Соціальні та економічні аспекти функціонування корпорацій

У статті досліджується сутність корпоративної соціальної відповідальності та її зв`язок із сукупним соціальним та сукупним економічним потенціалом.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Хімченко, А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2012
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45062
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Соціальні та економічні аспекти функціонування корпорацій / А. Хімченко // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 168-172. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-45062
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-450622013-06-08T03:20:09Z Соціальні та економічні аспекти функціонування корпорацій Хімченко, А. Наукові статті У статті досліджується сутність корпоративної соціальної відповідальності та її зв`язок із сукупним соціальним та сукупним економічним потенціалом. В статье исследуется сущность корпоративной социальной ответственности и ее связь с совокупным социальным и совокупным экономическим потенциалом. In the article essence of corporate social responsibility and her copulas is investigated with the combined social and combined economic potential. 2012 Article Соціальні та економічні аспекти функціонування корпорацій / А. Хімченко // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 168-172. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45062 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Хімченко, А. Соціальні та економічні аспекти функціонування корпорацій Вісник економічної науки України
description	У статті досліджується сутність корпоративної соціальної відповідальності та її зв`язок із сукупним соціальним та сукупним економічним потенціалом.
format	Article
author	Хімченко, А.
author_facet	Хімченко, А.
author_sort	Хімченко, А.
title	Соціальні та економічні аспекти функціонування корпорацій
title_short	Соціальні та економічні аспекти функціонування корпорацій
title_full	Соціальні та економічні аспекти функціонування корпорацій
title_fullStr	Соціальні та економічні аспекти функціонування корпорацій
title_full_unstemmed	Соціальні та економічні аспекти функціонування корпорацій
title_sort	соціальні та економічні аспекти функціонування корпорацій
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45062
citation_txt	Соціальні та економічні аспекти функціонування корпорацій / А. Хімченко // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 168-172. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT hímčenkoa socíalʹnítaekonomíčníaspektifunkcíonuvannâkorporacíj
first_indexed	2025-07-04T03:41:08Z
last_indexed	2025-07-04T03:41:08Z
_version_	1836686213188157440
fulltext	А. ХІМЧЕНКО ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 3 168 А. Хімченко м. Донецьк СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОРПОРАЦІЙ Постановка проблеми. Вагомою складовою сучасної ринкової економіки є корпорація, сукупний економічний потенцiал якої впливає на темпи і якість ринкових трансфо- рмацій. Корпорація – це складна, багатоаспектна, ієрархічна соціотехнічна система, суспільний інститут, який здатен пришвидшити трансформаційні зміни в національній еко- номіці. Процеси трансформації економіки України в ринко- ву призвели до того, що поряд із економічними чинниками все більшу роль у забезпеченні конкурентоздатності, досяг- ненні високої продуктивності та прибутковості виробницт- ва починають відігравати соціально-відповідальні функції, включення до їх компетенції питань підтримки соціальної інфраструктури корпорації, формування систем соціально- го, освітнього та психологічного забезпечення працівників, впровадження принципів етичної поведінки у відносинах з постачальниками та споживачами. Подібна трансформація суспільних цінностей та пріоритетів вимагає внесення змін до діючої практики управління, забезпечення інтеграції принципів, методів та інструментів соціальної відповідаль- ності у діяльність підприємств із урахуванням економічної складової діяльності корпорації. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питан- ням визначення груп зацікавлених сторін, їх ролі у запро- вадженні принципів корпоративної соціальної відповіда- льності на підприємстві присвячені роботи Л. Вітковської, В. Головньова, К. Девіса, О. Лазаренко, Дж. Поста, С. Туркіна, В. Фредеріка та інших. Розробка, реалізація, управління та оцінювання результативності соціально- відповідальних заходів досліджуються у роботах І. Барбашина, І. Бєляєвої, С. Буко, С. Івченко, П. Калити, О. Кліменко, Н. Кричевського, М. Ліборакіної, В. Па- ніотто, В. Садкова, М. Стародубської, С. Титова та інших. Питання оцінки, формування та розвитку корпоративних структур та сукупного економічного потенціалу, як одно- го з найголовніших факторів їх розвитку досліджують: Б. Андрушків, А. Воронкова, В. Євтушевський, А. Задоя, Ф. Зінов’єв, В. Іноземцев, Г. Козаченко, І. Мазур, А. Сірко, А. Ткач, В. Федулова, В. Шапіро, В. Якубенко та ін. Невирішена частина проблеми. У науковій літе- ратурі не існує єдиної думки щодо сутності корпорати- вної соціальної відповідальності (КСВ), її рівнів та процесу реалізації. Також не досліджений взає- мозв`язок корпоративної соціальної відповідальності із сукупним економічним та соціальним потенціалом. Метою статті є дослідження сутності корпоратив- ної соціальної відповідальності та визначення напрямів підвищення її ефективності, а також її взаємодії із су- купним економічним та сукупним соціальним потенці- алом корпорації. Викладення матеріалу дослідження. Існує декі- лька підходів до визначення сутності корпоративної соціальної відповідальності (рис. 1). Рис. 1. Підходи до визначення сутності корпоративної соціальної відповідальності (авторська розробка) 1. Інструментальний підхід, згідно якого підпри- ємство виступає інструментом для створення багатства, а вся його соціальна діяльність спрямована на досяг- нення економічного результату [1]. Діючи таким чи- ном, організація виконує свою економічну функцію, виробляючи товари та послуги, необхідні для суспільс- тва та створюючи при цьому робочі місця і забезпечу- ючи максимізацію прибутку для акціонерів. Найвідо- міший представник даного підходу – економіст М. Фрі- дман [2, c. 142]. Деякі сучасні дослідники, прихильники інструме- нтального підходу, наголошують на тому, що лише ма- ксимізація прибутку у довгостроковій перспективі ви- значає справжню відповідальність бізнесу, оскільки подібний підхід дозволяє поєднати інтереси як акціоне- рів, так і інших зацікавлених сторін[3; 4, c. 3-4]. 2. Підхід з позиції політичного впливу, який базуєть- ся на тому, що підприємства мають здатність впливати на суспільство, і через те повинні відповідально використо- вувати цю здатність. При цьому під соціальною силою розуміють здатність впливати на результати важливих суспільних процесів з метою вирішення суспільних про- блем незалежно від політичних інститутів [4, c. 5]. 3. Підхід з позиції соціальних вимог, згідно якого підприємство має зосереджувати свою діяльність на визначенні соціальних вимог суспільства та відповіді на них, сприяючи тим самим посиленню своїх позицій. Один з відомих представників цього напрямку - Дж. Елкінгтон [4, c. 6]. 4. Підхід з позиції етики, головною особливістю яко- го є те, що в його основі лежить ідея етичного обов’язку бізнесу та окремих менеджерів перед суспільством. Так, П. Друкер, відомий своєю критикою поглядів М. Фрідма- на, вважав, що, розглядаючи корпоративну соціальну від- повідальність, не можна виходити з припущення, що осо- бисті інтереси власників підприємства ведуть до досяг- нення суспільних благ чи, що особисті інтереси та суспі- льні блага можуть розглядатися окремо одні від інших [1]. Отже, дослідивши різні підходи до визначення ко- рпоративної соціальної відповідальності (КСВ), робимо висновок, що це система послідовних економічних, екологічних і соціальних заходів компанії, що реалізу- ються на основі постійної взаємодії із зацікавленими сторонами і спрямовані на зниження нефінансових ри- зиків, довгострокове поліпшення іміджу та ділової ре- путації компанії, а також на зростання капіталізації і конкурентоспроможності, що забезпечують прибутко- вість і сталий розвиток підприємства [5]. З початком ринкових реформ соціальна політика корпорацій піддалася радикальному перегляду. Основні зміни торкнулися їх соціальної інфраструктури. Можна виділити три етапи змін, у соціальній політиці вітчиз- няних підприємств, які відображають загальні тенденції розвитку економіки України (рис. 2) [7, c.332-333]. Підходи до визначення сутності корпоративної соціальної від- повідальності 1. Інструменталь- ний; 2. З позиції політич- ного впливу; 3. З позиції соціаль- них вимог; 4. З позиції етики Этапи роз- витку соціа- льної полі- тики корпо- рацій 1-й етап: 1991–1994р. - кризовий 2-й етап: 1995-1999р. - стабілізаційний 3-й етап: 2000р. – 2007 р. - відбудовчий А. ХІМЧЕНКО 2012/№2 169 Рис. 2. Розвиток соціальної політики корпорацій (авторська розробка) Перший етап (1991-1994 рр.) характеризується глибокою економічною кризою, яка охопила всі галузі економіки України. В цей час відбувається різке скоро- чення соціальної інфраструктури підприємств та змен- шення будь-яких витрат, що безпосередньо не були пов’язані з отриманням прибутку [7, c. 6, 80]. Другий етап (1995-1999 рр.) характеризується від- носною стабілізацією економічного становища Украї- ни. Фінансове положення підприємств поступово пок- ращувалося; ліквідація об’єктів соціальної інфраструк- тури перестає бути ключовою умовою виживання у ринковій системі [7, c. 6, 80]. Третій етап (2000-2007 рр.) характеризується по- чатком розбудови економіки України. Вітчизняні підп- риємства починають активно розвиватися. Використан- ня соціальних об'єктів стає невід'ємною частиною їх соціальної політики [7, c. 6, 80]. В цей час спостерігаються перші приклади впро- вадження концепції корпоративної соціальної відпові- дальності як комплексного підходу до діяльності підп- риємства. Головною причиною подібної активності стало те, що дотримання принципів соціальної відпові- дальності виступало однією з умов налагодження спів- праці з іноземними партнерами [6]. Рівень 1 Рівень 2 Рівень 3 Соціальна відповідальність, як соціальне забов`язання: попередження, профілактика та запобігання можливим негативним наслідкам діяльності підприємства, активний пошук шляхів вирішення соціальних проблем Соціальна відповідальність, як реагування на соціальні норми та очікування: добровільна участь підприємства у розв`язанні проблем, які безпосередньо не пов`язані з його діяльністю Соціальна відповідальність, як соціальна чутливість: економічна та правова відповідальність підприємства перед суспільством Рис. 3. Рівні формування корпоративної соціальної відповідальності (авторська розробка) Корпоративна соціальна відповідальність реалізу- ється трьома рівнями в процесі розвитку та становлення корпорації: на першому рівні соціальна відповідальність сприймається як соціальне зобов’язання. При цьому, ос- новний акцент робиться на економічній та правовій відпо- відальності підприємства перед суспільством (рис. 3). На другому рівні соціальна відповідальність визна- чається як реагування на соціальні норми та очікування. Основний акцент робиться на добровільній участі підп- риємства у розв'язанні екологічних проблем, вирішенні соціальних проблем, що прямо не пов’язані з діяльністю корпорації. На цьому рівні діяльність підприємства поді- ляється на таку, що необхідно здійснювати відповідно до вимог закону і таку, що ініціюється добровільно. На третьому рівні соціальна відповідальність ви- значається як соціальна чутливість. Основний акцент у діяльності корпорації робиться на попередженні, про- філактиці та запобіганні можливим негативним наслід- кам, активному пошуку шляхів вирішення соціальних проблем [7, c. 49-50]. Корпоративна соціальна відповідальність є найвищої ланкою у системі взаємодії із сукупним економічним по- тенціалом та сукупним соціальним потенціалом (рис. 4). Рис. 4. Взаємозв`язок сукупного економічного потенціалу, сукупного соціального потенціалу та корпоративної соціальної відповідальності (авторська розробка) Відповідно до сучасних підходів до характеристики соціальної діяльності корпорацій, соціальна організація корпорації виступає як самостійна складова, що здійснює значний вплив на функціонування факторів виробництва та результати корпоративної діяльності [9]. Соціальний потенціал корпорації характеризує її спроможність до формування специфічних соціальних механізмів, інститу- тів, мотивацій, за рахунок чого забезпечується реалізація суспільних прав, свобод та соціальних вимог учасників корпоративної діяльності, гармонізація їхніх соціально- економічних інтересів, створення системи соціальних мо- тивів і стимулів, які спрямовані на соціально-економічне зростання корпорації та підвищення якості життя учасни- ків корпоративної діяльності (таблиця 1). Таблиця 1 Структура соцiального пoтенціалу корпорацій [8] Складові елементи Характеристика Соціальна організація корпоративної власності - склад та соціальний статус акціонерів; - соціальні параметри виробничо-технологічної бази та її територіальне розміщення; - особливості врахування інтересів учасників корпоративного процесу щодо реалізації корпо- ративної власності та розподілу доходів; - права й обов’язки учасників у сфері забезпечення стандартів виробничої та екологічної безпеки Соціальна організація управління - особливості розподілу управлінських функцій, прийняття рішень; - специфіка цільової орієнтації й координації дій, яка забезпечувала б функціонування, ор- ганізаційне зростання й інноваційну активність управлінської ієрархії; - комунікації між учасниками корпоративної діяльності; - форми контролю й відповідальності; - специфіка вимог до керівних кадрів, мотивації діяльності менеджменту, групової та інди- відуальної поведінки; - соціальна взаємодія (партнерство), способи вирішення конфліктів. Соціальна організація праці та умови розвитку людського фактора - соціально-культурні, професійно-кваліфікаційні характеристики найманих працівників, інвестиції в людський капітал, форми оплати праці; - підбір, розстановка та використання трудових ресурсів; - механізми стимулювання трудової активності й відповідальності. Норми й настанови корпоративної культури - орієнтованість структурних підрозділів та підпорядкованих одиниць корпорації, усіх співро- бітників на загальну мету діяльності, рівень ідентифікації цілей співробітників і корпорації. Пріоритети та параметри - ип державного устрою, темпи соціального розвитку, пріоритети економічної та соціальної Корпоративна соціальна відповідальність Сукупного соціальний потенціал Сукупний економічний потенціал А. ХІМЧЕНКО ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 3 170 зовнішнього середовища політики держави, соціальна інфраструктура, зайнятість, державне регулювання. Рис. 4. Сукупний економічний потенціал корпорації в системі економічного потенціалу держави [10] Сукупний економічний потенціал корпорації є здатністю об’єднаних ресурсів, зусиль його учасників одержувати емерджентний та синeргетичний ефекти у результаті асoційованої діяльності, бути джерелом рoзвитку і зростання як самої корпорації, так і регiону; нарощувати потужність у сфері корпоративного управ- ління й вирішувати поточні і стратегічні завдання кор- порацій на мікро-, мезо- та макрорівнях. Таким чином, виходячи із сутності сукупного еко- номічного потенціалу корпорацій, можна сказати, що він виявляє себе, по-перше, у збeреженні результатів пoпередньої праці; по-друге, у пoтенційних можливос- тях, що існують сьогодні і сприяють розвитку структу- ри в майбутньому за рахунок мультиплікаційного ефек- ту від об’єднання та консолідації зусиль усіх складових структур та підструктур корпорації (рис.4). У визначенні управління сукупним економічним пoтенціалом закладено певну подвійність понять з пог- ляду можливості та необхідності досягнення цілей, пос- тавлених перед корпорацією. З одного боку, сам сукуп- ний eкономічний пoтенціал є певною сукупністю різних ресурсів корпорації, що характеризують здaтність до досягнення нею певної мети. З іншого боку, управління сукупним економічним пoтенціалом корпорації, як і будь-якою економічною системою, є цiлеспрямoваним процесом. Тобто управління є певною дією на систему сукупного економічного пoтенціалу, що змінює стан цієї систeми таким чином, щоб забезпечити найкраще на- ближення до визначених цiльових характеристик [7]. Потенціал країни Потенціал регіону Інституціональний потенціал - законність; - політична та економічна стабільність; - інфраструктура; - соціальне забезпечення; - захист навколишнього середовища - інтелектуальний потенціал; - соціальний потенціал; - трудовий потенціал; - пасіонарний потенціал Соціальний потенціал - освіта, культура, етнос; - охорона здоров’я, демографія; - сфера послуг та житлово- комунальних господарств Економічний потенціал - промисловість; - капітал; - трудові ресурси Природний потенціал - природно-сировинні ресурси; - рекреація; - екологія Сукупний економічний потенціал корпорації Соціальна складова Організаційно-управлінська складова Ринкова складова - потенціал менеджменту; - інформаційний потенціал; - логістичний потенціал - виробничий потенціал; - фінансовий потенціал; - маркетинговий потенціал; - інноваційно-інвестиційний потенціал; - квазірентний потенціал; - фондовий потенціал; - екологічний потенціал; - експортний потенціал А. ХІМЧЕНКО 2012/№2 171 При цьому виділяємо взаємозв`язок між сукупним економічном потенціалом та сукупним соціальном по- тенціалом: про зрості та стабільному розвитку економі- чного потенціалу, зростає та розвивається соціальний потенціал та корпоративна соціальна відповідальність. Для стабільного розвитку сукупного економічного по- тенціалу потрібне гнучке управління ним. Процес управління сукупним eкономічним пoтенціалом – це усвідомлене цілеспрямоване здійс- нення динамiчних змін у потенціалі, при якому зміню- ються не тільки його складові та показники, що мають якісний і кількісний вирази, а також самі характеристи- ки пoтенціалу, що сприяє зміні можливостей дoсягнення стрaтегічних цілей. Так, сукупність мeтодологічних, мeтодичних підходів і управлінських рішень, які виробляються на їх основі, об’єднання дій та способів досягнення стратегічних цілей у єдину трaєкторію руху об’єкта сприяє ефективному управ- лінню сукупним економічним потенціалом корпорації. Виходячи із зазначеного, управління сукупним економічним потенціалом є цiлеoрієнтованою трaєкторією руху корпорації, що реалізується на прак- тиці щодо використання сукупного економічного пoтенціалу корпорації з метою підвищення сукупного соціального потенціалу, а, як наслідок, зростання кор- поративної соціальної відповідальності [10]. Ефективне функціонування механізму формування корпоративної соціальної відповідальності корпорації потребує координованої роботи різних структурних одиниць, формування органу, який відповідатиме за реалізацію основних функцій управління в межах роз- робленого механізму та визначення напрямків її реалі- зації (таблиця 2). Таблиця 2 Напрями реалізації корпоративної соціальної відповідальності корпорації [8] Назва Загальна характеристика напрямів Екологічна відпові- дальність Запровадження системи екологічного менеджменту, інтегрованої у всі етапи діяльності корпорації, яка дозволить ідентифікувати екологічні загрози, визначити екологічні вимоги, закріплені діючими нормативно-правовими актами, розробити власну екологічну політику та програму її впровадження; Система екологічного менеджменту має охоплювати два етапи – стабілізацію екологічної ситуації та її покращення. Стабілізація екологічної ситуації має виступати початковим ета- пом екологічної відповідальності корпорації, складовими якого може виступати: а) запрова- дження ціни екологоємності продукції з метою відрахування певного відсотку у галузеві фо- нди екологоємності для відшкодування збитків, заподіяних природі; б) контроль за дотри- манням гранично допустимих концентрацій забруднених речовин; в) ведення моніторингу ефективності витрат на природоохоронні заходи. Суспільна відпові- дальність Співпраця з місцевим співтовариством та місцевою владою щодо створення нових робо- чих місць, підтримки освітніх ініціатив, розвиток наукової діяльності, утримання соціальної інфраструктури, підтримка соціально-незахищених верств населення; Забезпечення випуску якісної продукції та запровадження системи оцінки якості. Конт- роль якості продукції повинен здійснюватися на всіх стадіях виробництва; Дотримання принципів добросовісності та повноти при сплаті податків та інших обов’язкових платежів; Формування позитивного іміджу серед інвесторів та кредиторів; Трудова відпові- дальність Система оплати праці та мотивації працівників, що може включати створення власних пенсійних фондів, виплату компенсацій, заохочувальні та інші виплати соціального характе- ру, запровадження матеріальної підтримки працівників та їх сімей, додаткове соціальне стра- хування; Підвищення професійного рівня та кваліфікації працівників шляхом налагодження спів- праці із навчальними закладами чи розробки власних освітніх програм; Охорона здоров’я працівників, яка передбачає проведення заходів спрямованих на попе- редження професійних захворювань та травматизму шляхом здійснення періодичного медич- ного огляду, оздоровчих заходів, надання можливості для санаторно-курортного лікування; Забезпечення безпеки праці шляхом постійного моніторингу роботи потенційно- небезпечного обладнання та навчання працівників безпечному поводженню на виробництві; Економічна відпові- дальність Створення умов для забезпечення фінансової стабільності та економічного розвитку корпо- рації, забезпечення його прибутковості та високого рівня рентабельності; Існують три шляхи розв’язання цього питання: створення окремої структурної одиниці (відділу), що спеціалізуватиметься на діяльності у сфері корпора- тивної соціальної відповідальності, недолік – зростання витрат, пов’язаних з розширення штату працівників, складність підбору працівників, пов’язана з комплекс- ністю та складністю напрямів корпоративної соціальної відповідальності підприємства, невизначеність повно- важень та підпорядкованості; розширення повноважень вже існуючого відділу, надання додаткових обов’язків, недолік – зростання нава- нтаження на працівників, що може призвести до погір- шення їх роботи, неможливість забезпечення комплексно- сті напрямів корпоративної соціальної відповідальності; формування єдиного колегіального органу, до складу якого входять представники різних відділів, дія- льність яких пов’язана із основними напрямами корпо- ративної соціальної відповідальності, та спеціалісти цієї сфери, що володіють необхідними знаннями [8]. Подібний підхід до управління дозволяє подолати вищезазначені недоліки, оскільки дає можливість: об’єднати економічну, маркетингову, науково- дослідну, технічну, юридичну, кадрову та соціальну служби підприємства у процесі запровадження корпо- ративної соціальної відповідальності на підприємстві; А. ХІМЧЕНКО В. ХРАПКО ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 3 172 розв’язати проблему підпорядкованості; створити умови для уникнення протидії з боку окремих керівників. Завдяки цьому, стає можливим успішне запрова- дження механізму формування корпоративної соціаль- ної відповідальності, що дозволить реалізувати набуті конкурентні переваги та забезпечить досягнення пев- них результатів, які умовно можна поділити на корот- кострокові та довгострокові. Висновки. Корпоративна соціальна відповідаль- ність - це система послідовних економічних, екологіч- них і соціальних заходів компанії, що реалізуються на основі постійної взаємодії із зацікавленими сторонами і спрямовані на зниження нефінансових ризиків, довго- строкове поліпшення іміджу та ділової репутації ком- панії, а також на зростання капіталізації і конкурентос- проможності, що забезпечують прибутковість і сталий розвиток підприємства. Корпоративна соціальна відповідальність реалізу- ється трьома рівнями в процесі розвитку та становлення корпорації: на першому рівні соціальна відповідаль- ність сприймається як соціальне зобов’язання. На дру- гому рівні соціальна відповідальність визначається як реагування на соціальні норми та очікування. На тре- тьому рівні соціальна відповідальність визначається як соціальна чутливість. Корпоративна соціальна відповідальність є найви- щої ланкою у системі взаємодії із сукупним економічним потенціалом та сукупним соціальним потенціалом. Соціальний потенціал корпорації характеризує її спроможність до формування специфічних соціальних механізмів, інститутів, мотивацій, за рахунок чого за- безпечується реалізація суспільних прав, свобод та со- ціальних вимог учасників корпоративної діяльності. Сукупний економічний потенціал корпорації є здатністю об’єднаних ресурсів, зусиль його учасників одержувати емерджентний та синeргетичний ефекти у результаті асoційованої діяльності та нарощувати по- тужність у сфері корпоративного управління й вирішу- вати поточні і стратегічні завдання корпорацій на мік- ро-, мезо- та макрорівнях. Існує прямий зв`язок між сукупним економічном потенціалом та сукупним соціальном потенціалом: про зрості та стабільному розвитку економічного потенціа- лу, зростає та розвивається соціальний потенціал та корпоративна соціальна відповідальність. Запровадження корпоративної соціальної відпові- дальності дозволить реалізувати конкурентні переваги та забезпечить досягнення певних результатів - корот- кострокових та довгострокових. Список джерел 1. Абрамов Р. Корпоративная социальная ответственность как пример организационного изоморфизма в условиях глобализации / Р. Абрамов // Журнал исследований со- циальной полики. – 2005. – Т. 3, №3. – С. 327-347. 2. Корпоративная социальная ответственность: возвраще- ние к стокам (Научная конференция Европейской ассо- циации этики бизнеса на факультете менеджмента СПбГУ) // Российский журнал менеджмента. – Спб., 2006. – Т. 4, №3. – С. 186-190. 3. Економіка України: десять років реформ / за ред. З. Ватаманюка, С. Панчишина. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 496 с. 4. Бизнес как субъект социальной политики: должник, благодетель, партнер? / А.Е. Чирикова, Н.Ю. Лапина, Л.С. Шилова; отв. ред. С.В. Шишкин; Независимый ин- ститут социальной политики. – М.: ГУ–ВШЭ. – 2005. – 145 с. 5. Говорун Д.А., Кондруніна К.Ю. Корпоративна соціальна відповідальність у контексті корпоративного управління. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.academy.sumy.ua/library/Zbirnik/1007_2010.pdf. 6. Калита П.Я. Соціально спрямований бізнес, або Бізнес з турботою про Людей / П.Я. Калита // Молочное дело: Ежемесячный производственно-практический журнал. – 2006. – № 10. – С. 68-69. 7. Головкова Л.С. Сукупний економічний потенціал корпорації: формування та розвиток: монографія / Л.С. Головкова. – Запоріжжя: КПУ 2009. – 339 с. 8. Спиридонов Д.Ю. Социальныйй потенциал корпорации: содержание и направление развития : дис. … канд. екон. наук : спец. 08.00.01 / Д.Ю. Спиридонов. Москва, 2003. – 165 с. 9. Шаповал В.М., Головкова Л.С. Розвиток системи соціального управління акціонерних товариств / В.М. Шаповал, Л.С. Головкова // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economy.nayka. com.ua/ index.php?operation=1&iid=410. 10. Головкова Л.С. Методологія управління сукупним економічним потенціалом корпорації в контексті регіону. [Електронний ресурс]. – Режим досту- пу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2010_ 6/files/EC610_03.pdf. В. Храпко г. Симферополь ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАЗЛИЧНЫХ ИСТОЧНИКОВ ИНВЕСТИРОВАНИЯ Постановка проблемы в общем виде и актуаль- ность. Последние годы в связи с финансово- экономическим кризисом [1-4] вопрос о привлечении инвестиций в Украину, выборе наиболее результатив- ных и эффективных способов и методов инвестирова- ния привлекает все большее внимание. О проблемах с привлечением инвестиций говорит график динамики инвестиций на Украине в течение последних лет (см. рис 1). За 2009 год наблюдается не увеличение инве- стиций в основной капитал, но наоборот, существенное снижение на 35% по сравнению с начальным годом кризиса – 2008. Такую динамику подтверждает и гра- фик сбережений, представленный на рис 2. Выбор предприятий для инвестирования, а также формы инвестирования, являются важным вопросом для дальнейшего экономического развития Украины. Нерешенные проблемы выбора источников ин- вестиций. Проблема оценки инвестиций продолжает стимулировать научные исследования. В работе отече- ственного ученого Т. Беня [5] сравниваются методы оценки инвестиций, применявшиеся в условиях плано- вой экономике, когда изменение стоимости денег во времени не учитывалось, и основным критерием эф- фективности служил срок окупаемости, с методами, http://lib.academy.sumy.ua/library/Zbirnik/1007_2010.pdf http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2010_6/files/EC610_03.pdf http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2010_6/files/EC610_03.pdf

Соціальні та економічні аспекти функціонування корпорацій

Репозитарії

Схожі ресурси