Роль конвергенції та реструктуризації підприємств у процесі антикризового управління

Розглянуто процеси конвергенції та реструктуризації підприємств що функціонують в умовах антикризового управління, жорстокої конкуренції та корупції на ринку України. Розкрито різні комбінації реструктуризації підприємств та вплив стейкхолдерів на процес впровадження перспективних напрямків розв...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Власов, В. Д.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2012
Назва видання:Вісник економічної науки України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44672
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Роль конвергенції та реструктуризації підприємств у процесі антикризового управління / В. Д. Власов // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 40-41. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-44672
record_format dspace
spelling irk-123456789-446722013-06-04T03:11:58Z Роль конвергенції та реструктуризації підприємств у процесі антикризового управління Власов, В. Д. Наукові статті Розглянуто процеси конвергенції та реструктуризації підприємств що функціонують в умовах антикризового управління, жорстокої конкуренції та корупції на ринку України. Розкрито різні комбінації реструктуризації підприємств та вплив стейкхолдерів на процес впровадження перспективних напрямків розвитку та захисту від небажаних та протиправних поглинань. Рассмотрены процессы конвергенции и реструктуризации предприятий функционирующих в условиях антикризисного управления, жестокой конкуренции и коррупции на рынке Украины. Раскрыты различные комбинации реструктуризации предприятий и влияние стейкхолдеров на процесс внедрения перспективных направлений развития и защиты от нежелательных и противоправных поглощений. The processes of convergence and restructuring of enterprises operating in conditions of crisis management, fierce competition and corruption in Ukraine. Reveals different combinations of enterprise restructuring and the impact of stakeholders on the process of implementation of promising areas for development and protection from unwanted and illegal acquisitions. 2012 Article Роль конвергенції та реструктуризації підприємств у процесі антикризового управління / В. Д. Власов // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 40-41. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44672 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наукові статті
Наукові статті
spellingShingle Наукові статті
Наукові статті
Власов, В. Д.
Роль конвергенції та реструктуризації підприємств у процесі антикризового управління
Вісник економічної науки України
description Розглянуто процеси конвергенції та реструктуризації підприємств що функціонують в умовах антикризового управління, жорстокої конкуренції та корупції на ринку України. Розкрито різні комбінації реструктуризації підприємств та вплив стейкхолдерів на процес впровадження перспективних напрямків розвитку та захисту від небажаних та протиправних поглинань.
format Article
author Власов, В. Д.
author_facet Власов, В. Д.
author_sort Власов, В. Д.
title Роль конвергенції та реструктуризації підприємств у процесі антикризового управління
title_short Роль конвергенції та реструктуризації підприємств у процесі антикризового управління
title_full Роль конвергенції та реструктуризації підприємств у процесі антикризового управління
title_fullStr Роль конвергенції та реструктуризації підприємств у процесі антикризового управління
title_full_unstemmed Роль конвергенції та реструктуризації підприємств у процесі антикризового управління
title_sort роль конвергенції та реструктуризації підприємств у процесі антикризового управління
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2012
topic_facet Наукові статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44672
citation_txt Роль конвергенції та реструктуризації підприємств у процесі антикризового управління / В. Д. Власов // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 40-41. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv AT vlasovvd rolʹkonvergencíítarestrukturizacíípídpriêmstvuprocesíantikrizovogoupravlínnâ
first_indexed 2025-07-04T03:12:09Z
last_indexed 2025-07-04T03:12:09Z
_version_ 1836684389959860224
fulltext 40 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 1. Постановка проблеми. Розвиток економіки Укра- їни продовжується на фоні глибокої кризи всіх її сфер та галузей. Відсутність дієвих стимулів підприємницької активності, значні структурні диспропорції, низький рі- вень конкурентоспроможності вітчизняних товарів на зовнішньому та внутрішньому ринках — далеко непо- вний перелік спадщини, залишеної нам адміністратив- но-командною системою. Систематична політична не- стабільність, неврегульованість законодавчої бази, криза ринкових реформ, відсутність рівності прав, зобов’язань та відповідальності між господарськими структурами різ- них форм власності, наявність корупційних схем, суттєво впливають на поведінки підприємців, що робить особли- во актуальним питання про наявність передумов масо- вого банкрутства та закриття вітчизняних підприємств. Однією із основних цілей інституту банкрутства в ринко- вій економіці є очищення ринку від недієздатних підпри- ємств. В останні роки інститут банкрутства в Україні став основним механізмом тіньової приватизації і відкрив можливості для протиправного перерозподілу власності. Запобігти нецільовому використанню інституту бан- крутства можна лише на законодавчому рівні, регулюючи процеси господарської діяльності підприємств з боку дер- жави та антикризовим управлінням з боку підприємців. 2. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Антикри- зове управління підприємством є невід’ємним елемен- том єдиної системи управління підприємством і являє собою систему заходів, спрямованих не тільки на вихід підприємства з кризи, але і на запобігання входження в таку ситуацію. Процес антикризового управління про- водиться постійно: починаючи зі створення і протягом усіх наступних життєвих циклів підприємства. Зарубіжні дослідження антикризового управління набули значних успіхів у розробці концепції антикризо- вого управління, сутності, механізмів та технологій, ме- тодів і методик. Цей теоретичний та практичний досвід потрібно використати у вітчизняній науці та у сфері про- блематики антикризового управління на підприємстві. Дослідженням природи економічних криз та ґрун- товним описом кризових процесів займались такі відомі економісти, як Д. Рікардо, Ж. С. де Сисмонді, К. Маркс, Й. Шумпетер, М. Кондратьев, Дж. Кейнс, М. Туган-Ба- рановский, К. Жюгдяр, Дж. Кітчін та ін. Питаннями антикризового управління в умовах завершального етапу трансформації та реструктурізації підприємств займалися І. О. Бланк, Н. Ю. Брюховець- ка, І. П. Булеев, С. Б. Довбня, Л. О. Лігоненко, Л. С. Сит- нік, А. М. Штангрейт, О. І. Копелюк, А. Д. Чернявський, А. І. Пушкар та ін. У всіх секторах економіки України зростає вплив факторів, які примушують підприємства до різних форм координування свого виробництва. В умовах антикризо- вого управління злиття для багатьох підприємств стає од- ним з перспективних напрямків розвитку та захисту від не- бажаних (проти волі та бажання керівництва підприємств та протиправними способами) поглинань. Недостатньо розвинута інфраструктура ринку, недосконала законодав- чо-нормативна база, низький рівень менеджменту, обме- женість інвестиційних ресурсів примушує до вирішення цих проблем шляхом зближення виробництва у бік злиття. Економічним проблемам зближення у бік злит- тя значну увагу приділяло багато дослідників, серед яких, зокрема, можна виділити І. Ансоффа, М. Бредлі, Ю. Брігхема, З. Боді, Д. Ван Хорна, А. Десаї, П. В. Забє- ліна, Ю. В. Іванова, Л. О. Лігоненко, П. С. Маковеєва, Д. Ф. Маршалла, Е. Нікбахта, Б. Персона, О. С. Редькі- на, Н. Б. Руденка, О. І. Уільямсона, Ш. Тіроля, О. О. Те- рещенка, В. В. Терехова та інших. Проте, поки що комп- лексний підхід до повільної адаптації підприємств до зближення у бік злиття майже не відпрацьований. 3. Формування мети статті. Метою статті є розробка основних напрямків конвергенції та реструктуризації господарської діяльності підприємств за допомогою ан- тикризового управління. 4. Виклад матеріалу дослідження. Спад виробництва, викликаний низьким рівнем конкурентоспроможності вітчизняних товарів на зовнішньому та внутрішньому ринках, відсутність рівності прав, зобов’язань та від- повідальності між господарськими структурами різних форм власності, наявність корупційних схем, суттєво впливають на поведінку підприємців. Зростає вплив факторів, які примушують підприємства до різних форм координування свого виробництва. У процесі антикри- зового управління часто головну роль відіграє спільне використання сировини, кадрів та виробничого потен- ціалу двох підприємств. Актуальним стають процеси злиття як об’єктивного явища. Процеси поглинання, злиття, поділу, приватизації відбуваються між зацікав- леними працівниками підприємств — стейкхолдерами. Вперше діяльність зацікавлених сторін розкрив Р. Є. Фріман в праці «Стратегічний менеджмент: кон- цепція зацікавлених сторін» [1], де застосував поняття «зацікавлена сторона» (stakeholder) — кожна група чи індивід, яка може вплинути або на які впливає досяг- нення мети організації, серед різних груп впливу [1]. Концепція соціально відповідальної поведінки підприємства припускає прийняття необхідних рішень з урахуванням зацікавленості стейкхолдерів при здій- сненні зближення у бік злиття, стійкої рівноваги, ста- лого розвитку, зближення різних сегментів ринку відпо- відно до характеру попиту [2, 137]. Існує безліч зацікавлених стейкхолдерів на кожно- му підприємстві. В зв’язку з цим необхідно вибрати ті групи чи особи, які важливі для підприємства і з інтер- есами та впливом яких необхідно рахуватися [2, 138]. Конвергенція та реструктуризація підприємств у процесі антикризового управління здійснюється на- ступними методами: поглинання здійснюється шляхом придбання підпри- ємства-боржника підприємством-санатором. Стейкхол- В. Д. Власов м. Київ РОЛЬ КОНВЕРГЕНЦІЇ ТА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ У ПРОЦЕСІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЛАСОВ В. Д. 412012/№1 дери зазначених підприємств організують поетапне при- дбання майнового комплексу або основної частини активів підприємства-боржника і тим самим підприємство-санатор таким чином інвестує господарську діяльність боржника. Стейкхолдери підприємства-санатора очікують ефект по- глинання пов’язаний з ефектом синергізму. Ефект синергізму (від англ. synergism) — підвищення результативності за рахунок використання взаємозв’язку і взаємопосилення різних видів діяльності… [3, 280]. Сановане підприємство при поглинанні втрачає свій самостійний статус, хоча стейкхолдер як юридична особа може зберегтися у вигляді дочірнього підприємства; злиття здійснюється шляхом об’єднання підприєм- ства-боржника з іншим, фінансово-стійким підприєм- ством. Результатом такого законного об’єднання є втрата самостійного юридичного статусу підприємства-боржника. Повільне зближення у бік злиття господарської ді- яльності підприємств відбувається між зацікавленими працівниками підприємств-стейкхолдерами і відбувається горизонтальне злиття, в процесі якого об’єднуються під- приємства однієї галузі, вертикальне злиття, яке об’єднує підприємства суміжних галузей (виробників і споживачів) а також конгломератне злиття, у процесі якого об’єднуються підприємства, не поєднані між собою ні галузевими, ні тех- нологічними особливостями. Для стейкхолдерів підприєм- ства-санатора мотивом є організація ефекту синергізму, а для стейкхолдерів підприємства-боржника є продовження виробництва, можливість збереження робочих місць; поділ здійснюють стейкхолдери одного багатогалу- зевого підприємства. Мотивація стейкхолдерів полягає в тому, що за рахунок суттєвого скорочення загальногос- подарського апарату, невиробничих і допоміжних служб значно зменшується сума постійних витрат. Організовані в процесі поділу підприємства отримують статус нової юридичної особи, а майнові права й обов’язки перехо- дять до кожного з них на основі розділеного балансу; приватизація державних підприємств здійснюється між стейкхолдерами державних установ та стейкхолде- рами, доведеними до банкрутства підприємств; передача в оренду здійснюється між стейкхолде- рами державних підприємств та стейкхолдерами тру- дового колективу. Умовою такої санації є прийняття колективом орендаторів боргів підприємства (боргів по заробітній платі орендаторів, вартості сировини і т. д.); перетворення у відкрите акціонерне товариство здійснюється за ініціативи стейкхолдерів групи засно- вників, дозволяє суттєво розширити фінансові можли- вості підприємства, забезпечити шляхи виходу з кризи і створити умови економічного розвитку. Стейкхолдери за рахунок повільного зближення у бік злиття, зростання довіри між ними, прозорості госпо- дарської діяльності, що відбуваються на виробництві, та стратегічної діагностики кожної підприємницької ініціа- тиви, зробити вибір на альтернативній основі, напрямок поліпшення конкурентноздатності на підприємстві. 5. Висновки. Конвергенція та реструктуризація під- приємств є основним напрямком поліпшення конку- рентоспроможності виробництва в умовах антикризо- вого управління. Важливу роль в підтримці процесів впровадження перспективних напрямків розвитку та захисту від небажа- них та протиправних поглинань відіграють стейкхолдери. Оздоровлення об’єднаних підприємств дозволяє більш ефективне використання наявних матеріальних ресурсів, застосування більш досконалих засобів вироб- ництва, наближення бізнес-процесів до кінцевого спо- живача. 6. Перспективи подальших досліджень. Подальше дослідження розкриває мотивацію проведення угод конвергенції та реструктуризації підприємств. Література 1. Freeman R. E. Strategie Management: A. Stakehold- er. Approach / R. E. Freeman Boston. 2011 2. Гевлич Г. І. Практичні засади проведення кон- вергенції в умовах жостокої конкуренції та корупції на ринку України / Г. І. Гевлич, В. Д. Власов // Прометей. Регіональний збірник наукових праць з економіки. — № 34. — «ПУМБ» м. Донецьк. — 320 с. 3. Осовська Г. В. Економічний словник / Г. В. Осо- вська, О. О. Юшкевич, Й. С. Завадский. — К. : Кондор, 2007. — 358 с. Постановка проблеми. Функціонування машинобу- дівних підприємств в умовах нестабільності ринкового середовища потребує вивчення і врахування дії цілого комплексу взаємопов’язаних факторів для оператив- ного прийняття та реалізації зважених управлінських рішень. Зокрема, мова йде про врахування групи факто- рів, які здійснюють вплив на мотивацію персоналу ма- шинобудівних підприємств і тим самим великою мірою визначають результативні показники їх діяльності. При цьому традиційних методів та методів детермі- нованого факторного аналізу вже недостатньо у зв’язку з обмеженістю їх аналітичних можливостей, недостат- ністю інформаційного забезпечення тощо. Тому вини- кає необхідність ширшого застосування методів стохас- тичного факторного аналізу, які, на відміну від жорстко регламентованих методів детермінованого аналізу, основаних на функціональній залежності результатив- ного показника від факторних, дають змогу врахувати М. П. Войнаренко д-р екон. наук, професор С. І. Гребінська м. Хмельницький АНАЛІЗ ВПЛИВУ МОТИВУЮЧИХ ФАКТОРІВ НА РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ ВОЙНАРЕНКО М. П., ГРЕБІНСЬКА С. І.