Визначення вмісту ацетилхоліну у міокарді щурів біологічним методом при різних експериментальних моделях

Визначення вмісту ацетилхоліну у міокарді щурів біологічним методом при різних експериментальних моделях

В статье проведен анализ изменений содержания ацетилхолина в миокарде предсердий и желудочков, определенного с помощью биологического метода в условиях моделирования острого адреналинового повреждения сердца на фоне дефицита половых гормонов, диффузного кардиосклероза и в условиях экспериментального...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
Hauptverfasser: Пелих, В.Є., Сатурська, Г.С., Потіха, Н.Я.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Schriftenreihe:Таврический медико-биологический вестник
Schlagworte:
Оригинальные статьи
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44703
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Визначення вмісту ацетилхоліну у міокарді щурів біологічним методом при різних експериментальних моделях / В.Є. Пелих, Г.С. Сатурська, Н.Я. Потіха // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 1 (59). — С. 263-266. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-44703
record_format dspace
spelling irk-123456789-447032013-06-10T11:21:53Z Визначення вмісту ацетилхоліну у міокарді щурів біологічним методом при різних експериментальних моделях Пелих, В.Є. Сатурська, Г.С. Потіха, Н.Я. Оригинальные статьи В статье проведен анализ изменений содержания ацетилхолина в миокарде предсердий и желудочков, определенного с помощью биологического метода в условиях моделирования острого адреналинового повреждения сердца на фоне дефицита половых гормонов, диффузного кардиосклероза и в условиях экспериментального мерказолилового гипотиреоза. Выявлены закономерности динамики содержания парасимпатического медиатора в различных отделах сердца при данных экспериментальных моделях. The article analyzes the changes of acetylcholine content in the myocardium of the atria and ventricles, that were determined by biological method at case of modelling of the acute adrenaline myocardial injury whith deficiency of sex hormones, diffuse cardiosclerosis and merkazolil experimental hypothyroidism. The dynamic regularities of the parasympathetic neurotransmitter content has been detected in various parts of the heart at these experimental models. 2012 Article Визначення вмісту ацетилхоліну у міокарді щурів біологічним методом при різних експериментальних моделях / В.Є. Пелих, Г.С. Сатурська, Н.Я. Потіха // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 1 (59). — С. 263-266. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44703 616.127:577.151–074]–092.9 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
spellingShingle Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
Пелих, В.Є.
Сатурська, Г.С.
Потіха, Н.Я.
Визначення вмісту ацетилхоліну у міокарді щурів біологічним методом при різних експериментальних моделях
Таврический медико-биологический вестник
description В статье проведен анализ изменений содержания ацетилхолина в миокарде предсердий и желудочков, определенного с помощью биологического метода в условиях моделирования острого адреналинового повреждения сердца на фоне дефицита половых гормонов, диффузного кардиосклероза и в условиях экспериментального мерказолилового гипотиреоза. Выявлены закономерности динамики содержания парасимпатического медиатора в различных отделах сердца при данных экспериментальных моделях.
format Article
author Пелих, В.Є.
Сатурська, Г.С.
Потіха, Н.Я.
author_facet Пелих, В.Є.
Сатурська, Г.С.
Потіха, Н.Я.
author_sort Пелих, В.Є.
title Визначення вмісту ацетилхоліну у міокарді щурів біологічним методом при різних експериментальних моделях
title_short Визначення вмісту ацетилхоліну у міокарді щурів біологічним методом при різних експериментальних моделях
title_full Визначення вмісту ацетилхоліну у міокарді щурів біологічним методом при різних експериментальних моделях
title_fullStr Визначення вмісту ацетилхоліну у міокарді щурів біологічним методом при різних експериментальних моделях
title_full_unstemmed Визначення вмісту ацетилхоліну у міокарді щурів біологічним методом при різних експериментальних моделях
title_sort визначення вмісту ацетилхоліну у міокарді щурів біологічним методом при різних експериментальних моделях
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2012
topic_facet Оригинальные статьи
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44703
citation_txt Визначення вмісту ацетилхоліну у міокарді щурів біологічним методом при різних експериментальних моделях / В.Є. Пелих, Г.С. Сатурська, Н.Я. Потіха // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 1 (59). — С. 263-266. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv AT pelihvê viznačennâvmístuacetilholínuumíokardíŝurívbíologíčnimmetodomprirízniheksperimentalʹnihmodelâh
AT satursʹkags viznačennâvmístuacetilholínuumíokardíŝurívbíologíčnimmetodomprirízniheksperimentalʹnihmodelâh
AT potíhanâ viznačennâvmístuacetilholínuumíokardíŝurívbíologíčnimmetodomprirízniheksperimentalʹnihmodelâh
first_indexed 2025-07-04T03:14:18Z
last_indexed 2025-07-04T03:14:18Z
_version_ 1836684525032177664
fulltext 263 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И УДК 616.127:577.151–074]–092.9 © В. Є. Пелих, Г. С. Сатурська, Н. Я. Потіха, 2012. ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ АЦЕТИЛХОЛІНУ У МІОКАРДІ ЩУРІВ БІОЛОГІЧНИМ МЕТОДОМ ПРИ РІЗНИХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МОДЕЛЯХ В. Є. Пелих, Г. С. Сатурська, Н. Я. Потіха ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського», кафедра патологічної фізіології, м. Тернопіль. ESTIMATION OFACETYLCHOLINE CONTENT IN THE RAT’S MYOCARDIUM BY BIOLOGICAL METHOD IN DIFFERENT EXPERIMENTAL MODELS V.Ye. Pelykh, H.S. Saturska, N.Ya. Potikha SUMMARY The article analyzes the changes of acetylcholine content in the myocardium of the atria and ventricles, that were determined by biological method at case of modelling of the acute adrenaline myocardial injury whith deficiency of sex hormones, diffuse cardiosclerosis and merkazolil experimental hypothyroidism. The dynamic regularities of the parasympathetic neurotransmitter content has been detected in various parts of the heart at these experimental models. ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОДЕРЖАНИЯ АЦЕТИЛХОЛИНА В МИОКАРДЕ КРЫС БИОЛОГИЧЕСКИМ МЕТОДОМ ПРИ РАЗЛИЧНЫХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ МОДЕЛЯХ В.Е. Пелих, Г.С. Сатурская, Н.Я. Потиха РЕЗЮМЕ В статье проведен анализ изменений содержания ацетилхолина в миокарде предсердий и желудочков, определенного с помощью биологического метода в условиях моделирования острого адреналинового повреждения сердца на фоне дефицита половых гормонов, диффузного кардиосклероза и в условиях экспериментального мерказолилового гипотиреоза. Выявлены закономерности динамики содержания парасимпатического медиатора в различных отделах сердца при данных экспериментальных моделях. Ключові слова: ацетилхолін, гонадектомія, гостре адреналінове пошкодження міокарда, дифузний кардіосклероз, гіпотиреоз. Незаперечною залишається роль холінергічних механізмів регуляції серцевого ритму у патогенезі захворювань міокарда [6], адже вони здатні впливати на генерацію та провідність електричного імпульсу, а за деяких умов навіть обмежувати пошкодження міокарда, відіграючи протекторну роль. Моделювання серцевої та нейро-ендокринної патології може супроводжуватися змінами вмісту ацетилхоліну, як одного з компонентів парасимпатичної ланки автономної нервової системи, і в деякій мірі визначати особливості перебігу та наслідки цих захворювань. На сьогоднішній день біологічний метод продовжує залишатись одним із найбільш точних та інформативних методів визначення концентрації ацетилхоліну у тканині міокарда. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ Всі експерименти та евтаназію тварин проводили відповідно до „Загальних етичних принципів експериментів на тваринах”, ухвалених Першим національним конгресом з біоетики (Київ, 2001) [3]. Вміст ацетилхоліну визначали біологічним методом у міокарді передсердь і шлуночків [1]. При моделюванні гострого адреналінового пошкодження міокарда використовували білих лабораторних нелінійних самок щурів, віком 4 місяці, яких утримували на стандартному раціоні віварію. Їх розділили на 2 групи по 18 особин у кожній (І група – тварини зі збереженими гонадами, ІІ група – гонадектомовані). При проведенні гонадектомії наркоз викликали внутрішньом’язовим уведенням кетаміну гідрохлориду (80 мг/кг). Власне пошкодження серцевого м’яза викликали шляхом внутрішньом’язового уведення 0,18 % розчину адреналіну гідротартрату (“Дарниця”, Україна) з розрахунку 1 мг/кг [4]. Дослідження проводили на 1- шу та 24-ту год після ін’єкції (ці терміни відповідають початку та максимуму некротизування кардіоміоцитів [4]). При моделюванні дифузного кардіосклерозу використали 36 статевозрілих білих нелінійних щурах різної статі у віці 4,0-5,0 місяців, яких розподілили на 6 груп. Дві групи тварин слугували контролем (самці і самки), а решту тварин було взято для моделювання дифузного кардіосклерозу [5], яким проводилося дослідження вмісту ацетилхоліну на різних етапах розвитку патології (на 7 та 14 добу експерименту). Експериментальний гіпотиреоз у 22 статевонезрілих щурів-самців відтворювали щодобовим пероральним введенням тваринам 264 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, № 3, ч. 1 (59) мерказолілу („Здоров’я”, Україна) в дозі 75 мг/кг маси тіла протягом 14 діб. Досліджували вміст ацетилхоліну в міокарді передсердь та шлуночків на 14 добу експерименту. Статистичний аналіз отриманих даних проводили за допомогою методів варіаційної статистики [2]. Для розрахунків використовували комп’ютерну програму Microsoft Excel 2007 (США). РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Результати визначення концентрації ацетилхоліну в міокарді передсердь та шлуночків у серії експериментів з гострим адреналіновим пошкодженням подані в таблиці 1. Слід відмітити, що через 4 тижні після видалення статевих залоз у контрольних самок вміст ацетилхоліну в міокарді передсердь зріс на 74,7 %. Абсолютні значення аналізованого показника в гонадектомованих особин на обох етапах розвитку гострого адреналінового пошкодження міокарда (1-ша та 24-та година) були статистично аналогічними до тих, які визначались у тварин основної групи порівняння (самок зі збереженими гонадами). Проте, слід зазначити, що динаміка вмісту ацетилхоліну в міокарді передсердь обох груп тварин відрізнялась, якщо врахувати відмінність між абсолютними значеннями у контрольних тварин. Так, на 1-шу годину від початку експерименту вказаний показник у тварин зі збереженими гонадами зріс на 39,8 %, а до 24-ї години відмінність становила вже 48,4 %. У гонадектомованих самок вміст ацетилхоліну через 1 годину від початку експерименту знизився на 18,8 % (відносно контролю). До 24-ї години аналізований показник почав зростати (на 11,9 % в порівнянні з 1-ою годиною експерименту), що почало нагадувати динаміку вмісту ацетилхоліну в міокарді передсердь самок зі збереженими гонадами на такому ж етапі некротичного пошкодження (зростання вказаного показника на 6,2 % аналогічно), проте більш виражену. Таблиця 1 Вміст ацетилхоліну в міокарді передсердь та шлуночків контрольних і гонадектомованих самок щурів при розвитку гострого адреналінового пошкодження міокарда (мкмоль/кг, M±m, n=6) Групи спостереження Міокард передсердь Міокард шлуночківПеріод спостереження ЗГ ГЕ ЗГ ГЕ Контроль 29,06±0,46 1 50,77±2,28 2 5,46±0,21 3 4,26±0,14 4 ГАПМ 1 год 40,62±0,63 5 41,22±0,84 6 6,57±0,30 7 3,69±0,13 8 ГАПМ 24 год 43,13±1,55 9 46,13±1,69 10 5,33±0,17 11 2,99±0,12 12 Примітки: ЗГ – тварини зі збереженими гонадами, ГЕ – гонадектомовані тварини, ГАПМ – гостре адреналінове пошкодження міокарда; р1-2<0,001; p1-5<0,001; p1-9<0,001; p2-6<0,01; p6-10<0,05; р3-4<0,001; p7-8<0,001; p11-12<0,001; p3-7<0,02; p7-11<0,01; p4-8<0,02; p4-12<0,001; p8-12<0,01. Дослідження вмісту ацетилхоліну в міокарді шлуночків показало, що гонадектомія викликала достовірне на 28,2 % зменшення показника. Крім того, слід зазначити, що видалення статевих залоз у самок щурів призвело до кардинальної зміни досліджуваного показника при моделюванні гострого адреналінового пошкодження міокарда. В той час, як у тварин зі збереженими гонадами концентрація ацетилхоліну в міокарді шлуночків спочатку на 1-шу годину експерименту зросла на 20,3 % і потім повернулась на 24 годину досліду до статистично аналогічного до вихідного рівня, у гонадектомованих самок динаміка досліджуваного показника характеризувалась стрімким падінням. На 1-шу годину моделювання некротичного пошкодження інтенсивність зниження вмісту ацетилхоліну в шлуночках відносно контролю становила 13,6 %, а на 24-ту годину ­– 29,8 % (абсолютні величини зазначеного показника в даної групи тварин були в 1,8 раза нижчими в обидва періоди адреналінового пошкодження, ніж такі у самок зі збереженими гонадами). У серії експериментів з моделювання дифузного кардіосклерозу результати досліджень вмісту ацетилхоліну у міокарді передсердь і шлуночків показали, що через 7 діб в передсердях самців вказаний показник зменшився у 2,5 раза (р<0,001) і утримувався на такому рівні до 14 доби спостереження (рис. 1). У міокарді передсердь самок спостерігалася подібна реакція – відбулося зменшення досліджуваного показника у 2,4 раза (р<0,001) на 7 добу спостереження, проте на 14 добу прослідковувалася тенденція до його зростання. Аналіз результатів вмісту ацетилхоліну у міокарді шлуночків при моделюванні дифузного кардіосклерозу виявив незначне зниження даного показника у групах самців і самок на обох етапах експерименту, однак ці зміни були недостовірними (рис. 2). При порівнянні вмісту ацетилхоліну в передсердях та шлуночках у групах тварин різної статі встановили, що достовірна відмінність за цим показником була лише у шлуночках на 7 добу 265 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И Контроль 7 днів ДКС 14 днів ДКС самці самки 0 5 10 15 20 25 30 35 40 самці самки мкмоль/кг * * ** Рис. 1. Динаміка вмісту ацетилхоліну в міокарді передсердь у щурів різної статі на різних етапах розвитку дифузного кардіосклерозу. (Примітка. * – достовірна відмінність показників порівнюваних груп тварин.) Контроль 7 днів ДКС 14 днів ДКС самці самки0 1 2 3 4 5 6 7 самці самки мкмоль/кг * Рис. 2. Динаміка вмісту ацетилхоліну в міокарді шлуночків у щурів різної статі на різних етапах розвитку дифузного кардіосклерозу. (Примітка. * – достовірна відмінність показників порівнюваних груп тварин.) моделювання дифузного кардіосклерозу. У самок рівень ацетилхоліну виявився більшим на 45,2 % (р<0,001), ніж у самців на даному етапі спостереження. Наявність більш вираженої динаміки вмісту ацетилхоліну в передсердях дозволяє думати, що зареєстровані зміни стосувалися більшою мірою медіаторної його фракції. Нейроендокринні розлади при моделюванні гіпотиреозу супроводжувалися зростанням вмісту ацетилхоліну у передсердях тварин (табл. 2). На 14-ту добу експерименту середній рівень його зріс в 2,5 раза, порівняно з контролем. Вміст ацетилхоліну у шлуночках не проявляв залежності від функціонального стану щитовидної залози. В умовах дефіциту тиреоїдних гормонів піддається змінам переважно обмін медіаторної фракції ацетилхоліну, що синтезується в закінченнях холінергічних нервів. Нагромадження ацетилхоліну можна вважати головним патогенетичним механізмом підсилення негативно-хронотропних впливів блукаючих нервів і розвитку синусової брадикардії при гіпотиреозі. Накопичення ацетилхоліну в передсердях при відносно стабільному вмісті його в шлуночках збільшує природний градієнт концентрацій, що у свою чергу сприяє електричній нестабільності кардіоміоцитів провідної системи і може слугувати підґрунтям появи аритмій при гіпотиреозі. 266 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, № 3, ч. 1 (59) Таблиця 2 Вміст ацетилхоліну в міокарді контрольних і гіпотиреоїдних щурів (М±m) Вміст АХ, мкмоль/кгСерія дослідів Передсердя Шлуночки Контроль 8,80,7 (n=11) 4,50,4 (n=21) Гіпотиреоз 14 доба 21,72,5 (n=11) р1<0,001 4,60,5 (n=22) р1>0,5 Примітка. р1 – достовірність різниці порівняно з контролем. ВИСНОВКИ 1. Гонадектомія викликає накопичення ацетилхоліну в міокарді передсердь самок щурів та виникнення його дефіциту в міокарді шлуночків. Розвиток некротичного процесу в серці гонадектомованих самок відбувається на тлі незначного дефіциту вмісту ацетилхоліну в міокарді передсердь та суттєвого його зниження в шлуночках. 2. Розвиток дифузного кардіосклерозу у статевозрілих самців і самок щурів супроводжується зменшенням вмісту медіаторної фракції ацетилхоліну на 7 та 14 добу модельованої патології. Вміст холінергічного медіатора у самок на 7 добу моделювання дифузного кардіосклерозу більший на 45,2 % (р<0,001), ніж у самців, що вказує на статеві відмінності перебігу даної патології на різних етапах спостереження. 3. У динаміці експериментального гіпотиреозу спостерігається зростання медіаторної фракції ацетилхоліну в передсердях. Вміст немедіаторного ацетилхоліну суттєво не залежить від функціонального стану щитовидної залози. ЛІТЕРАТУРА 1. Біологічний метод визначення вмісту ацетилхоліну в міокарді щурів / В. В. Файфура, Л. М. Сас, Н. Я. Потіха [та ін.] // Мед. хімія. – 2004. – Т. 6, № 4. – С. 118–121. 2. Гланц С. Медико-биологическая статистика / Стентон Гланц; пер. с. англ. Ю. А. Данилов, Н. Е. Бузикашвили, Д. В. Самойлова. – М.: Практика, 1998. – 459 с. 3. Загальні етичні принципи експериментів на тваринах // Ендокринологія. – 2003. – Т. 8, № 1. – С. 142 – 145. 4. Маркова О. О. Міокардіодистрофія і реактивність організму / О. О. Маркова // 1998. – Тернопіль : Укрмедкнига. – 152 с. 5. Пат. 66297 Україна, МПК G 09 B 23/28. Спосіб моделювання дифузного кардіосклерозу / Хара М. Р., Боднар Я. Я., Сатурська Г. С., Пелих В. Є.; заявник і патентовласник Терн. держ. мед. університет ім. І.Я. Горбачевського. – № u 2011 08088 ; заявл. 29.06.11 ; опубл. 26.12.11, Бюл. № 24. 6. Lerebours G. Sinus rhythm: mechanisms and function / G. Lerebours // Med. Sci. – 2007. – Vol. 23, № 6 – 7. – P. 657 – 662.

Ähnliche Einträge