Роль дисплазії сполучної тканини в розвитку рецидиву генітального пролапсу

Роль дисплазії сполучної тканини в розвитку рецидиву генітального пролапсу

В статье приводится анализ данных, посвященных влиянию дисплазии соединительной ткани на развитие рецидива генитального пролапса. За период с 2003 по 2011 год было обследовано и прооперировано 600 гинекологических пациентов с признаками недифференцированной дисплазии соединительной ткани и без...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автори: Потапов, В.О., Банахевич, Р.М., Золотарьов, Д.Л., Акимова, К.Б., Єчин, А.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Назва видання:Таврический медико-биологический вестник
Теми:
Оригинальные статьи
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44592
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Роль дисплазії сполучної тканини в розвитку рецидиву генітального пролапсу / В.О. Потапов, Р.М. Банахевич, Д.Л. Золотарьов, К.Б. Акимова, А. В. Єчин // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 166-169. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-44592
record_format dspace
spelling irk-123456789-445922013-06-03T03:12:48Z Роль дисплазії сполучної тканини в розвитку рецидиву генітального пролапсу Потапов, В.О. Банахевич, Р.М. Золотарьов, Д.Л. Акимова, К.Б. Єчин, А.В. Оригинальные статьи В статье приводится анализ данных, посвященных влиянию дисплазии соединительной ткани на развитие рецидива генитального пролапса. За период с 2003 по 2011 год было обследовано и прооперировано 600 гинекологических пациентов с признаками недифференцированной дисплазии соединительной ткани и без нее трансвагинальным доступом с использованием собственных тканей или аллотрансплантата, проведено морфологическое и иммуногистохимическое исследование тканей. полученные данные указывают на изменение структуры ткани у женщин с заболеванием соединительной ткани, увеличение у этой группы пациенток частоты рецидива генитального пролапса более чем в 2,5 раза. Использование синтетических протезов при соединительнотканной патологии снижает частоту рецидива заболевания в 2 раза и является обоснованным. This article provides an analysis of data on the effects of connective tissue dysplasia on the development of recurrent genital prolapse. During the period from 2003 to 2011 were examined and operated on 600 patients with gynecologic symptoms of undifferentiated connective tissue dysplasia and without transvaginal access using their own tissue or allograft, performed a morphological study of tissues and imunogistohimicheskoe. These data indicate a change in the structure of tissue in women with connective tissue disorders, an increase in this group of patients the frequency of recurrence of genital prolapse in more than 2.5 times. The use of synthetic grafts for diseases of the connective tissue decreases the incidence of recurrent disease in 2 times and it is justified. 2012 Article Роль дисплазії сполучної тканини в розвитку рецидиву генітального пролапсу / В.О. Потапов, Р.М. Банахевич, Д.Л. Золотарьов, К.Б. Акимова, А. В. Єчин // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 166-169. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44592 618.131/.138-007.43/.44-036.87-092-07-089-036.83 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
spellingShingle Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
Потапов, В.О.
Банахевич, Р.М.
Золотарьов, Д.Л.
Акимова, К.Б.
Єчин, А.В.
Роль дисплазії сполучної тканини в розвитку рецидиву генітального пролапсу
Таврический медико-биологический вестник
description В статье приводится анализ данных, посвященных влиянию дисплазии соединительной ткани на развитие рецидива генитального пролапса. За период с 2003 по 2011 год было обследовано и прооперировано 600 гинекологических пациентов с признаками недифференцированной дисплазии соединительной ткани и без нее трансвагинальным доступом с использованием собственных тканей или аллотрансплантата, проведено морфологическое и иммуногистохимическое исследование тканей. полученные данные указывают на изменение структуры ткани у женщин с заболеванием соединительной ткани, увеличение у этой группы пациенток частоты рецидива генитального пролапса более чем в 2,5 раза. Использование синтетических протезов при соединительнотканной патологии снижает частоту рецидива заболевания в 2 раза и является обоснованным.
format Article
author Потапов, В.О.
Банахевич, Р.М.
Золотарьов, Д.Л.
Акимова, К.Б.
Єчин, А.В.
author_facet Потапов, В.О.
Банахевич, Р.М.
Золотарьов, Д.Л.
Акимова, К.Б.
Єчин, А.В.
author_sort Потапов, В.О.
title Роль дисплазії сполучної тканини в розвитку рецидиву генітального пролапсу
title_short Роль дисплазії сполучної тканини в розвитку рецидиву генітального пролапсу
title_full Роль дисплазії сполучної тканини в розвитку рецидиву генітального пролапсу
title_fullStr Роль дисплазії сполучної тканини в розвитку рецидиву генітального пролапсу
title_full_unstemmed Роль дисплазії сполучної тканини в розвитку рецидиву генітального пролапсу
title_sort роль дисплазії сполучної тканини в розвитку рецидиву генітального пролапсу
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2012
topic_facet Оригинальные статьи
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44592
citation_txt Роль дисплазії сполучної тканини в розвитку рецидиву генітального пролапсу / В.О. Потапов, Р.М. Банахевич, Д.Л. Золотарьов, К.Б. Акимова, А. В. Єчин // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 166-169. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv AT potapovvo rolʹdisplazííspolučnoítkaninivrozvitkurecidivugenítalʹnogoprolapsu
AT banahevičrm rolʹdisplazííspolučnoítkaninivrozvitkurecidivugenítalʹnogoprolapsu
AT zolotarʹovdl rolʹdisplazííspolučnoítkaninivrozvitkurecidivugenítalʹnogoprolapsu
AT akimovakb rolʹdisplazííspolučnoítkaninivrozvitkurecidivugenítalʹnogoprolapsu
AT êčinav rolʹdisplazííspolučnoítkaninivrozvitkurecidivugenítalʹnogoprolapsu
first_indexed 2025-07-04T03:07:13Z
last_indexed 2025-07-04T03:07:13Z
_version_ 1836684079944171520
fulltext 166 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 2 (58) В останні роки приділяється багато уваги спадко- вим захворюванням сполучної тканини, як фактора, що провокує розвиток первинних порушень з боку внутрішніх органів і систем та обумовлює більш важ- кий перебіг основного захворювання [1, 4, 7, 8, 10]. Сучасна класифікація ділить сполучнот- канинну дисплазію на диференційований та недиференційований синдроми [5, 12]. Генералізована гіпермобільність суглобів харак- терна для дисплазії сполучної тканини та може бути основною ознакою недиференційованої дисплазії сполучної тканини та частиною диференційованих синдромів [6, 7]. Встановлено, що у осіб з гіпермобільним син- дромом у другій половині життя спостерігається розвиток гриж різних локалізацій раніше і частіше, ніж в осіб без такого синдрому [4]. Ряд авторів вказують на зв'язок дисплазії сполучної тканини з розвитком гриж передньої черевної стінки та малого тазу [9]. Клінічно це проявлялося в збільшенні частки післяопераційних гриж у 6 разів, рецидивуючих гриж УДК 618.131/.138-007.43/.44-036.87-092-07-089-036.83 © Колектив авторів, 2012. РОЛЬ ДИСПЛАЗіЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ В РОЗВИТКУ РЕЦИДИВУ ГЕНіТАЛЬНОГО ПРОЛАПСУ В. О. Потапов, Р. М. Банахевич, Д. Л. Золотарьов, К. Б. Акимова, А. В. єчин Кафедра акушерства та гінекології (зав. – професор В. О. Потапов), Державний заклад «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпропетровськ. ROLE OF CONNECTIVE TISSUE DISPLASIA IN GENITAL PROLAPSE V. A. Potapov, R. M. Banakhevych, D. L. zolotarev, K. B. Akymova, А. V. Echin SUMMARY This article provides an analysis of data on the effects of connective tissue dysplasia on the development of recurrent genital prolapse. During the period from 2003 to 2011 were examined and operated on 600 patients with gynecologic symptoms of undifferentiated connective tissue dysplasia and without transvaginal access using their own tissue or allograft, performed a morphological study of tissues and imunogistohimicheskoe. These data indicate a change in the structure of tissue in women with connective tissue disorders, an increase in this group of patients the frequency of recurrence of genital prolapse in more than 2.5 times. The use of synthetic grafts for diseases of the connective tissue decreases the incidence of recurrent disease in 2 times and it is justified. РОЛЬ ДИСПЛАЗИИ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ В РАЗВИТИИ РЕЦИДИВА ГЕНИТАЛЬНОГО ПРОЛАПСА В. О. Потапов, Р. М. Банахевич, Д. Л. Золотарев, К. Б. Акимова, А. В. Ечин РЕЗЮМЕ В статье приводится анализ данных, посвященных влиянию дисплазии соединительной ткани на развитие рецидива генитального пролапса. За период с 2003 по 2011 год было обследовано и прооперировано 600 гинекологических пациентов с признаками недифференцированной дисплазии соединительной ткани и без нее трансвагинальным доступом с использованием собственных тканей или аллотрансплантата, проведено морфологическое и иммуногистохимическое исследование тканей. полученные данные указывают на изменение структуры ткани у женщин с заболеванием соединительной ткани, увеличение у этой группы пациенток частоты рецидива генитального пролапса более чем в 2,5 раза. Использование синтетических протезов при соединительнотканной патологии снижает частоту рецидива заболевания в 2 раза и является обоснованным. Ключові слова: дисплазія сполучної тканини, генітальний пролапс, рецидив, аналіз. – у 7 разів в порівнянні з пацієнтами без патології сполучної тканини [10]. На сьогодні основною причиною розвитку гриж вважають різке короткочасне або тривале постійне підвищення внутрішньочеревного тиску, рецидивуючих гриж – неефективне виконання першого оперативного втручання. Проте розгля- дати появу рецидивів генітального пролапсу як наслідок дій хірурга також не коректно, оскільки вони зустрічаються після операцій в різних клініках, у висококваліфікованих хірургів, практично з од- наковою частотою і становлять від 17,0% до 67,0% [2, 4]. Таким чином, реальна основа формування рецидивів генітального пролапсу і роль дисплазії сполучної тканини в цьому процесі остаточно не визначена. Мета: дослідити стан сполучної тканини у жінок з генітальним пролапсом, визначити взаємозв'язок недиференційованої дисплазії сполучної тканини з патологією інших органів та її роль у розвитку рецидиву генітального пролапсу. 167 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И МАТЕРіАЛИ ТА МЕТОДИ За період з 2003 по 2011 рр. обстеже- но 600 гінекологічних пацієнтів, оперованих в гінекологічному відділенні трансвагінальним досту- пом із застосуванням власних тканин та проленового алотрансплантату для закриття дефекту або повного заміщення фасцій тазу. Пацієнтів з генітальним пролапсом було розділено на 2 групи. Першу групу склали 273 пацієнтки з генітальним пролапсом та клінічними проявами недиференційованої дисплазії сполучної тканини, групу ІІ – 327 пацієнток з генітальним пролапсом без ознак дефекту сполучної тканини. Контрольну третю групу – 50 жінок без ознак генітального пролапсу та недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Проаналізовано анамнез та скарги, наявність екстрагенітальної та гінекологічної патології, наявність та ступінь дисплазії сполучної тканини, локалізацію та вид дефекту в кожному сегменті піхви окремо за класифікацією POP-Q [4]. Для визначення наявності, ступеня важкості дисплазії сполучної тканини та об'єктивної оцінки генералізованої гіпермобільності суглобів використовували бальну шкалу критеріїв Brighton, 1998 р. [1]. Показанням для відбору в І досліджувану групу стало виявлення від 4 до 9 специфічних фенотипічних ознак, в II групу – від 0 до 3 ознак. Контрольну групу склали 50 пацієнток без ознак генітального пролапсу та дисплазії сполучної тканини. В ході операції у пацієнтів досліджуваних груп брали ділянку (фрагмент) тканин матки і кардинальних зв'язок для морфологічного та імуногістохімічного дослідження. Дослідження про- ведено у 60 пацієнток. Морфологічні дослідження тканин проводились за стандартними методиками [3, 11]. Для визначення та диференціювання сполучнотканинних структур забарвлення препаратів проводили за методами Вейгертома та Ван Гізона. Функціональну активність компонентів сполучної тканини визначали за допо- могою комплексу гістохімічних методик за Браше та реакцією Фєльгена-Росенбека. Імуногістохімічні дослідження проводили на парафінових зрізах товщиною 5-6 мкм непрямим методом Кунса за методикою M. Brosman (1979). Типування колагенів здійснювали моноклональними антитілами до колагенів I, ІІІ, IV типів (Novocastra Laboratories, LTD). Статистична обробка матеріалу проводилась за допомогою статистичних програм MS Excel 2010. РЕЗУЛЬТАТИ ТА їХ ОгОВОРЕННя Середній вік хворих 1-ї групи складав 56±7 років, 2-ї групи – 54±6 років, 3-ї групи – 53±7 років. Тривалість захворювання в групах становила від 1-го до 12 років (в середньому – 3±2 роки). У пацієнток І досліджуваної групи найбільш частим та маніфестним симптомом гіпермобільності суглобів було перерозгинання ліктьового суглоба по- над 10 градусів – 83,2%, нахил вперед при фіксованих колінних суглобах – 94,8% та перерозгинання колінного суглоба понад 10 градусів – 43,6%. Ура- ження суглобів було полісегментарним, враховуючи системність захворювання. У жінок ІІ групи виявляли- ся тільки окремі ознаки дисплазії сполучної тканини у вигляді гіпермобільності суглобів: перерозгинання колінного суглоба понад 10 градусів – 6,7% та дося- гання підлоги при нахилі вперед – 21,7%. У пацієнток з генітальним пролапсом до- датково відмічались скринінгові клінічні ознаки сполучнотканинної недостатності (рис. 1). Рис. 1. Клінічні прояви недиференційованої дисплазії сполучної тканини у жінок генітальним пролапсом. Примітки: 1 – вальгусна деформація стопи; 2 – окружність живота більше 111 см; 3 – гіперрозтяжимість шкіри; 4 – варикозне розширення вен; 5 – діастаз прямих м’язів живота; 6 – грижі інших локалізацій. 168 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 2 (58) Аналіз результатів морфологічного та імуногістохімічного дослідження показали, що у пацієнтів ІІ групи основна речовина та фібробластичні клітини відповідали анатомічній нормі. У пацієнтів І групи спостерігалося порушення колагенової будови. У 65,3% пацієнтів І групи спостерігалося: по- рушення пучкового складу – 73,4%, фрагментація – 51,7%, гомогенізація – 20,2%, пікрінофілія – 18,0%, локальний лізис та склероз колагенових волокон кардинальних зв’язок – 57,3%, зменшення гіалуронової кислоти, хондроітинсульфату, сульфато- ваних глікозаміногліканів, зниження функціональної активності фібробластів, що свідчило про втрату вла- стивостей колагену. А при важкій недиференційованій дисплазії сполучної тканини ці зміни прогресували, в кардинальних зв'язках відзначався значний склероз, формування ангіоматозних структур, в тканинах матки – виражена атрофія та замісний фіброз. Виявлені зміни свідчили про системні зміни в тканинах фасціально-лігаментарного апарату мат- ки та становили морфологічну основу формування сполучнотканинної недостатності, яка порушує стійкість тканин при фізичних навантаженнях, що клінічно проявляється у вигляді формування гриж різних локалізацій та післяопераційних гриж, не- залежно від кваліфікації хірурга та стану шовного матеріалу. У 46,7% пацієнток першої клінічної групи корекція генітального пролапсу проводилася з використанням проленового сітчастого протеза, у 53,3% – за рахунок власних тканин. У групі без ознак дисплазії сполучної тканини – у 41,4% і 58,6% відповідно. Оцінка результатів оперативних втручань про- водилася в період 3, 6, 12, 24 місяців. Аналізуючи результати, частота рецидиву генітального пролапсу у першій групі склала 57,8%, у ІІ групі – 22,0%. При застосуванні проленового протезу частота рецидиву у І групі становила 37,1%, за рахунок власних тка- нин – 62,9%, ІІ групі – 11,0% та 89,0% відповідно (рис. 2). Рис. 2. Частота рецидиву генітального пролапсу. У 45,5% пацієнток мала місце недиференційована дисплазія сполучної тканини, яка стала морфологічною основою розвитку неспроможності зв'язкового апара- ту та сформувала передумови для розвитку рецидиву захворювання у 2,6 рази частіше в І-й досліджуваній групі (57,8%), ніж у 2-й групі (22,0%). ВИСНОВКИ Виявлення ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини (4-9 ознак) у пацієнтів з генітальним пролапсом є обґрунтуванням для викори- стання сітчастого імплантату при реконструктивно- відновних операціях на тазовому дні, що зменшує частоту випадків виникнення рецидивного пролапсу у 2 рази – з 62,9% до 31,1%. ЛіТЕРАТУРА 1. Биохимические маркеры соединительной ткани в диагностике недифференцированной дисплазии соединительной ткани: доказательная база / Н. Я. Доценко, В. О. Дедова, С. С. Боев [и др.] // Диагностический практикум. – 2010. – № 2. – С. 27–31. 2. Деякі аспекти патогенезу випадіння матки та стінок піхви у жінок, хірургічна корекція / Ю. П. Вдовиченко, А. П. Григоренко, В. М. Бойчук [та ін.] // Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. – № 1 (21). – С. 198–199. 3. Диагностика дисплазии соединительной ткани с использованием биомаркеров / Л. С. Эверт, С. В. Бороздун, Е. И. Боброва [и др.] // Журнал Сибирского 169 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И федерального университета. Химия. – 2009. – Т. 2, №4. – С. 385-390. 4. Ефективність оперативних втручань при пролапсі тазових органів / В. І. Пирогова, М. В. Томич, І. В. Верніковський [та ін.] // Вагинальная хирургия сегодня и завтра : материалы науч.-практ. конф. – Винница, 2005. – С. 31–32. 5. Захарьян Е. А. Роль системного поражения соединительной ткани в развитии варикозной бо- лезни нижних конечностей [Электронный ресурс] / Крымский гос. мед.университет им. С.И. Георги- евского. – Симферополь. – Режим доступа: http:// studentdoctorprofessor.com.ua/ru/node/639 6. Кадурина Т. И. Наследственные коллагено- патии. Клиника, диагностика, лечение, диспансе- ризация / Т. И. Кадурина. – СПб. : Невский диалект, 2000. – 270 с. 7. Клинико-прогностические критерии диспла- зии соединительной ткани / И. А. Викторова, Г. И. Нечаева, В. П. Конев [и др.] // Рос. мед. вестник. – 2009. – Т. XIV, № 1. – С. 76–85. 8. Маршал В. Дж. Клиническая биохимия / В. Дж. Маршал. – М. : Медицина, 2002. – 383 с. 9. Милиця К. М. Методологія виявлення хво- рих на дисплазію сполучної тканини серед хворих хірургічного стаціонару як захід попередження гриж черевної стінки / К. М. Милиця // Укр. мед. альманах. – 2009. – №3. – С. 103–105. 10 . Милиця К . М. Реконст руктивно- відновлювальні операції на передній черевній стінці при синдромі недиференційованої системної дисплазії сполучної тканини : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.01.03 / Милиця К. М. ; Запорізька ме- дична академія післядипломної освіти МОЗ України. – Запоріжжя, 2009. – 18 с. 11. Наследственные нарушения соединительной ткани : российские рекомендации ВНОК 2009 г. // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. – 2009. – № 8 (6), Прилож. № 5. – С. 1–24. 12. Проявления неклассифицированной диспла- зии соединительной ткани в зависимости от возрас- та. Прогноз / Н. Я. Доценко, Л. В. Герасименко, С. С. Боев [и др.] // Терапия. – 2011. – № 11 (63). – С. 31–34.

Схожі ресурси