До питання класифікації рибальських знарядь

У статті розглянуто етнологічні класифікації рибальських знарядь, які використовували в народному, промисловому та спортивному рибальстві. Уперше подано широку систематизацію рибальських пристосувань, розроблену автором з використанням досвіду вчених-попередників....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Сіренко, С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2011
Schriftenreihe:	Народна творчість та етнологія
Schlagworte:	Трибуна молодого дослідника
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43302
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	До питання класифікації рибальських знарядь / С. Сіренко // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 1. — С. 106-117. — Бібліогр.: 44 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-43302
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-433022013-04-25T03:02:37Z До питання класифікації рибальських знарядь Сіренко, С. Трибуна молодого дослідника У статті розглянуто етнологічні класифікації рибальських знарядь, які використовували в народному, промисловому та спортивному рибальстві. Уперше подано широку систематизацію рибальських пристосувань, розроблену автором з використанням досвіду вчених-попередників. В статье рассмотрены этнологические классификации рыбацких орудий, которые использовались в народном, промышленном и спортивном рыболовстве. Впервые подается широкая систематизация рыбацких снастей и приспособлений, разработанная автором с использованием опыта учёных-предшественников. The article considers ethological classifications of fishing instruments of catching, which were used in ethnical, industrial and sporting fishing. Firstly proffers wide systematization of fishing adaptations, which is worked out by the author with the use of experience of scientist-predecessors. 2011 Article До питання класифікації рибальських знарядь / С. Сіренко // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 1. — С. 106-117. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43302 639.2.081 uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Трибуна молодого дослідника Трибуна молодого дослідника
spellingShingle	Трибуна молодого дослідника Трибуна молодого дослідника Сіренко, С. До питання класифікації рибальських знарядь Народна творчість та етнологія
description	У статті розглянуто етнологічні класифікації рибальських знарядь, які використовували в народному, промисловому та спортивному рибальстві. Уперше подано широку систематизацію рибальських пристосувань, розроблену автором з використанням досвіду вчених-попередників.
format	Article
author	Сіренко, С.
author_facet	Сіренко, С.
author_sort	Сіренко, С.
title	До питання класифікації рибальських знарядь
title_short	До питання класифікації рибальських знарядь
title_full	До питання класифікації рибальських знарядь
title_fullStr	До питання класифікації рибальських знарядь
title_full_unstemmed	До питання класифікації рибальських знарядь
title_sort	до питання класифікації рибальських знарядь
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Трибуна молодого дослідника
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43302
citation_txt	До питання класифікації рибальських знарядь / С. Сіренко // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 1. — С. 106-117. — Бібліогр.: 44 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv	AT sírenkos dopitannâklasifíkacííribalʹsʹkihznarâdʹ
first_indexed	2025-07-04T01:41:21Z
last_indexed	2025-07-04T01:41:21Z
_version_	1836678676800864256
fulltext	ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2011 106 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоГрафія* 1/2011 На сучасному етапі духовного відродження України важливого значення набуває всебічне вивчення народної культури. Створення уза- гальнюючих праць з української етнології по- требує поглибленого дослідження всіх елемен- тів традиційної культури українців, зокрема рибальства. Рибальським промислом як скла- довою народної культури вчені зацікавилися ще у ХVІІІ ст. За цей час нагромаджено чимало матеріалів про знаряддя лову, проте досі не було створено чіткої класифікації снастей. Тому вирі- шення цієї проблеми на сьогодні є актуальним. Об’єктом дослідження є класифікації рибаль- ських знарядь. Перші спроби в цьому напрямі було здійснено в ХІХ ст. Поштовхом стало вивчення промислового рибальства. У додатках «Рисунки к исследованию рыболовства на Черном и Азовском морях» до дослідження М. Данилевського снасті поділено на «забори», сіткові, знаряддя та спосо- би, які не належать ні до сіткових, ні до гачкових (табл. 1) 1. Як бачимо, у класифікації відсутня гру- па гачкових снастей, хоча про неї згадано в тексті. Причина, напевно, полягає в тому, що укладачі не ставили за мету подати перелік усіх знарядь, а лише тих, які ввійшли до альбому. М. Пономарьов поділяв знаряддя лову на чотири групи: 1) сіткові; 2) гачкові; 3) дерев’яні снасті; 4) промислові судна 2. До останньої ав- тор зарахував і корабельні снасті (якорі, канати, весла, багри), що, на нашу думку, недоцільно, бо лише ускладнює класифікацію. Окрім того, сіткові й гачкові знаряддя та дерев’яні снасті й промислові судна у класифікації перебувають на різних таксономічних рівнях. Український етнолог П. Рябков поділяв ри- бальські знаряддя за способом лову на ставні та плаваючі, а за матеріалом виготовлення – на снасті з ниток, дерева, очерету, лози, гачків. Так, систематизація є дуже простою 3. На жаль, за- стосовувати її нині недоцільно, оскільки сьогодні знаряддя виготовляють не лише з перерахованих матеріалів. Дослідник рибальства Н. Бородін ви- користовував у ХІХ ст. класифікацію, за якою він також до снастей зараховував судна (табл. 2) 4. Розробляючи запитальник з рибальства, видатний український етнолог Ф. Вовк до- тримувався поділу рибальських знарядь на дві групи: рухомі та нерухомі снасті. До першої він зараховував вудки, гачки, підсаки, сітки, не- води, мотулу, а до другої – вершу, жак, ятери, коти, загороди, єрики та кармак 5. Дослідник рибальства в Смоленській волості Ф. Домрачов наводить дві класифікації знарядь лову. За першою, снасті поділяються на гачкові та сіткові. До останніх належить невід – зимо- вий, озерний та літньо-річковий 6. Друга класи- фікація ґрунтується на принципі місця викорис- тання снастей. Так, він виокремлює три групи: річкові, озерні та знаряддя, які використовують і в перших, і в других водоймах 7. Обидві сис- тематизації не є вичерпними. Вони орієнтовані лише на регіон, що досліджувався. Застосувати ці класифікаційні принципи для поділу морсь- ких знарядь можливо лише частково. до питання класиФікації рибальських знарядь У статті розглянуто етнологічні класифікації рибальських знарядь, які використовували в народному, промис- ловому та спортивному рибальстві. Уперше подано широку систематизацію рибальських пристосувань, розроблену автором з використанням досвіду вчених-попередників. Ключові слова: класифікація рибальських знарядь, пастки, гачкові снасті, ударні снасті, колючі та допоміжні снасті, ловля руками, отруєння риби. The article considers ethological classifications of fishing instruments of catching, which were used in ethnical, industrial and sporting fishing. Firstly proffers wide systematization of fishing adaptations, which is worked out by the author with the use of experience of scientist-predecessors. Keywords: classification of fishing instruments of catching, traps, to the hook of tackle, shock cordages, prickly and auxiliary cordages, catching hands, poisoning of fish. сергій сіренко УДК 639.2.081 107 трибуна молодого дослідника На початку ХХ ст. Департаментом земле- робства Російської імперії було розроблено класифікацію рибальських знарядь (табл. 3) 8, яку використовували для опису рибного промислу в Російській імперії. У цій систематизації вперше були використані терміни «відціджувальні» та «обчарунковувальні» снасті. За допомогою пер- ших відокремлюють рибу від води відціджуван- ням через сіткове полотно. Обчарунковувальні – це ставні або плаваючі (які вільно плавають у воді) річкові і морські сіті, у яких риба заплутується (обчарунковується). Вдале застосування цих термінів засвідчили наступні дослідники, що розробляли систематизацію знарядь рибальства у ХХ ст. У 20-х роках минулого століття Є. Су- воров поділив знаряддя лову на такі групи: відціджувальні, обчарунковувальні та пастки із сіток 9. За цією класифікацією гачкові снасті не можна зарахувати до жодної групи, однак і в самостійну групу їх не виокремлено, що ро- бить систематизацію недосконалою. Російсько-радянський етнолог Д. Зеленін у книзі «Восточнославянская этнография» (1927) під час опису рибальства намагався ви- користовувати власну систематизацію знарядь. Проаналізувавши його матеріал, ми зробили спробу сформувати таку систематизацію (табл. 4) 10. Д. Зеленін уважає, що вудка схожа на багор із приманкою 11, саме тому він зарахував її до ударної групи. На жаль, детального опису цього знаряддя автор не подає, що не дає нам можливості з’ясувати правильність його дум- ки. Досліднику вдалося зафіксувати різновид зимової вудочки, яку сьогодні називають «драч». Заслугою класифікації Д. Зеленіна є те, що він уперше систематизував ударні снасті за прин- ципом дії. На жаль, його науковий здобуток не був відомий місцевій громадськості, оскільки монографію було видано німецькою мовою. У 30-х роках ХХ ст. в риболовній промисловос- ті почалася активна пропаганда глибоководного лову. Під впливом цієї тенденції С. Малянський розробив систематизацію, відповідно до якої поділив снасті на дві групи: нерухомі і рухомі. Останні характерніші для глибоководного лову риби (табл. 5) 12. Зовсім іншого підходу дотри- мувалися М. Кузнецов та Ф. Паромов. Вони поділили всі снасті за принципом застосування, технології та будови на такі групи: 1) колючі та пошкоджувальні; 2) штучні споруди; 3) пастки; 4) обчарунковувальні; 5) відціджувальні (табл. 6). До пасток автори зарахували лише пастки, виготовлені із сіток, а до штучних споруд – усі дерев’яні пастки 13. Засновник науки промис- лового рибальства Ф. Баранов у 30-х роках ХХ ст. розробив класифікацію за принципом дії. Згідно з нею, знаряддя лову поділено на п’ять груп: 1) зяброві сітки; 2) знаряддя на зразок невода; 3) трали; 4) пастки; 5) гачкові знаряд- дя 14. Усі три систематизації орієнтовані лише на промислові рибальські знаряддя, що робить їх малоприйнятними для дослідників-етнологів. Український етнолог П. Салій усі знаряд- дя лову звів до трьох типів, з яких особливо поширені: 1) невід, волокуша, волок, бредень, сітка, ава, мережа, матула та їх різновиди: ятір, вентер, жак, нереті, сак та ін.; 2) вудоч- ки, блешні, козулі та подібні до них: перемети, кармаки, ости, остроги, сандолі; 3) їзи, коти, кітці та схожі до них: єрики, сежі, чаканки або дорожки 15. На жаль, дослідник не назвав ці групи, не пояснив, за яким принципом він ство- рював систематизацію. Умовно можна назвати ці групи так: перша – «сіткові» (якщо сак виго- товлено із сітки, а не з лози); друга – «гачкові», третя – «перегородки». Недоліком є й те, що за такої класифікації незрозуміло, куди належать знаряддя лову, виготовлені з лози, соломи. Інший український етнолог Д. Косарик виокремлював три групи рибальських зна- рядь: 1) індивідуальні (ловить один рибалка); 2) парні (ловить рибалка з помічником або два рибалки); 3) групові (декілька рибалок). Найчисельнішою є перша група, а до останньої належить лише невід 16. Отже, систематизація Д. Косарика є зрозумілішою, ніж П. Салія. Естонський етнолог А. Лутс поділяла рибальські снасті на три класи: 1) пасивний; 2) напівактивний; 3) активний 17. На жаль, цю систематизацію дослідниця не чітко сформу- вала. ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2011 108 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоГрафія* 1/2011 У 60-х роках ХХ ст. промисловики Азовського та Чорного морів розрізняли зна- ряддя лову за поширенням у регіоні. Вони виокремлювали дев’ять груп: 1) закидні нево- ди; 2) зяброві сітки; 3) великі пастки; 4) малі пастки; 5) гачкові; 6) капшукові; 7) драги; 8) розпорні і сейнерні неводи; 9) інші (ті, які мало використовують у регіоні) 18. В «Українській радянській енциклопедії» знаряддя поділено на п’ять класів: 1) відціджувальні; 2) обчарунковувальні (ставні та плаваючі); 3) пастки; 4) гачкові снасті (наживні та самолови); 5) пристрої для лову риби за допомогою електроосвітлення 19. Науковець М. Андреєв за основу взяв систематизацію професора Ф. Баранова, од- нак його класифікація має значні відмінності (табл. 7) 20. Зовсім інший принцип поділу знарядь лову використав професор В. Войниканіс-Мирський. В основі його систематизації лежить зона дії ри- бальських знарядь. Зоною дії снасті називається той простір, у якому знаряддя захоплює рибу. Він також враховував принципи дії знаряддя та способи лову. Науковець виокремлює шість груп: 1) обчарунковувальні; 2) відціджувальні (неводи); 3) тралюючі; 4) стаціонарні (пастки); 5) колючі (гачкові); 6) інші. У свою чергу, деякі групи поділяються на підгрупи (табл. 8) 21. Таким чином, спільними для всіх класифікацій 60-х років ХХ ст. є групи «обчарунковувальні» та «відціджувальні», що ж стосується інших груп – тривали пошуки універсальної систематизації. Систматизація науковця промислового ри- бальства В. Лукашова ґрунтується на двох основ- них класифікаційних категоріях – керування по- ведінкою риби та спосіб її захвату. Перший термін охоплює різноманітні дії, які доводиться чинити у зв’язку з переміщенням риби під впливом певних подразників. Знаряддя можуть: 1) приваблюва- ти (риба рухається до них); 2) відлякувати (риба рухається від них); 3) паралізовувати (риба втра- чає здатність рухатися). «Захват риби» включає все те, що дає можливість вийняти рибу з води 22. На сьогодні існує лише п’ять способів захвату риби: а) обчарунковування: б) принцип лабіринту; в) рух сіткового полотна; г) гачком; ґ) насосом 23. Усі знаряддя лову можна класифікувати за мето- дами управління поведінкою та захоплення риби. Комбінування останніх дає п'ятнадцять принци- пів дії знарядь лову, тобто: 1а, 1б, 1в, 1г, 1ґ, 2а, 2б, 2в, 2г, 2ґ, 3а, 3б, 3в, 3г, 3ґ. Цифра означає спосіб керування поведін- кою риби, а літера – спосіб її захвату. Якщо під час лову відбувається два способи керу- вання (12, 13, 21, 23, 31, 32), то в поєднанні кожного з різним типом захвату отримаємо другу групу принципів дії знарядь лову: 12а, 12б, 12в, 12г, 12ґ, 13а, 13б, 13в, 13г, 13ґ, 21а, 21б, 21в, 21г, 21ґ, 23а, 23б, 23в, 23г, 23ґ, 31а, 31б, 31в, 31г, 31ґ, 32а, 32б, 32в, 32г, 32ґ. Цифри означають спосіб керування рибою, а літера – варіант захвату риби. Приміром, 31в означає, що знаряддя лову спочатку приваблює рибу, потім паралізує її, а вилов відбувається за до- помогою сіткового полотна. Дослідник розглядав також поєднання трьох способів керування рибою, зазначаючи, що таких знарядь лову поки що не іс- нує 24. Отримані принципи дії науковець поділив на три класи. До першого ввійшли знаряддя лову з одним способом керування, до другого – з двома, а до третього – з трьома 25. Отже, за систематиза- цією В. Лукашова, одне й те саме знаряддя може належати до різних класів. Усе залежить від того, який принцип впливу на рибу обрано. Такий під- хід робить класифікацію досить детальною, але водночас складною і незручною. Досить часто за- стосувати її до традиційних знарядь неможливо. Наприклад, незрозуміло, до якого варіанта захва- ту слід зарахувати такі способи лову, як виймання риби руками у випадку глушіння довбешкою по льоду або ставлення верші без приманки. Білоруський етнолог І. Браїм розглядав три ва- ріанти систематизації знарядь лову. Згідно з пер- шим, він виокремлював п’ять груп рибальських снастей: 1) сіткові; 2) ставні і рухомі пастки; 3) гач- 109 трибуна молодого дослідника кові; 4) ударні; 5) додаткові пристрої до знарядь 26. Згідно з другим – сіткові та вудильні. Водночас ці дві групи він розділяв за принципом дії і спо- собом лову на підгрупи 27. Третій варіант найчіт- кіший. Відповідно до нього, знаряддя лову поді- ляються на шість груп (табл. 9) 28. Особливістю систематизації І. Браїма є те, що вона ґрунтується на принципі дії снастей, і стала відомою широкому колу науковців і користувачів знарядь. Оригінальною є класифікація способів вило- ву, розроблена німецьким ученим Пєшем, а саме: 1) ловля риби без застосування знарядь (ручний лов); 2) із застосуванням індивідуальних зна- рядь; 3) стаціонарна («тиха») індивідуальна лов- ля; 4) з використанням тралів і неводів (масова ловля) 29. Цей поділ є досить незручним, адже деякі знаряддя можна зарахувати як до другої, так і до третьої груп. Тому українські етнологи М. Глушко та Ю. Гошко лише частково вико- ристали класифікацію Пєша. Вони розробили досконалішу схему: 1) без застосування спеці- альних снастей (вилов руками); 2) застосування знарядь індивідуального користування; 3) ста- ціонарний («тихий») індивідуальний та колек- тивний вилов за допомогою нерухомих снастей; 4) колективне рибальство за допомогою рухомих снастей 30. Саме за цією схемою М. Глушко опи- сував і поліські знаряддя лову 31. У посібнику «Українське народознавство», (1994), рибальські снасті поділено, за класи- фікацією Д. Зеленіна, на такі категорії: 1) вуд- кові (гачкові); 2) ударні; 3) черпальні; 4) паст- ки; 5) перепони 32. Як бачимо, назву гачкових снастей «колючі» було замінено на «вудкові». Український учений В. Горленко у довіднику «Українська минувшина» чіткої систематизації рибальських знарядь не подає 33, але за матеріа- лами 1999 року, що ввійшли до книги «Україн- ці», уже присутня класифікація (табл. 10) 34. На жаль, автор одні снасті включив до системати- зації, а інші ні (верша, бредень, волок). Саки, підсаки, хватки вчений зарахував до ручних знарядь закидного лову, хоча логічно їх відне- сти до знарядь активного індивідуального лову. Класифікацію рибальських знарядь у різ- ний час досліджували В. Лунін 35 та А. Дми- тренко 36. На сучасному етапі український етнолог А. Дмитренко у своїх працях викорис- товує дві систематики: за принципом дії та за способом лову (табл. 11) 37. Дослідниця подає чіткі визначення кожної групи, що не завжди робили попередники. Її систематизація є про- стою і зручною у користуванні. У рибній промисловості сьогодні послугову- ються універсальною класифікацією, що ґрунту- ється на працях багатьох учених, таких як Ф. Ба- ранов, М. Андреєв, А. Трещов, В. Лукашов. Вона складається із п’яти груп, які у свою чергу поділяються на декілька підгруп (табл. 12) 38. Класифікацію снастей у спортивному ри- бальстві здійснюють за поділом на спортив- ні та не спортивні (любительські) знаряддя. До спортивних належать різні види вудок та спінінг. Ф. Кунілов у книзі «Ловля риби на живця» чітко дав визначення спортивній і лю- бительській ловлі, навівши переконливі при- клади. Спортивна – це коли рибалка керує снастю під час клювання та вчасно підсікає, а любительська – це ловля знаряддями, які не потребують обов’язкової присутності рибал- ки 39. У 1980-х роках започатковано тенденцію систематизування насадок. Наприк лад, Л. Єр- лишин розрізняв блешні таких видів: 1) німець- кі; 2) тяжкі; 3) девони; 4) турбіни; 5) змійкові; 6) малошумні; 7) блешні для швидких річок; 8) світлові; 9) «співаючі»; 10) ароматизовані; 11) зимові; 12) дрібні 40. На сьогодні існує знач- на різноманітність вудкових елементів, що зу- мовило виникнення їхніх класифікацій. Так, Д. Зарайський подає систематизації жилок, поплавків, котушок, поплавкових вудок 41. Наприк лад, він виокремлює такі види спінін- га, якими сьогодні ловлять в Україні: 1) дуже легкий; 2) легкий; 3) середній; 4) важкий 42. Отже, як бачимо, створенням класифікації рибальських знарядь переважно займалися промисловці, а не етнологи. На жаль, їхніми доробками етнологи мало користувалися. Сис- тематизації промисловиків здебільшого ґрун- туються на принципі дії знаряддя. Етнологів такий підхід не повністю задовольняє, оскіль- ки він не охоплює всі традиційні снасті. Саме ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2011 110 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоГрафія* 1/2011 тому вони розглядають знаряддя ще й за спо- собом лову. У спортивному рибальстві знач- них успіхів досягли в систематизації насадок, зокрема і природних, які активно використо- вували в традиційному рибальстві. На нашу думку, в українській етнології під час висвітлення рибальських пристосувань найдоречніше використовувати широку кла- сифікацію, розроблену нами з використанням досвіду вчених-попередників (табл. 13). Цю систематизацію побудовано за принципом дії знаряддя та способом лову риби. Вона надає можливість систематизувати як традиційні снасті (річкові, морські), так і сучасні. Розгля- немо групи та підгрупи цієї класифікації. Найпоширенішим є спосіб ловлі риби за до- помогою знарядь. Вони поділяються на паст- ки, гачкові, ударні, колючі та допоміжні. Пастки – це рибальські пристосування або місця, влаштовані так, що риба, яка по- трапить до них, буде пійманою. Пастки по- діляються на ставні та рухомі. Ставні – це такі знаряддя лову, які поміщають у воду на певний час, поки туди не потрапить риба (раки, краби). Особливістю їх використання є те, що рибак встановлює снасть, а сам може займатися господарськими роботами чи від- почивати, тобто відбувається пасивна ловля. Ставні пастки поділяють на відкриті й закри- ті зверху та сітки. До перших двох належать знаряддя, які відповідно у своїй будові мають чи не мають верхньої частини. Відкриті звер- ху завжди височіють над водою. Підгрупа сітки – це власне ставні сіті, які не можна за- рахувати до жодної підгрупи, оскільки в їхній будові відсутня верхня частина. Рухомі пастки – це знаряддя лову, до яких риба (раки) потрапляє під час руху снасті водоймою, шляхом зачерпування та відціджування води. Гачкові – це знаряддя, які у своїй будові мають один або декілька гачків. Вони поді- ляються на дві підгрупи: наживні та само- лови. До першої належать снасті, на які чі- пляють приманку. У свою чергу, вони по- діляються на вудки та не вудки (інші). До підгрупи «самолови» належать знаряддя, які рибу зачіпляють під час проходження повз снасті. Ударні – знаряддя, за допомогою яких глу- шать рибу. Колючі – це снасті, якими наколюють рибу. Допоміжні – знаряддя, які виконують друго- рядну функцію під час ловлі риби, підготовки міс- ця для рибалення та виготовлення снастей тощо. Менш поширеною на сьогодні є ловля без використання знарядь. Ці способи активно за- стосовували до 60-х років ХХ ст. До них нале- жать ловля руками (ногами), отруєння риби та використання різних предметів, які не призна- чені для ловлі риби. Наведемо декілька при- кладів. У гірських річках Карпат до 40-х років ХХ ст. у воду ставили глечик із прилиплою до стінок кашею. Уранці його виймали разом з линами 43. У с. Засупоївка (Київська обл.) жінки взимку під час задухи (нестачі кисню у водоймі) ловили рибу спідницями. З одного кінця полотно зав’язували, до іншого вставля- ли обруч із лози. До нього прив’язували палку, яку клали на лід так, щоб снасть не потонула. Усередину клали цеглину, аби розпрямити таке знаряддя. Зверху ополонку прикривали очере- том та присипали снігом. Риба, підійшовши до ополонки, намагається піднятися до поверхні води, але натрапляє на спідницю. Риба обхо- дить її, запливши над нею зверху. Після попов- нення організму киснем, опускається вниз, де потрапляє в пастку 44. Як бачимо, так заміня- ли кобзу чи вершу. Таку снасть ставили на ніч, а вранці виймали улов. Отже, запропонована нами класифікація є детальнішою і включає ловлю предметами, які мають інше функціо- нальне призначення. 111 трибуна молодого дослідника таблиця 1 Класифікація рибальських знарядь за М. данилевським «Забори» Сіткові Знаряддя та способи, які не належать ні до сіткових, ні до гачкових дерев’яні сіткові ставні підйомні накидні Приклади коти аучаївські коти сіжа, мережа хватка, регеля наметка таблиця 2 Класифікація рибальських знарядь за Н. Бородіним Знаряддя лову Судна Знаряддя лову гр еб ні па ру сн і па ро ві Колючі ручні Гачкові Сіткові Пасткиставні плаваючі неводи та подібні до них Приклади дротик гарпун острога сандова ярус самолов багор режак поповка свінчатка волокуша бредень трал невід ярига морда ванда котци ятір таблиця 3 Класифікація рибальських знарядь департаменту землеробства російської імперії № групи Структура Приклади 1 Відціджувальні неводи лиманні та морські, бредень 2 Обчарунковувальні плаваючі сітки ави ставні сітки сітка для лову кефалі різні сіткові снасті трандада 3 Колючі чи зачіпні сандола, самолови 4 Пастки самодіючі котци, гарди, ятери 5 Різні ручні снасті накривка, черпак таблиця 4 Класифікація рибальських знарядь за д. Зеленіним № групи Структура Приклади 1 Черпальні сачок, хватка, підсака 2 Ударні гострі ості, сандола, багор, вудка тупі 3 Колючі (гачкові) без приманки перемет, кармак, шашкова снасть з приманкою ярус, продольник 4 Пастки дерев’яні верша, нерет із сітки комлач, хабоша, ятір, ахани, ава, невід 5 Тини легкі коти, «дорожка» (чаканка) міцні із ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2011 112 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоГрафія* 1/2011 таблиця 5 Класифікація рибальських знарядь за с. Малянським Нерухомі (стаціонарні) Рухомі ст ав ні с іт ки па ст ки пл ав аю чі с іт ки об ки дн і с іт ки на ки дн і с іт ки трали колючі отер‑трал бім‑трал га рп ун и са нд ол и гачкові з приман‑ кою без приманки таблиця 6 Класифікація рибальських знарядь за М. Кузнецовим та ф. Паромовим № Групи Приклади 1 колючі та пошкоджувальні острога, ярус, шашкова снасть 2 штучні споруди тини, заколи, яз 3 пастки «тайнік», стояк, рюжа, «мишеловка», ставний невід японського типу, ставний невід американського типу, котци, морда, бураки 4 обчарунковувальні дрифтерна сітка, «пущальница», шестака 5 відціджувальні трал, закидний невід, капшуковий невід, лампара таблиця 7 Класифікація рибальських знарядь за М. андреєвим № групи Групи Підгрупи 1 Відціджувальні озерно‑лиманні закидні неводи річкові і морські (нерівнокрилі) закидні неводи волокуші неводи з підзором донні неводи капшукові неводи близнюкові неводи трали 2 Стаціонарні (пастки) 3 Обчарунковувальні 4 Гачкові 5 Нові способи лову 113 трибуна молодого дослідника таблиця 8 Класифікація рибальських знарядь за в. войниканісом-Мирським 1 Обчарунковувальні ставні сітки рухомі сітки річкові плавні сітки дрифтерні (морські плаваючі) сітки 2 Відціджувальні (неводи) закидні річкові неводи озерні неводи морські неволи обкидні розпорні неводи капшукові неводи лампара 3 Тралюючі трали снюрреводи (донні неводи) драги близнюкові трали донні різноглибинні 4 Стаціонарні (пастки) закриті пастки (група ятерів) рамні ті, що котяться* ті, що не котяться комбіновані ставні неводи котци закриваючі пристрої 5 Колючі (гачкові) гачкові вудочки гачкові снасті наживні самолови остові ости гарпуни 6 Інші * ятери, що котяться, у процесі лову можуть перекочуватися по дну водойми під дією течії ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2011 114 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоГрафія* 1/2011 таблиця 9 Класифікація рибальських знарядь за і. Браїмом № групи Структура Приклади 1 неводи зимові літні мутники (донні) бредні крига 2 сітки одностінні тристінні «тригубіца» 3 ставні пастки язи, поплави, нерети, бучі, скрипка 4 рухомі пастки волок, топтуха, кломля, сак 5 гачкові донна і поплавкова вудки, дорожка, перемет, блешня 6 ударні чакуха, багор, ости таблиця 10 Класифікація рибальських знарядь за в. Горленком Структуа Засоби лову індивідуальні парні колективні пасивні (стаціонарні) активні Приклади ятір перемет ость, топтуха, крига, ковбані, бродак клумля невід, косяк, мережі, сіті * Класифікація розроблена С. Сіренком. – Ред. Рибальські знаряддя Без рибальських знарядь Пастки Гачкові Ударні Колючі Допоміжні Руками/ ногами Отрута Господарські речі ставні рухомі наживні самолови відкриті зверху закриті зверху сітки вудки інші Приклади Приклади завод верша ава волок донка дорожка самолов ковбешка гарпун бовт – бром глечик коти нерет сітка на камбалу павук поплавкова жерлиця шашкова щемець оста квок – кукульван кошик скіпасть ятір стоячка топтуха спінінг перемет сандола садок – спідниця 115 трибуна молодого дослідника таблиця 11 Класифікація рибальських знарядь за а. дмитренко За принципом дії За способом лову рухомі пастки ставні пастки ударні колючі гачкові руками отруєння водойми знаряддям таблиця 12 Класифікація рибальських знарядь, яка сьогодні прийнята в рибній промисловості № групи Структура Приклади 1 Обчарунковувальні (сітки) ставні річкові плаваючі морські плаваючі (дрифтерні) 2 Відціджувальні неводи закидні обкидні аламан, кільцеві сітки тралюючі трали розпорні трали близнюкові трали донні неводи мутники 3 Пастки (стаціонарні) відкриті зверху кефальний завод (Україна), мадрага (Туреччина) закриті зверху група ятерів мережа, ятір, ванда 4 Колючі, гачкові або ті що пошкоджують вудочки гачкові самоловні наживні ярус, перемет холодна і вогнепальна зброя засоби глушіння і отруєння 5 Інші рибовідціджувальні рибонасос водовідціджувальні перегородки Рибальські знаряддя Без рибальських знарядь Пастки Гачкові Ударні Колючі Допоміжні Руками/ ногами Отрута Господарські речі ставні рухомі наживні самолови відкриті зверху закриті зверху сітки вудки інші Приклади Приклади завод верша ава волок донка дорожка самолов ковбешка гарпун бовт – бром глечик коти нерет сітка на камбалу павук поплавкова жерлиця шашкова щемець оста квок – кукульван кошик скіпасть ятір стоячка топтуха спінінг перемет сандола садок – спідниця таблиця 13 Класифікація рибальських пристосувань * ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2011 116 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоГрафія* 1/2011 1 Рисунки к исследованию рыболовства на Чер- ном и Азовском морях. Изданние Министерства Государственных Имуществ. – С.Пб. : Хромоли- тографировано и печатано в Картографическом и Хромолитографическом заведении Н. Глыбова, 1871. – 16 с. 2 Пономарев Н. В. Рыболовные снаряды и дру- гие принадлежности рыбного лова, употреблямые в России / Н. В. Пономарев. – С.Пб. : Типография В. Демакова, 1889. – С. 1. 3 Рябков П. Рыболовство в Херсонской губер- нии. Опыт статистико‑экономического исследо- вания / Павел Рябков // Сборник Херсонского зем- ства. – 1891. – № 1. – Отд. 3. – С. 138. 4 Бородин Н. Рыболовство / Н. Бородин // Энци- клопедический словарь Брокгауза Ф. А. и Ефро‑ на М. А. – С.Пб., 1899. – Т. 27. – С. 159. 5 Проґрама до зібрання відомостей дотич- них народної побутової техніки // Матеріали до українсько‑руської етнології / за ред. Хв. Вовка. – Л. : друкарня наукового товариства ім. Шевченка, 1899. – Т. 1. – С. 6. 6 Домрачов Ф. П. Краткий очерк рыболовства в Смоленском уезде (верховья р. Днепра и некоторые озе ра) / Ф. П. Домрачов // Вестник рыбопромышлен‑ ности. – 1914. – № 6/7. – С. 207–208. 7 Там само. – С. 208. 8 Клер В. Орудия лова и ловцы района при- менения Русско‑Румунской рыболовной конвен- ции / В. Клер // Вестник рыбопромышленности. – 1915. – № 3. – С. 132–133. 9 Суворов Е. К. Предохранение сетей от порчи / Е. К. Суворов. – Петрозаводск : Петрозаводск типо‑лит. Мурм. ж. д., 1925. – С. 8. 10 Зеленин Д. К. Восточнославянская этно- графия / Д. К. Зеленин / пер с нем. К. Д. Циви- ной; примеч. Т. А. Бернштам, Т. В. Станюкович и К. В. Чистова; послесл. К. В. Чистова. – М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. – С. 100–106. 11 Там само. – С. 102. 12 Малянский С. Глубевой лов рыб в Черном и Азовском морях / С. Малянский. – Ростов‑на‑ Дону : Северный Кавказ, 1930. – 72 с. 13 Кузнецов Н., Паромов Ф. Техника рыболовства / Н. Кузнецов, Ф. Паромов. – Архан- гельск : Северный Печатник, 1934. – С. 10–11. 14 Баранов Ф. И. Техника промышленного рыбо‑ ловства / Федор Ильич Баранов. – М. ; Ленин- град : КОИЗ, 1933. – 474 с. 15 НАФРФ ІМФЕ НАНУ. – Ф. 14–2, од. зб. 264, арк. 27. 16 Там само. – Ф. 14, од. зб. 200, арк. 160. 17 Лутс А. Эстонское морское рыболовство в ХІХ–ХХ веках / А. Лутс // Советская этногра- фия. – 1959. – № 3. – С. 26–46. 18 Сборник статистических сведений о рыбо‑ ловных орудиях Азовского бассейна и прилежа- щих участков Черного моря / отв. ред. Д. И. Ива- нов. – М. : Рыбное хозяйство, 1963. – С. 4. 19 Українська радянська енциклопедія / го- лов. ред. М. П. Бажан. – К. : УРЕ, 1963. – Т. 12. – С. 235. 20 Лукашов В. Н. Устройство и эксплуатация орудий промышленного рыболовства / Виктор Никифорович Лукашов. – М. : Пищевая промыш- ленность, 1972. – С. 13. 21 Войниканис-Мирский В. Н. Техника промышленного рыболовства / Вендиман Ни- колаевич Войниканис‑Мирский. – М. : Пищевая промышленность, 1968. – Ч. 1. Сетеснастное хо- зяйство и технолоия постройки рыболовных ору- дий. – С. 5–12; Войниканис-Мирский В. Н. Основы промышленного рыболовства / Вендиман Нико- лаевич Войниканис‑Мирский. – М. : Пищевая промышленность, 1969. – С. 8–13. 22 Лукашов В. Н. Устройство и эксплуатация орудий... – С. 14. 23 Там само. – С. 15–16. 24 Там само. – С. 17–18. 25 Там само. – С. 18. 26 Браим И. Н. Промысловые орудия и ремес- ленные изделия как памятники материальной культуры / И. Н. Браим. – Минск : Полымя, 1976. – С. 11–13. 27 Древлянський В. Т. Рибальство і його етно- графічне вивчення / В. Т. Древлянський // НТЕ.– 1977. – № 1. – С. 88. 28 Браим И. Н. Рыболовство Белоруссии во второй пол. ХІХ – ХХ вв. : автореф. дис. ... канд. ист. наук : спец. 07.00.07 «Етнология» / И. Н. Браим. – Минск, 1973. – С. 13; Браім І. М. Рыбалоýныя прылады / Іван Мікалаевіч Браім // Этнографія Беларусі : Энцікл / Беларус. сов. эн- цык. ; рэдкал. : І. П. Шамякін (гол. рэд.) і інш. – Минск. : БелСЭ, 1989. – С. 437. 29 Рудольф В., Смоляк А. В. Рыболовство / В. Ру- дольф, А. В. Смоляк // Материальная культура. – М. : Наука, 1989. – Вып. – С. 159. 30 Глушко М., Гошко Ю. Рибальство / М. Глуш- ко, Ю. Гошко // Етнографія України : навч. по- сіб. / за ред. С. А. Макарчука. – Л. : Світ, 1994. – С. 290. 31 Глушко М. Рибальські снасті та способи їх за- стосування / Михайло Глушко // Полісся України: матеріали історико‑етнографічного досліджен- ня / за ред. С. Павлюка, М. Глушка. – Л. : Інститут народознавства НАН України, 1999. – Вип. 2. Овруччина, 1995. – С. 19. 32 Українське народознавство: навч. посібн. / за ред. С. П. Павлюка, Г. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчіва. – Л. : Фенікс, 1994. – С. 334–335. 117 трибуна молодого дослідника 33 Горленко В. Види господарської діяльності / Володимир Горленко // Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / А. П. По- номарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. – К. : Либідь, 1993. – С. 51–54. 34 Горленко В. Рибальство / Володимир Горлен- ко // Українці: Історико‑етнографічна монографія : у 2 кн. – Опішне : Українське Народознавство, 1999. – Кн. 1. – С. 285–286. 35 Лунин В. И. Техника промышленного рыбо- ловства / В. И. Лунин. – М. : Пищевая пром‑сть, 1980. – С. 5. 36 Дмитренко А. Колекція рибальських присто- сувань у Волинському краєзнавчому музеї / Алла Дмитренко // Волинський музей: історія і сучас- ність : наук. зб. – Луцьк, 2009. – Вып. 4. – С. 61; Дмитренко А. Д. Традиційні промисли українців Західного Полісся в другій половині ХІХ – 30‑х рр. ХХ ст. : дис. … канд. іст. наук : 07.00.05 / Алла Адамівна Дмитренко; Київський національний ун‑т ім. Тараса Шевченка. – К., 2000. – С. 108. 37 Дмитренко А. Привласнювальні форми промислів / Алла Дмитренко // Українська етно‑ логія : навч. посіб. / за ред. В. Борисенко. – К. : Либідь, 2007. – С. 113–117. 38 Классификация орудий лова [Електронний ресурс] // Инфо‑сеть. Первый в Рунете справоч- ник по промышленному рыболовству. – Режим доступу : http://www.info‑set.kasimovset.info/class. shtml. – Назва з домашньої сторінки Інтернету. 39 Кунилов Ф. П. Ловля рыбы на живца / Ф. П. Кунилов. – [2‑е изд., перераб. и доп.]. – М.; Ленинград : Всесоюзное кооперативное объеди- ненное издательство, 1938. – С. 5. 40 Ерлышин Л. А. Мастерская рыболова / Л. А. Ерлышин. – [2‑е изд., доп.]. – М. : Физкуль- тура и спорт, 1988. – С. 15–24. 41 Зарайский Д. А. Все о рыбалке / Д. А. За- райский. – Донецк : СКИФ, 2008. – С. 43, 48–49, 97–102, 119–121. 42 Там само. – С. 138–139. 43 НАФРФ ІМФЕ НАНУ. – Ф. 15–3, од. зб. 257, арк. 138‑зв. 44 Запис С. Сіренка від 10.09.2009 р. в с. Засупоївка Переяслав‑Хмельницького району Київської обасті від п. Голованя (1941 р. н.).

До питання класифікації рибальських знарядь

Institution

Ähnliche Einträge