Вплив мутації гену mетилентетрагідрофолатредуктази та гіпергомоцистеїнемії на виношування вагітності

Работа посвящена определению полиморфизма гена MTHFR и уровня гомоцистеина у беременных с невынашиванием. Было обнаружено, что в исследуемой группе достоверно реже встречался благоприятный гомозиготный генотип 23,5%, тогда как в контрольной группе – у 76,5%. Частота гетерозигот у беременных с...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Воронін, К.В., Лоскутова, Т.О., Давиденко, Н.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Назва видання:	Таврический медико-биологический вестник
Теми:	Оригинальные статьи
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44544
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вплив мутації гену mетилентетрагідрофолатредуктази та гіпергомоцистеїнемії на виношування вагітності / К.В. Воронін, Т.О. Лоскутова, Н.В. Давиденко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 51-53. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-44544
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-445442013-06-03T03:12:03Z Вплив мутації гену mетилентетрагідрофолатредуктази та гіпергомоцистеїнемії на виношування вагітності Воронін, К.В. Лоскутова, Т.О. Давиденко, Н.В. Оригинальные статьи Работа посвящена определению полиморфизма гена MTHFR и уровня гомоцистеина у беременных с невынашиванием. Было обнаружено, что в исследуемой группе достоверно реже встречался благоприятный гомозиготный генотип 23,5%, тогда как в контрольной группе – у 76,5%. Частота гетерозигот у беременных с невынашиванием беременности почти в 1,5 раза выше показателей в контрольной группе. патологический гомозиготный вариант мутации имел место в 33,0% случаев исследовательской группы и 16,0% – в группе контроля. Уровень гомоцистеина у беременных с невынашиванием достоверно превышал этот показатель в группе контроля (12,8±3,2 мкмоль/л против 6,4±1,4 мкмоль/л). Частота гипергомоцистеинемии в опытной группе была достоверно выше, чем в группе контроля (33,0% против 4,0%). Установлено, что полиморфизм в гене MTHFR является неблагоприятным фоном для вынашивания беременности и играет определенную роль в развитии акушерских осложнений. полученные результаты свидетельствуют о том, что выявление гипергомоцистеинемии при беременности является прогностически важным и позволяет в дальнейшем у этих пациенток проводить профилактику осложнений, снизить перинатальную заболеваемость и смертность. The work is devoted to the determination of MTHFR gene polymorphism and homocysteine level in pregnant women with miscarriage. It was found that in the study group favorable homozygous genotype was significantly less 23,5%, whereas in the control group – 76,5%. The frequency of heterozygotes in pregnant women with pregnancy loss is almost 1,5 times higher than in the control group.A pathological homozygous variant mutations occurred in 33,0% of the study group and 16,0% in the control group. Homocysteine level in pregnant women with miscarriage was significantly higher than in the control group (12,8±3,2 mmol/l vs. 6,4±1,4 mmol/l). The frequency of hyperhomocysteinemia in the experimental group was significantly higher than in the control group (33,0% vs 4,0%). It was found that polymorphisms in the gene MTHFR is an unfavorable background for pregnancy and plays a role in the development of obstetric complications. These results suggest that the identification of hyperhomocysteinemia in pregnancy is prognostically important, and allows to prevent complications, reduce perinatal morbidity and mortality. 2012 Article Вплив мутації гену mетилентетрагідрофолатредуктази та гіпергомоцистеїнемії на виношування вагітності / К.В. Воронін, Т.О. Лоскутова, Н.В. Давиденко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 51-53. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44544 618.3-008.6:616-097:543.635.4:618.5 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Воронін, К.В. Лоскутова, Т.О. Давиденко, Н.В. Вплив мутації гену mетилентетрагідрофолатредуктази та гіпергомоцистеїнемії на виношування вагітності Таврический медико-биологический вестник
description	Работа посвящена определению полиморфизма гена MTHFR и уровня гомоцистеина у беременных с невынашиванием. Было обнаружено, что в исследуемой группе достоверно реже встречался благоприятный гомозиготный генотип 23,5%, тогда как в контрольной группе – у 76,5%. Частота гетерозигот у беременных с невынашиванием беременности почти в 1,5 раза выше показателей в контрольной группе. патологический гомозиготный вариант мутации имел место в 33,0% случаев исследовательской группы и 16,0% – в группе контроля. Уровень гомоцистеина у беременных с невынашиванием достоверно превышал этот показатель в группе контроля (12,8±3,2 мкмоль/л против 6,4±1,4 мкмоль/л). Частота гипергомоцистеинемии в опытной группе была достоверно выше, чем в группе контроля (33,0% против 4,0%). Установлено, что полиморфизм в гене MTHFR является неблагоприятным фоном для вынашивания беременности и играет определенную роль в развитии акушерских осложнений. полученные результаты свидетельствуют о том, что выявление гипергомоцистеинемии при беременности является прогностически важным и позволяет в дальнейшем у этих пациенток проводить профилактику осложнений, снизить перинатальную заболеваемость и смертность.
format	Article
author	Воронін, К.В. Лоскутова, Т.О. Давиденко, Н.В.
author_facet	Воронін, К.В. Лоскутова, Т.О. Давиденко, Н.В.
author_sort	Воронін, К.В.
title	Вплив мутації гену mетилентетрагідрофолатредуктази та гіпергомоцистеїнемії на виношування вагітності
title_short	Вплив мутації гену mетилентетрагідрофолатредуктази та гіпергомоцистеїнемії на виношування вагітності
title_full	Вплив мутації гену mетилентетрагідрофолатредуктази та гіпергомоцистеїнемії на виношування вагітності
title_fullStr	Вплив мутації гену mетилентетрагідрофолатредуктази та гіпергомоцистеїнемії на виношування вагітності
title_full_unstemmed	Вплив мутації гену mетилентетрагідрофолатредуктази та гіпергомоцистеїнемії на виношування вагітності
title_sort	вплив мутації гену mетилентетрагідрофолатредуктази та гіпергомоцистеїнемії на виношування вагітності
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2012
topic_facet	Оригинальные статьи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44544
citation_txt	Вплив мутації гену mетилентетрагідрофолатредуктази та гіпергомоцистеїнемії на виношування вагітності / К.В. Воронін, Т.О. Лоскутова, Н.В. Давиденко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 51-53. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT voronínkv vplivmutacíígenumetilentetragídrofolatreduktazitagípergomocisteínemíínavinošuvannâvagítností AT loskutovato vplivmutacíígenumetilentetragídrofolatreduktazitagípergomocisteínemíínavinošuvannâvagítností AT davidenkonv vplivmutacíígenumetilentetragídrofolatreduktazitagípergomocisteínemíínavinošuvannâvagítností
first_indexed	2025-07-04T03:03:32Z
last_indexed	2025-07-04T03:03:32Z
_version_	1836683847708704768
fulltext	51 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И Серед важливих проблем практичного акушер- ства одне з перших місць займає невиношування вагітності, частота якого складає 10,0-25,0% і, що особливо занепокоює, відсутня тенденція до її зниження [7]. Великий відсоток втрат бажаних вагітностей обумовлює не тільки медичну, а й соціальну значущість проблеми невиношування вагітності. Особливого значення для нашої країни ця проблема набула в умовах зниженої народжуваності та щорічного зменшення чисельності населення країни [5, 7]. УДК 618.3-008.6:616-097:543.635.4:618.5 © К. В. Воронін, Т. О. Лоскутова, Н. В. Давиденко, 2012. ВПЛИВ МУТАЦіЇ ГЕНУ MЕТИЛЕНТЕТРАГіДРОФОЛАТРЕДУКТАЗИ ТА ГіПЕРГОМОЦИСТЕЇНЕМіЇ НА ВИНОШУВАННЯ ВАГіТНОСТі К. В. Воронін, Т. О. Лоскутова, Н. В. Давиденко* Кафедра акушерства та гінекології (зав. – професор В. О. Потапов), Державний заклад «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»; КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №3», м. Дніпропетровськ. EFFECT OF METHYLENETETRAHYDROFOLATE REDUCTASE MUTATION AND HYPERHOMOCYSTEINEMIA IN PREGNANCY BEARING K. V. Voronin, T. A. Loskutova, N. V. Davidenko SUMMARY The work is devoted to the determination of MTHFR gene polymorphism and homocysteine level in pregnant women with miscarriage. It was found that in the study group favorable homozygous genotype was significantly less 23,5%, whereas in the control group – 76,5%. The frequency of heterozygotes in pregnant women with pregnancy loss is almost 1,5 times higher than in the control group. A pathological homozygous variant mutations occurred in 33,0% of the study group and 16,0% in the control group. Homocysteine level in pregnant women with miscarriage was significantly higher than in the control group (12,8±3,2 mmol/l vs. 6,4±1,4 mmol/l). The frequency of hyperhomocysteinemia in the experimental group was significantly higher than in the control group (33,0% vs 4,0%). It was found that polymorphisms in the gene MTHFR is an unfavorable background for pregnancy and plays a role in the development of obstetric complications. These results suggest that the identification of hyperhomocysteinemia in pregnancy is prognostically important, and allows to prevent complications, reduce perinatal morbidity and mortality. ВЛИЯНИЕ МУТАЦИИ ГЕНА МЕТИЛЕНТЕТРАГИДРОФОЛАТРЕДУКТАЗЫ И ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИИ НА ВЫНАШИВАНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ К. В. Воронин, Т. А. Лоскутова, Н. В. Давиденко РЕЗЮМЕ Работа посвящена определению полиморфизма гена MTHFR и уровня гомоцистеина у беременных с невынашиванием. Было обнаружено, что в исследуемой группе достоверно реже встречался благоприятный гомозиготный генотип 23,5%, тогда как в контрольной группе – у 76,5%. Частота гетерозигот у беременных с невынашиванием беременности почти в 1,5 раза выше показателей в контрольной группе. патологический гомозиготный вариант мутации имел место в 33,0% случаев исследовательской группы и 16,0% – в группе контроля. Уровень гомоцистеина у беременных с невынашиванием достоверно превышал этот показатель в группе контроля (12,8±3,2 мкмоль/л против 6,4±1,4 мкмоль/л). Частота гипергомоцистеинемии в опытной группе была достоверно выше, чем в группе контроля (33,0% против 4,0%). Установлено, что полиморфизм в гене MTHFR является неблагоприятным фоном для вынашивания беременности и играет определенную роль в развитии акушерских осложнений. полученные результаты свидетельствуют о том, что выявление гипергомоцистеинемии при беременности является прогностически важным и позволяет в дальнейшем у этих пациенток проводить профилактику осложнений, снизить перинатальную заболеваемость и смертность. Ключові слова: вагітність, невиношування, мутація MTHFR, гіпергомоцистеїнемія. Науковий інтерес до проблеми зростає у зв'язку з появою нових діагностичних можливостей, які дозво- ляють деталізувати етіологічні фактори і по-новому підійти до визначення патогенетичних механізмів невиношування вагітності, невстановлений генез яких в її структурі складає 25,0-57,0% [6]. В останні роки велика увага приділяється первинним (генетичним) дефектам гемостазу, які обумовлюють схильність до тромбоутворення і є самостійним фактором ризику розвитку тромбозів, так званими генетично детермінованими форма- 52 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 2 (58) ми тромбофілії. Серед множини первинних форм тромбофілій важлива роль належить мутації гену метилентетрагідрофолатредуктази (MTHFR) – клю- чового ферменту фолатного циклу. Фермент каталізує відновлення 5,10-метилентетрагидрофоляту в 5-метилентетрагидрофолят. Останній являється активною формою фолієвої кислоти, необхідної для утворення метіоніну з гомоцистеїну і далі S-аденозилметіоніну, який відіграє ключову роль в процесі метилування ДНК. Дефіцит MTHFR сприяє не тільки тератогенній, а й мутагенній дії на плід. При цьому відбувається інактивація бага- тьох клітинних генів. Амінокислота гомоцистеїн є проміжним продуктом процесу синтезу метіоніну. Порушення ферменту MTHFR призводить до над- лишкового накопичення гомоцистеїну в плазмі крові – гіпергомоцистеїнемії. Ген MTHFR локалізований на хромосомі 1р36 3. Відомо близько двох десятків мутацій цього гену, які порушують функції ферменту. Найбільш вивченою мутацією є варіант, в якій ну- клеотид цитозин (С) в позиції 677 замінений тими- дином (Т), що призводить до заміни амінокислотного залишку аланіна на залишок валіна (позиція 222) в сайті зв'язування фолата. Такий поліморфізм MTHFR позначається як мутація С677Т [4, 7]. Гіпергомоцистеїнемія являється незалежним фак- тором ризику атеротромбозу та атеросклерозу. В процесі метаболізму гомоцистеїна важливу роль відіграють вітаміни В6, В12 та фолієва кислота. При вагітності концентрація гомоцистеїна в нормі знижується приблизно на 50,0% від допустимого рівня в період між першим та другим триместра- ми вагітності і повертається до норми на 2-4 день післяпологового періоду [1]. Прояв захворювання у носіїв гематологічних тромбофілічних генетичних мутацій у великій мірі залежить від віку, факторів навколишнього середови- ща і наявності інших мутацій. Носії алелі, що призво- дить до тромбофілії, можуть не мати жодної клінічної симптоматики захворювання до появи зовнішніх провокуючих факторів [4]. До останніх належать: вагітність, післяпологовий період, іммобілізація, хірургічне втручання, травма, пухлини, прийом гормональних препаратів з метою контрацепції або замісної терапії. Метою роботи є оцінка значущості пер- винних факторів поліморфізму гена MTHFR та гіпергомоцистеїнемії в виношуванні вагітності, а також у розвитку різних акушерських ускладнень. МАТЕРіАЛИ ТА МЕТОДИ Було обстежено 51 вагітна у першому, другому та третьому триместрах вагітності. Вагітні були поділені на дві клінічні групи. І групу дослідження склали 23 вагітних з синдромом звичної втрати пло- да. Клінічними критеріями для постановки діагнозу синдрому втрати плода служили один та більше мимовільних викиднів при терміні гестації 10 тижнів та більше (завмерла вагітність включно); мертвона- родження, рання неонатальна смерть як ускладнення передчасних пологів, прееклампсії чи плацентарної недостатності, три та більше мимовільних викиднів на преембріонічній або ранній ембріонічній стадії, коли виключені анатомічні, генетичні та гормональні причини невиношування. Контрольну групу скла- ли 28 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності й необтяжливим акушерським анамнезом. Діагностика поліморфізмів в геномі людини ви- конувалась методом полімеразної ланцюгової реакції з електрофоретичною детекцією (виділення ДНК з лейкоцитів крові «ДНК-експрес», Літех, Росія). Визначення рівня гомоцистеїну проводили методом твердофазного імуноферментного аналізу із засто- суванням тест-системи Axis Shield Diagnostics Ltd. Матеріалом для дослідження гомоцистеїну служила венозна кров. Статистичну обробку отриманих даних проводили на комп'ютері з використанням стандар- тних програм Windows, Microsoft Excel 2007 і Graph Pad Prism 5 for Windows. Для порівняння кількісних величин використовували непарний критерій t. Відмінності між показниками вважали достовірними при р<0,05. РЕЗУЛЬТАТИ ТА їХ ОБгОВОРЕННя Вагітні, що склали групу дослідження, були старшими (30,6±1,0) за віком у порівнянні з кон- трольною групою (27,1±0,8, р<0,05). Це пов’язано з тим, що дана вагітність настала після кількох не- вдалих вагітностей та лікування безпліддя. Так, у групі дослідження в середньому дана вагітність була третьою (коливалась від другої до чотирнадцятої), але очікувані пологи були першими у 78,3%. В контрольній групі, навпаки, дана вагітність, в се- редньому, була першою, а очікувані пологи були першими у 78,3% жінок. Структура СВП була на- ступною: ранні преембріонічні втрати в анамнезі – 49,0%; ранні мимовільні викидні – 82,0%; пізні мимовільні викидні – 43,0%; передчасні пологи – 9,0%; прееклампсія – 4,3%. Гінекологічний анамнез був ускладнений за- пальними захворюваннями в 74,0% випадків, безпліддям – 22,0%, лейоміомою тіла матки – 17,0%. Аналіз соматичної патології показав, що 56,0% мали патологію щитоподібної залози, 21,0% – нейроцир- куляторну дистонію за гіпертензивним типом, 17,0% – мали метаболічні порушення, 13,0% – варикозну хворобу нижніх кінцівок. Пацієнтки дослідної групи частіше мали обтя- жений спадковий анамнез: з гіпертонічної хворо- би – 39,0% (К=25%), захворювань серця – 39,0% (К=21%), цукрового діабету – 30,4% (К=10,7%), серцево-судинних катастроф (інсульти, інфаркти) – 13,0% (К=7,1%), варикозної хвороби нижніх кінцівок 53 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И – 35,0%, що підтверджує спадкову схильність до патології ендотелію і системи гемостазу у вагітних дослідної групи, яка може проявлятися при вагітності акушерськими ускладненнями. Аналіз частот мутацій ферменту MTHFR пока- зав, що вони були по-різному розподілені за типом в групах дослідження. При вивченні частоти було виявлено, що в дослідній групі достовірно рідше зустрічався сприятливий гомозиготний генотип – 23,5%, тоді як в контрольній групі – 76,5%. Частота гетерозигот в основній групі складала 52,0%, що майже в 1,5 рази вище показників в контрольній групі – 28,0%. Патологічний гомозиготний варіант мутації мав місце в 33,0% випадків дослідної групи і 16,0% – в групі контролю. При вивченні рівня гомоцистеїну було виявлено, що в дослідній групі середній рівень достовірно пе- ревищував цей показник в групі контролю (12,8±3,2 мкмоль супроти 6,4±1,4 мкмоль, р<0,0001. Частота гипергомоцистеїнемії (рівень вище 10 мкмоль) в дослідній групі була достовірно вище, ніж в групі контролю (33,0% супроти 4,0%, р<0,0001). В нашому дослідженні відсоток оптимальних(нормальних) зна- чень рівня гомоцистеїна в контрольній групі у жінок з благополучним акушерським анамнезом складав 76,0%, в той час як в дослідній групі пацієнток з невиношуванням – всього 14,0%. Аналіз перебігу даної вагітності в дослідній групі показав, що загроза зриву вагітності мала місце в 91,0% випадків, у 13,0% вагітність перервалася в термінах до 12 тижнів, 4,3% мали пізній мимовільний викидень, у 19,4% вагітність закінчилась передчас- ними пологами, серед яких у 40,0% – передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, у 20,0% – прееклампсія середнього ступеню тяжкості, у 40,0% – передчасний розрив плодових оболонок. Блювота вагітних була відмічена у 39,0%, а у 52,0% перебіг ускладнився гестаційною анемію. В групі контролю вагітність доносили всі жінки, загрозу зриву мали 22,0%, в одному випадку було діагностовано затримку внутрішньоутробного розвитку плода, в 44,0% перебіг ускладнився гестаційною анемією, в 19,5% – гестаційними на- бряками. ВИСНОВКИ На основі отриманих даних можливо припу- стити, що поліморфізм в гені MTHFR являється несприятливим фоном для виношування вагітності і відіграє певну роль в розвитку акушерських усклад- нень. Отримані результати свідчать про те, що вияв- лення гіпергомоцистеїнемії при вагітності являється прогностично важливим, так як дозволяє в подаль- шому у цих пацієнток проводити профілактику ускладнень, знизити перинатальну захворюваність та смертність. За результатами наших досліджень, що узгоджується з даними інших авторів, про- тромботичний потенціал гіпергомоцистеїнемії реалізується шляхом токсичного впливу на судин- ну стінку та активації як тромбоцитарної, так і коагуляційної ланки гемостазу [2, 3]. Таким чином, у вагітних з невиношуванням частіше визначаються патологічні генотипи (гетерозиготний та гомози- готний) по MTHFR і, як наслідок, високий рівень гомоцистеїну. ЛіТЕРАТУРА 1. Жук С. И. Современные аспекты патогенеза, диагностики и лечения гипергомоцистеинемии у женщин с невынашиванием беременности / С. И. Жук, С. Б. Чечуга // Жіночий лікар. – 2008. – № 5. – С. 14. 2. Калашникова Е. А. Ассоциация наследствен- ных факторов тромбофилии с невынашиванием беременности у женщин в русской популяции / Е. А. Калашникова, С. Н. Кокаровцева // Весн. акуш. и гинек. – 2007. – № 7. – С. 15–22. 3. Макацария А. Д. Профилактика повторных осложнений беременности в условиях тромбофилии : руководство для врачей / А. Д. Макацария, В. О. Бицадзе. – М. : Триада, 2008. – 152 с. 4. Мондоева С. С. Особенности патогенетической профилактики синдрома потери плода у беременных с тромбофилией / С. С. Мондоева // Журнал Россий- ского общества акушеров-гинекологов. – 2010. – № 2. – С. 7–13. 5. Мондоева С. С. Тромбофилия и потеря бере- менности / С. С. Мондоева, Г. А. Суханова, Н. М. Подзолкова // Тромбоз, гемостаз и реология. – 2009. – № 3. – С. 21–28. 6. Серова О. Ф. Новые аспекты генеза ран- них репродуктивных потерь / О. Ф. Серова, Н. В. Зароченцева, С. Ю. Марченко // Журнал акушерство и гинекология-инфо. – 2011. – № 4. – С. 11–16. 7. Cидельникова В. М. Привычная потеря бе- ременности / В. М. Cидельникова. – М. : Триада, 2002. – 304 с.

Вплив мутації гену mетилентетрагідрофолатредуктази та гіпергомоцистеїнемії на виношування вагітності

Репозитарії

Схожі ресурси