Текстильні вироби в поховальній обрядовості болгар України та метрополії (компаративні студії)
У статті на основі оригінального польового матеріалу визначається спеціальне ритуальне призначення атрибутів з текстилю в поховальній обрядовості болгар, з’ясовується їхня роль та функціональне значення. Висвітлення символіки атрибутів з текстилю дає пояснення необхідності їх використання в сучасних...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43381 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Текстильні вироби в поховальній обрядовості болгар України та метрополії (компаративні студії) / Н. Красько // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 38-44. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-43381 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-433812013-04-28T03:07:52Z Текстильні вироби в поховальній обрядовості болгар України та метрополії (компаративні студії) Красько, Н. З історії та теорії вітчизняної і зарубіжної етнології У статті на основі оригінального польового матеріалу визначається спеціальне ритуальне призначення атрибутів з текстилю в поховальній обрядовості болгар, з’ясовується їхня роль та функціональне значення. Висвітлення символіки атрибутів з текстилю дає пояснення необхідності їх використання в сучасних обрядових діях. В данных компаративных студиях, на основе оригинального полевого материала, определяется специальное ритуальное назначение атрибутов из текстиля в погребальной обрядности болгар, выясняется их роль и функциональное значение. In these comparative studies, based on the original field materials, special ritual purpose defined attributes of textiles in the funeral ceremonies of Bulgarians. It turns out their role and functional significance. E xplanation of symbols need an explanation of their use in modern ritual actions. 2011 Article Текстильні вироби в поховальній обрядовості болгар України та метрополії (компаративні студії) / Н. Красько // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 38-44. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43381 393.92 – 037(=163.2)(477.7) uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З історії та теорії вітчизняної і зарубіжної етнології З історії та теорії вітчизняної і зарубіжної етнології |
| spellingShingle |
З історії та теорії вітчизняної і зарубіжної етнології З історії та теорії вітчизняної і зарубіжної етнології Красько, Н. Текстильні вироби в поховальній обрядовості болгар України та метрополії (компаративні студії) Народна творчість та етнологія |
| description |
У статті на основі оригінального польового матеріалу визначається спеціальне ритуальне призначення атрибутів з текстилю в поховальній обрядовості болгар, з’ясовується їхня роль та функціональне значення. Висвітлення символіки атрибутів з текстилю дає пояснення необхідності їх використання в сучасних обрядових діях. |
| format |
Article |
| author |
Красько, Н. |
| author_facet |
Красько, Н. |
| author_sort |
Красько, Н. |
| title |
Текстильні вироби в поховальній обрядовості болгар України та метрополії (компаративні студії) |
| title_short |
Текстильні вироби в поховальній обрядовості болгар України та метрополії (компаративні студії) |
| title_full |
Текстильні вироби в поховальній обрядовості болгар України та метрополії (компаративні студії) |
| title_fullStr |
Текстильні вироби в поховальній обрядовості болгар України та метрополії (компаративні студії) |
| title_full_unstemmed |
Текстильні вироби в поховальній обрядовості болгар України та метрополії (компаративні студії) |
| title_sort |
текстильні вироби в поховальній обрядовості болгар україни та метрополії (компаративні студії) |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
З історії та теорії вітчизняної і зарубіжної етнології |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43381 |
| citation_txt |
Текстильні вироби в поховальній обрядовості болгар України та метрополії (компаративні студії) / Н. Красько // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 38-44. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнологія |
| work_keys_str_mv |
AT krasʹkon tekstilʹnívirobivpohovalʹníjobrâdovostíbolgarukraínitametropolííkomparativnístudíí |
| first_indexed |
2025-07-04T01:45:45Z |
| last_indexed |
2025-07-04T01:45:45Z |
| _version_ |
1836678954196402176 |
| fulltext |
38
Етнологічна наука значну увагу приділяє
вивченню культурного феномену етносу, зо-
крема народних звичаїв і обрядів та їх мате-
ріальних компонентів як вагомих складників
духовної культури народу, що й зумовило ак-
туальність цього дослідження. Вивчення мате-
ріального оформлення обрядів болгар України
викликане не тільки історично-етнографічним
інтересом, а й пожвавленням зацікавленості
болгарської діаспори в Україні у відродженні
власних традицій, збереженні етнокультурної
спадщини предків.
Об’єктом дослідження є атрибути з тексти-
лю (рушники, хустки, стрічки, покров та ін.), а
предметом – їх спеціальне ритуальне призна-
чення. Мета таких студій – з’ясувати роль та
функціональне значення текстильних виробів у
поховальній обрядовості болгар, їх використан-
ня в сучасних обрядових діях під час поховання.
Завдання роботи полягає у висвітленні симво-
ліки атрибутів з текстилю в обряді поховання.
Для виконання поставленої мети залуче-
но опубліковані етнографічні матеріали 1 та
емпіричні дані власних польових досліджень
із болгарських поселень Приазовського ра-
йону Запорізької області та метрополії 2, за
допомогою яких можна пояснити значення
ритуальних практик, а також матеріальних
компонентів, що є їх невід’ємною складовою.
Порівняльно-історичний метод допомагає ви-
явити спільні для всіх болгар елементи мате-
ріальної культури в поховальній обрядовості,
а також субетнічні та регіональні особливості.
Щодо висвітлення символіки ткацьких виро-
бів у поховальному обряді, то в такій редакції
завдання вже продемонстрували свою продук-
тивність на матеріалах традиційного україн-
ського ткацтва 3.
У сучасному історіографічному досвіді
України з’явилися дисертаційні дослідження,
присвячені поховальній обрядовості Полісся 4,
Карпат 5 та Слобожанщини 6. Особливо цін-
ним для нас є звернення до Південно-Західної
України 7, у якому представлені результати до-
сліджень поховально-поминальних традицій
українців, росіян та болгар регіону. Автори
звертають увагу на значущість матеріального
оформлення комплексу поховальної обрядо-
вості, підкреслюючи, що вони є необхідною
складовою в системі поховальних обрядів.
У працях етнографів, у яких досліджуєть-
ся використання побутових речей в обрядовій
практиці, найбільше висвітлено два аспекти:
практичний (матеріал та техніка виготовлення,
побутові функції) і символічний (семантика,
ритуальні функції, образ речі в міфічних уяв-
леннях) 8.
Отже, звертаючись до функцій, матеріалу,
форми, фактури, кольору, тобто до того, що, з
одного боку, є матеріальною складовою куль-
тури, а з другого – тяжіє до органів чуттів
людини, спробуємо пояснити, чому окремі речі
в поховальному обряді набувають особливого
ритуального значення.
У статті на основі оригінального польового матеріалу визначається спеціальне ритуальне призначення атрибутів
з текстилю в поховальній обрядовості болгар, з’ясовується їхня роль та функціональне значення. Висвітлення сим-
воліки атрибутів з текстилю дає пояснення необхідності їх використання в сучасних обрядових діях.
Ключові слова: болгари України, текстильні вироби, поховальна обрядовість.
In these comparative studies, based on the original field materials, special ritual purpose defined attributes of textiles in the
funeral ceremonies of Bulgarians. It turns out their role and functional significance. explanation of symbols need an explanation
of their use in modern ritual actions.
Keywords: Bulgarians of Ukraine, textiles, funeral rites.
ТЕКСТИЛЬНІ ВИРОБИ В пОхОВАЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ
БОЛГАР УКРАЇНИ ТА МЕТРОпОЛІЇ
(компаративні студії)
Красько Наталя
УДК 393.92 – 037(=163.2)(477.7)
З історії та теорії вітчизняної і зарубіжної етнології
Значення рушника, хустки, тканини на
покров, траурних стрічок тощо в поховальній
обрядовості досить велике. Без цих атрибутів
не обходиться жоден похорон, вони є неодмін-
ними елементами проводів людини в останню
дорогу і потребують детального розгляду.
Одним із предметів першої необхідності
в момент підготовки померлого до поховання
в болгар є спеціальна сорочка (риза, при
гурялка, горелка). Її необхідність поясню-
ється народними уявленнями, що смерть не
протиставляється життю, а швидше є дру-
гою формою життя і, опинившись на «тому
світі», покійник предстає перед Господом
одягнений саме в таку, спеціально підготов-
лену, сорочку. На підтвердження цих віру-
вань, які існують і тепер, наведемо розпо-
відь М. Балдурської, у якої помер дядько.
На другий день після похорону він наснив-
ся своїй дружині. Він промовив: «Усе добре
мені зробили, але чому не вдягли мені при
гурялки. Тепер мені соромно вийти до лю
дей. Усі з пригурялкою, а я голий...» 9.
Під час спілкування з респондентами в
болгарських поселеннях Таврії з’ясувалося, що
сорочка має бути не кроєна й не шита, тому
виготовляють її за допомогою свічки, звідки
й походить її назва. Від цілого полотна від-
ривають (не можна користуватися ножиця-
ми чи ножем) шматок (завдовжки близько
1,5 м), складають удвоє 1:2. По середині згину
свічкою випалюють два маленьких отвори на
відстані близько 15 см і від одного отвору до
іншого розривають. Далі, на довшій части-
ні полотна, від середини місця розриву, униз
близько 10 см випалюють ще один малень-
кий отвір і знову розривають. У такий спосіб
отримують отвір для голови покійного у ви-
гляді букви «Т» 10. Вдягається така сорочка
через голову покійного коротким кінцем на-
зад, а довгим наперед. Якщо з певних причин
пригурялку не можна надіти на покійного, її
обов’язково кладуть у труну під одежу 11.
Звичай одягати таку сорочку зберігся й до-
нині в болгар Бессарабії. Цей натільний одяг
небіжчика є шматком білої тканини (близько
1,5 м завширшки та 1 м завдовжки), що має
горловину, але не зшивається з боків. Перед
тим як одягти сорочку, її на кінцях обпалюють
свічкою 12. Незважаючи на деякі відмінності у
виготовлені такої сорочки, пояснення її необ-
хідності майже ідентичні: «Перед Господом
предстаєш не в одязі, а у фартусі. У кого
немає такого фартуха, той буде голим і
йому буде соромно» 13.
М. Державін нічого не зазначає щодо тако-
го особливого вбрання, однак у дослідженнях
Хр. Вакарелски згадується, що в деяких ра-
йонах Болгарії є «спеціальний одяг для похо-
вання, який має різні назви: “савено”, “плат
но”, “прегорелка”, “долня риза”, “пригурялка”,
“навлек” ...» 14.
Здавна тканина для виготовлення такої
мала бути домотканою. З розвитком фабрич-
ного виробництва вона стає покупною. Однак
головними умовами залишаються білий колір та
її натуральне походження (ситець, бязь тощо).
За уявленнями народу, сувій полотна, з
якого беруть на покров чи саван, представляв
усіх членів родини, був символом її цілісності
та єдності і тлумачився як безкінечний зв’язок
попередніх, теперішніх та майбутніх мешкан-
ців будинку. Тому й досі існує заборона різати
полотно. Існує повір’я: «Якщо відрізати шма-
ток полотна, то переріжеться життя живих» 15.
Тому в разі смерті відривається один шматок,
довжина якого відповідає зросту померлого.
Фото 1. виготовлення особливого
поховального вбрання – пригурялки
(с. Богданівка Приазовського р-ну Запо-
різької обл., 2009 р.)
40
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011
Частіше початок відриву припалюють вугіл-
лям, далі рвуть руками 16.
Підготовлений до поховання покійник піс-
ля того, як його покладуть у труну (відповідно
до звичаєвих норм), має бути покритий спе-
ціальною покривкою (покров, саван) білого
кольору (у деяких регіонах Болгарії кінці його
оброблені червоними й синіми нитками 17).
Поки не закриють труни, покійник покритий
до грудей; перед похованням покров розгорта-
ють на довжину тіла. Наявність цього атри-
буту вимагають і церковні канони. Поверз
покрову священик зазвичай перед тим як від-
співати покійного, за допомогою згорілих сві-
чок малює череп та схрещені кістки під ним, а
також ініціали «І. Х.» 18. Болгари метрополії та
українські болгари нині найчастіше використо-
вують покров промислового виробництва, ку-
плений у церкві.
Необхідність такого атрибута зумовлена
потребою позбавити покійного особистої інди-
відуальності в лімінальному стані. Крім ано-
німності, покійник відокремлюється від світу
живих (тіло ховається від погляду). Водночас
покров ніби забезпечує йому схованку, наче
утроба огортає та захищає плід до моменту на-
родження, символічно виражаючи ідею смерті
як тимчасове повернення людини в стан емб-
ріону, який потрібно помістити в утробу-тру-
ну для подальшої її трансформації в насінину,
щоби прорости знову, маючи на увазі індиві-
дуальне воскресіння 19.
Визнання самостійності існування душі
окремо від тілесної субстанції означало й ви-
знання в неї певних потреб, необхідних для
цього, до того часу, поки вона, залишивши тіло
людини, повністю не покине цей світ.
Існує думка, що душа померлого присут-
ня на похороні, вона може чути й бачити все,
що відбувається з тілом. Душа може летіти за
гробом, а після поховання повертається з усі-
ма у власний будинок, де до сорока днів вона
перебуває поблизу своєї оселі, а вже потім від-
правляється на «той світ» 20.
Це відображається у звичаї чіпляти руш-
ник над ліжком, де помер покійник, одразу з
настанням смерті. Рушник залишається на
тому місці протягом сорока днів. М. Держа-
він пояснює це тим, що душа, коли прилітає
в дім, має цей рушник за своє пристанови-
ще. Після закінчення визначеного терміну
цей рушник віддають комусь з односель-
ців 21. На вхідних дверях або воротах двору,
де є покійник, вивішували й білого рушника
(пътнинка), а після виносу домовини з ті-
лом його знімали й також віддавали комусь
із присутніх 22.
У бессарабських болгар ознакою того, що
в хаті є покійник, окрім білого рушника, може
бути чорна хустка, яку чіпляють на воротах чи
дверях оселі. Знімають її на сороковий день і
комусь віддають 23. Чорний бант на дверях чи
воротах будинків можна побачити і в метропо-
лії. Однак (за інформацією респондентів) його
знімають не на сороковий день, а на перші роко-
вини після смерті й відносять на кладовище, де
пов’язують на дерево біля могили чи на могиль-
ний хрест 24. У поселеннях приазовських бол-
гар, щоб сповістити односельцям про смерть у
родині, використовують білий рушник 25.
Колись часто несли труну на кладовище й
опускали її в могилу на вузьких довгих руш-
никах, які потім ставали власністю тих, хто ніс
домовину 26. Нині найчастіше труну з тілом
везуть машиною і в могилу опускають на тов-
стих ременях 27.
Фото 2. траурна хода. Хустка й відріз
тканини пов’язані на хрест, носові хустин-
ки пов’язані на вінки (с. Богданівка Приа-
зовського р-ну Запорізької обл., 2009 р.)
З історії та теорії вітчизняної і зарубіжної етнології
Рушник (або його замінник) й тепер ви-
користовують в траурній процесії. Його
пов’язують на дерев’яний хрест, який несуть по-
переду цієї процесії. Окрім рушника, на хрест
також пов’язують хустку, відріз тканини або чо-
ловічу сорочку, залежно від статі покійника 28.
Стільці, на яких встановлюють домовину,
накривають спеціальним вовняним або ба-
вовняним покривалом (черга, пустилка) 29.
Подібний елемент зафіксовано і в метрополії.
На носилки стелять рогожку з кукурудзяно-
го листя (хасър), а поверх нього біле смертне
полотно (месал за умрялка), яке старі люди
готують ще за життя 30.
Смертне вбрання та інші текстильні вироби,
необхідні під час поховання (так званий «вузол
на смерть» 31), готують і таврійські болгари.
До нього входять: пустилка (простирадло),
убивка на ракла (тканина для оббивки труни),
покрив (тканина якою покривають тіло), бял
зон на пригурялката (полотно для спеціаль-
ного погребального вбрання), дрехите (одяг),
кърпички (носові хусточки) та ін. 32
Серед бессарабських болгар, під час про-
щання з небіжчиком, зафіксовано церемонію
перев’язування: по черзі підходили до жінки
померлого (господині), яка стояла біля труни й
перев’язувала всіх хусткою або рушником чи со-
рочкою. Усе необхідне для перев’язування готу-
валося заздалегідь і складалося у вузлик – буш
че. «Дари», складені в бушче, лежали на столі 33.
У метрополії також існує ритуал
перев’язування присутніх на похороні рушни-
ками. Залежно від родинної близькості до по-
кійного, присутнього перев’язують махровим
або простим рушником 34.
Важливою в поховальному обряді є семан-
тична тема шляху (рос. «путь», болг. «път»).
Покійного називають «пътник», хліб який
несуть за труною – «пътнина» і т. ін.
Особливістю шляху під час похорону є те,
що реальна дорога і міфічний шлях на «той
світ» начебто поєднуються. Якою б не була
відстань від дому до кладовища, цей шлях ви-
значається як довгий, тяжкий та небезпечний,
і реальна дорога на цвинтар є лише частиною
цього шляху 35.
Під час спостереження за траурною ходою
було помічено цікавий ритуал: на перехрес-
ті, у момент зупинки траурної процесії, роз-
стеляють білу хустку, на яку кидають кілька
дрібних монет; переносять (перевозять) через
них труну з тілом; хустку забирають, а монети
залишаються на роздоріжжі. Так повторюєть-
ся стільки, скільки перехресть трапляється до
кладовища. Останній раз цей ритуал викону-
ють перед ворітьми цвинтаря. Під час опиту-
вань з’ясували, що так відкуповується дорога
на кладовище; хустка, яка стелиться, назива-
ється «пътник» 36, а гроші, які кидаються –
«пътни» 37 (шляхові). Так само відбувається і
в бессарабських болгар 38.
Фото 3. рушники та носові хусточки,
приготовлені для перев’язування учасни-
ків похорону (с. Богданівка Приазовсько-
го р-ну Запорізької обл., 2009 р.)
Фото 4. Перев’язані лляним рушником
учасники траурної ходи (с. Богданівка При-
азовського р-ну Запорізької обл., 2009 р.)
42
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011
Подібний ритуал описує М. Державін:
«Перед труною несуть шматок білого полотна,
після кожної зупинки це полотно стелять по-
перек шляху, і вся поховальна процесія прохо-
дить через нього; цей перехід покійного через
полотно пояснюється тут ніби символ трьох
перепон, які потрібно буде пройти покійнику,
щоб він потрапив в Царство Небесне» 39.
Пояснити символічне значення рушника
в момент його використання під час траурної
ходи можна уявленнями, що шлях на «той світ»
пролягає через водяну перепону, і саме рушник
стає тим містком, по якому покійний зможе бла-
гополучно перебратися у світ мертвих 40. Тра-
урна процесія є кульмінацією поняття «шлях на
той світ», і дії, що відбуваються в цей момент, є
прямим вираженням цього образу.
Великого значення в поховальній обрядо-
вості, крім рушників, надають хусткам, які
асоціюються з горем і сльозами. Маленьку хус-
точку кладуть до рук покійника, щоб міг витер-
ти сльози, коли йому буде тяжко розлучатися
з рідними, або долати перепони, через які він
має пройти на «тому світі» 41. Усім присутнім
після повернення з кладовища також роздають
маленькі носові хусточки, у які загортають ма-
леньку поминальну булочку пътнинка разом із
цукерками та печивом (пумана) 42.
Отже, розглянувши деякі моменти вико-
ристання текстильних виробів у поховальному
обряді, можемо пояснити їх необхідність, роз-
кривши їх функціональне значення в структурі
обрядових дій біля тіла небіжчика:
по-перше, необхідність їх використання
здебільшого зумовлена народними уявлення-
ми та релігійними віруваннями про смерть,
душу й потойбічне життя (пригурялка, покрив,
рушники, хустки). У поховальній обрядовості
довжина полотна дорівнює зросту покійного,
що сприймається як його символічне заміщен-
ня. Окрім того, символізує шлях на «той світ»
і є тим, що допомагає подолати перепони на
цьому шляху;
по-друге, їх використання має захисну
функцію (покров). Завдяки покрову тіло
покійного відокремлюється від світу жи-
вих, ховається від погляду. Ритуальні дії
під час приготування покрову (розривання,
палення) мають апотропейне значення для
живих мешканців будинку. Також має за-
хисний характер використання текстильних
виробів з натуральної сировини. Здавна (у
слов’янських народів) льону, бавовні тощо
приписувались очищувальні властивості,
якими відвертали злих сил, тому тканини,
виготовлені з них, вважалися ритуально
чистими й обереговими;
по-третє, вони мають соціальну функцію
(перев’язування). Через ритуал перев’язування
рушник стає особливим знаком, за яким мож-
на дізнатися, до чиєї сім’ї належить людина,
що ним володіє.
Дослідивши й зіставивши застосування
текстильної атрибутики в поховальній обря-
довості болгар метрополії та болгарської діа-
спори в Україні, порівнявши її використання в
минулому й тепер та визначивши її функціо-
нальне значення, можемо дійти висновку, що
світоглядні уявлення болгар щодо смерті є тим
фундаментом, на якому базується вся похо-
вально-поминальна обрядовість і її матеріаль-
ний супровід.
Розглядаючи матеріальне оформлення об-
ряду поховання болгар метрополії і України на
сучасному етапі і порівнюючи їх з досліджен-
нями М. Державіна і Хр. Вакарелски, мож-
на стверджувати, що протягом століття вони
майже не змінилися, а зміни які відбулися, не-
значні за своєю суттю:
по-перше, можна помітити варіативність
виготовлення спеціального поховального одя-
гу – пригурялки, проте суворо пильнується,
щоб для її виготовлення не користувалися
ножем або ножицями, а головне, щоб «пригу-
рялка» неодмінно була приготована і вдягну-
та або, у крайньому разі, покладена до труни.
Ще однією важливою заповіддю є натуральне
походження тканини, з якої її виготовляють;
по-друге, щодо використання тканини,
якою покриваються ноші під труною. Від-
мінність полягає тільки в матеріалі виготов-
лення покривала. В українських болгар най-
З історії та теорії вітчизняної і зарубіжної етнології
частіше це вовняна (або бавовняна) ткана
доріжка (черга), а в метрополії – рогожка з
кукурудзяного листя (хасър). Однак слід за-
уважити, що в будь якому разі обов’язковим
є використання природних матеріалів у її ви-
готовленні;
по-третє, можна побачити деяку відмін-
ність у кольорі тканини, яку вивішували на
ворота або двері на знак жалоби. Проте це
можна пояснити традиційним ставленням
слов’ян до білого й чорного кольорів. Здавна
білий колір постійно супроводжував обряди
перехідного циклу. Він міг бути як символом
чистоти і цноти, так і символом потойбіччя,
смерті. В обрядовій практиці він відображав
особливий лімінальний стан людини, був за-
хистом від небажаного впливу з боку істот з
інших світів 43. Чорний колір має більш кон-
кретну й однозначну символіку, що асоцію-
ється з темрявою, землею, смертю і виступає
як знак жалоби.
З огляду на те, що останнім часом окремі
обрядові дії зазнали деякого спрощення або
скорочення, що зумовлено рядом історичних,
економічних та соціальних факторів, слід за-
значити, що матеріальне оформлення, зокрема
використання текстильних виробів, в обрядах
поховального циклу виявилося достатньо ста-
лим компонентом, з конкретно обумовленими
функціями.
1 Державин Н. С. Болгарскія колоніи въ Рос-
сіи (Таврическая, Херсонская и Бессарабская гу-
берніи). Матеріалы по славянской этнографіи //
Сборник за народни умотворения и народопись. –
София, 1914. – 256 с.; Вакарелски Хр. Български
погребални обичаи. Сравнително изучаване. –
София, 1990. – 223 с.; Вассева В. За едно назва-
ние на саван в Пловдивско. Тракиецът и него-
вият свят // Материали от VІІІ-та Национальна
конференция на българските етнолози. – Хаско-
во, 1995. – С. 282–291; Георгиева Ив. Обичаи при
смърт и погребение. Пирински край. Етнограф-
ски, фольклорни и езиковедски проучавания. –
София, 1980. – С. 413.
2 Записала Н. Красько в 2009 році в болгар-
ських поселеннях Приазовського р-ну Запорізь-
кої обл. та 2010 року під час проходження спеціа-
лізації в Етнографічному інституті з музеєм БАН
(Софія, Болгарія).
3 Боряк О. О. Ткацтво в обрядах та віруван-
нях українців (середина ХІХ – початок ХХ ст.). –
К., 1997 (особливо корисною в контексті нашого
завдання є інформація на сторінках 137–149 про
значення нитки, полотна та рушників в обрядово-
му маркуванні «життя/смерть»).
4 Конобродська В. Л. Поліський поховальний і
поминальний обряди: етнолінгвістичні студії. –
Житомир, 2007. – Т. 1–3. – 56 с.
5 Гузій Р. Б. Похоронні звичаї та обряди укра-
їнців Карпат (ХІХ–ХХ ст.) : автореф. дис. … канд.
іст. наук. – Л., 2002. – 23 с.
6 Сушко В. А. Поховальна обрядовість україн-
ців Слобожанщини ХІХ–ХХІ ст. : автореф. дис. …
канд. іст. наук. – К., 2007. – 22 с.
7 Захарченко Г. М. Традиційна поховальна об-
рядовість слов’янського населення Південно-За-
хідної України середини XIX–XX ст.: ритуальна
структура та її статевовіковий аспект : дис. ...
канд. іст. наук. – К., 2004.
8 Байбурин А. К. Семиотические аспекты
функционирования вещей // Этнографическое
изучение знаковых средств культуры. – Ле-
нинград, 1989. – С. 63–88; Виноградова В. Н.,
Толстая С. М. Символический язык вещей в
традиционной народной культуре // Славяноведе-
ние. – 1994. – № 2. – С. 3–5; Топорков А. Л. Сим-
волика и ритуальные функции предметов мате-
риальной культуры // Этнографическое изучение
знаковых средств культуры. – С. 89–101.
9 Записала Н. Красько в 2009 році від Балдур-
ської Марії Василівни (1928 р. н.) в с. Степанівка-ІІ
Приазовського р-ну Запорізької обл.
10 Особисті спостереження Н. С. Красько похо-
рону Хінєвої Марії під час проведення етногра-
фічної експедиції 2009 року в болгарських посе-
леннях Приазовського р-ну Запорізької обл.
11 Записала Н. Красько в 2009 році від Балдур-
ської Марії Василівни (1928 р. н.), Славової Ганни
Михайлівни (1936 р. н.) та Янєва Георгія Федо-
ровича (1914 р. н.) в с. Богданівка Приазовського
р-ну Запорізької обл.
12 Захарченко Г. М. Традиційна поховальна об-
рядовість слов’янського населення Південно-За-
хідної України середини XIX–XX ст.
13 Там само.
14 Вакарелски Хр. Български погребални оби-
чаи. Сравнително изучаване. – С. 79.
15 Георгиева Ив. Обичаи при смърт и погребе-
ние. Пирински край. Етнографски, фольклорни и
езиковедски проучавания. – София, 1980. – С. 413.
16 Вассева В. За едно название на саван в Плов-
дивско. Тракиецът и неговият свят. – С. 282–291.
44
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011
17 Вакарелски Хр. Български погребални оби-
чаи. Сравнително изучаване. – С. 62.
18 Там само. – С. 79.
19 Вассева В. За едно название на саван в Плов-
дивско. Тракиецът и неговият свят. – С. 282–291.
20 Вакарелски Хр. Български погребални оби-
чаи. Сравнително изучаване. – С. 38.
21 Державин Н. С. Болгарскія колоніи въ Рос-
сіи (Таврическая, Херсонская и Бессарабская гу-
берніи). Матеріалы по славянской этнографіи. –
С. 149.
22 Там само.
23 Захарченко Г. М. Традиційна поховальна об-
рядовість слов’янського населення Південно-За-
хідної України середини XIX – XX ст.
24 Записала Н. Красько в 2010 році від Івана
Стоянова (1949 р. н.) в м. Велико Тирново (Бол-
гарія).
25 Особисті спостереження Н. С. Красько похо-
рону Хінєвої Марії під час проведення етногра-
фічної експедиції 2009 року в болгарських посе-
леннях Приазовського р-ну Запорізької обл.
26 Державин Н. С. Болгарскія колоніи въ Рос-
сіи (Таврическая, Херсонская и Бессарабская гу-
берніи). Матеріалы по славянской этнографіи. –
С. 150.
27 Особисті спостереження Н. С. Красько похо-
рону Хінєвої Марії під час проведення етногра-
фічної експедиції 2009 року в болгарських посе-
леннях Приазовського р-ну Запорізької обл.
28 Там само.
29 Там само.
30 Вассева В. За едно название на саван в Плов-
дивско. Тракиецът и неговият свят. – С. 282–291.
31 Записала Н. Красько від Славової Ганни Ми-
хайлівни (1936 р. н.) в с. Богданівна Приазовсько-
го р-ну Запорізької обл.
32 Записала Н. Красько від Балдурської Марії
Василівни (1928 р. н.) в с. Степанівка-ІІ Приазов-
ського р-ну Запорізької обл., Міхової Параскеви
Лазарівни (1922 р. н.) та Славової Ганни Михай-
лівни (1936 р. н.) в с. Богданівна Приазовського
р-ну Запорізької обл.
33 Захарченко Г. М. Традиційна поховальна об-
рядовість слов’янського населення Південно-За-
хідної України середини XIX – XX ст.
34 Записала Н. Красько в 2010 році від Івана
Стоянова (1949 р. н.) в м. Велико Тирново (Бол-
гарія).
35 Байбурин А. К. Ритуал в традиционной культу-
ре. Структурно-семантический анализ восточнос-
лавянских обрядов. – С.Пб. : Наука, 1993. – 225 с.
36 Записала Н. Красько 2009 року від Янєва
Георгія Федоровича (1914 р. н.) та Тарасової Віри
Афанасіївни (1953 р. н.) в с. Богданівка Приазов-
ського району Запорізької області.
37 Там само.
38 Захарченко Г. М. Традиційна поховальна об-
рядовість слов’янського населення Південно-За-
хідної України середини XIX – XX ст.
39 Державин Н. С. Болгарскія колоніи въ Россіи
(Таврическая, Херсонская и Бессарабская губер-
ніи). Матеріалы по славянской этнографіи. – С. 151.
40 Седакова О. А. Поэтика обряда: погребаль-
ная обрядность восточных и южных славян. –
М. : Индирик, 2004. – 320 с.
41 Записала Н. Красько 2009 року від Янєва
Георгія Федоровича (1914 р. н.) та Тарасової Віри
Афанасіївни (1953 р. н.) в с. Богданівка Приазов-
ського р-ну Запорізької обл.
42 Там само.
43 Калашникова Н. М. Семиотические доминанты
в традиционном костюме народов России. – www.
net/catalog/article/1048.html
|