Прогноз розвитку національної економіки на найближчі роки та заходи із його стимулювання
В статті досліджено взаємозалежність функціонування будівельної галузі та національної економіки, що дозволило спрогнозувати перспективи розвитку національного господарства на найближчі роки; визначено важливу роль внутрішніх і зовнішніх інвестицій та запропоновано стимулюючі заходи із створення...
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2012
|
Назва видання: | Вісник економічної науки України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44748 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Прогноз розвитку національної економіки на найближчі роки та заходи із його стимулювання / В.І. Борейко // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 27-30. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-44748 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-447482013-06-04T03:14:56Z Прогноз розвитку національної економіки на найближчі роки та заходи із його стимулювання Борейко, В.І. Наукові статті В статті досліджено взаємозалежність функціонування будівельної галузі та національної економіки, що дозволило спрогнозувати перспективи розвитку національного господарства на найближчі роки; визначено важливу роль внутрішніх і зовнішніх інвестицій та запропоновано стимулюючі заходи із створення сприятливого середовища для їх залучення і направлення в будівельну галузь та на фінансування капіталомістких виробництв. В статье исследовано взаимозависимость функционирования строительной отрасли и национальной экономики, что позволило спрогнозировать перспективы развития национального хозяйства на ближайшие годы; определенно важную роль внутренних и внешних инвестиций, предложены стимулирующие мероприятия по созданию благоприятной среды для их привлечения и направления в строительную отрасль и на финансирование капиталоемких производств. In the article an interdependence of functioning of a build industry and national economy is investigated, that allowed to do the prognosis of the perspective of the development of national economy on the nearest years. Important role of internal and external investments is defined and stimulant measures with creation of favourable environment for their enlisting and sending in a build industry and on financing of capital-intensive productions is offered. 2012 Article Прогноз розвитку національної економіки на найближчі роки та заходи із його стимулювання / В.І. Борейко // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 27-30. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44748 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наукові статті Наукові статті |
spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Борейко, В.І. Прогноз розвитку національної економіки на найближчі роки та заходи із його стимулювання Вісник економічної науки України |
description |
В статті досліджено взаємозалежність функціонування будівельної галузі та національної економіки, що
дозволило спрогнозувати перспективи розвитку національного господарства на найближчі роки; визначено
важливу роль внутрішніх і зовнішніх інвестицій та запропоновано стимулюючі заходи із створення сприятливого
середовища для їх залучення і направлення в будівельну
галузь та на фінансування капіталомістких виробництв. |
format |
Article |
author |
Борейко, В.І. |
author_facet |
Борейко, В.І. |
author_sort |
Борейко, В.І. |
title |
Прогноз розвитку національної економіки на найближчі роки та заходи із його стимулювання |
title_short |
Прогноз розвитку національної економіки на найближчі роки та заходи із його стимулювання |
title_full |
Прогноз розвитку національної економіки на найближчі роки та заходи із його стимулювання |
title_fullStr |
Прогноз розвитку національної економіки на найближчі роки та заходи із його стимулювання |
title_full_unstemmed |
Прогноз розвитку національної економіки на найближчі роки та заходи із його стимулювання |
title_sort |
прогноз розвитку національної економіки на найближчі роки та заходи із його стимулювання |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Наукові статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44748 |
citation_txt |
Прогноз розвитку національної економіки на найближчі роки та заходи із його стимулювання / В.І. Борейко // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 27-30. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
series |
Вісник економічної науки України |
work_keys_str_mv |
AT borejkoví prognozrozvitkunacíonalʹnoíekonomíkinanajbližčírokitazahodiízjogostimulûvannâ |
first_indexed |
2025-07-04T03:17:23Z |
last_indexed |
2025-07-04T03:17:23Z |
_version_ |
1836684719206432768 |
fulltext |
272012/№1
Вступ. Валовий внутрішній продукт (ВВП) України
у 2010 році зріс порівняно з 2009 роком на 4,2 %, а в І
кварталі 2011 року, порівняно з відповідним періодом
попереднього року — ще на 5,2 %. Проте, це зростання
не підкріплюється реальним збільшенням доходів про-
стих громадян. Тому, неминуче постає питання, чи по-
долала Україна наслідки фінансово-економічної кризи
і які перспективи розвитку її економіки на найближ-
чі роки? Одночасно, населення країни, яке протягом
останніх двадцяти років пережило три кризи (1991–
1995, 1998–1999 та 2008–2009 років) і втратило більшу
частину своїх заощадження із стурбованістю та опаскою
поглядає в майбутнє, чи не повториться криза знову?
Цими ж питаннями задаються і науковці, які намага-
ються спрогнозувати тенденції соціально-економічного
розвитку країни на найближчу перспективу та виробити
заходи для попередження негативних змін.
Аналіз останніх досліджень. Всім нам пам’ятні слова
прем’єр міністра українського Уряду, яка в час, коли до
фінансових потрясінь залишалося 2–3 місяці, заявля-
ла що перед кризою в Україні будуть закриті двері. При
цьому, більшість вітчизняних економістів на ці запев-
нення промовчали. Тому, сьогодні зазначеному питан-
ню в наукових українських виданнях приділяється по-
силена увага.
Так, за останні три роки дослідженню факторів, які
впливають на стабільність розвитку національного гос-
подарства, присвятили свої роботи Ю. Архангельський,
О. Барановський, Т. Бурлай, О. Білоцерківець, В. Геєць,
А. Гриценко, Л. Корнійчук, С. Кульчинський, В. Мале-
вич, І. Родіонова, Ж. Сапір, А. Ставицький та ін. Проте, в
працях цих науковців основна увага приділяється оцінці
причин, які визвали кризу, розробці заходів з її подолан-
ня і рідко прогнозуванню розвитку національної еконо-
міки на найближчі роки та довготривалу перспективу.
Постановка завдання. Враховуючи зазначене, ме-
тою даної статті є прогнозування перспектив розвитку
національної економіки в найближчі роки та розро-
блення заходів для його стимулювання на довготривалу
перспективу.
Відповідно до визначеної мети в статті вирішують-
ся такі завдання:
оцінюється динаміка розвитку України протягом
2001–2010 років;
визначаються фактори за якими можна оцінити
перспективи функціонування національної економіки
в майбутньому та робиться прогноз на найближчі роки;
досліджуються чинники, які здатні забезпечити ди-
намічний розвиток національного господарства протя-
гом тривалого періоду.
Результати досліджень. У світовій науковій еконо-
мічній літературі є достатньо обґрунтованим і в нікого
не викликає заперечення положення згідно якого світова
та національні економіки розвиваються циклічно. Отже,
спади та піднесення в економічному розвитку країн є
неминучими, що висуває перед науковцями та керівни-
цтвом держави завдання своєчасно спрогнозувати кризу,
що насувається, та впровадити випереджаючі заходи для
мінімізації її наслідків. Справедливо щодо цього зазначає
С. В. Кульпінський: «…питання визначення циклічного
компонента економічної динаміки й посилення протидії
регулятивних органів циклічним коливанням є особли-
во актуальним у світлі економічного спаду, а також через
необхідність уникнення істотних диспропорцій у еконо-
мічній динаміці в майбутньому» [1, с. 53].
Без сумніву, за нинішньої глобальної економіки пе-
редбачити тривалість кризи та тенденції розвитку націо-
нального господарства в наступні роки досить складно,
оскільки: «Як і будь-яка великомасштабна економічна
криза, нинішня вказує на нерозуміння нами економіч-
них подій, що відбуваються» [2, c. 93].
Після наведення цієї фрази, напрошується висновок
про, незважаючи на всі досягнення економічної науки, об-
меженість наших знань на чому акцентували увагу ще філо-
софи Стародавньої Греції. Однак, існують окремі фактори,
спостереження за якими дозволяє з високим ступенем віро-
гідності визначити прогнозні показники функціонування
економіки країни в майбутньому. Академік НАН В. М. Ге-
єць до таких факторів відносить: боргові зобов’язання кра-
їни; дефіцит державного бюджету і пенсійного фонду; пи-
тому вагу видатків державного бюджету на фінансування
інвестицій та соціальних програм [3, c. 14–15].
Бурлай Т. та Білоцерківець О. серед чинників, які
визначають динаміку реального ВВП, виділяють зо-
внішні (рівень достатності ресурсів для обслуговування
зовнішнього державного боргу, стан і пропорції зовніш-
ньоторговельного балансу, динаміка цін вітчизняних
виробників у паливно-енергетичній сфері, яка безпо-
середньо залежить від зміни цін на імпортовані ресурси)
та внутрішні (величина та швидкість змін у внутрішньо-
му споживчому попиті порівняно з темпами зростання
реального ВВП, наявність дисбалансів у національній
банківській системі, вартість кредитних ресурсів у бан-
ківському секторі) впливи [4, c. 66].
Проте, не заперечуючи ці впливи, слід зазначити
що вони не дозволяють встановити пряму залежність
між наведеними чинниками та ВВП, який є узагальню-
ючим показником розвитку національної економіки.
На нашу думку, об’єктивним індикатором еконо-
мічного розвитку країни в цілому виступає будівельна
галузь, зміни в якій відбуваються на 1–2 роки раніше
ніж в інших галузях національного господарства, і за-
гальні тенденції із залучення вітчизняних державних і
приватних та іноземних інвестицій, які характеризують
привабливість національної економіки.
Дослідження питомої ваги будівельної галузі у за-
гальному обсязі випуску продукції економікою України
показує, що цей показник протягом 2001–2007 років
мав сталу тенденцію до зростання, зрісши з 3,98 % у 2001
до 6,03 — у 2007 році, або на 50 % (табл. 1).
В. І. Борейко
академік АЕН України
м. Рівне
ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ НА НАЙБЛИЖЧІ РОКИ ТА ЗАХОДИ
ІЗ ЙОГО СТИМУЛЮВАННЯ
БОРЕЙКО В. І.
28 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Отже, обсяги будівництва зростали випереджаючими
темпами, забезпечуючи замовленнями інші сектори на-
ціонального господарства. Проте, в 2008 році частка бу-
дівельної галузі у ВВП знизилася порівняно з попереднім
роком на 0,37 відсоткового пункту, при чому, уповільнен-
ня в будівництві розпочалося в лютому 2007 року (табл. 2),
тобто за 20 місяців до приходу фінансової кризи на терени
України. Зазначене дозволяє припустити, що національна
економіка з часовим лагом тривалістю в 1,5–2 роки повто-
рює тенденції розвитку будівельної галузі.
Таблиця 1
Питома вага будівельної продукції у загальному обсязі випуску продукції економікою України1
1 Складено за даними [5].
2 Складено за даними [6].
Таблиця 2
Індекси обсягів виконаних будівельних робіт, % до відповідного
періоду попереднього року2
Показники Роки
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Випуск продукції економікою країни,
млрд. грн. 460,5 504,0 603,7 810,0 995,6 1182,2 1565,1 2072,2 1955,7
Випуск будівельної продукції, млрд. грн. 18,34 19,18 25,81 37,67 45,97 64,15 94,31 117,36 77,63
Питома вага будівельної продукції у загаль-
ному обсязі випуску продукції економі-
кою України, % 3,98 3,81 4,28 4,65 4,62 5,43 6,03 5,66 3,97
Періоди Роки
2006 2007 2008 2009 2010 2011
Січень 94,6 127,3 94,7 43,6 75,9 106,1
Січень-лютий 99,9 120,1 99,9 42,9 79,1 106,1
Січень-березень 105,0 116,5 101,2 43,5 78,6 106,8
Січень-квітень 106,4 115,3 99,5 44,6 78,8 111,6
Січень-травень 108,2 113,7 98,8 44,3 80,0
Січень-червень 106,6 114,4 98,6 45,2 80,7
Січень-липень 106,9 114,5 97,9 45,8 83,3
Січень-серпень 107,1 112,7 97,5 46,4 86,6
Січень-вересень 107,6 114,3 92,9 47,6 87,4
Січень-жовтень 108,4 114,0 90,6 48,5 91,0
Січень-листопад 108,8 114,7 87,2 50,2 91,8
Січень-грудень 109,9 115,6 84,2 51,8 94,6
Для підтвердження цього припущення автором
було порівняно показники зростання ВВП та інвести-
цій в основний капітал України за 1991–2008 роки [7].
З рис. 1 видно, що в 1991–1997 роках темпи падіння
обсягів інвестицій в основний капітал України були
значно більшими ніж падіння ВВП, що щорічно по-
глиблювало економічну кризу. При цьому, найниж-
чої точки падіння обсягів будівництва в Україні було
досягнуто в 1997, тоді як ВВП — у 1999 році, або на 2
роки пізніше. Як уже відмічалося протягом 2001–2007
років будівельна галузь розвивалася випереджаючими
темами, що дозволило їй у 2006–2008 роках за індексом
обсягів виробництва до 1990 року випереджати ВВП.
Проте, зростання в будівництві припинилося в 2007
році, тоді як ВВП — на рік пізніше. При цьому, зни-
ження в 2009–2010 роках інвестицій в основний капі-
тал значно перевищувало падіння ВВП.
Використавши цю закономірність та дані про ін-
декси обсягів виконаних будівельних робіт за 2009 — І
квартал 2010 року (табл. 2) у травні 2010 року автором
було зроблено прогноз, що економічна криза в Україні
не подолана, і що швидкого відновлення зростання ва-
лового внутрішнього продукту ждати не слід [7, c. 14].
На жаль, через рік після зробленого прогнозу, мож-
на зробити висновок, що він підтвердився, оскільки,
зростання у 2010 році ВВП на 4,2 % не було підкріплено
загальним оздоровлення національної економіки. Так,
у 2010 році обсяг сільсько-господарської продукції зни-
зився на 1,0 %, а продукції будівництва — на 5,4 % [6].
Відповідно, дані про зміну обсягів будівництва в
2010 та І кварталі 2011 року дають можливість зробити
прогноз розвитку національного господарства на 2011–
2013 роки. Так як, у 2010 році порівняно з 2009, кризо-
вим роком спостерігалося подальше зниження обсягів
виконаних будівельних робіт то в 2011 році продовжува-
тиметься стагнація національної економіки. Незначне
(до 5 %) зростання ВВП у цьому році відбуватиметься за
рахунок кількох орієнтованих на експорт галузей, тоді
як внутрішнє споживання в країні, через подальше зу-
божіння населення, буде зменшуватися.
Слід зазначити, що цей прогноз корелює із ви-
сновками Інституту економіки та прогнозування НАН
України, хоча вони зроблені, спираючись на результати
дослідження впливу на національне господарство зо-
внішніх факторів. Так, науковці зазначеного інституту
вважають, що: «З огляду на розвиток вітчизняної еко-
номіки у 2010 р. потенціал зовнішніх факторів щодо
сприяння її пожвавленню фактично вичерпується вже у
2011-му, особливо у другій його половині, коли очіку-
ється зниження світових цін на сталь, а отже, уповіль-
нення темпів економічного зростання в Україні [3, с. 7].
З врахування незначного пожвавлення в будівель-
ній галузі в січні — квітні 2011 року і того факту, що за
чотири місяці 2011 року будівельної продукції в Україні
було вироблено на 40 % до показника 2007 року (табл.
2), підйому в національному господарстві слід ждати не
раніше ІІІ-ІV кварталу 2012 року, а скоріше на початку
2013 року. Після закінчення в 2011 році чемпіонату Єв-
ропи з футболу, Україна зможе збільшити фінансуван-
ня з державного бюджету будівельної галузі, що, також,
вже в 2013 році повинно дати позитивні результати.
Рис. 1. Індекси ВВП та інвестицій в основний капітал
України у 1991–2008 роках, % до 1990 року (побудовано
за даними статистичних щорічників України).
БОРЕЙКО В. І.
292012/№1
Безпосередній вплив на функціонування націо-
нальної економіки мають внутрішні та зовнішні інвес-
тиції. При цьому, внутрішні інвестиції побічно харак-
теризують рівень прибутковості вітчизняних суб’єктів
господарювання, а зовнішні — визначають привабли-
вість національного господарства для іноземних інвес-
торів та можливості для створення нових робочих місць.
Протягом 2001–2007 років загальні інвестиції в
основний капітал України зростали в середньому на 20 %
щорічно (табл. 3), що майже втричі більше, ніж зростан-
ня ВВП. Водночас, швидкі темпи зростання інвестицій
забезпечували динамічний розвиток національної еконо-
міки протягом семи років. При чому, у зазначений пері-
од інвестиції зростали за всіма джерелами фінансування:
із державного та місцевих бюджетів, за рахунок коштів
підприємств, організацій, іноземних інвесторів та насе-
лення. Виняток становить тільки 2005 рік, в якому через,
спричинене скасуванням урядом пільг для підприємств,
що працювали у вільних економічних зонах, зменшення
обсягів інвестицій з державного бюджету та іноземних
1 Складено за даними [5].
… Спостереження не проводилися.
# За І квартал 2011 року.
Таблиця 3
Інвестиції в основний капітал України за джерелами фінансування, млн. грн.1
Показники Роки
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011#
Усього 32573 37178 51011 75174 93096 125254 188486 233081 151777 150667 30894
% до попереднього року 120,8 108,9 131,3 128,0 101,9 119,0 129,8 97,4 58,5 99,4 112,0
у т.ч. за рахунок коштів
державного бюджету 1749 1863 3570 7945 5077 6846 10458 11576 6687 9479 —
місцевих бюджетів 1332 1365 2095 3544 3915 5446 7324 9918 4161 4357 —
підприємств і організацій 21770 24470 31306 46685 53424 72337 106520 132138 96019 83997 —
іноземних інвесторів 1413 2068 2807 2695 4688 4583 6660 7591 6859 3429 —
населення на індивідуальне житлове
будівництво 1415 1573 1822 2577 3091 5110 8549 11589 5502 16176 —
населення на будівництво власних
квартир … … … … … 7019 9879 9495 4792 4653 —
кредитів банків та інших позик 1400 1985 4196 5735 13740 19406 31182 40451 21581 20611 —
інших джерел фінансування 3494 3854 5215 6533 9161 4507 7914 10323 6176 7965 —
інвесторів, індекс загальної суми інвестицій до попере-
днього року суттєво знизився. В свою чергу, зменшення
інвестицій призвело до уповільнення темпів зростання
ВВП в цьому році до 2,7 % [5], що показує на пряму вза-
ємо-залежність між цими показниками.
В 2008 році загальний обсяг інвестицій в основний
капітал України знизився порівняно з попереднім ро-
ком на 2,6 %, що сигналізувало про економічний спад
в країні у наступному році. В 2009 році обсяг залучених
інвестицій у національне господарство, знизився на
41,5 %, не вдалося забезпечити їх зростання і в 2010 році.
Відповідно у 2009–2010 роках в Україні не було за-
кладено підвалин для динамічного розвитку національ-
ного господарства у наступні періоди. Тому, про сталу
динаміку у виробництві ВВП можна говорити тільки з
2012 року, оскільки у І кварталі 2011 року було відмічено
зростання інвестицій в основний капітал України на 12 %
порівняно з відповідним періодом попереднього року.
Отже, як темпи зростання обсягів будівельних ро-
біт, так і динаміка залучення інвестицій, показує, що
відновлення динамічного економічного зростання в
Україні можливе в ІІ половині 2012–2013 роках. Проте,
для того щоб забезпечити стабільне функціонування на-
ціонального господарства в довготривалій перспективі,
необхідно зменшити його залежність від зовнішнього
ринку, збільшити внутрішнє споживання та підвищити
конкурентоспроможність вітчизняної продукції.
Слід зазначити, що в умовах світової фінансово-
економічної кризи 2008–2009 років, наприклад, Ки-
таю, який в попередні роки орієнтувався на збільшення
експорту, через розширення внутрішнього споживання
вдалося уникнути економічного спаду.
Тому, Україні, яка задекларувала намір ввійти до
двадцятки провідних країн світу, для відновлення еко-
номічного зростання та забезпечення динамічного роз-
витку національного господарства протягом тривалого
періоду необхідно створити сприятливе середовище для
залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій та направ-
лення їх у будівельну галузь і капіталомісткі виробни-
цтва. Для цього потрібно реалізувати такі заходи:
терміном на 5 років (період знаходження національ-
ної економіки у фазі стагнації та початку пожвавлення)
повністю звільнити всі інвестиції направлені інвесто-
рами на фінансування добудови нерухомих об’єктів із
ступенем готовності більше 70 %, будівництва доріг, ае-
ропортів, вокзалів та інших капіталомістких проектів від
оподаткування податком на прибуток підприємств. У
фазі піднесення цю пільгу слід знизити до 50 %;
через фінансову підтримку Національного банку
України та цільове кредитування державних банків за-
безпечити стовідсоткове задоволення запитів замов-
ників іпотечних кредитів в національній валюті для
будівництва індивідуального житла. Передбачити в дер-
жавному бюджеті кошти для погашення позичальникам
відсотків за такими кредитами;
розробити державну програму та передбачити джерела
фінансування для будівництва на паритетних началах (час-
тину витрат повинен компенсувати замовник, або майбут-
ній жилець) будівництва соціального житла а також житла
для військовослужбовців та інших пільгових категорій;
встановити жорсткий державний контроль за до-
триманням договірних термінів будівництва і роботою
будівельної галузі, передбачивши обмеження рента-
бельності будівельних робіт, що виконуються за рахунок
БОРЕЙКО В. І.
30 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
кредитних ресурсів та коштів замовників (право вільно
визначати ціни на свою продукцію будівельні компанії
повинні мати тільки в тому випадку, коли вона фінансу-
ється за рахунок власних коштів будівельників).
Висновки. Будівельна галузь, яка створює робочі
місця в інших секторах, є важливим індикатором роз-
витку національного господарства. Це дозволяє, через
дослідження тенденцій, що відбуваються в будівництві,
спрогнозувати перспективи функціонування економіки
країни на наступні 1,5–2 роки. Важливу роль в розви-
тку національного господарства відіграють внутрішні та
зовнішні інвестиції. Тому, для відновлення економічно-
го зростання, Україні необхідно впровадити заходи для
створення сприятливого середовища для залучення ін-
вестицій та направлення їх в будівельну галузь і на фінан-
сування капіталомістких виробництв.
Звичайно, будівельна галузь не здатна вирішити всі
проблеми національної економіки, однак, вона спро-
можна надати поштовх для її відродження.
Література
1. Кульпінський С. В. Визначення факторів впливу
на бізнес-цикл у системі регулювання фінансового рин-
ку / С. В. Кульпінський // Фінанси України. — 2009. —
№ 9. — С. 53–66.
2. Сапір Ж. Наскільки тяжко, наскільки довго? (Спро-
ба прогнозування глибини і тривалості кризи) / Ж. Сапір //
Економіка України. — 2008. — № 10. — С. 73–93.
3. Геєць В. М. Посткризові перспективи та пробле-
ми розвитку економік України й Росії (макроекономіч-
ний спектр) / В. М. Геєць // Фінанси України. — 2011. —
№ 3. — С. 3–18.
4. Бурлай Т. Прогнозна економічна модель для
оцінки змін реального ВВП України з урахуванням по-
тенціальних шокових впливів / Т. Бурлай, О. Білоцеркі-
вець // Економіка України. — 2009. — № 10. — С. 62–68.
5. Статистичний щорічник України за 2009 рік
[Електронний ресурс] — К.: Державний комітет статис-
тики України, 2010. — 566 с. — Режим доступу : http :\\
www. ukrstat. gov. ua/
6. Борейко В. І. Будівельна галузь як індикатор еко-
номічного розвитку країни / В. І. Борейко // Проблеми
раціонального використання соціально-економічного
та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова
політика та інвестиції. Зб. наук. праць : Вип. ХVІ. — №
1. — Київ, СЕУ / Рівне: НУВГП, 2010. — С. 10–17.
Світовий досвід переконливо довів, що кожна з
країн, які динамічно розвиваються, розробляла довго-
строкову програму соціально-економічних перетворень,
багато в чому засновану на розвитку і підтримці сектора
малого і середнього підприємництва (МСП), що є най-
більш динамічним фактором економічного зростання. Ці
держави, ґрунтуючись на об’єктивному аналізі всебічної
інформації про стан сектора МСП і його реального вне-
ску до економіки країни, розробляли політику підтримки
і розвитку цього сектора. Таким чином, законодавством
більшості розвинутих країн МСП визначено як особли-
вий суб’єкт державного регулювання і основною тенден-
цією розвитку оподаткування МСП є прагнення до мак-
симального спрощення податкових схем.
На відміну від такого підходу, в Україні з кожним ро-
ком погіршується стан підприємницького середовища,
тобто умови для розвитку підприємницької діяльності,
про що свідчать дані основних міжнародних рейтингів.
Зокрема, у рейтингу сприятливості ведення бізнесу «Ве-
дення бізнесу - 2012: ведення бізнесу в умовах більшої
прозорості» Всесвітнього банку Україна спустилася на 3
сходинки і зайняла 152-е місце серед 183-ти країн світу. У
щорічному світовому рейтингу Transparency Іnternatіonal
(найавторитетніша міжнародна організація, що досліджує
проблеми корупції в різних країнах) Україна опустилася
з 134-го на 152-е місце, розділивши цю позицію з Таджи-
кистаном. Україна опустилася на 164 місце в рейтингу еко-
номічної свободи серед 179 держав світу, що розраховуєть-
ся американською дослідницькою організацією Herіtage
Foundatіon і газетою Wall Street Journal, - це останнє міс-
це в рейтингу економічної свободи серед європейських
держав. Тоді як у 2010 році Україна займала 162 місце, а в
2009-му була на 152 позиції [1]. І це не дивно, адже дотепер
88 органів управління мають в Україні контрольні повно-
важення, а видають документи дозвільного характеру - 37.
Крім того, як заявив прем’єр-міністр на засіданні уряду,
дотепер 88 органів мають контрольні повноваження. Ви-
дають документи дозвільного характеру 37 органів. Вида-
ють і анулюють ліцензії 34 органи управління, а має право
припиняти господарську діяльність 21 орган.
Після прийняття Податкового кодексу почався масо-
вий процес закриття малого бізнесу: за даними Державної
податкової служби України наданими на запрос Інтернет-
ресурсу «Цензор. НЕТ», за 2011 р. припинили свою діяль-
ність 245 тисяч 83 підприємця, подали ж заяви про реєстра-
цію підприємницької діяльності тільки 176 тисяч 728 осіб.
За даними Державної реєстраційної служби Укра-
їни на 01.01.2012 р., в цілому по Україні темп приросту
А. І. Бутенко
д-р екон. наук, професор
Н. Л. Шлафман
д-р екон. наук
м. Одеса
НАПРЯМКИ ДЕРЕГУЛЯЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР
В УКРАЇНІ
БУТЕНКО А. І., ШЛАФМАН Н. Л.
|