Перебіг вагітності та перинатальні наслідки при високому ризику інфікування

Среди инфекционных перинатальных факторов особенное место занимает парвовирусная В19- инфекция. Нами исследовано 86 беременных с высоким риском внутриутробного инфицирования плода при сроках беременности от 18 до 40 недель, которые были распределены на четыре группы: к первой группе отнесли бер...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Куса, О.М., Макарчук, О.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Назва видання:	Таврический медико-биологический вестник
Теми:	Оригинальные статьи
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44593
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Перебіг вагітності та перинатальні наслідки при високому ризику інфікування / О.М. Куса, О.М. Макарчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 126-128. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-44593
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-445932013-06-03T03:13:36Z Перебіг вагітності та перинатальні наслідки при високому ризику інфікування Куса, О.М. Макарчук, О.М. Оригинальные статьи Среди инфекционных перинатальных факторов особенное место занимает парвовирусная В19- инфекция. Нами исследовано 86 беременных с высоким риском внутриутробного инфицирования плода при сроках беременности от 18 до 40 недель, которые были распределены на четыре группы: к первой группе отнесли беременных с признаками инфекции вирусной этиологии, ко второй группе – бактериальной этиологии, к третьей группе – с бактериально-вирусным инфицированием, к четвертой группе – пациенток, инфицированных парвовирусом В19. Для верификации инфекционного возбудителя пользовались методами иммуноферментного анализа и ДНК-полимеразной цепной реакции. при характеристике перинатальных последствий у женщин трех групп отмечено, что в 66 случаях роды произошли своевременно, в 4-х – преждевременно, в 2 случаях – мертворождение. Дистресс плода во время беременности наблюдали у 12 беременных, у 16 беременных наблюдалась дисфункция плаценты. Беременность у женщин іV группы сопровождалась у 16-ти случаях развитием неиммунной водянки плода разной степени проявления. при верификации парвовируса В19 методом иммуноферментного анализа в сыворотке крови беременных іgМ выявлены у 52,3%, іgG – у 78,0%, при этом данные показатели превышали норму в 3,5-4,0 раза. Большой процент гестационных осложнений, увеличение за последнее время случаев неиммунной водянки плода определяют необходимость своевременной диагностики инфицирования и персистенции парвовируса В19. Among infectious perinatal factors a special place belongs to parvoviral B19 infection. We have examined 86 pregnant women with high risk of intrauterine infection of a fetus in gestation from 18 to 40 weeks. These women were divided into four groups: the first group included pregnant women with symptoms of infection of a viral etiology, the second group – with bacterial infection, the third group – with bacterial and viral infection, the fourth group – patients infected with parvovirus B19. To verify the infectious agent we used methods of immunoenzyme analysis and DNA – of polymerase chain reaction. Characterizing the perinatal consequences of gestation in women from the three groups it was noted that in 66 cases delivery completed on time, in 4 cases – prematurely, in 2 cases – stillbirth. Fetal distress during pregnancy was observed in 12 pregnant women; in 16 patients the dysfunction of the placenta was observed. Gestation in women from the fourth experimental group was accompanied in 16 cases by development of non-immune edema of different severity in a fetus. In verification of parvovirus B19 by ELISA in blood serum of pregnant women Ig M were found in 52,3%, Ig G – in 78,0%, these data were higher then normal in 3,5-4,0 times. High percentage of gestational complications, increased incidence of non-immune fetal hydrops determine the necessity of early diagnosis of infection and persistent of parvovirus B19. 2012 Article Перебіг вагітності та перинатальні наслідки при високому ризику інфікування / О.М. Куса, О.М. Макарчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 126-128. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44593 616-07+618.2-083+578.27 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Куса, О.М. Макарчук, О.М. Перебіг вагітності та перинатальні наслідки при високому ризику інфікування Таврический медико-биологический вестник
description	Среди инфекционных перинатальных факторов особенное место занимает парвовирусная В19- инфекция. Нами исследовано 86 беременных с высоким риском внутриутробного инфицирования плода при сроках беременности от 18 до 40 недель, которые были распределены на четыре группы: к первой группе отнесли беременных с признаками инфекции вирусной этиологии, ко второй группе – бактериальной этиологии, к третьей группе – с бактериально-вирусным инфицированием, к четвертой группе – пациенток, инфицированных парвовирусом В19. Для верификации инфекционного возбудителя пользовались методами иммуноферментного анализа и ДНК-полимеразной цепной реакции. при характеристике перинатальных последствий у женщин трех групп отмечено, что в 66 случаях роды произошли своевременно, в 4-х – преждевременно, в 2 случаях – мертворождение. Дистресс плода во время беременности наблюдали у 12 беременных, у 16 беременных наблюдалась дисфункция плаценты. Беременность у женщин іV группы сопровождалась у 16-ти случаях развитием неиммунной водянки плода разной степени проявления. при верификации парвовируса В19 методом иммуноферментного анализа в сыворотке крови беременных іgМ выявлены у 52,3%, іgG – у 78,0%, при этом данные показатели превышали норму в 3,5-4,0 раза. Большой процент гестационных осложнений, увеличение за последнее время случаев неиммунной водянки плода определяют необходимость своевременной диагностики инфицирования и персистенции парвовируса В19.
format	Article
author	Куса, О.М. Макарчук, О.М.
author_facet	Куса, О.М. Макарчук, О.М.
author_sort	Куса, О.М.
title	Перебіг вагітності та перинатальні наслідки при високому ризику інфікування
title_short	Перебіг вагітності та перинатальні наслідки при високому ризику інфікування
title_full	Перебіг вагітності та перинатальні наслідки при високому ризику інфікування
title_fullStr	Перебіг вагітності та перинатальні наслідки при високому ризику інфікування
title_full_unstemmed	Перебіг вагітності та перинатальні наслідки при високому ризику інфікування
title_sort	перебіг вагітності та перинатальні наслідки при високому ризику інфікування
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2012
topic_facet	Оригинальные статьи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44593
citation_txt	Перебіг вагітності та перинатальні наслідки при високому ризику інфікування / О.М. Куса, О.М. Макарчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 126-128. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT kusaom perebígvagítnostítaperinatalʹnínaslídkiprivisokomurizikuínfíkuvannâ AT makarčukom perebígvagítnostítaperinatalʹnínaslídkiprivisokomurizikuínfíkuvannâ
first_indexed	2025-07-04T03:07:17Z
last_indexed	2025-07-04T03:07:17Z
_version_	1836684083151765504
fulltext	126 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 2 (58) Інфекційний фактор, без сумніву, сприяє виникнен- ню серйозної акушерської та педіатричної патології при анте- та інтранатальному інфікуванні плоду – невиношу- ванню вагітності, розвитку пізнього гестозу, маніфестації захворювань сечостатевої системи, виникненню вад розвитку плоду, мертвонародження тощо [1, 5, 6]. Серед інфекційних перинатальних чинників особливе місце займає парвовірусна В19-інфекція. Це порівняно «нова» та маловідома нозологія, проте УДК 616-07+618.2-083+578.27 © О. М. Куса, О. М. Макарчук, 2012. ПЕРЕБіГ ВАГіТНОСТі ТА ПЕРИНАТАЛЬНі НАСЛіДКИ ПРИ ВИСОКОМУ РИЗИКУ іНФіКУВАННЯ О. М. Куса, О. М. Макарчук Кафедра акушерства і гінекології ФПО (зав. – професор О. М. Макарчук), Державний вищий навчальний заклад «Івано- Франківський національний медичний університет», м. Івано-Франківськ. PREGNANCY AND PERINATAL CONSEQUENCES AT HIGH-RISK OF INFECTION O. M. Kusa, O. M. Makarchuk SUMMARY Among infectious perinatal factors a special place belongs to parvoviral B19 infection. We have examined 86 pregnant women with high risk of intrauterine infection of a fetus in gestation from 18 to 40 weeks. These women were divided into four groups: the first group included pregnant women with symptoms of infection of a viral etiology, the second group – with bacterial infection, the third group – with bacterial and viral infection, the fourth group – patients infected with parvovirus B19. To verify the infectious agent we used methods of immunoenzyme analysis and DNA – of polymerase chain reaction. Characterizing the perinatal consequences of gestation in women from the three groups it was noted that in 66 cases delivery completed on time, in 4 cases – prematurely, in 2 cases – stillbirth. Fetal distress during pregnancy was observed in 12 pregnant women; in 16 patients the dysfunction of the placenta was observed. Gestation in women from the fourth experimental group was accompanied in 16 cases by development of non-immune edema of different severity in a fetus. In verification of parvovirus B19 by ELISA in blood serum of pregnant women Ig M were found in 52,3%, Ig G – in 78,0%, these data were higher then normal in 3,5-4,0 times. High percentage of gestational complications, increased incidence of non-immune fetal hydrops determine the necessity of early diagnosis of infection and persistent of parvovirus B19. ТЕЧЕНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ И ПЕРИНАТАЛЬНЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ ПРИ ВЫСОКОМ РИСКЕ ИНФИЦИРОВАНИЯ Е. М. Куса, О. М. Макарчук РЕЗЮМЕ Среди инфекционных перинатальных факторов особенное место занимает парвовирусная В19- инфекция. Нами исследовано 86 беременных с высоким риском внутриутробного инфицирования плода при сроках беременности от 18 до 40 недель, которые были распределены на четыре группы: к первой группе отнесли беременных с признаками инфекции вирусной этиологии, ко второй группе – бактериальной этиологии, к третьей группе – с бактериально-вирусным инфицированием, к четвертой группе – пациенток, инфицированных парвовирусом В19. Для верификации инфекционного возбудителя пользовались методами иммуноферментного анализа и ДНК-полимеразной цепной реакции. при характеристике перинатальных последствий у женщин трех групп отмечено, что в 66 случаях роды произошли своевременно, в 4-х – преждевременно, в 2 случаях – мертворождение. Дистресс плода во время беременности наблюдали у 12 беременных, у 16 беременных наблюдалась дисфункция плаценты. Беременность у женщин іV группы сопровождалась у 16-ти случаях развитием неиммунной водянки плода разной степени проявления. при верификации парвовируса В19 методом иммуноферментного анализа в сыворотке крови беременных іgМ выявлены у 52,3%, іgG – у 78,0%, при этом данные показатели превышали норму в 3,5-4,0 раза. Большой процент гестационных осложнений, увеличение за последнее время случаев неиммунной водянки плода определяют необходимость своевременной диагностики инфицирования и персистенции парвовируса В19. Ключові слова: вагітність, парвовірусна В19-інфекція, неімунний набряк плоду. останніми роками з’являється багато повідомлень про її негативний вплив на плід [2, 7, 8, 10]. Наслідками даної патології можуть бути неімунна водянка плоду, передчасні пологи, синдром затримки росту і розвит- ку плоду, формування плацентарної недостатності, внутрішньоутробна загибель плоду [3, 4, 9]. Метою роботи було провести оцінку лабора- торних та інструментальних маркерів можливого внутрішньоутробного інфікування. 127 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И МАТЕРіАЛИ і МЕТОДИ Нами обстежено 86 вагітних жінок із висо- ким ризиком внутрішньоутробного інфікування плоду в термінах гестації від 18 до 40 тижнів, які були розділені на наступні групи. До першої гру- пи (n=20) віднесли вагітних із проявами інфекції вірусної етіології. До другої групи – 20 вагітних із інфікуванням бактеріальної етіології. Третю групу склали 30 жінок із бактеріально-вірусним інфікуванням. У четверту групу (n=16) ввійшли пацієнтки, інфіковані парвовірусом В19. Середній вік обстежених складав 24,60±0,95 років. Для верифікації інфекційного збудника викори- стовували методи імуноферментного аналізу та ДНК- полімеразної ланцюгової реакції. Матеріалами для дослідження були секрет піхвового вмісту, сироватка крові, пуповинна кров та навколоплідні води. Діагноз внутрішньоутробного інфікування встановлювали за даними об’єктивного обстеження, результатами лабораторних даних, на основі оцінки маркерів ультразвукового дослідження. РЕЗУЛЬТАТИ ТА їХ ОБгОВОРЕННя В результаті проведених досліджень встановле- но, що у першій досліджуваній групі герпес І-ІІ типу виявлено у 6 вагітних (30,0%), цитомегаловірус –у 10 (50,0%), краснуху – у 1 (5,0%), вірус Епштейна- Бара – у 2 (10,0%), папіломавірус 16, 18 тип – у 1 жінки (5,0%). У другій групі пацієнток хламідіоз виявлено у 2 жінок (10,0%), мікоплазмоз – у 4 (20,0%), уреаплаз- моз – у 11 вагітних (55,0%), інфікування трихомо- надами – у 2 жінок (10,0%), токсоплазмозом – у 1 вагітної (5,0%). У третій групі виявлено асоціації збудників – герпес І-ІІ типу та цитомегаловірус – у 8 (26,6%) пацієнток, вірус Епштейна-Бара та цитомегаловірус – у 2 (6,7%), хламідіоз та трихомоніаз – у 2-х (6,7%), мікоплазмоз та уреаплазмоз – у 10 (33,3%), трихомоніаз та уреаплазмоз – у 5 (16,6%), цитомегаловірус та мікоплазмоз – у 3 вагітних (10,0%). П р и ул ьт р а з ву ко в о м у д и н а м і ч н о м у дослідженні виявлено наступні маркери імовірного внутрішньоутробного інфікування: маловоддя (31,4%), вентрикуломегалія (55,7%), мікрогастрія (2,9%), гіпоплазія грудної клітки (10,0%), причому дані ознаки у 77,1% випадків відмічались у І-й та у 71,4% пацієнток – у ІІІ-й досліджуваній групі. Такі особливості даних ультразвукової діагностики, як багатоводдя (62,8%), кисти су- динних сплетень (18,5%), макрогастрія (5,7%), доліхоцефалічна форма голови плоду (12,8%) частіше супроводжували гестацію у жінок ІІ досліджуваної групи – у 55,7% випадків та у 62,8% – пацієнток ІІІ групи. При характеристиці перинатальних наслідків гестації у жінок трьох груп відмічено, що у 66 випадках пологи завершилися вчасно (94,2%), у 4-х – передчасно (5,7%), у 2 випадках – мертвона- родженням (2,9%). Дистрес плоду під час вагітності спостерігали у 12 вагітних (17,1%), у 24 вагітних спостерігалася дисфункція плаценти (34,2%). Ге стація у жінок ІV до слідної групи супроводжувалась у 16-ти випадках розвитком неімунного набряку плоду різного ступеня вираженості. Генералізований набряк підшкірної клітковини, подвійний контур голівки плоду та тулуба виявлено у 3-х випадках, гідроперикард та гідроторакс діагностовано у 7 жінок, асцит та гідроторакс – у 4-х, набряк підшкірного шару з поєднанням гідроперикарду та гідротораксу виявлено у 1 вагітної. У одному випадку неімунна водянка плоду поєднувалась із наявністю вродженої вади розвитку – вентрикуломегалії, гіпоплазії грудної клітки, гіпоплазії нирок. В усіх випадках спостерігали гіперплазію та набряк плаценти. Дві вагітності завершились передчасними пологами в термінах 31 і 33 тижні. Шість вагітностей перебігало із наявністю плацентарної недостатності, наслідком якої були затримка внутрішньоутробного росту плоду та дистрес плоду при вагітності. При верифікації парвовірусу В19 методом імуноферментного аналізу у сироватці крові вагітних ІgМ виявлено у 50,0%, ІgG – у 75,0%, причому останні показники перевищували норму у 3,5-4,0 рази (р<0,05). При дослідженні пуповинної крові ІgG виявлено у всіх пробах, ІgM – у 31,3%. У пробах з навколоплідних вод ІgG виявлено у 56,3%, IgM – у 25,0%. У даній дослідній групі відмічено стовідсоткову асоціацію парвовірусу В19 з інфекційними чинниками вірусної етіології ТОRСН- групи (цитомегаловірусом, вірусом герпесу І і ІІ типу або вірусом Епштейна-Бара). ВИСНОВКИ 1. Таким чином, дослідження ступеню та харак- теру інфікованості в динаміці гестаційного процесу є вагомим інформаційним фактором в плані оцінки прогнозу для завершення вагітності та перинаталь- них наслідків. 2. Високий відсоток гестаційних ускладнень, зростання в останні роки випадків неімунної во- дянки плоду обумовлюють необхідність своєчасної діагностики інфікування та персистенції парвовірусу В19, що вимагає включення в обов’язковий комплекс алгоритму діагностично-лікувальної програми об- стеження на даний збудник, імовірне використання інвазивних методів та адекватної імунної корекції уже на преконцепційному етапі. 3. Проведення подальших досліджень, пов’язаних з інфікуванням парвовірусом В19 є перспективним. ЛіТЕРАТУРА 1. Акушерські і перинатальні проблеми TORCH- інфекції : практичний посібник для лікарів акушерів- гінекологів і неонатологів, студентів мед. вузів та 128 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 2 (58) лікарів-інтернів / за ред. З. М. Дубоссарської, А. Я. Сенчука. – К. : Мета, 2003. – 133 с. 2. Башмакова М. А. Парвовирусная инфекция В19 при беременности. Свойства вируса, клиниче- ская картина заболевания, патогенез, диагностика / М. А. Башмакова, А. М. Савичева // Пренатальная диагностика. – 2005. – Т. 4, № 2. – С. 94–96. 3. Вовк Л. М. Роль парвовірусної В19-інфекції в розвитку патології вагітності та плода/новона- родженого (огляд літератури) / Л. М. Вовк // Клініч. імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2010. – № 7. – С. 10–13. 4. Неимунная водянка плода: диагностика и так- тика / М. А. Курцер, В. А. Гнетецкая, О. Л. Мальмберг [и др.] // Акушерство и гинекология. – 2009. – № 2. – С. 37–40. 5. Современные представления о диагностике внутриутробной инфекции / О. В. Макаров, И. В. Бахарева, Л. В. Ганковская [и др.] // Рос. вестн. акушера-гинеколога. – 2006. – № 1. – C. 11–15. 6. Цинзерлинг В. А. Перинатальные инфек- ции: вопросы патогенеза, морфологической диагностики и клинико-морфологических сопо- ставлений : практ. руководство / В. А. Цинзер- линг, В. Ф. Мельникова. – СПб. : ЭЛБИ СПб., 2002. – 350 с. 7. Detection of human parvovirus B19 infection in first-trimester fetal loss / M. Nyman, T. Tolfvenstam, K. Petersson [et al.] // Obstet. Gynecol. – 2002. – Vol. 99, № 5, pt. 1. – P. 795–798. 8. Ergaz Z. Parvovirus B19 in pregnancy / Z. Ergaz, A. Ornoy // Reprod. Toxicol. – 2006. – Vol. 21, № 4. – P. 421–435. 9. Yaegashi N. Pathogenesis of nonimmune hydrops fetalis caused by intrauterine B19 infection / N. Yaegashi // Tohoku J. Exp. Med. – 2000. – Vol. 190, № 2. – P. 65–82. 10. Young N. S. Parvovirus B19 / N. S. Young, K. E. Brown // N. Engl. J. Med. – 2004. – Vol. 350, № 6. – P. 586–597.

Перебіг вагітності та перинатальні наслідки при високому ризику інфікування

Репозитарії

Схожі ресурси