Стратегія підтримки інновацій (Державному фонду фундаментальних досліджень 15 років)
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Schriftenreihe: | №6 |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/454 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Стратегія підтримки інновацій (Державному фонду фундаментальних досліджень 15 років) // Вісн. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 55-58. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-454 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-4542008-04-23T12:00:14Z Стратегія підтримки інновацій (Державному фонду фундаментальних досліджень 15 років) Ювілеї 2007 Article Стратегія підтримки інновацій (Державному фонду фундаментальних досліджень 15 років) // Вісн. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 55-58. — укp. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/454 uk №6 С. 55-58 Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Ювілеї Ювілеї |
| spellingShingle |
Ювілеї Ювілеї Стратегія підтримки інновацій (Державному фонду фундаментальних досліджень 15 років) №6 |
| format |
Article |
| title |
Стратегія підтримки інновацій (Державному фонду фундаментальних досліджень 15 років) |
| title_short |
Стратегія підтримки інновацій (Державному фонду фундаментальних досліджень 15 років) |
| title_full |
Стратегія підтримки інновацій (Державному фонду фундаментальних досліджень 15 років) |
| title_fullStr |
Стратегія підтримки інновацій (Державному фонду фундаментальних досліджень 15 років) |
| title_full_unstemmed |
Стратегія підтримки інновацій (Державному фонду фундаментальних досліджень 15 років) |
| title_sort |
стратегія підтримки інновацій (державному фонду фундаментальних досліджень 15 років) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Ювілеї |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/454 |
| citation_txt |
Стратегія підтримки інновацій (Державному фонду фундаментальних досліджень 15 років) // Вісн. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 55-58. — укp. |
| series |
№6 |
| first_indexed |
2025-07-02T04:15:02Z |
| last_indexed |
2025-07-02T04:15:02Z |
| _version_ |
1836507151733882880 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 6 55
ЮВIЛЕЇ
СТРАТЕГІЯ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙ
Державному фонду фундаментальних досліджень — 15 років
На розширене ювілейне засідання Ради
Державного фонду фундаментальних
досліджень, присвячене 15-річчю цієї орга-
нізації, були запрошені «батьки» ДФФД —
колишні керівники і співробітники урядо-
вих структур, що опікувалися наукою в Ук-
раїні, керівництво НАН України і МОН
України, науковці-організатори та учасни-
ки всіх конкурсів ДФФД. Атмосферу свята
створював струнний квартет «Nota bene».
Відкрив засідання голова Ради Держав-
ного фонду фундаментальних досліджень
академік НАН України П.Г. Костюк. Учас-
ники та гості привітали Платона Григо-
ровича з присвоєнням йому звання Герой
України. Жваво і дотепно провів засідан-
ня директор ДФФД доктор економічних
наук Богдан Романович Кияк. Він нагадав
про основні віхи створення системи гран-
тової підтримки фундаментальних дослід-
жень.
Фонд засновано у 1992 році відповід-
но до ст. 35 Закону України «Про наукову
і науково-технічну діяльність». Він покли-
каний слугувати додатковим, альтернатив-
ним джерелом підтримки ініціативних ідей
та розробок вітчизняних науковців. І мав
стати невід’ємною ланкою повного інно-
ваційного циклу, що включав би і держав-
ні науково-технічні програми, і Держінно-
фонд. Нова система управління науковою
сферою України складалася завдяки енер-
гійним діям команди однодумців, очолюва-
ної першим головою КНТП України Сер-
гієм Михайловичем Рябченком. Співробіт-
ники КНТП потроху ставали урядовцями.
Працювали багато, творили з романтичним
настроєм, ініціативно, винахідливо.
Почала діяти Національна рада з науки
і техніки під керівництвом академіка НАН
України Миколи Григоровича Находкіна та
дев’ять секцій, визначалися пріоритетні на-
прями досліджень, їх фінансування, напра-
цьовувалися пропозиції щодо проведення
конкурсів проектів і їх експертизи.
Створена Рада ДФФД під головуван-
ням Геннадія Андрійовича Мелкова ого-
лосила перший конкурс робіт за дев’ятьма
напрямами фундаментальної науки. На
початку травня 1992 року на перший кон-
курс ДФФД було подано 4500 наукових
проектів.
Керований Віктором Івановичем Кулішо-
вим підрозділ уперше розробив електронні
форми запитів, були створені комп’ютерні
бази робіт й алгоритм експертизи пода-
них проектів. Фонд, без зайвої бюрократії,
швидко організував і провів цей конкурс, у
результаті якого було відібрано і профінан-
совано 1215 проектів. Від початку діяль-
ності тут керувалися принципами верхо-
венства наукової ідеї, незалежно від науко-
вих ступенів і звань, відомчої підпорядко-
ваності вченого.
56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 6
Фонд сьогодні — це 25 проведених кон-
курсів, як загальнотематичних, так і за виз-
наченими пріоритетами; на гранти Пре-
зидента України для підтримки науко-
вих досліджень молодих учених і за цільо-
вою тематикою; за міжнародними угодами
з аналогічними зарубіжними фондами і
транскордонні — за регіональними пріори-
тетами.
ДФФД створювався для підтримки, на
конкурсних засадах, фундаментальних до-
сліджень в усіх галузях наук. Конкурс-
ний досвід Фонду, а це понад 4300 нада-
них грантів, свідчить про дієвість створе-
ної системи підготовки, подання і відбору
наукових проектів, намагання забезпечити
цей процес незалежною експертизою, про
відповідність вітчизняних пріоритетів сві-
товим науковим тенденціям. Переконли-
вим аргументом на користь започаткованої
15 років тому грантової системи підтрим-
ки всіх складових інноваційного техноло-
гічного циклу є результативність заверше-
них конкурсних проектів. Наприклад, у се-
редньому на один проект сьомого конкурсу
ДФФД припало понад дев’ять публікацій у
наукових журналах. Окрім них підготовле-
но і видано 69 монографій, отримано 5 па-
тентів на винаходи; середня публікаційна
результативність 10-го спільного конкурсу
ДФФД і Білоруського республікан ського
фонду фундаментальних досліджень — сім
праць на проект, зокрема видано 12 моно-
графій, отримано 12 патентів на винахо-
ди. За проектами специфічного, одинадця-
того, конкурсу ДФФД (на однорічні гран-
ти Президента України для підтримки мо-
лодих кандидатів, докторантів і докторів
наук) було опубліковано у середньому 5
робіт на один проект, у тому числі 13 моно-
графій, отримано 9 патентів на винаходи.
У 2006 р. завершено 350 проектів сьо-
мого, десятого та одинадцятого конкурсів
Фонду, що виконувалися 273-ма організа-
ціями. За результатами фундаментальних
досліджень опубліковано 2899 робіт, які
були представлені на 1907 конференціях.
Нині здійснюється експертиза запитів
25-го конкурсу Фонду. Від вищих навчаль-
них закладів подано 863 запити. Кількість
учасників конкурсу — 5665, з них молодих
дослідників до 30 років — 2157. Представ-
лені всі регіони України; лідери серед ви-
щих навчальних закладів: Київський націо-
нальний університет імені Тараса Шевчен-
ка — 146 проектів; Харківський національ-
ний університет імені В.Н. Каразіна — 73
проекти; Національний технічний універ-
ситет України «Київський політехнічний
інститут» — 47 проектів (усього представ-
лено майже 190 вищих навчальних закладів
і наукових установ Міністерства освіти і
науки України).
ДФФД не обмежується загальнотема-
тичними конкурсами, грантами Президен-
та України для підтримки досліджень мо-
лодих учених, конкурсами за пріоритет-
ною тематикою. Прикметні тенденції ос-
танніх років — цільові тематичні конкурси
(наприклад, «Проведення фундаменталь-
них історико-археологічних та біолого-еко-
логічних досліджень острова Зміїного»;
«Відродження культурної спадщини крим-
ських татар: мова і література»). Укладена
угода між ДФФД та Українським мовним
Директор ДФФД Б.Р. Кияк і голова Ради Фонду
академік П.Г. Костюк
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 6 57
інформаційним фондом, який очолює ди-
ректор В.А. Широков.
Член Ради Фонду академік НАН України
Г.В. Єльська на Колегії Міністерства освіти
і науки України переконала керівництво в
необхідності ширшої підтримки науково-ос-
вітніх центрів і центрів колективного ко-
ристування унікальним обладнанням. Це за-
вдання вже другий рік поспіль намагається
реалізувати ДФФД у рамках своїх скром-
них можливостей («Геном», «Лазерний фем-
тосекундний комплекс», «Плазма»). У рі-
шен ні Колегії МОН вказується на ширше
залучення до грантових дослі джень ДФФД
студентів і молодих науковців.
Фонд підтримує науково-популярні жур-
нали, сприяє популяризації творчої спад-
щини всесвітньо відомих українських уче-
них — Михайла Остроградського, Олексан-
дра Смакули, Остапа Стасіва. Телережисер
Юрій Луцький створив серію стрічок «Ви-
датні сучасні вчені України».
Сильною стороною діяльності Фонду є
систематична аналітична робота. На ос-
нові створених у ДФФД баз даних запи-
тів, проектів і публікацій можна отриму-
вати аналітичну інформацію про стан фун-
даментальної науки, майбутні пріоритети
досліджень, рівень вітчизняних розробок у
контексті світових тенденцій, про імпакт-
фактор публікацій українських науковців.
Кожні 2–3 роки ДФФД та Інститут реєст-
рації інформації НАН України проводять
подібний аналіз й оприлюднюють його ре-
зультати. Вони мають значний резонанс.
Підтверджено, наприклад, високий рейтинг
провідних українських науковців — таких
як С.М. Рябченко, А.П. Шпак, А.М. Гусак,
П.Г. Костюк, Б.В. Гриньов та ін.
Держава обіцяє більше сприяти реаліза-
ції в Україні грантової конкурсної системи
підтримки, збільшуючи обсяги бюджетних
коштів на такі цілі. Але поки що проблем у
діяльності Фонду ніяк не менше, ніж здо-
бутків. Затримки з виплатою коштів часто-
густо тягнуться роками. І нині серед бага-
тьох конкурсів частка тих, які проводяться
для виконання досліджень, невелика.
У 2000 р. ДФФД зорганізував видавни-
чий конкурс. Було опубліковано понад 50
наукових праць — від суто наукових мо-
нографій до довідників, словників та під-
ручників, що безоплатно передані майже
400 провідним освітянським та академіч-
ним бібліотекам. Серед цих видань — «Тлу-
мачний словник економічних термінів»
(п’ятимовний), підручник академіка НАН
України В.Д. Романенка «Основи гідроеко-
логії», що отримав Державну премію Украї-
ни з науки і техніки, «Екологія. Терміноло-
гічний словник» у трьох книгах, навчаль-
ний посібник для спеціальних закладів, ви-
даний шрифтом Брайля, та ін. Проблема
наукових видань в Україні складна і бага-
тоаспектна. Нині панує «самвидав», коли
пошукувачі наукових ступенів самотуж-
ки, без належної експертизи та редагуван-
ня, своїм коштом видають монографії. До
речі, в Росії два фонди — Російський фонд
фундаментальних досліджень і Російський
гуманітарний науковий фонд — фактично
розв’язали цю проблему: щороку тут про-
водяться видавничі конкурси. Однак цю
ідею, через брак коштів, поки що неможли-
во зреалізувати у ДФФД.
Здобутки і проблеми Фонду знайшли ві-
дображення й оцінку на шпальтах багатьох
газет. Це публікації з такими промовисти-
ми назвами: «Quо vadis», «Фундаменталь-
ні дослідження без фундаменту», «Скільки
платить скупий», «Роздача слонів чи нау-
кові гранти?», «Бізнес-інкубатор».
Серед пріоритетів Фонду — налагоджен-
ня контактів вітчизняних учених із за-
рубіжними колегами у рамках спільних
проектів, що підтримуються на конкурсних
і паритетних засадах ДФФД та аналогічни-
ми фондами фундаментальних досліджень
за кордоном. Поки що найбільш результа-
тивним є співробітництво з Білоруським
58 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 6
республіканським фондом фундаменталь-
них досліджень. Уже відбулися два спільні
конкурси ДФФД з БРФФД, і цього року
47 проектів отримають паритетну підтрим-
ку обох держав. Реалізується меморандум з
Національним науковим фондом США про
спільні матеріалознавчі дослідження. Під-
тримується грантами транскордонна спів-
праця науковців Чернівецького національ-
ного університету ім. Ю. Федьковича з ру-
мунськими дослідниками, а Ужгородського
національного університету — з угорськи-
ми вищими навчальними закладами. Брак
коштів з українського боку роками не дає
змоги розгорнути повноцінну співдію з Ро-
сійським фондом фундаментальних дослід-
жень, Російським гуманітарним науковим
фондом, фондами і дослідними центрами
далекого зарубіжжя.
Перетворення Державного фонду фунда-
ментальних досліджень (за постановою Ка-
бінету Міністрів України від 24.12.2001 р.
№ 1717) на самостійну наукову установу
у сфері управління Міністерства освіти і
нау ки України, затвердження нового скла-
ду його Ради, до якої ввійшли 26 відомих
науковців, що представляють усі шість дер-
жавних академій наук (18 із них є викла-
дачами вищих навчальних закладів), зміц-
нює надію на поліпшення умов функціо-
нування Фонду. Оптимізму додають і змі-
ни у стратегії конкурсної політики ДФФД:
починаючи з сьомого конкурсу, пріоритет
при відборі наукових проектів для гран-
тової підтримки надається перспектив-
ним розробкам комплексних авторських
колективів, що поєднують спільні дослід-
ження науковців вищих навчальних за-
кладів та академічних інституцій. Ця стра-
тегія сприяє міжінституційній кооперації
досліджень, реалізується на засадах само-
організації, що допомагає долати жорсткі
організаційні рамки науки.
На засіданні спеціальною відзнакою Фон-
ду — «За внесок у науку» — нагороджено
фундаторів ДФФД Сергія Михайловича
Рябченка, Миколу Григоровича Находкі-
на, Геннадія Андрійовича Мелкова, Вікто-
ра Івановича Кулішова, голову Наглядової
ради ДФФД Бориса Євгеновича Патона,
ветеранів Ради Фонду: Олега Георгійовича
Сарбея, Анатолія Михайловича Самойлен-
ка, Миколу Семеновича Гончара, Анатолія
Глібовича Загороднього, Олександра Гри-
горовича Юрченка, Валерія Володимиро-
вича Скорохода, Ганну Валентинівну Єль-
ську, Ростислава Ільковича Гвоздяка, Вла-
дислава Олександровича Шумлянського,
Валентина Івановича Онопрієнка. Пам’ятні
відзнаки вручено керівництву Міністерст-
ва освіти і науки України Станіславу Ми-
колайовичу Ніколаєнку й Андрію Мико-
лайовичу Гуржію.
В. ОНОПРІЄНКО,
доктор філософських наук
(Київ)
|