Особливості розвитку гравітаційних процесів на антропогенних морфоструктурах

Показано, що у двох різних регіонах України (Крим та Кривбас) техногенні зсуви мають спільні риси. Прогнозування виникнення та розвитку зсувів на антропогенних морфоструктурах, що межують з морськими і річковими береговими смугами, потребує урахування комплексу чинників техногенного і природного п...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Іванов, В.Є., Малахов, І.М., Агаджанов, М.Є., Тополюк, О.С., Єфремцева, Л.Л.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України 2010
Schriftenreihe:	Геология и полезные ископаемые Мирового океана
Schlagworte:	Экология
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44824
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Особливості розвитку гравітаційних процесів на антропогенних морфоструктурах / В.Є. Іванов, І.М. Малахов, М.Є. Агаджанов, О.С. Тополюк, Л.Л. Єфремцева // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2010. — № 3. — С. 85-93. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-44824
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-448242013-06-05T03:10:40Z Особливості розвитку гравітаційних процесів на антропогенних морфоструктурах Іванов, В.Є. Малахов, І.М. Агаджанов, М.Є. Тополюк, О.С. Єфремцева, Л.Л. Экология Показано, що у двох різних регіонах України (Крим та Кривбас) техногенні зсуви мають спільні риси. Прогнозування виникнення та розвитку зсувів на антропогенних морфоструктурах, що межують з морськими і річковими береговими смугами, потребує урахування комплексу чинників техногенного і природного походження. Показано, что в двух разных регионах Украины (Крым и Кривбасс), техногенные оползни имеют общие черты. Прогнозирование развития оползней на антропогенных морфоструктурах, граничащих с морскими и речными прибрежными полосами, требует учета комплекса факторов техногенного и природного происхождения. Revealed, that in two different regions of Ukraine (Crimea and Krivbass) has similar traits developed of technogenic landslides. Forecasting of antropogenical morfostructures landslides appearance requires taking in to account complex of technogenic and natural factors. It will be useful geo information models for estimate influence of the geodynamical phenomenon. Therefore it is possible to merge technogenic and natural factors, also historical and geological time scales, using of a geo information model. 2010 Article Особливості розвитку гравітаційних процесів на антропогенних морфоструктурах / В.Є. Іванов, І.М. Малахов, М.Є. Агаджанов, О.С. Тополюк, Л.Л. Єфремцева // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2010. — № 3. — С. 85-93. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1999-7566 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44824 uk Геология и полезные ископаемые Мирового океана Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Экология Экология
spellingShingle	Экология Экология Іванов, В.Є. Малахов, І.М. Агаджанов, М.Є. Тополюк, О.С. Єфремцева, Л.Л. Особливості розвитку гравітаційних процесів на антропогенних морфоструктурах Геология и полезные ископаемые Мирового океана
description	Показано, що у двох різних регіонах України (Крим та Кривбас) техногенні зсуви мають спільні риси. Прогнозування виникнення та розвитку зсувів на антропогенних морфоструктурах, що межують з морськими і річковими береговими смугами, потребує урахування комплексу чинників техногенного і природного походження.
format	Article
author	Іванов, В.Є. Малахов, І.М. Агаджанов, М.Є. Тополюк, О.С. Єфремцева, Л.Л.
author_facet	Іванов, В.Є. Малахов, І.М. Агаджанов, М.Є. Тополюк, О.С. Єфремцева, Л.Л.
author_sort	Іванов, В.Є.
title	Особливості розвитку гравітаційних процесів на антропогенних морфоструктурах
title_short	Особливості розвитку гравітаційних процесів на антропогенних морфоструктурах
title_full	Особливості розвитку гравітаційних процесів на антропогенних морфоструктурах
title_fullStr	Особливості розвитку гравітаційних процесів на антропогенних морфоструктурах
title_full_unstemmed	Особливості розвитку гравітаційних процесів на антропогенних морфоструктурах
title_sort	особливості розвитку гравітаційних процесів на антропогенних морфоструктурах
publisher	Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Экология
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44824
citation_txt	Особливості розвитку гравітаційних процесів на антропогенних морфоструктурах / В.Є. Іванов, І.М. Малахов, М.Є. Агаджанов, О.С. Тополюк, Л.Л. Єфремцева // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2010. — № 3. — С. 85-93. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Геология и полезные ископаемые Мирового океана
work_keys_str_mv	AT ívanovvê osoblivostírozvitkugravítacíjnihprocesívnaantropogennihmorfostrukturah AT malahovím osoblivostírozvitkugravítacíjnihprocesívnaantropogennihmorfostrukturah AT agadžanovmê osoblivostírozvitkugravítacíjnihprocesívnaantropogennihmorfostrukturah AT topolûkos osoblivostírozvitkugravítacíjnihprocesívnaantropogennihmorfostrukturah AT êfremcevall osoblivostírozvitkugravítacíjnihprocesívnaantropogennihmorfostrukturah
first_indexed	2025-07-04T03:23:38Z
last_indexed	2025-07-04T03:23:38Z
_version_	1836685112275632128
fulltext	ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГРАВІТАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ... ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 85 ЕКОЛОГИЯ © В.Є. Іванов1, І.М. Малахов2, М.Є. Агаджанов2, О.С. Тополюк1, Л.Л. Єфремцева1, 2010 1ЗАТ СІ ГІНТІЗ, Севастополь 2Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАНУ, Кривий Ріг ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГРАВІТАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА АНТРОПОГЕННИХ МОРФОСТРУКТУРАХ* Показано, що у двох різних регіонах України (Крим та Кривбас) тех� ногенні зсуви мають спільні риси. Прогнозування виникнення та розвит� ку зсувів на антропогенних морфоструктурах, що межують з морськими і річковими береговими смугами, потребує урахування комплексу чинників техногенного і природного походження. Вступ. Нові техногенні форми рельєфу у місцях розробки родовищ ко� рисних копалин, такі як кар’єри, відвали, шламосховища, зони зсуву та обвалення, мають детальні інформаційні описи й маркшейдерські заміри з використанням сучасних геоінформаційних технологій, орієнтованих на потреби виробництва. Наразі розробляються, а у деяких випадках уже існу� ють різноманітні бази даних і окремі ресурсно�описові моделі масштабних техногенних об’єктів на кшталт перерахованих вище. На згаданих техно� генних формах рельєфу – антропогенних морфоструктурах – з часом набу� вають поширення різноманітні екзогенні процеси, внаслідок яких утворю� ються різноманітні морфоскульптури. Зазвичай, розвиток геодинамічних явищ відбувається за законами природи. Але варто пам’ятати, що ці проце� си генетично пов’язані з техногенними об’єктами – антропогенними мор� фоструктурами. На відвалах, складених пухкими породами осадочного чох� ла часто�густо виникають зсуви. Прогноз їх виникнення та розвитку набу� ває особливої актуальності у місцевостях із великою густотою населення і пов’язаною з цим інфраструктурою – житлові квартали, рекреаційні зони, дачні ділянки і т. і. На цьому тлі виникає певна колізія: проектування, побудова та спосте� реження в процесі експлуатації за такими техногенними об’єктами, як відва� ли, відбувається за нормами, правилами й технологіями, дійсними у гірни� човидобувних галузях. Вивчення, прогноз розвитку й віддалені наслідки ек� зодинамічних явищ на техногенних об’єктах після припинення їх експлуа� тації здійснюють методами екологічної геології, для яких антропогенні мор� фоструктури являють собою геологічні об’єкти. Методичні засади еколого� * Термін «антропогенні морфоструктури» уперше застосований одним з авторів цієї статті у посібнику «Экологическая геология Украины» – К.: Наук. думка, 1993. – 408 с. У подаль� шому обгрунтвання цього терміну викладено у [7], Прим. редактора. Згідно із загальноприйнятою термінологією головною ознакою морфо� структур є ендогенний характер їх походження – на відміну від морфоскульптур, елементів рельєфу земної поверхні, в утворенні яких головну роль грають екзогенні процеси. Викори� стання авторами терміну морфоструктура в контексті цієї статті редакция вважає необ� ґрунтованним. ІВАНОВ В.Є., МАЛАХОВ І.М., АГАДЖАНОВ М.Є., ТОПОЛЮК О.С., ЄФРЕМЦЕВА Л.Л. 86 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 геологічного дослідження техногенних об’єктів, викладені у [1, 2], відкри� вають можливості для проведення геоінформаційного опису з подальшим використанням його в майбутніх геоінформаційних моделях нових, техно� генних форм рельєфу, яка дозволила би поєднати періоди експлуатації тех� ногенних об’єктів і розвиток цих обґєктів у масштабах геологічного часу. Нижче наведені описи розвитку зсувів на відвалах Псилерахського кар’єру Балаклавського рудоуправління та на Правобережному відвалі Південного гірничо�збагачувального комбінату (ПГЗК) у Криворізькому залізорудному басейні. Є низка спільних факторів геоінформаційної при� роди, що дозволяють порівняти розвиток екзогенних процесів на відвалах у доволі різних гірничо�геологічних умовах. Зсув на відвалах Псилерахського кар’єру відкритої розробки флю� сових вапняків, що належить Балаклавському рудоуправлінню. По кон� туру кар’єру розташована низка з 12 невеликих, поєднаних між собою відвалів. Загальна ситуація розвитку зсуву відображена на рис. 1 (див. кольорову вставку). Сучасні екзогенні процеси сформували у західній частині балки Василь� єва розгалужену яружну мережу з площею водозбору понад 1,0 км2. Східний, більш крутий схил балки відчув суттєві техногенні зміни. Природна висота збільшилася на 30 м внаслідок розташування на схилі відвалів IV–IX. Літологічний склад відвалів представлений сумішшю різноманітних суглинків і глин (орієнтовно до 30–40%) та уламкового матеріалу (вапня� ки, конгломерати, алевроліти – загалом 60–70%). Гранулометричний склад є вельми широкого діапазону – від брил розміром до 0,5 м і до вапняково� піщанистої жорстви й псефітів. За нашими оцінками у відвалах, розташо� ваних на схилах балки, розміщено 4–6 млн. м3 (11–15 млн. т) порід розкри� ву. Восени 2006 р. на відвалах IV�VI виник зсув, у який були утягнуті поро� ди відвалу на всю його висоту. Наразі зсувні маси заповнили балку Василь� єва. Наші попередні, досить умовні, оцінки вказують, що до активного зсу� ву може бути утягнуто до 1,0 млн. м3 породної маси. Форма зсуву глетчеровидна. Загальна довжина зсуву по вісі зміщення складає 1200 м на кінець 2007 р. Ширина – пересічно 260 м. Площа – 0,3– 0,4 км2. В поздовжньому розрізі простежуються три тераси висотою від 1,0 до 1,5 м. У головній частині зсуву є циркоподібне заглиблення, що концен� трує опади та стік з ґрунтової дороги, розташованої вище на 50–60 м. У нижній його частині, складеній цілком з порід відвалів, сформувався вал заввишки від 15 до 20 м. Язик виходить у море на відстань до 30 м, змінюю� чи природну берегову лінію. Природно відбувається постійний його розмив внаслідок хвилювання моря, що значно посилюється під час штормів. Тим самим утворюються умови для постійної активізації екзогенних процесів у техногенно перетвореному урочищі, до складу якого входять схили балки, відвали та зсув. Виникнення та розвиток зсуву у балці Васильєва зумовлені комплек� сом чинників. До нього варто зарахувати передусім фізико�механічні влас� тивості порід відвалу, що підживлює своєю речовиною зсув. Важливу роль Детальний опис і дослідження викладені в [5]. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГРАВІТАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ... ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 87 відіграє тектонічна будова балки Васильєва. Вона утворена внаслідок ски� ду з амплітудою зміщення близько 41,0 м, вздовж якого масив вапняків опустився й утворив низину, що з часом завдяки водній та вітровій ерозії перетворилася на балку. Фактором сприяння екзогенним процесам слід визначити характерний для балок тимчасовий підземний водотік у днищі на глибині меншій за один метр. До нього припливають тимчасові бокові потоки. Проте насичення тіла зсуву водою відбувається здебільшого за ра� хунок атмосферних опадів та дренажних вод шламосховища. Наслідком цього в центрі зсуву, на місці злиття підземних водотоків та дренажних вод із шламосховища виникло заболочення. Значною мірою цьому може запоб� ігти загальна організація відводу атмосферних вод. Зсув на відвалах ПГЗК. На півдні Кривбасу відвали складені із суг� линків, глин, глинисто�піщаних сумішей, уламків вапняків та глинисто� охристих сланців з домішками бідних окислених залізних руд кори вивіт� рювання та залізистих кварцитів. Найпоширеніший мішаний тип, де наявні як скельні породи Кривор� ізької серії, так і пухкі породи осадового чохла. Характерним у цьому відно� шенні є «Правобережний відвал» ПГЗК. На ньому поширені екзогенні яви� ща, зокрема зсув, схожий з тим, що має місце у б. Васильєва. Як і у попе� редньому випадку, базисом зсуву є берегова лінія. Відвал розташований у заплаві та на першій терасі р. Інгулець. Півден� но�західні схили засипали частину балки Тимашева на околиці селища Руднічне, Центрально�міського району Кривого Рогу. Південно�східна ча� стина відвалу складена п’ятьма уступами. Висота перших двох – у межах 15–25 м, наступних – до 12 м. Тераси перших уступів завширшки до 150– 200 м, наступних – до 15–20 м. Відсипку цієї частини відвалу розпочато напочатку 60�х років і закінчено 15–20 років по тому. За цей час тут утво� рився трав’янистий покрив з окремими деревами (абрикос, акація, лох сріблястий), купами кущів шипшини та глоду. Північна і північно�східна частини відвалу складаються з незадернованих окислених залізистих квар� цитів, відсипка яких продовжується дотепер. Загальна висота західного борту 52 м, східного – 80 м. Східний борт Правобережних відвалів упритул підходить до річки Інгулець. У деяких місцях відстань від підошви відвалу до урізу води не перевищує 1–2 метри. Значна частина відвалів, площиною понад 1,50 км2, складена пухкими по� родами неогену та кайнозою (суглинки, глини, піски, вапняки – близько 77 млн м3. Північно�східна частина відвалів, площею трохи більше як 0,3 км2, складена окисленими залізистими кварцитами загальним об’ємом 10 млн м3. Породи, що відіграють роль підстелюючих для відвалу, представлені в південній частині аркозовими пісковиками (вихід цих корінних порід в південно�західній частині відвалу біля правого берегу Інгульця) і кварц� хлорит�серицитовими та тальковими сланцями (вихід корінних порід в захід�південно�західній частині відвалу біля пересихаючої невеличкої во� дойми). В середній частині відвал підстелюють безрудні кварцити з вихо� дом на поверхню у долині Інгульця. В північній частині підстелюючі поро� ди представлені силікат�карбонат�магнетитовими кварцитами. ІВАНОВ В.Є., МАЛАХОВ І.М., АГАДЖАНОВ М.Є., ТОПОЛЮК О.С., ЄФРЕМЦЕВА Л.Л. 88 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 На лівому березі річки, на відстані від декілька десятків до 120 м, розташовані «Лівобережні відвали», складені окисленими кварцитами. Тому рівнинна у природному стані річка Інгулець на протязі 3–4 км про� тікає у своєрідному техногенному каньйоні. Її долина звужується до 80 – 250 м, береги стають стрімчастими. Розвиток екзогенних явищ на бортах відвалів може призвести до перекриття річки. Розріз техногенного каньй� ону річки, утвореного правобережним та лівобережним відвалами, пред� ставлено на рис. 2. Під час обстеження Правобережного відвалу виявлено високий рівень розвитку екзодинамічних процесів, які формують на східному, західному та південно�західному бортах чисельні морфо скульптури у вигляді зсувів, опливин, обвальів, яруг, розмивів. На західному борту виявлено початок розвитку зсувного процесу, спря� мованого у балку. Висота зсуву 13–14 м. Вздовж другого ярусу західного та південно�західного борту спостерігається відшарування смугою завдовж� ки 200 м. Ширина тріщин місцями сягає 0,4–0,5 м. Найбільшої деформації зазнав східний борт Правобережних відвалів, рис. 3. Упродовж приблизно 700 м борт відвалу, складений пухкими порода� ми розкриву, з південного заходу на північний схід проходить вздовж річи� ща Інгульця. Відстань від підошви відвалу до річища змінюється від 10 до 20м. У борту відвалу, оберненому до річки, спостерігається декілька невели� ких зсувів, з різницею по висоті приблизно 6–8 м. Фронт зсувів близько 2–4 м. Особливу увагу привертає зсув заввишки 35 м та завширшки приблиз� но 25–30 м, що замикає техногенний каньйон з півдня на правому березі. Він повністю знищив природну заплаву і змінив берегову лінію. Загальна довжина зсуву по вісі зміщення складає 120–150 м (на кінець 2008 р.). Рис. 2. Розріз техногенного каньйону р. Інгулець ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГРАВІТАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ... ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 89 Фронт зсуву вийшов за підошву відвалу на схід, у бік річища приблизно на 50 м. Загальний вигляд східної частини відвалу представлено на рис. 3. На рис. 4 крупним планом показано «язик» зсуву та його фронт. Частина «язи� ка», що підходить до урізу вод, зрізана, що дозволило відновити місцеву ґрунтову дорогу. Зсув у проекції зверху має форму трапеції, з меншою основою у верхній частині. Вік «язика» приблизно 10 років. Язик, у вигляді валу заввишки 2,0 – 3,0 м, складений з піщано�суглинистої суміші з включен� ням глинистих гнізд, уламків кварцитів, вапняків, бурих залізняків та конгломератів кори вивітрювання. Поверхня ковзання по вісі зміщення не має чіткої межі, рис. 4. По обидва боки «язика» викопані дренажні рівчаки завдовжки до 10м у напрямку річки, завширшки 2,0–1,5 м. Глибина – 1,0–2.0 м. Як не див� но, але навіть такі, дуже прості методи дозволяють зменшити розвиток зсу� ву. Штучне оголення фронту «язика» було подовжено зачисткою рівчаків на 1,5 м та шурфом у заплаві, глибиною 4 м до порід плотика річки, що дало змогу установити характер контакту зсуву з підстелюючими порода� ми заплави (колонка порід у таблиці) засвідчує, що зсув, як і південно� східний схил відвалу, розташовані на лесових заплавних грунтах. Такі ґрунти мають фізико�механічні властивості, що суттєво залежать від зволоженості. За нашими даними природна вологість порід зсувів на відвалах у південній частині Кривбасу змінюється від 16–18% влітку до 28–42% взимку. Опади, що їх акумулюють неструктуровані породи відвалу, досить швид� ко сягають лесовидних порід підошви, зволожуючи їх. Влітку води заляга� ють на 3–3,5 м нижче підошви відвалу. Проте у осінньо�зимовий період, коли Рис. 3. Підошва та перший східний ярус відвалу в заплаві р. Інгулець. (На півдні запла� ву замикає зсув. Розріз штучного каньйону Інгульця по язику представлено на рис. 2) ІВАНОВ В.Є., МАЛАХОВ І.М., АГАДЖАНОВ М.Є., ТОПОЛЮК О.С., ЄФРЕМЦЕВА Л.Л. 90 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 природним є інтенсивне зволоження за рахунок атмосферних опадів, відбу� ваються також скиди мінеральних вод шламосховищ у річку. Під час таких скидів заплава підтоплюється, і рівень води досягає 0,5–1,5 м від підошви відвалу. Тим самим природно�кліматичні умови і техногенні осіннє�зимові повені утворюють умови для виникнення поверхні ковзання й подальшого розвитку зсуву з ризиком перекриття техногенного каньйону (див. рис. 3). Порівняльний аналіз. Опис зсувів, що виникли на антропогенних мор� фоструктурах Західного Криму та Кривбасу і мають розвантаження у вод� не середовище (море і берег річки, відповідно), виявив певні споріднені риси їх розвитку. Розглянуті випадки зсувів мають спільне джерело походжен� ня – породи осадочного чохла, що складають відвали на схилах яких і відбу� ваються зсувні явища. Розвиток зсувів обумовлений комплексом техноген� них і природних чинників. Характерним є те, що зсуви суттєво змінюють природну взаємодію води і берегів, впливають на надходження до водного середовища теригенного матеріалу. До техногенних факторів слід зарахувати передусім фізико�механічні характеристики порід, утягнутих до зсуву. Обидва зсуви містять неструк� туровану суміш порід. Природні геологічні об’єкти мають певну структу� ру, що характеризується нашаруваннями порід різного віку. Неструктуро� ваність спостерігається лише у місцях тектонічних порушень. Антропогенні морфоструктури в більшості випадків містять в одному шарі породи різно� го геологічного віку і складу. У цьому сенсі вони неструктуровані. Їх фізи� ко�механічні властивості, як от, наприклад, густина, вологоємність, опір Рис. 4. Фронт язика зсуву Правобережного відвалу ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГРАВІТАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ... ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 91 зсуву та стисканню, питоме зчеплення і т.і. – мають значення, що набли� жає їх до брекчій чи навіть катаклазів у місцях тертя вздовж тектонічних розломів. Кути нахилу природних форм рельєфу (20°–30°) частково пере� кривають кути внутрішнього тертя порід відвалу (25°–34°). Виникають умо� ви для розвитку екзогенних явищ. Геологічний розріз зсуву та підстелюючих порід ¹ øàðó Îïèñ ïîð³ä ²íòåðâàë çàëÿãàííÿ øàðó, ì Ïîòóæí³ñòü øàðó, ì â³ä äî 1 Ïîðîäè ù³ëüí³, çëåæàë³, ðîçð³ç íå ñòðóêòóðîâàíèé. Ñóì³ø: ñóãëèíêè, îõðèñ- ò³, çåëåí³, ÷åðâîí³ ãëèíè, áóð³ çàë³çíÿêè, çàë³çèñò³ êâàðöèòè, âàïíÿêè. Ðîç- ì³ð âêëþ÷åíü äî 300 ìì 0 2,2 2,2 2 Çàïëàâí³ ëåñîâ³ ´ðóíòè, ç ðîñëèííèìè çàëèøêàìè 2,2 2,4 0,2 3 Ïðîøàðîê ÷åðâîíèõ ãëèí, ïåðåì³øàíèõ ç çàïëàâíè- ìè ´ðóíòàìè 2,4 2,6 0,2 4 Çàïëàâí³ ëåñîâ³ ´ðóíòè ñ³ð³, îäíîð³äí³, ç âåëèêîþ ê³ëüê³ñòþ êîðåí³â ðîñëèí, ïóõê³, ñóõ³ ç ãëèáèíîþ ñ³- ðî-áóð³, óù³ëüíþþòüñÿ. Ù³ëüí³ ñóãëèíêè, îäíîð³- äí³, ïëàñòè÷í³. Íà ãëèáè- í³ 5,5 ì – âîäà 2,6 5,6 3,0 6 Ëåñîâ³ ïîðîäè, îäíîð³äí³, ç çàëèøêàìè ðîñëèí, çëåãêà îáâîäíåí³ 5,6 6,0 0,4 7 Ëåñîâ³ ïîðîäè, ç çàëèøêà- ìè ðîñëèí, â³ä÷óâàºòüñÿ íà äîòèê äð³áíîçåðíèñòèé ï³ñîê, ñèëüíî îáâîäíåí³ 6,0 6,1 0,1 Ñâ³òëî-ñ³ð³ ãðóíòè, ïëàñ- òè÷í³, ç âêëþ÷åííÿìè óëàìêîâîãî ìàòåð³àëó, ïðèñóòí³é ï³ñîê – äð³áíî- çåðíèñòèé 6,1 6,2 0,1 8 Ãëèíà áóðà, ç âêëþ÷åí- íÿì îáêàòàíîãî óëàìêî- âîãî ìàòåð³àëó. ª äð³áíî- çåðíèñòèé ï³ñîê. Ñõîæå íà êîðó âèâ³òðþâàííÿ 6,2 6,4 0,2 9 Ãëèíà ñâ³òëî-ñ³ðà, ç ð³çíî- çåðíèñòèì ï³ñêîì, º âêëþ÷åííÿ óëàìêîâîãî ìàòåð³àëó, ê³ëüê³ñòü ÿêî- ãî çá³ëüøóºòüñÿ (ðîçì³ð äî 15 ìì). Â íèæí³é ÷àñ- òèí³ ê³ëüê³ñòü ï³ñêó çá³ëü- øóºòüñÿ 6,4 6,6 0,2 ІВАНОВ В.Є., МАЛАХОВ І.М., АГАДЖАНОВ М.Є., ТОПОЛЮК О.С., ЄФРЕМЦЕВА Л.Л. 92 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 Варто звернути увагу ще на одну обставину, що вирізняє техногенно� природні зсуви від природних явищ. Процеси, що відбуваються на техно� генних формах рельєфу, суть геологічні процеси, що характеризуються гео� логічним часом. Однак термін виникнення антропогенних об’єктів визна� чається мірилом історичного часу – миттєвість за геологічними вимірами. У проектах відкритих гірничих робіт та нормативах проектування велику увагу приділяють розрахункам, технологічним рішенням та спос� тереженням за станом бортів відвалів. Проте у проектних розробках відсут� ня функція часу [3, 9, 10]. Це є зрозумілим і виправданим з точки зору роз� робки родовищ. Адже термін технічної експлуатації відвалу складає, у се� редньому, 5–10 років. Визначення коефіцієнту запасу стійкості бортів відвалів також не враховує час [10]. Тобто в розрахунках вважають, що борти відвалів мають постійну усталеність, на яку не впливають природні геоди� намічні процеси, як то: ерозія, неотектонічні рухи, зміни гідрогеологічної ситуації, еолові процеси та ін. Стосовно природних чинників, то для описаних екзогенних процесів вони різняться. Для зсуву б. Васильєва характерним є тектонічна обумов� леність рельєфу, зокрема крутизни схилів. На відвалі «Правобережний» до зсуву спонукають лесові породи підошви та ще один специфічний техно� генний фактор – осіннє�зимові штучні повені [6]. Таким чином аналіз показав, що виникнення та розвиток розглянутих зсувів обумовлений комплексом природних та техногенних чинників. Важ� ко визначити їх пріоритетність, що утруднює прогноз розвитку еколого�гео� логічної ситуації природно�техногенного комплексу: «відвал – природний схил – водне середовище». Поєднання двох комплексів факторів на єдиній методичній основі можливе, якщо застосовувати методи екологічної геології у геоінформаційних описах. Оцінка розвитку екзогенних явищ на антропо� генних морфоструктурах набуде більшої змістовності, якщо вона увійде як елемент до комплексної геоінформаційної моделі. Такий підхід дозволить прогнозувати розвиток ситуації на визначений проміжок часу, враховуючи вплив системи «відвал – природний схил – водне середовище» на формуван� ня морської та річкової берегової смуги у місці контакту трьох середовищ (природного та техногенного суходолу й водного середовища). Наразі є спро� би створити такі моделі для відвалів Кривбасу [8]. На жаль обсяги статті не дозволяють провести тут подальше обговорення цього питання. Висновки. 1. Зсуви, що виникають на антропогенних морфострукту� рах Західного Криму та Кривбасу і розвантажуються у водне середовище, виявляють споріднені риси. Гірнича маса, утягнута у переміщення, являє собою неструктуровану суміш порід. 2. Оцінка загроз виникнення та розвитку зсувів потребує урахування комплексу чинників техногенного і природного походження, а техногенні чинники мають бути функціями часу. Для оцінки загроз виникнення й роз� витку геодинамічних явищ, зокрема зсувів, на відвалах перспективними є геоінформаційні моделі. В них органічно поєднуються техногенні й при� родні чинники та історичні й геологічні шкали часу. У таких випадках у нагоді стає багатофакторна оцінка ризиків [4, 11, 12]. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГРАВІТАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ... ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 93 1. Багрій І.Д., Білоус А.М., Вілкул Ю.Г., Гожик П.Ф. та інші. Досвід комплексної оцінки та картографувіння техногенного впливу на природне середовище міст Кривого Рогу та Дніпродзержинська.– К.: Фенікс. – 2000.– 108 с. 2. Багрій І.Д., Блінов П.В., Білокопитова Н.А. та ін. Геоекологічні проблеми Кри� ворізького басейну в умовах реструктуризації гірничо�добувної галузі. – К.: Фенікс, 2002. – 192 с. 3. Васильев М.В., Штукатуров К.М., Ткачев А.Ф. Железорудные карьеры. – М.: Недра, 1982. – 231 c. 4. Гошовський С.В., Рудько Г.І., Преснер Б.М. Екологічна безпека техногенних систем у зв’язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів. – Львів � Київ, 2002. – 624 с. 5. Иванов В.Е., Горбатов В.И. “Отчет об инженерно�геологических изысканиях”. – Севастополь, ЗАО ГИНТИЗ, 2007 г. 6. Літологія сучасних донних осадків поверхневих водойм Криворізького залізо� рудного басейну // /під ред. І.М.Малахова./ – Кривий Ріг, Октан Принт, 2008. – 110 с. – сер. Геологічне середовище антропогенної екосистеми. 7. Малахов И.Н. Новая геологическая сила. – Кривий Ріг, «Український Дім», 2009. – 312 с. 8. Орлинская О.В., Терешкова О.А., Алексеев А.А. “Модель физико�химических преобразований в Левобережных отвалах ЮГОКа //Наук. вісн. НГУ, 2005. – №9. – С. 99–102 9. Попов И.И., Окатов Р.П. Борьба с оползнями на карьерах. – М.:Недра, 1980. – 185 с. 10. Ржевский В.В. «Открытые горные работы”. – М.: Недра, 1985. – 509 с. 11. Чумаченко С.М., Дудкін О.В., Коржнєв М.М., Яковлєв Є.О. Методичні аспекти оцінки і ранжування загроз для біорізноманіття в Україні.//Екологія і ресур� си, – вип.7. – Київ – 2003. – с.77–86. 12. US EPA 1996: Guidelines for Ecological Risk Assessment. EPA/630/R�95/002B. – EPA. Washington, DC, – 1996. – 212 p. Показано, что в двух разных регионах Украины (Крым и Кривбасс), техногенные оползни имеют общие черты. Прогнозирование развития оползней на антропогенных морфоструктурах, граничащих с морскими и речными прибрежными полосами, тре� бует учета комплекса факторов техногенного и природного происхождения. Revealed, that in two different regions of Ukraine (Crimea and Krivbass) has similar traits developed of technogenic landslides. Forecasting of antropogenical morfostructures landslides appearance requires taking in to account complex of technogenic and natural factors. It will be useful geo�information models for estimate influence of the geodynamical phenomenon. Therefore it is possible to merge technogenic and natural factors, also historical and geological time scales, using of a geo�information model. Одержано 8.12.2009 р.

Особливості розвитку гравітаційних процесів на антропогенних морфоструктурах

Institution

Ähnliche Einträge