Аналіз впливу мотивуючих факторів на результати діяльності машинобудівних підприємств

У статті обґрунтовано вибір інструментарію факторного аналізу для оцінки впливу мотивуючих чинників на результативні показники діяльності машинобудівних підприємств. Розраховані коефіцієнти кореляції для досліджуваних підприємств. Встановлена ступінь зв’язку факторів з результативним показником....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
Hauptverfasser:	Войнаренко, М. П., Гребінська, С. І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2012
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44671
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Аналіз впливу мотивуючих факторів на результати діяльності машинобудівних підприємств / М. П. Войнаренко, С. І. Гребінська // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 41-44. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-44671
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-446712013-06-04T03:11:56Z Аналіз впливу мотивуючих факторів на результати діяльності машинобудівних підприємств Войнаренко, М. П. Гребінська, С. І. Наукові статті У статті обґрунтовано вибір інструментарію факторного аналізу для оцінки впливу мотивуючих чинників на результативні показники діяльності машинобудівних підприємств. Розраховані коефіцієнти кореляції для досліджуваних підприємств. Встановлена ступінь зв’язку факторів з результативним показником. В статье обоснован выбор инструментария факторного анализа для оценки влияния мотивирующих факторов на результативные показатели деятельности машиностроительных предприятий. Рассчитаны коэффициенты корреляции для исследуемых предприятий. Установлена степень связи факторов с результативным показателем. In the article the choice of tool of factor analysis is grounded for the estimation of influence of explaining factors on effective performance of machine-building enterprises indicators. The coefficients of correlation are expected for the probed enterprises. The degree of connection of factors is set with an effective index. 2012 Article Аналіз впливу мотивуючих факторів на результати діяльності машинобудівних підприємств / М. П. Войнаренко, С. І. Гребінська // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 41-44. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44671 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Войнаренко, М. П. Гребінська, С. І. Аналіз впливу мотивуючих факторів на результати діяльності машинобудівних підприємств Вісник економічної науки України
description	У статті обґрунтовано вибір інструментарію факторного аналізу для оцінки впливу мотивуючих чинників на результативні показники діяльності машинобудівних підприємств. Розраховані коефіцієнти кореляції для досліджуваних підприємств. Встановлена ступінь зв’язку факторів з результативним показником.
format	Article
author	Войнаренко, М. П. Гребінська, С. І.
author_facet	Войнаренко, М. П. Гребінська, С. І.
author_sort	Войнаренко, М. П.
title	Аналіз впливу мотивуючих факторів на результати діяльності машинобудівних підприємств
title_short	Аналіз впливу мотивуючих факторів на результати діяльності машинобудівних підприємств
title_full	Аналіз впливу мотивуючих факторів на результати діяльності машинобудівних підприємств
title_fullStr	Аналіз впливу мотивуючих факторів на результати діяльності машинобудівних підприємств
title_full_unstemmed	Аналіз впливу мотивуючих факторів на результати діяльності машинобудівних підприємств
title_sort	аналіз впливу мотивуючих факторів на результати діяльності машинобудівних підприємств
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44671
citation_txt	Аналіз впливу мотивуючих факторів на результати діяльності машинобудівних підприємств / М. П. Войнаренко, С. І. Гребінська // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 41-44. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT vojnarenkomp analízvplivumotivuûčihfaktorívnarezulʹtatidíâlʹnostímašinobudívnihpídpriêmstv AT grebínsʹkasí analízvplivumotivuûčihfaktorívnarezulʹtatidíâlʹnostímašinobudívnihpídpriêmstv
first_indexed	2025-07-04T03:12:05Z
last_indexed	2025-07-04T03:12:05Z
_version_	1836684386015117312
fulltext	412012/№1 дери зазначених підприємств організують поетапне при- дбання майнового комплексу або основної частини активів підприємства-боржника і тим самим підприємство-санатор таким чином інвестує господарську діяльність боржника. Стейкхолдери підприємства-санатора очікують ефект по- глинання пов’язаний з ефектом синергізму. Ефект синергізму (від англ. synergism) — підвищення результативності за рахунок використання взаємозв’язку і взаємопосилення різних видів діяльності… [3, 280]. Сановане підприємство при поглинанні втрачає свій самостійний статус, хоча стейкхолдер як юридична особа може зберегтися у вигляді дочірнього підприємства; злиття здійснюється шляхом об’єднання підприєм- ства-боржника з іншим, фінансово-стійким підприєм- ством. Результатом такого законного об’єднання є втрата самостійного юридичного статусу підприємства-боржника. Повільне зближення у бік злиття господарської ді- яльності підприємств відбувається між зацікавленими працівниками підприємств-стейкхолдерами і відбувається горизонтальне злиття, в процесі якого об’єднуються під- приємства однієї галузі, вертикальне злиття, яке об’єднує підприємства суміжних галузей (виробників і споживачів) а також конгломератне злиття, у процесі якого об’єднуються підприємства, не поєднані між собою ні галузевими, ні тех- нологічними особливостями. Для стейкхолдерів підприєм- ства-санатора мотивом є організація ефекту синергізму, а для стейкхолдерів підприємства-боржника є продовження виробництва, можливість збереження робочих місць; поділ здійснюють стейкхолдери одного багатогалу- зевого підприємства. Мотивація стейкхолдерів полягає в тому, що за рахунок суттєвого скорочення загальногос- подарського апарату, невиробничих і допоміжних служб значно зменшується сума постійних витрат. Організовані в процесі поділу підприємства отримують статус нової юридичної особи, а майнові права й обов’язки перехо- дять до кожного з них на основі розділеного балансу; приватизація державних підприємств здійснюється між стейкхолдерами державних установ та стейкхолде- рами, доведеними до банкрутства підприємств; передача в оренду здійснюється між стейкхолде- рами державних підприємств та стейкхолдерами тру- дового колективу. Умовою такої санації є прийняття колективом орендаторів боргів підприємства (боргів по заробітній платі орендаторів, вартості сировини і т. д.); перетворення у відкрите акціонерне товариство здійснюється за ініціативи стейкхолдерів групи засно- вників, дозволяє суттєво розширити фінансові можли- вості підприємства, забезпечити шляхи виходу з кризи і створити умови економічного розвитку. Стейкхолдери за рахунок повільного зближення у бік злиття, зростання довіри між ними, прозорості госпо- дарської діяльності, що відбуваються на виробництві, та стратегічної діагностики кожної підприємницької ініціа- тиви, зробити вибір на альтернативній основі, напрямок поліпшення конкурентноздатності на підприємстві. 5. Висновки. Конвергенція та реструктуризація під- приємств є основним напрямком поліпшення конку- рентоспроможності виробництва в умовах антикризо- вого управління. Важливу роль в підтримці процесів впровадження перспективних напрямків розвитку та захисту від небажа- них та протиправних поглинань відіграють стейкхолдери. Оздоровлення об’єднаних підприємств дозволяє більш ефективне використання наявних матеріальних ресурсів, застосування більш досконалих засобів вироб- ництва, наближення бізнес-процесів до кінцевого спо- живача. 6. Перспективи подальших досліджень. Подальше дослідження розкриває мотивацію проведення угод конвергенції та реструктуризації підприємств. Література 1. Freeman R. E. Strategie Management: A. Stakehold- er. Approach / R. E. Freeman Boston. 2011 2. Гевлич Г. І. Практичні засади проведення кон- вергенції в умовах жостокої конкуренції та корупції на ринку України / Г. І. Гевлич, В. Д. Власов // Прометей. Регіональний збірник наукових праць з економіки. — № 34. — «ПУМБ» м. Донецьк. — 320 с. 3. Осовська Г. В. Економічний словник / Г. В. Осо- вська, О. О. Юшкевич, Й. С. Завадский. — К. : Кондор, 2007. — 358 с. Постановка проблеми. Функціонування машинобу- дівних підприємств в умовах нестабільності ринкового середовища потребує вивчення і врахування дії цілого комплексу взаємопов’язаних факторів для оператив- ного прийняття та реалізації зважених управлінських рішень. Зокрема, мова йде про врахування групи факто- рів, які здійснюють вплив на мотивацію персоналу ма- шинобудівних підприємств і тим самим великою мірою визначають результативні показники їх діяльності. При цьому традиційних методів та методів детермі- нованого факторного аналізу вже недостатньо у зв’язку з обмеженістю їх аналітичних можливостей, недостат- ністю інформаційного забезпечення тощо. Тому вини- кає необхідність ширшого застосування методів стохас- тичного факторного аналізу, які, на відміну від жорстко регламентованих методів детермінованого аналізу, основаних на функціональній залежності результатив- ного показника від факторних, дають змогу врахувати М. П. Войнаренко д-р екон. наук, професор С. І. Гребінська м. Хмельницький АНАЛІЗ ВПЛИВУ МОТИВУЮЧИХ ФАКТОРІВ НА РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ ВОЙНАРЕНКО М. П., ГРЕБІНСЬКА С. І. 42 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ вплив сукупності факторів, що носять імовірнісний, не- визначений характер. Аналіз останніх досліджень. Проблемам мотивації персоналу машинобудівних підприємств присвячено чи- мало праць вітчизняних та зарубіжних вчених. Так, слід відмітити роботи, в яких досліджується вплив факторів мотивації на формування трудової поведінки робітників [1, 5, 6]. У статті Є. А. Бельтюкова, О. А. Докучаєва здій- снено обґрунтування соціально-економічного механізму мотивації персоналу [2]. О. Л. Єськов, В. С. Зайцев про- понують використовувати збалансовану систему показни- ків у покращенні організації праці робочих місць з метою посилення мотивації персоналу [3]. А. В. Калина наголо- шує на необхідності підвищення ролі мотиваційних та стимулювальних важелів в умовах ринкової економіки [4]. Разом з тим, не зважаючи на численні здобутки вчених в області підвищення мотивації персоналу, сучасна теорія управління персоналом не дає вичерпного рішення низки ключових питань, необхідних для оцінки мотиваційних факторів в рамках традиційних підходів. Зокрема, існують певні науково-методичні складності у зв’язку з кількісним виміром впливу мотивуючих факторів на результати діяль- ності підприємств машинобудування. Тому метою статті є виявлення факторів, що впливають на трудові показники діяльності промислових підприємств через ефективну мо- тивацію діяльності працівників. Виклад основного матеріалу дослідження. З метою оцінки впливу факторів мотивації на результативні показ- ники діяльності підприємств машинобудування пропо- нуємо використати інструментарій кореляційного аналізу, тобто методу дослідження взаємозалежності ознак у гене- ральній сукупності, які є випадковими величинами з нор- мальним характером розподілу. Основними вимогами до застосування кореляційного аналізу є достатня кількість спостережень, сукупності факторних і результативних показників, а також їх кількісний вимір і відображення в інформаційних джерелах. Застосування кореляційного аналізу тісно пов’язане з регресійним аналізом, тому його часто називають кореляційно-регресійним. На початковому етапі аналізу виявляються зв’язки між результативною і факторними ознаками. Ці зв’язки можуть бути різними залежно від характеру залежності, напряму дії та аналітичного виразу. Для аналізу нами були сформовані таблиці вихідних даних показників діяльності по семи машинобудівних підприємствах: ВАТ «Укрелектроапарат» (м. Хмельниць- кий), ДП «Новатор» (м. Хмельницький), Волочиський машинобудівний завод — структурного підрозділу За- порізького заводу «МОТОРСІЧ», ВАТ «Кам’янець- Подільський електромеханічний завод», Красилівський агрегатний завод, ВАТ «Шепетівський завод культивато- рів», ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод». На другому етапі здійснена оцінка вихідної інфор- мації для дослідження з використанням різних статис- тичних критеріїв (середнє квадратичне відхилення, ко- ефіцієнт варіації, коефіцієнт парної кореляції тощо) та сформована модель стохастичного зв’язку [7]. Формування кореляційної моделі передбачає ви- значення чи це буде проста (парна) кореляція (резуль- тативна ознака з одним фактором), чи множинна (ре- зультативна ознака і декілька факторів). У свою чергу за характером зв’язку кореляційні моделі можуть бути лінійними (прямолінійними, з оберненою лінійною за- лежністю) або нелінійними (криволінійними). За результатами розрахунку коефіцієнта кореляції для досліджуваних підприємств за допомогою відпо- відної статистичної функції в середовищі табличного редактора Excel встановлена наявність значного зв’язку між основними показниками діяльності підприємств. Усі досліджувані показники умовно подені нами на три групи: 1) показники результативності діяльності: дохід від реалізації; обсяг реалізованої продукції; обсяг реалізо- ваної інноваційної продукції; продуктивність праці; ви- трати на виробництво продукції; 2) кількісні та якісні характеристики персоналу підприємства: облікова кількість штатних працівників; кількість працівників за освітнім рівнем; віковий склад; кількість працівників, які підвищили кваліфікацію та навчено новим професіям; 3) показники матеріального стимулювання: витра- ти на персонал; середньомісячна заробітна плата; пре- мії, які носять систематичний характер. Експертна оцінка щодо вибору результативного показника для подальшого дослідження показала, що ключовим показником діяльності, який комплексно може характеризувати дію мотиваційних факторів, є продуктивність праці. Основними перевагами на вибір даного показника за результативний були висунуті: ві- дображення загальних змін у діяльності підприємства (динаміка обсягу виробництва і реалізації продукції), рівень трудової віддачі кожного працівника; можливість порівняльності для різних за величиною підприємств. Аналіз одержаних парних коефіцієнтів кореляції показує, що для більшості підприємств наявний силь- ний або навіть дуже сильний зв’язок факторів із другої групи з показником «Продуктивність праці», але даний зв’язок носить обернений характер. На експертний розгляд було висунуто гіпотезу про значний вплив інфляційної складової на динаміку змі- ни доходу, обсягу реалізації продукції і відповідно про- дуктивності праці, що відповідно підтверджує табл. 1 (за даними головного управління статистики України). Середній індекс цін виробників промислової продукції за 2004–2010 рр. становив 118 %. Тобто, можна зробити висновок, що зростання об’ємних показників у значній мірі викликано зростанням цін на продукції. Поряд з цим встановлена певна наявна тенденція до зниження чисельності працюючих на усіх підприємствах, що внаслідок дії попереднього фактора не завжди свідчить про інтенсивний розвиток підприємств. Охарактеризуємо зв’язок результативного показни- ка «Продуктивність праці» із факторами другої і третьої групи. Для зручності аналізу результати зведемо у табл. 2. Отже, за результатами аналіз встановлено таке. 1. Показник «облікова кількість штатних працівни- ків» — не буде розглядатись в аналізі, оскільки спосте- рігається наявний обернений функціональний зв’язок з продуктивністю праці і більшістю трудовими показни- ками, що свідчить про неможливість оцінки кореляцій- но-регресійного зв’язку (це підтверджується по шести підприємствах із семи). 2. Показник «частка працівників (неповна та базова вища освіта)» — лише на двох підприємствах спостерігаєть- ВОЙНАРЕНКО М. П., ГРЕБІНСЬКА С. І. 432012/№1 ся дуже сильний, а на одному — сильний зворотній зв’язок даного фактору з результативним показником. Наявність оберненого зв’язку свідчить про нераціональне викорис- тання персоналу з неповною і базовою вищою освітою, а інколи навіть про факти умисно завищених вимог до рівня освіти, що не відповідає посаді, або роботі, що виконується. 3. Показник «частка працівників (повна вища осві- та)» — характеристика зв’язку близька до попередньої, але залежність пряма. Це говорить про те, що зростання освітнього рівня працівників (саме одержання повної ви- щої освіти) сприяє підвищенню продуктивності праці. 4. Показник «віковий склад працівників» — ха- рактер зв’язку для окремих вікових груп на різних під- приємствах носить різно направлений і неоднозначний характер. Поряд з цим можна відмітити, що найчастіше сильний і дуже сильний зв’язок існує між продуктив- ністю праці і часткою працівників у середніх вікових групах (25–34 років і 50–54 років). Для усіх підприємств характерний зворотній зв’язок рівня продуктивності праці і частки працівників передпенсійного віку, тобто очікування майбутньої пенсії є сильнішим стимулом чим поточна мотиваційна діяльність підприємства. 5. Показник «частка працівників, що підвищи- ли кваліфікацію» — лише для половини підприємств (три — прямий, одне — обернений) характерний силь- ний зв’язок даного фактора з результативним. 6. Показник «частка працівників, що навчено но- вим професіям» — лише для двох підприємств мож- на відмітити сильний прямий і для одного обернений зв’язок із продуктивністю праці. 7. Показник «витрати на персонал» — для більшос- ті підприємств спостерігається сильний прямий зв’язок даного фактора і рівня продуктивності праці. 8. Показник «середньомісячна заробітна плата» — скрізь прослідковуємо сильний (для п’яти підприємств) або помірний (для двох підприємств) прямий зв’язок. Отже, матеріальне стимулювання у вигляді заробітної плати є визначальним фактором мотивації на усіх під- приємствах. 9. Показник «премії, які носять систематичний ха- рактер» — лише для трьох підприємств можна відмітити прямий сильний зв’язок, для одного підприємства — обернений, для інших — незначний. Тобто, для біль- шості підприємств преміальна система потребує удо- Таблиця 1 Індекси цін виробників промислової продукції у 2004–2010 рр.(до попереднього року) (відсотків) Таблиця 2. Коефіцієнти парної кореляції з «Продуктивністю праці» Показник 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. Промисловість 120,5 116,7 109,6 119,5 135,5 106,5 120,9 Добувна промисловість 123,4 140,2 111,2 126,5 148,5 94,1 141,1 Видобування енергетичних матеріалів 123,3 130,9 116,1 118,0 137,9 92,3 137,0 Видобування неенергетичних матеріалів 124,1 157,2 104,3 138,3 163,0 96,1 144,4 Обробна промисловість 122,1 114,9 107,7 116,4 134,9 106,7 118,8 Машинобудування 110,9 110,1 104,3 109,9 120,0 111,3 110,7 Виробництво машин та устаткування 108,3 114,4 106,3 110,0 115,5 114,7 106,9 Виробництво електричного та електронного устаткування 108,8 110,8 108,6 108,3 111,2 114,5 109,7 Виробництво транспортного устаткування 116,9 106,4 99,8 110,7 127,5 107,5 113,3 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 106,1 110,0 120,0 130,5 131,3 111,5 118,7 Показник Підприємства 1 2 3 4 5 6 7 2.1. Частка працівників (неповна та базова вища освіта), % 0,10789 -0,3451 -0,9381 -0,2747 -0,904 0,14568 -0,7309 2.2. Частка працівників (повна вища освіта), % -0,1079 0,34513 0,93808 0,27465 0,90395 -0,1457 0,73094 3.1. Віковий склад (15–24 років), % 0,69952 -0,771 0,66076 -0,8402 -0,9241 0,53288 0,86699 3.2. Віковий склад (25–34 років), % 0,54146 0,25857 -0,3162 0,8662 0,92767 0,60746 0,92226 3.3. Віковий склад (50–54 років), осіб -0,4842 -0,8544 0,9421 0,46728 0,99235 -0,6664 -0,8859 3.4. Віковий склад (55–59 років), % -0,65 -0,75 -0,84 -0,81 -0,24 -0,1 -0,92 4. Витрати на виробництво продукції, тис. грн 0,921 0,987 0,917 -0,65 0,926 0,814 0,991 5. Витрати на персонал, тис. грн 0,799 0,831 0,938 -0,66 0,926 0,832 0,318 6. Середньомісячна заробітна плата, грн 0,685 0,965 0,936 0,873 0,975 0,62 0,955 10. Обсяг реалізованої інноваційної продукції, тис. грн 0,739 0,199 0,677 -0,66 0,656 -0,12 0,212 11. Премії, які носять систематичний характер, тис. грн 0,397 -0,53 0,848 0,556 0,93 0,817 0,96 12. Частка працівників, що підвищили кваліфікацію, % -0,25 0,63 0,725 0,834 -0,86 0,798 0,08 13. Частка працівників, що навчено новим професіям, % 0,213 -0,44 0,867 0,84 -0,79 -0,22 -0,39 ВОЙНАРЕНКО М. П., ГРЕБІНСЬКА С. І. 44 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ сконалення і не є стимулом зростання результативності діяльності працівників. Висновки. Таким чином, застосування кореляцій- ного аналізу має велике значення в управлінні персона- лом машинобудівних підприємств. Зокрема, він дозво- ляє вирішити такі завдання у сфері мотивації персоналу: встановлення характеру і тісноти зв’язку між дослі- джуваними факторами, які здійснюють вплив на моти- вацію персоналу підприємства; кількісний вимір ступеня впливу окремих факторів та їх сукупності на результативний показник діяльності підприємства; розрахунок кількісних змін аналізованого явища при прогнозуванні показників та об’єктивна оцінка господарської діяльності підприємства при впливі на мотивацію персоналу за рахунок найбільш значимих факторів. Застосування інструментарію кореляційноого ана- лізу дає можливість глибше дослідити взаємозв’язки між результативними показниками діяльності підприємств та мотивуючими факторами; виявити вплив факторів, які найбільше впливають на результати господарської діяльності, визначити і підрахувати резерви підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва. Все це позитивно позначається на здійсненні управлінської, маркетингової та інших видів діяльності, прийнятті еко- номічно обґрунтованих рішень у сфері управління пер- соналу та визначенні напрямів мотивації працівників машинобудівних підприємств. Література 1. Грузіна І. А. Вплив факторів нематеріальної мо- тивації на формування трудової поведінки робітни- ків / І. А. Грузіна // Економіка розвитку. — 2010. — № 3 (55). — С. 67–69. 2. Докучаєв О. А. Формування соціально-еконо- мічного механізму мотивації персоналу / Є. А. Бельтю- ков, О. А. Докучаєв // Економіка і регіон. — 2006. — № 8. — С. 131–133. 3. Еськов А. Л. Роль мотивации в улучшении органи- зации труда рабочих мест согласно стратегии предприятия, основанной на сбалансированной системе показателей / А. Л. Еськов, В. С. Зайцев // Вісник економічної науки України: науковий журнал. — 2008. — № 1 (3). — С. 31–33. 4. Калина А. В. Підвищення ролі мотиваційних та стимулювальних важелів в умовах ринкової економіки / А. В. Калина // Вісник соціально-економічних дослі- джень : збір. наук. пр. — Одеса. — 2008. — Вип. 32. — С. 152–157. 5. Усатенко О. Оцінка мотивації виробничого пер- соналу підприємства / О. Усатенко, О. Рябцева // Ана- літично-інформаційний журнал «Схід». — 2010. — №1 (101). — С. 24–27. 6. Харун О. А. Чинники мотивації персоналу ма- шинобудівних підприємств // Прометей: регіональ- ний збірник наукових праць / О. А. Харун. — Донецьк, 2010. — С. 199–202. 7. Лук’янова В. В. Комп’ютерний аналіз даних / В. В. Лук’янова. — К. : Академія, 2003. — 344 с. Постановка проблеми. Емпіричне дослідження дер- жавно-приватного партнерства в українському суспільстві засвідчує, що воно великою мірою пов’язано з необхід- ністю інноваційного розвитку економіки. Сучасні обсяги науково-технічного прогресу і поєднані з ними проблеми становлення великомасштабного капіталоємного вироб- ництва виявляються об’єктивно не під силу ні приватно- капіталістичному господарству, ні державі, тим більше, якщо вона здійснює трансформаційні процеси. Незважа- ючи на можливу фінансову підтримку наукових розробок у вигляді субсидій, на законодавство щодо сприяння інно- ваційним структурам, кількість вітчизняних інноваційних підприємств і відповідно інноваційної продукції постійно скорочується. Прогресивних змін у технологічному рів- ні економіки не відбувається, скоріше навпаки. Сьогодні очевидно, що інноваційний розвиток економіки є най- більш складним у реалізації пріоритетом держави. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Осмисленню ролі державно-приватного партнерства у набутті еконо- мікою інноваційної спрямованості присвячена достатня кількість робіт, серед яких слід виокремити наукові праці зарубіжних учених, у яких досліджуються необхідність, сутність і форми державно-приватних партнерств, їх регіональні аспекти, можливості пристосування до під- приємств національної інфраструктури. Так, в роботі С. Сільвестрова [1] розглядається взаємозв’язок між на- уково-технічним прогресом, інноваціями, державним регулюванням економіки та розвитком державно-при- ватного партнерства. М. Дерябіна [2] пропонує держав- но-приватне партнерство в якості альтернативи привати- зації, аналізує перерозподіл функцій держави в моделях партнерства. Методичні і практичні питання розвитку державно-приватних партнерств обговорюються і в на- укових працях Б. Винницького, Б. Онищука [3], І. Богдан [4] та інших. Більшість авторів розглядають партнерства держави і бізнесу як альтернативний механізм фінансу- вання інноваційного розвитку економіки. Невирішена частина загальної проблеми. Проте, як показує світова практика, державно-приватне парт- нерство служить важливим інструментом інноваційної політики держави в цілому, а не тільки залучення ін- вестиційних ресурсів. В даному випадку мова йде про О. М. Головінов д-р екон. наук м. Донецьк РЕАЛІСТИЧНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ЯК СКЛАДОВІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ГОЛОВІНОВ О. М.

Аналіз впливу мотивуючих факторів на результати діяльності машинобудівних підприємств

Institution

Ähnliche Einträge