Зі щедрим оберемком народної мудрості

Цього року виповнилося 70 років провідному методисту Обласного організаційно-методичного центру культури в м. Ужгороді Іванові Васильовичу Хланті.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Мишанич, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2011
Schriftenreihe:	Народна творчість та етнологія
Schlagworte:	Свята, ювілеї, пам’ятні дати
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43396
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Зі щедрим оберемком народної мудрості / В. Мишанич // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 124-127. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-43396
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-433962013-04-28T03:08:24Z Зі щедрим оберемком народної мудрості Мишанич, В. Свята, ювілеї, пам’ятні дати Цього року виповнилося 70 років провідному методисту Обласного організаційно-методичного центру культури в м. Ужгороді Іванові Васильовичу Хланті. 2011 Article Зі щедрим оберемком народної мудрості / В. Мишанич // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 124-127. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43396 929Хланта+398(477) uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Свята, ювілеї, пам’ятні дати Свята, ювілеї, пам’ятні дати
spellingShingle	Свята, ювілеї, пам’ятні дати Свята, ювілеї, пам’ятні дати Мишанич, В. Зі щедрим оберемком народної мудрості Народна творчість та етнологія
description	Цього року виповнилося 70 років провідному методисту Обласного організаційно-методичного центру культури в м. Ужгороді Іванові Васильовичу Хланті.
format	Article
author	Мишанич, В.
author_facet	Мишанич, В.
author_sort	Мишанич, В.
title	Зі щедрим оберемком народної мудрості
title_short	Зі щедрим оберемком народної мудрості
title_full	Зі щедрим оберемком народної мудрості
title_fullStr	Зі щедрим оберемком народної мудрості
title_full_unstemmed	Зі щедрим оберемком народної мудрості
title_sort	зі щедрим оберемком народної мудрості
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Свята, ювілеї, пам’ятні дати
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43396
citation_txt	Зі щедрим оберемком народної мудрості / В. Мишанич // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 124-127. — укр.
series	Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv	AT mišaničv zíŝedrimoberemkomnarodnoímudrostí
first_indexed	2025-07-04T01:46:37Z
last_indexed	2025-07-04T01:46:37Z
_version_	1836679008775831552
fulltext	124 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоГраФія* 1/2011 Характеризуючи VIII Регіональний фес- тиваль болгарської народної творчості «Из- вор», можна не тільки відзначити високий рівень його учасників, але й розмаїття їх- нього фольк лорного репертуару. Згаданий фестиваль є не тільки важливою подією для місцевих болгар, але й святом народної куль- тури, до якої не байдужі всі жителі регіону. Організація фольк лорних свят і фестивалів, безперечно, сприяє збереженню матеріальної та духовної культури різних етносів Півдня України. Цього року іванові васильовичу Хланті виповнилося 70 років. Переповнюючись щи- рими почуттями до ювіляра і відомого укра- їнського фольклориста, хочеться сказати про нього якнайбільше, намагаючись хоч частко- во осягнути вклад ученого в науку і культуру Закарпаття, України, а загалом і світу. Нині він працює провідним методистом Обласного організаційно-методичного центру культури в м. Ужгороді. І не випадково, адже в цьому закладі ось уже понад 65 років займаються вивченням, збереженням, відродженням та примноженням безцінних духовних скарбів нашого народу. І. Хланта – кандидат філологічних наук, фольклорист, літературознавець, бібліограф, етнограф, мистецтвознавець; лауреат Все- української премії імені Володимира Ан- тоновича (1997), Літературної премії імені Івана Франка Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини» (2005), пере- можець фольклорно- етнографічного конкурсу ім. М. Зубрицького, заслужений діяч мистецтв України (2004). Його ім’я вписане в Почесну книгу-альманах «Золотий фонд Бойківщини». Народився І. Хланта 1941 року на Велик- день, у с. Копашново Хустського району, у ба- гатодітній селянській сім’ї. З раннього дитин- ства і на все життя він полюбив народну пісню, казку, колядку. Із сьомого класу записував казки та коломийки, а під кінець навчального року вже мав кілька заповнених фольклорним матеріалом зошитів. Лише від старшої сестри Христини він записав близько двохсот коло- мийок, більше десяти казок. Сестра гарно спі- вала, цікаво розповідала народні казки. Цих талантів не був позбавлений і малий Іванко. зІ ЩЕДРИМ ОБЕРЕМКОМ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ володимир Мишанич УДК 929Хланта+398(477) свята, ювілеї, пам’ятні дати На шкільному конкурсі на кращого оповідача закарпатських казок І. Хланта, тоді ще учень сьомого класу, виборов перше місце за роз- повідь «Казки про трьох мисливців». Його нагородили дипломом конкурсу та цінним по- дарунком. Відтоді в школі І. Хланту стали на- зивали «наш казкар». Незважаючи на скрутне матеріальне стано- вище сім’ї, необхідність на ґаздівстві молодих здорових рук, батьки вирішили продов жити навчання сина в Драгівській середній школі, з огляду на його жадобу до знань та неабия- кі здібності. Під час навчання він не полишав записувати коломийки і казки, звичаї одно- сельців. Тоді ж спробував писати й вірші. Учи- телька школи, керівник літературного гуртка Марія Шпилька була першим його літератур- ним критиком. Можливо, саме вона визначила подальший життєвий і творчий шлях обда- рованого хлопця. Її підтримка, за спогадами І. Хланти, додала бажання писати, учитися. Відтак дев’ятикласник І. Хланта став членом районного літературного об’єднання під голо- вуванням поета Миколи Рішка. Доля звела І. Хланту з відомими нині письменниками, серед яких – Юрій Керекеш, Юрій Шкро- бинець, Олександр Маркуш та ін. З їхніх уст школяр отримав благословення на літературну працю. Вони чітко спрямували його енергію і талант у потрібне русло. Згодом на літератур- ній сторінці районної газети з’явився і перший вірш. Пізніше поезії І. Хланти друку вали в збірниках учнівської молоді – «Зірочка» (1959) і «Творчість молодих» (1961). Дра- гівську середню школу хлопчина закінчив зі срібною медаллю, а директор школи Тихон Пристая напророкував йому світле майбутнє в науці. І не помилився. У серпні 1959 року юнак успішно склав вступні іспити на укра- їнське відділення філологічного факультету Ужгородського державного університету. Там почав відвідувати літературну студію, якою керував професор Петро Пономарьов, а зго- дом – доцент Павло Лісовий, який і помітив у студента неабиякий інтерес до народної творчості і розкрив талант фольклориста. За- кінчивши університет, вступив до аспірантури Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук України. У 1976 році здобув ступінь кандида- та філологічних наук, захистивши дисертацію на тему «Українська соціально-побутова каз- ка». Її успішний захист відкрив шлях ученому до праці в Ужгородському державному універ- ситеті на кафедрі української літератури. Однак визначна сторінка біографії І. Хлан- ти позначена в першу чергу його науковим доробком, який охоплює невтомні пошуки суб’єктів фольклору, запис кращих його зраз- ків, упорядкування, видання збірників казок, легенд, пісень. У доробку вченого – понад 80 окремих книжкових видань, понад тисяча найрізноманітніших публікацій у галузях літе- ратури, фольклористики і мистецтвознавства. Він автор кількох ґрунтовних монографічних видань: «Тернистий шлях до храму» (1994), «До джерел» (1994), «Пісня над Карпатами» (1994) тощо. Справжнім подвигом уважаємо фундамен- тальну працю І. Хланти «Літературне За- карпаття у ХХ столітті» (1995). За висловом доктора філологічних наук Миколи Зимомрі, «... такого типу видання немає жодний регіон України. Фактично, можна б вести бесіду про самобутню енциклопедію крізь призму літера- турного краєзнавства». Високу оцінку збірни- ку дав академік Національної академії наук, директор Інституту літератури ім. Т. Шевчен- ка НАН України Микола Жулинський, який зауважив, що «... є для дослідників літератури, працівників бібліотек, для книголюбів, учите- лів унікальним помічником. Ви здійснили ве- личезну роботу: короткі, концентровані (бо є характеристики творів, діяльності письменни- ка) літпортрети та література про життя і твор- чість роблять їх важливим джерелом осяг- нення літературного процесу». А поет Петро Скунць, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, акцентував: «... Його кни- га “Літературне Закарпаття у ХХ столітті” є поки що єдиним посібником, де зафіксовано все, створене на Закарпатті, на порозі нового 126 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоГраФія* 1/2011 тисячоліття. Без поділу на “обранців долі” і та- ких собі прохідних імен». Зібраний у довіднику бібліографічний ма- теріал вражає своєю виваженою докумен- тальністю, багатством уведених до наукового обігу маловідомих або й зовсім невідомих дже- рел. Нині це видання, без сумніву, уходить до основного фонду праць, присвячених ви- вченню культури українців Закарпаття. По- зитивно відгукнулися на книжку письменник Роман Качурівський, кандидати філологічних наук Сергій Панько (Будапешт), Мирослав Мороз, доктори філологічних наук Микола Кодак, Володимир Качкан, Василь Марко та інші відомі науковці й письменники. Потрібно відзначити книжку «Пісня над Карпатами». У монографії хронологічно, з погляду історії, викладено факти й події ста- новлення Державного заслуженого Закар- патського народного хору. Книга побудована на архівних документах, історичних записах, спогадах, мемуарах. І. Хланті вдалося переда- ти відчуття стану культури, атмосферу життя хору за півстоліття його діяльності. Автор зга- дав про провідних артистів хору і конкретний внесок кожного з них. Учений написав та опублікував нариси жит- тя і творчості Дмитра Вакарова, Юрія Кере- кеша, Дмитра Кешелі, Семена Панька, Петра Угляренка, Василя Вовчка та інших, а також ґрунтовні рецензії на книги літературознавців і фольклористів, на збірники народнопоетич- ної творчості. Окремими виданнями є упоряд- ковані ним фольклористичні книги «Народні пісні в записах Панаса Мирного та Івана Біли- ка» (1977), «Правда і Кривда» (1981), «Казки Карпат» (1988; 1990), «Над вертепом звізда ясна...» (1990), «Розумниця» (1992), «Мами- не серце» (1993) та багато інших. На особливу увагу заслуговує збірка закарпатських народ- них казок «Дарунки груші», записаних фольк- лористом у різних районах області протягом десятиліть. Цим виданням охоплено найкращі зразки відомих казкарів, зокрема Ю. Баняса, із с. Бороняво Хустського району, і Д. Юри- ка, із с. Вучкове Міжгірського району. Характеризуючи фольклориста, М. Зи- момря пише: «Про що не писав би Іван Хланта, повсюди він як дослідник тяжіє до факту, до первісного джерела. Мовиться про вченого-документаліста. Таким чином, ота документалістика і є визначальною домінан- тою всього творчого доробку обдарованого науковця». Наукові статті з фольклористики і літе- ратурознавства І. Хланти друкували в збір- никах «Українське літературознавство», «Слов’янське літературознавство і фолькло- ристика», «Українські Карпати», у періодич- них виданнях «Народна творчість та етно- графія», «Жовтень», «Українська мова та література в школі», а також у республікан- ських і обласних газетах. Неабияка заслуга науковця і в записуван- ні, вивченні та публікації духовних пісень. І. Хланта видав унікальні збірники: «Бого- родичні пісні» (2003), «Покаянні та похоронні пісні» (2007), а також фундаментальну книгу «Співайте Богові нашому, співайте» (2008), у якій уміщено понад 560 текстів з нотами. У 2009 році вийшла друком книга «Народ- ні пісні українців Банату», що стала результа- том творчої поїздки фольклориста до Румунії на запрошення Союзу українців Румунії. За шість тижнів перебування в українських селах Банату І. Хланта записав понад 700 пісень різних жанрів і до 2000 коломийок. Недаремно журналіст і краєзнавець Іван Губаль присвятив невтомному фольклористу художньо-документальну повість «Володар мудрості народної» (2004), у якій докладно описав життя і творчість відомого вченого, створив його достовірний портрет, розкрив світогляд, що ґрунтується на засадах христи- янської моралі й гуманізму. Поле творчих зацікавлень науковця дуже широке. Багато сил і часу він віддає громад- ській діяльності, часто зустрічається з учня- ми, учителями шкіл, студентами середніх та вищих навчальних закладів нашого краю, чи- таючи лекції, знайомить молодь з народною культурою, популяризує її. свята, ювілеї, пам’ятні дати У 2005 році в культурному житті не тільки с. Копашново, але й Хустщини й Закарпаття відбулася важлива подія – відкриття Крайо- вого музею літератури, фольклору та мисте- цтва. Його створення в рідному селі ініціював І. Хланта, за підтримки директора школи Петра Прилипка разом з педагогічним колективом. Фольклорист безкорисливо передав значну частину свого колекційного зібрання – майже 2000 книг письменників Закарпаття, фоль- клорні видання, літературу про Карпатську Україну. У Музеї представлено понад 3000 екс- понатів, і їхня кількість постійно збільшується. Колекція І. Хланти стала музейним надбанням. На часі – відкриття картинної галереї, до якої ввійдуть роботи закарпатських художників як професійних, так і самодіяльних. І. Хланта – сумлінний науковець, збирач, дослідник нетлінних народних скарбів, рівного якому в Україні на сьогодні мало. Він твердо і впевнено стоїть на державотворчих засадах, закликає нас повернутися до своєї історичної пам’яті, до збереження духовної спадщини – минулого, без якого немає майбутнього. Бо на- род, який з якихось причин перестає живитися соками своєї історії, своєї самобутньої духов- ності, прирікає, по суті, себе на загибель. Він щиро радіє, коли спостерігає живі національні традиції, звичаї і мріє, щоб повернулося на- родові оте прекрасне, незнищенне і вічне, що криє в собі народна пісня, казка, вишиванка. Ювіляр переконаний: «Ми повинні сприймати життя передусім у духовних вимірах, христи- янській моралі, через культуру. Через духов- ність, право, загальнолюдські вартості проля- гає наш шлях у майбутнє». Своєю невтомною працею І. Хланта нага- дує кращих наших фольклористів минулого – Миколу Костомарова, Володимира Антоно- вича, Володимира Гнатюка, Петра Лінтура... Чи знайдете ви нині ще фольклориста з бага- жем у десятки книжок, які містять аргументо- вані авторські передмови й аналізи? Кандидат філологічних наук Борис Галас справедливо наголосив: «Закоханий у народну пісенну творчість, він з рідкісним ентузіазмом фіксує і доносить до всіх нас, обставлених звідусіль децибелами чужої “поп си”, справжні духовні скарби, немала частина яких навіки загубила- ся б у лабетах – лабіринтах Простору і Часу, якби їх не помітив і не оцінив І. В. Хланта». Нині вчений не спочиває на лаврах, а про- довжує системно і наполегливо працювати на ниві фольклористики і літературознавства.

Зі щедрим оберемком народної мудрості

Institution

Ähnliche Einträge