Ярослав Івашкевич і Максим Рильський

У фокусі уваги статті перебувають дві визначні творчі постаті на слов’янських теренах - Максим Рильський і Ярослав Івашкевич, які відіграли важливе значення в розвитку українсько-польських культурних взаємин....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Вахніна, Л.К.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2011
Schriftenreihe:Слов’янський світ
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43475
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Ярослав Івашкевич і Максим Рильський / Л.К. Вахніна // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 9. — С. 137-143. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-43475
record_format dspace
spelling irk-123456789-434752013-04-30T03:05:32Z Ярослав Івашкевич і Максим Рильський Вахніна, Л.К. Слов’янські культури у творчій спадщині Максима Рильського У фокусі уваги статті перебувають дві визначні творчі постаті на слов’янських теренах - Максим Рильський і Ярослав Івашкевич, які відіграли важливе значення в розвитку українсько-польських культурних взаємин. В центре внимания статьи пребывают две выдающиеся творческие личности - Максим Рыльский и Ярослав Ивашкевич, значение творчества которых на ниве развития украинско-польских культурных контактов трудно переоценить. In focus of attention the brought article over there are two prominent creative figures on the Slavic walks of life is Maksym Rylski and Yaroslav Ivaszkewicz, that played an important value in development of Ukrainian and Polish cultural relations. 2011 Article Ярослав Івашкевич і Максим Рильський / Л.К. Вахніна // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 9. — С. 137-143. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0051 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43475 929[Івашкевич+Рильський] uk Слов’янський світ Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Слов’янські культури у творчій спадщині Максима Рильського
Слов’янські культури у творчій спадщині Максима Рильського
spellingShingle Слов’янські культури у творчій спадщині Максима Рильського
Слов’янські культури у творчій спадщині Максима Рильського
Вахніна, Л.К.
Ярослав Івашкевич і Максим Рильський
Слов’янський світ
description У фокусі уваги статті перебувають дві визначні творчі постаті на слов’янських теренах - Максим Рильський і Ярослав Івашкевич, які відіграли важливе значення в розвитку українсько-польських культурних взаємин.
format Article
author Вахніна, Л.К.
author_facet Вахніна, Л.К.
author_sort Вахніна, Л.К.
title Ярослав Івашкевич і Максим Рильський
title_short Ярослав Івашкевич і Максим Рильський
title_full Ярослав Івашкевич і Максим Рильський
title_fullStr Ярослав Івашкевич і Максим Рильський
title_full_unstemmed Ярослав Івашкевич і Максим Рильський
title_sort ярослав івашкевич і максим рильський
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2011
topic_facet Слов’янські культури у творчій спадщині Максима Рильського
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43475
citation_txt Ярослав Івашкевич і Максим Рильський / Л.К. Вахніна // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 9. — С. 137-143. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Слов’янський світ
work_keys_str_mv AT vahnínalk âroslavívaškevičímaksimrilʹsʹkij
first_indexed 2025-07-04T01:54:44Z
last_indexed 2025-07-04T01:54:44Z
_version_ 1836679519909445632
fulltext 137 УДК 929[Івашкевич+Рильський] Л. К. Вахніна ЯРОСЛАВ ІВАШКЕВИЧ І МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ У фокусі уваги статті перебувають дві визначні творчі постаті на слов’янських теренах – Максим Рильський і Ярослав Івашкевич, які відіграли важливе значення в розвитку українсько-польських куль- турних взаємин. Ключові слова: Максим Рильський, Ярослав Івашкевич, «мала батьківщина», культурні взаємини. In focus of attention the brought article over there are two prominent creative figures on the Slavic walks of life is Maksym Rylski and Yaroslav Іvaszkewicz, that played an important value in development of Ukrainian and Polish cultural relations. Keywords: Maksym Rylski, Yaroslav Іvaszkewicz , «small motherland», cultural mutual relations. Творчість Я.  Івашкевича й М.  Рильського завжди мала спільне коріння, пов’язане із землею, де вони народилися, з усвідомленням їхньої приналежності до України в контексті українсько-польських літературних взаємин. Йдеться як про їхні постаті й місце в українській і польській культурах, так і про власне творчість, імпульсами до якої безумовно стали аналогічні враження та настрої, що зумовило й певною мі- рою подібність художнього самовираження митців. «Поль- ський письменник, подібно до нашого М.  Рильського,  – на думку відомого українського вченого Г.  Д.  Вервеса,  – в його літературно-критичному нарисі “Ярослав Івашкевич” – сам в численних алюзіях сповіщає читача про предмет свого захоп- лення, освоєння чи заперечення» [Вервес 1978, с. 10]. Обидва письменники безперечно були неповторни- ми особистостями, які відіграли важливе значення у розви- тку українсько-польських культурних взаємин. Їхні шляхи неодно разово перетиналися, передусім на різних офіційних http://www.etnolog.org.ua 138 зустрічах і конгресах письменників двох країн. Тому не випад- ковою була їхня постійна взаємна увага до творчих здобутків один одного. У газеті «Życie Warszawy» 23 серпня 1965 року було опуб- ліковано статтю Я.  Івашкевича, написану з приводу ви- дання в Польщі збірки поезій М. Рильського з передмовою Ф.  Неуважного. Я.  Івашкевич не міг змиритися з фактом, що М. Рильський так і не дожив до свого 70-річчя. «Одним з найближчих нам літературних явищ був, без сумніву, Максим Рильський, і тільки польський дослідник може обміряти весь об’єм польської спадщини цього великого українця» – зазначає в статті Я. Івашкевич [Івашкевич 1965, с. 8]. Саме після смерті М.  Рильського Я.  Івашкевич намагається по-новому оцінити його творчість, зрозуміти його світосприйняття, філософічність мислення й органічність взаємозв’язків з Польщею. «Йдеться мені про ці глибинні й суттєві зв’язки Максима Рильського з польською культурою і поезією, про їх вплив на творчість та індивідуальність Рильського, що саме й робить його нам таким близьким. Адже Міцкевича й Словацького М. Рильський читав в оригіналі ще в дитинстві, вони зрослися з усім його розумінням поезії від зарання життя  – і тому він міг їх так чудово перекласти»    [Вервес 1978, с. 10]. Як і Я.  Івашкевич, М.  Рильський любив музику, чудово грав на роялі, який нині зберігається в одній з кімнат його колишнього будинку  – тепер музеї славетного поета. Можна припустити, що під час зустрічей письменників Я. Івашкевич також грав на цьому роялі. Творча особистість Я.  Івашкевича поєднувала в собі музичний і літературний талант. М. Рильського сприймали також не лише як поета, а й як перекладача та дослідника-науковця. Не оминуло його й музичне обдарування. «Хіба в його поезії про Шопена не відчувається дерзновенне проникнення в дух польської http://www.etnolog.org.ua 139 національної музики, породженої сумною і трагічною долею великого слов’янського народу», – вдало відзначає Г. Д. Вервес в праці «Максим Рильський в колі слов’янських поетів» [Вервес 1972, с. 36]. У зв’язку із цим вважаємо за доцільне навести слова Я. Івашкевича: «Коли я отак собі перечитую вірш М. Рильсь- кого, підійшовши до дошки, приходить мені на думку твор- чість Кароля Шимановського. <...> Він збудував міст між давніми і новими роками, створив умови для сьогоднішнього розквіту польської музики» [Івашкевич 1965, с. 6]. Так само, на жаль, ми не маємо документальних свідчень, що Я. Івашкевич був родичем не тільки Кароля Шимановського, а й далеким кревним М. Рильського (але все більше голосів лунає на підтвердження цього факту). Символічно, що їхні батьки – Болеслав Івашкевич і Тадей Рильський  – разом навчалися в Київському університеті, з якого Болеслава Івашкевича було виключено за участь у Січневому повстанні 1863 року [Вервес 1978, с. 35]. Польська мова з дитинства була для М. Рильського такою ж зрозумілою, як і українська. Саме в оригіналі прочитав уперше М. Рильський роман Я. Івашкевича «Слава і хвала». Чимало цікавих згадок можна знайти в епістолярній спадщині українського поета. Так, у листі до Дейчів він відзначає як один з кращих переклад «Кобзаря» Т.  Шевченка, здійснений Я.  Івашкевичем. Кожний з письменників намагався щиро оцінити творчість іншого, хоча чимало цікавих думок Я. Івашкевича про М. Рильського було висловлено, на жаль, уже після смерті Максима Тадейовича. У журналі «Всесвіт» 1978 року опублковано нарис Я. Іваш- кевича «Книжки, привезені з України», який є своєрідним оглядом останніх тогочасних видань в Україні, при чому не лише художніх, а й фольклористичних і мистецтвознавчих. http://www.etnolog.org.ua 140 Зокрема, польський письменник згадує книжку «Народні перлини», де він знайшов фольклорні твори, які співали ще його тітка Пауліна Дітковська та сестри в рідному Кальнику. Ця сама тітка, за спогадами письменника, до того ж грала головну роль в аматорській постановці «Наталки Полтавки» в Іллінцях [Івашкевич 1978]. Я. Івашкевич не уявляв Україну без постаті М. Рильського – поета й духовного побратима. Йому важко було усвідомити невідворотну втрату, пустку в поетовому будинку в Голосієві. «Для мене, наприклад, книжечка сонетів покійного Максима Рильського є кращою пам’яткою, аніж його садиба, яку зберігають майже незмінною в одному з колишніх київських передмість  – сьогодні воно майже злилося з центром і далі зростаючого міста. Сонети Рильського  – це справді щось надзвичайне. З  мови, яка порівняно недавно ще здавалася невиробленою і невідшліфованою, створити щось повноцінне, дзвінке, багатоголосе  – то велике мистецтво і велика заслуга. Отож пам’ятаючи про це, шанувальники великого мистецтва Рильського прагнуть зберегти його будинок таким, яким він запам’ятався з часів, коли ще жив тут дорогий Максим… Легко зрозуміти це бажання, та все ж живішою пам’яткою залиши ться малесенька збірка сонетів. Це один із скарбів. Що я привіз із цієї чудової мандрівки до краю молодості»  [Іваш кевич 1978]. Таке прагнення зберегти дух М.  Рильського в Голосієві залишається незмінним, незважаючи на всі труднощі, які сьогодні спіткають музейних працівників. Це вдається директору музею В. Л. Колесник та всім його співробітникам, які працююють тут часом лише завдяки ентузіазму, отримуючи мізерну платню. За документальними свідченнями, що зберігаються в Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильсь- http://www.etnolog.org.ua 141 кого, бачимо, що в квітні 1977 року під час поїздки, про яку він пише в уже згаданому нарисі, Я.  Івашкевич неоноразово від- відує садибу М. Рильського. Так, 22 квітня 1977 року він дарує бібліотеці музею свою працю «Wiersze z różnych epok. 1912– 1952» (1952) з автографом: «Do biblioteki wielkiego poety święt- nego człowiekа Maksyma Rylskiego, zasmucony głęboko, że go już niema wśród nas, wpisuję». А  24  квітня Івашкевич відвідує садибу М.  Рильського разом з поетом Дмитром Павличком, що засвідчує фото, зроблене того дня, яке експонувалося на виставці «Ярослав Івашкевич», організованій багаторічним науковим співробітником музею Г. Т. Рубай. На ній було пред- ставлено невелику кількість експонатів (переважно книжки й фотографії), але кожен з них певною мірою стосувався вза- ємин цих двох велетнів української та польської культур. По- між представлених фотографій було й фото Я. Івашкевича біля пам’ятника М. Рильському на подвір’ї перед входом до музею. У фондах згаданого музею зберігається чимало документаль- них свідчень про зустрічі обох митців, зокрема фотографії більш давніх часів, де ми бачимо їх разом. На одній з них зображено зустріч 1959  року на Білоруському вокзалі в Москві делегації письменників Польщі на третій з’їзд письменників СРСР, де на першому плані М. Рильський, К. Зелінський, Л. Кручковський, Я. Івашкевич, Є. Путрамент. У постійній експозиції музею М. Рильського представле- но чимало експонатів, які засвідчують його зв’язки з Поль- щею та діяльність із розвитком українсько-польських куль- турних взаємин. Це і перекалади А. Міцкевича, зокрема «Пан Тадеуш», і почесний диплом доктора «Honoris Cause» Ягел- лонського університету. Тому важко переоцінити значення вищезгаданої спеціальної виставки «Ярослав  Івашкевич», яка відкрилася 30 квітня 2000 року за ініціативою та без- посередньою участю заступника директора, головного хра- нителя фондів музею Галини Терентіївни Рубай. На ній було http://www.etnolog.org.ua 142 представлено передусім видання Я. Івашкевича з бібліотеки М. Рильського. Це «Слава і хвала» у двох томах в оригіналі, дві кижки вибраних віршів Я. Івашкевича (1946 і 1952 рр.), одна з них із дарчим автографом автора бібліотеці музею, про який ми вже згадували вище. Як згадує видатний полоніст Г. Д. Вервес, до особистої біб- ліотеки М.  Рильського, яка сьогодні належить до музейної колекції, входить ряд надзвичайно рідкісних видань, поміж яких «Старопольська енциклопедія» О.  Брюкнера, багатотомний словник польської мови Я.  Карловича, численні польські поетичні антології та ювілейні видання [Вервес 1972, с. 37]. На окрему увагу заслуговують численні автографи відомих польських письменників і дослідників літератури, які можна знайти на багатьох титульних сторінках їхніх книжок, колись подарованих М. Рильському. Зокрема, це автографи Ю. Тувіма, В. Броневського, Р. Добровольського, Ю. Пшибося, М. Якубця та багатьох інших. В архіві музею М.  Рильського є також фотографія, яка відоб ражає знаменну подію 1958 року – момент вручення по- етові високої польської урядової нагороди – командорського хреста Ордена Відродження Польщі за популяризацію поль- ської літератури та мистецтва в Україні. Постать М.  Рильського завжди відігравала важливе зна- чення як для української літератури, так і для польської. Обом згаданим культурам безперечно належить і творча особис- тість Я.  Івашкевича, для якого Україна завжди залишалася «малою батьківщиною». Література Вервес Г. Д. Максим Рильський в колі слов’янських поетів. – К., 1972. Вервес Г. Д. Івашкевич Я. : літературно-критичний нарис. – К., 1978. http://www.etnolog.org.ua 143 івашкевич Я. Книжки, привезені з України // Всесвіт. – 1978. івашкевич Я. Про Максима Рильського // Наша культура. – 1965. – № 9. В центре внимания статьи пребывают две выдающиеся твор- ческие личности  – Максим Рыльский и Ярослав Ивашкевич, зна- чение творчества которых на ниве развития украинско-польских культурных контактов трудно переоценить. Ключевые слова: Максим Рыльский, Ярослав Ивашкевич, «ма- лая родина», культурные контакты. http://www.etnolog.org.ua