Когнітивні структури репрезентації хрематонімійних знань

В запропонованій статті розглядаються основні структури репрезентації хрематонімів в ментальному лексиконі індивіда. Питання побудови моделей та схем організації ментального лексикону привертає велику увагу лінгвістів сьогодні....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Ткаченко, Г.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української мови НАН України 2012
Назва видання:	Ономастичні науки
Теми:	Коннотативная ономастика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43761
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Когнітивні структури репрезентації хрематонімійних знань / Г.В. Ткаченко // Ономастичні науки. — 2012. — № 4. — С. 40-44. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-43761
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-437612013-05-17T03:08:14Z Когнітивні структури репрезентації хрематонімійних знань Ткаченко, Г.В. Коннотативная ономастика В запропонованій статті розглядаються основні структури репрезентації хрематонімів в ментальному лексиконі індивіда. Питання побудови моделей та схем організації ментального лексикону привертає велику увагу лінгвістів сьогодні. В предложенной статье рассматриваются основные структуры репрезентации хрематонимов в ментальном лексиконе индивида. Вопрос построения моделей и схем организации ментального лексикона привлекает огромное внимание лингвистов. The article deals with the main representation structures of chrematonyms in the mental lexicon of an individual. The task of model construction and scheme organization of mental lexicon attracts much attention of linguists today. 2012 Article Когнітивні структури репрезентації хрематонімійних знань / Г.В. Ткаченко // Ономастичні науки. — 2012. — № 4. — С. 40-44. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 1996-8647 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43761 811.111’1’373.22 uk Ономастичні науки Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Коннотативная ономастика Коннотативная ономастика
spellingShingle	Коннотативная ономастика Коннотативная ономастика Ткаченко, Г.В. Когнітивні структури репрезентації хрематонімійних знань Ономастичні науки
description	В запропонованій статті розглядаються основні структури репрезентації хрематонімів в ментальному лексиконі індивіда. Питання побудови моделей та схем організації ментального лексикону привертає велику увагу лінгвістів сьогодні.
format	Article
author	Ткаченко, Г.В.
author_facet	Ткаченко, Г.В.
author_sort	Ткаченко, Г.В.
title	Когнітивні структури репрезентації хрематонімійних знань
title_short	Когнітивні структури репрезентації хрематонімійних знань
title_full	Когнітивні структури репрезентації хрематонімійних знань
title_fullStr	Когнітивні структури репрезентації хрематонімійних знань
title_full_unstemmed	Когнітивні структури репрезентації хрематонімійних знань
title_sort	когнітивні структури репрезентації хрематонімійних знань
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Коннотативная ономастика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43761
citation_txt	Когнітивні структури репрезентації хрематонімійних знань / Г.В. Ткаченко // Ономастичні науки. — 2012. — № 4. — С. 40-44. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series	Ономастичні науки
work_keys_str_mv	AT tkačenkogv kognítivnístrukturireprezentacííhrematonímíjnihznanʹ
first_indexed	2025-07-04T02:12:43Z
last_indexed	2025-07-04T02:12:43Z
_version_	1836680651251646464
fulltext	Λογος όνομαστική 40 КОГНИТИВНАЯ ОНОМАСТИКА Головним завданням когнітивної лінгвісти- ки є дослідження когнітивних структур у мові і будування моделей та схем знання, які людина використовує в повсякденному житті. Знання, які отримує людина і зберігає в пам’яті, не є об’єктивними. Вони лише є відображенням ото- чуючого людину світу. Таким чином, не можна точно зобразити, як людина мислить, які структу- ри знання використовує, яким чином ці структури репрезентуються в свідомості та як корелюють між собою. Отже, актуальним постає питання: що лежить в основі організації лексикона і що є його найменшою одиницею? Метою нашої роз- відки є виявити і проаналізувати основні струк- тури репрезентації хрематонімійної лексики в ментальному лексиконі індивіда. Згідно з твердженням Дж. Андерсена “репре- зентація знань (knowledge representation) – спо-knowledge representation) – спо- representation) – спо-representation) – спо-) – спо- сіб пояснення того, як кодуються та обробля- ються різні типи інформації” [1, с. 445]. Поміж базових структур репрезентації знань дослідники виокремлюють наступні: концепт, фрейм, скрипт, схема, сцена, сценарій. Усі ці структури є осно- вними елементами більш ширшого поняття – ментального простору. На думку О. О. Залев- ської “ментальний простір трактується як віднос- но невеликий концептуальний набір (conceptual packet), створений для приватних цілей розумінь та дій” [3, с. 132]. Ментальний простір утворю- ється завжди, коли ми мислимо, розуміємо та ви- словлюємось. Існує навіть не один ментальний простір (М. Тернер, Ж. Фоконьє). Схематична структура репрезентації знань представляє для лінгвопсихологів одну з найваж- ливіших загадок людства та привертає велику увагу у сучасній парадигмі наукових знань. Осо- бливий інтерес викликають структурні організа- ції хрематонімів та принципи їх функціонуван- ня в ментальному лексиконі індивіда, які дають змогу людині “розуміти відтворюване ним слово і знаходити в пам’яті саме те слово, яке найбільш повно відповідає задуму його висловлювання” [4, с. 5]. Питання організації лексикону займа- ють велике місце в сучасних наукових уявленнях когнітивної лінгвістики, лінгвопсихології, зокре- ма, когнітивної ономастики. Розробкою моделей лексикону розпочали займатися в другій половині ХХ ст. Для розробки теорії організації різних мо- делей лексикону виникає необхідність постанов- ки експериментів, а для інтерпретації результатів цих методик необхідно розробляти принципи, які пояснюють та забезпечують специфіку лексичної побудови слів в лексиконі людини [18, p. 527-528]. Оскільки одиницею, яка досліджується явля- ються хрематоніми як компонент мовленнєвої здатності людини є всі підстави вийти за межі тільки лінгвістики і зв’язати її з психологією. Для дослідження лексикону людини необхідно водночас враховувати дані, отримані в результаті УДК 811.111’1’373.22 КОГНІТИВНІ СТРУКТУРИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ХРЕМАТОНІМІЙНИХ ЗНАНЬ Реферат: в запропонованій статті розгля- даються основні структури репрезентації хре- матонімів в ментальному лексиконі індивіда. Питання побудови моделей та схем організації ментального лексикону привертає велику увагу лінгвістів сьогодні. Ключові слова: репрезентація знань, хрема- тонім, ментальний лексикон, фрейм. Г. В. Ткаченко № 4, 2012 41 вивчення в різних наукових сферах (лінгвістики, психології, когнітології, фізіології та ін.), так як ця розвідка потребує широти погляду і різних ду- мок: “дослідження специфіки лексикону людини повинно бути міждисциплінарним та потребує об’єднання зусиль представників широкого кола наук” [4, с. 8]. Лінгвісти та психологи водночас прийшли до висновку про необхідність побу- дови моделі мовленнєвої здатності [7, с. 106; 5, с. 91-92; 4]. “Появі гіпотез організації лексикону передував широкий круг робіт, в яких було ви- явлено різноманіття різних по силі та по своєму характеру зв’язків між словами в пам’яті люди- ни” [4, с. 15]. Ю. С. Степанов висуває таке ствер-” [4, с. 15]. Ю. С. Степанов висуває таке ствер- [4, с. 15]. Ю. С. Степанов висуває таке ствер-4, с. 15]. Ю. С. Степанов висуває таке ствер-, с. 15]. Ю. С. Степанов висуває таке ствер- дження, що для того, щоб знайти в пам’яті необ- хідне слово, людина дотримується зразку якоїсь моделі, яка включає в себе систему асоціативних і логічних схем, які підлягають гіпонімічним від- ношенням. Асоціації взаємозв’язані між собою та структуровані. Дана гіпотеза знаходить підтвер- дження в працях У. Боусфілда [17]. Він з’ясував, що весь мовленнєвий матеріал об’єднується в елементи, які відносяться до однієї категорії, яка в свою чергу, можливо, є частиною якоїсь супер- системи, яка побудована на принципах гіперо-гі- понімійних відносин, які формують певні мережі (сітки). Асоціація з даної сітки взаємодіє з асоці- ацією з другої сітки, ідентифікує слово за наявни- ми ознаками та готує для використання. Дж. Діз спробував з’єднати психологічний та лінгвістич- ний аспекти при аналізі асоціацій. За думкою Дж. Діза для вивчення глибинних когнітивних струк- тур більш за все підходить дослідження віль- них асоціацій. Дослідник прийшов до висновку, що асоціативний зв’язок являється індикатором структури лексикону, а метод асоціативного екс- перименту дозволяє розкрити цю структуру і по- яснити способи формування внутрішньої систе- ми когнітивних відношень в свідомості людини [19, p. 176-177]. Отже, за наявною інформацією можемо зробити висновок, що внутрішній лек- сикон людини структурований за певними прин- ципами та ознаками. В той самий час проблему асоціацій досліджував Ч. Осгуд. За його думкою, асоціативна реакція може прямо взаємодіяти з вихідним словом або може бути скритою відпо- віддю [26, p. 194-195]. В свою чергу розробкою форм репрезентації лексичної інформації за- ймалися Дж. Катц і Дж. Фодор [20, p. 170-210]. Згідно з висновком, який було зроблено у ході дослідження, семантичні та синтаксичні маркери беруть участь в характеристиці будь-якої лексич- ної одиниці та дозволяють сформувати необхідне слово або словосполучення. Також існує думка, що такі маркери дозволяють пояснити усі види семантичного зв’язку (М. Маршалл). Особливу важливість у вивченні питання фор- мування ментального лексикону являє структура його організації. Ряд дослідників вважають, що елементи лексикону побудовані за ієрархічним принципом, який часто поєднується з лінійним зв’язком [14; 15]. За даним принципом асоціатив- ний зв’язок реалізується згідно кроків-переходів: перехід від одного концепта до іншого відбуваєть- ся через верхні та нижні рівні ієрірхії, де концепти асоціативно пов’язані між собою. Деякі дослідни- ки запропонували математичну модель побудови асоціативного поля [10, с. 68-69]. Дж. Мендлер також надав спробу побудови структури моделі лексикону, яка у своїй більшості схожа із попе- редньою моделлю [22, p. 109-119]. Згідно його думки, модель структури ментальної організації лексикону виглядає наступним чином: менталь- ний лексикон – ієрархічна система, яка утримує велику кількість рівнів, кожний з яких має бло- ки, які нараховують п’ять одиниць, об’єднаних загальними категоріями; другий рівень має п’ять категорій, які зв’язані категоріями більш високо- го рівня. Одиницями даної системи Дж. Мендлер вважає ті, які Дж. Мортон називає “логогенами” [25, p. 40-70]. Інший дослідник, Дж. Міллер, схиляється до трактовки, що одиниці ментального лексикону формують сітки [24, p. 43]. В своїх подальших працях Міллер висуває шість гіпотез, незалеж- них одна від одної, в яких лексична пам’ять по- дається як: 1) сховище реакцій; 2) перелік асоці- ативних пар; 3) картинна галерея уявних образів; 4) таксономічне дерево; 5) каталог семантичних понять; 6) частина механізму для створення ре- чень [23, p. 167-173]. Спроба побудувати модель організації ментального лексикону була розпоча- та в роботах Дж. Кіша [21]. Вчений визначив, що лексикон людини складається із сітки висловле- них репрезентацій і зв’язків між ними. Слова, а отже і хрематоніми, є одиницями організації до- свіду, які повинні бути доступні для розуміння. У свідомості людини хрематоніми репрезентують концепти. Поняття концепту є вельми важли- вим та необхідним. Існує багато різнотлумачень цього термінопоняття: 1) одиниця, яка утримує усі знання в межах культури, свідомості та мови (Г. Г. Слишкін); 2) усі знання людини про об’єкт (В. Н. Телія); 3) одиниця свідомості, яка пов’язує мислення та мову (О. С. Кубрякова) та ін. Не менш вагомим для нашої розвідки є тер- мін ментальний лексикон, який виник в кінці ХХ ст. з появою когнітивної науки, зокрема таких самостійних галузей як когнітивна граматика, когнітивна психологія, лінгвопсихологія та ін. За загальновідомим визначенням ментальний лек- сикон – “складник мовної компетенції людини, який містить знання словникового складу мови й зафіксованих за формами номінативних оди- ниць смислів, що репрезентують інтеріоризовані у свідомості об’єкти та явища дійсності і кон- цептуальну структуру внутрішнього рефлексив- ного досвіду” [13, с. 319]. Вивчення ментальної Λογος όνομαστική 42 складової мовного наповнення людини має вели- ке значення, адже це – багаторівнева внутрішня будова, яка віддзеркалює ментальний засіб орга- нізації онімійної лексики в свідомості окремого індивіда або в етносвідомості. Отже ментальний лексикон містить інтеріоризовану інформацію, яка охоплює знання про зовнішній світ. Різні люди мають різний онімійний запас, тому, якщо індивід певний онім не знає, це озна- чає, що цей онім не існує в ментальному лекси- коні даної людини. Але кожен день людина му- сить зустрічатися із новою кількістю онімів та поповнювати свій активний ментальний лекси- кон [8, с. 235]. Варто зазначити, що ще не існує методів безпосереднього вивчення ментального лексикону, але спроби дослідження мови моз- ку все ж таки були. Таких шляхів налічено три: а) аналіз актів мовлення, тобто компонування (будування онімійних концептів наявних у мен- тальному лексиконі); б) проведення експеримен- тів, зокрема психолінгвістичних; в) самоспосте- реження дослідника, спроба проаналізувати свій власний ментальний лексикон [8, с. 359]. В своїй роботі О. Ю. Карпенко вперше зобразила форми репрезентації власної назви у свідомості людини. Згідно з цією теорією, ономастичні фрейми є гру- пами власних назв, які структуруються в окремі конструкції, що об’єднують й утримують онімні концепти [8, с. 123]. Термін фрейм останнім часом часто викорис- товується в роботах із когнітивної лінгвістики. Сьогодні більшість дослідників трактують його по-різному, немає єдиної думки про те, як позна- чити це поняття, а також не зовсім зрозуміло, що насправді є фреймом [6, с. 155]. Однак беззапе- речним є той факт, що в даному випадку порушу- ється проблема способів та структури репрезен- тації знань. Вперше ввів цей термін у когнітивну лінгвістику Марвін Мінський [11, с. 151]. Слідом за американським лінгвістом розвиток цієї кон- цепції продовжив Ч. Філлмор [16, с. 62]. Фрейми утворюються в ментальному лексиконі (в мозку) шляхом об’єднання знань про позамовну дій- сність. Тобто це – база, яка необхідна для визна- чення ситуації, також система понять, в якій для засвоєння одного з них потрібно усвідомити всю структуру, в яку воно входить, одиниця знань, що обволікає певне поняття. Згідно з розрядом денотатів існує дев’ять фреймів [8]. Нас безпосередньо цікавить один – хрематонімійний. Хрематонімію розуміємо як сукупність власних назв предметів матеріаль- ної культури, здобуті або створені людиною. Так структура індивідуального хрематонімійно- го фрейму складається з чотирьох кіл: в перше коло тут входять назви предметів для власників цих предметів та для людей, що присвятили бага- то часу, зусиль та думок предметам-носіям хре- матонімів – вчених, колекціонерів, працівників музеїв та сховищ, водіїв транспортних засобів тощо. Хрематоніми першого кола міцно зафік- совані в пам’яті людини (Imperial State Crown, Saint Grail, Tree of Knowledge). Друге коло вклю- чає назви предметів для людей, які мали нагоду особисто познайомитись, побачити носіїв від- повідних хрематонімів, або зіткнулися з ними, але ці хрематоніми не відбилися в пам’яті та не стали невід’ємною частиною їх життя (Table of the Grand Commanders, Victory, an Angel Coin). У третє коло потрапляють хрематоніми, про які людина чула, знає щось про них, але предметів, наділених цими хрематонімами, не бачила, не знайомилася з ними. Такі предмети зустрічають- ся дуже рідко в повсякденному житті (Goblet of Fire, the Welsh Dragon, Cardillac Fleetwood). Від- повідно, хто не чув і не знає нічого про його іс- нування, для того це сфера четвертого кола, що знаходиться за межами ментального лексикону. Але зона цього кола є вельми рухомою, адже звід- си хрематоніми можуть потрапляти в перші три. Скрипт – “структура репрезентації знань, які стосуються конкретних учасників ситуацій” [12, с. 402]. У даному випадку необхідно від- значити, що скрипт “засвоюється з дитинства, в результаті безпосереднього досвіду або співпере- живання під час спостереження за іншими людь- ми” [9, с. 172]. Скрипти пояснюють “автоматич- ність дій людини, коли інформація виймається з довготривалої пам’яті миттєво та полегшує сприйняття певних скриптів текстових фрагмен- тів” [13, с. 559]. Вони дозволяють людині від- чувати себе комфортно і поводити себе звичайно у повсякденних ситуаціях. Скрипти передають знання “про стереотипні зміни ситуацій, про- цесів, подій” [6, с. 156]. Отже, скрипти – струк- тура уявлення знань про те, як і що робиться, вони служать для збереження отриманої інфор- мації про певні повсякденні ситуації, тобто є на кшталт боксів, куди до старих знань додаються нові [2, с. 71]. Сцена дозволяє виділити функції учасників: одні виступають вперед, інші залишаються на задньому плані [2, с. 62]. В даному випадку ми акцентуємо увагу не тільки на зоровому образі, але і на інших видах внутрішніх уявних образів. Часто сценарій порівнюють зі скриптами, од- нак між ними є істотна відмінність. Сценарій не прив’язаний до конкретних учасників і до локалі- зації ситуації в часі та просторі. Він “виробляєть- ся в результаті інтерпретації тексту, коли слова та ідеї тексту створюють тематичні (“сценарні”) структури …” [9, с. 181]. Сценарій показує неав- томатичну життєву ситуацію і правила поведін- ки в ній. Він змальовує послідовність сцен, які “здійснюють учасники сюжету для досягнення мети” [13, с. 596]. Схема – “структура уявлення знань, альтер- нативна фрейму” [12, с. 400]. Американський № 4, 2012 43 учений У. Найсер вважає схему “основним ког- нітивним засобом сприйняття, яке формується за допомогою накопичення досвіду”. Інформація, яка надходить, взаємодіє з формантом схеми, що допомагає сприймати повідомлення. Схема зо- бражується як мережа зв’язків між елементами (вузлами), кожний з яких може бути з’єднаний з наступним або попереднім, в залежності від си- туації, що розглядається [12, с. 595]. Схеми, по- іншому, – контури понять, об’єднані в систему, “яка надає зв’язності тому чи іншому аспекту людської діяльності” [2, с. 62]. Отже, підсумовуючи все вищезазначене, мо- жемо зробити висновок, що в свідомості людини наявні наступні структури репрезентації знань: концепт, фрейм, скрипт, схема, сцена, сценарій, які є базовими елементами ментальної ієрархії мовної свідомості людини та плідно взаємодіють між собою. Індивідуальний хрематонімійний фрейм структурує хрематоніми, а за допомогою сцени, схеми, скриптів та сценаріїв людина спро- можна виділяти необхідний з поміж усіх наявних та використовувати за її потребами. ЛІТЕРАТУРА 1. Андерсoн Джон Р. Когнитивная психология / Р. Андерсон, Джон Cognitive рsychology ; [Пер. с англ. С. Комаров] – 5-е изд. –СПб. : Питер, 2002. – 496 с. : ил. – (Мастера психологии). 2. Демьянков В. З. Теория прототипов в семантике и прагматике языка / В. З. Демьянков // Струк- туры представления знаний в языке / Отв. редактор Кубрякова Е. С. – М. : ИНИОН РАН, 1994. – С. 32-86. 3. Залевская А. А. Введение в психолингвистику: Учебник / А. А.Залевская. – М. : Российский государственный гуманитарный университет, 1999. – 382 с. 4. Залевская А. А. Слово в лексиконе человека: психолингвистическое исследование / А. А. Залев- ская – Воронеж : Изд-во Воронежского психолингвистического ун-та, 1990. – 204 с. 5. Звегинцев В. А. Смысл и значение / В. А. Звегинцев // Теоретические и экспериментальные ис-и значение / В. А. Звегинцев // Теоретические и экспериментальные ис-В. А. Звегинцев // Теоретические и экспериментальные ис- Звегинцев // Теоретические и экспериментальные ис-Звегинцев // Теоретические и экспериментальные ис-// Теоретические и экспериментальные ис- следования в области структурной и прикладной лингвистики. – М. : МГУ, 1973 – С. 91-98. 6. Левицкий В. В. Семасіологія / В. В. Левицький – Винница : НОВА КНЫГА, 2006. – 512 с. 7. Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность / А. А. Леонтьев – М. : Просвещение, 1969. – 214 с. 8. Карпенко О. Ю. Когнітивна ономастика як напрямок пізнання власних назв: дис. … доктора фі- лол. наук: 10.02.15 / Олена Юріївна Карпенко. – Одеса, 2006. – 416 с. 9. Кубрякова Е. С., Демьянков В. З., Панкрац Ю. Г., Лузина Л. Г. Краткий словарь когнитивных тер- минов / Е. С. Кубрякова, В.З.Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузина– М. : Филол. ф-т МГУ им. М. В. Ломоносова, 1996. – 245 с. 10. Мейтус В. Ю., Старинец В. С. О пространствах, определённых над словами естественого язика / В. Ю. Мейтус, В. С. Старинец // Материалы второго симпозиума по психолингвистике (Москва, 4-6 июня 1968 г.). – М., 1968. – с. 68-69. 11. Минский М. Фреймы для представления знаний / Марвин Минский ; [пер. с англ. О.Н. Гринбау-[пер. с англ. О.Н. Гринбау- ма]. – М.: Энергия, 1979. – 152 с. 12. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: Підручник / Олена Олександрівна Селіванова – Полтава : Довкілля-К, 2008. – 712 с. 13. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. Селіванова – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с. 14. Старинцев В. С., Агабабян К. Г., Недялкова Г. И. Экспериментальные исследования семантичес- кой организации ассоциативных сетей / В. С. Старинцев, К. Г. Агабабян, Г. И. Недялкова // Моде- лирование в биологии и медицине.– Киев, 1968. – Вып. 3. – С. 6-13. 15. Старинец В. С., Агабабян К. Г., Недялкова Г. И. Экспериментальные исследования структуры ассоциативных сетей / В. С. Старинец, К. Г. Агабабян, Г. И. Недялкова // Моделирование в биоло- гии и медицине. – Киев, 1968. – Вып. 3. – С. 6-13. 16. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания / Ч. Филлмор // Новое в зарубежной лингвистике. – М. : Прогресс, 1988. – Вып. XXIII : Когнитивные аспекты языка. – С. 52-90. 17. Bousfield W. A. The Occurrence of Clustering in the Recall of Randomly Arranged Associates / W. A. Bousfield – Journal of General Psychology, 1953. – V. 49. – P. 229-240. 18. Carroll J. B. Rec. and op.: J. M. Anglin. The Growth of Word Meaning / J. B. Carroll // The Modern Language Journal. – Cambridge, Mass. : The MII Press, 1970, 1972. – № 56. – P. 527-528. 19. Deese J. The Structure of Associations in Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop- J. The Structure of Associations in Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop-J. The Structure of Associations in Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop-. The Structure of Associations in Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop-The Structure of Associations in Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop- Structure of Associations in Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop-Structure of Associations in Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop- of Associations in Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop-of Associations in Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop- Associations in Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop-Associations in Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop- in Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop-in Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop- Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop-Language and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop- and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop-and Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop- Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop-Thought / J.Deese – Baltimore : The John Hop- / J.Deese – Baltimore : The John Hop-J.Deese – Baltimore : The John Hop-.Deese – Baltimore : The John Hop-Deese – Baltimore : The John Hop- – Baltimore : The John Hop-Baltimore : The John Hop- : The John Hop-The John Hop- John Hop-John Hop- Hop-Hop- kins Press, 1965. – 216 p. 20. Katz J. J., Fodor J. A. The Structure of a Semantic Theory / J. J. Katz, J. A. Fodor– Language, 1963. – V. 39. – P. 170-210. Λογος όνομαστική 44 21. Kiss G., Armstrong C., Milroy R., Piper J. The Associative Thesaurus of English and its Computer Analysis / G. Kiss, C. Aemstrong, R. Milroy, J.Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-. Kiss, C. Aemstrong, R. Milroy, J.Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-Kiss, C. Aemstrong, R. Milroy, J.Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-, C. Aemstrong, R. Milroy, J.Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-C. Aemstrong, R. Milroy, J.Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-. Aemstrong, R. Milroy, J.Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-Aemstrong, R. Milroy, J.Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-, R. Milroy, J.Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-R. Milroy, J.Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-. Milroy, J.Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-Milroy, J.Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-, J.Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-J.Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-.Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-Piper //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud- //A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-A. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-. J. Aitken. The Computer and Literary Stud-J. Aitken. The Computer and Literary Stud-. Aitken. The Computer and Literary Stud-Aitken. The Computer and Literary Stud-. The Computer and Literary Stud-The Computer and Literary Stud- Computer and Literary Stud-Computer and Literary Stud- and Literary Stud-and Literary Stud- Literary Stud-Literary Stud- Stud-Stud- ies. – Edinburgh, 1973 – p. 153-165. 22. Mandler G. Association and Organization: Facts, Fancies, and Theory / G. Mandler // In T. R. Dixon, D. L. Harton (Eds.). Verbal Behavior and General Behavior Theory. – N. J. : Englewood Cliffs, Prentice Hall, 1968. – P. 109-119. 23. Miller G. A. The Organization of Lexical Memory: Are Words Associations Sufficient? / G. A. Miller // In G. A. Talland & N. C. Waugh (Ed.). The Pathology of Memory. – New-York : Academic Press, 1969. – P. 167-173. 24. Miller G. A. Psycholinguistic Approaches to the Study of Communication / G. A. Miller // In D. Arm (Ed.). Journeys in Science. Small Steps, Great Strides – Albuquerque : University of New Mexico Press, 1967. – P. 43. 25. Morton G. A Model for Continuous Language Behavior / G. Morton // Language and Speech, 1964. – V. 7 – P. 40-70. 26. Osgood C. E. Methods and Theory in Experimental Psychology / C.E.Osgood – New-York etc. : Oxford University Press, 1953. – Р. 194-195. Ткаченко А. В. КОГНИТИВНЫЕ СТРУКТУРИ РЕПРЕЗЕНТАЦИИ ХРЕМАТОНИМИЧЕСКИХ ЗНАНИЙ В предложенной статье рассмариваются основные структуры репрезентации хрематонимов в мен- тальном лексиконе индивида. Вопрос построения моделей и схем организации ментального лексико- на привлекает огромное внимание лингвистов («Λογος όνομαστική», № 4, 2012, с. 40-44). Ключевые слова: репрезентація знаний, хрематоним, ментальный лексикон, фрейм. Tkachenko A. V. REPRESENTATION OF CHREMATONYMIC KNOWLEDGE IN COGNITIVE STRUCTURES The article deals with the main representation structures of chrematonyms in the mental lexicon of an individual. The task of model construction and scheme organization of mental lexicon attracts much attention of linguists today («Λογος όνομαστική», № 4, 2012, с. 40-44). Key words: knowledge representation, chrematonym, mental lexicon, frame.

Когнітивні структури репрезентації хрематонімійних знань

Репозитарії

Схожі ресурси