Вегетативна та ендотеліальна дисфункція у жінок з клімактеричним синдромом
У женщин с климактерическим синдромом проведена оценка функционального состояния вегетативной и эндотелиальной системы. Установлено, что в период пременопаузы вегетативные реакции выражены больше, чем в постменопаузе. Эндотелиальная дисфункция выражена значительнее в период менопаузы и перимен...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44543 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вегетативна та ендотеліальна дисфункція у жінок з клімактеричним синдромом / О.П. Гнатко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 57-59. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-44543 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-445432013-06-03T03:12:16Z Вегетативна та ендотеліальна дисфункція у жінок з клімактеричним синдромом Гнатко, О.П. Оригинальные статьи У женщин с климактерическим синдромом проведена оценка функционального состояния вегетативной и эндотелиальной системы. Установлено, что в период пременопаузы вегетативные реакции выражены больше, чем в постменопаузе. Эндотелиальная дисфункция выражена значительнее в период менопаузы и перименопаузы. Сочетание вегетативной и эндотелиальной дисфункции, наблюдающееся в постменопаузе обусловливает сосудистую дисфункцию и гипертензию. The functional state of autonomic and endothelial system was evaluated in women with climacteric syndrome. It was found that autonomic responses in premenopausal women are expressed greater than in postmenopausal women. Endothelial dysfunction is expressed more considerably during menopause and perimenopause. The combination of autonomic and endothelial dysfunction observed in postmenopausal women leads to vascular dysfunction and hypertension. 2012 Article Вегетативна та ендотеліальна дисфункція у жінок з клімактеричним синдромом / О.П. Гнатко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 57-59. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44543 616.173-036.4:[616.839+616-018.74]-008.6 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Гнатко, О.П. Вегетативна та ендотеліальна дисфункція у жінок з клімактеричним синдромом Таврический медико-биологический вестник |
| description |
У женщин с климактерическим синдромом проведена оценка функционального состояния вегетативной
и эндотелиальной системы. Установлено, что в период пременопаузы вегетативные реакции выражены
больше, чем в постменопаузе. Эндотелиальная дисфункция выражена значительнее в период менопаузы и
перименопаузы. Сочетание вегетативной и эндотелиальной дисфункции, наблюдающееся в постменопаузе
обусловливает сосудистую дисфункцию и гипертензию. |
| format |
Article |
| author |
Гнатко, О.П. |
| author_facet |
Гнатко, О.П. |
| author_sort |
Гнатко, О.П. |
| title |
Вегетативна та ендотеліальна дисфункція у жінок з клімактеричним синдромом |
| title_short |
Вегетативна та ендотеліальна дисфункція у жінок з клімактеричним синдромом |
| title_full |
Вегетативна та ендотеліальна дисфункція у жінок з клімактеричним синдромом |
| title_fullStr |
Вегетативна та ендотеліальна дисфункція у жінок з клімактеричним синдромом |
| title_full_unstemmed |
Вегетативна та ендотеліальна дисфункція у жінок з клімактеричним синдромом |
| title_sort |
вегетативна та ендотеліальна дисфункція у жінок з клімактеричним синдромом |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44543 |
| citation_txt |
Вегетативна та ендотеліальна дисфункція у жінок з клімактеричним синдромом / О.П. Гнатко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 57-59. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT gnatkoop vegetativnataendotelíalʹnadisfunkcíâužínokzklímakteričnimsindromom |
| first_indexed |
2025-07-04T03:03:17Z |
| last_indexed |
2025-07-04T03:03:17Z |
| _version_ |
1836683831652909056 |
| fulltext |
57
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Розвиток клінічної та експериментальної
ендокринології суттєво поглибили уявлення про репро-
дуктивну фізіологію та патологію репродуктивної си-
стеми в цілому і окремих її ланок. В світовій літературі
на сьогодні накопичені дані, що є достатніми для ха-
рактеристики основних компонентів репродуктивної
системи, функціональних взаємозв’язків між цією
системою та іншими системами організму [3, 4, 9].
Значна увага приділена визначенню особливостей
функціонального стану репродуктивної системи на
різних її рівнях і їх взаємодії в різні періоди життя
жінки. Ці питання важливі не тільки в теоретич-
ному, а й в практичному відношенні, в зв’язку із
подовженням тривалості життя людини і подо-
вженням реального періоду працездатності, що
ставить перед медициною нові завдання. Відомо,
що згасання функції репродуктивної системи жінки
супроводжується комплексом вегетативно-судинних,
метаболічних, психо-невротичних та ендокрин-
них порушень різного ступеню вираженості [2].
Ці порушення вторинні, і причиною їх виник-
нення є незворотні зміни стану репродуктивної
системи. Найбільшої інтенсивності вікові зміни
репродуктивної системи досягають в клімактеричний
період – фізіологічний період життя жінки, під
УДК 616.173-036.4:[616.839+616-018.74]-008.6
© О. п. гнатко, 2012.
ВЕГЕТАТИВНА ТА ЕНДОТЕЛіАЛЬНА ДИСФУНКЦіЯ У ЖіНОК З
КЛіМАКТЕРИЧНИМ СИНДРОМОМ
О. П. Гнатко
Кафедра акушерства і гінекології №2 (зав. – професор О. П. Гнатко), Національний медичний університет
імені О. О. Богомольця, м. Київ.
VEGETATIVE AND ENDOTHELIAL DYSFUNCTION IN WOMEN WITH CLIMACTERIC SYNDROME
О. Р. Gnatko
SUMMARY
The functional state of autonomic and endothelial system was evaluated in women with climacteric syndrome.
It was found that autonomic responses in premenopausal women are expressed greater than in postmenopausal
women. Endothelial dysfunction is expressed more considerably during menopause and perimenopause. The
combination of autonomic and endothelial dysfunction observed in postmenopausal women leads to vascular
dysfunction and hypertension.
ВЕГЕТАТИВНАЯ И ЭНДОТЕЛИАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ У ЖЕНЩИН С КЛИМАКТЕРИЧЕСКИМ
СИНДРОМОМ
Е. П. Гнатко
РЕЗЮМЕ
У женщин с климактерическим синдромом проведена оценка функционального состояния вегетативной
и эндотелиальной системы. Установлено, что в период пременопаузы вегетативные реакции выражены
больше, чем в постменопаузе. Эндотелиальная дисфункция выражена значительнее в период менопаузы и
перименопаузы. Сочетание вегетативной и эндотелиальной дисфункции, наблюдающееся в постменопаузе
обусловливает сосудистую дисфункцию и гипертензию.
Ключові слова: вегетативна дисфункція, ендотеліальна дисфункція, клімактеричний синдром.
час якого на тлі загальних вікових змін організму
переважають інволютивні зміни в репродуктивній
системі, що обумовлені згасанням функції яєчників
[3, 4]. У частини жінок в цей період може розвину-
тись клімактеричний синдром (КС); його наявність
ускладнює фізіологічний перебіг клімактеричного
періоду і характеризується вазомоторними,
ендокринно-обмінними та нервовопсихічними пору-
шеннями [4]. КС – мультифакторне захворювання, у
розвитку якого мають значення спадкова схильність,
фактори зовнішнього середовища та соматичний
стан жінки. Ендокринні зміни в клімактерії, особливо
рівня естрогенів, є провідними факторами, що визна-
чають розвиток симптомів КС. Наслідком зниження
гормональної активності яєчників є вазомоторні
прояви, остеопороз, порушення менструального ци-
клу та психосексуальні розлади. В основі найбільш
характерного прояву КС («приливи жару») лежить
порушення роботи центру терморегуляції та судинно-
рухального центру, який розташовано поблизу від ар-
куатних ядер гіпоталамусу, а саме – місць продукції
гонадотропних рилізінг гормонів (Гн-РГ). У периме-
нопаузальному віці при знижені або відсутності дії
естрогенів і гестагенів порушено сигнал для вклю-
чення механізмів симпатичної нервової регуляції,
58
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 2 (58)
який приводить до ділятації судин та гіпергідрозу.
У жінок з переважанням симпатичних проявів мо-
жуть спостерігатись приступи тахікардії у спокою,
біль в ділянці серця, підвищення артеріального
тиску. При активації парасимпатичного відділу
мають місце непритомні стани, головокружіння,
слабкість. Дисбаланс ланок автономної нервової
системи з підвищенням активності симпатично-
го та пригніченням парасимпатичного відділів є
закономірною реакцією симпатоадреналової системи
на стрес та одним з патогенетичних механізмів виник-
нення серцево-судинних захворювань [6]. Активація
симпатоадреналової системи призводить до змін в
системі нейрогуморальної регуляції, що відіграє одну з
ключових ролей в системі контролю артеріального ти-
ску і підтриманні гомеостазу кровообігу. Вегетативні
розлади – це різні за походженням і проявами пору-
шення вегетативної функції організму, які обумовлені
розладами їх нейрогенної регуляції (А.М. Вейн, 2003).
Одною з причин вегетативної дисфункції можуть
бути ендокринні захворювання та вікові перебудови
(пубертат, вагітність, клімакс).
Відомо, що естрогени чинять суттєвий вплив на
тонус судин, стимулюючи утворення ендотелієм окси-
ду азота (NO) та перешкоджаючи дії на судинну стінку
ангіотензину ІІ [5, 7, 8]. Зниження рівня естрогенів
сприяє розвитку ендотеліальної дисфункції, по-
глиблюючи стресорні реакції симпатоадреналової
системи. Оцінка функціонального стану вегетативної
та ендотеліальної систем у жінок перименопау-
зального віку для визначення розвитку механізмів
клімактеричного синдрому та подальшого пошуку
оптимальних лікувально-профілактичних заходів є
доцільною і важливою. В зв’язку із вищенаведеним,
метою роботи було з’ясування функціонального ста-
ну вегетативної та ендотеліальної систем у жінок з
клімактеричним синдромом.
МАТЕРіАЛ і МЕТОДИ
Обстежено 45 жінок перименопаузального
віку, які становили дві групи: 1 група – 25 (55,5%)
пацієнток із клінічними проявами клімактеричного
синдрому; 2 група – 20 (44,4%) пацієнток без КС.
Виразність вегетативної дисфункції оцінювали за
допомогою стандартизованої анкети-опитувальника
А.М. Вейна, яка заповнювалась лікарем з визначен-
ням кількості балів. Сума балів, що перевищувала 25,
свідчила про наявність вегетативної дисфункції.
Для обєктивного дослідження вегетативного
статусу проводилась оцінка вегетативних показників
– вегетативного індексу (ВІ) Кердо, який розрахову-
вася для визначення переважання парасимпатичного
або симпатичного тонусу нервової системи. ВІ=(1-Д/
ЧСС)*100, де Д – величина діастолічного тиску;
ЧСС – частота серцевих скорочень в 1 хв. При
повній вегетативній рівновазі (ейтонії) ВІ=0. Якщо
коефіцієнт позитивний, то переважають симпатичний
вплив; якщо цифрове значення коефіцієнта із знаком
мінус, то підвищений парасимпатичний тонус.
Дослідження вегетативної реактивності проводи-
лось за впливом на рефлекторні зони (тиск) – окосерце-
вий рефлекс (Даніні-Ашнера). Через 15-25 секунд після
початку тиску підраховувався пульс (ЧСС) та вимірявся
артеріальний тиск (АТ). В нормі через декілька секунд
від початку тиску ЧСС уповільнюється в перерахунку
на 1 хвилину на 6-12 ударів, що вважається нормаль-
ною вегетативною реактивністю. Значне уповільнення
(парасимпатична, вагальна реакція) – підвищена веге-
тативна реактивність; слабке уповільнення – знижена
вегетативна реактивність; відсутність уповільнення
– спотворена вегетативна реактивність (симпатична
реакція).
Дослідження вегетативного забезпечення прово-
дилось в ортокліностатичній пробі [1]. За результатами
проби визначались нормальні реакції (нормальне веге-
тативне забезпечення діяльності) та порушення веге-
тативного забезпечення (надмірне вегетативне забез-
печення або недостатнє вегетативне забезпечення).
Судинно-рухальну функцію ендотелію оцінювали
за допомогою визначення динаміки кровоплину
(доплерометрія) по a. brachialis та її діаметра в стані спо-
кою та під час реактивної гіперемії після 3-хвилинного
стиснення судин плеча манжетою. Оцінка проводи-
лась на ультразвуковому апараті «VOLUSON-530»
(Австрія) за допомогою лінійного датчика 7,5 МГц за
методикою D. Celermajer et al. (1992) в триплексному
режимі сканування. Ендотелійзалежну вазоділятацію
рахували як відношення зміни діаметру артерії на тлі
реактивної гіперемії до діаметру артерії в стані спо-
кою і визначали у відсотках. Нормальною реакцією
на реактивну гіперемію вважали збільшення діаметру
артерії не менш, ніж на 10%.
Статистична обробка результатів дослідження про-
водилась з використанням статистичного пакету Excel-7
для Windows-XP с виведенням M±m та вірогідністю
відмінностей (р) за критерієм Стьюдента.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА їХ ОБгОВОРЕННя
Середній вік обстежених жінок становив відповідно
в 1 групі – 50,6±0,5, в 2 групі – 50,8±0,6 років. В 1-й
групі 9 (36,0%) жінок були в пременопаузі, 8 (32,0%)
– менопаузі і 8 (32,0)% – в постменопаузі. Відповідно
до визначеного, середній вік жінок цієї групи ста-
новив 48,3±0,4, 50,6±0,5 та 53,3±0,5 роки. В 2 групі
в пременопузі було 7 (35,0%) жінок, менопаузі – 6
(30,0%), постменопаузі – 7 (35,0%). Середній вік їх ста-
новив відповідно 48,0±0,3, 50,0±0,3, 53,1±0,8 років.
Згідно з отриманими даними, за результатами опи-
тування у всіх пацієнток 1 групи спостерігались клінічні
симптоми вегетативної дисфункції. Більшість обстеже-
них мала декілька скарг, але основними були відчуття
емоційного напруження – у 12 (48,0%), лабільність
настрою – у 11 (44,0%), підвищена дратливість – у 8
(32,0%), відчуття тривоги – у 7 (28,0%), порушення
сну – у 14 (56,0%), підвищена втомлюваність – у 16
(64,0%), серцебиття – у 13 (52,0%). Загальна сума балів,
59
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
розрахованих за допомогою анкети-опитувальника
А.М. Вейна (2003), перевищувала 25 балів і становила
в середньому 48,0±1,6 (25,0-57,0).
Серед пацієнток 2 групи визначених скарг
практично не було, а загальна сума балів за анкетою-
опитувальником становила в середньому 26,0±0,6
(15,0-24,0).
Аналізуючи результати оцінки вегетативного
статусу, слід зазначити, що серед жінок 1 групи, за
результатами ВІ, ейтонія відмічена у 3 (12,0%) жінок,
переважання парасимпатичного тонусу – у 8 (32,0%)
і симпатичного – у 14 (56,0%) пацієнток. В 2 групі
відповідно 9 (45,0%), 6 (30,0%) та 5 (25,0%) жінок.
Нормальний рівень вегетативної реактивності
відмічено у 5 (20,0%) жінок 1 групи, підвищена
реактивність – у 9 (36,0%) і знижена реактивність – у
11 (44,0%). В 2 групі нормальний рівень вегетативної
реактивності встановлено у 12 (60,0%) пацієнток,
підвищена реактивність відмічена у 4 (20,0%) та
знижена реактивність спостерігалась також у 4
(20,0%) жінок.
Нормальне вегетативне забезпечення діяльності
відмічено тільки у 1 (4,0%) жінки 1 групи. Всі інші
пацієнтки цієї групи мали порушення вегетативного
забезпечення (надмірне вегетативне забезпечення – 10
(41,7%) і недостатнє вегетативне забезпечення – 14
(58,3%). В 2 групі нормальне вегетативне забезпе-
чення діяльності мали 13 (65,0%) жінок, а порушення
вегетативного забезпечення мали 7 (35,0%) пацієнток:
надмірне вегетативне забезпечення – 3 (15,0%) і
недостатнє вегетативне забезпечення – 4 (20,0%)
жінки. Таким чином, у жінок з клімактеричним син-
дромом має місце виражена вегетативна дисфункція.
В дисбалансі ланок автономної нервової системи
слід відмітити переважання активності симпатичного
відділу. Аналізуючи вегетативний статус у обстежених
жінок 1 групи, встановлено, що частіше вегетативна
дисфункція відмічалась в періоді пременопаузи, що
співпадало із клінічними проявами КС. У пацієнток 2
групи стан вегетативної нервової системи в більшості
випадків характеризувався врівноваженістю відділів
автономної нервової системи, що свідчило про її
нормальний стан.
Оцінка результатів ендотелійзалежної
вазоділятації показала, що в 1 групі тільки 2 (8,0%)
жінки мали нормальну реакцію (збільшення діаметру
на 15,3±1,2%), а 23 (92,0%) – патологічну реакцію, яка
проявлялась у 8 (32,0%) недостатністю збільшення
діаметру судини (<10,0%), у 4 (16,0%) – відсутністю
реакції на манжеточну пробу (величина діаметру не
змінювалась), у 11 (44,0%) пацієнток відмічалось
звуження артерії (ангіоспазм). Слід зазначити, що
ендотеліальна дисфункція в більшості випадків мала
місце у жінок в період менопаузи та перименопау-
зи. У жінок 2 групи результати ендотелійзалежної
вазоділятації показали, що пацієнтки даної групи
мали нормальну вазомоторну функцію ендотелія.
Оцінюючи отримані результати, слід зауважи-
ти, що у жінок з КС в постменопаузі найчастіше
спостерігається поєднання вегетативної та
ендотеліальної дисфункці, що мало місце у всіх
пацієнток 1 групи з постменопаузою.
Отже, дисбаланс ланок автономної нервової
системи з підвищенням активності симпатичного
та пригніченням парасимпатичного відділів є одним
із патогенетичних механізмів виникнення серцево-
судинних захворювань у жінок з КС.
ВИСНОВКИ
Ро з в и то к к л і ма кт е р и ч н о го с и н д р ом у
супроводжується вегетативною та ендотеліальною
дисфункцією. Виразність цієї дисфункції найбільша
в постменопаузальному періоді і потребує пошуку
нових оптимальних лікувально-профілактичних
заходів для попередження негативних постменопау-
зальних змін у жінок.
ЛіТЕРАТУРА
1. Вегетативные расстройства. Клиника, диагно-
стика, лечение / под ред. А. М. Вейна. – М. : МИА,
2003. – 749 с.
2. Гилязутдинов И. А. Нейроэндокринная патоло-
гия в гинекологии и акушерстве / И. А. Гилязутдинов,
З. Ш. Гилязутдинова. – М. : МЕДпресс-информ,
2006. – 415 с.
3. Гинекология от пубертата до менопаузы : прак-
тическое руководство для врачей / под ред. Э. К. Айла-
мазяна. – М. : МЕДпресс-информ, 2007. – 495 с.
4. Руководство по эндокринной гинекологии / под
ред. Е. М. Вихляевой. – М. : МИА, 1997. – 765 с.
5. Additive effect of Drospirenone/17b-Estradiol in
hypertensive postmenopausal women receiving Enalapril
/ R. A. Preston, A. Alonso, P. Darlene [et al.] // Am. J.
Hypertens. – 2005. – Vol. 18. – P. 797–804.
6. Foidart J. M. Added benefits of drospirenone for
compliance / J. M. Foidart // Gynecol. Endocrinol. –
2004. – Vol. 18 (Suppl. 1). – Р. 33–38.
7. Guidelines Committee. 200 European Society
of Hypertension – European Society of Cardiology
guidelines for the management of arterial hypertension
// J. Hypertens. – 2003. – Vol. 21. – P. 1011–1016.
8. Majmudar N. G. Effects of the menopause,
gender, and estrogen replacement therapy on vascular
nitric oxide activity / N. G. Majmudar, S. C. Robson,
G. A. Ford // J. Clin. Endocrinol. Metab. – 2000. – Vol.
85. – P. 1577–1583.
9. Mendelsone M. E. Hormone replacement therapy
and the cardiovascular system: 2005 update. Ed. A. R.
Genazzani, J. Schenker, P. G. Artini [et al.] // Human
Reproduction. 12th World Congress. – Venice, March
10-13, 2005. – Vol. 32. – P. 102–104.
10. Scuteri A. Effect of estrogen and progestin
replacement on arterial stiffness indices in post-menopausal
women / A. Scuteri, E. G. Lakatta, A. J. G. Bos // Aging.
Clin. Exp. Res. – 2001. – Vol. 13. – P. 122–130.
|