Оцінка стану плода в залежності від метаболічних змін у вагітних з прееклампсією

Обследованы 64 беременные с прееклампсией в III триместре гестации. проведена комплексная оценка гемодинамики маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровообращения, которая сопоставлялась с параметрами потокозависимой вазодилятации. У беременных с прееклампсией установлены нарушения гем...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Марущенко, Ю.Л.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Schriftenreihe:Таврический медико-биологический вестник
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44568
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Оцінка стану плода в залежності від метаболічних змін у вагітних з прееклампсією / Ю. Л.Марущенко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 138-140. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-44568
record_format dspace
spelling irk-123456789-445682013-06-03T03:11:21Z Оцінка стану плода в залежності від метаболічних змін у вагітних з прееклампсією Марущенко, Ю.Л. Оригинальные статьи Обследованы 64 беременные с прееклампсией в III триместре гестации. проведена комплексная оценка гемодинамики маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровообращения, которая сопоставлялась с параметрами потокозависимой вазодилятации. У беременных с прееклампсией установлены нарушения гемодинамики маточно-плацентарного комплекса, характер которых зависел от выраженности эндотелиальной дисфункции у матери. The study included 64 pregnant women with preeclampsia in the III trimester of gestation. Uteroplacental hemodynamics and fetal-placental circulation were comprehensively assessed, and compared with the parameters of flow-dependent vasodilation. Hemodynamic disorders in uteroplacental complex were established in pregnant women with preeclampsia, and the nature of these disorders depended on the severity of dysfunction in the maternal endothelial dysfunction. 2012 Article Оцінка стану плода в залежності від метаболічних змін у вагітних з прееклампсією / Ю. Л.Марущенко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 138-140. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44568 618.29:618.3-008.9:[616.12-008.331.1+616.633.96 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
spellingShingle Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
Марущенко, Ю.Л.
Оцінка стану плода в залежності від метаболічних змін у вагітних з прееклампсією
Таврический медико-биологический вестник
description Обследованы 64 беременные с прееклампсией в III триместре гестации. проведена комплексная оценка гемодинамики маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровообращения, которая сопоставлялась с параметрами потокозависимой вазодилятации. У беременных с прееклампсией установлены нарушения гемодинамики маточно-плацентарного комплекса, характер которых зависел от выраженности эндотелиальной дисфункции у матери.
format Article
author Марущенко, Ю.Л.
author_facet Марущенко, Ю.Л.
author_sort Марущенко, Ю.Л.
title Оцінка стану плода в залежності від метаболічних змін у вагітних з прееклампсією
title_short Оцінка стану плода в залежності від метаболічних змін у вагітних з прееклампсією
title_full Оцінка стану плода в залежності від метаболічних змін у вагітних з прееклампсією
title_fullStr Оцінка стану плода в залежності від метаболічних змін у вагітних з прееклампсією
title_full_unstemmed Оцінка стану плода в залежності від метаболічних змін у вагітних з прееклампсією
title_sort оцінка стану плода в залежності від метаболічних змін у вагітних з прееклампсією
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2012
topic_facet Оригинальные статьи
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44568
citation_txt Оцінка стану плода в залежності від метаболічних змін у вагітних з прееклампсією / Ю. Л.Марущенко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 138-140. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv AT maruŝenkoûl ocínkastanuplodavzaležnostívídmetabolíčnihzmínuvagítnihzpreeklampsíêû
first_indexed 2025-07-04T03:05:38Z
last_indexed 2025-07-04T03:05:38Z
_version_ 1836683980148047872
fulltext 138 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 2 (58) Прееклампсія залишається одним з частих та суворих ускладнень вагітності і пологів, яке веде до порушення стану здоров’я матері, плода та но- вонародженого. В структурі причин материнської смертності прееклампсія займає одне з провідних місць, і її частота становить майже 15,0% [1]. На сьогодні преекламсію визначають як неспроможність механізмів адаптації до вагітності, яка проявляється різного ступеня виразності перфузійно-дифузійною недостатністю в системі мати-плацента-плід, а саме недостатністю спіральних артеріол матки, яка і викликає порушення плацентарного кровообігу і плацентації [3]. На ранніх стадіях гестації відбувається гальмування міграції трофобласта в артерії, що при- зводить до того, що в звитих маткових артеріях не відбувається трансформації м’язового шару, що схиляє їх з прогресуванням вагітності до спазму, зниженню міжворсинчастого кровообігу та гіпоксії [1, 3]. Гіпокcія, яка розвивається на тлі порушення кровообігу, викликає локальне порушення ендотелію, яке згодом набуває генералізованого характеру. Пошкодження ендотелію у розвитку прееклампсії має суттєве значення [5]. Зміни в ендотелії на ранніх УДК 618.29:618.3-008.9:[616.12-008.331.1+616.633.96 © Ю. Л. Марущенко, 2012. ОЦіНКА СТАНУ ПЛОДА В ЗАЛЕЖНОСТі ВіД МЕТАБОЛіЧНИХ ЗМіН У ВАГіТНИХ З ПРЕЕКЛАМПСієЮ Ю. Л. Марущенко Кафедра акушерства і гінекології №2 ( зав. – професор О. П. Гнатко), Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ. EVALUATION OF FETAL STATE DEPENDING ON METABOLIC CHANGES IN PREECLAMPTIC PREGNANT WOMEN Yu. L. Marushchenko SUMMARY The study included 64 pregnant women with preeclampsia in the III trimester of gestation. Uteroplacental hemodynamics and fetal-placental circulation were comprehensively assessed, and compared with the parameters of flow-dependent vasodilation. Hemodynamic disorders in uteroplacental complex were established in pregnant women with preeclampsia, and the nature of these disorders depended on the severity of dysfunction in the maternal endothelial dysfunction. ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ ПЛОДА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ МЕТАБОЛИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ У БЕРЕМЕННЫХ С ПРЕЕКЛАМПСИЕЙ Ю. Л. Марущенко РЕЗЮМЕ Обследованы 64 беременные с прееклампсией в III триместре гестации. проведена комплексная оценка гемодинамики маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровообращения, которая сопоставлялась с параметрами потокозависимой вазодилятации. У беременных с прееклампсией установлены нарушения гемодинамики маточно-плацентарного комплекса, характер которых зависел от выраженности эндотелиальной дисфункции у матери. Ключові слова: прееклампсія, гемодинаміка фетоплацентарного комплексу, ендотеліальна дисфункція. стадіях захворювання, з одного боку, призводять до виділення токсичних для ендотелію ендотеліну та циркулюючого фактору прееклампсії, а також до зниження синтезу вазодилятаторів, клітинних дезагрегантів (брадікінін, простациклін). З іншого боку, за умов пошкодження ендотелію оголюється м’язово-еластична мембрана судин, що підвищує їх чутливість до вазоактивних речовин [3, 5]. Пошкод- ження ендотелію сприяє розвитку змін, що лежать в основі прееклампсії – підвищенню проникності судин та їх чутливості до вазоактивних речовин, втраті їх тромборезистентних властивостей з фор- муванням гіперкоагуляції та із створенням умов для генералізованого вазоспазму. Ендотелію притаманна властивість реагувати на різні гуморальні зміни навколишнього середовища продукцією судинороз- ширюючих (ендотеліальний релаксуючий фактор, простациклін, ендотеліальний гіперполяризуючий фактор) та судинозвужуючих (ендотелін, тромбоксан А2, простагландин Н2, ангіотензин ІІ) факторів, ба- ланс яких визначає тонус гладеньком’язових клітин і є досить важливим в регулюванні артеріального тиску. Ендотелій контролює артеріальний тиск і 139 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И зворотній тиск, що створюється м’язовим шаром судин [2, 4]. За умов прееклампсії порушення стану плода безпосередньо пов’язані із характерними змінами центрального кровообігу, які обумовлені значним зниженням хвилинного об’єму та підвищенням за- гального судинного опору. Метою роботи було виз- начення особливостей стану плода в залежності від метаболічних змін у вагітних з прееклампсією. МАТЕРіАЛИ і МЕТОДИ Обстежено 64 жінки в терміні 34-40 тижнів вагітності, які були розподілені на наступні групи:1 група – 44 вагітних з прееклампсією і 2 група – 20 здорових вагітних з неускладненим перебігом вагітності. За віком, паритетом та даними акушерсько- гінекологічного анамнезу групи були ідентичні. Всім жінкам проводилось клініко-лабораторне обстежен- ня відповідно наказу МОЗ України щодо вагітних з гіпертензивними розладами. Судинорухова функція ендотелію вивчалась за допомогою визначення динаміки кровоплину (доплерометрія) по a.brachialis та її діаметру в стані спокою і під час реактивної гіперемії. Дослідження судин виконували за допомо- гою ультразвукової системи VOLUSON-530 (Австрія), датчиком з частотою 7,5-10,0 МГц за стандартною методикою D. Celermajer et al. [6]. Ендотелійзалежну вазоділятацію рахували як відношення діаметру артерії на фоні реактивної гіперемії до діаметру су- дини в стані спокою і виражали у відсотках. Оцінку гемодинаміки фетоплацентарного ком- плексу проводили за допомогою ультразвукового та доплерометричного дослідження; останнє харак- теризувало кровоток в маткових артеріях, артеріях пуповини та середній мозковій артерії із визначенням індексу резистентності (ІР), пульсаційного індексу (ПІ) та систоло-діастолічного співвідношення (С/Д). Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою програми Microsoft Exel. Вірогідність відмінностей розраховували за t-критерієм Ст’юдента. РЕЗУЛЬТАТИ ТА їХ ОБгОВОРЕННя Обстежені вагітні знаходились у віці від 19 до 34 років (середній вік – 27,2±1,8). У всіх жінок 1-ої групи перебіг вагітності усклад- нився розвитком прееклампсії легкого та середнього ступеню важкості. У 35 (79,5%) жінок цієї групи в анамнезі були відсутні вказівки на соматичну патологію, гіпертензивні розлади. Але у 9 (20,5%) жінок анамнез був обтяжений наявністю серцевосу- динних захворювань у одного із батьків. 32 (72,7%) жінки були першовагітними, 12 (27,3%) – повторновагітними. З числа повторновагітних пологи були у 10 (83,3%), штучне переривання вагітності – у 7 (15,9%). У 7 (58,3%) вагітних з числа жінок, що народжували, в попередніх пологах теж мала місце прееклампсія. Середнє значення систолічного артеріального тиску (САТ) у пацієнток цієї групи з легким ступенем важкості прееклампсії становило 134,2+3,5 мм рт. ст., а середнього ступеню важкості – 158,8+5,3 мм рт. ст. Середнє значення діастолічного артеріального тиску (ДАТ) у жінок з легким ступенем важкості було 75,1+1,6 мм рт. ст., а середнього ступеню – 93,4+2,1 мм рт. ст. У 25 (56,8%) вагітних спостерігався роз- виток прееклампсїї з переважанням гіпертензивного синдрому, у 13 (29,5%) – набрякового синдрому, у 6 (13,6%) відмічалась класична триада прееклампсії: гіпертензія, набряки та протеїнурія. В 2-й (контрольній) групі соматичний анамнез у жінок був не обтяжений, перебіг вагітності – фізіологічний. Середнє значення САТ становило у вагітних цієї групи 121,3±2,1 мм рт. ст., а ДАТ – 72,3±2,0 мм рт. ст. Дослідження середнього діаметру плечової артерії у спокою здорових вагітних (2 група) показа- ло, що його величина становила 3,73±0,80 мм, а після оклюзійної проби – 4,30±0,40 мм. Тобто дилятація на тлі реактивної гіперемії приводила до збільшення діаметру на 15,3% . Нормальною реакцією артерії у відповідь на реактивну гіперемію вважається 10,0-13,0% від вихідного діаметру. Таким чином, у здорових вагітних відмічалась адекватна судинна відповідь, яка свідчила про збалансований стан між звужуючою просвіт силою тонічного стану судин та розтягуючою зсередини величиною плину крові. В групі жінок з прееклампсією зміни діаметру судини були найменшими, суттєвої різниці між величиною діаметру судини до та після проби не спостерігалось. До того ж, слід відзначити, що се- редня величина діаметру плечової артерії у жінок з прееклампсією до проведення проби становила 3,89±0,20 мм, а після оклюзійної проби – 3,75±0,40 мм, тобто була навіть нижче. Відсоток приросту ста- новив всього 3,6%, що було майже в 5 разів нижче, ніж у вагітних контрольної групи. Слід відмітити, що при більш важкому перебігу прееклампсії (середній ступінь) судинна реакція на оклюзійну пробу була не завжди однозначною: у деяких випадках вона супроводжувалась зменшенням на певний відрізок часу, і тільки потім починалось певне збільшення величини діаметру судини. Ці дані можна розглядати, як нестабільність механізмів судинної регуляції, або порушення балансу вазоактивних речовин. Проведені доплерометричні дослідження показа- ли, що середня швидкість кровоплину в a. brachialis у здорових вагітних становила 48,2±2,1 см/сек. На тлі реактивної гіперемії вона збільшилась на 30,2 см/сек. Приріст величини показника складав 62,7% від величини вихідного рівня, що свідчило про те, що судинний ефект на функціональну пробу був позитивний. У вагітних з прееклампсією (1 група) збільшення швидкості кровоплину було майже вдвічі меншим, ніж 140 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 2 (58) у вагітних контрольної групи і становило до проби 50,0 см/сек., а після проби – 63,4 см/сек. Приріст величини показника складав 26,8%, що свідчило про недостатній судинний ефект у відповідь на функціональну пробу. Порівняння середніх величин швидкості крово- плину у жінок в залежності від важкості прееклампсії показало, що у вагітних з середнім ступенем цього ускладнення вагітності збільшення швидкості кро- воплину значно менше, ніж при легкому перебігу прееклампсії. Порівняльна оцінка показників, що досліджувалися, показала, що найвиразніші зміни відбувались у вагітних з прееклампсією з перева- жанням гіпертензивного синдрому. Отже, отримані дані щодо наявності у вагітних з прееклампсією ендотеліальної дисфункції відображують метаболічний профіль змін при дано- му ускладненні вагітності, які, безумовно, впливають на стан фетоплацентарної системи. Оцінка гемодинамічних змін в системі мати- плацента-плід у вагітних з прееклампсією свідчила про порушення кровотоку в артеріальних судинах пуповини, які відображують патологію кровообігу в плаценті. У пацієнток з прееклампсією всі доплерометричні показники в цих судинах були суттєво збільшені в порівнянні з групою контролю (табл. 1). Таблиця 1 Характеристика гемодинамічних змін в фетоплацентарному комплексі у вагітних з прееклампсією Судини показник Контрольна група, n=20 1 група, n=44 Маткові артеріі іР іп С/Д 0,567±0,030 0,801±0,040 1,780±0,110 0,789±0,040* 1,012±0,050* 2,101±0,060* Артерії пуповини іР іп С/Д 0,576±0,020 0,867±0,040 2,421±0,130 0,722±0,040* 1,022±0,080* 3,112±0,110* Середня мозкова артерія іР іп С/Д 0,876±0,030 1,259±0,040 2,223±0,340 0,894±0,020* 1,612±0,030* 3,999±0,130* Примітка:* – вказана вірогідність p<0,05 відносно показника у жінок контрольної групи. Оцінка характеру кровообігу в артеріях пуповини показала підвищення величин всіх доплерометричних показників кровотоку в артеріях пуповини, що свідчило про суттєве погіршення стану плода. Аналіз показників мозкового кровообігу показав зміни величин мозкового кровообігу. Порівняльний аналіз ступеня ендотеліальної дисфункції, яка супроводжується метаболічними змінами в організмі у матері, показав, що ступінь виразності ендотеліальної дисфункції пов’язаний з безпосереднім впливом на стан плода, на що вказували зміни гемодинаміки фетоплацентарного комплексу. ВИСНОВКИ 1. Таким чином, розвиток прееклампсії обумовлює у вагітних ендотеліальну дисфункцію, яка є відображенням порушених метаболічних процесів за рахунок дисбалансу судинорозширюючих та судиноз- вужуючих активних речовин в організмі матері. 2. Використання неінвазивних методик для раннього виявлення порушеної функції ендотелію у жінок з факторами ризику ще до клінічної маніфестації ознак захворювання є доцільною. 3. Ступінь виразності ендотеліальної дисфункції в поєднанні із ступенем гемодинамічних порушень в системі мати-плацента-плід свідчить про важкість перебігу прееклампсії і є прогностично негативним щодо стану плода. 4. Визначення рівня метаболічних змін у матері за наявності прееклампсії дозволяє своєчасно об- рати правильну лікувально-профілактичну такти- ку і метод родорозрішення в інтересах матері та плода. ЛіТЕРАТУРА 1. Венцківський Б. М. Гестози вагітних : навч. посібник / Венцківський Б. М., Запорожан В. М., Сенчук А. Я. – К. : Аконіт, 2002. – 112 с. 2. Гомазков О. В. Молекулярные и физиологи- ческие аспекты эндотелиальной дисфункции. Роль эндогенных химических регуляторов / О. В. Гомазков // Успехи физиол. наук. – 2000. – Т. 31, № 4. – С. 48–62. 3. Зелинский А. А. Перинатальные потери и факторы риска акушерско-гинекологической пато- логии / А. А Зелинский, Е. А. Карауш // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К, 2005. – С. 183–187. 4. Kinlay S. Endothelium-Deried Nitric Oxide Regu- lates Arterial Elasticity in Human Arteries in Vivo / S. Kinlay, M. A. Creager., M. Fucumuto // Hypertenson. – 2001. – Vol. 38, № 4. – Р. 1049–1054. 5. Luscher T. F. Interaction between endothelium derived relaxing and contracting factors in health and cardiovascular disease / T. F. Luscher, C. H. Boulanger, Z. Yang [et al.] // Circulation. – 1993. – Vol. 34, № 44. – P. 336–440. 6. Non invasive detection of endothelial dysfunc- tion in children and adults at risk of atherosclerosis / D. S. Сelermajer, K. E. Sorensen., V. M. Gooch [et al.] // Lancet. – 1999. – Vol. 340. – Р. 1111–1115.