«Від цих пожовклих сторінок на нас життям безсмертним віє»
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
Назва видання: | Слов’янський світ |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43482 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | «Від цих пожовклих сторінок на нас життям безсмертним віє» / Р.М. Скорульська // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 9. — С. 230-233. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-43482 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-434822013-04-30T03:02:09Z «Від цих пожовклих сторінок на нас життям безсмертним віє» Скорульська, Р.М. Спогади і матеріали 2011 Article «Від цих пожовклих сторінок на нас життям безсмертним віє» / Р.М. Скорульська // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 9. — С. 230-233. — укр. XXXX-0051 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43482 uk Слов’янський світ Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Спогади і матеріали Спогади і матеріали |
spellingShingle |
Спогади і матеріали Спогади і матеріали Скорульська, Р.М. «Від цих пожовклих сторінок на нас життям безсмертним віє» Слов’янський світ |
format |
Article |
author |
Скорульська, Р.М. |
author_facet |
Скорульська, Р.М. |
author_sort |
Скорульська, Р.М. |
title |
«Від цих пожовклих сторінок на нас життям безсмертним віє» |
title_short |
«Від цих пожовклих сторінок на нас життям безсмертним віє» |
title_full |
«Від цих пожовклих сторінок на нас життям безсмертним віє» |
title_fullStr |
«Від цих пожовклих сторінок на нас життям безсмертним віє» |
title_full_unstemmed |
«Від цих пожовклих сторінок на нас життям безсмертним віє» |
title_sort |
«від цих пожовклих сторінок на нас життям безсмертним віє» |
publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Спогади і матеріали |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43482 |
citation_txt |
«Від цих пожовклих сторінок на нас життям безсмертним віє» / Р.М. Скорульська // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 9. — С. 230-233. — укр. |
series |
Слов’янський світ |
work_keys_str_mv |
AT skorulʹsʹkarm vídcihpožovklihstorínoknanasžittâmbezsmertnimvíê |
first_indexed |
2025-07-04T01:55:09Z |
last_indexed |
2025-07-04T01:55:09Z |
_version_ |
1836679545235701760 |
fulltext |
230
Р. М. Скорульська
«ВІД ЦИХ ПОЖОВКЛИХ СТОРІНОК
НА НАС ЖИТТЯМ БЕЗСМЕРТНИМ ВІє» *
Микола Лисенко, пишучи 22 листопада 1902 року своєму
щирому другові Борисові Познанському про смерть і похо-
рон їхнього університетського побратима Тадея Рильсько-
го, зокрема, повідомляв: «У Хведька три сини: старший Іван
студент-юрист 2-го курсу. Батько його страшенно любив, він
і хазяйнував останній рік. Другий – Богдан, гімназист 8-го
класу, менш способний, але теж славний. [...] третій – малий
по 8 году, Максим, славненьке хлоп’ятко, прудке, гостре й
розумне».
Згодом «прудке, гостре і розумне» хлоп’ятко на кілька ро-
ків стане членом Лисенкової родини. Саме тим незабутнім
дням свого дитинства уславлений український поет Максим
Тадейович Рильський 1942 року присвятив 4-ту главу поеми
«Мандрівка в молодість».
1
Був теплий вересень, до стиглих виногрон
Подібний м’якістю і лагідним прозором.
Злягла єдвабна ніч на затишний балкон,
І приязні вогні дівочим грали хором
У тиші київській. Душі не брався сон,
І я постерігав неутоленним зором,
Перехилившися з розкритого вікна,
Як дивна твориться на світі дивина.
* Перші рядки вірша М. Рильського, записаного 15 квітня 1945 року до
родинного альбому Сенаторських-Скорульських, що його було розпочато
в 1844 році.
http://www.etnolog.org.ua
231
2
Він на балконі був, сам чародій Микола
Вітальйович. Сидів край мирного стола,
І сивина його, та старість ясночола,
Такою свіжою бадьорістю цвіла!
Якась мелодія із-під руки спроквола,
Іще німа для всіх, крім нього лиш, росла
Цятками чорними на білому папері,
Щоб розчинить колись у людську душу двері...
Творча атмосфера таких ночей і пробудила в малого Мак-
сима потяг до віршування. Саме в крихітній кімнатці Лисен-
кового помешкання на Маріїнсько-Благовіщенській з’явилися
вірші, що ввійшли 1910 року в першу збірку Максима Риль-
ського «На білих островах».
Доля звеліла, щоб через багато років один із аркушиків, ви-
мережаних дитячою рукою в домі Лисенка, повернувся туди,
де був написаний.
Це аркуш поштового паперу з повним текстом першого вір-
ша восьмирічного поета, написаного, вірогідно, 1903 року з
нагоди 35-річчя творчості композитора:
Славному Кобзареві України Миколі Лисенку
Моє бажаннє.
Що я бажаю
Мене питають
На це питаннє
Одповідаю:
Народ без крови
Щастя добуде
И царство любови
На землі буде
Скинуть кайдани,
Скинуть неволю
И народи глянуть
У вічі долі!
http://www.etnolog.org.ua
232
Доля із лісу
Доля із поля
Прийде до нас, і тоді
Богом в нас буде скрізь воля...
Та чи збудецця бажаннє
Мого серця пориваннє?
Максим Рильський
Серед інших документів і нотних видань цей неоціненний
аркушик зберігся у випадкових людей, до яких потрапили у
Львові залишки архіву Мар’яни Миколаївни Лисенко. Ці ма-
теріали було викуплено на пожертву упорядників українсько-
го суспільно-політичного і науково-літературного журналу
«Виз вольний шлях» (Лондон).
Принагідно хочеться згадати про ще один поетичний ав-
тограф Максима Тадейовича, який опосередковано, але все
ж пов’язаний з Миколою Лисенком. Для того, щоб зрозумі-
ти сенс цього лірико-філософського експромту, треба загли-
битися в півторасотлітню давнину.
У 1844 році випускниця Київського інституту шляхетних
дівчат Олександра Сенаторська почала вести типовий для
того часу альбом, який продовжила, ставши викладачкою,
класною дамою і навіть перебуваючи на посаді виконувачки
обов’язків начальниці Інституту. Це було в ті роки, коли од-
ним з найпопулярніших інститутських викладачів вважали
Миколу Віталійовича Лисенка.
Олександра Дорофіївна одержала службове помешкан-
ня в інститутському будинку. А з 1892 року взяла до себе
п’ятирічного Михайлика Скорульського – сина своєї племін-
ниці Неоніли Сенаторської, також колишньої інститутки, уче-
ниці М. Лисенка.
Після смерті Олександри Дорофіївни деякі її меблі та осо-
бисті речі, серед яких був старий альбом, забрала єдина пле-
мінниця...
http://www.etnolog.org.ua
233
«Этот альбом принадлежал тетке моей матери Александре До-
рофеевне Сенаторской – “бабе Саше” моих детских лет, скончав-
шейся в Киеве в апреле 1908 г. Вернувшись 18 апреля 1944 г. из
Алма-Аты, где я был в эвакуации с семьей во время Великой Оте-
чественной войны, я решил, пользуясь тем, что альбом уцелел,
продолжить его и пополнить автографами моих современни-
ков» – записав на першій сторінці Михайло Адамович Скоруль-
ський. Змішалися в стародавньому альбомі епохи, мови, віршо-
вані й нотні рядки, живописні мініатюри й ескізи декорацій...
Поет-академік Максим Тадейович Рильський 15 червня
1945 року, записав до альбому свого друга-композитора два-
надцять складених експромтом рядків:
Від цих пожовклих сторінок
На нас життям безсмертним віє
В них рій палких людських думок,
Забуті мрії та надії.
Ми, проводжаючи весну,
Щодня, щомить ніжніше любим
Старовину й молодизну, –
Усе, що тратимо і губим.
Несе година кожна рани,
що з них росте життя нове...
«Цветок увядший, безуханный»
Нетлінно в пам’яті живе!
http://www.etnolog.org.ua
|