Мета і засади шкільного курсу "Етика"
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43929 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мета і засади шкільного курсу "Етика" // Українське релігієзнавство. — 2005. — № 36. — С. 263-265. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-43929 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-439292013-05-22T03:12:10Z Мета і засади шкільного курсу "Етика" Методологічні засади і методичні проблеми шкільних предметів морально-етичного циклу 2005 Article Мета і засади шкільного курсу "Етика" // Українське релігієзнавство. — 2005. — № 36. — С. 263-265. — укр. XXXX-0032 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43929 uk Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Методологічні засади і методичні проблеми шкільних предметів морально-етичного циклу Методологічні засади і методичні проблеми шкільних предметів морально-етичного циклу |
| spellingShingle |
Методологічні засади і методичні проблеми шкільних предметів морально-етичного циклу Методологічні засади і методичні проблеми шкільних предметів морально-етичного циклу Мета і засади шкільного курсу "Етика" |
| format |
Article |
| title |
Мета і засади шкільного курсу "Етика" |
| title_short |
Мета і засади шкільного курсу "Етика" |
| title_full |
Мета і засади шкільного курсу "Етика" |
| title_fullStr |
Мета і засади шкільного курсу "Етика" |
| title_full_unstemmed |
Мета і засади шкільного курсу "Етика" |
| title_sort |
мета і засади шкільного курсу "етика" |
| publisher |
Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Методологічні засади і методичні проблеми шкільних предметів морально-етичного циклу |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43929 |
| citation_txt |
Мета і засади шкільного курсу "Етика" // Українське релігієзнавство. — 2005. — № 36. — С. 263-265. — укр. |
| first_indexed |
2025-07-04T02:20:03Z |
| last_indexed |
2025-07-04T02:20:03Z |
| _version_ |
1836681111800905728 |
| fulltext |
262 263
гідність. Тому деформованні методи релігієзнавчої освіти, насильницькі
форми пропаганди будь-яких релігійних вірувань повинні підлягати
обмеженню, а в окремих випадках і заборонені.
Україна має багаті традиції релігієзнавчої освіти і виховання.
Християнські Церкви і релігійні організації мають власні навчальні і
духовні заклади і недільні школи при релігійних громадах, де діти
отримують релігійну освіту. В державних навчальних закладах
вивчається курс релігієзнавства, де молодь здобуває наукові знання про
релігію. Тому Україна не може розглядатися як полігон місіонерської
діяльності різних зарубіжних релігійних центрів. Адже християнство в
Україні має більш як тисячолітню історію і воно стало невід'ємною
складовою культури українського народу.
Релігієзнавча освіта і виховання повинні здійснюватись на
принципах гуманізму, толерантності і дотримання принципу свободи
совісті. Вони повинні спрямовуватись в русло нормалізації
міжконфесійних відносин і забезпечення стабільності суспільства.
__________________________________________________________________________________
�
Методологічні засади і методичні
проблеми шкільних предметів
морально-етичного циклу
МЕТА І ЗАСАДИ ШКІЛЬНОГО КУРСУ “ЕТИКА”
(курс є обов’язковим для учнів 5-6 класів)
Етика належить до світоглядних дисциплін. Її часто називають
практичною філософією і вивчають не тільки для того, щоб дізнатися, що
таке, наприклад, доброчинство, а насамперед для того, щоб бути
доброчинними. Зміст етики як науки – це знання, реалізовані в ставленні
особистості до інших людей, суспільства й природи.
Основною метою шкільного курсу “Етика” є створення умов для
формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної
культури і культури поведінки учня.
Загальну мету дають змогу реалізувати такі завдання:
§ поглиблювати знання учнів про людину та моральні взаємини
в суспільстві, основні моральні норми та цінності
українського суспільства та людства, правила етикету,
правила культури поведінки;
§ удосконалювати вміння керуватися в поведінці моральними
нормами та цінностями, виявляти дружелюбність,
ввічливість, повагу й чуйність до інших, толерантність та
милосердя, відрізняти моральність та аморальність,
дотримуватися етикетних норм у повсякденному житті,
контролювати, оцінювати та регулювати свої взаємини з
іншими, здійснювати вибір у складних життєвих ситуаціях,
орієнтуючись на моральні цінності;
§ формувати позитивне ставлення й мотивацію до застосування
моделей поведінки, орієнтованих на моральні цінності
українського суспільства та людства в цілому;
§ збагачувати досвід моральних взаємин з однолітками,
батьками, вчителями, знайомими й незнайомими людьми;
§ стимулювати пізнавальний інтерес до етичного знання, до
основ моральної культури.
264 265
Курс етики структурований за такими загальними тематичними
блоками-розділами:
5 клас
Вступ. Що вивчає етика.
І. Чим керується людина у своїх вчинках та поведінці.
ІІ. Які правила визначають гармонію людини із собою та з
найближчим оточенням.
ІІІ. Якими є моральні норми та правила співжиття в людському
суспільстві.
ІV. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному
житті.
6 клас.
І. Цінності людини в сучасному світі.
ІІ. Людина – частина Всесвіту.
ІІІ. Моральні виміри спілкування.
ІV. Цінності демократичного громадянського суспільства.
Відповідно до сучасних уявлень про методологічні засади
конструювання змісту освіти в програмі застосовано аксіологічний,
соціокультурний, культурологічний та діяльнісний підходи.
Аксіологічний підхід передбачає засвоєння учнями на
початковому рівні змісту основних етичних понять та моральних
категорій, що відбивають систему загальнолюдських та національних
цінностей. У процесі опрацювання матеріалу курсу вчитель має створити
умови для розуміння та усвідомлення учнями, таких основних етичних
понять, наприклад, як добро і зло, доброчинство, сором і совість,
товаришування й дружба тощо. Програмою передбачено ознайомлення
учнів з етикетними нормами, що конкретизують та унаочнюють ці
моральні цінності.Усвідомлення учнями моральних цінностей
суспільства закладає основи для формування їх власної системи духовних
цінностей та морального ідеалу.
Соціокультурний підхід передбачає усвідомлення учнями моралі
як одного з соціальних регуляторів систем “Індивід-індивід”, “Індивід-
суспільство”, а також засвоєння ними норм суспільного життя, визнання
цінностей взаємоповаги та взаємодопомоги, безкорисливості тощо. Серед
важливих тем, що розкривають складні взаємозв’язки людини й
суспільства, особливе місце належить проблемі моральних засад
громадянства. Учні набувають уміння оцінювати власні вчинки інших з
погляду їх суспільної значущості. Засвоюючи зміст “Золотого правила”
моралі, вони витлумачують повагу до гідності й прав людини як
необхідну умову життя в суспільстві.
Культурологічний підхід передбачає вивчення складових
моральної культури особистості й поглиблення та збагачення знань про
моральний зміст культури людства, культури, звичаїв і традицій
українського народу, різних народів і національностей, які живуть в
Україні.
Оскільки курс “Етика” має на меті формування в учнів діяльних
чеснот, практичних умінь та навичок (моральної культури), то
діяльнісному підході слід надавати пріоритетного значення. Учителеві
варто вбачати свою роль в тому, щоб допомогти учням сформувати своє
розуміння добра і зла, моралі і справедливості. Навчитися діяти й
поводитись, орієнтуючись на моральні правила та цінності. Основним в
етиці вважається не вміння гарно говорити про добро та зло, а намагання
чинити добро, стверджувати його своїми вчинками, своїм життям, тобто
бути добродієм.
Особливий наголос зроблено на вмінні учня моделювати ситуації
та розв’язувати їх, проводити аналогії з власним досвідом.
Бех І., Ганнусенко Н., Чорна К.
КОНЦЕПЦІЯ ВИХОВАННЯ ГУМАНІСТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ
В УЧНІВ ЗАГАЛЬНО-ОСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
Загальні положення. Суспільне життя переконує, що без культивування
таких моральних цінностей як добро, людяність, відповідальність,
почуття власної гідності, творча ініціатива, підприємливість,
толерантність навряд чи можна розраховувати на поліпшення моральної
ситуації в нашій країні. Ці моральні феномени в період переходу до
ринку, який ще не став цивілізованим, виконують функцію гармонізації
особистих і суспільних інтересів.
На жаль, незважаючи на велике значення морально-духовних
цінностей в житті людей, вони ще не зайняли належного місця в системі
цінностей підростаючого покоління. Нині в учнівському середовищі
зростає злочинність, озлобленість, нігілістичне ставлення до принципів
|