Реалізація образності прикметників-інтенсифікаторів в художньому дискурсі
В статті розглядається образність прикметників-ітенсифікаторів, які стосуються номінацій образів фізичної та природної сфер, добра і зла, образів неможливого та емоційно-вольової сфер. Образність трактується як здатність слова виявляти властивість мовного знака, що несе елементи конкретного і тісно...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України
2012
|
| Назва видання: | Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43707 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Реалізація образності прикметників-інтенсифікаторів в художньому дискурсі / О.О. Кравцова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — К.: Логос, 2012. — С. 186-191. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-43707 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-437072013-05-15T03:06:51Z Реалізація образності прикметників-інтенсифікаторів в художньому дискурсі Кравцова, О.О. В статті розглядається образність прикметників-ітенсифікаторів, які стосуються номінацій образів фізичної та природної сфер, добра і зла, образів неможливого та емоційно-вольової сфер. Образність трактується як здатність слова виявляти властивість мовного знака, що несе елементи конкретного і тісно пов'язана з такими поняттями як "мотивованість", "оцінка", "експресивність", "емоційне забарвлення". В статье рассматривается образность прилагательных-интенсификторов, касающаяся номинаций образов физической и пиродной сфер, дбра и зла, образов невозможного и эмоционально-волевой сфер. Образность слова трактуется как способность слова проявлять свойства языкового знака, который несет элементы конкретного и тесно связан с такими понятиями как "мотивированность", "оценка", "экспресcивность", "эмоциональная окраска". This article deals with adjectives-intensifiers, which relate to the nomination of physical and natural sphere images, good and evil, images of impossible and emotionally-volitional spheres. Figurativeness is interpreted as the capacity of the word to express property of a language sign which has elements of concrete existence and is closely connected with such concepts as "motivation", "evaluation", expression", "emotion". 2012 Article Реалізація образності прикметників-інтенсифікаторів в художньому дискурсі / О.О. Кравцова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — К.: Логос, 2012. — С. 186-191. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. ХХХХ-0006 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43707 821.11–1=03.111=161.2 uk Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
В статті розглядається образність прикметників-ітенсифікаторів, які стосуються номінацій образів фізичної та природної сфер, добра і зла, образів неможливого та емоційно-вольової сфер. Образність трактується як здатність слова виявляти властивість мовного знака, що несе елементи конкретного і тісно пов'язана з такими поняттями як "мотивованість", "оцінка", "експресивність", "емоційне забарвлення". |
| format |
Article |
| author |
Кравцова, О.О. |
| spellingShingle |
Кравцова, О.О. Реалізація образності прикметників-інтенсифікаторів в художньому дискурсі Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи |
| author_facet |
Кравцова, О.О. |
| author_sort |
Кравцова, О.О. |
| title |
Реалізація образності прикметників-інтенсифікаторів в художньому дискурсі |
| title_short |
Реалізація образності прикметників-інтенсифікаторів в художньому дискурсі |
| title_full |
Реалізація образності прикметників-інтенсифікаторів в художньому дискурсі |
| title_fullStr |
Реалізація образності прикметників-інтенсифікаторів в художньому дискурсі |
| title_full_unstemmed |
Реалізація образності прикметників-інтенсифікаторів в художньому дискурсі |
| title_sort |
реалізація образності прикметників-інтенсифікаторів в художньому дискурсі |
| publisher |
Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України |
| publishDate |
2012 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43707 |
| citation_txt |
Реалізація образності прикметників-інтенсифікаторів в художньому дискурсі / О.О. Кравцова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — К.: Логос, 2012. — С. 186-191. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
| series |
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи |
| work_keys_str_mv |
AT kravcovaoo realízacíâobraznostíprikmetnikívíntensifíkatorívvhudožnʹomudiskursí |
| first_indexed |
2025-07-04T02:09:36Z |
| last_indexed |
2025-07-04T02:09:36Z |
| _version_ |
1836680454434979840 |
| fulltext |
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
186
УДК 821.11–1=03.111=161.2
Кравцова О.О., к.ф.н.
РЕАЛІЗАЦІЯ ОБРАЗНОСТІ ПРИКМЕТНИКІВ-ІНТЕНСИФІКАТОРІВ
В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ
This article deals with adjectives-intensifiers, which relate to the nomination of physical and
natural sphere images, good and evil, images of impossible and emotionally-volitional spheres.
Figurativeness is interpreted as the capacity of the word to express property of a language sign
which has elements of concrete existence and is closely connected with such concepts as
"motivation", "evaluation", expression", "emotion".
Key words: the word image, intensifier, intensification, emotionality, evaluation.
В статье рассматривается образность прилагательных-интенсификторов, касающаяся
номинаций образов физической и пиродной сфер, дбра и зла, образов невозможного и
эмоционально-волевой сфер. Образность слова трактуется как способность слова проявлять
свойства языкового знака, который несет элементы конкретного и тесно связан с такими
понятиями как "мотивированность", "оценка", "экспресcивность", "эмоциональная окраска".
Ключевые слова: образность слова, интенсификатор, интенсификация, оценка, эмоциональность.
В статті розглядається образність прикметників-ітенсифікаторів, які стосуються
номінацій образів фізичної та природної сфер, добра і зла, образів неможливого та емоційно-
вольової сфер. Образність трактується як здатність слова виявляти властивість мовного
знака, що несе елементи конкретного і тісно пов'язана з такими поняттями як
"мотивованість", "оцінка", "експресивність", "емоційне забарвлення".
Ключові слова: образність слова, інтенсифікатор, інтенсифікація, оцінка, емоційність.
Дискурс, який розуміють в широкому смислі як спілкування за допомогою
текста, може розглядатися з різних позицій в зв'язку з тим, що різні
комунікативні ситуації вимагають різних типів розуміння та інтерпретації.
Будь-яка комунікація здійснюється в відповідності до того стандарту, який
очікується. Для креативного спілкування, прототиповим видом якого є
художня комунікація, перш за все, характерна непобутова тематика;
парадоксальність; ціннісна насиченість перцептивних образів, які лежать в
його основі; спрямованість на надчуттєвий досвід; інтерпретативна глибина;
багатомірність; атрактивність для носіїв культури та неочікуваність висновків.
Креативне спілкування дає учасникам комунікації неповторне відчуття
інтелектуального задоволення. Воно виникає з потреби виразити свій
внутрішній світ. Креативність суверенна, її неможливо форсувати [5, с. 8–32, 62].
Розрізняють три форми поетичної думки: поетичне слово, словесний образ
і форми організації їх в єдине ціле в художньому творі. Це наводить на думку,
що можливо встановити певну ієрархію образів. Перш за все, це словесні
образи, які вступають в певну взаємодію між собою і утворюють метаобрази
першого порядку. Сукупність цих образів і їх відношень утворює метаобрази
другого порядку і так далі, поки не утворюється кінцевий образ – "ідея твору"
[8, с. 38–41].
© Кравцова О.О., 2012
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
187
Структури, які утворюють концептуальну систему людини, мають своїм
джерелом чуттєвий досвід і осмислюються в його термінах; більш того, ядро
концептуальної системи безпосередньо базується на сприйнятті, рухах тіла,
досвіді фізичного і соціального характеру. Мислення є образним в тому
розумінні, що поняття, які не базуються безпосередньо на досвіді,
використовують метафору, метонімію, ментальні образи – все це виходить за
межі буквального відображення або репрезентації зовнішньої реальності,
дозволяє мислити абстрактно і виводити розум за межі того, що ми можемо
побачити і відчути. Здатність уяви, як і мислення, є втіленою оскільки
метафора, метонімія і образи базуються на досвіді і часто чуттєвому досвіді
[7, с. 13] Розгортання образно-перцептивної сторони концепта допускає його
інтерпретацію у вигляді емблематичного, алегоричного або символічного
образу в залежності від комунікативної мети. Особливістю художнього дискурсу
є його тяжіння до символічності. Художній символ є конкретним образом, що
породжує відкриту систему ціннісно насичених асоціацій [5, с. 32, 59].
Поняття образності, з одного боку, пов'язано зі стилістичними
особливостями художнього мовлення, а з іншого боку – з семантикою, яка
трактує образність як семантичну властивість мовного знака, його здатність
виразити певний зміст за допомогою цілісного наочного уявлення. Як форма і
продукт суб'єктивного відображення об'єктивної реальності, образ
об'єктивується в мові. Закріплюючись в мовних знаках, образ є результатом
відбору і впорядкування інформації, яка сприймається і передається в процесі
спілкування як суспільне надбання.
В традиційній лінгвістиці образність розглядається як один з компонентів
конотації (додатковий зміст слова або виразу), його супроводжуючі
семантичні або стилістичні відтінки, які нашаровуються на основне значення і
служать для вираження різного роду експресивно-емоційно-оцінних обертонів,
надаючи висловлюванню тотожність, грайливість, невимушеність,
фамільярність тощо [2, с. 203–204]. При цьому, підкреслюється існування
тісного зв'язку між різними компонентами конотації: емоційністю, оцінкою,
стилістичним забарвленням та образністю.
Згідно з іншою точкою зору, образний компонент слова існує поряд з
денотативним та конотативним значенням слова. Розуміння значення слова як
форми узагальнення, яка є дериватом дійсності, передбачає можливість
організації образів і символів у стійку систему відношень, яка функціонує як
категоріальна система, що дублює або заміщує в деяких ситуаціях
категоріальну систему природної мови. Невербальні значення, як і мовні
значення, будучи елементами різних семіотичних систем, мають різні рівні
категоризації.
Експериментально доведено, що зміст слова може зберігатися в пам'яті і у
вигляді певного вербального коду, і у формі образа. Це дало можливість
сформулювати теорію подвійного кодування і висловити припущення, що
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
188
образність не є елементом конотації, а являє собою невід'ємний компонент
значення слова і, подібно іншим компонентам значення, може займати різне
положення в семантичній структурі слова і входити в число основних або
прихованих елементів. Тобто, будь-яке слово, маючи в своєму значенні
образну сему, здатне в певних контекстуальних умовах актуалізувати її і
вивести до складу основних [9].
Дослідження предметно-чуттєвого компонента структури слів з різним
рівнем образності показало, що він є комплексним утворенням і в ньому
закладений весь сенсомоторний досвід людини. Представляється, що образний
компонент є однією із складових предметно-чуттєвого компонента слова [4].
Згідно з концепцією корпореальної семантики Х.Рутфора, невербальні знаки
як елементи тактильного, смакового, зорового, слухового та інших видів
перцептивного досвіду людини і їх фантазійні варіанти складають глибинну
струтуру мови, а значення є асоціацією між невербальними і вербальними
знаками [12, с. 4].
Інша точка зору базується на тому, що не лише смисл слова але і його
форма визначають таку властивість слова як образність. Етимологічні
дослідження показали, що в англійській мові найбільшу образність виявляють
слова германського походження, а найменшу – латинського. Крім того, зі
зменшенням числа морфем зростає образність слова [11, с. 157–168].
В лінгвістиці поняття образності тісно пов'язано з такими поняттями як
"мотивованість", "оцінність", "експресивність" та "емоційність". Лексична
образність розглядається як здатність слова виявляти семантичну властивість
мовного знака, яка полягає у вираженні певного змісту. Такий знак несе обазну
інформацію як слово, що зберігає елементи конкретного. Найважливішими
елементами образності є наглядність як конкретно-чуттєвий образ предмета,
зафіксований в свідомості та яскравість [6; 3]. Одним з основних лінгвістичних
засобів створення образності є смислова двоплановість компонента, яка
виникає при його семіотичній переорієнтації, при одночасному суміщенні в
одному мовному знаці його старих і нових гноселогічних зв'язків [14, с. 4; 1].
Серед прикметників інтенсифікуючого характеру значний пласт лексики
складають слова, які стосуються номінацій образів фізичної та природної сфер,
добра і зла, відношення до норми, образів неможливого.
Природна та фізична сфера – це об'єктивна реальність, що існує
незалежно від свідомості людини: інтенсивні природні явища, великі фізичні
параметри, крайні межі температурної шкали, відношення до номи і тому
подібне. Все це викликає в свідомості індивіда певні уявлення у вигляді
схем, яскравих картинок, на фоні яких сприймається предметно-речовий і
понятійно-логічний зміст:
deep: strong, great, intense, extreme (deep sorrow, remorse);
iron: like iron, hard or strong, unyielding (iron will, iron discipline);
enormous: extremely large, huge, outrageous (enormous influence;
abysmal: very great, profound, immeasurable (abysmal ignorance, despair);
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
189
cosmic: vast (cosmic sadness);
flaming: like a flame, very bright, brilliant, showing or arousing strong
feeling, violent (flaming desire).
Образність є відображенням суб'єктивного досвіду індивіда. В ряді робіт
показано, що образність корелює з поняттям "конкретність". Такий показник
як "ефект конкретності"характеризує легкість формування номінативною
одиницею мисленнєвого образа [13]. В процесі сприйняття, крім
безпосередньої характеристики предмета, здійснюється і його емоційна оцінка,
яка лежить в основі асоціативної співвіднесеності ознаки з образом, що
виявляє зовнішню і внутрішню схожість з тим, чи іншим явищем. Існує
технічний прийом, який полягає в тому, що якщо при тлумаченні слова можна
ввести слова "схожий", "такий, що нагадує", то дане слово є образним.
Так, ряд прикметників-інтенсифікаторів пов'язані з уявленням про такі
поняття як "добро" і "зло". Добро і зло є морально-етичними категоріями, в
яких виражаються ціннісні орієнтації того чи іншого соціуму. Добро є благом і
втіленням позитивного, морального, корисного. Зло пов'язане з поганим,
гріховним, нещастям, таким, що шкодить процвітанню суспільства. Добро і
зло – це два протилежних начала: світле і темне. Абсолютним втіленням,
вершиною істинної духовності та гармонії для людини було небо і небесні
сили, а зла – його протилежність:
angelic: like angel, pure, innocent, good and lovely (angelic patience);
celestial: heavenly, divine, very good or beautiful (celestial beauty);
deadly: like death, causing death of the spirit (deadly sin, gloom, paleness);
infernal: hellish (infernal heart).
Велику групу складають прикметники-інтенсифікатори, пов'язані з
образами неможливого як формою суб'єктивного відображення об'єктивної
реальності, яка несе в собі об'єктивну інформацію про наявність обставин, що
виключають перетворення можливості в дійсність. Такі образи відображають
глибинні зв'язки явищ і потребують продуктивної уваги:
indescribable: that can't be described, beyond description (indescribable
beauty);
inflexible: firm, unyielding, steadfast (inflexible will, courage);
insuperable: that can't be passed over or overcome (insuperable difficulty).
Інші прикметники-інтенсифікатори представляють клас образів емоційно-
вольової сфери. Емоційна оцінка явища лежить в основі асоціативної
співвіднесеності ознаки з образом, який виявляє в свідомості індивіда
зовнішню і внутрішню подібність з цим явищем:
fervent: showing warmth of feeling, ardent, hot, glowing (fervent desire,
hatred);
furious: extremely angry or annoyed, violent, wild, unrestrained (furious
speed);
rabid: unreasonably extreme, fanatical, raging (rabid idealist, hatred).
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
190
До емоційної лексики відноситься велика кількість слів. В процесі
спілкування індивід виражає за допомогою таких слів не лише своє
суб'єктивне ставлення до оточуючої дійсності, але і проявляє свої емоції,
створює резонуючий образ. Як екстралінгвістичне явище , емоційна оцінка
проявляється у вигляді почуттів та емоцій індивіда. Як мовне явище, вона
закріплена в семантиці мовного знака і виступає як позитивна (пейоративна)
або негативна (меліоративна) оцінка. Відображаючи дійсність, індивід вводить
таким чином у відображувані образи суб'єктивно-емоційне враження.
Таким чином, серед засобів вираження інтенсивності значний пласт
лексики складають прикметники, які виявляють здатність до об'єднання в
певні типи образів. Серед них найбільшу групу утворюють прикметники, які є
генетично похідними і характеризуються семантичною розчленованістю свого
значення, а їх семантична сутність спрямована на вираження ознак через
вказівку на зв'язок з певним предметом і при тлумаченні яких можна ввести
слова "схожий", "такий, що нагадує".
Література
1. Акуленко В.В. Лексические средства выражения интенсивности качественного признака в
современном русском языке (на материале прилагательных): автореф. дис. … канд. филол. наук: спец.
10.02.01 "Русский язык" / Виктория Валерьевна Акуленко; КГУ им. Т.Г. Шевченко. – К., 1987. – 25 с.
2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов/Ольга Сергеевна Ахманова. – [изд.2-е,
стер.]. –М.: УРСС: Едиториал УРСС, 2004. –571 с.
3. Блинова О.И. Образность как категория лексикологии / Ольга Иосифовна Блинова
// Экспресивность лексики и фразеологии: межвуз. сб. науч. тр. / отв. ред. К.А. Тимофеев.
– Новосибирск: Новосиб. ун-т, 1983. – С. 3–11.
4. Карасева Е.В. Предметно-чувственный компонент значения слова как живого знания:
автореф. дис. … канд. филол. наук: спец. 10.02.19 "Теория языка" / Екатерина Викторовна Карасева;
ГОУ ВПО "Тверской гос. ун-т". – Тверь, 2007. –16 с.
5. Карасик В.И. Языковая кристаллизация смысла / Владимир Ильич Карасик. – М.: Гнозис,
2010. –351 с.
6. Лаврентьева Н.Б. О мотивированности как характерном признаке образных слов
// Актуальные проблемы лексикологии и словообразования: сб. науч. тр. / отв. ред. К.А. Тимофеев.
– Новосибирск: Новосиб. ун-т, 1978. – Вып. 7. – С. 59–69.
7. Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи. Что категории языка говорят нам о
мышлении / Джордж Лакофф [пер. с англ. И.Б. Шатуновского]. – М.: ИДТК Гнозис, 2011. – Кн. 1:
Разум вне мамашины. – 2011. – 512 с.
8. Мороховский А.Н. Стилистика английского языка: учеб. пос. для студ. ин-тов и фак. иностр. яз.
/ Морохоский А.Н., Воробьева О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. – К.: Вища школа., 1984. – 247 с.
– (Стилистика английского языка).
9. Pavio A. Concreteness, imagery and meaningfulness, values for 925 nouns / A. Pavio, J.C. Juille,
S.A. Madigan // J. of Experimental Psychology. – 1968. – Vol. 76, № 1. – P. 1–25.
10. Петренко В.Ф. Основы психосемантики / Виктор Федорович Петренко. – СПб.: Питер,
2005. – 480 с.
11. Relly J. Formal Distinctiveness of High-and-Low Image Ability Nouns: Analyses and Theoretical
Implications / J. Relly, J. Kean // Cognitive science. –2007. – Vol. 31. – P. 157–168.
12. Ruthrof H. The Body in Language / Horst Ruthrof. – London: Cassell, 2000. –193 c.
13. Сазонова Т.Ю. Моделирование процессов идентификации слова человеком:
психолингвистический подход / Татьяна Юрьевна Сазонова. – Тверь: Тверск. Гос. ун-т, 2000. – 134 с.
14. Сологуб Ю.П. Образность фразеологизмов и фразеологическая номинация // Фразеологическая
номинация: особенности семиотики фразеологизмов: сб. науч. тр. – Ростов н/Д: РГПИ, 1989. – С. 4–19.
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
191
References
1. Akulenko V.V. Leksicheskie sredstva vyrazheniia intensivnosti kachestvennogo priznaka v
sovremennom russkom iazyke (na materiale prilagatelnykh): avtoref. dis. … kand. filol. nauk: spets.
10.02.01 "Russkii iazyk"/Viktoriia Valer'evna Akulenko; KGU im. T.G. Shevchenko. – K., 1987. – 25 s.
2. Akhmanova O.S. Slovar' lingvisticheskikh terminov / Olga Sergeevna Akhmanova. – [izd. 2-e,
ster.] – M.: URSS: Editorial URSS, 2004. – 571 s.
3. Blinova O.I. Obraznost' kak kategoriia leksikologii / Olga Iosifovna Blinova // Ekspresivnost'
leksiki i fraseologii: mezhvuz. sb. nauch. tr. / otv. red. K.A. Timofeev. – Novosibirsk: Novosib. un-t, 1983.
– S. 3–11.
4. Karaseva E.V. Predmetno-chuvstvennyi component znacheniia slova kak zhivogo znaniia: avtoref.
dis. … kand filol. nauk: spets. 10.02.19 "Teoriia iazyka" / Ekaterina Viktorovna Karaseva; GOU VPO
"Tverskoi gos. un-t". Tver', 2007. – 16 s.
5. Karasik V.I. Iazykovaia kristallizatsiia smysla / Vladimir Illich Karasik. – M.: Gnozis, 2010. – 351 s.
6. Lavrent'eva N.B. O motivirovannosti kak kharakternom priznake obraznykh slov // Aktual'nye
problemy leksikologii i slovoobrazovaniia: sb. nauch. tr. / otv. red. K.A. Timofeev. – Novosibirsk: Novosib.
un-t, 1978. – Vyp. 7. – S. 59–69.
7. Lakoff Dzh. Zhenshchiny, ogon' i opasnye veshchi. Chto kategorii iazyka govoriat nam o
myshlenii / Dzhordzh Lakoff [per. s angl. I.B. Shatunovskogo]. – M.: IDTK Gnozis, 2011. – Kn. 1: Razum
vne mashiny. – 2011. – 512 s.
8. Morokhovskii A.N. Stilistika angliiskogo iazyka: ucheb. pos. dlia stud. un-tov i fak. inostr. iaz.
/ Morokhovskii A.N., Vorob'eva O.P., Likhosherst N.I., Timoshenko Z.V. – K.: Vyshcha shkola., 1984. – 247 s.
9. Pavio A. Concreteness, imagery and meaningfulness, values for 925 nouns / A. Pavio, J.C. Juille,
S.A. Madigan // J. of Experimental Psychology. – 1968. – Vol. 76, № 1. – P. 1–25.
10. Petrenko V.F. Osnovy psikhosemantiki / Viktor Fedorovich Petrenko. – SPb.: Piter, 2005. – 480 s.
11. Relly J. Formal Distinctiveness of High-and-Low Image Ability Nouns: Analyses and Theoretical
Implications / J. Relly, J. Kean // Cognitive science. – 2007. – Vol. 31. – P. 157–168.
12. Ruthrof H. The Body in Language / Horst Ruthrof. – London: Cassell, 2000. –193 p.
13. Sazonova T.Iu. Modelirovanie protsessov identifikatsii slova chelovekom: psikholingvisticheskii
podhod/Tat'iana Iur'evna Sazonova. – Tver': Tversk. Gos. un-t, 2000. – 134 s.
14. Sologub Iu.P. Obraznost' frazeologizmov i frazeologicheskaia nominatsiia // Frazeologicheskaia
nominatsiia: osobennosti semiotiki frazeologizmov: sb. nauch. tr. – Rostov n/D: RGPI, 1989. – S. 4–19.
|