Розвиток креативних технологій управління персоналом на вітчизняних підприємствах
Розглянуто сутність поняття «технологія управління персоналом», описано основні характеристики технологій управління, відокремлено складові елементи технології в умовах діяльності вітчизняних підприємств та визначено конкретні інструменти впровадження креативних технологій управління персоналом....
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2012
|
Назва видання: | Вісник економічної науки України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45064 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Розвиток креативних технологій управління персоналом на вітчизняних підприємствах / І. Сочинська-Сибірцева // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 156-158. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-45064 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-450642013-06-08T03:20:12Z Розвиток креативних технологій управління персоналом на вітчизняних підприємствах Сочинська-Сибірцева, І. Наукові статті Розглянуто сутність поняття «технологія управління персоналом», описано основні характеристики технологій управління, відокремлено складові елементи технології в умовах діяльності вітчизняних підприємств та визначено конкретні інструменти впровадження креативних технологій управління персоналом. Рассмотрена сущность понятия «технология управления персоналом», описаны основные характеристики технологий управления, выделены составляющие элементы технологии в условиях деятельности отечественных предприятий и определены конкретные инструменты внедрения креативных технологий управления персоналом. Considered the essence of the concept of «technology of personnel management», explains the basic characteristics of management technologies, are constituent elements of technology in the context of domestic enterprises and set specific instruments introduce creative technologies of personnel management. 2012 Article Розвиток креативних технологій управління персоналом на вітчизняних підприємствах / І. Сочинська-Сибірцева // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 156-158. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45064 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наукові статті Наукові статті |
spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Сочинська-Сибірцева, І. Розвиток креативних технологій управління персоналом на вітчизняних підприємствах Вісник економічної науки України |
description |
Розглянуто сутність поняття «технологія управління персоналом», описано основні характеристики технологій управління, відокремлено складові елементи технології в умовах діяльності вітчизняних підприємств та визначено конкретні інструменти впровадження креативних технологій управління персоналом. |
format |
Article |
author |
Сочинська-Сибірцева, І. |
author_facet |
Сочинська-Сибірцева, І. |
author_sort |
Сочинська-Сибірцева, І. |
title |
Розвиток креативних технологій управління персоналом на вітчизняних підприємствах |
title_short |
Розвиток креативних технологій управління персоналом на вітчизняних підприємствах |
title_full |
Розвиток креативних технологій управління персоналом на вітчизняних підприємствах |
title_fullStr |
Розвиток креативних технологій управління персоналом на вітчизняних підприємствах |
title_full_unstemmed |
Розвиток креативних технологій управління персоналом на вітчизняних підприємствах |
title_sort |
розвиток креативних технологій управління персоналом на вітчизняних підприємствах |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Наукові статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45064 |
citation_txt |
Розвиток креативних технологій управління персоналом на вітчизняних підприємствах / І. Сочинська-Сибірцева // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 156-158. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
series |
Вісник економічної науки України |
work_keys_str_mv |
AT sočinsʹkasibírcevaí rozvitokkreativnihtehnologíjupravlínnâpersonalomnavítčiznânihpídpriêmstvah |
first_indexed |
2025-07-04T03:41:16Z |
last_indexed |
2025-07-04T03:41:16Z |
_version_ |
1836686221900775424 |
fulltext |
В. СОПКО, М. ГОЛИК І. СОЧИНСЬКА-СИБІРЦЕВА
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
3
156
зичальників, витрат на формування резервів, що, в свою
чергу, призведе до збільшення чистого прибутку банку.
Висновки. Отже, на сучасному етапі в теорії та
практиці кредитних відносин в Україні науковий підхід
до кредиту як до економічної категорії ще належно не
застосовується. Нехтування об'єктивними законами
кредиту, який є економічними відносинами, з приводу
зворотного руху позиченої вартості, призводить до не-
гативних наслідків у реалізації зазначених відносин на
практиці. Це виражається у формі численних недоліків
в організації кредитування клієнтів вітчизняними бан-
ками. Зазначені недоліки пов'язані з браком знань про
об'єктивні закони існування кредиту. Із цієї причини
чітко не визначено і потребують удосконалення прин-
ципи організації банківського кредитування та поняття
кредитоспроможності.
Зважаючи на те, що позички є найприбутковішими
активами банку і становлять основну частину їх акти-
вів, кредитна діяльність банку потребує ретельної орга-
нізації і постійного удосконалення механізму кредиту-
вання. Правильна організація процесу банківського
кредитування, розробка ефективної та гнучкої системи
управління кредитними операціями виступають осно-
вою фінансової стабільності і ринкової стійкості коме-
рційних банків.
Список джерел
1. Інструкція №368 «Про порядок регулювання діяль-
ності банків в Україні», затверджена постановою
Правління НБУ від 28 серпня 2001 р.
2. Облік і аудит в банках: Підручник /
А.М. Герасимович, Л.М. Кіндрацька, Т.В. Кривов’яз
та ін..; За заг. ред. проф. А.М. Герасимовича. – К.:
КНЕУ, 2004. – 536 с.
3. www.aval.ua
4. www.oshaddnybank.com.ua
5. www.privatbank.ua
6. www.ukrsotsbank.com
І. Сочинська-Сибірцева
м. Кіровоград
РОЗВИТОК КРЕАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Постановка проблеми. Вітчизняні підприємства
сьогодні працюють у динамічному непередбачуваному
середовищі, яке створюється нестабільними ринковими
відносинами, глобалізацією бізнесу, нестійкими соціа-
льними процесами. Світовий досвід доводить, що рі-
вень і темпи соціально-економічного розвитку країни
залежать від стану здоров’я, запасу знань, вмінь, інте-
лектуальних здібностей, освітньо-кваліфікаційних ха-
рактеристик, трудової активності та професійної мобі-
льності населення.
Враховуючи сучасні світові еволюційні процеси,
що відбуваються в економічній теорії та практиці слід
зазначити, що провідним ресурсом і джерелом багатст-
ва країни стає випереджаючий інтелектуальний і духо-
вний розвиток нації, носієм якого виступає людина.
Сучасні умови господарювання, вирішення чис-
ленних проблем адаптації підприємств до економічних,
науково-технічних, технологічних, інформаційних і
соціальних змін в суспільстві спонукають менеджерів
до впровадження креативних технологій управління
персоналом на вітчизняних підприємствах.
Аналіз досліджень і публікацій. Теоретичні основи
визначення поняття «технологія управління» були закла-
дені у наукових працях закордонних вчених, таких, як
М. Армстронг [1], Т.Ю. Базаров, Л. Байєрс, Б.М. Генкін,
Ф. Герцберг, Л. Дейвіс, Г. Десслер, П. Друкер,
О.П. Єгоршин, О.Я. Кібанов, Е.В. Маслов, М.Х. Мескон,
Ф. Тейлор, В.В. Травін, С.В. Шекшня та ін.
Широке коло питань, пов’язаних із характеристи-
кою складових елементів технології управління персо-
налом, вимірюванням впливу факторів зовнішнього і
внутрішнього середовища на систему управління пер-
соналом, розглянуто такими українськими вченими, як
О.І. Амоша, Д.П. Богиня, В.Г. Герасимчук,
О.А. Грішнова, Г.М. Дмитренко, М.С. Дороніна,
А.М. Колот, О.Ф. Новікова, Л.М. Фільштейн,
Н.Г. Чумаченко, Г.В. Щокін, О.М. Ястремська та ін.
Проте, як свідчить практика діяльності вітчизняних
підприємств, в умовах сьогодення спостерігається гли-
боке протиріччя між потребами підвищення ефектив-
ності системи управління людською складовою підпри-
ємства і можливостями впровадження ефективних тех-
нологій управління персоналом.
За таких умов виникла об’єктивна необхідність у
продовженні наукових досліджень у цьому напрямі.
Метою статті є вивчення сучасних технологій
управління персоналом, виокремлення найбільш актуа-
льних і значимих складових елементів технології в
умовах діяльності вітчизняних підприємств та визна-
чення конкретних інструментів впровадження креатив-
них технологій збереження персоналу.
Виклад основного матеріалу. Сучасне підприєм-
ство, відповідно теорії систем, можна розглядати як
стійку, динамічну систему взаємообумовлених елемен-
тів, які спроможні відтворювати свої властивості за
рахунок власних системоутворюючих ресурсів. Управ-
ління ми визначаємо як функцію організованих систем,
яка забезпечує збереження їх визначеної структури,
підтримку режиму діяльності, реалізацію конкретних
програм і цілей.
Технологія (від грец. – мистецтво, майстерність,
уміння) у загальному розумінні цього слова – це ком-
плекс організаційних заходів, операцій і способів,
спрямованих на виготовлення, обслуговування, експлу-
атацію виробу з номінальною якістю та оптимальними
витратами, які обумовлені поточним рівнем розвитку
науки, техніки і суспільства в цілому[2].
Технологія управління – це послідовність дій, яка
приводить до гарантованого отримання результату. Вона
складається із інформаційних, обчислювальних, органі-
заційних операцій, які виконуються менеджерами і фахі-
вцями різного профілю за визначеним алгоритмом.
Під технологією управління персоналом ми розу-
міємо сукупність прийомів, способів і методів впливу
на персонал у процесі його найму, використання, роз-
витку і вивільнення з метою отримання ефективних
кінцевих результатів трудової діяльності.
В теперішній час, як ніколи, особливо відчувається
http://www.aval.ua/
http://www.oshaddnybank.com.ua/
http://www.privatbank.ua/
http://www.ukrsotsbank.com/
І. СОЧИНСЬКА-СИБІРЦЕВА
2012/№2 157
взаємозв’язок усіх компонентів технології між собою –
всередині системи управління персоналом, а також із
зовнішнім середовищем.
Система цілей є основою визначення напрямків і
функцій роботи з управління людськими ресурсами на
підприємстві. Взаємозв’язок цілей підприємства і скла-
дових елементів технології управління персоналом мо-
же бути представлений у наступному вигляді (рис. 1).
Сьогодні вже більшість керівників впевнилися у
важливості нестандартного підходу у сфері управління
людськими ресурсами, адже завдяки використанню
ефективних технологій управління персоналом підпри-
ємство може отримати значні конкурентні переваги на
ринку. А вдало підібраний і згуртований трудовий ко-
лектив, команда однодумців здатні реалізувати серйозні
задачі, які стоять перед підприємством.
Людський ресурс – специфічний i найважливіший
з усіх видів економічних ресурсів підприємства. Спе-
цифіка людських ресурсів порівняно з іншими чинни-
ками економічного розвитку полягає в тому, що, по-
перше, люди не лише створюють, а й споживають ма-
теріальні та духовні цінності; по-друге, багатогранність
людського життя не вичерпується лише трудовою дія-
льністю, а отже, щоб ефективно використовувати люд-
ську працю, потрібно завжди враховувати потреби лю-
дини як особистості; по-третє, науково-технічний про-
грес і соціальна орієнтація суспільного життя стрімко
збільшують економічну роль знань, моральності, інте-
лектуального потенціалу та інших особистих якостей
працівників, які формуються роками і поколіннями, а
розкриваються людиною лише за сприятливих умов.
Креативність (від лат. сreatio – створення) – новіт-
ній термін, яким окреслюються «творчі здібності інди-
віда, що характеризуються здатністю до продукування
принципово нових ідей і що входять в структуру обда-
рованості в якості незалежного фактору»[3].
Раніше у літературі використовувався термін “тво-
рчі здібності”, однак пізніше він почав витіснятися мо-
вним запозиченням з англійської мови (creativity,
creative). В російській та українській мовах, на думку
професора МДУ І. Мілославського, терміном «креатив-
ний» позначається творчість, що «не тільки висуває
ідеї, але й доводить їх до конкретного практичного ре-
зультату. А слово «творчий» залишається зі своїм вихі-
дним значенням, що не розрізняє діяльність результа-
тивну й, навпаки, безрезультатну» [4].
Дослідження такого явища, як креативність, до тепе-
рішнього часу знаходиться в центрі уваги зарубіжних і
вітчизняних науковців. В англомовній літературі, як пра-
вило, терміном “creativity” позначають все те, що має без-
посередню причетність до створення чогось нового; влас-
не процес такого створення; продукт цього процесу; його
суб’єкт; обставини, в яких творчий процес відбувається;
чинники, які його обумовлюють тощо, тобто “креатив-
ність” трактується як поняття синонімічне “творчості”. У
Психологічному словнику креативність розуміється з точ-
ки зору творчої продуктивності, як “…здатність породжу-
вати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем
мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації” [5].
Проте, очевидним є той факт, що креативність по-
за творчістю неможлива. Креативність - це тільки тех-
нологія організації творчого процесу, що марна сама по
собі, які б задачі перед нею не ставилися. В умовах ін-
формаційного суспільства став можливим синтез твор-
чості і креативності.
В системі сучасного менеджменту найбільшого
розвитку отримали наступні типи технологій управлін-
ня: лінійна технологія управління, управління по відхи-
леннях, управління по результатах, управління по ці-
лях, управління по ситуації.
Лінійна технологія управління характеризується
чіткою послідовністю окремих управлінських фаз, які
випливають одна з одної і змінюються у відповідності
із заздалегідь ухваленими планами. Головним недолі-
Рис. 1. Взаємозв’язок цілей підприємства із технологією управління персоналом
Забезпечення ефективності управління персоналом
на підприємстві
Відбір пер-
соналу
Організація
діяльності
Розвиток
персоналу
- аналіз рин-
ку праці
- зв’язок з
зовнішніми
джерелами
- активізація
внутрішніх
джерел
- поточна і
періодична
оцінка пер-
соналу
- ротація
працівників
- показники
використан-
ня персоналу
- адаптація
нових
працівників
- навчання
персоналу
- службове і
професійне
просування
Підтримка
сприятливого
клімату
Стимулювання високопродуктивної
праці
- відносини
керівника
і колективу
- соціально-
трудові взає-
мовідносини
- рівень конф-
ліктності в
колективі
- оплата праці, створення творчої
атмосфери
- підтримання кар’єри, врахування
інтересів, створення корпоративного
духу
- створення сприятливих умов праці,
охорона праці
- дотримання психофізіологічних
та ергономічних норм
- забезпечення соціальної
інфраструктури
- удосконалення організації
праці і виробництва
Прибуток підприємства
Складові елементи технології управління
персоналом підприємства
І. СОЧИНСЬКА-СИБІРЦЕВА
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
3
158
ком такої технології вважають низьку пристосованість
підприємства до мінливого оточуючого середовища.
Управління по відхиленнях здійснюється шляхом
фіксації відхилень від запланованих дій і впровадження
заходів щодо усунення небажаного впливу. Ефект даної
технології проявляється у концентрації часу на більш
важливих напрямах у сфері управління, фільтрації і роз-
поділенні інформації для прийняття управлінських рі-
шень, підвищенні обґрунтованості прийнятих рішень і
скороченні їх кількості, зростанні продуктивності праці
персоналу та взаємодії функціональних підрозділів.
Управління по результатах полягає в уточнені наступ-
них управлінських дій в залежності від ступеню досягнення
запланованих результатів на попередній фазі. Завдяки даній
технології підприємство має гарантію, що всі процеси, про-
дукти і послуги сприяють досягненню бажаних результатів.
Управління по результатах ґрунтується на чітко встановле-
ній відповідальності персоналу і потребує систематичного
моніторингу всіх процесів на підприємстві.
Управління по цілях характеризується як система-
тичний та організований підхід, який дозволяє менедже-
рам сконцентруватися на поставлених цілях і досягненні
найкращих результатів. Сам термін «управління по ці-
лях» вперше був введений в теорію і практику менедж-
менту Пітером Друкером і означав передбачення можли-
вих результатів діяльності та планування відповідних
шляхів їх досягнення [6]. Важливим елементом даної
технології є вимір і порівняння поточної ефективності
діяльності персоналу із прийнятими стандартами.
Управління по ситуації – це оперативне управлін-
ня, яке здійснюється як доповнення до стратегічного і
перспективного. Зміст даної технології полягає у при-
йнятті управлінських рішень по ходу виникнення про-
блем у відповідності із ситуацією, що склалася на підп-
риємстві. Використання технології управління по ситу-
ації здійснюється в декілька етапів: аналіз ситуації, в
якій опинилося підприємство; оцінка властивостей іс-
нуючих моделей управління; вибір прийнятної ефекти-
вної моделі в конкретній ситуації.
Основною цінністю сучасного світу є інформація, а
світом править той, хто володіє інформацією і професійно
її використовує. Розуміючи це, можна зробити висновок
про нову, постіндустріальну ресурсну парадигму, в основі
якої знаходяться чотири елементи - інформація, свідо-
мість, час та інфраструктура. Будь-яка діяльність стає дій-
сно ефективною, якщо виконавець вміє оперувати кожним
елементом окремо, та об’єднати їх в єдиний ресурс[7].
Інформаційні потоки виникають, переміщуються і
трансформуються з колосальною швидкістю. На сучас-
них фінансових ринках швидкість руху капіталу практи-
чно дорівнює швидкості руху інформації, а отже, значно
перевищує швидкість аналізу грошових потоків. Тому
рух капіталу у світовому масштабі починає усе більше
залежати від креативної складової інформації - креатив-
ного продукту, який орієнтований на настрій, очікування
і підсвідому реакцію учасників ринку. Подібним чином
ситуація складається у всіх сферах обертання інформації.
Механізм креативного впливу складає основу кре-
ативних інформаційних технологій. Вплив повинен
бути націлений на стереотипні зони свідомості цільової
аудиторії - культурні коди, символи, міфи і психологіч-
ні переваги споживачів інформації.
У сфері управління персоналом такий вплив здійсню-
ється за допомогою корпоративної культури. Корпоративну
культуру ми розглядаємо як набір елементів, які забезпе-
чують стимулювання працівників, створюючи сприятливий
клімат для високопродуктивної праці. До базових елементів
корпоративної культури відносяться: місія компанії (зага-
льна філософія та політика); базові цілі (стратегія та напря-
мки діяльності підприємства); етичний кодекс підприємства
(норми та правила поведінки співробітників, які заохочу-
ються на підприємстві); корпоративний стиль (колір, лого-
тип, прапор, одяг); корпоративні свята. Розвиток корпора-
тивної культури покликаний попереджати виникнення
конфліктних ситуацій на підприємстві.
Особливої актуальності набувають ці питання в су-
часних умовах трансформації. Коли будь-яка заміна за-
старілих і неефективних форм і методів роботи новими
супроводжується виникненням суперечливих ситуацій,
що є відображенням боротьби нового зі старим, конфлікт
усуває негативні явища, стимулює зміни, демонструє їх
неминучість, виступає джерелом інновацій, генератором
нових структур, є важливим індикатором передкризово-
го стану виробничого колективу підприємства.
Висновки. Отже, кожне успішне підприємство
значну увагу приділяє роботі з персоналом. Керівники
намагаються мати у своєму підпорядкуванні не лише
вдалий склад працівників, які б максимально відповіда-
ли поставленим завданням, але й намагаються зробити
усе можливе для його збереження, розвитку та підви-
щення працездатності. Для цього слід використовувати
ефективну технологію закріплення, збереження та роз-
витку персоналу з метою підвищення якісних характе-
ристик кожного працівника. Тому в сьогоднішніх умо-
вах вкрай актуальним є розробка і нетрадиційних мето-
дів впливу на персонал підприємства.
На нашу думку основними факторами, що забезпе-
чать утримання і збереження кваліфікованого і досвідче-
ного персоналу на вітчизняних підприємствах є наступні:
1. Винагорода.
2. Корпоративна культура.
3. Режим роботи та умови праці.
4. Оцінка та атестація персоналу.
5. Навчання персоналу.
6. Формування кадрового резерву.
7. Кар’єрний розвиток.
Служба управління персоналом повинна взяти на
себе значний обсяг завдань, пов’язаних із розробкою і
реалізацією заходів, що забезпечать збереження персо-
налу, розвиток професійних і соціальних якостей пра-
цівників, вирішення конфліктних ситуацій в колективі,
виявлення і використання резервів зростання продукти-
вності праці і підвищення ефективності виробництва.
Таким чином, креативні технології управління пе-
рсоналом, як процес пошуку нових ідей і підходів у
сфері відбору, залучення, оцінки та винагороди персо-
налу, мають враховувати не тільки саму процедуру по-
становки і розв’язання конкретної ситуації, але і різно-
манітні аспекти, пов’язані з організацією креативних
груп, управління їх діяльністю, розвиток творчих здіб-
ностей кожного конкретного виконавця.
Список джерел
1. Армстронг М. Практика управления человеческими ресур-
сами / М. Армстронг. – СПб.: Питер, 2004. – 679 с.
2. Вільна енциклопедія Вікіпедія. Електронний ресурс. -
режим доступу: http://uk.wikipedia.org/
3. Павлюк Р.О. Креативність як складова частина професійної
підготовки. – К:. Наукова думка, 2007. – 325 с.
4. Милославський И. Креативный или творческий? /
И. Милославський. – М.: МГУ, 2005.
5. Психологічний словник [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: www.book.od.ua.
6. Друкер П. Практика менеджмента / П. Друкер – М:
«Вильямс», 2007. – 400 с.
7. Пигоров Г.С. Креатология и интеллектуальные техноло-
гии инновационного развития: Учебник для вузов /
Г.С. Пигоров, В.П. Козинец и др.. – Днепропетровск:
Пороги, 2003. – 502 с.
|