Проблеми формування та напрямки реалізації регіональної інноваційної політики
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Вісник економічної науки України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45418 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Проблеми формування та напрямки реалізації регіональної інноваційної політики / В.В. Третяк, Н.В. Дронова // Вісник економічної науки України. — 2009. — № 2 (16). — С. 154-156.— Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-45418 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-454182013-06-14T03:03:59Z Проблеми формування та напрямки реалізації регіональної інноваційної політики Третяк, В.В. Дронова, Н.В. Наукові статті 2009 Article Проблеми формування та напрямки реалізації регіональної інноваційної політики / В.В. Третяк, Н.В. Дронова // Вісник економічної науки України. — 2009. — № 2 (16). — С. 154-156.— Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45418 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові статті Наукові статті |
| spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Третяк, В.В. Дронова, Н.В. Проблеми формування та напрямки реалізації регіональної інноваційної політики Вісник економічної науки України |
| format |
Article |
| author |
Третяк, В.В. Дронова, Н.В. |
| author_facet |
Третяк, В.В. Дронова, Н.В. |
| author_sort |
Третяк, В.В. |
| title |
Проблеми формування та напрямки реалізації регіональної інноваційної політики |
| title_short |
Проблеми формування та напрямки реалізації регіональної інноваційної політики |
| title_full |
Проблеми формування та напрямки реалізації регіональної інноваційної політики |
| title_fullStr |
Проблеми формування та напрямки реалізації регіональної інноваційної політики |
| title_full_unstemmed |
Проблеми формування та напрямки реалізації регіональної інноваційної політики |
| title_sort |
проблеми формування та напрямки реалізації регіональної інноваційної політики |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Наукові статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45418 |
| citation_txt |
Проблеми формування та напрямки реалізації регіональної інноваційної політики / В.В. Третяк, Н.В. Дронова // Вісник економічної науки України. — 2009. — № 2 (16). — С. 154-156.— Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| work_keys_str_mv |
AT tretâkvv problemiformuvannâtanaprâmkirealízacííregíonalʹnoíínnovacíjnoípolítiki AT dronovanv problemiformuvannâtanaprâmkirealízacííregíonalʹnoíínnovacíjnoípolítiki |
| first_indexed |
2025-07-04T04:07:21Z |
| last_indexed |
2025-07-04T04:07:21Z |
| _version_ |
1836687862559408128 |
| fulltext |
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ154
Постановка проблеми. Національна інноваційна
політика включає дві тісно взаємозв’язані складові —
державну і регіональну політику. Регіональна складова
національної інноваційної політики в Україні у стадії
формування і поки не надає відчутної дії на регіональ-
ний розвиток. В зв’язку з цим актуальним є завдання
підвищення ефективності діючих механізмів і регіональ-
них методів управління інноваційною діяльністю, що
може бути забезпечене тільки на основі розробки ефек-
тивної програми регіональної інноваційної політики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі ас-
пекти формування та реалізації регіональної інновац-
ійної політики розглядаються в працях таких вітчизня-
них та зарубіжних економістів як В. Гусев [1], Н. Іва-
нов [2], Є. Іванова [3], В. Московцев [4], Р. Нуретди-
нов [5], Т. Семенова [6], І. Сизова [7], В. Третяк [8].
Невирішені частини проблеми. Разом с тим, проблема
формування та реалізації регіональної інноваційної політи-
ки все ще залишається відкритою, а вітчизняна практика в
даному питанні далека від досконалості. Не дивлячись
наявну нормативно-правову базу, засновану на ряду регіо-
нальних законів, інноваційна діяльність в регіонах в почат-
ковій стадії. Сьогодні необхідно всіма заходами державного
впливу добитися збільшення добробуту населення на основі
зростання виробництва і реалізації конкурентоспроможності
високотехнологічної продукції, що містить частку доданої
вартості за рахунок інтелектуальної складової.
Мета статті полягає у дослідженні теоретичних
положень, удосконаленні методичних підходів і прак-
тичних рекомендацій щодо формування та реалізації
регіональної інноваційної політики.
Основні результати дослідження. Стійкий розвиток
таких складних відкритих соціально-економічних сис-
тем, прикладом яких є регіон, у сучасних умовах немож-
ливий без масштабного системного використання ре-
зультатів науково-технічної діяльності, опори на інно-
вації. Щоб ці результати знайшли використання, необ-
хідна адекватна організація інноваційних процесів. А це,
у свою чергу, вимагає побудови відповідної системи
управління, здатної взяти на себе виконання позначе-
них функцій. Формування даної системи є стратегічною
задачею, оскільки багато в чому закладає фундамент
довгострокової конкурентноздатності території.
Існує ряд цілком об’єктивних причин, що визнача-
ють посилення ролі регіональних органів управління в
здійсненні інноваційної діяльності, тому що, по-перше,
інноваційна діяльність по природі своєї тяжіє до децен-
тралізованого здійснення, і, по-друге, її успіх багато в
чому визначається динамізмом, гнучкістю, здатністю до
швидких змін, адаптації до мінливих умов.
Принципове значення для вироблення і реалізації
регіональної інноваційної політики має та обставина, що
з погляду соціально-економічного розвитку регіону інно-
ваційна діяльність ніколи не є самоціллю. Кожний регіон
завжди в першу чергу зацікавлений у підйомі своєї еконо-
міки і рівня добробуту свого населення, а оскільки, на
дійсному етапі, домогтися цього практично неможливо без
ефективного науково-технічного забезпечення, то вини-
кає необхідність використання існуючого інноваційного
потенціалу в інтересах регіону, сполучення інноваційної
діяльності з проблемами соціально-економічного розвит-
ку регіону, а також цілеспрямованого формування і роз-
витку інноваційного потенціалу з урахуванням особливо-
стей соціально-економічної політики регіону.
Інакше кажучи, інноваційна діяльність затребуєть-
ся регіоном у тій мері, у якій вона здатна внести вклад
у рішення задач його соціально-економічного розвитку.
Самостійна ж інноваційна діяльність може розрахову-
вати на підтримку регіону лише тоді, коли відчувається
недостатність науково-технічних знань і рішень для за-
безпечення розвитку в регіоні промисловості і науко-
місткої соціальної сфери, а через них — і всього регіону.
У зв’язку з цим, відправною крапкою для сполучен-
ня інноваційної діяльності із соціально-економічною
політикою регіону є вироблення і формулювання самої
соціально-економічної політики регіону, складовою час-
тиною якої є регіональна інноваційна політика, яка пе-
редбачає комплекс заходів органів державного управлін-
ня регіону, на формування і розвиток регіональної інно-
ваційної системи, інноваційного потенціалу, передачі
наукових досягнень у всі сфери суспільно- господарства.
Регіональна інноваційна політика — це політика,
що визначає цілі, напрямиформи діяльності регіональ-
них органів державної влади, їх до інноваційної діяль-
ності. Виходячи з цього, під регіональною інноваційною
політикою розуміється сукупність встановлених цілей і
пріоритетів розвитку інноваційної діяльності в регіоні,
шляхів і засобів їх досягнення на основі взаємодії регі-
ональних і державних органів управління.
В основі формування регіональної інноваційної
політики лежить так звана теорія створення сприятли-
вих умов середовища для нововведень [5]. Її централь-
ним моментом є динамічна ефективність регіональної
виробничої структури, а основним інструментом — ство-
рення місцевих синергізм, передача інновацій і техно-
логій (так званий трансфер технологій).
Формування і функціонування регіональної інно-
ваційної політики є одним з істотних факторів підви-
щення конкурентноздатності товарів і послуг, виробле-
них на даній території. У зв’язку з цим, первинним зав-
данням регіональної інноваційної політики є формуван-
ня інноваційних технологій управління розвитком тери-
торій, що працюють на підвищення його конкурентос-
проможності [4]. При цьому при формуванні і реалізації
В.В. Третяк
д�р екон. наук, академік АЕН України,
м. Луганськ
Н.В. Дронова
м. Луганськ
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ
ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
ТРЕТЯК В.В., ДРОНОВА Н.В.
2009/№2 155
регіональної інноваційної політики повинно враховува-
ти специфічні переваги регіону, особливості його еко-
номіки, орієнтацію на галузеву спеціалізацію.
Регіональна інноваційна політика припускає ство-
рення сприятливого інноваційного середовищащо забез-
печує перетворення наукових ідей і розробок на ринкові
продукти і впровадження їх в найважливіші галузі еко-
номіки і соціальну сферу. До умов створення інновацій-
ного середовища відносяться систематизація і ефектив-
не використання інформаційних ресурсів, їх інтеграція
в світовий інформаційний простір і вихід на ринок
інформаційних послуг, що ґрунтуються на розробці і
впровадженні технологій високопродуктивної обробки,
зберіганні і передачі даних по телекомунікаційних ме-
режаха також створення баз даних і банків знань [3].
Виходячи з цього, головна мета регіональної інно-
ваційної політики полягає в створенні на території ре-
гіону умов для успішного здійснення процесу отриман-
нянакопичення, збагачення наукових знань і ефектив-
ного їх в технологію і продукцію. Таким чином, регіо-
нальна інноваційна політика орієнтована на вирішення
територіальних проблем, поліпшення соціально-еконо-
мічних показників регіону за рахунок ефективного ви-
користання його інноваційного потенціалу, задоволен-
ня потреб внутрішнього ринку; підвищення науково-
інноваційної сфери в економіку регіону, НТП країни.
На цій підставі можна однією з найважливіших стра-
тегічних цілей регіональної інноваційної політики повинне
стати досягнення конкурентоспроможності як більшістю
підприємств, що складають основу економіки регіону, так і
економікою регіону в цілому; причому для частини регіонів,
враховуючи зростаючу глобалізацію світових ринків, —
конкурентоспроможності на світовому рівні [6].
Ефективна регіональна інноваційна політика по-
винна базуватися на об’єктивному аналізі господарсь-
кої ситуації, тверезій оцінці наявних ресурсів і орієнту-
ванні на реальні, досяжні цілі. Враховуючи важку еко-
номічну ситуацію в Україні взагалі і в науково-вироб-
ничому секторі зокрема, і, таким чином, відсутність
об’єктивних умов для повнокровного розгортання в
регіонах інноваційних процесів, при розробці регіональ-
ної інноваційної політики необхідно жорстко визначи-
ти першочергові цілі регіону в інноваційній сфері,
відповідні наявними можливостями
Інноваційна політика в регіоні повинна мати селек-
тивний, строго характерне прагнучи охопити всі напря-
ми науково-технічного розвитку, а, вибравши вузькі поля
стратегічного прориву, по яких можливе досягнення або
перевищення світового технологічного рівня, сконцен-
трувати на цих полях основну частину обмежених цен-
тралізованих і регіональних ресурсів.
В умовах кризи єдиним реальним рухом в регіо-
нальній інноваційній сфері можуть бути лише локальні
кроки, здійснювані в межах наявних окремими суб’єкта-
ми інноваційного підприємництва. З цієї точки зору, бе-
зумовно, корисною могла б бути ініціація в регіонах ана-
літичної і проектної роботи, на обстеження реального
інноваційного потенціалу територіальних комплексів, ви-
явлення і залучення активних суб’єктів інноваційного
підприємництва, визначення дійсних проблем в норма-
тивному, організаційному, ресурсному, кадровому його за-
безпеченні, розробку механізмів і варіантів їх рішення-
Така діяльність, звичайно, ще не початок регіонального
інноваційного розвитку, але одна з найважливіших умов
його забезпечення в майбутньому [1].
Регіональна інноваційна політика реалізується не-
від’ємно від інвестиційної політики з урахуванням інновац-
ійних пріоритетів регіону, шляхом розробки та виконання
інвестиційних проектів і програм, спрямованих на розвиток
інноваційної інфраструктури і рішення соціально-економіч-
них проблем. Інвестиційна стратегія, державні інвестиційні
програми, заходи щодо створення сприятливого інвестицій-
ного клімату, залучення іноземних інвесторів розглядаються
як складові регіональної інноваційної політики.
Ефективна реалізація регіональної інноваційної пол-
ітики вимагає, з одного боку, державного управління і
координації дій усіх суб’єктів інноваційної діяльності, з
іншого боку — інтеграції всіх зацікавлених структур у
реалізації інновацій, залучення інвестицій, створення
умов, що сприяють інноваційному процесу і впроваджен-
ню досягнень науки в економіці регіону. Першочерговою
задачею регіональних органів управління повинне бути,
насамперед, створення сприятливого інноваційно-інвес-
тиційного клімату й умов для розвитку інноваційної діяль-
ності, а також надання сприяння розвитку інфраструкту-
ри і механізмів підтримки інноваційної діяльності [8].
Отже, на сучасному етапі розвитку Україні доцільно зро-
бити упор на стадію інвестицій з подальшим переходом
до інноваційного розвитку, що диктується об’єктивною
потребою в інноваційній «наповненості» інвестицій.
Досягнення цілей і вирішення завдань регіональної
інноваційної політики можливі при дотриманні наступ-
них основних принципів:
визнання соціальної значущості інноваційної діяль-
ності і її визначального впливу на рівень і темпи роз-
витку ринку товарів і послуг, що забезпечують приток
матеріальних ресурсів в економіку регіону;
пріоритетності інноваційної діяльності для підви-
щення ефективності і рівня технологічного розвитку
суспільно- виробництва і соціально-економічного роз-
витку регіону;
принципу регіонального підходу, що переважне ство-
рення і використання нововведень якнайповнішим вра-
хуванням екстремальних природнокліматичних і специф-
ічних соціально-економічних умов регіону з метою змен-
шення і подолання їх негативного впливу на економіку;
інтеграції інноваційної, інвестиційної, наукової,
науково-технічної і науково-освітньої діяльності з метою
забезпечення їх комплексної взаємодії з галузями мате-
ріального виробництва;
гласності вибору пріоритетних напрямів інно-
ваційній діяльності, механізмів формування і реалізації
інноваційних проектів, що виконуються на користь еко-
номіки регіону, забезпечення інформованості населен-
ня регіону про принципи і хід реалізації регіональної
інноваційної політики;
єдності регіональної інноваційної системи;
екологічності, що вимагає розробки і впровадження
нововведень в області охорони навколишнього середови-
ща і раціонального природокористування, недопущення
екологічного збитку і досягнення високого екологічного
ефекту в результаті здійснення інноваційних процесів.
Заходами реалізації регіональної інноваційної пол-
ітики виступають програми по підвищенню конкурен-
ТРЕТЯК В.В., ДРОНОВА Н.В.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ156
тноздатного потенціалу пріоритетних для регіону ви-
робництв за допомогою залучення приватних інститу-
ційних інвесторів до реалізації інновацій; формування
режиму економічного стимулювання інноваційної
діяльності [7].
Слід зазначити, концепція інноваційної політики, ґрун-
туючись на аналізі стану і тенденцій промислового розвитку,
інтеграції в систему світо-господарських зв’язків і їх глобал-
ізації, повинна включати встановлення порогових станів інди-
каторів рівня науково-технічного і промислового розвитку в
їх зв’язку забезпеченням позитивного соціального клімату і
гармонізації галузевої і регіональної сфер [2].
Отже, до основних напрямів регіональної інновац-
ійної політики слід віднести:
створення умов для підвищення інноваційної ак-
тивності підприємницького середовища і залучення
приватних інвестицій для фінансування інноваційної
діяльності;
орієнтація науки і освіти на інноваційного розвит-
ку економіки;
розвиток кооперації між науково-дослідною і
підприємницькою діяльністю, вдосконалення механізмів
відтворення і використання нововведень;
підтримка проривних напрямів технологічного роз-
витку на основі організації партнерства держави, про-
мисловості і науки;
пріоритетне створеннярозвиток і впровадження
енерго- і ресурсозберігаючих технологій;
створення умов пріоритетного просування на
внутрішній і зовнішній ринки товарів глибоким ступе-
нем переробки сировини.
Висновки. Таким чином, управління регіональним інно-
ваційним процесом повинне відбуватися за допомогою ви-
роблення регіональної інноваційної політики, яка повинна
бути спрямована на втілення результатів закінчених науко-
вих досліджень, розробок і інших науково-технічних досяг-
нень у новому або вдосконаленому продукті, реалізованому
на ринку, у новому або вдосконаленому технологічному про-
цесі, використовуваному в господарській діяльності. Регіо-
нальна інноваційна політика повинна враховувати економічні
і соціальні пріоритети, можливості і інтереси всіх суб’єктів
інноваційної діяльності, забезпечити зростання іінновацій-
ної продукції в валового регіонального продукту і сприяти
стійкому соціально-економічному розвитку регіону. При
цьому реалізація регіональної інноваційної політики перед-
бачає використання підходів, що забезпечують узгодження
інтересів суб’єктів господарювання на даній території з ціля-
ми її економічного і соціального розвитку.
Література
1. Гусев В. Возможна ли сегодня активная инноваци-
онная политика в регионах? / В. Гусев // Зеркало неде-
ли. — № 18 (187). — 2–8 мая 1998 г.
2. Иванов Н. П. Инновационная политика: от хаоса
к институциям (вопросы теории) / Н. П. Иванов,
А. С. Бендь // Управление инновациями — 2007: межд.
науч.-практ. конф.: материалы конф.; под ред. Р. М. Ни-
жегородцева. — М.: Доброе слово, 2007. — С. 30–47.
3. Иванова Е. Н. Общие подходы к формированию ре-
гиональной инновационной политики / Е. Н. Иванова //
Инновационные технологии и системы: междунар. форум:
материалы конф. — Минск: ГУ «БелИСА», 2006. — 156 с.
4. Московцев В. В. Специфика региональной инноваци-
онной политики в Липецкой области / В. В. Московцев,
А. В. Гольцов, Ж. В. Корнеева, Н. В. Мещерякова // Инно-
вационный Вестник Регион. — 2008. — № 2. — С. 25–29.
5. Нуретдинов Р. Р. Региональная инновационная поли-
тика: цели и приоритеты развития / Р. Р. Нуретдинов // Об-
щество, государство, личность: проблемы взаимодействия
в условиях рыночной экономики: V межвуз. науч. — практ.
конф. (21–23 апр. 2004 г.): материалы конф. — Казань, 2004.
— С. 129–133.
6. Семёнова Т. Ю. Инновационные программы и про-
екты в системе регионального развития / Т. Ю. Семёно-
ва // Проблемы современной экономики. Евразийский
международный научно-аналитический журнал. —
2007. — №3 (23). — С. 523–528.
7. Сизова И. Ю. Реализация региональной промышлен-
ной и инновационной политики в Орловской области /
И. Ю. Сизова, М. А. Матвеева //Региональная экономика и
управление: электронный научный журнал. — 2006. — № 3
(7). — Режим доступа к журн.: http://region. mcnip. ru/.
8. Третяк В. В. Регіональна інноваційна політика як один
з етапів формування національної інноваційної системи /
В. В. Третяк // Прометей: региональный сб. научн. трудов
по экономике. — Донецкий экономико-гуманитарный
институт; ИЭПИ НАН Украины. — Донецк: ООО «Юго-
Восток Лтд». — 2006. — Вып. 3 (21). — С. 44–46.
I. Вступ
Сучасний період розвитку економіки держави ха-
рактеризується загостренням конкурентної боротьби
серед суб’єктів підприємницької діяльності практично
в усіх галузях. Особливо чітко це проявляється в торгівлі,
де рівень конкуренції настільки високий, що сприяє
виходу з ринку окремих підприємств. Щоб не лише
виживати, але й успішно працювати на споживчому
ринку або його сегменті, підприємства торгівлі повинні
проводити науково обґрунтовану політику розвитку,
однією з складових якої є ефективна цінова політика.
Сьогодні підприємства торгівлі повинні приймати усі
цінові рішення самостійно, але при цьому вони не ма-
ють необхідного методичного інструментарію. Саме ця
Л.М. Філіпішина
чл.�кор. АЕН України,
м. Первомайськ
КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ОЦІНКИ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ
РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ
ФІЛІПІШИНА Л.М.
|