Із хроніки славістичного життя
В Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України 28 травня 2010 року відбулася презентація спеціалізованого випуску журналу «Народна творчість та етнографія», № 3 за 2009 рік (головний редактор Г. Скрипник), присвяченого македонській фольклористиці. Науковим...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Назва видання: | Слов’янський світ |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43465 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Із хроніки славістичного життя / О.О. Микитенко // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 245-252. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-43465 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-434652013-04-29T03:04:40Z Із хроніки славістичного життя Микитенко, О.О. Рецензії та огляди В Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України 28 травня 2010 року відбулася презентація спеціалізованого випуску журналу «Народна творчість та етнографія», № 3 за 2009 рік (головний редактор Г. Скрипник), присвяченого македонській фольклористиці. Науковими координаторами видання стали О. Микитенко, Л. Ковтун (Україна) і Б. Ристовський, Л. Стоянович (Республіка Македонія). 2010 Article Із хроніки славістичного життя / О.О. Микитенко // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 245-252. — укр. XXXX-0051 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43465 uk Слов’янський світ Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та огляди Рецензії та огляди |
| spellingShingle |
Рецензії та огляди Рецензії та огляди Микитенко, О.О. Із хроніки славістичного життя Слов’янський світ |
| description |
В Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України 28 травня 2010 року відбулася презентація спеціалізованого випуску журналу «Народна творчість та етнографія», № 3 за 2009 рік (головний редактор Г. Скрипник), присвяченого македонській фольклористиці. Науковими координаторами видання стали О. Микитенко, Л. Ковтун (Україна) і Б. Ристовський, Л. Стоянович (Республіка Македонія). |
| format |
Article |
| author |
Микитенко, О.О. |
| author_facet |
Микитенко, О.О. |
| author_sort |
Микитенко, О.О. |
| title |
Із хроніки славістичного життя |
| title_short |
Із хроніки славістичного життя |
| title_full |
Із хроніки славістичного життя |
| title_fullStr |
Із хроніки славістичного життя |
| title_full_unstemmed |
Із хроніки славістичного життя |
| title_sort |
із хроніки славістичного життя |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Рецензії та огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43465 |
| citation_txt |
Із хроніки славістичного життя / О.О. Микитенко // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 245-252. — укр. |
| series |
Слов’янський світ |
| work_keys_str_mv |
AT mikitenkooo ízhroníkislavístičnogožittâ |
| first_indexed |
2025-07-04T01:54:08Z |
| last_indexed |
2025-07-04T01:54:08Z |
| _version_ |
1836679481578749952 |
| fulltext |
245
О. О. Микитенко
ІЗ ХРОНІКИ СЛАВІСТИЧНОГО ЖИТТЯ
Презентація спецвипуску журналу
«Народна творчість та етнографія», присвяченого
македонській фольклористиці й етнології
В Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етно-
логії (далі – ІМФЕ) ім. М. Т. Рильського НАН України 28 трав-
ня 2010 року відбулася презентація спеціалізованого випуску
журналу «Народна творчість та етнографія», № 3 за 2009 рік
(головний редактор Г. Скрипник), присвяченого македонській
фольклористиці. Науковими координаторами видання стали
О. Микитенко, Л. Ковтун (Україна) і Б. Ристовський, Л. Стоя-
нович (Республіка Македонія).
Директор Інституту, академік НАН України Г. Скрипник
зауважила, що цей номер журналу продовжує серію випусків,
присвячених етнологічній науці інших країн, зокрема Франції,
Польщі, Угорщини, Болгарії, Ізраїлю, Японії, і вперше знайо-
мить українську наукову громадськість із фольклористикою
та етнологією Республіки Македонія. Спеціалізований випуск
є результатом наукової співпраці ІМФЕ ім. М. Т. Рильського
НАН України та Македонської академії наук і мистецтв, зокре-
ма Інституту фольклору ім. М. Цепенкова (м. Скоп’є); засвід-
чує, за словами академіка Б. Ристовського, піввікову історію
співпраці українських і македонських славістів, фольклорис-
тів, етнографів. Журнал знайомить читачів з напрямами сучас-
ної македонської етнології, акцентуючи увагу на актуальності
вивчення македонської національної ідентичності, і розкриває
нові перспективні аспекти наукового співробітництва в галу-
зі народознавства. Серед авторів журналу – науковці Інститу-
ту фольклору ім. М. Цепенкова, Інституту старослов’янської
http://www.etnolog.org.ua
246
культури (м. Прилеп), Інституту македонської літератури й
Інституту історії мистецтва і археології (обидва при Універси-
теті ім. Святих Кирила та Мефодія, м. Скоп’є).
Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Македо-
нія в Україні пан А. Спасеновський тепло привітав представ-
ників ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України й авторський
колектив македонського номера журналу «Народна твор-
чість та етнографія», висловив надію на подальший розви-
ток плідної співпраці українських і македонських колег, за-
певнивши, що Посольство Республіки Македонія в Україні її
підтримуватиме.
Присутні з глибокою увагою заслухали виступ академі-
ка Македонської академії наук і мистецтв Б. Ристовського,
який висвітлив стан сучасних наукових зв’язків України та
Респуб ліки Македонія. Він також наголосив на значенні на-
укової співпраці, яка відбувається в межах проведення Днів
науки України в Республіці Македонія та Республіки Македо-
нія в Україні, запевнивши, що македонська сторона, зокрема
він як голова Македонського комітету з питань македонсько-
українського співробітництва, і надалі приділятиме постій-
ну увагу розвитку наукових зв’язків між двома країнами.
У цьому контексті Б. Ристовський передав Інституту дво-
томне видання Македонської енциклопедії, головним редак-
тором якої він є, а також інші підготовлені ним останнім ча-
сом ґрунтовні праці, поміж яких є й присвячені доробку в
галузі македоністики П. Драганова і Н. Вапцарова.
Посол з особливих доручень Міністерства закордонних
справ України (далі – МЗС) В. Москаленко, вітаючи Інститут
з виданням македонського спецвипуску, зупинився на трива-
лості історичного, державного та культурного співробітництва
наших народів від часів Київської Русі й Охридської архієпис-
копії, а також на тих перспективах і можливостях, які Украї-
на та Республіка Македонія мають тепер як незалежні держа-
http://www.etnolog.org.ua
247
ви. Він розповів присутнім про важливі суспільно-політичні
й громадсько-культурні заходи, які відбулися останнім часом
або мають відбутися незабаром в обох країнах (установлення
пам’ятників Тарасу Шевченку в м. Скоп’є і Клименту Охрид-
ському в м. Києві).
В обговоренні взяли участь і виступили решта учасників
зібрання, які висловили щиру подяку за отримані у подару-
нок від директора ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України
Г. Скрипник примірники македонського спецвипуску журна-
лу «Народна творчість та етнографія», а також інші ґрунтовні
видання Інституту та підготовлені ним компакт-диски.
Презентацію було висвітлено на телеканалі «УТР».
У презентації взяли участь: академік Македонської академії
наук і мистецтв, іноземний член НАН України, головний ре-
дактор Македонської енциклопедії пан Б. Ристовський; Над-
звичайний і Повноважний Посол Республіки Македонія в
Україні пан А. Спасеновський; радник Посольства Республі-
ки Македонія в Україні пані Н. Рушкова-Кршевінац; Посол з
особ ливих доручень МЗС України В. Москаленко; радник МЗС
України М. Ярмолюк; перший заступник головного вченого
секретаря НАН України, доктор геолого-мінералогічних наук
В. Ємельянов; провідний науковий співробітник Інституту
слов’янознавства РАН, доктор філологічних наук, професор,
академік Державної академії слов’янської культури Ю. Лабин-
цев (м. Москва); старший науковий співробітник Інституту
слов’янознавства РАН, кандидат філологічних наук, доцент
Л. Щавинська (м. Москва); завідувач кафедри слов’янської фі-
лології Інституту філології Київського національного універ-
ситету ім. Т. Шевченка (далі – КНУ), кандидат філологічних
наук, професор О. Паламарчук; доцент Інституту філології
КНУ, доктор філологічних наук Д. Айдачич (Сербія); заступ-
ник голови Українського комітету славістів, завідувач кафед-
ри історії та стилістики української мови Інституту філології,
http://www.etnolog.org.ua
248
доктор філологічних наук, професор Л. Шевченко; керівник
культурно-просвітницького центру Національної бібліотеки
України ім. В. І. Вернадського, учений секретар Українського
комітету славістів, кандидат філологічних наук Н. Солонська;
завідувач відділу Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні
НАН України, учений секретар Українського комітету славіс-
тів, кандидат філологічних наук, старший науковий співробіт-
ник Л. Даниленко; завідувач кафедри полоністики Інституту
філології КНУ, Голова Міжнародної школи україністів, доктор
філологічних наук, професор Р. Радишевський.
Ювілейна міжнародна славістична
конференція в Белграді
У Белграді 8–11 вересня 2010 року відбулася 40-ва Міжна-
родна славістична конференція, організована Міжнародним
славістичним центром Белградського університету, яка щоро-
ку традиційно проходить на початку вересня – «у дні Вука Ка-
раджича». Для обговорення було представлено широке коло
проблем, об’єднаних у два блоки.
Лінгвістичні проблеми знайшли висвітлення в межах широ-
кої теми «Два століття сучасної сербської літературної мови»,
з підтемами «Мова у літературі» та «Караджичева та сьогод-
нішня літературна мовна норма». Таку проблему цього року
було обрано не випадково, адже в 1810 році в Будимі Сава
Мркаль опублікував свою працю «Сало дебелого jера либо аз-
букопретрес», яка започаткувала впровадження реформи то-
дішньої сербської азбуки, успішне завершення якої завдячує
В. Караджичу. Уже через чотири роки, у 1814, він видав у Від-
ні першу сербську граматику, засновану на народній мові, під
назвою «Писменица сербскога jезика, по говору простога на-
рода написана Вуком Стефановићем Сербианцем».
http://www.etnolog.org.ua
249
Висвітлення етапних подій у розвитку сербської мови,
фольклору та літератури в широкому європейському контек-
сті відбувалося також на літературознавчій, фольклористич-
ній та історико-культурологічній секціях, що об’єдналися в
межах проблеми «Сербська література та європейська літера-
тура», яка, у свою чергу, також мала декілька підтем: «В. Кара-
джич і європейська література», «Історичний розвиток серб-
ської літератури» та «Місце сучасної сербської літератури у
європейському літературному процесі». Така розгалужена
проблематика була покликана привернути увагу до визначен-
ня ролі й місця сербської літератури в загальному європей-
ському та світовому літературному просторі, ще раз наголо-
сити на необхідності компаративного дослідження праць і
діяльності Вука Караджича в контексті європейської літера-
тури та в аспекті залучення ним передових ідей і наукового
досвіду Європи. Розглядаючи зазначену проблематику, також
прагнули показати, спираючись на сучасні засади гуманітар-
ної науки, взаємозв’язок сербської, європейської та світової
літератур як у синхронному, так і в діахронному розрізі – від
давньої літератури, літератури ренесансу та бароко, просвіт-
ництва, романтизму, реалізму, модерну тощо – до літератури
кінця ХХ – початку ХХІ ст.
У ювілейній 40-й Міжнародній науковій славістичній кон-
ференції взяли участь науковці з 14 країн. Присутні тепло ві-
тали засновників Міжнародного славістичного центру при
Белградському університеті, зокрема проф. д-ра С.-Ж. Мар-
кович та проф. д-ра Н. Милошевич-Джорджевич. Конферен-
цію урочисто відкрив декан філологічного факультету проф.
д-р С. Грубачич та голова Міжнародного славістичного центру
проф. д-р З. Бойович. На пленарному засіданні було заслуха-
но такі доповіді: Н. Милошевич-Джорджевич (Белград) «Дея-
кі форми впливу В. Караджича на європейську літературу», у
якій ішлося про включення сербської народної літератури до
http://www.etnolog.org.ua
250
загальноєвропейського контексту; А. Петров (Пітсбург) «Що
значить присутність сербської літератури в європейській та
світовій», у якій порушено проблему співвідношення націо-
нальної та універсальної літературних традицій не лише в суто
літературознавчому, а й у лінгвокультурологічному, соціо-
культурному та аксіологічному аспектах; Ж. Станойчич (Бел-
град) «Щодо основ зміни глагольної діатези»; П.-Л. Тома (Па-
риж) «Від Вука до Вука», у якій доповідач зауважив, що нові
сучасні мовні стандарти – хорватський, боснійський і чорно-
горський – є варіантами сербської штокавської вимови, хоча і
декларують свій відхід від мовної норми В. Караджича, однак
по суті вони повертаються до принципів, виголошених ним у
ХІХ ст., а саме: «Пиши, як говориш, – говори, як чуєш».
На фольклористичній секції, яка традиційно проходила
в межах літературознавчої, було заслухано 13 доповідей, що
мали міждисциплінарний характер і були виголошені пред-
ставниками різних наукових центрів Сербії, а також допові-
дачами з Італії, Німеччини та України. Повідомлення, якими
розпочалася фольклористична секція, продовжили заявлену
в пленарній доповіді Н. Милошевич-Джорджевич тему і були
присвячені багатоплановій народознавчій діяльності В. Кара-
джича в широкому європейському контексті. Так, у доповіді
О. Микитенко (Київ) «Вук Караджич як збирач та дослідник
народних плачів», присвяченій темі, яка, попри всебічне до-
слідження фольклорно-етнографічної діяльності В. Караджи-
ча, не була спеціально висвітлена, ішлося про те, як він відчув
потреби етнологічної науки того часу та передбачив – вибо-
ром предмету, завдань і принципів наукового аналізу – тен-
денції майбутньої європейської етнології.
Предметом доповіді Б. Сувайджича «В. Караджич та більш
ранні фольклорні записи» став розгляд класичних записів на-
родних пісень, зокрема тих, що містяться у збірках Караджича,
а також варіантів, які їм передували (у тому числі з Ерланген-
http://www.etnolog.org.ua
251
ського рукопису та збірника Ю. Богишича). На підставі порів-
няльного аналізу різночасового фольклорного матеріалу автор
наголосив на винятковій гнучкості сербської усної традиції,
яка, попри модифікаційні зміни, зберігала свої початкові фор-
му та зміст, що може довести лише компаративне дослідження.
В історико-культурологічному повідомленні М. Пеки-
ча (Косовська Митровиця) «Вук і православна богословська
школа в Шибенику та Задарі (1819–1919)» йшлося про те,
як, попри сподівання, цей навчальний заклад не став для
сербів з Далмації та Боки «Хіландаром на крайньому Захо-
ді»: учнів тут виховували в дусі, протилежному до поглядів
Караджича, була заборонена народна мова та не визнавала-
ся мовна реформа.
Діахронічний аспект значення діяльності В. Караджи-
ча, зокрема в Боснії та Герцеговині, висвітив у своєму висту-
пі С. Кнежевич (Східне Сараєво) «Рецепція діяльності Кара-
джича у боснійсько-герцеговинській культурі». Повідомленням
«Європейські зустрічі В. Караджича як літературна тема» за-
цікавив присутніх Б. Златкович (Белград), який звернувся до
матеріалів мемуарної літератури, щоденників, есе, спогадів і
жартів про стосунки та зустрічі В. Караджича з більш чи менш
відомими європейськими науковцями, письменниками, куль-
турними та громадськими діячами.
Друге засідання було присвячене обговоренню питань
входження сербської фольклорної традиції в європейську
культуру, зокрема завдяки різночасовим перекладам і пе-
респівам юнацьких пісень та народної лірики. Були також
порушені більш конкретні питання вивчення та викорис-
тання певних поетичних образів і форм у контексті євро-
пейських зацікавлень і досліджень. Зазначені питання ви-
світлено в таких доповідях: М. Ломи (Белград) «Входження
сербських народних юнацьких пісень до канону розуміння Ге-
тем світової літератури»; С. Алое (Верона) «Переклади
http://www.etnolog.org.ua
252
сербської народної епіки і лірики у російській поезії: деякі за-
уваження щодо стилю та метрики»; Г. Шуберт (Єна) «Про
переспіви та сприйняття південнослов’янської, переважно
сербської народної поезії, в Німеччині»; Я. Линди (Белград)
«Сербські народні пісні у перекладах чесько-німецького пись-
менника Зигфрида Капера»; К. Квас (Белград) «Слов’янська
антитеза та Віктор Гюго»; Д. Петкович (Белград) «Сис-
тема епічних образів у контексті європейських теоретич-
них досліджень»; В. Питулич (Косовська Митровиця) «Серб-
ські обрядові пісні на сторінках “Цариградського вісника”»;
С. Джорджевич (Белград) «Фольклорист у полі: зміна методо-
логічних парадигм експедиційних досліджень».
Широке коло розглянутих питань, а також жваве обго-
ворення, яким супроводжувалися засідання, засвідчили
значний інтерес науковців різних країн до проблем фольк-
лористики, показали нові аспекти та підходи у вивченні на-
родної культури.
http://www.etnolog.org.ua
|