Неофіційний іменник сім’ї: лексичні ознаки

У статті проаналізовано неофіційний іменник сім’ї школяра. Матеріал для дослідження – індивідуальні прізвиська брата, сестри, матері та батька респондентів – отримано шляхом опитування учнів Львівщини. Розкрито лексичні особливості антропонімів, систематизовано їх групи, підгрупи. У результаті опиту...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Чучвара, А.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2012
Назва видання:Ономастичні науки
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43756
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Неофіційний іменник сім’ї: лексичні ознаки м/ А.П. Чучвара // Ономастичні науки. — 2012. — № 4. — С. 14-18. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-43756
record_format dspace
spelling irk-123456789-437562013-05-17T03:08:03Z Неофіційний іменник сім’ї: лексичні ознаки Чучвара, А.П. Антропонимика У статті проаналізовано неофіційний іменник сім’ї школяра. Матеріал для дослідження – індивідуальні прізвиська брата, сестри, матері та батька респондентів – отримано шляхом опитування учнів Львівщини. Розкрито лексичні особливості антропонімів, систематизовано їх групи, підгрупи. У результаті опитування зроблено висновок про те,що лексична база прізвиськ представлена відапелятивними та відонімними назвами. В статье проанализированы прозвища семьи школьника. Материал исследования – индивидуальные прозвища брата, сестры, матери и отца респондентов – получен методом анкетирования школьников Львовской области. Рассмотрены лексические особенности антропонимов, систематизированы их группы, подгруппы. В результате опроса сделан вывод о том, что лексическая база прозвищ представлена отапелятивными и отонимными названиями. The article analyses nicknames in the pupil’s family. The material for investigation, individual nicknames of a respondent’s brother, sister, mother and father were obtained by interviewing the pupils in Lviv region. Lexical features of anthroponyms were disclosed and their groups, subgroups were systematized. On the basis of the opinion poll it has been concluded that the lexical basis of nicknames is represented by names that derive from common and personal names 2012 Article Неофіційний іменник сім’ї: лексичні ознаки м/ А.П. Чучвара // Ономастичні науки. — 2012. — № 4. — С. 14-18. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1996-8647 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43756 811.161.2’373.23 uk Ономастичні науки Інститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Антропонимика
Антропонимика
spellingShingle Антропонимика
Антропонимика
Чучвара, А.П.
Неофіційний іменник сім’ї: лексичні ознаки
Ономастичні науки
description У статті проаналізовано неофіційний іменник сім’ї школяра. Матеріал для дослідження – індивідуальні прізвиська брата, сестри, матері та батька респондентів – отримано шляхом опитування учнів Львівщини. Розкрито лексичні особливості антропонімів, систематизовано їх групи, підгрупи. У результаті опитування зроблено висновок про те,що лексична база прізвиськ представлена відапелятивними та відонімними назвами.
format Article
author Чучвара, А.П.
author_facet Чучвара, А.П.
author_sort Чучвара, А.П.
title Неофіційний іменник сім’ї: лексичні ознаки
title_short Неофіційний іменник сім’ї: лексичні ознаки
title_full Неофіційний іменник сім’ї: лексичні ознаки
title_fullStr Неофіційний іменник сім’ї: лексичні ознаки
title_full_unstemmed Неофіційний іменник сім’ї: лексичні ознаки
title_sort неофіційний іменник сім’ї: лексичні ознаки
publisher Інститут української мови НАН України
publishDate 2012
topic_facet Антропонимика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43756
citation_txt Неофіційний іменник сім’ї: лексичні ознаки м/ А.П. Чучвара // Ономастичні науки. — 2012. — № 4. — С. 14-18. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series Ономастичні науки
work_keys_str_mv AT čučvaraap neofícíjnijímenniksímíleksičníoznaki
first_indexed 2025-07-04T02:12:26Z
last_indexed 2025-07-04T02:12:26Z
_version_ 1836680633115475968
fulltext Λογος όνομαστική 14 Сім’я як мала соціальна група закладає куль- турні і поведінкові норми індивіда, включає його в певну систему ролей за допомогою комунікації між чоловіком та жінкою, батьками та дітьми, братами та сестрами. Вербальні та невербальні аспекти сімейно-побутової взаємодії уже роз- глянули у своїх працях С. Баранова, А. Бігарі, О. Гридасова, О. Звєрєва, В. Козлова, З. Ні- куліна, О. Проценко, Л. Солощук та ін. [1; 2; 7-9; 15-18]. Однак роль неофіційного іменника в сімейній комунікації все ще малодосліджена проблема. За об’єкт аналізу обираємо індивідуальні прізвиська брата, сестри, матері, батька. Пред- метом опису послужили лексичні особливості зібраних шляхом анкетування антропонімів. Но- визна дослідження полягає в тому, що в роботі проаналізовано недосліджену раніше лексичну базу неофіційного іменника. Щоб з’ясувати, які прізвиська використову- ються на позначення членів сім’ї, ми провели опитування учнів 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини. Інформантами стали школярі сільських, селищних та міських шкіл Буського, Городоцького, Жовківського, Зо- лочівського, Кам’янка-Бузького, Пустомитівсько- го, Радехівського, Сокальського районів Львів- ської області. З відповідей 2000 респондентів на одне із запитань анкети: “Чи знаєте Ви, яке пріз- висько має (або мав) у школі Ваш брат/сестра, а колись мама/тато” ми отримали приблизно 600 прізвиськ. Серед них – прізвиська брата (256), сестри (206), матері (78) та батька (62). В українській ономастиці немає єдиного під- ходу до класифікації неофіційних найменувань. Мовознавці, а саме: Н. Бренер, О. Вербовецька, Л. Кравченко, О. Михальчук, М. Наливайко та ін. – неодноразово зверталися до дослідження процесу формування неофіційної системи іме- нування, розкриваючи лексико-семантичну базу антропонімів; виокремлюючи різні класи лексич- них одиниць, як власних, так і загальних, які ле- жать в основі прізвиськ; аналізуючи структурно- семантичні особливості неофіційних наймену- вань відонімного та відапелятивного походжен- ня; описуючи прізвиська, пов’язані з антропоні- мами, топонімами, ергонімами, прагматонімами, хрематонімами, зоонімами [3-6; 10-14]. Аналіз лексичної бази неофіційних антро- понімів передбачає встановлення зв’язку між прізвиськом і його денотатом. Ілюстративний матеріал засвідчує, що лексичну базу прізвиськ на позначення брата, сестри, матері, батька формують відапелятивні та відонімні назви. Ві- дапелятивні прізвиська, як правило, актуалізують семантичні ознаки вихідного апелятива. Відонім- ні ж з’являються внаслідок перенесення власної назви з реалії, предмета, особи на іншу особу за допомогою найрізноманітніших асоціацій ме- УДК 811.161.2’373.23 НЕОФІЦІЙНИЙ ІМЕННИК СІМ’Ї: ЛЕКСИЧНІ ОЗНАКИ Реферат. У статті проаналізовано нео- фіційний іменник сім’ї школяра. Матеріал для дослідження – індивідуальні прізвиська брата, сестри, матері та батька респондентів – отри- мано шляхом опитування учнів Львівщини. Роз-Роз- крито лексичні особливості антропонімів, си-лексичні особливості антропонімів, си- особливості антропонімів, си- стематизовано їх групи, підгрупи. У результаті опитування зроблено висновок про те, що лек- що лек-що лек- сична база прізвиськ представлена відапелятив- ними та відонімними назвами. Ключові слова: прізвисько, номінація, моти- вація, онім, апелятив, сім’я. А. П. Чучвара АНТРОПОНИМИКА № 4, 2012 15 тафоричного чи метонімічного характеру. Так, прізвисько вербалізує процес мислення людини у стислій номінативній одиниці. 1. Відапелятивна група прізвиськ Ця група об’єднує підгрупи неофіційних на- йменувань, основою виникнення яких є назви тварин, предметів, професій, космічних тіл, ат- мосферних явищ, кольорів, рослин, овочів/фрук- тів, продуктів харчування, частин тіла людини, прізвиська, які вказують й на національну прина- лежність особи, її посаду та звання. 1. 1. Найчисленнішу підгрупу відапелятив- них назв складають прізвиська-характеристики осіб. Номінатори звертають увагу на різні влас- тивості людини, визначають її істотні, характер- ні ознаки за допомогою таких апелятивів, як: Базікало, Бігун, Вар’ят, Велікан, Висока нота, Гіциха, Гомосапінг, Енерджайзер, Заучка (2), Золотко, Красунечка, Красуня (2), Ламайстер, Лейба (неохайна), Лейзі, Лунатик, Неседючка, Майстер, Майстер на всі руки, Малалєтка, Ма- лиш, Малявка (2), Малютка, Манюня, Муся, Най- кращий друг, Оптиміст, Партизан, Позитивчик, Розумник, Розумниця, Роботяща, Рукодільниця, Силач, Свистун, Св’ятий, Скромняга, Соня (2), Сухаребрик, Тихоня (2), Холерик, Чемпіон, Шіс- тьорка, Щасливиця, Безбашна, Весела, Вушний, Груба, Грубий (3), Довгий (3), Крашений, Крутий, Кучерява, Кучерявий, Лисий, Мала (2), Маленька (3), Маленький, Малий (4), Миттєва, Патлатий, Смішний, Старенький, Старий, Тихенька. Як правило, такі прізвиська мають прозору мотивацію. Наприклад, назва Красуня, мотиво- вана значенням апелятива, позначає вродливу ді- вчину, жінку; Розумниця – мудру і знаючу; Сміш- ний – веселу, схильну до жартів людину. 1. 2. Назви тварин. Продуктивним джерелом виникнення найменувань у сім’ї школяра є й апе- лятиви, на зразок: Баран (2), Бджілка, Бджола, Бик, Білка, Білочка, Бугай, Ворона, Гедзь, Дино- завр, Жерафка, Жук, Зайка, Зайчик (4), Зайчиха, Зозуля, Кабан (2), Кабанчик, Карась, Качур, Киць, Кінь (2), Кобра, Коза, Лисиця, Лось, Метелик (2), Мишка, Муха, Ослік, Пац’є, Павлін, Піто (Пів- ень), Птічка, Пудель, Риба, Таранка, Сова (4), Тхір, Хрущ (2), Циклоп, Чебурашка (2), Щур (2) тощо. Близькими до індивідуальних прізвиськ, моти- вованих назвами тварин, є й апелятивні звертан- ня котик, зайка, киця і т. ін., які не ідентифікують особу, не несуть ніякої додаткової інформації про носія, а лише виражають пестливі відношення у вузькому колі спілкування [5, с. 114-119]. Їх пере- 114-119]. Їх пере-114-119]. Їх пере- хід у прізвиська детермінований можливістю ви- конувати функцію ідентифікації особи в колективі. Зібраний нами матеріал, представляючи на- зви тварин, характеризує внутрішні та зовнішні особливості носіїв прізвиськ. Так, ім’я Зайчик, утворене від зменшено-пестливого апелятива, позначає веселу, рухливу людину, Бджілка – пра- цьовиту, Баран – вперту, непоступливу, а Жераф- ка – високу на зріст тощо. Такі прізвиська роз- кривають асоціативне мислення школярів, їхню здатність бачити спільне між ознаками, звичка- ми, фізичними особливостями тварини і людини. Отже, метафоризація, метонімізація чи символі- зація образу тварини стає вагомою причиною по- яви неофіційних найменувань. 1. 3. Назви окремих предметів, конкретних матеріальних явищ, що сприймаються органами чуття, як-от: Барабан, Бомба, Болт, Вертоліт, Гітара, Дишлик, Кнопка (3), Кнопочка, Макітра, Мушля, Патрон, Радейко, Рейса, Сірник, Скакал- ка, Сопілка, Спічка, Флешка (7), Цвяшок, Шлапа- чок, Шило. Прізвиська розкривають компетенцію, рі- вень розуміння людиною лексичного значення апелятива, вміння асоціативно використати на- зву предмета для найменування. Так, прізвисько Барабан, утворене від апелятива барабан (удар- ний музичний інструмент), позначає людину, яка багато говорить, “барабанить”; ім’я Гітара під- креслює, що носій полюбляє музику; наймену- вання Мушля вказує на людину, яка колекціонує подібні предмети. 1. 4. Назви професій, роду занять, трудової ді- яльності: Балярина, Боксер, Ботанік (2), Водолас, Доктор, Дяк, Каратистка, Комісар, Льотчик, Матрос, Танцор (2), Танцюрист, Футболіст (2), DJ (3). Для прикладу, прізвисько Архітектор на- зиває людину, яка навчається на архітектурному факультеті; найменування Прокурор підкреслює, що носій мріє стати працівником органів проку- ратури; ім’я ж Танцюрист позначає носія, який вміє та любить танцювати. 1. 5. Загальні назви небесних, космічних тіл, атмосферних явищ. Серед назв: Веселка, Зіроч- ка, Зорька, Метеорит, Сніжинка, Сонечко (8), Сонце. Прізвисько Сонечко, утворене від змен- шено-пестливої форми апелятива, позначає при- вітну людину; ім’я Сонце підкреслює доброту жінки-матері; назва Сніжинка позначає тендітну людину. 1. 6. Назви кольорів. Лексеми, денотативним значенням яких є ознака кольору, зумовили появу таких прізвиськ, як: Белий, Бєлий, Білий, Рижий (4), Севенький, Червона, Чорна, Чорненька, Чор- ний (2) тощо. Наприклад, назви Білий, Рижий, Чорний та ін. позначають людей за кольором їх волосся. 1. 7. Назви на позначення національної при- належності людини, роду, народу, народнос- ті, нації: Італьянець, Грузин, Гуцол, Циган, Чех, Японець тощо. Логічно, що прізвисько Грузин по- значає носія, вигляд якого відповідає уявленню називача про зовнішність людей цієї національ- ності, ім’я Японець вказує на бойового хлопця, а Гуцол – на веселого, безтурботного. Λογος όνομαστική 16 1. 8. Назви на позначення продуктів харчу- вання: Бублик (2), Булочка, Вафелька, Канапочка, Катлєтка, Ковбаса, Конфетка, Оливка, Пампу- шок, Рогалик. Наприклад, прізвисько Вафелька вказує на дівчину, яка любила їсти солодощі. 1. 9. Назви рослин: Берізка, Гарбуз, Квітка (2), Квіточка (4), Троянда та ін. Так, ім’я Щавка по- значає шалену, нерозсудливу дівчину. 1. 10. Назви осіб за посадою, званням: Бос, Гетьман, Козак, Король, Куркуль, Принцеса, Цар. Прізвисько Куркуль позначає багату і жадібну людину. 1. 11. Назви овочів/фруктів: Гарбузик, Капус- та, Клубнічка, Овоч, Цибуля. Прізвисько Цибуля позначає людину, яка не любить їсти цю городню рослину. 1. 12. Назви частин тіла людини: Кулак, Зуб тощо. Наприклад, перше найменування Кулак підкреслює, що хлопець любить битися. 2. Відонімна група прізвиськ Вона об’єднує підгрупи неофіційних найме- нувань, основою виникнення яких є власні імена людей, клички тварин, назви товарних знаків, по- значення будь-яких просторів земної поверхні. 2. 1. Відантропонімна підгрупа прізвиськ, утворених від особових імен, прізвищ людей, найменувань героїв кінофільмів, мультфіль- мів тощо. Найчастіше прізвиська цієї підгрупи утворені: • від імені носія. Наприклад, прізвисько Верка утворене від імені Вероніка, Вірусенинка – Віра, Галка – Галина, Жустік – Юстина, Катюха – Ка- терина, Ксюха – Оксана, Льольо – Лілія, Настьо- ха – Анастасія, Окса – Оксана, Сніжок – Сніжа- на, Соля, Соломка – Соломія, Сонька – Софія, Христуся – Христина, Юлентус – Юлія, Андро- мед – Андрій, Валєрік – Валерій, Ванюшка – Іван, Вітьок – Віталій, Волік – Володимир, Воха – Во- лодимир, Ігарек – Ігор, Ітка – Віталік, Рока – Роман, Ромік – Роман, Сава – Ярослав, Саня – Олександр, Сливка – Славік, Юрік – Юрій, Ярік – Ярослав, Aлєx – Олег; • від прізвища носія. Ім’я Бабійчучка утворене від прізвища Бабійчук, Батючка – Батюк, Бени- сія – Бень, Беця – Беріска, Бучо – Бучковський, Вишня – Вишневська, Вовчик – Вовк, Вовчиха – Вовк, Зозулька – Зозуля, Калина – Калиновський, Коза – Козина, Мала – Малай, Маринюкова – Ма- ринюк, Жук – Жуковець, Льова – Левицький, Му- рік – Муратов, Родичка – Родич, Синичка – Си- ницький, Фадик – Фадєєв, Феданцю – Федан, Фединка – Федина, Хом’як – Хоміць, Хом’ячиха – Хоміць, Zelenui – Зеленко; • від найменувань героїв кінофільмів, муль- тфільмів. Назви: Бонд, Букіна, Володя, Гарі По- тер, Гукс, Маргоша, Рокі Бальбуа, Свєтачька, Термінатор (4), Барбі, Масяня, Павук (2). Пріз- висько Гарі Потер утворене від антропоніма, власної назви героя кінофільму, для номінації хлопця, який носить окуляри; найменування Бонд позначає дівчину, яка любить брати участь у бійках; прізвисько Маргоша утворене з метою номінації дівчини, яка має схожу з героїнею теле- серіалу зовнішність, зачіску; • від найменувань спортсменів, футболістів: Бехам, Буфон, Денді, Джерард, Карлос, Роналдо, Шумахер. Прізвиська використані для іменуван- ня носіїв, які займаються спортом, захоплюються грою у футбол; • від імен героїв казок: Дюймовочка, Золушка, Колобок (3), Хвеська тощо. Прізвисько Хвеська, утворене від власного іменування героїні казки, позначає балакучу людину, ім’я Дюймовочка вка- зує на тендітну, ніжну дівчину, а назва Колобок номінує невисоку на зріст людину, яку асоціюють з казковим персонажем; • від найменувань співаків, музикантів: Елвіс, Піпа (репер), Рікі Мартін тощо. Серед виокремлених відантропонімних назв найпродуктивнішими є прізвиська, утворені від прізвищ та власних імен людей. Трапляється, що найменування виникають на основі подвійної номінації. Антропоніми втрачають первинну но- мінативну функцію і несуть додаткове смислове навантаження [13, с. 166]. При наявності в учня певних неординарних умінь, вчинків, зовнішньої чи внутрішньої схожості з акторами, знаменитос- тями телепередач, естради, літератури тощо, мо- тивацією його прізвиська стає ім’я, прізвище чи професійний псевдонім людини, яку він нагадує. Найменування вказують і на культурно-ін- формаційний простір зацікавлень, для прикладу, спортивні вміння найчастіше отримують оцін- ку серед підлітків за допомогою загальновідо- мих та поціновуваних молоддю найменувань спортсменів. 2. 2. Відзоонімна підгрупа прізвиськ мотивова- на кличками тварин. Зібрані прізвиська, утворені від назв героїв кіно, мультфільмів, домашніх тва- рин: Джек, Кінгконг, Мейсон, Мікуся (Мікі-Ма- ус), П’ятачок, Тірекс, Ципа, Чіп, Мурзік – стають основою асоціацій з певними рисами денотата. Так, прізвисько Кінгконг походить від телевізій- ного найменування горили, людиноподібної мав- пи, і вживається для номінації фізично сильної людини, а прізвисько Мейсон, утворене від влас- ної назви свині, комедійного персонажа сучасно- го телеефіру, вказує на смішну людину. 2. 3. Відпрагматонімна підгрупа прізвиськ мо- тивована назвами сортів, марок, товарних знаків тощо. Серед назв – неофіційні найменування Дюра- сел (2), Живчик, Іриска, Чупа-чупс, M&M’s. Напри- клад, прізвисько Дюрасел, утворене від назви ТМ батарейок DURACELL, позначає активну, витрива- лу людину; ім’я Іриска виникло від власної назви цукерок, вказує на людину, яка полюбляє їсти такі цукерки. Усі запропоновані школярами назви лег- ко виявити в контексті сучасної реклами. № 4, 2012 17 2. 4. Відтопонімна підгрупа прізвиськ моти- вована назвами місцевості, регіону, міста, сели- ща, гірського масиву, пустелі, будь-якої частини поверхні Землі. Наприклад, назви: Волинська, Іра бартків, Майданська, China. Прізвисько Во- линська, утворене від топоніма Волинь, позначає людину, яка пов’язана з конкретною територією; найменування Іра бартків виникло на базі топо- німа для номінації дівчини, яка вийшла із села Бартків. Незначна кількість назв цієї підгрупи вказує на непродуктивність відтопонімної лекси- ки при творенні прізвиськ школярів. Трапляються приклади і з подвійною мотива- цією. Прізвисько Коза, утворене від антропоніма, прізвища дівчини, і від загальної назви тварини коза. Ім’я Білочка, мотивоване, як зазначено в анкеті, і прізвищем Білецька, і загальною назвою тварини – білочка, позначає дівчину, яка носить куртку білого кольору. Прізвисько Вікуся виникає від імені власниці Вікторія, а також від імені ге- роїні телесеріалу (мовляв, носій прізвиська схо- жий з героїнею улюбленого кіно) тощо. Анкетування виявляє, що мотиви виникнення прізвиськ часто невідомі інформантам. Можливо, причиною їх появи був якийсь випадок з мину- лого, який вже втратив свою актуальність. Пріз- виська, які школярі не пояснили: Салька, Суслік, Притула, Хатіко, Ляхович, Крисюк, Миша, Ма- льок, Кіт, Бем, Фіняша, Тоні, Гусь, Чіта, Бєлка, Теразіні, Карбон, Екс, Льоба, Піткін, Лєпік, Васо, Канзьола, Бака, Чуча, Магнолія, Морган, Сєйка, Пляцок, Жид, Мер, Чіко, Квасниць, Franz, Елек- тронік, Муха, Зозулька. Висновки. Лексичну базу неофіційного імен- ника сім’ї становлять відапелятивні та відонімні групи прізвиськ. Відапелятивна група прізвиськ кількісно переважає групу відонімних дериватів. Відапелятивні підгрупи антропонімів моделю- ють багатопланову характеристику осіб за до- помогою загальних назв різних тематичних роз- рядів. Істотна ознака денотата стає причиною виникнення прізвиська. Уявлення мовців про рослини, тварини, предмети матеріального чи духовного світу, їх значення в житті людини ста- ють причиною перенесення назви з певної реалії, явища, процесу на денотата. Відонімна група прізвиськ представлена ві- дантропонімною, відзоонімною, відпрагматонім- ною та відтопонімною підгрупами назв. Відан- тропонімна підгрупа прізвиськ є найпродуктив- нішою у межах відонімних дериватів. Відіменні, відпрізвищеві прізвиська, а головно найменуван- ня за іменами відомих людей відображають ха- рактерні риси найменованих осіб, сприйняття їх іншими членами соціогрупи, умови життя, тра- диції об’єднання колективу. Перспективу дослідження вбачаємо у роз- критті ролі та функцій неофіційного іменника у щоденній сімейно-побутовій комунікації сучас- ної сім’ї. ЛІТЕРАТУРА 1. Баранова С., Проценко О. Утішання в парентальному дискурсі / С. Баранова, О. Проценко // Вісник Житомирського державного університету. – Серія: Філологічні науки. – 2010. – Вип. 49.– С. 126-129. 2. Бігарі А. Дискурс сучасної англомовної сім’ї. : Автореф. дис… канд. філол. наук / А. Бігарі. – К., 2006. – 18 с. 3. Бренер Н. Відпрізвищеві прізвиська-асоціати Луганщини / Н. Бренер // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. – Серія: Мовознавство 2. – Тернопіль, 2003. – С. 18-21. 4. Вербовецька О. Неофіційні іменування жителів сучасного села (на матеріалі антропонімії сіл Ве- ликий та Малий Говилів Теребовлянського району Тернопільської області) / О. Вербовецька // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. – Серія: Мовознавство 2. – Тернопіль, 2003. – С. 28-32. 5. Вербовецька О. Індивідуальні прізвиська Тернопільщини, мотивовані назвами тварин / О. Вербо- вецька // Слов’янська філологія: Науковий Вісник Чернівецького університету. – Чернівці, 2007. – Вип. 354-355. – С. 114-119. 6. Вербовецька О. Відпрізвищеві прізвиська жителів Тернопільщини / О. Вербовецька // Studia Slo-Studia Slo- Slo-Slo- vakistica. Випуск 9: Ономастика. Антропоніміка: зб. наук. ст. – Ужгород: Видавництво Олексан-. Випуск 9: Ономастика. Антропоніміка: зб. наук. ст. – Ужгород: Видавництво Олексан-Антропоніміка: зб. наук. ст. – Ужгород: Видавництво Олексан- дри Гаркуші, 2009. – С. 109-117. 7. Гридасова О. Способи вербальної об’єктивізації стереотипних ролей дружини в англомовному сімейному конфліктному дискурсі / О. Гридасова // Вісник Житомирського державного універси- тету. – Серія: Філологічні науки. – 2010. – Вип. 45. – С. 148-151. 8. Звєрєва О. Вербальні та невербальні прояви домінуючого статусу старшого сіблінгу / О. Звєрєва // Вісник СумДу. – Серія: Філологія. – 2008. – № 1. – С. 25-29. 9. Козлова В. Засоби вираження категорії оцінки в умовах статусної асиметрії в англомовному па-злова В. Засоби вираження категорії оцінки в умовах статусної асиметрії в англомовному па- рентальному діалогічному дискурсі / В. Козлова // Вісник ХНУ. Дискурсологія і лінгвістика тек- сту. – 2009. – № 848. – С. 117-121. 10. Кравченко Л. О. Сучасні прізвиська Полтавщини / Л. О. Кравченко // Studia Slovakistica. Випуск 9: Ономастика. Антропоніміка: зб. наук. ст. – Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2009. – С. 150-158. Λογος όνομαστική 18 11. Кравченко Л. О. Сучасні індивідуальні та вуличні прізвиська як частина українського антропо- німікону / Л. О. Кравченко // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – Вип. 22. – 2009. – С. 160-170. 12. Михальчук О. Особливості формування сучасних українських прізвиськ / О. Михальчук // Науко- вий вісник Чернівецького університету. Зб. наук. пр. Слов’янська філологія. – Чернівці, 2007. – Вип. 356-359. – С. 325-328. 13. Михальчук О. Сучасні українські прізвиська: відонімні деривати / О. Михальчук // Studia Slova-Studia Slova- Slova-Slova- kistica. Випуск 9: Ономастика. Антропоніміка: зб. наук. ст. – Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2009. – С. 163-168. 14. Наливайко М. Сучасні прізвиська Верхньої Наддністрянщини / М. Наливайко // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. – Серія: Мовознавство 2. – Тернопіль, 2003. – С. 54-57. 15. Никулина З. П. О деривационных отношениях в группе “прозвища семьи” / З. П. Никулина // Оно-ых отношениях в группе “прозвища семьи” / З. П. Никулина // Оно- / З. П. Никулина // Оно-// Оно- мастическое и диалектическое словообразование Алтая. – Барнаул, 1985. – С. 76-81. 16. Проценко О. Особливості матримоніального діалогічного дискурсу / О. Проценко // Наукові за-роценко О. Особливості матримоніального діалогічного дискурсу / О. Проценко // Наукові за- О. Особливості матримоніального діалогічного дискурсу / О. Проценко // Наукові за- писки. Серія: філологічні науки. – Кіровоград, 2009. – Випуск 81 (3). – С. 413-417. 17. Проценко О. Реалізація відвертості в дискурсі сімейного спілкування [Електронний ресурс] / О. Проценко. – Доступно з: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2485 – 4/06/2011. 18. Солощук Л. Невербальні аспекти матримоніального діалогічного дискурсу / Л. Солощук // Вісник СумДу. Серія: Філологія. – 2008. – № 1. – С. 96-104. Чучвара А. П. ПРОЗВИЩА СЕМЬИ: ЛЕКСИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ В статье проанализированы прозвища семьи школьника. Материал исследования – индивидуаль-е проанализированы прозвища семьи школьника. Материал исследования – индивидуаль- ные прозвища брата, сестры, матери и отца респондентов – получен методом анкетирования школь-ов – получен методом анкетирования школь- – получен методом анкетирования школь- ников Львовской области. Рассмотрены лексические особенности антропонимов, систематизированы их группы, подгруппы. В результате опроса сделан вывод о том, что лексическая база прозвищ пред- ставлена отапелятивными и отонимными названиями («Λογος όνομαστική», № 4, 2012, с. 14-18). Ключевые слова: прозвище, номинация, мотивация, оним, апелятив, семья. Chuchvara A. P. NICKNAMES IN THE FAMILY: LEXICAL FEATURES The article analyses nicknames in the pupil’s family. The material for investigation, individual nicknames of a respondent’s brother, sister, mother and father were obtained by interviewing the pupils in Lviv region. Lexical features of anthroponyms were disclosed and their groups, subgroups were systematized. On the ba- sis of the opinion poll it has been concluded that the lexical basis of nicknames is represented by names that derive from common and personal names («Λογος όνομαστική», № 4, 2012, с. 14-18). Key words: nickname, nomination, motivation, personal name, common name, family.