Морфофункціональний стан субсиновіальної основи капсули суглобу протягом постнатального періоду в нормі та при формуванні недиференційованої дисплазії сполучної тканини

В работе установлено, что у интактных животных по мере формирования капсулы сустава, прослеживается тенденция к постепенному уменьшению удельного веса клеток и межклеточного вещества и увеличения удельного веса волокон; антенатальное влияние антигенов может привести к развитию недифференцированной...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Волошин, М.А., Федотченко, А.В., Щербаков, М.С., Чугін, С.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Назва видання:	Таврический медико-биологический вестник
Теми:	Оригинальные статьи
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44969
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Морфофункціональний стан субсиновіальної основи капсули суглобу протягом постнатального періоду в нормі та при формуванні недиференційованої дисплазії сполучної тканини / М.А. Волошин, А.В. Федотченко, М.С. Щербаков, С.В. Чугін // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 3 (58). — С. 60-64. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-44969
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-449692013-06-08T03:16:21Z Морфофункціональний стан субсиновіальної основи капсули суглобу протягом постнатального періоду в нормі та при формуванні недиференційованої дисплазії сполучної тканини Волошин, М.А. Федотченко, А.В. Щербаков, М.С. Чугін, С.В. Оригинальные статьи В работе установлено, что у интактных животных по мере формирования капсулы сустава, прослеживается тенденция к постепенному уменьшению удельного веса клеток и межклеточного вещества и увеличения удельного веса волокон; антенатальное влияние антигенов может привести к развитию недифференцированной дисплазии соединительной ткани It was settled that in intacts rats during joints capsulae development may observe tendency to gradual decreasing of cells and intercellular substance and increasing of fibres? antigen influence can leads to development of undifferentiate connective tissue dysplasia. 2012 Article Морфофункціональний стан субсиновіальної основи капсули суглобу протягом постнатального періоду в нормі та при формуванні недиференційованої дисплазії сполучної тканини / М.А. Волошин, А.В. Федотченко, М.С. Щербаков, С.В. Чугін // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 3 (58). — С. 60-64. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44969 612.75.014:612.65]+[616.72-091.8:618.33-097.1]]-042.2 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Волошин, М.А. Федотченко, А.В. Щербаков, М.С. Чугін, С.В. Морфофункціональний стан субсиновіальної основи капсули суглобу протягом постнатального періоду в нормі та при формуванні недиференційованої дисплазії сполучної тканини Таврический медико-биологический вестник
description	В работе установлено, что у интактных животных по мере формирования капсулы сустава, прослеживается тенденция к постепенному уменьшению удельного веса клеток и межклеточного вещества и увеличения удельного веса волокон; антенатальное влияние антигенов может привести к развитию недифференцированной дисплазии соединительной ткани
format	Article
author	Волошин, М.А. Федотченко, А.В. Щербаков, М.С. Чугін, С.В.
author_facet	Волошин, М.А. Федотченко, А.В. Щербаков, М.С. Чугін, С.В.
author_sort	Волошин, М.А.
title	Морфофункціональний стан субсиновіальної основи капсули суглобу протягом постнатального періоду в нормі та при формуванні недиференційованої дисплазії сполучної тканини
title_short	Морфофункціональний стан субсиновіальної основи капсули суглобу протягом постнатального періоду в нормі та при формуванні недиференційованої дисплазії сполучної тканини
title_full	Морфофункціональний стан субсиновіальної основи капсули суглобу протягом постнатального періоду в нормі та при формуванні недиференційованої дисплазії сполучної тканини
title_fullStr	Морфофункціональний стан субсиновіальної основи капсули суглобу протягом постнатального періоду в нормі та при формуванні недиференційованої дисплазії сполучної тканини
title_full_unstemmed	Морфофункціональний стан субсиновіальної основи капсули суглобу протягом постнатального періоду в нормі та при формуванні недиференційованої дисплазії сполучної тканини
title_sort	морфофункціональний стан субсиновіальної основи капсули суглобу протягом постнатального періоду в нормі та при формуванні недиференційованої дисплазії сполучної тканини
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2012
topic_facet	Оригинальные статьи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44969
citation_txt	Морфофункціональний стан субсиновіальної основи капсули суглобу протягом постнатального періоду в нормі та при формуванні недиференційованої дисплазії сполучної тканини / М.А. Волошин, А.В. Федотченко, М.С. Щербаков, С.В. Чугін // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 3 (58). — С. 60-64. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT vološinma morfofunkcíonalʹnijstansubsinovíalʹnoíosnovikapsulisuglobuprotâgompostnatalʹnogoperíoduvnormítapriformuvannínediferencíjovanoídisplazííspolučnoítkanini AT fedotčenkoav morfofunkcíonalʹnijstansubsinovíalʹnoíosnovikapsulisuglobuprotâgompostnatalʹnogoperíoduvnormítapriformuvannínediferencíjovanoídisplazííspolučnoítkanini AT ŝerbakovms morfofunkcíonalʹnijstansubsinovíalʹnoíosnovikapsulisuglobuprotâgompostnatalʹnogoperíoduvnormítapriformuvannínediferencíjovanoídisplazííspolučnoítkanini AT čugínsv morfofunkcíonalʹnijstansubsinovíalʹnoíosnovikapsulisuglobuprotâgompostnatalʹnogoperíoduvnormítapriformuvannínediferencíjovanoídisplazííspolučnoítkanini
first_indexed	2025-07-04T03:32:46Z
last_indexed	2025-07-04T03:32:46Z
_version_	1836685687053615104
fulltext	60 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч.3 (58) УДК 612.75.014:612.65]+[616.72-091.8:618.33-097.1]]-042.2 © Колектив авторів, 2012. МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СУБСИНОВІАЛЬНОЇ ОСНОВИ КАПСУЛИ СУГЛОБУ ПРОТЯГОМ ПОСТНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ В НОРМІ ТА ПРИ ФОРМУВАННІ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ М. А. Волошин, А. В. Федотченко, М. С. Щербаков, С. В. Чугін Кафедра анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії (зав. каф. проф. М. А. Волошин), Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя. MORPHOLOGICAND FUNCTIONAL CONDITION OF JOINT’S CAPSULAE SUBINTIMAL LAYER IN POSTNATAL PERIOD NORMALLYAND DURING DEVELOPMENT OF UNDIFFERENTIATE CONNECTIVE TISSUE DYSPLASIA M.A. Voloshyn, A.V. Fedotchenko, M.S. Sherbakov, S.V. Chugin SUMMARY It was settled that in intacts rats during joints capsulae development may observe tendency to gradual decreasing of cells and intercellular substance and increasing of fibres? antigen influence can leads to development of undifferentiate connective tissue dysplasia. МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ СУБСИНОВИАЛЬНОЙ ОСНОВЫ КАПСУЛЫ СУСТАВА НА ПРОТЯЖЕНИИ ПОСТНАТАЛЬНОГО ПЕРИОДА В НОРМЕ И ПРИ ФОРМИРОВАНИИ НЕДИФФЕРЕНЦИРОВАННОЙ ДИСПЛАЗИИ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ Н. А. Волошин, А. В. Федотченко, М. С. Щербаков, С. В. Чугин РЕЗЮМЕ В работе установлено, что у интактных животных по мере формирования капсулы сустава, прослеживается тенденция к постепенному уменьшению удельного веса клеток и межклеточного вещества и увеличения удельного веса волокон; антенатальное влияние антигенов может привести к развитию недифференцированной дисплазии соединительной ткани. Ключові слова: капсула суглобу, клітини, матрикс, дія антигенів, недиференційована дисплазія сполучної тканини. Проблеми етіології та патогенезу захворювань кістково-м’язової системи, і сполучної тканини вза- галі, стають дедалі актуальнішими. Останнім часом набуває все більшої поширеності синдром гіпермо- більності суглобів, морфологічним проявом якого є недиференційована дисплазія сполучної тканини [6, 7, 8, 10, 12]. Причини та механізми розвитку сполуч- нотканинної неповноцінності досі залишаються не в повній мірі вивченими. Запропонована модель вив- чення недиференційованої дисплазії сполучної тка- нини, яка полягає у введенні антигену плодам за ме- тодом М. А. Волошина [2, 3, 4, 7] та встановлені пору- шення розподілу компонентів сполучної тканини кап- сули колінного суглобу після народження [2, 7]. Про- те, морфологічна картина в капсулі суглобу при НДСТ вивчені недостатньо. Субсиновіальна основа є одним з найбільш чутливих компонентів капсули суглобу [4, 13, 14], яка забезпечує міцність та життєд- іяльність синовіального шару капсули. Тому найбільш виражені зміни після введення антигенів, ймовірно, будуть спостерігатися саме тут. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ В роботі досліджували чотири групи лаборатор- них щурів лінії «Вістар». Перша група – інтактні щури, друга група – щури, яким за методом М. А. Волоши- на [2, 3, 7] вводили 0,05 мл імуноглобуліну людського, третя група – щури, яким вводили вакцину «Ваксиг- рип 2003/2004» [4, 13, 14], четвертій (контрольній) групі вводили 0,05 мл фізіологічного розчину таким же чином [3]. Забій щурів здійснювали на 1-шу, 7-му, 14- ту, 30-ту, 45-ту, 60-ту та 90-ту добу постнатального життя. Для дослідження брали правий кульшовий суглоб. Матеріал фіксували в рідині Буена. Суглоби декальцинували у 20%-му розчині мурашиної кис- лоти, починаючи з 30-ої доби життя. Шматочки зне- воднювали у висхідній батареї спиртів та хлоро- формів, заливали в суміш парафін:віск:каучук у співвідношенні 20:1:1. Для виявлення колагенових волокон та загального клітинного компоненту гісто- логічні зрізи фарбували за методом Малорі. Питому площу, яку займають еластичні волокна вивчали на зрізах, забарвлених рідиною Харта з попереднім фар- буванням ядер літієвим карміном Орта [9]. Дослід- ження проводили при імерсійному збільшенні мікроскопа на умовній одиниці площі (2500 мкм2) за допомогою кількісного візуального методу С. Б. Сте- фанова та модифікованої сітки Г. Г. Автандилова. Капсулу суглобу в області шийки стегнової кістки не досліджували. На зрізах, забарвлених за Малорі, об- числювали процентне співвідношення основної ре- човини; загального клітинного компоненту, до якого 61 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И входили всі клітини, що потрапляли у поле зору; та колагенових волокон (незрілих (малорі-негативних), що забарвлюються реактивом Малорі у коричнево-буря- ковий колір) та зрілих (малорі-позитивних, що забарв- люються реактивом Малорі у синій колір) оформле- них і неоформлених). На зрізах, забарвлених за Хар- том, обчислювали процентне співвідношення еластич- них волокон по відношенню до інших компонентів спо- лучної тканини субсиновіальної основи. Дані оброб- ляли методом варіаційної статистики (р<0,05). РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ На 1-шу добу (таб. № 1) в інтактних тварин на долю клітин припадає 27,25 ± 2,58 %. У імуноглобулін- та, особливо, у вакцинпремійованих групах питома кількість клітин достовірно більша і складає 41,08 ± 0,55 % та 45,83 ± 0,61 %, відповідно. В подальшому, у інтактних щільність розподілу клітин суттєво не змінюється до 14-ої доби включно, а після 14-ої доби - динаміка носить регресивний характер. У антиген- премійованих, на відміну від інтактних, максимальна кількість клітин спостерігається тільки на 1-шу добу; подальші зміни носять хвилеподібний характер з на- ступним максимумом на 30-ту добу (32,58 ± 0,61 % та 37,5 ± 0,79 % - у імуноглобулін- та у вакцинпремій- ованих, відповідно). Густина розподілу клітин у анти- генпремійованих тварин достовірно вища від інтакт- них до 60-ої доби включно, а у вакцинпремійованих - достовірно вища від імуноглобулінпремійованих до 30-ої доби включно, що може свідчити про підвищен- ня рівня мітотичної активності. Суттєвої різниці у розподілі клітин та матриксу між інтактними та конт- рольними тваринами не виявлено. На 1-шу добу на долю основної речовини у інтак- тних припадає 30,58 ± 0,7 %, у імуноглобулін- та у вак- цинпремійованих - 38,2 ± 0,25 % та 34,75 ± 0,37 %, відпо- відно, що достовірно більше від інтактних. У інтактних групах на 7-му добу, в порівнянні з попереднім терм- іном загальна площа, яку займає основна речовина різко зменшується до 12,41 ± 0,36 %, на 14-ту добу зно- ву підвищується до 15,75 ± 0,46 %; і в подальшому має нерізкий хвилеподібний характер з тенденцією до змен- шення. У антигенпремійованих динаміка розподілу основної речовини подібна до інтактних. Проте, площа, яку займає основна речовина, достовірно більша, від інтактних, з 1-ої до 14-ої доби включно, у вакцинпремійованих - достовірно вища від імуноглобулінпремійованих на 7-му добу. Одер- жані результати співпадають з даними щодо колін- ного суглобу після введення імуноглобуліну [2, 5, 7], де було отримано збільшення загального клітин- ного компоненту на 1-шу, 30-ту та 60-ту добу, а та- кож збільшення площі основної речовини з 1-ої по 11-ту та на 21-шу і 45-ту добу життя. У інтактних тварин на 1-шу добу в незначній кількості визначаються незрілі колагенові волокна, масова частка яких складає 2,83 ± 0,52 %. У імуногло- булін- та у вакцинпремійованих групах цей показник достовірно вищий і складає 5,55 ± 0,55 % та 6,7 ± 1,8 %, відповідно. З 7-ої доби життя і протягом всього експерименту у тварин всіх груп незрілі колагенові волокна не візуалізуються. На 1-шу добу питома вага зрілих неоформлених колагенових волокон у інтактних складає 29,33 ± 2,07 %. У імуноглобулін- та, особливо, у вакцинпремійованих групах щільність розподілу цих волокон значно нижча і складає 11,83 ± 0,49 % та 7,75 ± 0,43 %, відповідно. Після 1-ої і по 14-ту добу (18,5 ± 1,67 %) відсоток зрілих нео- формлених волокон у інтактних має тенденцію до змен- шення, а з 30-ої і до 90-ої доби (39,7 ± 2,0 %) – до збільшен- ня. У антигенпремійованих тварин густина розподілу зрілих неоформлених колагенових волокон, на відміну від інтактних, мінімальна на 1-шу добу і подальші зміни їх вмісту носять хвилеподібний характер з максимума- ми на 7-му (27,5 ± 0,62 % та 26,2 ± 0,36 %, у імуногло- булін- та у вакцинпремійованих групах, відповідно), 30- ту добу (27,17 ± 1,75 % - тільки у вакцинпремійованих) та 45-ту добу (35,5 ± 0,61 % та 38,83 ± 0,74 %, у імуногло- булін- та у вакцинпремійованих групах, відповідно). У антигенпремійованих тварин, порівнянні з інтактними, щільність їх розподілу значно менша на 1-шу добу; у імуноглобулінпремійованих з 7-ої по 14-ту добу і на 45- ту добу включно - достовірно більша; у вакцинпремій- ованих – достовірно більша з 7-ої по 45-ту добу. Відсо- ток цих волокон у вакцинпремійованих тварин достові- рно менший від імуноглобулінпремійованих на 1-шу добу, достовірно більший – з 30-ої по 45-ту добу. На 1-шу добу питома щільність зрілих оформлених колагенових волокон у інтактних тварин складає 10,5 ± 1,61 %, у імуноглобулін- та, особливо, у вакцинпремій- ованих вона значно нижча і складає 5,58 ± 0,61 % та 3,33 ± 0,42 %, відповідно. Масова частка зрілих оформлених колагенових волокон у інтактних тварин мінімальна у новонароджених, подальше збільшення густини їх роз- поділу до 14-ої доби має різко прогресивний характер, з 30-ої – суттєво не змінюється. В порівнянні з неоформ- леними колагеновими волокнами, відсоток оформле- них колагенових волокон значно менший у новонарод- жених, з 7-ої до 60-ої доби включно – достовірно більший, а на 90-ту добу – суттєво не відрізняється. У імуноглобулінпремійованих тварин, щільність розподілу зрілих оформлених колагенових волокон мінімальна на 1-шу добу і подальша зміна їх вмісту, на відміну від інтактних, носить хвилеподібний характер з максимумами на 7-му (тільки у імуноглобулінпремійо- ваних), 30-ту та 90-ту добу. Питома вага оформлених ко- лагенових волокон у вакцинпремійованих щурів достов- ірно менша від імуноглобулінпремійованих до 60-ої доби. У імуноглобулінпремійованих тварин відсоток оформ- лених колагенових волокон, по відношенню до неофор- млених - достовірно менше з 1-ої по 14-ту та на 45-добу; у вакцинпремійованих – з 1-ої по 45-ту добу. Густина розподілу оформлених волокон у антигенпремійованих достовірно менше від інтактних з 1-ої по 60-ту добу. 62 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч.3 (58) Таб. 1. Відносна динаміка популяції клітин, основної речовини та колагенових волокон в капсулі кульшового суглобу в нормі та після внутрішньоплідного введення антигенів Субсиновіальна основа капсули кульшового суглобу колагенові волокна, % структу ри терміни, групи клітини, % основна речовина сумарна кількість незрілі зрілі неоформлені зрілі оформлені I 27,25 ± 2,58 30,58 ± 0,7 42,66 ± 3,68 2, 83 ± 0,52 29,33 ± 2,07 10,5 ± 1,61 II 41,08 ± 0,55* 38,2 ± 0,25* 22,96 ± 1,1* 5,55 ± 0,55* 11,83 ± 0,49* 5,58 ± 0,61* III 45,83 ± 0,61 34,75 ± 0,37 17,78 ± 0,85** 6,7 ± 1,8* 7,75 ± 0,43 3,33 ± 0,42 1- ш а до ба IV 27,5 ± 1,87 29,75 ± 0,42 42,83 ± 3,49 2,75 ± 0,42 29,33 ± 2,32 10,75 ± 1,17 I 27,58 ± 2,15 12,41 ± 0,36 60,00 ± 2,82 0 24,5 ± 0,61 35,5 ± 2,21 II 31,33 ± 0,48* 17,8 ± 0,24* 51,67 ± 3,68* 0 27,5 ± 0,62* 24,17 ± 3,06* III 35,33 ± 0,85 24,25 ± 0,27 40,12 ± 3,74** 0 26,2 ± 0,36* 13,92 ± 3,38** 7- м а до ба IV 27,5 ± 1,87 13,7 ± 0,3 59,33 ± 2,83 0 23,33 ± 0,73 36,0 ± 2,1 I 25,5 ± 1,87 15,75 ± 0,46 58,75 ± 3,45 0 18,5 ± 1,67 40,25 ± 1,78 II 28,83 ± 0,37* 22,08 ± 0,23* 49,08 ± 1,53* 0 25,5 ± 0,98* 23,58 ± 0,55* III 32,5 ± 0,73** 23,25 ± 0,54* 44,25 ± 1,47* 0 23,67 ± 0,55* 20,58 ± 0,92** 14 -т а до ба IV 25,67 ± 1,4 16,0 ± 0,31 58,16 ± 2,89 0 18,08 ± 1,39 40,08 ± 1,5 I 20,75 ± 0,88 12,92 ± 0,74 65,91 ± 3,04 0 22,33 ± 1,08 43,58 ± 1,96 II 32,58 ± 0,61* 13,67 ± 1,75 54,92 ± 4,48* 0 23,67 ± 1,6 31,25 ± 2,88* III 37,5 ± 0,79** 13,92 ± 1,16 50,25 ± 3,79* 0 27,17 ± 1,75* 23,08 ± 2,04** 30 -т а до ба IV 20,83 ± 1,08 11,75 ± 2,12 65,83 ± 3,16 0 22,08 ± 1,24 43,75 ± 1,92 I 16,67 ± 2,16 13,42 ± 1,59 70,9 ± 4,74 0 28,7 ± 3,14 42,2 ± 1,6 II 25,83 ± 1,47* 14,2 ± 1,5 60,75 ± 1,52* 0 35,5 ± 0,61* 25,25 ± 0,91* III 26,3 ± 1,97* 13,7 ± 1,37 59,53 ± 1,84* 0 38,83 ± 0,74 20,7 ± 1,1 45 -т а до ба IV 16,8 ± 2,0 13,67 ± 1,91 70,8 ± 5,02 0 28,5 ± 3,42 42,3 ± 1,6 I 12,2 ± 1,72 13,92 ± 1,39 76,58 ± 2,4 0 31,08 ± 1,02 45,5 ± 1,38 II 19,8 ± 1,72* 13,5 ± 1,67 68,2 ± 3,03* 0 29,0 ± 2,55 39,2 ± 0,48* III 20,7 ± 2,73* 12,92 ± 1,43 66,7 ± 3,52* 0 30,0 ± 3,03 36,7 ± 0,49** 60 -т а до ба IV 11,75 ± 0,88 13,83 ± 1,33 76,66 ± 2,06 0 31,33 ± 1,03 45,33 ± 1,03 I 8,83 ± 1,47 12,25 ± 0,52 80,2 ± 3,38 0 39,7 ± 2,0 40,5 ± 1,38 II 9,0 ± 1,05 11,58 ± 0,97 80,00 ± 2,48 0 39,92 ± 1,28 40,08 ± 1,2 III 9,2 ± 1,21 11,67 ± 1,08 79,58 ± 4,4 0 40,33 ± 1,86 39,25 ± 2,54 90 -т а до ба IV 8,2 ± 1,17 12,2 ± 1,17 80,09 ± 3,16 0 39,67 ± 1,66 40,42 ± 1,5 63 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И На 1-шу добу сумарна площа зрілих колагенових волокон у інтактних тварин складає 42,66 ± 3,68 %, у імуноглобулін- та, особливо, у вакцинпремійованих групах вона достовірно менша і складає 22,96 ± 1,1 % та 17,78 ± 0,85 %, відповідно. У інтактних групах су- марна площа зрілих колагенових волокон мінімальна у новонароджених, подальша зміна їх популяції має тенденцію до поступового збільшення з максимумом на 90-ту добу - 80,2 ± 3,38 %. У антигенпремійованих тварин динаміка сумар- ної площі зрілих колагенових волокон аналогічна до інтактних, проте їх відсоток до 60-ої доби включно до- стовірно менший, від інтактних. Питома вага цих воло- кон у вакцинпремійованих достовірно менша, від імуноглобулінпремійованих, з 1-ої по 7-му добу включ- но. Колагеновий компонент волокон забезпечує міцність капсули суглобу, а еластичний – пружність. У тварин всіх груп незалежно від дії антигенів з 1-ої доби життя і до кінця експерименту на люмінальній поверхні вистилаючих клітин вісцеральної частини синовіального шару, на відміну від парієтальної, спостерігається обідок світло-бурякового кольору, що, можливо, свідчить про наявність в цій струк- турі речовин, які входять до складу еластичних во- локон. Еластичні волокна протягом всього експе- рименту присутні і у складі базальної пластинки у вигляді майже суцільної смужки. Таб. 2. Відносна динаміка розподілу еластичних волокон в капсулі кульшового суглобу в нормі та після внутрішньоплідного введення антигенів Субсиновіальна основа капсули суглобу структури, групи терміни I II III IV 1-ша доба 1,72 ± 0,07 4,16 ± 0,1* 6,17 ± 0,086** 1,77 ± 0,067 7-ма доба 4,95 ± 0,57 11,5 ± 0,22* 13,67 ± 0,37** 5,11 ± 0,4 14-та доба 15,58 ± 1,93 24,4 ± 0,24* 25,3 ± 0,33* 15,72 ± 2,03 30-та доба 33,07 ± 1,68 43,12 ± 0,42* 46,96 ± 0,66** 35,12 ± 3,6 45-та доба 33,16 ± 3,31 44,04 ± 0,98* 40,23 ± 0,99** 34,78 ± 3,27 60-та доба 45,61 ± 4,22 25,73 ± 0,67* 22,77 ± 0,54** 47,45 ± 2,87 90-та доба 35,5 ± 2,13 30,56 ± 0,74* 26,89 ± 0,86** 37,72 ± 2,0 Примітка: І – інтактна група; ІІ – імуноглобулінпремійовані щури; ІІІ - вакцинпремійовані щури; ІV – контрольна група; * - результати, достовірні в порівнянні між інтактними (контрольними) щурами та антиген- премійованими (імуноглобулін- та вакцинпремійованими) при р < 0,05; ** - результати достовірні між іму- ноглобулін- та вакцин премійованими щурами. На 1-шу добу життя у тварин всіх груп в товщі капсули суглобу візуалізуються поодинокі гострико- подібні (довжиною до 5-10 мкм і товщиною до 0,5 мкм) еластичні волокна. У інтактних тварин їх пито- ма частка складає 1,72 ± 0,07 %, а у імуноглобулін- та вакцинпремійованих - 4,16 ± 0,1 % та 6,17 ± 0,086 %, відповідно (див. таб. 2). Наявність еластичних волокон в капсулі суглобу з 1-ої доби співпадає з даними В. Н. Павловой [11] та суперечить даним О. А. Григор’євої [2, 5, 7], яка вста- новила наявність еластичних волокон в капсулі колін- ного суглобу у інтактних тварин тільки на 14-ту добу а у антигенпремійованих – тільки з 11-ої доби. Після 1-ої доби у інтактних зміна площі розподілу еластичних волокон носить тенденцію до збільшення до 30-ої доби включно (33,07 ± 1,68 %) і хвилеподіб- ний – після 30-ої доби, з періодом максимуму на 60- ту добу (45,61 ± 4,22 %). У антигенпремійованих групах до 45-ої доби жит- тя включно площа розподілу еластичних волокон до- стовірно більша від інтактних, а з 60-ої доби – достов- ірно зменшується. Площа розподілу еластичних во- локон у вакцинпремійованих тварин достовірно більша від імуноглобулінпремійованих з 1-ої по 7-му добу та на 30-ту добу і починає достовірно зменшу- ватися, в порівнянні з імуноглобулінпремійованими, з 45-ої доби. Як відомо, біосинтез еластичних воло- кон розпочинається в ембріональному періоді і закі- нчується приблизно в 45-ти річному віці. Після анте- натального антигенного впливу [1, 2, 7] спостерігаєть- ся тенденція до більш раннього сповільнення синте- зу еластичних волокон, що може призвести до перед- часного виникнення вікових змін у суглобі. Таким чином, розбіжності у показниках щільності розподі- лу клітин, основної речовини та колагенових волокон у антигенпремійованих групах нормалізуються на 90- ту добу. Проте, порушення розподілу еластичних волокон на 90-ту добу залишаються, і це, на нашу думку, буде відігравати одну з провідних ролей у більш ранньому розвитку дегенеративно-дистрофічних процесів у суглобі. Зменшення вмісту волокнистого компоненту до 14-ої доби також співпадають з результатами щодо колінного суглобу [2, 5, 7], проте, за даними цих ав- 64 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч.3 (58) торів, після 21-ої доби і до 60-ої доби масова частка волокон збільшується. Описані розбіжності можна по- яснити недиференціюванням волокон на колагенову та еластичну ланку, а також відсутністю опису - де саме, тобто, в якому місці суглобової капсули проводились підрахунки, оскільки нашими дослідженнями [4] було показано, що з 60-ої доби життя капсула суглобу, яка покриває епіфіз кістки (в даному випадку шийку стег- нової кістки), потовщується, за рахунок значного роз- витку у субсиновіальній основі жирової тканини - у інтактних, а у антигенпремійованих – дійсно, за рахунок волокнистого компоненту. Тому, зміни у складі воло- кон у антигенпремійованих тварин свідчать про пору- шення біосинтезу волокон та топографії їх розподілу. У інтактних тварин по мірі формування капсули суглобу прослідковується тенденція до поступового зменшення відсотку клітин і основної речовини та збільшення сумарної площі колагенових та еластичних волокон з подальшою тенденцією до низькоамплітуд- ної хвилеподібної динаміки їх розподілу. Після введення антигенів можна спостерігати зміни динаміки розподілу клітин та матриксу, а саме: збільшен- ня відсотку основної речовини по 14-ту добу, збільшен- ня питомої ваги клітин до 60-ої доби, що супроводжуєть- ся сповільненням темпів синтезу колагенових волокон до 60-ої доби та збільшення відсотку еластичних воло- кон до 45-ої доби та зменшення, з 60-ої доби. Встанов- лені особливості сполучної тканини можна розглядати як морфологічні прояви синдрому недиференційова- ної дисплазії сполучної тканини. Вакцина вірусу грипу, у порівнянні з дією імуног- лобуліну, достовірно призводить до ще більш вираже- них проявів зміни динаміки розподілу клітин та матрик- су, а саме: збільшення густини розподілу клітин до 30- ої доби включно, збільшення відсотку основної ре- човини на 7-му добу, зменшення питомої ваги су- марної кількості зрілих колагенових волокон з 1-ої по 7-му добу включно; більш раннім (з 45-ої доби) спо- вільненням темпів біосинтезу еластичних волокон. Більш значні зміни у субсиновіальній основі можна пояснити ад’ювантною та пірогенною властивістю вірусу грипу, а вираженість проявів недиференційо- ваної дисплазії сполучної тканини залежить від виду антигену, що впливає на плід. ВИСНОВКИ Таким чином, закономірності динаміки популяції клітин та матриксу при формування капсули сугло- бу в нормі наступні: від моменту народження про- слідковується зменшення відсотку клітин та основної речовини поряд зі збільшенням кількості зрілих кола- генових та еластичних волокон. Внутрішньоплідне введення антигенів призводить до розвитку недифе- ренційованої дисплазії сполучної тканини, морфо- логічними ознаками якої є: збільшення питомої ваги клітин та основної речовини на фоні зменшення біо- синтезу колагенових волокон, гіперсинтез еластичних волокон з подальшим їх дефіцитом. ЛІТЕРАТУРА 1. Волошин М. А. Лімфоцит – фактор морфогенезу / М. А. Волошин // Запорожский медицинский журнал. – 2005. – № 2. – С. 122. 2. Волошин Н. А. Экспериментальная модель разви- тия синдрома недифференцированной дисплазии соеди- нительной ткани / Н. А. Волошин, Е. А. Григорьева // Патология. – 2009. – Т. 6, № 1. – С. 39 – 42. 3. Волошин Н.А. Внутриутробная антигенная сти- муляция как модель для изучения симптомокомплекса висцеромегалии / Н. А. Волошин, Е. А. Григорьева [и др.] // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т.9, № 4. - С. 57 – 59. 4. Волошин М.А. Особливості товщини капсули куль- шового суглобу в нормі та після внутрішньоплідного введення антигенів / М.А Волошин, А.В. Федотченко, О.О. Молчанов // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. - 2011. - Т. 2. - С. 55 – 57. 5. Григорьева Е. А. Особенности формирования си- новиальной оболочки коленного сустава крыс в раннем постнатальном периоде / Е. А. Григорьева, Н. А. Воло- шин // Світ медицини та бііології. – 2009. - № 2. – С. 68 – 72. 6. Генова О. А. Распространенность и некоторые кли- нико-патогенетические аспекты недифференцирован- ной дисплазии соединительной ткани у детей и подрост- ков: автореф. дис на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.08 «педиатрия» / О. А. Генова – Хаба- ровск, 2011.- 24 с. 7. Григор’єва О.А. Закономірності морфогенезу і ре- активності колінного суглоба після антигенного та гор- монального впливу (анатомо-експериментальне дослід- ження) : автореф. дис на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук : спец. 14.03.01. «нормальна анатомія» / О.А. Григо- р’єва.- Київ, 2011.- 31с. 8. Корж Н. А. Дисплазия соединительной ткани и патология опорно-двигательной системы: обзор / Н. А. Корж, С. А. Сердюк, Н. В. Дедух // Ортопедия, трав- матология и протезирование. - 2002. - № 4. - С. 150 – 154. 9. Меркулов Г. А. Курс патогистологической техни- ки / Г. А. Меркулов // Ленинград: Медгиз, 1961.- 341 с. 10. Омельченко Л. И. Дисплазии соединительной ткани у детей / Л. И. Омельченко, В. Б. Николаенко // Doctor. - 2004. - № 1. - С. 44 – 47. 11. Павлова В.Н Синовиальная среда суставов / В.Н. Павлова // М.:Медицина, 1980.- 295 с. 12. Смирнова М. Ю. Недифференцированные дисплазии соединительной ткани и их значение в аку- шерско-гинекологической практике (обзор литерату- ры) / М. Ю. Смирнова, Ю. И. Строев, Д. А. Ниаури, А. В. Шлыкова // Вестник Санкт-Петербургского уни- верситета.- 2006.- Сер. 11.- Вып. 4.- с. 95 – 104. 13.Федотченко А. В. Особливості розподілу гліко- заміногліканів в капсулі суглобу у щурів протягом перших трьох місяців життя в нормі та після антена- тальної дії антигенів / А. В. Федотченко // Українсь- кий морфологічний альманах.- 2011.- Т. 9.- № 3 (дода- ток).- с. 64 – 66.

Репозитарії

Схожі ресурси