Диференційовані підходи до реабілітації репродуктивної функції у пацієнток з лейоміомою матки
В статье приведены дифференцированные подходы к проведению консервативной миомэктомии у пациенток с лейомиомой матки в зависимости от локализации узлов и желания сохранить репродуктивную функцию. приведены преимущества и недостатки разных оперативных доступов при органосохраняющих операциях на...
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автори: | , , , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44966 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Диференційовані підходи до реабілітації репродуктивної функції у пацієнток з лейоміомою матки / Н.С. Вереснюк, В.І. Пирогова, М.В. Томич, І.В. Верніковський, М.Й. Малачинська // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 42-44. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-44966 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-449662013-06-08T03:17:11Z Диференційовані підходи до реабілітації репродуктивної функції у пацієнток з лейоміомою матки Вереснюк, Н.С. Пирогова, В.І. Томич, М.В. Верніковський, І.В. Малачинська, М.Й. Оригинальные статьи В статье приведены дифференцированные подходы к проведению консервативной миомэктомии у пациенток с лейомиомой матки в зависимости от локализации узлов и желания сохранить репродуктивную функцию. приведены преимущества и недостатки разных оперативных доступов при органосохраняющих операциях на матке. Доказана целесообразность использования агонистов гонадотропин-рилизинг гормонов и терлипрессина во время миомэктомии. In the article the differentiated going is driven to realization of conservative myomectomy in patients with the leiomyoma of uterus depending of localization of knots and desire to save a reproductive function. Advantages over and lacks of different operative accesses are brought at operations on an uterus. Expediency of the use of agonists of GnRH and terlipressin is led to during myomectomy. 2012 Article Диференційовані підходи до реабілітації репродуктивної функції у пацієнток з лейоміомою матки / Н.С. Вереснюк, В.І. Пирогова, М.В. Томич, І.В. Верніковський, М.Й. Малачинська // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 42-44. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44966 618.14-006.363.03-036.82 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Вереснюк, Н.С. Пирогова, В.І. Томич, М.В. Верніковський, І.В. Малачинська, М.Й. Диференційовані підходи до реабілітації репродуктивної функції у пацієнток з лейоміомою матки Таврический медико-биологический вестник |
description |
В статье приведены дифференцированные подходы к проведению консервативной миомэктомии у
пациенток с лейомиомой матки в зависимости от локализации узлов и желания сохранить репродуктивную
функцию. приведены преимущества и недостатки разных оперативных доступов при органосохраняющих
операциях на матке. Доказана целесообразность использования агонистов гонадотропин-рилизинг гормонов
и терлипрессина во время миомэктомии. |
format |
Article |
author |
Вереснюк, Н.С. Пирогова, В.І. Томич, М.В. Верніковський, І.В. Малачинська, М.Й. |
author_facet |
Вереснюк, Н.С. Пирогова, В.І. Томич, М.В. Верніковський, І.В. Малачинська, М.Й. |
author_sort |
Вереснюк, Н.С. |
title |
Диференційовані підходи до реабілітації репродуктивної функції у пацієнток з лейоміомою матки |
title_short |
Диференційовані підходи до реабілітації репродуктивної функції у пацієнток з лейоміомою матки |
title_full |
Диференційовані підходи до реабілітації репродуктивної функції у пацієнток з лейоміомою матки |
title_fullStr |
Диференційовані підходи до реабілітації репродуктивної функції у пацієнток з лейоміомою матки |
title_full_unstemmed |
Диференційовані підходи до реабілітації репродуктивної функції у пацієнток з лейоміомою матки |
title_sort |
диференційовані підходи до реабілітації репродуктивної функції у пацієнток з лейоміомою матки |
publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Оригинальные статьи |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44966 |
citation_txt |
Диференційовані підходи до реабілітації репродуктивної функції у пацієнток з лейоміомою матки / Н.С. Вереснюк, В.І. Пирогова, М.В. Томич, І.В. Верніковський, М.Й. Малачинська // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 2 (58). — С. 42-44. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
series |
Таврический медико-биологический вестник |
work_keys_str_mv |
AT veresnûkns diferencíjovanípídhodidoreabílítacííreproduktivnoífunkcííupacíêntokzlejomíomoûmatki AT pirogovaví diferencíjovanípídhodidoreabílítacííreproduktivnoífunkcííupacíêntokzlejomíomoûmatki AT tomičmv diferencíjovanípídhodidoreabílítacííreproduktivnoífunkcííupacíêntokzlejomíomoûmatki AT verníkovsʹkijív diferencíjovanípídhodidoreabílítacííreproduktivnoífunkcííupacíêntokzlejomíomoûmatki AT malačinsʹkamj diferencíjovanípídhodidoreabílítacííreproduktivnoífunkcííupacíêntokzlejomíomoûmatki |
first_indexed |
2025-07-04T03:32:33Z |
last_indexed |
2025-07-04T03:32:33Z |
_version_ |
1836685673430515712 |
fulltext |
42
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 2 (58)
Лейоміома матки – одна з найпоширеніших
пухлин жіночої статевої сфери, частота якої складає
20,0-45,0% [4, 6]. В останні роки спостерігається
збільшення частоти виявлення даної патології, що,
перш за все, пов’язано з покращенням діагностичних
можливо стей. В структурі г інекологічної
захворюваності лейоміома посідає друге місце після
запальних захворювань матки та додатків. Частота
оперативних втручань з приводу лейоміоми матки се-
ред всіх гінекологічних операцій сягає до 80,0%. Не-
зважаючи на значну поширеність, ступінь малігнізації
даної пухлини дуже низький – від 0,1 до 0,004%. У
15,0-30,0% випадків лейоміома є причиною невино-
шування вагітності, а в 20,0-40,0% – безплідності.
Виявлення лейоміоми матки найчастіше припадає на
вік 30-35 років. Однак в останні роки спостерігається
тенденція до «помолодшання» даної патології. Вона
може зустрічатися у пацієнток у віці 20-25 років,
тобто ще до реалізації репродуктивної функції,
оскільки в умовах сьогодення у зв’язку з соціальними
чинниками жінки все частіше відкладають народ-
ження дітей на більш пізній період репродуктивного
віку. Тому особливо актуальним в сучасних умовах
є питання органозберігаючих операцій на матці,
УДК 618.14-006.363.03-036.82
© Колектив авторів, 2012.
ДИФЕРЕНЦіЙОВАНі ПіДХОДИ ДО РЕАБіЛіТАЦіЇ
РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦіЇ У ПАЦієНТОК З ЛЕЙОМіОМОЮ
МАТКИ
Н. С. Вереснюк, В. І. Пирогова, М. В. Томич, І. В. Верніковський, М. Й. Малачинська
Кафедра акушерства, гінекології та перинатології ФПДО (зав. – професор В. І. Пирогова), Львівський національний
медичний університет імені Данила Галицького, Львівський обласний клінічний перинатальний центр, м. Львів.
DIFFERENTIATED GOING ТО REHABILITATION OF REPRODUCTIVE FUNCTION IN PATIENTS WITH
LEIOMYOMA OF UTERUS
N. S. Veresnyuk, V. I. Pyrohova, M. V. Tomych, I. V. Vernikovskyy, М. I. Мalachynska
SUMMARY
In the article the differentiated going is driven to realization of conservative myomectomy in patients with the
leiomyoma of uterus depending of localization of knots and desire to save a reproductive function. Advantages
over and lacks of different operative accesses are brought at operations on an uterus. Expediency of the use of
agonists of GnRH and terlipressin is led to during myomectomy.
ДИФФЕРЕНЦИРОВАННЫЕ ПОДХОДЫ К РЕАБИЛИТАЦИИ РЕПРОДУКТИВНОЙ ФУНКЦИИ У
ПАЦИЕНТОК С ЛЕЙОМИОМОЙ МАТКИ
Н. С. Вереснюк, В. И. Пирогова, Н. В. Томич, И. В. Верниковский, М. Й. Малачинская
РЕЗЮМЕ
В статье приведены дифференцированные подходы к проведению консервативной миомэктомии у
пациенток с лейомиомой матки в зависимости от локализации узлов и желания сохранить репродуктивную
функцию. приведены преимущества и недостатки разных оперативных доступов при органосохраняющих
операциях на матке. Доказана целесообразность использования агонистов гонадотропин-рилизинг гормонов
и терлипрессина во время миомэктомии.
Ключові слова: лейоміома матки, міомектомія, гістероскопія, лапароскопія.
які дозволяють, з одного боку, повністю видалити
патологічний субстрат, а з іншого – зберегти або
відновити репродуктивну функцію.
Вибір оперативного доступу при виконанні
міомектомії значною мірою залежить від розмірів
та локалізації вузлів [5, 6].
При субмукозній локалізації вузлів проводиться
гістероскопічна міомектомія. При наявності
субсерозних вузлів на ніжці операцією вибору
є лапароскопічна міомектомія. Однак у зв’язку
з випадками розриву матки по рубцю після
лапароскопічних міомектомій виконання даної
операції лапароскопічним доступом при іншій
локалізації вузлів залишається предметом дискусій і
до сьогоднішнього дня [7, 8]. Водночас лапаротомний
доступ при виконанні міомектомії дозволяє
максимально відновити структуру та цілісність
органу, забезпечити формування повноцінного рубця
на матці [1, 5].
Одним зі шляхів підвищення результативності
проведення консервативної міомектомії є вико-
ристання в передопераційному періоді агоністів
гонадотропін-рилізинг гормонів (ГнРГ) з метою
зменшення розмірів вузлів, що веде до зменшення
43
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
крововтрати та часу проведення операції. У той же
час, в останні роки з’являється все більше досліджень,
які демонструють, що передопераційне використання
агоністів ГнРГ може вести до збільшення частоти
рецидивів лейоміоми матки за рахунок «маскування»
вузлів невеликих розмірів і затруднення енуклеації
вузлів за рахунок морфологічних змін їх капсул [3].
За морфологічними особливостями лейоміома
матки може бути проста (переважання сполучнот-
канинного компоненту) і проліферуюча (клітинна,
відрізняється пухлинною прогресією). При
проліферуючій лейоміомі після видалення вузлів
можливе продовження росту багатьох інших зачатків
росту пухлини. Тому рецидиви лейоміоми після
консервативної міомектомії мають місце в 15,0-37,0%
випадків [2], що має визначати обсяг реабілітаційних
заходів.
Мета: проаналізувати та оптимізувати критерії
диференційованого підходу до проведення
органозберігаючих операцій на матці у пацієнток
з лейоміомою з метою реабілітації репродуктивної
функції.
МАТЕРіАЛИ ТА МЕТОДИ
Під спостереженням на базі ЛОКПЦ перебу-
вало 62 пацієнтки віком від 21 до 44 років, яким
з травня 2010 р. по травень 2011 р. було виконано
міомектомію.
Верифікація діагнозу лейоміоми базувалась на
клініко-анамнестичних даних, результатах загаль-
ного, спеціального гінекологічного обстеження, ла-
бораторних, ехографічних та ендоскопічних методів
дослідження.
Ультразвукове обстеження органів малого
тазу проводилось за допомогою ультразвукової
діагностичної системи HDI 5000 Sono CT (Philips
Ultrasound, США, 2004). Ехографію проводили за
стандартною методикою в режимі реального часу
з використанням конвексного трансабдомінального
(2-5 МГц) та трансвагінального (5-9 МГц) датчиків.
В ході обстеження детально оцінювали розміри і
структуру матки та яєчників, величину, локалізацію
та кровопостачання лейоміоматозних вузлів.
В 5 випадках з метою диференційної діагностики
здійснювали МРТ органів малого тазу на системі
ЯМР-томографії «Signa Сontоur 0,5T».
Діагностично-операційну гістероскопію про-
водили за допомогою гістероскопа фірми «Карл
Шторц» (Німеччина) з використанням рідинної
технології під довенним знечуленням. Морфологічне
дослідження отриманого з порожнини матки
матеріалу проводилось з використанням звичайних
гістологічних методик (фіксація матеріалу розчином
формаліну, забарвлення гематоксилін-еозином) та
світлової мікроскопії.
За показаннями в першу фазу менструального
циклу під ендотрахеальним наркозом виконува-
ли оперативну лапароскопію з використанням
ендоскопічної апаратури та інструментарію фірми
«Карл Шторц» (Німеччина).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА їХ ОБгОВОРЕННя
Середній вік жінок складав 32,2±3,5 років.
Основними скаргами пацієнток при зверненні були
безплідність, гіперполіменорея, невиношування
вагітності. У 2 (3,2%) пацієнток в анамнезі вже мала
місце консервативна міомектомія.
Показами до операції були гіперполіменорея,
підготовка до допоміжних репродуктивних
технологій, підозра на вторинні дегенеративні зміни
вузлів, бажання жінки зберегти репродуктивну та
менструальну функцію.
Всім пацієнткам перед проведенням міомектомії
проводили біопсію ендометрію з наступним
патоморфологічним дослідженням матеріалу, от-
риманого з порожнини матки.
Вибір оперативного доступу при виконанні
міомектомії значною мірою залежав від локалізації,
розмірів, кількості вузлів, а також від супутньої
гінекологічної та соматичної патології.
У 7 (11,3%) пацієнток під час гістероскопії було
підтверджено наявність субмукозних вузлів розміром
від 1 до 4 см. Основними скаргами у хворих із суб-
мукозною локалізацією вузлів були гіперполіменорея
та безпліддя. Пацієнтки даної групи з метою
підготовки до операції отримували 2 ін’єкції агоністів
гонадотропін-рилізинг-гормону (золадекс, «Astra
Zeneca») в дозі 3,6 мг підшкірно 1 раз на 28 днів,
після чого було проведене гістерорезектоскопічне ви-
далення субмукозних вузлів. Використання золадек-
су у даної категорії пацієнток сприяло полегшенню
технічного виконання резекції субмукозних вузлів за
рахунок атрофічних змін ендометрію та незначного
зменшення розмірів вузлів.
У 39 (60,0%) пацієнток при ультразвуковому
обстеженні було діагностовано лейоміоматозні вуз-
ли, локалізовані субсерозно або інрамурально, що
визначало вибір оперативного доступу у них. Даній
категорії хворих було проведено консервативну
міомектомію лапаротомним доступом. У 22 (56,4%)
випадках під час виконання реконструктивно-
пластичних операцій на матці з метою зменшення
інтраопераційної кровотечі довенно (n=15) чи
місцево (n=7) під капсулу вузла (у розведенні 1:10)
вводили аналог вазопресину – терліпресин (реме-
стип, «Ferring Pharmaceuticals»), основним ефектом
якого є виражена вазоконстрикція. Кількість вида-
лених вузлів у однієї жінки коливалась від 1 до 8,
величина – від 1,5 см до 20 см. Середні розміри ви-
далених вузлів становили 6,4±3,2 см. При виконанні
міомектомії намагались дотримуватись принципу
видалення максимальної кількості вузлів через
мінімальну кількість розрізів на матці з подальшим
пошаровим ушиванням стінки матки вікриловими
швами. З метою профілактики утворення зростів
у 16 пацієнток на ділянку швів на матці наносили
44
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 2 (58)
гель Іntercoat чи бар’єрну сітку Іnterceed. У зв’язку
з наявною супутньою патологією органів малого
тазу поряд з консервативною міомектомією під час
лапаротомії у 10,3% жінок було виконано тубектомію
з приводу гідросальпінксу, у 23,1% – цистектомію
з приводу ендометріоїдних, дермоїдних та сероз-
них кіст яєчників, в 2,6% – видалення фіброми
яєчника. Слід відзначити, що у пацієнток, які от-
римували під час операції терліпресин, вдалось
зменшити інтраопераційну крововтрату майже
вдвічі (р<0,05), в середньому зі 150,6±18,3 мл до
85,5±12,6 мл, та скоротити тривалість операції
зі 105,2±11,2 до 68,1±8,2 хвилин (р<0,05). З усіх
видалених лейоміоматозних вузлів лапаротомним
доступом у 3 (7,7%) випадках мали місце вторинні
дегенеративні зміни. В післяопераційному періоді
всім пацієнткам, прооперованим лапаротомним до-
ступом, з метою профілактики рецидиву захворюван-
ня призначали 3 ін’єкції агоністів ГнРГ (золадекс в
дозі 3,6 мг) з інтервалом 28 днів, а для профілактики
післяопераційних ускладнень – дистрептазу ректаль-
но з п’ятого дня по 1 супозиторію 2 рази на добу
протягом перших трьох днів, потім по 1 супозиторію
2 рази на добу протягом наступних 6 днів.
16 (25,0%) пацієнткам була виконана лапароскопія
з приводу безплідності трубного ґенезу чи кіст
яєчників з одночасним проведенням консервативної
міомектомії субсерозних вузлів розміром від 0,5 см
до 4 см. Видалення даних вузлів не супроводжува-
лось утворенням дефекту стінки матки та не вима-
гало проведення її ушивання.
Перебіг післяопераційного періоду та тривалість
перебування пацієнток в стаціонарі значною мірою
залежали від оперативного доступу, який викори-
стовувався при проведенні міомектомії. Так, по-
треба у використанні знеболюючих препаратів
в післяопераційному періоді була значно мен-
шою у хворих, міомектомія яким виконувалась
лапароскопічним доступом чи під час гістероскопії,
порівняно з пацієнтками, які були прооперовані
лапаротомно (р<0,05). Тривалість перебування в
стаціонарі була найменшою у пацієнток із субму-
козними вузлами, видалення яких виконувалось
гістероскопічно і становило в середньому 1,3±0,6
дні, дещо довше на стаціонарному лікуванні зна-
ходились пацієнтки після лапароскопічного вида-
лення субсерозних вузлів (в середньому 3,1±1,1
день). Середній ліжко-день у пацієнток, які були
прооперовані лапаротомним доступом, становив
5,4±1,5 днів. В жодному випадку не було виявлено
утворення післяопераційних гематом.
Всі пацієнтки проходили плановий після-
операційний огляд з ультразвуковим обстеженням
через 1, 3 та 6 місяців. Рецидивів та ускладнень за
період спостереження виявлено не було. Пацієнткам
з репродуктивними планами вагітніти дозволяли
через пів року після проведеної операції.
ВИСНОВКИ
1. Хірургічне лікування хворих з лейоміомою
матки вимагає індивідуалізованого підходу. Вибір
доступу та об’єму оперативного втручання у
пацієнток з лейоміомою матки повинен базуватись
на даних загально-клінічного обстеження, резуль-
татах ехографічних та ендоскопічних досліджень
з урахуванням віку хворої, кількості, величини та
локалізації вузлів, а також подальших репродуктив-
них планів пацієнтки.
2. Використання терліпресину та агоністів ГнРГ
дозволяє скоротити час проведення органозберігаючої
операції на матці, зменшити об’єм інтраопераційної
крововтрати та запобігти рецидиву захворювання.
ЛіТЕРАТУРА
1. Миома матки: патогенез, диагностика, лечение
/ А. Н. Стрижаков, А. И. Давыдов, В. А. Лебедев [и
др.] // Вопросы гинекологии, акушерства и перина-
тологии. – 2008. – Т. 7, № 4. – С. 7–18.
2. Реабілітація репродуктивної функції у
жінок з лейоміомою матки / Г. Є. Яременко, А. Г.
Коломійцева, Л. В. Діденко [та ін.] // Жіночий лікар.
– 2011. – № 1 (33). – С. 38–40.
3. Тихомиров А. Л. Миома матки // А. Л. Тихоми-
ров, Д. М. Лубнин. – М. : МИА, 2006. – 176 с.
4. Шиляев А. Ю. Лейомиома матки (в помощь
начинающему врачу) / А. Ю. Шиляев // Гинекология.
– 2005. – Т. 7, № 1. – С. 65–70.
5. Gambadauro P. Dealing with uterine fibroids in
reproductive medicine / P. Gambadauro // J. Obstet.
Gynaecol. – 2012. – Vol. 32 (3). – P. 210–216.
6. Olive D. L. The surgical treatment of fibroids for
infertility / D. L. Olive // Semin. Reprod. Med. – 2011.
– Vol. 29 (2). – P. 113–123.
7. Pregnancy and delivery outcome after laparo-
scopic myomectomy with a 6 years-FU / M. P. Radosa,
T. S. Bernardi, A. Weisheit [et al.] // Gynecological
Surgery. – 2010. – Vol. 7, Suppl. 1. – P. 56.
8. What are women’s preferences regarding open and
laparoscopic myomectomy, and why? / A. Quintas, L.
Montes, A. Gtzoulious [et al.] // Gynecological Surgery.
– 2010. – Vol. 7, Suppl. 1. – P. 56–57.
|