Нове слово в українсько-хорватських літературних взаєминах
Рецензія на монографічне дослідження українського науковця Є. Пащенка, який живе та працює в Хорватії, «Ukrajinsko-hrvatske knjizevne poredbe» («Українсько-хорватські літературні порівняння»), що вийшло друком у видавництві «Knjizevni krug» («Літературне коло»), що в м. Спліт (Хорватія), в якому про...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Слов’янський світ |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43462 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Нове слово в українсько-хорватських літературних взаєминах / М.Ю. Карацуба // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 236-239. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-43462 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-434622013-04-29T03:04:33Z Нове слово в українсько-хорватських літературних взаєминах Карацуба, М.Ю. Рецензії та огляди Рецензія на монографічне дослідження українського науковця Є. Пащенка, який живе та працює в Хорватії, «Ukrajinsko-hrvatske knjizevne poredbe» («Українсько-хорватські літературні порівняння»), що вийшло друком у видавництві «Knjizevni krug» («Літературне коло»), що в м. Спліт (Хорватія), в якому простежені кількасотрічні літературні контакти між українцями та хорватами. 2010 Article Нове слово в українсько-хорватських літературних взаєминах / М.Ю. Карацуба // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 236-239. — укр. XXXX-0051 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43462 uk Слов’янський світ Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та огляди Рецензії та огляди |
| spellingShingle |
Рецензії та огляди Рецензії та огляди Карацуба, М.Ю. Нове слово в українсько-хорватських літературних взаєминах Слов’янський світ |
| description |
Рецензія на монографічне дослідження українського науковця Є. Пащенка, який живе та працює в Хорватії, «Ukrajinsko-hrvatske knjizevne poredbe» («Українсько-хорватські літературні порівняння»), що вийшло друком у видавництві «Knjizevni krug» («Літературне коло»), що в м. Спліт (Хорватія), в якому простежені кількасотрічні літературні контакти між українцями та хорватами. |
| format |
Article |
| author |
Карацуба, М.Ю. |
| author_facet |
Карацуба, М.Ю. |
| author_sort |
Карацуба, М.Ю. |
| title |
Нове слово в українсько-хорватських літературних взаєминах |
| title_short |
Нове слово в українсько-хорватських літературних взаєминах |
| title_full |
Нове слово в українсько-хорватських літературних взаєминах |
| title_fullStr |
Нове слово в українсько-хорватських літературних взаєминах |
| title_full_unstemmed |
Нове слово в українсько-хорватських літературних взаєминах |
| title_sort |
нове слово в українсько-хорватських літературних взаєминах |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Рецензії та огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43462 |
| citation_txt |
Нове слово в українсько-хорватських літературних взаєминах / М.Ю. Карацуба // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 236-239. — укр. |
| series |
Слов’янський світ |
| work_keys_str_mv |
AT karacubamû noveslovovukraínsʹkohorvatsʹkihlíteraturnihvzaêminah |
| first_indexed |
2025-07-04T01:53:58Z |
| last_indexed |
2025-07-04T01:53:58Z |
| _version_ |
1836679470835040256 |
| fulltext |
236
М. Ю. Карацуба
НОВЕ СЛОВО В УКРАЇНСЬКО-ХОРВАТСЬКИХ
ЛІТЕРАТУРНИХ ВЗАЄМИНАХ
Цього року у видавництві «Književni krug» («Літератур-
не коло»), що в м. Спліт (Хорватія), вийшло друком моногра-
фічне дослідження «Ukrajinsko-hrvatske književnе poredbe»
(«Українсько-хорватські літературні порівняння») українського
науковця Є. Пащенка, який живе та працює в Хорватії. Видан-
ня можна охарактеризувати як ґрунтовну працю, що має на меті
простежити кількасотрічні літературні контакти між українця-
ми та хорватами. Об’єктом дослідницької уваги автора стали як
значні історично-культурні періоди (скажімо, Ренесанс, бароко,
Просвітництво, деякі етапи літературного процесу в ХІХ ст. та
ХХ ст., що тривали десятиліттями), так і окремі, проте показо-
ві явища у художніх доробках хорватських та українських пись-
менників і культурних діячів, які є важливими з позицій сучас-
ної славістики, зокрема славістичної компаративістики.
Варто погодитися з думкою рецензентів книги Є. Пащенка
д-ра Цвєти Павлович та д-ра Борислава Павловського, що моно -
графія «Українсько-хорватські літературні порівняння» –
ґрунтовне дослідження, метою якого є задоволення потреби
фахівців-філологів – кроатистів і україністів – у детальному
та поетапному аналізі недостатньо розробленої на сьогодні
теми українсько-хорватських взаємин у світлі різних сучас-
них наук – історії, культурології, літературознавства, подеку-
ди мовознавства. Останнє потребує окремого коментаря.
У першому розділі «Ukrajinski prostor» («Український про-
стір») автор розглядає основні етапи розвитку української літе-
ратурної мови, дослідник свідомо проводить паралелі між ста-
новленням суспільного та культурного статусів української
(малоросійська → українська) і хорватської (дубровницька, або
http://www.etnolog.org.ua
237
сербохорватська, → хорватська) мов і літератур. Промовисти-
ми є назви підрозділів першої частини книги, де автор концен-
трує увагу на локальних питаннях у межах проблеми: «Шляхи і
доля української літературної мови», «Із хронології забороненого
українства», «Українсько-хорватське знайомство через перекла-
ди: ім’я і текст», «Хорватська література в українському компа-
ративному вивченні». В останньому підрозділі, який ми вважає-
мо дуже цінним з наукового погляду, дослідник висвітлює окремі
етапи порівняльного вивчення хорватської та української літера-
тур у літературознавчій науці протягом останніх двох століть.
Наступні розділи книги відкривають читачеві нові сторін-
ки українсько-хорватських літературних взаємин – від давніх
часів (Ренесанс і детальніше – доба бароко) до ХХ ст. Так, дру-
гий розділ «Od baroka do romantizma: mitovi i realnost» («Від
бароко до романтизму: міфи і реальність») присвячено роз-
гляду важливих етапів становлення та розвитку літературно-
го процесу в Україні та Хорватії в досліджуваний період. Як
окрему проблему, якій приділено чималу увагу, розглянуто
ідею слов’янської єдності на різних етапах її функціонування
в хорватів: виникнення → панування → згасання.
Аргументованим є висновок автора монографії стосовно
того, що з усіх слов’янських культур саме в хорватській просте-
жується особлива популярність ідеї слов’янської єдно сті. Пере-
конливими є приклади, що їх наводить дослідник, залучаючи
фактичний матеріал з літературних процесів різних стильо-
вих епох – ренесансного, барокового, просвітницького славіз-
му, ілліризму в ХІХ ст. Детальне вивчення історичної ситуації,
що сформувалась у Хорватії протягом окремих періодів, дає під-
стави погодитися з думкою Є. Пащенка, що константність міфо -
логеми славізму пояснюється особливостями геополітичного
становища, державного та культурного устрою хорватського сус-
пільства. Цінними є також спроби порівняльного аналізу функ-
ціонування славізму в різних культурних середовищах – панру-
http://www.etnolog.org.ua
238
сизму, сербського русофільства та хорватського славізму, який,
як і український у ХІХ ст., передбачав рівність слов’янських на-
родів. Найяскравіше цей процес простежується, на нашу думку,
саме в ХІХ ст., де показовим є ілліризм у хорватів. Зауважимо,
що дослідник розглядає це питання в підрозділі «Ідеї славізму в
українській і хорватській літературі ХІХ ст.» (друга частина кни-
ги). На противагу розгляду ідеї славізму в хорватів і українців, у
підрозділі «Національна ідентифікація у світлі імагології» Є. Па-
щенко досліджує процес формування національного ідентитету
обох народів у зіставному плані; показовими тут стають куль-
турні постаті Шіме Любича та Миколи Костомарова.
Об’єктом аналізу в третьому розділі «Ukrajinski kontekst u 20
stoljeću» («Український контекст у ХХ ст.») є конкретні поста-
ті літературних діячів у двох культурних середовищах – україн-
ському та хорватському, а також спільні тенденції у формуванні
літературного процесу ХХ ст., які дають підстави для здійснен-
ня важливих узагальнень компаративного характеру. Ідеться
про бачення постаті хорватського культурного діяча В. Назора
з української перспективи, про окремі аспекти функціонування
усної політичної літератури в Україні (1917–1931). Розглянуто
й пізніший період – 1930-ті роки (як пише автор, віртуальність
і реальність у художніх зразках періоду) – у світлі історичних і
культурних уявлень хорватів та українців. Далі висвітлено соц-
реалістичний контекст хорватського модернізму – важливо-
го періоду в історії хорватської літератури. Одним з найцікаві-
ших і найоригінальніших питань, які порушує автор моногра-
фії в межах третього розділу, на нашу думку, є аналіз перекладу
творчого доробку Марина Држича (хорватського автора рене-
сансної доби) в Україні – як приклад залучення зразків хорват-
ської літератури «старого Відродження» до «нового Відроджен-
ня» українських шістдесятників.
Останній, четвертий, розділ дослідження під красномов-
ною назвою «Pogled u budućnost» («Погляд у майбутнє») при-
http://www.etnolog.org.ua
239
свячено проблемі формування напрямів подальшого компа-
ративного аналізу літературного процесу в досліджуваних
країнах слов’янського регіону у світлі ідей сучасної компара-
тивної науки, зокрема імагології, а також із позицій перекладо -
знавства, яке стає перспективною галуззю в розвитку хорват-
ської україністики й української хорватистики. Важливими
видаються авторові також майбутні порівняльні студії на базі
українського та хорватського матеріалу щодо різних хроноло-
гічних періодів, враховуючи близькість історичної долі укра-
їнського і хорватського народів як націй, що формуються піс-
ля розпаду країн-імперій (СРСР і СФРЮ).
Підсумовуючи, варто висловити декілька міркувань щодо
структури та змістового наповнення монографічного дослі-
дження. Запропоновані назви розділів книги дають повне
уявлення про їхній зміст. Структура монографії є оригіналь-
ною, враховуючи широкий спектр питань, що їх порушує до-
слідник. Звертаючись до змісту, слід зауважити широке й ар-
гументоване залучення авторських коментарів, екскурсу до
історичних подій в Україні та Хорватії, які дають змогу зро-
зуміти (зокрема хорватському читачеві, на якого й розрахова-
не видання) причинно-наслідковий зв’язок фактів із громад-
ського та культурного життя країн у різні історичні періоди.
Варто відзначити також високий науковий рівень моно-
графії, ґрунтовну обізнаність автора із сучасною терміноло-
гічною базою, широкий спектр розглянутих питань з різних
дисциплін – культурології, історії формування мов, перекладо-
знавства, компаративістики.
Безперечно, таку глибоку наукову розвідку можна вважати
новим словом у сучасному славістичному літературознавстві,
важливою сходинкою в розвитку компаративістичної науки.
Враховуючи актуальність запропонованого видання, радимо
фахівцям-славістам, насамперед компаративістам і кроатис-
там, ознайомитись із цією цікавою монографічною працею.
http://www.etnolog.org.ua
|