Дві пам’ятки української юридичної лексикографії – словник «Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Oesterreichs. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe» та «Німецко-руский словар висловів правничих і адміністрацийних» К. Левицького
У статті розглянуто спроби укладання юридично-адміністративних термінологічних словників української мови в Галичині в другій половині ХІХ ст. Проаналізовано семантичні групи й граматичні особливості двох лексикографічних праць цього періоду....
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2009
|
| Назва видання: | Лексикографічний бюлетень |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43669 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дві пам’ятки української юридичної лексикографії – словник «Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Oesterreichs. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe» та «Німецко-руский словар висловів правничих і адміністрацийних» К. Левицького / І. Даценко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2009. — Вип. 18. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-43669 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-436692013-05-09T03:06:09Z Дві пам’ятки української юридичної лексикографії – словник «Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Oesterreichs. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe» та «Німецко-руский словар висловів правничих і адміністрацийних» К. Левицького Даценко, І. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика У статті розглянуто спроби укладання юридично-адміністративних термінологічних словників української мови в Галичині в другій половині ХІХ ст. Проаналізовано семантичні групи й граматичні особливості двох лексикографічних праць цього періоду. 2009 Article Дві пам’ятки української юридичної лексикографії – словник «Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Oesterreichs. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe» та «Німецко-руский словар висловів правничих і адміністрацийних» К. Левицького / І. Даценко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2009. — Вип. 18. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43669 811.161.2'373.374 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| spellingShingle |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Даценко, І. Дві пам’ятки української юридичної лексикографії – словник «Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Oesterreichs. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe» та «Німецко-руский словар висловів правничих і адміністрацийних» К. Левицького Лексикографічний бюлетень |
| description |
У статті розглянуто спроби укладання юридично-адміністративних термінологічних словників української мови в Галичині в другій половині ХІХ ст. Проаналізовано семантичні групи й граматичні особливості двох лексикографічних праць цього періоду. |
| format |
Article |
| author |
Даценко, І. |
| author_facet |
Даценко, І. |
| author_sort |
Даценко, І. |
| title |
Дві пам’ятки української юридичної лексикографії – словник «Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Oesterreichs. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe» та «Німецко-руский словар висловів правничих і адміністрацийних» К. Левицького |
| title_short |
Дві пам’ятки української юридичної лексикографії – словник «Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Oesterreichs. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe» та «Німецко-руский словар висловів правничих і адміністрацийних» К. Левицького |
| title_full |
Дві пам’ятки української юридичної лексикографії – словник «Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Oesterreichs. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe» та «Німецко-руский словар висловів правничих і адміністрацийних» К. Левицького |
| title_fullStr |
Дві пам’ятки української юридичної лексикографії – словник «Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Oesterreichs. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe» та «Німецко-руский словар висловів правничих і адміністрацийних» К. Левицького |
| title_full_unstemmed |
Дві пам’ятки української юридичної лексикографії – словник «Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Oesterreichs. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe» та «Німецко-руский словар висловів правничих і адміністрацийних» К. Левицького |
| title_sort |
дві пам’ятки української юридичної лексикографії – словник «juridisch-politische terminologie für die slavischen sprachen oesterreichs. deutsch-ruthenische separat-ausgabe» та «німецко-руский словар висловів правничих і адміністрацийних» к. левицького |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43669 |
| citation_txt |
Дві пам’ятки української юридичної лексикографії – словник «Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Oesterreichs. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe» та «Німецко-руский словар висловів правничих і адміністрацийних» К. Левицького / І. Даценко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2009. — Вип. 18. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT dacenkoí dvípamâtkiukraínsʹkoíûridičnoíleksikografííslovnikjuridischpolitischeterminologiefurdieslavischensprachenoesterreichsdeutschruthenischeseparatausgabetanímeckoruskijslovarvislovívpravničihíadmínístracijnihklevicʹkogo |
| first_indexed |
2025-07-04T02:05:12Z |
| last_indexed |
2025-07-04T02:05:12Z |
| _version_ |
1836680178039783424 |
| fulltext |
ДВІ ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЮРИДИЧНОЇ ЛЕКСИКОГРАФІЇ – СЛОВНИК
«JURIDISCH-POLITISCHE TERMINOLOGIE FÜR DIE SLAVISCHEN SPRACHEN
OESTERREICHS. DEUTSCH-RUTHENISCHE SEPARAT-AUSGABE» ТА «НІМЕЦКО-
РУСКИЙ СЛОВАР ВИСЛОВІВ ПРАВНИЧИХ І АДМІНІСТРАЦИЙНИХ»
К. ЛЕВИЦЬКОГО
© Ігор Даценко, 2009
к. філол. н., Віденський університет (Австрія, Відень)
УДК 811.161.2'373.374
У статті розглянуто спроби укладання юридично-адміністративних термінологічних
словників української мови в Галичині в другій половині ХІХ ст. Проаналізовано семантичні групи
й граматичні особливості двох лексикографічних праць цього періоду.
Словник «Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Oesterreichs. Deutsch-
ruthenische Separat-Ausgabe» («Юридично-політична термінологія слов’янських мов. Окреме
німецько-руське видання») [далі – Словник JPT] з’явився у Відні 1851 року слідом за чеським.
Ідея створення подібного словника виникла 1849 року, коли в Австрії, внаслідок революційних
подій, був конституційно закріплений статус державної мови за десятьма мовами народів імперії.
Для вироблення і кодифікації термінології державного управління була утворена спеціальна
комісія з відомих учених-славістів. Українську частину представляли Яків Головацький, Григорій
Шашкевич і Юліян Вислобоцький [8: 88]. Основний принцип, що був покладений в основу
діяльності комісії, – «усталити правничу термінологію, співзвучну духові цих мов, відповідно до
потреби сучасного законодавства та врядування, почасти взяту з давніших правничих джерел,
почасти створену з природних багатств різних говорів, на яку можна було б спиратися спершу при
виданні збірника державних законів, а відтак і в загальному щоденному вжитку» [JPT: IV]. Крім
того, робота комісії була позначена ідеєю австрославізму, тобто єдності слов'ян Середньої Європи
в межах однієї Монархії. Це зумовило, зокрема, вплив чеської й польської мов при укладанні
руської версії Словника [8: 76]. Однак руська частина, за словами М. Мозера, «відверто
протестувала проти однієї з визначальних ліній у роботі всієї комісії, тобто проти її пуристичного
налаштування», допускаючи численні запозичення, зокрема, з латини [3: 691].
Як зазначає К. Левицький у передмові до своєї праці, про яку йтиметься нижче, «злишно було
би виказовати, як великі трудности мусіла побороти руска комісия, видаючи тоту у нас першу
руску працю на поли правознавства» [Левицький: ІІІ]. Зокрема, Я. Головацький вважав, що в
основу правопису української мови має лягти етимологічний принцип. Все ж таки, автори за два
роки ззапропонували широкому загалу досить велику працю обсягом близько 300 сторінок.
Власне, спектр Словника JPT охоплював значну кількість семантичних груп, а його мова
наближалася до народної, багато що було почерпнуто з досвіду попередніх століть [9: 88].
«Німецько-український словар висловів правничих та адміністрацийних» був укладений
1892 року Костем Левицьким. Як зазначено в передмові до «Словаря…» (далі – Словника
Левицького), після видання Словника JPT «по упливі сорока літ, видана ними [авторами JPT –
І.Д.] термінольоґія не може відповісти вимогам язиковим нашої руської мови, а то з уваги на
розвій яко мови живої, котра в житю приватнім і публичнім здобуває собі що-раз ширшу основу»
[Левицький: ІІІ]. Ініціатором створення нового видання словника юридичних термінів став
професор української філології Львівського університету Омелян Огоновський. Ідея укласти
новий словник виникла після виходу у світ 1887 року подібної чеської лексикографічної праці. З
видання Словника JPT 1851 року К. Левицький «задержав … всі тоті вислови рускі, котрі
відповідають теперішньому розвоєви рускої мови, натомісць пропустив всі вислови: несхожі з
духом рускої мови, неясні або незрозумілі» [Левицький: IV]. Для цього укладач використав
джерела української мови, зокрема пам’ятки «давного права руского, творів нових нашого руского
письменства» [там само], залучаючи видані раніше лексикографічні матеріали Є. Желехівського,
О. Партицького, Л. Чопея, спираючись також на юридичну термінологію інших слов’янських мов
– польської, чеської, російської, інколи створюючи власні слова. Крім того, укладач взяв за основу
фонетичний принцип правопису, котрий «найвірніше віддає звуки нашої рускої мови»
[Левицький: V].
Звісно, обидва словники, крім основного свого завдання – подати термінологію державного
управління й правництва, наводять ще й семантично близькі до них інші термінологічні групи.
Так, у Словнику JPT міститься соціально-економічна, військова термінологія, а також абстрактна,
медична, релігійна, сільськогосподарська, шкільна групи лексики, назви людей за родом їхньої
діяльності, слова на позначення родинних стосунків. Це дає змогу зробити висновок, що автори
словника намагалися узагальнити реалії життя Австрійської імперії й Галичини як її частини. У
багатьох випадках ішлося про явища, які в руській мові Галичини були призабуті. Тому важливим
завданням цієї розвідки є виявити традиції у формуванні глосарію. Словник Левицького окреслює
ті ж самі групи, за винятком хіба що сільськогосподарської термінології, але деякі містять значно
меншу кількість лексем, ніж у Словнику JPT.
Серед абстрактної лексики, представленої в Словнику JPT спостерігаємо такі власне українські
слова, як будова, вада, ганьба, зневага, отповдь, похоронъ, перепона, потреба, рчь, хиба, часъ,
перечити, поконати. Слово обглuдъ, вважаємо, утворене від дієслова глядіти й префікса об-, так
само, як і подана поряд лексема обôзрнье. Книжними у словникові вважаємо такі слова: ошибка,
обстоuтельство, обôзрнье, сомнительность, предпочтеніє, оукорыстованье, оусловіє,
отношеніє, крYтость, запYтаность. Тут бачимо конструкції з суфіксами -іє, -ость, -ство, які
прямо чи опосередковано свідчать про книжне походження. У слов’янському мовознавстві
існують різні думки про походження слів із цими суфіксами. Так, дослідник історії польсько-
російських мовних контактів С. Кохман, зазначає, що «формальним показником полонізму є
суфікс -ство, тоді як показником русизму є суфікс -ость» [8: 101]. У Словнику Левицького
знаходимо також лексеми цього зразка, пор.: оголошенє, обвіщенє, враженє, нерішимість,
сумнівість, хибність, однак утворені вони на базі народнорозмовної мови. Деякі з цих слів у самій
російській мові з’явилися незадовго до того. Скажімо, слово обстоятельство відоме російській
мові лише з XVIII ст. і є калькою з німецького Umstand [Фасм.: 3: 109]. Слово ошибка в російській
мові фіксується з XV ст. і іншим слов’янським мовам не відоме [Фасм.: 3: 179]. Лексему
сомнительность, очевидно, утворено від прикметника *сомнительный за допомогою суфікса -
ость. Цим суфіксом творено також іменник заперечительность, який, напевно, походить від
прикметника *заперечительный. Із суфіксом -іє утворено також слова бYдовьє, данье, запытанье,
спріuніє, значенье, позначенье, знаменованье, познаменованье. Слово бYдовье можна вважати
авторським неологізмом, оскільки з XIV ст. в українській і російській мовах існувала тільки
лексема будованье (пор. [Сл. 14: 1: 128], [СРЯ 11-17: 1: 346]). Лексему будованье подає також і
Словник Левицького. Серед вокабул Словника JPT натрапляємо також на полонізми, напр.
варYнокъ, який, проте, українській мові відомий з XVI ст. [ССУМ: 3: 182]. За полонізм вважаємо
також і лексему трвати, оскільки саме така форма відома тільки західнослов’янським мовам
[ЕСУМ: 5: 635]. Старослов’янізмом, на нашу думку, є лексема сYществовати. Серед інших слів
абстрактної семантики у Словнику Левицького знаходимо такі: анальоґія, відраза, замисл,
з’ужитє, намір, нехіть, пополох, схожість, уділ, участь, ціль, [з причини] перехвалювання,
чваньби (у Словнику JPT перехвалюваньє сu, отхвалюваньє сu, перехвалка, хвальба), нерішимість,
сумнівість, хибність. Слова уділ у Словнику JPT ще не подано, очевидно, Левицький запозичив
його з польської мови (пор. також польську версію Словника JPT), не знаходимо його і в
«Малорусько-німецькому словарі» Є. Желехівського (далі – Словник Желехівського).
Терміни на позначення понять державного управління (або адміністративні) можна
скласифікувати у такі групи:
1) найменування посад. У Словнику JPT: грамотникъ, архиварь, завдователь громади,
записователь. Словник Левицького подає значно меншу кількість лексем, наведемо кілька з них:
завідатель, управник, урядник, староста тощо;
2) найменування органів влади. У Словнику JPT: цле мїністерство; помочніи орґана полїціи. У
Словнику Левицького: відділ, уступ, уряд відстави, замкненє сойму, управа, заряд, адміністрация.
У цій групі виділимо окремо назви міністерств. У Словнику JPT натрапляємо на такі сполуки:
м.[їнїстерство] справъ заграничныхъ, вншныхъ, м.[їнїстерство] сп.[равъ] загр.[аничныхъ] и ц-
сарсвого [!] ДомY, м.[їнїстерство] бо[го]слYженіu и наYкъ тощо. У Словнику Левицького
містяться серед інших такі назви: міністерство визнань (віроісповідань), м.[іністерство]
рільництва і т.д.;
3) назви нормативно-правових актів. У Словнику JPT: посвдченье, статYтъ краєвый,
манифестъ, розпорuженье правительства, законъ, оуставъ. У Словнику Левицького:
законодавство земельне, грамота урядова, витяг, випис, виказ, приказ;
4) найменування адміністративно-територіальних одиниць. У Словнику JPT: жYпаньство,
столицu, оустройство краю. У Словнику Левицького: повіт, комітата, жупаньство;
5) назви австрійських територій. У Словнику JPT: Горица, ґрафство Горицке; кнuжество
Краины й багато ін. У Словнику Левицького ми їх майже не знаходимо, хіба що такі назви:
Австрия, Австрия горішна, Австрия долішна, Галичина всхідна.
Поряд із назвою Аbстріu привертає увагу також топонім РакYссы. У польській версії Словника
JPT, так само як і в польських версіях Вісника законів, що видавалися в Австрійській імперії
різними мовами, такої назви не знаходимо. Проте вона використовується в чеських версіях і
Словника, і Вісників. Вважаємо, що слово РакYссы автори руської версії Словника JPT
запозичили з чеської мови, пор. також лексему Rakousy у чеській версії. Однак вживання цього
топоніма в українських пам’ятках є досить давнім, його засвідчує ще Галицько-Волинський
літопис, зокрема під роком 1252 читаємо: БΟ бо ц(с)рь обьдержае Ведень землю Ракоушьскоу и
Штирьскоу, а також під роком 1254: мuтежю же бывшоу межоу силними людьми j ч(с)ть и j
волость герьцюковоу убьеного, j землю Ракушьскоу и j землю Штирьскоу. У Словнику Левицького
назву Ракусси не запропоновано. Укажемо також на те, що назву міста Salzburg в Словнику JPT
перекладено буквально: Сольноградъ. У Словнику Левицького натрапляємо на лексему Галичина,
натомість в Словнику JPT міститься сполонізована форма Галиціu. У Словнику 1851 року слово
Landtag перекладено формою Соньм, а в Словнику К. Левицького знаходимо сойм. Форма соньм,
імовірно, – богемізм, пор. у чеській версії Словника JPT міститься сполучення zemskj sejm, яке,
очевидно, походить із старослов’янського съньмъ від праслов’янського префікса sъn- ‘з, разом’ і
дієслова imati ‘брати’ [ЕСУМ: 5: 204].
Говорячи про мову адміністрацій, неможливо оминути канцеляризми й канцелярські звороти.
Серед величезної кількості, які трапляються в обох словниках, назвемо деякі з них. Так, у
Словнику JPT знаходимо такі прийменники і звороти: оусловно, пôдъ оусловіємъ, въ прилоз,
зложити що до актовъ. Прийменник взглядно фіксується в українській мові з XVII ст. [ССУМ, 4,
17] і є запозиченням зі старопольської мови wzglçdnie [там само]. Словник Левицького подає
лексему зглядно, яка, цілком імовірно, є запозиченням з попереднього словника. Форму зглядно
пояснюємо занепадом в перед приголосним. Поряд у Левицького подано лексему відносно.
Лексему дотично академічний «Словник української мови XVI – першої половини XVIIст.» не
подає, натомість тут знаходимо приклади вживання дієслова дотычитися з покликанням на
старопольську лексему dotyczyć siç у значенні ‘стосуватися’ [ССУМ: 8: 186]. У Словнику
Левицького вже натрапляємо на прийменники щодо, згідно з. Лексема околичность вперше
фіксується в XVII ст., напр.: за таковыми сведецтвами и околичностями [Картотека]. Дієслово
приложити у значенні ‘додатково включити, додати’ фіксується в українській мові з XIV ст
[Сл. 14: 2: 241]. Крім того, у Словнику JPT містяться серед інших такі іменники: предметъ,
предписъ, начеркъ, прилежаче письмо, писмо жалобне, жалоба. Цікавим є позначення поняття
‘нинішній, теперішній’ (напр., рік) – бжный. Пор. також у Словнику Левицького: справи біжучі.
Отже, у Словнику Левицького зустрічаємо також лексеми і звороти списати протокол, письмо
викликуюче, відтиск, відбиток витяг з актів, згідно з актами, впроваджене в житє.. Термін звіт
у Словнику Левицького поданий ще як справозданє, а в Словнику JPT – возвщеньє, возвстка.
Сучасний термін звіт був запропонований І. Верхратським десять років пізніше після виходу в
світ першого видання Словника Левицького [1: 90–91].
Велику кількість лексем спостерігаємо в семантичній групі «економічна лексика». Можемо
виділити такі розряди:
1) монетарна лексика й лексика, що стосується грошового обігу і банківської діяльності.
Виділимо такі лексеми із Словника JPT: банкнотъ, банковка, банкъ, валюта, вритель, выдатокъ
тощо. Серед лексем цього класу у Словнику Левицького подамо такі: позичити гроші на процент
(на відсотки), зложити гроші до каси, гіпотека;
2) лексика, яка стосується торговельної діяльності. У Словнику JPT: биржева цидYлка,
б.[иржевый] листокъ, доходы. У Словнику Левицького викуп, сплата, приріст, акциза, споживна
оплата, надплата;
3) лексика на позначення митної і податкової діяльності. У Словнику JPT: дань скарб.[ова],
мыто вывозове, мыто выходове. У Словнику Левицького: вивізне, податки, оплата вивозова
(мито), цло межикраєве тощо.
Слово пнuзницu, подане у JPT, у польській версії не вживається. Натомість німецьку лексему
Cassa перекладено польською мовою kasa, skarb, чеською – pokladnica. Проте в українській мові
полонізм пинuзь вживається приблизно з XV ст. [Сл. 14: 2: 146]. Тоді ж фіксується лексема
готовизна [ЕСУМ: 1: 576]. Походження лексеми квота до кінця не з’ясоване. Очевидно, вона
походить з італійської, англійської або німецької мов [ЕСУМ: 2: 419]. Однак вживання його в
українській мові до появи Словника не зафіксоване. Слово податок уперше трапляється в кінці
XIV ст. [Сл. 14: 2: 163]. Цікавим є вживання слова цло у значенні мито. Вважаємо його
полонізмом. У польську мову воно потрапило з німецької – Zoll [SEJP: 86]. Слово крида у значенні
‘неплатоспроможність’ запозичено з німецької мови – Crida. Лексема cryda фіксується також у
польському виданні Словника.
Юридичну лексику можемо скласифікувати в такі групи:
1) правозастосування. У Словнику JPT: отклицатель; дло сYдове; доводъ, доказъ за и противъ;
доноситель, сказатель; заключенье, оухвала сYда; обв.[инителный] свдокъ. У Словнику
Левицького: покликатися на свідка, поставити доказ, понести страту, відбути кару, брак
правних доказів, брак єства чину, позивник, жалібник, загальна книга законів цивільних;
2) юридична відповідальність. У Словнику JPT: eвuзенье, арештованье, арештъ; бYнтовникъ,
бYритель, банда, кYпа злодйска, вещь обличителна; дозоръ, казнити, оукарати кого вuзницею,
смертію. У Словнику Левицького: приманенє до злочину, принада, підбурюванє, покривдити на
правах, чести, маєтку, підкупність та ін.;
3) терміни на позначення нотаріальної діяльності. У Словнику JPT: отYмерoина (отбути,
скончити справY съ отYмерoиною); болетъ, взuти по комъ наслдіє, ддицтво. У Словнику
Левицького: спорядженє акту нотарияльного, уложенє контракту та багато ін.
Слова отYмерщина, виживне, а також вирази на зразок дитu прибране, прибрана мати
очевидно, новотвір, принаймні їх не знаходимо ні в історичних словниках української мови, ні в
польській версії аналізованого Словника. У Словнику К. Левицького слів отYмерщина, виживне
не знаходимо, натомість запропоновано слова спадок, спадщина; живленє, удержанє. Слово
спадок уперше зафіксоване у XVI ст. [Картотека]. Давнім словом є ддицтво. У формі ддизна воно
вживається з XV ст. [Сл. 14: 1: 300]. На цей час припадає і вживання лексеми тuжба у формі
тuжа [2: 493]. Слово болетъ (у Словнику К. Левицького – болета), очевидно, – запозичення з
німецької мови через польську. Пор. південно-німецьку лексему Bollette «офіційне свідоцтво», у
польській версії Словника JPT boleta. Лексему доживоття вважаємо полонізмом, пор. prawo
doїywocia у польській частині. У Левицького введено слово злодійня (пор. також у Желехівського
злодійня [Желехівський: 1: 303]), крім того, подано лексему шайка, якої ще немає в JPT, однак
зафіксована в Словнику Желехівського [Желехівський: 2: 1082].
Серед позначень політичних явищ відзначимо такі: у Словнику JPT: безначальство, безрuдъ,
безладъ; возстанье, бYнтъ; выборъ черезъ воскликъ, повстанье. У Словнику Левицького:
повстанє, бунт, централізация, з’осередненє власти, відбути панщину, депутат, посол. У межах
цієї групи лексики виділимо також дипломатичні поняття: Словник JPT фіксує такі: консYлатъ,
консYлатскій, які, очевидно, є запозиченнями з німецької мови, також дипломатъ,
великовысланникъ, амбассадоръ, дипломаціu. У Словнику Левицького є лексеми амбасадор,
посланник, справник дипльоматичний, конзулят.
Автори Словників не оминають увагою і військову лексику. Наведемо кілька прикладів зі
Словника JPT: отдати на жолнра, до войска; отпустити, роспYстити войско; ассентовати;
рота, банда, кYпа; батайлонъ, прапоръ; проводъ; кôннота, оуниформъ повседневный; часъ
слYжбы войсковои, капітYлuціu, слYжба при кôннот, кôнна, сотнu, компаніu тощо. У Левицького
виділяємо такі: бранка, побір до войска (також зафіксована форма війско), збіглець, дезертир,
втікач. У JPT запропоновано латинізм ассентованьє, у Левицького цього слова немає, натомість
Левицький подає полонізм побор (польськ. pobуr) і лексему бранка, яка у цьому ж значенні
вживається у Словнику Желехівського [Желехівський: 1: 42] (у чеському й польському виданнях
цього слова немає).
У Словнику JPT представлена також медична лексика, пор.: больницu, шпиталь; врачевство,
медицина. Слово cyrulik у значенні ‘лікар, хірург’у польській мові вживається вже в XVI ст. [SP: 3:
726]. Тому й лексему цирYликъ (JPT) вважаємо полонізмом. Натомість Словник Левицького подає
вкрай мало лексики на позначення медичної діяльності, пор.: зігнанє плоду, запобіженє
заразливим хоробам та ін.
Серед групи лексем на позначення родинних стосунків привертає увагу слово родич, яку в
Словнику JPT вжито у значенні ‘батьки’. Це саме значення засвідчує і «Словарь…» за ред.
Б. Грінченка. Як ілюстрацію подано уривок із праці «Галицько-руські народні легенди»
В. Гнатюка. Можемо зробити висновок, що слова на позначення родинних стосунків у Словнику
JPT мали народну основу. Те саме можемо сказати про Словник Левицького.
Крім лексичної наповненості, варто також розглянути деякі граматичні риси обох словників.
Морфологічні особливості Словника JPT, як уже було згадано, зумовлені переважно панівним на
той час у Галичині етимологічним принципом правопису. Тут натрапляємо на такі форми:
використання залишків перфектних форм дієслів, зокрема дієприкметникового суфікса л після
приголосного в основі: выбухлъ огень; використання суфіксів -uч-, -юч- при творенні форми
активного дієприкметника теперішнього часу: восходuча лініu; сYществYючіи, цю ж особливість
помічаємо в Словнику Левицького, напр.: позичаючий, беручий позичку, отець прибираючий;
використання пасивних дієприкметників теперішнього часу: контролюємый товаръ;
використання прислівників, знаних у староукраїнській мові: що zкъ досель (доси) было, и на даль
має такъ остати. Народнорозмовну основу мають стягнені прикметники: свойске, допытна
канцелuріu, а також використання закінчення -и у формах родового відмінка однини іменників
ІІІ відміни: свойство рчи, у Словнику Левицького – тайна сповіди. Полонізмом уважаємо
вживання частки ся при віддієслівних іменниках: отнесеніє сu взглuдомъ оуничтоженu, яке
трапляється тільки в Словнику JPT. Досі в сучасних галицьких говорах вживаються дієслова з
інфінітивами на -чи. Цю особливість фіксують Словник JPT: виречи о чмъ і Словник
К. Левицького: застерегчи. Як особливість можемо виділити написання частки ся окремо від
дієслова, пор. Словник JPT: подати сu до чего, Словник Левицького: точка від котроі мірить ся
поле копальне. Додамо ще, що в Словнику Левицького трапляється галицька алегроформа нічо: не
маю нічо против того.
Серед синтаксичних особливостей Словника JPT відзначимо використання конструкції
«прийменник о + знахідний відмінок» у значенні «про»: просьба о помилованье. Таке вживання
прийменника о зафіксовано і в Словнику Левицького, напр.: позов о узнанє служебности,
старати ся о фальшивих свідків, позов о вилученє; також у Словнику JPT в значенні «об»: кинYти
о землю.
Цей лише короткий і побіжний аналіз дає змогу зробити висновок про те, що автор словників
намагався якомога ширше залучити лексеми різних груп, що дало б змогу користувачеві
застосувати їх у різних сферах діяльності. Словник «Юридично-політична термінологія
слов’янських мов. Окреме німецько-руське видання» був чи не першою в історії українського
мовознавства перекладною термінологічною лексикографічною працею. Його мовна концепція
базувалася переважно на традиціях українського діловодства, які велися кілька століть, а також на
народно-розмовному ґрунті, долучаючи багатство інших слов’янських мов, що відповідало
вимогам поширеній на той час ідеї австрославізму [8: 76]. Сорок років пізніше досвід укладання
подібного словника був використаний Костем Левицьким, праця якого «Німецко-руский словар
висловів правничих і адміністрацийних» з’явилася у Львові (друге видання вийшло у Відні
1920 року). Цей словник став новим кроком у формуванні української літературної мови в
Галичині. Мовні принципи саме цієї праці лягли в основу при виданні офіційного «Вісника
законів…», починаючи з 1895 року, коли було відкинуто етимологічний правопис і українська
ділова мова вступила в нову фазу свого розвитку.
Література
1. Верхратский Іван. В справі народного язика // Літературно-науковий вістник. – Річник V, том XVIII. – Львів,
1902. – С. 90–91.
2. Історія української мови. Лексика і фразеологія. – К.: Наук. думка, 1983.
3. Мозер М. Деякі віденські причинки до вироблення українських термінологічних систем // Мозер М.
Причинки до історії української мови / За загальною редакцією Сергія Вакуленка. – Харків, 2008. – С. 684–
717.
4. Мозер М. Українська («руська») версія «Общого Встника законовъ державныхъ и правительства» (1849–
52 рр.), «Встника законовъ державныхъ для королевствъ и кравъ въ державнфй дум заступленныхъ» (1870–
95/96 рр.) і «Вістника законів державних для королївств і країв заступлених в радї державній» (1895/96–
1918 рр.) // Мозер М. Причинки до історії української мови / За загальною редакцією Сергія Вакуленка. –
Харків, 2008. – С. 667–683.
5. Німчук В. Прийменник // Історія української мови. Морфологія / Відп. ред. В. Німчук. – К., 1978. – С. 432–
442.
6. Петрунин В. О. Из истории письменно-деловой речи (существительные со значением отвлеченного действия
на -ние / -ение и качества на -ость, -ство в юридических кодексах древней Руси и Петровской эпохи) //
Функциональные и социальные разновидности русского литературного языка XVIII в. Сборник научных
трудов / Ответственный редактор докт. филол. наук В. В. Замкова. – Ленинград: Наука, Ленинградское
отделение, 1984. – С. 58–65.
7. Kochmann S. Polsko-rosyjskie kontakty jкzykowe w zakresie sіownictwa w XVII wieku. – Wrocіaw: Prace OTPN,
„Ossolineum», 1967.
8. Michael Moser. Prьfsteine des Austroslavismus: Das "Allgemeine Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt fьr das
Kaiserthum Oesterreich" und die "Juridisch-politische Terminologie fьr die slawischen Sprachen Oesterreichs", in:
Crossroads of Cultures: Central Europe, ed.: I. Pospнљil. – Brno 2002.
Джерела
ЕСУМ Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні;
Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1982.
Желехівський Малоруско-нїмецкий словар. Уложив Євгений Желеховский. Т. 1 – Львів, 1886; Малоруско-
нїмецкий словар. Уложили Євгений Желеховский і Софрон Недїльский. Т. 2 – Львів, 1886.
Картотека Картотека «Словника української мови XVI – першої половини XVII ст.», яка зберігається у
відділі української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України у Львові.
Левицький Німецко-руский словар висловів правничих і адміністрацийних. Уложив Д-р Кость Левицкий.
Накладом Наукового Тов. ім. Шевченка у Львові. – Львів, 1893.
Сл. Гр. Словарь української мови: В 4 т. / НАН України; Інститут української мови / Борис Дмитрович
Грінченко (упоряд. з дод. власного матеріалу) – К.: Наук. думка, 1996.
Сл. 14 Словник староукраїнської мови XIV – XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин, У. Я. Єдлінська,
В. Л. Карпова, І. М. Керницький, Л. М. Полюга, Р. Й. Керста, М. Л. Худаш. – К.: Наук. думка,
1977–1978. – Т. 1–2.
СРЯ 11-17 Словарь русского языка XI – XVII вв. – М.: Наука, 1975–2002. – Вып. 1–26.
ССУМ Словник української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст. – Л., 1994 – 2006. – Вип. 1–13.
Фасм. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Перевод с немецкого и дополнения члена-
корреспондента АН СССР О. Н. Трубачева. Под редакцией и с предисловием проф. Б. А. Ларина.
Издание второе, стереотипное. В четырех томах. М.: Прогресс, 1986. – Тома I–IV.
JPT Juridisch-politische Terminologie fьr die slavischen Sprachen Oesterreichs. Von der Comission fьr
slavische juridisch-politische Terminologie. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe. Wien, Aus der
kaiserlich-kцniglichen Hof- und Staatdruckerei 1851.
SEJP Boryњ Wiesіaw. Sіownik etymologiczny jкzyka polskiego. Krakуw. Wydawnictwo literackie 2005.
SP Sіownik polszczyzny XVI wieku, Wrocіaw-Warszawa-Krakуw. – 1968. – Т. 1–21.
|