хліба, записаний у місцевих жителів з традиційними піснями й обрядодіями, примовка- ми, прикметами [21]. Проте варто зауважити, що часто на форумах, порталах короваєм називають увесь хліб, який має бути на весіллі. Так, читає- мо: «Короваєм батьки зустрічають молодих, ним же благословляють… його треба, не торкаючись руками, вкусити» (чим більший шматок відкусиш, тим впливовішим господарем / господинею будеш у молодій родині). Заплутавшись у всьому цьому, багато користувачів Інтернету на форумах запиту- ють: «То скільки ж тих короваїв має бути?» [20]. Автору цих рядків довелося узяти участь в об- говоренні на кількох форумах і пояснити різни- цю між короваєм та іншими весільними хлібами. Проте, незважаючи на ці недоречності, матеріал написаний грамотно і заслуговує на увагу. Деякі сайти, наприклад Львівщини, розміщу- ють інформацію про особливості сучасного роз- поділу короваю з використанням фольк лорних матеріалів. Наприкінці третього застілля обидві мами (свахи) разом із дружбами починають рі- зати коровай і роздавати гостям: «один дружба роздає родині молодого, другий – родині моло- дої. Інколи дружби ще й разом виносять на під- 56 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2011 носі коровай і співають спеціальну переспівку (текст додано. – Авт.). Кому роздавати, підка- зують мами. Дружба говорить приблизно такий текст: «З-під зеленого дуба, де барвінок в’ється, від молодого та молодої коровай родині, всім присутнім шлеться. Десь тут має бути стрийко з Канади з родиною. Музиканти, сто літ!». В од- ній руці він несе на тарілці відрізаний шматок ко- роваю, а в другій тримає дзвіночок. Музиканти виконують щось пафосне [5]. На деяких сайтах подано традиційні жартівливі словесні форму- ли – побажання молодятам від тих, кому вруча- ють коровай [11; 20] . «Свято на замовлення», яким є сучасний об- ряд весілля, особливо в містах, – це своє рідний бізнес-продукт, бізнес-пропозиція, тому Інтернет повсякчас використовують для реклами своїх послуг чи продукції. Тут можна знайти все – від модних тенденцій у весільному вбранні, зачісках, білизні, гороскопів дня саме Вашого одруження, парфумів з феромонами, які пробуджують чут- ливість до чоловічої чи жіночої статі, рекламних матеріалів туристичних агенцій, транспортних корпорацій та окремих перевізників до модних саме в цьому році весільних обручок та прикмет і застережень у цей святковий день. Більшість сценаріїв проведення традицій- них весільних обрядів, розміщених в Інтернеті, які ми проаналізували, зберігають регіональні та мовні особливості краю. Автори дають по- ради не лише щодо проведення самого обряду весілля або окремих його складових – викупу нареченої, знімання вельону (фати) тощо, а й стосовно традиційних дівич- та парубочого ве- чорів. Особливо багаті на такі матеріали пор- тали західних областей України – Львівської, Волинської, Рівненської, Івано-Франківської та ін. Так, сайт «Весілля на Гуцульщині» пред- ставляє специфіку традиційного гуцульського весілля та дає рекомендації щодо його організа- ції і влаштування, ділиться досвідом співпраці з весільними салонами, агенціями, дає поради щодо підбору весільного вбрання, рушників та висвітлює багато інших важливих тем. Весільний портал Львівщини розкриває багат- ство традиційного барвінкового обряду [1]. Так, на ознаку того, що дівчина й хлопець засватані, вони отримували певні атрибути: наречений – барвінкову квітку, наречена – червону стрічку в косах або квітку (у Карпатах – едельвейс), яку її обранець діставав високо в горах. У західних районах поширеними були вінки, що їх плели в т. зв. «барвінкові» дні. На Гуцульщині вінок зма- щували медом і вкривали позолотою. Дівчина не знімала його аж до шлюбу, навіть спала в ньому. Існувало повір’я: якщо вінок пропаде – не буде щастя в подружньому житті. Барвінкові обряди розпочинали весілля, символізуючи освячення шлюбу громадою. Вони містили цілу низку об- рядових дій: збирання барвінку, материнське благословіння на плетення вінків, їх виготовлен- ня та одягання. Прикметними особливостями сучасності є ускладнення організації і проведення весіль. Ще за радянських часів у міському середовищі з’явилася традиція запрошувати тамаду (зви- чай походить від грузинів), у чиї обов’язки входили забезпечення і підтримання гарного настрою, організація розваг, різноманітних конкурсів, надання слова комусь із присутніх тощо (такою людиною міг бути або родич, або знайомий). Уже із середини 1990-х років цю роль на себе перебрали спеціальні фірми, івент-компанії (від англ. event – «подія»). Інтернет переповнений саморекламою ведучих- розпорядників весілля. Так, Івано-Франківська весільна агенція переконує, що «Тамада – ваш весільний помічник, один з найголовніших персонажів Вашого весільного сюжету, здатний перетворити Ваше весілля на феєрію, створити ве- селу та сприятливу атмосферу першого дня Вашо- го подружнього життя». «Сценарії, запропоновані нашими ведучими, допоможуть Вам “відзняти” без попередніх підготовок неповторний та шикар- ний фільм про Ваше весілля. Ви дійсно відчуєте себе справжніми голлівудськими акторами. Тама- да – це режисер Ваших дій, це коректор Вашого весільного свята з врахуванням Ваших вимог та по- бажань, це людина, яка здійснить найпотаємніші мрії наречених про грандіозність, неповторність та неперевершеність дня, коли Ви станете ближче один до одного, коли Ви станете справжнім под- 57 спеціальна тема номера: Українська етнокультурна спадщина в сучасному культурно-інформаційному просторі ружжям». Судячи зі змісту, за наявності фантазії не важко уявити себе голлівудським актором на весіллі. Проте яке це має відношення власне до обряду, коли наречені створили сім’ю, поєдналися два роди і т. п.? На персональних сайтах Вам запропону- ють величезне розмаїття ведучих, як-от: «ве- ликий досвід проведення весіль в українському стилі, вміння імпровізувати, знання українських традицій, невичерпний гумор професійного та- мади Ольги Токар дозволять вам пов ною мірою насолодитися святом. На Вашому весіллі буде все: веселі конкурси та ігри, українські вареники і тости, костюмоване шоу і пісні, жива музика. Сценарій весілля розробляється індивідуально». Тут же перераховуються професійні якості – великий досвід роботи з організації весіль, співробітництво з відомими артистами та колек- тивами, талант і невимушена поведінка, вміння імпровізувати в найрізноманітніших ситуаціях, конкурси та ігри на будь-який смак – від найвеселіших до дуже дорослих, з використанням реквізиту, костюмів, призами для всіх учасників, неймовірно милозвучний голос та гарні костю- ми. На сайті розміщені відеофрагменти різних весіль, де тамадувала О. Токар [24; 26]. На деяких сайтах ви також можете знай- ти сценарії традиційного весільного обряду. На нашу думку, вони дуже і дуже далекі від по- няття «традиційне», бо тут є все, окрім власне традиції, – одягання медалей свекрусі / свекрові, тещі / тестю, жарти «нижче пояса» тощо. Портал «Киев-праздник» у статті «Весільний розпорядник – це розкіш чи по- треба?» на багатьох прикладах проведення обрядів весілля, коли вони ставали казна-чим, переконує користувачів, що ведучий – це найбільша потреба (з чим можна погодитися), і тут же пропонує послуги розпорядників, які мо- жуть провести весілля на будь-який смак [19]. Галицький весільний портал [14] щедро ділиться порадами для старшої дружки щодо проведення весілля, коли немає тамади і постає питання «А що, власне, потрібно робити?». Се- ред рекомендацій дружці – оформлення брами і місця проведення весілля, допомога молодій у виборі сукні та аксесуарів, викуп дружбами бутоньєрок. Є тут порада і стосовно викупу мо- лодим його ж сорочки напередодні весілля. Що- правда, пам’ятають і знають цей обряд далеко не всі, але він дуже веселий, тому про нього варто згадати. За три дні до весілля після заходу сонця дружки приходять до молодого додому з двома сорочками і продають їх йому. «Перша має бути брудною, зім’ятою і подертою – словом, останній “писк моди”. Друга сорочка “людська”, власне, та, що і запланована до дня урочистого прощання зі свободою. Останню бажано привезти в “тверезо- му стані”, себто не пом’яти і не забруднити. Якщо вам це вдасться – сміливо розпочинайте торги. Не забудьте включити в ціну “доставку просто в руки”. Коли домовитеся, віддавайте нареченому сорочку, гідну запропонованої суми, і з почуттям виконаного обов’язку рушайте на каву ділитися заробітками та враженнями» [14]. Серед порад є детально продумані атри- бути для РАЦСу (від рушничка до келихів), рекомендації щодо квітів та подарунків тощо. У напівжартівливій формі автор статті «Кваліфіковані дружки: викликали?» Олек- сандра Тамкова завершує разом зі старшою дружкою її функції після зняття вельону [4]. Ще одна модна тенденція, запозичена із Заходу, – цілковита організація весілля спеціалізованими фірмами, т. зв. весільними агенціями, що нерідко відповідають за все, по- чинаючи від запрошення гостей і до підбору квітів на весілля (зазвичай усі деталі окремо обговорені і прописані в контракті). Як і по всьому світу, в Україні нині набу- вають поширення оригінальні весілля, теорія проведення яких ґрунтується на тому, що, оскільки весілля є визначним днем, то і про- вести його треба в «особливий спосіб». Що ж передбачає цей «особливий спосіб?» Ознайо- мимося з матеріалами кількох порталів. Святкування весілля в стилі диско. Нас переконують, що диско – це один з небагатьох музичних стилів, здатний об’єднати як молоде, так і старше покоління, бо це ціла ера в історії танцювальної музики, а без танців і розваг не- можливий жодний обряд весілля. Тож спробуємо 58 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2011 зануритись в атмосферу руху, блиску, шику і безтурботного свята в режимі нон-стоп. «Для диско-весілля бажано орендувати повноцінний нічний клуб. На крайній випадок підійде і кафе з незвично оформленим інтер’єром. Головними еле- ментами диско-інтер’єрів вважають присутність величезної кількості дзеркал, освітлення у вигляді прожекторів та світломузики, дзеркаль- ну мозаїку, глянцеві стіни, активне використання рожевого, блакитного та фіолетового кольорів, а також легендарні дзеркальні кулі» [23]. На дум- ку організаторів такого нестандартного весілля, місце його проведення ще при вході повинно вразити гостей своїм блиском, підняти настрій і стимулювати до руху та розваг. Непогано, якщо там можна замовити послуги професійного ді- джея і танцівниць, які постійно будуть закли- кати гостей до розваг. Треба також врахувати, що жоден нічний клуб не здатен забезпечити весілля повноцінним бенкетом, тож не завадить відразу звернутися по допомогу в ресторан, який займається плануваням меню та доставкою їжі в потрібне місце. Наречена має бути одягнена, наче лялька Барбі, наречений – як Кен, який, зважаючи, що джинси на власне весілля одягати не варто, може замовити собі штани блакитного кольо- ру, що їх для національної ідентифікації можна вишити в українському стилі. «Що ще перед- бачено програмою?» – запитаєте ви. Танці, танці і ще раз танці! При чому «музичний супровід сподобається усім присутнім, неза- лежно від віку. Старше покоління з ностальгією буде згадувати добре знайомий усім репертуар колективів АВВА, Boney M, Modern Talking, а також diana Ross, Michael Jackson, Madonna. Без диско-караоке вам також не обійтись. Можна влаштувати чимало танцювальних конкурсів, дізнатися, хто з батьків у молодості ходив на дискотеки – нехай продемонструють своє вміння. Не завадить і провести конкурс на вгадування відомих пісень у стилі диско» [23]. Одним словом, такий собі диско-клуб, але чи має це щось спільне з обрядом весілля? В Інтернеті також можна дізнатися, як влаш- тувати «королівське весілля». Наречена – в одязі Попелюшки (бо хто ж із дівчат не мріяв нею ста- ти?), а наречений – середньовічний принц. Місцем для святкування королівського весілля має стати середньовічний замок. Доб ре, що бенкетний зал з відповідним антуражем тепер знайти неваж- ко. На такому стилізованому весіллі, як радять «фахівці з цих питань», багато розваг, у тому числі й театралізованих. «Замовте у нас танцівників з вогнем, жонглерів, клоунів на ходулях. Розваги на весіллі можна перетворити на королівське полю- вання – полювання за призами». Окрім уже названих, можна замовити весілля в стилі ретро, весілля для закоха- них і т. п. Індустрія розваг працює на повну потужність, бізнес є бізнес, він наступає на народну традицію і в час глобалізаційних процесів прагне її задушити. Чи дамо? Раніше підвищенням кваліфікації «роз- порядників весілля» (так раніше назива- ли тамаду) займалася Комісія з радянсь- ких традицій, свят та обрядів при Кабінеті міністрів. Аналогічні комісії були в кожному обласному центрі, місті, районі, селі. Тепер та- ких комісій немає, усе пущено на самоплив. У сучасних інтернет-ресурсах України від- недавна з’явився інформаційно-розважальний портал «Пара молода» з рекламою спеціаль- ної літератури для тих, хто готується «стати на рушничок». Тут, якщо є бажання, можна за- мовити спеціалізовані книжки та журнали як вітчизняних, так і іноземних авторів. Правда, варто відзначити, що іноземних у кілька разів більше. Серед українських авторів питання шлюбу, розлучення найбільше хвилюють, як видно з коротких анотацій, священиків. На порталі пропагуються книжки, тематична лі- тература про підготовку до шлюбу, кохання, секс, взаємовідносини між чоловіком та жін- кою, з організації весілля, сценарії, привітан- ня, тости, зразки весільних букетів тощо [3]. Вибуховий розвиток Інтернету стимулю- вав появу нових освітніх технологій, і це вже факт безперечний. Підбиваючи підсумки, на- самперед відзначимо величезну роль та ко- ристь використання Інтернет-ресурсів в по- глибленні знань про традиційну та сучасну 59 спеціальна тема номера: Українська етнокультурна спадщина в сучасному культурно-інформаційному просторі весільну обрядовість як одного з компонен- тів української етнокультурної спадщини в культурно-інформаційному просторі. Визріла нагальна потреба у відкритті порталів, сайтів фахівцями з питань традиційної весільної об- рядовості, які в Україні є і які грамотно та про- фесійно навчать використовувати інформацію для самоосвіти, підвищення кваліфікаційного і культурно-освітнього рівня користувачів. У контексті поширення глобалізаційних про- цесів для багатьох країн актуального значення набуває проблема національного самоусвідом- лення, збереження національно-культурної ідентичності, що у свою чергу стимулює ак- тивне звернення до історичної спадщини на- роду, його національно-культурних надбань. Крім того, розбудова української незалежної держави неможлива без виховання національ- но свідомої молоді, яка шанобливо ставиться до культури свого народу, зберігає свою іден- тичність, пишається належністю до україн- ської нації. Упевненому поступові на цьому шляху може сприяти діяльність мас-медіа, які в ін- формаційному суспільстві виконують роль транслятора культури: будучи основним ін- струментом поширення інформації, що впли- ває на громадську свідомість, умонастрої членів суспільства в цілому, передають з по- коління в покоління культурні цінності наро- ду, його традиції, надбання, ідеї. Частина користувачів звертається до матеріалів інтернет-ресурсів при підготов- ці та проведенні обряду весілля, тож дуже важливо навчити орієнтуватися в інформа- ційному потоці, критично оцінювати надані відомості, конструювати свої знання, вико- ристовуючи найрізноманітніші ресурси. 1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.personal‑plus.net. 2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.para.te.ua/pp/ua/_dress.php. 3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrbook.com. 4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bookmark.net.ua. 5. Тамкова О. Кваліфіковані дружки: викли- кали? – Режим доступу : http://www.vesillia. com.ua. 6. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://traditions.org.ua. 7. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://paramoloda.ua/ukraine‑wedding‑dress. 8. Українське весільне вбрання. – Режим до- ступу : http://cygan.ucoz.ru/publ/7‑1‑0‑59. 9. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/agk.com.ua/rizni‑narody/vesilni‑tradyciji‑ narodiv‑myru. 10. Правила вишивання весільного рушника власними руками. – Режим доступу : http://life. pravda.com.ua/private/4a4a8032b31d3. 11. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nevesta.dn.ua. 12. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// orthodoxy.org.ua/uk/tserkva_i_kultura/2008/03/20/14987. html. 13. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.amazlife.ru/04/vesilnij‑korovaj‑iskonno‑ russkaya‑tradiciya.html. 14. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.wz.lviv.ua. 15. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nastunya.com. 16. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.para.te.ua/info/statti/zabava/06.php. 17. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ridnamoda.com.ua. 18. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.obruchka.ua/tsikavi‑novyny/vybor‑dnia‑ nedeli‑dlia‑braka/209. 19. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.para.te.ua/info/statti/zabava/06.php. 20. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www/svadba.kiev.ua. 21. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. kievprazdnik.blox.ua. 22. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.girko.if.ua. 23. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.library.kherson.ua/.../osinj_vesillja.htm. 24. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.masterfan.ru. 25. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.pitarda.info/2009/svadba‑v‑style‑dysko.html. 26. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.soloxa.com.ua. 27. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.women.com.ua. 28. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.youtube.com.

Висвітлення традиційної та сучасної весільної обрядовості в інтернет-ресурсах України

Репозитарії

Схожі ресурси