Пране Дундулене: увічнення пам’яті

The article enlightens a figure of the first doctor of ethnography (now – ethnology), habil. dr., Prof. Pranė Stukėnaitė-Dundulienė (12.02.1910–27.02.1991), her life and activities. The heed is paid to her scientific work which has a huge importance for the Lithuanian science, the realities of her g...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Васіляускене А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2011
Schriftenreihe:	Народна творчість та етнологія
Schlagworte:	З історії і теорії литовської етнології. Історіографічні студії. Предметна сфера та понятійний апарат сучасної науки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43358
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Пране Дундулене: увічнення пам’яті / А. Васіляускене // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 3. — С. 19-24. — Бібліогр.: 70 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-43358
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-433582013-04-27T03:04:05Z Пране Дундулене: увічнення пам’яті Васіляускене А. З історії і теорії литовської етнології. Історіографічні студії. Предметна сфера та понятійний апарат сучасної науки The article enlightens a figure of the first doctor of ethnography (now – ethnology), habil. dr., Prof. Pranė Stukėnaitė-Dundulienė (12.02.1910–27.02.1991), her life and activities. The heed is paid to her scientific work which has a huge importance for the Lithuanian science, the realities of her good name’s perpetuation are discussed, as well as showed are the visions of bestowal of honours. Straipsnyje supažindinama su pirmosios etnografijos (dabar etnologijos) mokslų daktarės (dabar habil. dr.) Lietuvoje, žemdirbystės ir jos įrankių tyrinėtojos prof. Pranės Dundulienės (1910.02.12–1991.02.27) asmenybe: jos gyvenimu bei veikla. Akcentuojama profesorės atliktų darbų svarba Lietuvai, nagrinėjamos prof. P. Dundulienės vardo įamžinimo realijos, pateikiamos pagarbos sklaidos vizijos. 2011 Article Пране Дундулене: увічнення пам’яті / А. Васіляускене // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 3. — С. 19-24. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43358 929Дундулене+39(474.5) uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З історії і теорії литовської етнології. Історіографічні студії. Предметна сфера та понятійний апарат сучасної науки З історії і теорії литовської етнології. Історіографічні студії. Предметна сфера та понятійний апарат сучасної науки
spellingShingle	З історії і теорії литовської етнології. Історіографічні студії. Предметна сфера та понятійний апарат сучасної науки З історії і теорії литовської етнології. Історіографічні студії. Предметна сфера та понятійний апарат сучасної науки Васіляускене А. Пране Дундулене: увічнення пам’яті Народна творчість та етнологія
description	The article enlightens a figure of the first doctor of ethnography (now – ethnology), habil. dr., Prof. Pranė Stukėnaitė-Dundulienė (12.02.1910–27.02.1991), her life and activities. The heed is paid to her scientific work which has a huge importance for the Lithuanian science, the realities of her good name’s perpetuation are discussed, as well as showed are the visions of bestowal of honours.
format	Article
author	Васіляускене А.
author_facet	Васіляускене А.
author_sort	Васіляускене А.
title	Пране Дундулене: увічнення пам’яті
title_short	Пране Дундулене: увічнення пам’яті
title_full	Пране Дундулене: увічнення пам’яті
title_fullStr	Пране Дундулене: увічнення пам’яті
title_full_unstemmed	Пране Дундулене: увічнення пам’яті
title_sort	пране дундулене: увічнення пам’яті
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2011
topic_facet	З історії і теорії литовської етнології. Історіографічні студії. Предметна сфера та понятійний апарат сучасної науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43358
citation_txt	Пране Дундулене: увічнення пам’яті / А. Васіляускене // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 3. — С. 19-24. — Бібліогр.: 70 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv	AT vasílâuskenea pranedunduleneuvíčnennâpamâtí
first_indexed	2025-07-04T01:44:22Z
last_indexed	2025-07-04T01:44:22Z
_version_	1836678866942296064
fulltext	ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011 Донька краю Швенчьоніс, професор Пране Стукенайте-Дундулене (12.02.1910–27.02.1991) – одна з найвідоміших етнологів Литви, дослідниця земле- робства і його знарядь, перший і тривалий час єдиний доктор етнографічних наук (тепер – габілітований доктор) у Литві, старанна й енергійна дослідниця не тільки цієї наукової галузі, але й культури литовського народу взагалі. Дитинство, роки навчання, студії П. Дундулене народилася 12 лютого 1910 року в с. Піліпай Швенчьоніського району (за влади Польщі перейменовано на с. Янковщизна) у небагатій селян- ській родині Вінцаса й Емілії Стукенасів. Освітня стежка розпочалася в початковій школі с. Піліпай, а після її закриття поляками – відвідувала школу в сусід- ньому селі. Щоби заробити кошти на навчання в гімназії, під час літніх канікул П. Стукенайте виконувала різну роботу. Після закінчення семи класів у Швенчьонісі переїхала до Вільнюса. Завершивши навчання в литовській гімназії (1935), вступила на природничий факультет до Вільнюського університету Стефана Баторія, оскіль- ки литовців на гуманітарний факультет не прийма- ли. Студіюючи дисципліну, вона з великим інтере- сом відвідувала лекції відомого польського етноло- га, професора К. Мошинського [7], який посприяв переведенню П. Стукенайте на гуманітарний факультет (1936), на спеціальність «етнологія та етнографія» (на той час – «етнографія та фолькло- ристика»). К. Мошинський у своїй підопічній не розчарувався: 8 травня 1939 року вона захистила роботу магістра філософії «Marcinkonių apylinkės etnografinė monografija» («Етнографічна монографія села Марцинконіс»). Про канікули П. Стукенайте писала: «Коли я приїздила в рідне село, розпочина- лися часті обшуки, дома шукали нелегальну літера- туру, якої вони ніколи не знаходили» [12, р. 3]. Діяльність у Литовському науковому товаристві, Інституті етнології, Вільнюському університеті Ще в студентські роки П. Стукенайте знаходила час для громадської роботи, а впродовж 1938–1940 років завідувала музеєм Литовського наукового товариства. У 1940–1950 роках працювала в Інституті етнології АН Лит. РСР, пройшовши шлях від секретаря до молод- шого наукового співробітника. З 1 вересня 1944 року розпочала викладацьку діяль- ність у Вільнюському університеті [9; 24; 32], обіймаю- чи все вищі посади: старший викладач (1944–1956), виконувач обов’язки доцента (1956–1959), доцент (1959–1970), виконувач обов’язки професора (1970– 1971), з 1971 року – професор [1]. 30 квітня 1947 року П. Стукенайте одружилася з Бронюсом Дундулісом (26.11.1909–01.09.2000), випуск ником історичного факультету Сорбони [42; 44; 45; 47]. Отже, для наукових своїх студій вона мала міцну підтримку: спільний погляд на історію, любов до Батьківщини, пошана до людини. Такі погляди подруж- жя прищепило і своїм донькам – Єві й Дайві. Лекції. Упродовж майже 47 років педагогічної робо- ти у Вільнюському університеті П. Стукенайте читала лекції із загальної етнографії, етнографії східних слов’ян, етнографії Прибалтики, джерелознавства етнографії, історії первісного суспільства, різні спец- курси. Зауважимо, що курс литовської етнографії три- валий час був відсутній у навчальних планах Університету. За мовчазною згодою керівництва факультету вона викладала етнографію Литви як само- стійну дисципліну, ставши набагато пізніше засновни- цею офіційного курсу литовської етнографії [50]. У 1966–1969 роках, під час весняного семестру, П. Дундулене читала курс основ етнографії у Віль- нюському педагогічному інституті [1]. Щороку вела лекторії з етнографії Литви на Литовському радіо. Також чимало лекцій прочитала для громадськості в різних містах республіки, прищеплюю- чи любов до краю, повагу до науки, роботи [69]. Пране Дундулене: увічнення пам’яті aldona Vasiliauskienė. Pranė Dundulienė: Remembrance Perpetuation. The article enlightens a figure of the first doctor of ethnography (now – ethnology), habil. dr., Prof. Pranė Stukėnaitė-Dundulienė (12.02.1910–27.02.1991), her life and activities. The heed is paid to her scientific work which has a huge importance for the Lithuanian science, the realities of her good name’s perpetuation are discussed, as well as showed are the visions of bestowal of honours. Keywords: Prof. Pranė Dundulienė, most famous Lithuanian ethnologist, ethnographical expeditions, forms of Pranė Dundulienė’s bestowal of honours and perpetuation: oral, written, figurative, artistic. aldona Vasiliauskienė. Pranė Dundulienė: atminimo įamžinimas. Straipsnyje supažindinama su pirmosios etnografijos (dabar etnologijos) mokslų daktarės (dabar habil. dr.) Lietuvoje, žemdirbystės ir jos įrankių tyrinėtojos prof. Pranės Dundulienės (1910.02.12–1991.02.27) asmenybe: jos gyvenimu bei veikla. Akcentuojama profesorės atliktų darbų svarba Lietuvai, nagrinėjamos prof. P. Dundulienės vardo įamžinimo realijos, pateikiamos pagarbos sklaidos vizijos. Raktiniai žodžiai: Profesorė Pranė Dundulienė, žymiausia Lietuvos etologė, etnografinės ekspedicijos, P. Dundulienės atminties pagerbimo ir įamžinimo formos: žodinė, rašytinė, vaizdinė, meninė. Алдона Васіляускене УДК 929Дундулене+39(474.5) ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011 20 З історії і теорії литовської етнології. Історіографічні студії. Предметна сфера та понятійний апарат сучасної науки Кафедра, Наукове студентське товариство. Разом з відомим етнографом Ю. Балджюсом та іншими співробітниками П. Дундулене була фундатором кафедри етнографії на історичному факультеті, яку пізніше реорганізували на кафедру етнології і архео- логії. Кафедра проіснувала до 1962 року. У 1990 році стараннями археологів і П. Дундулене кафедру від- новили. Після смерті професора вакансія етнолога виявилася вільною відтак, етнологія у Вільнюському університеті зачахнула… До 1972 року П. Дундулене керувала науковим сту- дентським товариством (НСТ) історичного факультету. Організоване й очолюване нею етнографічне об’єднання стало найактивнішим не тільки на історич- ному факультеті, але і в Університеті. Члени Товариства брали участь в експедиціях, наукових конференціях, а особ ливо старанні виїжджали в інші республіки. Вони виступали з доповідями і на конференціях, організова- них студентами вищих наукових закладів України [53]. Етнографічні експедиції Окрім педагогічної роботи, важливою для неї була і робота наукова. «Коріння» наукової роботи – етногра- фічні експедиції [46]. Етнографічні експедиції, органі- зовувані П. Дундулене з 1950 року, – це своєрідний опір політиці тогочасної влади [23]. Те, що влада спеціально руйнувала і нищила, вона турботливо, як бджілка, зби- рала і фіксувала: описувала, креслила, фотографува- ла – намагалася увічнити. Вирушаючи у свою першу експедицію, науковець підготувала спеціальні анкети, які охоплювали багато галузей народного побуту й культури – особливу увагу спрямовувала на матеріальну, проте не забувала і про духовну культуру. Вона розробила анкети про народну медицину, косметологію, гігієну, метрологію, сімейні звичаї (обряди народження, іменин, весілля, похоро- ну), про календарні й аграрні обряди, про культи сонця, землі, дерев, місяця, вужів, птахів. Немає в Литві району, де б П. Дундулене не побува- ла. Скрізь, куди б не приїжджала, завжди була бажаною і своєю, скрізь її знали; уміла викликати на розмову зустріту в селі людину; турбувалася про студентів. Сьогодні ми вдячні професору П. Дундулене за зібра- ний унікальний матеріал під час експедицій. Етнографічні відомості є доволі різноманітними не тільки за змістом, але і за формою. Найважливіше – це записаний матеріал, креслення і малюнки, світлини й фотонегативи, магнітофонні плівки. Вони зберігають- ся у відділі рукописів наукової бібліотеки Вільнюського університету (Ф. 81). Зібраний речовий матеріал дав початок не одному краєзнавчому районному музею, а діючі поповнив новими матеріалами й експонатами, зокрема Музей етнографії Литви. Зауважимо, що у відділі рукописів наукової бібліоте- ки Вільнюського університету професору П. Дундулене відведено три фонди: Ф. 81 – матеріали експедицій, Ф. 85 – зберігаються дипломні роботи, написані під керівництвом професора П. Дундулене, Ф. 193 – особо- вий фонд П. Дундулене. Наукові роботи. На основі етнографічного матеріалу, зібраного під час експедицій, та інших досліджень П. Дундулене написала понад 500 нау- кових і науково-популярних статей. Чимало її доробку опуб ліковано в серії «Istorija» («Історія»). Багатолітні дослідження узагальнено в 15 моно- графіях, залишених у численних рукописах [40]. Одна з останніх праць – монографія «Lietuvių etnologija» («Литовська етнологія») (1991). «Lietuvos etnografija» («Етнографія Литви») (1982) визнана як підручник для студентів. У 1949 році енциклопедична редакція запросила П. Дундулене до співпраці при підготовці етнографічних статей (нею написано понад 60). П. Дундулене також брала участь у підготовці «Етнографічного атласу Прибалтики». По смерті П. Дундулене публікаціями її доробку опі- кувався чоловік – професор Б. Дундуліс [2; 8; 19; 20; 22; 26; 33; 58; 70]. Останнім часом перевидання книг про- фесора П. Дундулене мають величезний попит. Про науковий рівень П. Дундулене свідчить її представництво в Москві від імені литовської етно- графічної науки. Вона неодноразово брала участь в організованих Інститутом етнографії АН СРСР ім. М. М. Миклухо-Маклая конференціях, нара- дах, експедиціях [1]. П. Дундулене керувала курсовими і дипломними роботами (близько 200), рецензувала дисертації. Значима і суспільна діяльність професора. Вона була членом Республіканської ради з національних тради- цій, членом товариства «Знання», уходила до чотирьох учених рад. Незважаючи на посади і наукові ступені, до кінця життя П. Дундулене залишалася сердечною, това- риською, по-материнськи турботливою жінкою. Водночас вона була глибоко ерудованим фахівцем у галузі етнології, для розвитку якої докладала чима- ло зусиль. Різнопланова діяльність професора П. Дундулене в радянську добу не була належно оцінена. Найкращим визнанням наукового внеску П. Дундулене є незмінно високий рейтинг її праць, про що свідчать присвячені науковцю роботи [34; 43; 52; 53; 56; 59]. Наукової оцінки діяльності П. Дундулене ще не нада- но належного рівня і в незалежній Литві. Її ім’я звучить лише на ювілейних заходах та в присвячених їм публі- каціях [10; 13; 14; 15; 49]. Нині ведеться пошук нових форм для вшанування та увічнення пам’яті професора. Одна з них – стаття про неї українською мовою, яка дає можливість озна- йомитися з діяльністю цієї непересічної литовської жінки етнологам, історикам, культурологам України. Тому глибоку вдячність виказуємо академіку НАНУ Г. Скрипник. Увічнення пам’яті професора Пране Дундулене Основні форми увічнення, виокремленні нами: усна, письмова, образна, художня (див. табл.). ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011 21 № п/п Форма увічнення пам’яті Спосіб увічнення пам’яті Місце увічнення І Усна Лекції Конференції, ювілейні заходи Доповіді Конференції, ювілейні заходи Розповіді Зустрічі, святкові вечори Розмови Зустрічі, святкові вечори ІІ Письмова Публіцистичні статті Районна і республіканська періодика Наукові статті Наукові видання, присвячені сім’ї професорів Б. Дундуліса і П. Дундулене ІІІ Образна Виставки, присвячені особистості (рукописи, факсимільні документи, фотографії), опубліковані матеріали: статті й книги професора У Вільнюсі, Швенчьонісі, Купішкісі, Скапішкісі (бібліотеки, музеї) Виставки зібраного П. Дундуленею етнографічного матеріалу У Вільнюсі, Швенчьонісі, Купішкісі, Скапішкісі (бібліотеки, музеї) IV Художні твори Портрет роботи художника Л. гутаускаса, 1978 р. У Вільнюсі, у помешканні Дундулісів (вул. Карю Капу) Бронзові барельєфи з профілями професорів П. Дундулене і Б. Дундуліса (скульптор П. александравічюс, бл. 1985 р.) Умонтовані в надгробні плити на цвинтарі антакальніс (Вільнюс). У 2006 році надгробні пам’ятники професорів розорили, а барельєфи знищили Пам’ятна дошка Село Піліпай у Швенчьоніському районі V Мала архітектура Іменна лава Ботанічний сад Вільнюського університету в Кайренаї Таблиця І. Усна. Розповіді про професора ведуть під час різ- них заходів: зустрічі, святкові та ювілейні вечори, кон- ференції, на яких поширюють інформацію про П. Дундулене як особистість. Слід згадати також радіо- передачі. Перший захід – святкові урочистості з нагоди 60-річчя від дня народження в Колонному залі Вільнюського університету (12 лютого 1970 року). Після смерті професора, у Швенчьонісі 1995 року від- булися урочистості з нагоди її 85-річчя [11; 50; 54; 57; 61; 62; 67], 2010 року – 100-річчя: у Національному музеї Литви [60], у Купішкісі [48]. Найважливішим акцентом до святкування 100-ліття від дня народження П. Дундулене була Міжнародна конференція «Etnologija: istorija, dabartis ir perspektyvos» («Етнологія: історія, сучасність і перспективи»), що відбулася у Вільнюсі й Швенчьонісі [35; 39; 63]. На шести секціях прочитано 33 доповіді: 23 підготували науковці Литви, 10 – нау- ковці з інших країн: Білорусі (Мінськ), Чехії (Прага), Естонії (Тарту), Латвії (Рига), Польщі (Познань), Голландії (Амстердам), Росії (Москва), Удмуртії (Іжевськ), Болгарії (Софія). Із 33 доповідей 5 було при- свячено П. Дундулене: «P. Dundulienės etnografinių ekspedicijų metodika, jos taikymas šių dienų etnografiniuose tyrinėjimuose» («Методика етнографічних експедицій П. Дундулене, її застосування в етнографічних дослі- дженнях наших днів») (д-р Е. Лазаускайте), «Kultūrinė lyties specifika P. Dundulienės šеimos papročių tyrinėji- muose» («Культурна специфіка статі в дослідженнях сімейних звичаїв П. Дундулене») (д-р Р. Паукштіте- Шакнене), «Etninės kultūros vaizdinių semiotika ir tautinės tapatybės simbolių paieška P. Dundulienės darbuose» («Семіотика образів етнічної культури і пошук симво- лів національної тотожності в працях П. Дундулене») (д-р В. Туменас), «Persirengimo paprotys P. Dunduliėnės darbuose» («Звичай переодягання в працях П. Дунду- лене») (д-р А. Вайцекаускас), «Pranė Dunduliėnė: atminimo jamžinimas» («П. Дундулене: увічнення Алдона Васіляускене. Пране Дундулене: увічнення пам’яті ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011 22 З історії і теорії литовської етнології. Історіографічні студії. Предметна сфера та понятійний апарат сучасної науки пам’яті») (д-р А. Васіляускене). Тези доповідей опублі- ковані у виданні «Етнологія: історія, сучасність і пер- спективи» [16]. В інших доповідях, прочитаних литов- ськими учасниками конференції, також згадані напря- ми діяльності професора. ІІ. Письмова. Поширення відомостей про Дундулісів відбувається і через публіцистичні статті в районних [29] і республіканських виданнях. У 1980 році підго- товлено бібліографію П. Дундулене [28], а 1995 року видано буклет, присвячений 85-річчю з дня народжен- ня професора [30]. Опубліковані статті в наукових виданнях [65; 66]. Ім’я професора увічнено як в енциклопедіях діаспори – у «Lietuvių enciklopedijoje» («Литовська енциклопедія») [5; 6], так і Литви: «Mažoji lietuviškoji tаrybinė enciklopedija» («Мала литовська радянська енциклопедія») [3], «Lietuviškoji tarybinė enciklopedija» («Литовська радянській енциклопедія») [4], «Tarybų Lietuvos enciklopedija» («Енциклопедія Радянської Литви») [17], а після здобуття незалежності – у «Visuotinėje lietuvių enciklopedijoje» («Загальна литовська енциклопедія») [25]. ІІІ. Образна. До образної форми вшанування нале- жать виставки рукописів професора, факсимільних документів, опублікованих матеріалів (статті й книги), фотографій з експедицій, сімейного, приватного життя і діяльності. Виставки були відкриті у Вільнюському університе- ті: 1995 року (підготували працівники відділу рукопи- сів наукової бібліотеки Вільнюського університету – В. Багдонавічене, Н. Шульгене, В. Навіцкене, Г. Чіпайте), 2000 року, 2010 року (упорядкувала С. Місюнене); у бібліотеці Швенчьоніс: 1995 [11] і 2010 року [18]. IV. Художні твори. П. Дундулене увічнена також і в художніх творах: її портрет (1978); створені бронзові барельєфи з профілями професорів Дундулісів. До художніх творів належить і пам’ятна дошка робо- ти народного художника Ю. Якштаса на будинку про- фесора в с. Піліпай, яку відкрили 1995 року на урочис- тому святкуванні 85-ліття від дня народження П. Дундулене. V. Мала архітектура. 27 червня 2010 року в Ботанічному саду Вільнюського університету в Кайренаї відкрили 27-у іменну лаву, яку присвяти- ли «увічненню 100-річного ювілею істориків-про- фесорів Пране і Бронюса Дундулісів. Близькі, коле- ги. 2009» [64]. На відкритті іменної лави професорів було домовлено збиратися тут щороку, аби подискуту- вати, поділитися науковими успіхами. Візії увічнення пам’яті професора Пране Дундулене Окрім згаданих реалій увічнення пам’яті професора існують ще і візії (сподіваємося, що під час їх утілення постануть також і нові): 1. Розвиток виставок, присвячених професору, у бібліотеках Литви. 2. Теле- і радіопередачі (відновлення радіопередач професора, створення спеціальних радіо- і телевізійних передач про її життя і діяльність, читання уривків з її робіт). 3. Присвячені професору поштовий конверт і марка. 4. Ювілейна медаль. 5. Пам’ятні дошки на будинку Вільнюського універ- ситету, а також на будівлі, де мешкала сім’я професорів Дундулісів. 6. Іменна аудиторія на історичному факультеті Вільнюського університету. 7. Іменна стипендія професора П. Дундулене. 8. Премія імені професора П. Дундулене. 9. Публікація епістолярної спадщини. 10. Збірники статей і спогадів. 11. Присвячена їй монографія. Висновки 1. Місія П. Дундулене – усім серцем служити нації. 2. Під час етнографічних експедицій вона збирала зникаючу спадщину народної культури, зберігаючи, таким чином, її для майбутніх поколінь. 3. Запроваджений у радянський період стараннями П. Дундулене курс етнографії Литви розвивав любов до Батьківщини, викликав інтерес до національних цін- ностей, до історії народу. 4. Виконані професором роботи сприяли збережен- ню всього литовського у Вільнюському краї. 5. Науковець виростила багато гідних пошани учнів – послідовників і продовжувачів її діяльності. 6. Повторні видання книжок П. Дундулене, що мають великий попит, свідчать про важливість її наукової праці. 7. Міжнародна наукова конференція у Вільнюсі й Швенчьонісі з нагоди 100-ліття від дня народження П. Дундулене – яскравий приклад увічнення пам’яті професора. 8. Увічнення пам’яті доньки Литви П. Дундулене – противага глобалізації. 1. Vilniaus universiteto archyvas. – F. 856. B. 8847K (Dundulienė Pranė). 168 lapai. 2. Ąžuolinis J. Virsta ąžuolai // Tarybų Lietuva. – 1991. – Kovo 6. 3. [Autorius nenurodytas]. Dundulienė Pranė // Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija. – Vilnius, 1966. – T. 1. – P. 444. 4. [Autorius nenurodytas]. Dundulienė Pranė // Lietuviškoji tarybinė enciklope- dija. – Vilnius, 1978. – T. 3. – P. 192. 5. [Autorius nenurodytas]. Dundulienė- Stukėnaitė Pranė // Lietuvių enciklopedi- ja. – Boston, 1969. – T. 36. – P. 194. 6. [Autorius nenurodytas]. Dundulienė- Stukėnaitė Pranė // Lietuvių enciklopedi- ja. – Boston, 1985. – T. 37. – P. 142–143. 7. [Autorius nenurodytas]. Moszynski Kazimierz (1887–1959) lenkų etnografas ir etnologas // Lietuvių enciklopedija. – Boston, 1959. – T. 19. – P. 304. 8. Bartasevičius V. Leisk graћiai numirti // Šalčia (Šalčininkų rajonas). – 1991. – Kovo 16. 9. Bartasevičius V. Valio profesorei! // Vaka- rinės naujienos. – 1980. – Vasario 15. – P. 4. Література ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011 23 10. Bumblauskas A., Lazutka S., Jučas M. Etnografė, pedagogė, mokslininkė // Vakarinės naujienos. – 1990. – Vasario 14. 11. Cimbolaitis A. Mokslininkės darbai išliks amžiams // Žeimenos krantai (Laikraštis Švenčionių krašto visuome- nei). – 1995. – Lapkričio 8. – P. 3. 12. Dundulienė P. Emilija Stankevičiūtė – Obolėnienė // Voruta. – 1994. – Rugsėjo 7–13. – P. 1–3. 13. Dundulienė P. «Ko prašyti deivės Žemynėlės?» // Knygnešys. – 1990. – Nr 3. – P. 18–19. 14. Dundulienė P. Margučiai // Pozicija. – 1990. – Balandžio 11. – P. 4. 15. Dundulienė P. Sunaikink papročius – sunaikinsi tautą... (Pokalbis su etnogra fe prof. P. Dunduliene, užrašė S. Stane- vičiūtė) // Valstiečių laikraštis. – 1990. – Kovo 29. 16. Etnologija: istorija, dabartis ir pers- pektyvos. Tarptautinė konferencija. Santraukos. – Vilnius, 2010. 17. Giedrienė R. Dundulienė Pranė // Tarybų Lietuvos enciklopedija. – Vilnius, 1985. – T. 1. – P. 469. 18. Jakstas A. Nalšios muziejuje žydėjo gyvybės medis // Švenčionių kraštas. – 2010. – Lapkričio 11. – P. 7. 19. Klimka L. Profesorė Pranė Dundulienė (1910–1991) // Lietuvos dangus. – Vilnius, 1992. – P. 89–90. 20. Krikštopaitis J. Atsisveikinimo žodis (kalba, pasakyta Antakalnio kapinėse) // Mūsų praeitis. – 1993. – T. 3. – P. 155. 21. Lazauskaitė E. P. Dundulienės etno- grafinių ekspedicijų metodika, jos taiky- mas šių dienų etnografiniuose tyrinėji- muose // Etnologija: istorija, dabartis ir perspektyvos. Tarptautinė konferencija. Santraukos. – Vilnius, 2010. – P. 16. 22. Lazauskaitė E. Pranė Dundulienė // Etnografija: Metraštis. – 1991. – T. 1. – P. 64–66. 23. Lazauskaitė A. Vilniaus universiteto ekspedicijos 1950–1985 m. // Lietuvos TSR Aukštųjų mokyklų Mokslo darbai. Istorija. – 1986. – T. 26. – P. 125–137. 24. Lazutka S. Sveikiname // Kultūros barai. – 1980. – Nr 1. 25. Merkienė R. Dundulienė Pranė, Stukėnaitė // Visuotinė lietuvių enciklo- pedija. – Vilnius, 2004. – T. 5 (1–4 tomo papildymai). – P. 204. 26. Milius V. Ilsėkis ramybėje (kalba, pasa- kyta Antakalnio kapinėse) // Mūsų praei- tis. – 1993. – T. 3. – P. 156. 27. Paukštytė- Šaknienė R. Kultūrinė lyties specifika P. Dundulienės šeimos papročių tyrinėjimuose // Etnologija: istorija, dabartis ir perspektyvos. Tarptautinė kon- ferencija. Santraukos. – Vilnius, 2010. – P. 20–21. 28. Pranė Dundulienė. Bibliografija / sud. A. Vasiliauskienė. – Vilnius, 1980. 29. Profesoriai Pranė Dundulienė ir Bronius Dundulis / Parengė Bronius Lazaraitis // Švenčionių kraštas. Švenčionių rajono lai- kraštis. – 2010. – Spalio 6. – P. 6; Spalio 13. – P. 4; Spalio 16. – P. 4; Spalio 20. – P. 4; Spalio 23. – P. 9. 30. Profesorė Pranė Dundulienė (1910.02.12–1991.02.27) 85-eri 1995 m. spalio 28 d. / sud. dr. A. Vasiliauskienė. – Utena, 1995. 31. Profesorius Bronius Dundulis (1909.11.26–2000.09.01). Parengė dr. Aldo- na Vasiliauskienė. Išleido Kupiš kio rajono savivaldybės viešoji biblioteka. – 2000. 32. Sliesoriūnienė E. Dešimtmečiai pašvęs- ti universitetui // Gimtasis kraštas. – 1980. – Vasario 21. – P. 7. 33. Sliesoriūnienė E. Greitadarbė profeso- rė // Dienovidis. – 1991. – Gegužės 4–11. – P. 5. 34. Šaknys B. Prakalbina ugnį ir saulę: Vilniaus universiteto profesorei Pranei Dundulienei – 80 metų // Tiesa. – 1990. – Vasario 10. – P. 6. 35. «Švenčionių krašto» inf. Profesorei Pranei Dundulienei skirta tarptautinė kon- ferencija – ir Švenčionyse // Švenčionių kraštas. – 2010. – Spalio 16. – P. 9. 36. Tumėnas V. Etninės kultūros vaizdinių semiotika ir tautinės tapatybės simbolių paieška P. Dundulienės darbuose // Etnologija: istorija, dabartis ir perspekty- vos. Tarptautinė konferencija. San- traukos. – Vilnius, 2010. – P. 28–29. 37. Vaicekauskas A. Persirengimo paprotys P. Dundulienės darbuose // Etnologija: istorija, dabartis ir perspektyvos. Tarp- tautinė konferencija. Santraukos. – Vilnius, 2010. – P. 30. 38. Vasiliauskienė A. Pranė Dundulienė: atminimo įamžinimas // Etnologija: isto- rija, dabartis ir perspektyvos. Tarptautinė konferencija. Santraukos. – Vilnius, 2010. – P. 31–32. 39. Vasiliauskienė A. Daugelio šalių moks- lininkai paminėjo profesorę Pranę Dundulienę // Lietuvos aidas. – 2010. – Spalio 16. – P. 7. 40. Vasiliauskienė A. Devintoji profesorės monografija // Tarybinis studentas. – 1988. – Birželio 24. – P. 2. 41. Vasiliauskienė A. Du tūkstančiai – mažų ir didelių! // Lietuvos pionierius. – 1987. – Birželio 27. – P. 1. 42. Vasiliauskienė A. Gyvakarų kaimo šviesuolis – istorikas Bronius Dundulis // Kupiškėnų mintys. – 2009. – Sausio 3. – P. 3–5. 43. Vasiliauskienė A. Istorijos mokytojų mokytoja // Tarybinis mokytojas. – 1985. – Vasario 13. – P. 4. 44. Vasiliauskienė A. Istorikas Bronius Dundulis // Voruta. – 2009. – Gegužės 9. – P. 15; Gegužės 23. – P. 15. 45. Vasiliauskienė A. Istoriko profesoriaus Broniaus Dundulio 90-metis // Voruta. – 1999. – Gruodžio 18. – P. 1. 46. Vasiliauskienė A. Išvaikščiojusi Lietuvos kaimus. Minint profesorės Pranės Dundulienės 90-ąsias gimimo metines // XXI amžius. – 2000. – Vasario 23. – P. 10. 47. Vasiliauskienė A. Mokslo darbais tar- navo savo kraštui ir tautai // XXI amžius. – 2009. – Gruodžio 09. – P. 5. 48. Vasiliauskienė A. Mokslo istorikų edukacinė sesija Kupiškyje // Mokslo Lietuva. – 2010. – Gegužės 6. – P. 10. 49. Vasiliauskienė A. Etnografijos mokslo kūrėja // Tėvynės šviesa. – 1990. – Vasario 14. – P. 13. 50. Vasiliauskienė A. Etnografijos mokslų puoselėtoja: profesorei Pranei Dun- dulienei – 85-eri // Voruta. – 1995. – Vasario 25–28. – P. 1–3. 51. Vasiliauskienė A. Etnografijos sekcijo- je // Tarybinis studentas. – 1988. – Gegužės 6. – P. 3. 52. Vasiliauskienė A. Kaip bitė darbininkė. Profesorei, istorijos mokslų daktarei Pranei Dundulienei – 75 // Kultūros barai. – 1985. – Nr 2. – P. 44–46. 53. Vasiliauskienė A. Keturiasdešimtasis ruduo // Tarybinis studentas. – 1984. – Spalio 19. – P. 1. 54. Vasiliauskienė A. Lietuvos etnologė – profesorė Pranė Dundulienė // Mano Metai. Savaitraščio «Šeimininkė» kalendo- rius – 2000. – Kaunas, 1999. – P. 46–47. 55. Vasiliauskienė A. Pagerbtas prof. Pranės Dundulienės atminimas // Apžvalga. – 1995. – Lapkričio 16–20. – P. 2. 56. Vasiliauskienė A. Praeitis ir dabartis // Komjaunimo tiesa. – 1984. – Rugpjūčio 7. – P. 1. 57. Vasiliauskienė A. Profesorei Pranei Dundulienei atminti // Voruta. – 2000. – Vasario 19. – P. 3. 58. Vasiliauskienė A. Profesorė Pranė Dundulienė: 1910.02.12–1991.02.27 // Lietuvos istorijos studijos. – 1992. – T. 1. – P. 147–149. 59. Vasiliauskienė A. Profesorė Pranė Dundulienė // Lietuvos pionierius. – 1988. – Kovo 12. – P. 2. 60. Vasiliauskienė A. Profesorė Pranė Dundulienė: pagarbi kolegų ir bičiulių atmintis // Lietuvos aidas. – 2010. – Vasario 20. – P. 6–7. 61. Vasiliauskienė A. Profesorė Dundulienė – tautos kultūros puoselėto- ja // Katalikų pasaulis. – 1996. – Nr 4. – P. 33. 62. Vasiliauskienė A. Profesorės atmini- mui // Dienovidis. – 1995. – Lapkričio 3. – P. 14. 63. Vasiliauskienė A. Profesorės Pranės Dundulienės šimtmečiui // Mokslo Lietuva. – 2010. – Gruodžio 23. – P. 12–13. 64. Vasiliauskienė A. Profesorių Dundulių vardas įamžintas Kairėnuose // Lietuvos aidas. – 2010. – Liepos 7. – P. 4–5. Алдона Васіляускене. Пране Дундулене: увічнення пам’яті ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011 24 З історії і теорії литовської етнології. Історіографічні студії. Предметна сфера та понятійний апарат сучасної науки 65. Vasiliauskienė A. Profesorių šeima // Visuomenė (Politikos, visuomenės ir kul- tūros žurnalas). – 1994. – Nr 1 (23). – P. 11–29. 66. Vasiliauskienė A. Šeima verta pasidi- džiavimo: profesoriai Pranė ir Bronius Dunduliai // Lietuvos šeima. Mokslinės praktinės konferencijos «Lietuvos šeima: Tradicijos ir Ateitis», įvykusios Vilniuje, 1994, spalio 25–26 d. d. medžiaga. – Vilnius, 1994–1995. – P. 242–250. 67. Vasiliauskienė A. Šviesus profesorės atminimas. Pranei Dundulienei 85-eri // Lietuvos aidas. – 1995. – Vasario 10. – P. 13. 68. Vasiliauskienė A. Švenčionių krašto dukra – profesorė Pranė Dundulienė (1910.02.12–1991.02.27) // Žeimenos kraštas (Laikraštis Švenčionių krašto visu- omenei). – 1995. – Gruodžio 23. – P. 6. 69. Vasiliauskienė A. Universiteto profeso- riai – miesto visuomenei // Tarybinis stu- dentas. – 1987. – Vasario 13. – P. 4. 70. Vilniaus universiteto rektoratas, Istorijos fakultetas, Archeologijos ir etno- logijos katedra. Pranė Dundulienė // Tiesa. – 1991. – Kovo 1. – P. 4. Переклад з литовської Тетяни Щербини

Пране Дундулене: увічнення пам’яті

Institution

Ähnliche Einträge