Про реформу наукової сфери або ж у передчутті реформ (нотатки з приводу)
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Назва видання: | Наука України у світовому інформаційному просторі |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43333 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Про реформу наукової сфери або ж у передчутті реформ (нотатки з приводу) / І.М. Мриглод // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 7. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 26-30. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-43333 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-433332013-04-26T03:04:32Z Про реформу наукової сфери або ж у передчутті реформ (нотатки з приводу) Мриглод, І.М. 2013 Article Про реформу наукової сфери або ж у передчутті реформ (нотатки з приводу) / І.М. Мриглод // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 7. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 26-30. — укр. XXXX-0077 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43333 uk Наука України у світовому інформаційному просторі Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| format |
Article |
| author |
Мриглод, І.М. |
| spellingShingle |
Мриглод, І.М. Про реформу наукової сфери або ж у передчутті реформ (нотатки з приводу) Наука України у світовому інформаційному просторі |
| author_facet |
Мриглод, І.М. |
| author_sort |
Мриглод, І.М. |
| title |
Про реформу наукової сфери або ж у передчутті реформ (нотатки з приводу) |
| title_short |
Про реформу наукової сфери або ж у передчутті реформ (нотатки з приводу) |
| title_full |
Про реформу наукової сфери або ж у передчутті реформ (нотатки з приводу) |
| title_fullStr |
Про реформу наукової сфери або ж у передчутті реформ (нотатки з приводу) |
| title_full_unstemmed |
Про реформу наукової сфери або ж у передчутті реформ (нотатки з приводу) |
| title_sort |
про реформу наукової сфери або ж у передчутті реформ (нотатки з приводу) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2013 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43333 |
| citation_txt |
Про реформу наукової сфери або ж у передчутті реформ (нотатки з приводу) / І.М. Мриглод // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 7. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 26-30. — укр. |
| series |
Наука України у світовому інформаційному просторі |
| work_keys_str_mv |
AT mriglodím proreformunaukovoísferiabožuperedčuttíreformnotatkizprivodu |
| first_indexed |
2025-07-04T01:42:50Z |
| last_indexed |
2025-07-04T01:42:50Z |
| _version_ |
1836678770149294080 |
| fulltext |
26
І.М. Мриглод, академік НАН України
Директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України
ПРО РЕФОРМУ НАУКОВОЇ СФЕРИ АБО Ж У
ПЕРЕДЧУТТІ РЕФОРМ (нотатки з приводу)
Загальні зауваження або коротко про «діагноз». Суспільна оцінка
науки — «погано або дуже погано», проте не все ще втрачено:
Наука в Україні поки що є! Не завдяки, а всупереч.
Застаріле обладнання, обмежений (точніше відсутній) до-
ступ до інформаційних світових ресурсів, не використовуються
критерії об’єктивного оцінювання праці вченого чи наукового
колективу.
Суспільна оцінка науковця — «диплом в кожного, хто має
гроші», «де лауреати?», «де технології?» і … питома вага фінансу-
вання в науці чи не найнижча в Європі.
Фінансування науки з характером реанімаційної підтримки
«хворого», засадниче нерозуміння відмінностей між функціями
і завданнями фундаментальної науки, прикладних досліджень і
науково-технічних розробок (у всіх — від урядовців і до адміні-
страторів науки!).
Утворення своєрідних навколо-наукових анклавів у певних
галузях наук, що функціонують незалежно від світових тенден-
цій і мають усі характерні ознаки наукової спільноти.
Закони і нормативні акти як суміш логічно-суперечливих ви-
мог, для прикладу — базове фінансування і конкурс (та тендери!);
постійна позиція в штаті і конкурсне фінансування, міжнародні
гранти і бюджетні вимоги…
Суспільна і державна ФРУСТРАЦІЯ (чого хотіти і за що пла-
тити?) на фоні розквіту псевдовчень, псевдовірувань і техніки
політичних заклинань та загальної шоуменізації в державі.
Питання стратегії або фантазії про майбутнє. Відсутня не лише
стратегія розвитку наукової сфери України, але й візія України в
цілому (метання Європа—Росія, сировинна економіка чи науко-
ємна, демократична держава чи авторитарно-президентська…).
Декларації про входження у перелік провідних технологічно-
розвинутих економік, про суспільство знань як соціально-гу ма-
ністичну стратегію і … концепції реформаторства освіти та ко-
мерціалізації науки.
Інтеграція у світовий освітній та науковий простір, міжна-
родна кооперація та участь у глобальних проектах і … свої «оригі-
нальні» підходи до наукового менеджменту.
27
Про реформу наукової сфери або ж у передчутті реформ (нотатки з приводу)
Тактичні завдання і базові принципи реформування. Будь-які зміни повин-
ні задавати мотиваційний вектор.
Рух уперед повинен мати кількісні виміри.
Зміни — лише еволюційні, з чітким часовим графіком.
На початковому етапі важливо на основі прийнятих у світі підходів виро-
бити інструментарій для оцінки реального стану справ, що включає критерії
оцінки праці як окремого вченого, так і наукової установи в цілому, а також
основні параметри для моніторингу ситуації в процесі реформування.
Важливо розуміти, що принципи фінансування і критерії успіху для
фундаментальної науки, прикладних досліджень та науково-технічних
розробок є цілком відмінними, бо надто різні у них соціальні функції та
завдання.
Фундаментальна наука в усьому світі фінансується, насамперед, за раху-
нок коштів державного бюджету. Її результат — нове знання, публічно до-
ступне і якісно опубліковане. Без фундаментальної науки неможлива якісна
освіта і прикладні дослідження. Жодні обмеження (за галузями наук, пріо-
ритетами тощо) тут недопустимі! Головне — чи є результат — нове знання.
Прикладні дослідження, націлені на вивчення і отримання нових сус-
пільно значимих матеріалів, ефектів, технологій тощо, мали б фінансувати-
ся як з державного бюджету (державне замовлення), так і шляхом залучення
інших коштів (у тому числі міжнародних корпорацій із чіткою системою за-
хисту авторських прав). Зауважимо, що в Україні давно присутні елементи
так званої офшорної науки, коли великі корпорації виступають тіньовими
замовниками прикладних досліджень, а офіційне розміщення таких замов-
лень фактично заблоковане законодавчим зарегулюванням і нормативними
обмеженнями.
Фінансування науково-технічних розробок, орієнтованих на конкретні
впровадження, здійснюється у світі, як правило, на замовлення великих
промислових корпорацій або ж держави в рамках конкретної науково-тех-
нічної програми, орієнтованої на державні підприємства. На стадії фінансу-
вання розробок в Україні фактично відсутній замовник. Ця ситуація буде
залишатися такою, поки не запрацюють економічні регулятори. Іншими
словами, змін не варто очікувати доти, поки заняття політикою не переста-
не бути найрентабельнішим бізнесом у країні.
Запровадження нових форм фінансування і функціонування наукових
установ повинно відбуватися поетапно по мірі проходження процесу за-
гальної атестації наукових кадрів і наукових установ з наступним поетап-
ним збільшенням обсягів фінансування науки в цілому (для тих установ, що
пройшли процедуру атестації).
Як можна вмотивувати окремого науковця? Постійні позиції (для провід-
них учених) та контрактні форми праці (для пошукувачів і молодих учених).
Звітність за працю науковців на постійних засадах — через виконання ви-
мог до відповідних посад, конкурсних — через звітування про результати
конкурсних проектів.
28
І.М. МРИГЛОД
Комбінована форма оплати праці: базовий оклад і додаткова частина
платні, яка призначається на 3—5 років за підсумками попередньої роботи
з можливістю отримання пожиттєвої доплати (у перспективі). Така система
особливо ефективна в країнах, що розвиваються. Вона має стимулюваль-
ний характер і позитивно впливатиме на процеси «омолодження» науки.
Конкурсна складова проектів, що подаються за авторством провідних
учених, призначається для оплати наукових відряджень, закупівлі облад-
нання, оплати доступу до інформації, а також (що дуже важливо!) для опла-
ти навчання PhD студентів і праці контрактників.
Слід попрацювати над збільшенням суспільної престижності праці вче-
ного (робота з засобами масової інформації). Необхідні розумні законодавчі
гарантії (пенсійне законодавство, програма підтримки молодих учених, по-
даткові пільги…).
Як вмотивувати установу чи науковий підрозділ? Через умови фінансуван-
ня: базова складова та надходження від конкурсної тематики. Базове фінансу-
вання забезпечує постійний штат та утримання основних елементів інфра-
структури, конкурсна частина надходить через накладні витрати від проектів
і має складати не менше 25 % від загального обсягу. При цьому мусить бути
забезпечена свобода установи у використанні коштів, одержаних за конкурс-
ні роботи (запрошення іноземних фахівців, купівля обладнання, інфраструк-
турні проекти тощо). Розширення прав установ у частині уникнення тендер-
них процедур, які по своїй суті суперечать умовам отримання фінансування
за конкурсними проектами і міжнародними грантами. Слід також перегляну-
ти митні вимоги щодо закупівлі (чи спонсорського передавання) наукового
обладнання, літератури, наукової періодики тощо. Доцільно вивести частину
коштів установ, які отримуються ними не з державного бюджету, зі сфери ві-
дання Державного казначейства або ж (альтернативно) жорстко регламенту-
вати і гарантувати право вільно розпоряджатися цими коштами для виконан-
ня своїх статутних завдань. Розширити права наукових груп у можливостях
розпоряджатися коштами, отриманими ними з конкурсної тематики.
Конкурсна тематика повинна обов’язково базуватися на фаховому екс-
пертному відборі із залученням (у тому числі) провідних міжнародних фа-
хівців і проводитися незалежними від інших відомств структурами, що ма-
ють стабільне і наперед визначене фінансування. Організацією конкурсів
за фундаментальними чи прикладними проектами має займатися єдина в
державі структура для всіх учених, незалежно від відомчої приналежності
установ, у яких вони працюють.
Для України, де найвідоміші наукові школи зосереджені в академічних
структурах і береться курс на становлення потужних дослідницьких уні-
верситетів, важливо синхронно проводити реформи в сфері науки і освіти.
Академічну науку слід наблизити до студента, студента інтегрувати в процес
досліджень, а університет та Академія мали б цьому сприяти.
Як вмотивувати зближення академічної науки та університетів? Слід сут-
тєво (щонайменше в 3—4 рази у найближчі 5—10 років) зменшити педа-
29
Про реформу наукової сфери або ж у передчутті реформ (нотатки з приводу)
гогічне навантаження в університетах, зокрема через ширше залучення до
навчального процесу академічних учених.
Запровадити в перелік посадових обов’язків старших дослідників в ака-
демічних установах певне число годин педагогічного навантаження. На-
приклад, 2—4 години на тиждень, які оплачуються в рамках їх базового
академічного окладу, або ж (як альтернатива) враховуються при визначенні
доплат за результативність.
Запровадити в університетах поетапний перехід на посади професор-
дослідник чи доцент-дослідник із різким редукуванням навантаження після
проходження атестації за єдиними критеріями.
Класичний університет із переважною часткою посад дослідників має
шанс стати дійсно дослідницьким, а не навчальним університетом.
Стимулювати створення при університетах спільних лабораторій із ака-
демічних учених і дослідників університетів (з паритетним фінансуванням),
що працюють за певними цільовими конкурсними програмами і в яких сту-
денти та аспіранти зможуть працювати як дослідники.
Поетапно здійснювати перехід у підготовці PhD студентів (аспірантів)
на фінансування в основному з коштів конкурсних проектів.
Запровадити книжку PhD студента і передбачити, що є певний перелік
обов’язкових дисциплін і набір курсів на вибір студента, кожний із яких він
може скласти у вибраному ним особисто університеті чи в академічній уста-
нові. Водночас дослідницька діяльність здійснюється ним в установі, де за
конкурсним проектом відкрите відповідне фінансування.
Як слід діяти на шляху реформування? На першому етапі доцільно сфор-
мувати загальнодержавну програму реформування освіти і науки в Україні,
яка б була розрахована на 15—20 років і:
базувалася на результатах експертного обговорення та прийняття ба-•
зових принципів реформування, а також на врахуванні міжнародних крите-
ріїв, тенденцій і загальноприйнятих норм;
виходила з державних стратегічних пріоритетів розвитку економіки та •
перспективного позиціювання країни у світовому співтоваристві;
розглядалася як обов’язкова до виконання для усіх державних органів •
виконавчої влади незалежно від результатів чергових виборів (план дій для
країни, а не мініреформа для певного уряду);
містила б перелік основних законодавчих кроків і послідовність їх-•
нього ухвалення, а також чіткий опис послідовності тактичних кроків з кон-
кретними кількісними параметрами їхнього проходження;
передбачала фінансове забезпечення реформування (гарантований •
бюджетний мінімум і чіткий поетапний контроль), чітку структуру держав-
ного (незалежного від інших відомств) моніторингу і забезпечення основ-
них механізмів функціонування науки та освіти — від атестації установ і
вчених, конкурсного відбору наукових проектів, атестації наукових кадрів
і аж до механізмів щорічного порівняльного моніторингу стану реформ на
кожному з етапів;
30
І.М. МРИГЛОД
пройшла широке експертне обговорення й отримала суспільне схва-•
лення.
Реалізацію такої програми доцільно розпочати уже в найближчій пер-
спективі, через 1—2 роки. Будь-який інший підхід, що не базується на
системному і комплексному баченні проблеми, неминуче призведе до по-
гіршення ситуації в системі вищої освіти і стагнації у науковій сфері. Про-
грама також повинна передбачати такі важливі сегменти реформування як
науково-інформаційне забезпечення потреб науки, кроки із підтримки і
стимулювання науково-періодичних видань в Україні та вихід їх на рівень
світових стандартів, сприяння міжнародній науковій співпраці і науковим
стажуванням, соціальний захист науковців і стимулювання творчості моло-
дих учених, популяризацію знань серед населення і збільшення престижу
освіти та науки, а також максимальне використання можливостей для фахо-
вого росту спеціалістів, які відкривають міжнародні структури.
Для успіху програми необхідно виділити ключові точки і механізми
вмотивування, що забезпечать незворотність змін.
Складність і небезпеки в реалізації програми: хаотичність кроків, що при-
зведуть до розвалу (чи послідовного загнивання) все ще дієвої старої сис-
теми і не забезпечать створення нової; наміри нової влади вносити зміни
під свої владні миттєві пріоритети, бажання вкласти науку в «прокрустове
ложе» одного з міністерських департаментів; опір реформам певної частини
освітянської та наукової номенклатури, яка відчуває небезпеку експертного
оцінювання та атестації, а також деяких представників науки (особливо з
соціогуманітарного її блоку).
На завершення — про досвід: намір імператора Наполеона реформувати
вищу освіту у Франції з урахуванням потреб бурхливого розвитку промис-
ловості та нових тенденцій у військовій справі, техніці та виробництві за-
вершився безуспішно! Водночас, саме в ті часи ним була створена цілком
нова система вищих навчальних закладів (Вищі школи), яка працює досі
паралельно із класичними університетами. Також маємо доволі успішний
досвід деяких країн Азії (скажімо Туреччина чи Іран) та Європи (наприклад
Фінляндія). Запровадження лише певних мотиваційних елементів у науко-
ву працю наших сусідів — нині членів ЄС — теж дозволило суттєво покра-
щити параметри присутності вчених цих країн у світовому інформаційному
просторі.
P. S. На моє глибоке переконання, значна частина пропозицій, вислов-
лених вище, може (і повинна!) впроваджуватися у життя вже сьогодні — на
рівні окремих інститутів, дослідницьких установ, університетів, а також в
системі НАН України в цілому. Важливо мати бажання та амбіції йти на по-
зитивні зміни, демонструвати їхню можливість і напрацювати перший до-
свід. Стратегічно програшною є позиція вичікування на ініціативу «зверху»
з утворенням загальнодержавних керівних структур із реформування, бо
тоді «козирні» карти можуть виявитися в руках інших людей, з цілком ін-
шими пріоритетами та намірами.
|