Шляхи удосконалення банківської системи України

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Швайка, М.А
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2010
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Наукові повідомлення
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45440
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Шляхи удосконалення банківської системи України / М.А Швайка // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 1 (17). — С. 188-196. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-45440
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-454402013-06-14T03:05:05Z Шляхи удосконалення банківської системи України Швайка, М.А Наукові повідомлення 2010 Article Шляхи удосконалення банківської системи України / М.А Швайка // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 1 (17). — С. 188-196. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45440 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові повідомлення Наукові повідомлення
spellingShingle	Наукові повідомлення Наукові повідомлення Швайка, М.А Шляхи удосконалення банківської системи України Вісник економічної науки України
format	Article
author	Швайка, М.А
author_facet	Швайка, М.А
author_sort	Швайка, М.А
title	Шляхи удосконалення банківської системи України
title_short	Шляхи удосконалення банківської системи України
title_full	Шляхи удосконалення банківської системи України
title_fullStr	Шляхи удосконалення банківської системи України
title_full_unstemmed	Шляхи удосконалення банківської системи України
title_sort	шляхи удосконалення банківської системи україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Наукові повідомлення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45440
citation_txt	Шляхи удосконалення банківської системи України / М.А Швайка // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 1 (17). — С. 188-196. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT švajkama šlâhiudoskonalennâbankívsʹkoísistemiukraíni
first_indexed	2025-07-04T04:09:06Z
last_indexed	2025-07-04T04:09:06Z
_version_	1836687973399134208
fulltext	ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ188 нятых. Почти 80 % предприятий — частные, 12 % — кол" лективные, 4 % — государственные, 5 % — другого типа. Среди других типов предприятий назывались: ООО, ко" оператив. В выборке были представлены предприятия различных видов деятельности. Основными продукта" ми деятельности исследованных предприятий являются товары и услуги. Среди других продуктов назывались: работа, продажа и аренда недвижимости, культурные развлечения. 2. Результаты опроса показали, что конкретными целями исследованных предприятий, по мнению их ру" ководителей, является получение прибыли либо увели" чения объема продаж (поровну). Среди других целей назывались: снабжение предприятий необходимой про" дукцией, услугами; привлечение новых потребителей; выживание; чтобы удержаться на плаву. 3. Наиболее распространенной стратегией исследо" ванных предприятий чаще всего является выживание (более половины предприятий). Треть предприятий при" держивается стратегии ускоренного роста. 3 % исполь" зует сочетание стратегий (Называлось сочетание таких стратегий: выживание и рост; рост + повышение каче" ства и надежности). Столько же реализует стратегию постепенного сворачивания. 4. Подавляющее большинство респондентов уро" вень качества продукции своих предприятий оценивает как высокий. Только 1 % респондентов назвал низким уровень качества своей продукции. 5. Предприятия используют самые разные виды рекламы своей продукции, но чаще всего рекламу в прессе. Кроме тех видов рекламы, которые перечисля" лись в анкете, также назывались: Интернет (10 чел.); личные встречи; работа с каталогами; консультацион" ные (от клиента к клиенту); адресная. Среди форм сбы" та продукции наиболее популярной оказалась личная продажа. 6. Для половины предприятий основной динамикой за последние годы является стабильное состояние. Для четвер" ти — повышение прибыли, для остальных — снижение прибыли. Называлась также синусоидальная динамика. 7. Две трети респондентов считают, что существую" щая система налогообложения не способствует развитию малого бизнеса, 1/3 — что способствует. Анализ деятель" ности своих предприятий осуществляет большинство руководителей примерно раз в месяц, четверть — ежене" дельно, 10 % — ежедневно. Среди документов, регламен" тирующих деятельность персонала, чаще большинство руководителей использует контракты, половина — дол" жностные инструкции. Среди методов подбора персона" ла наиболее популярными являются собеседования, хотя многие используют также резюме и испытания. 8. На половине предприятий за последние 3 года проводили обучение персонала в разных формах. Прошли всего (чел.): — стажировку — 237; — семинары — 168; — курсы повышения — 68; — самоподготовку — 93; — тренинги — 279. 9. Ответы на вопрос: «Улучшились ли условия для малого предпринимательства в нашем городе за после" дние 5 лет?» оказались абсолютно неоднозначными. 10. Среди причин, тормозящих развитие малого предпринимательства, чаще всего назывались: слабая поддержка государства, бюрократическая волокита с документами, скудность финансовых ресурсов, невоз" можность или трудность получения кредита, неразвитая предпринимательская этика в стране, давление преступ" ных элементов. Четверть респондентов отметили, что не ощущают себя в безопасности в своем городе. 11. Наиболее популярными среди руководителей предприятий ценностями являются (по порядку): матери" альное благополучие, здоровье, семья, честность и поря" дочность, свобода. К сожалению, такие важные для биз" неса ценности, как лидерство и авторитетность, для боль" шинства опрошенных не являются наиболее важными. У сьогоднішніх важких кризових умовах мільйони українців скеровують свій гнів в бік бандитської, зло" чинної, пристосованої до потреб олігархів, «тіньовиків» і мафії банківської системи, через неефективне функц" іонування якої вони зубожіють, втрачають свої заощад" ження, позбуваються роботи, а заодно і засобів до існу" вання. Люди втратили впевненість у завтрашньому дні. Замість того, щоб підвищувати ефективність функ" ціонування банківської системи, поліпшувати обслуго" вування підприємств, запровадити ринкові механізми створення грошей банківські мафіозі зробили банки знаряддям пограбування народу і легким способом сво" го збагачення. Через це наступив параліч банківської системи, який негативно позначається на роботі підприємств. Від реалізації продукції вони не отримують потрібних їм коштів для. відновлення процесу виробництва, підприємства втрачають оборотні кошти, а замінити їх кредитом немає можливості. Повертаються до забуто" го бартеру. Тепер практично розвалюється грошово"кредитна і банківська система. Вкладники вільних грошей бояться вкладати гроші в банки оскільки не мають гарантій на їх повернення, виробництва не розвиваються, бо підприємства позбавлені кредитних ресурсів і в цих умовах не можуть звести кінці з кінцями. М.А. Швайка академік АЕН України, м. Київ ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ШВАЙКА М.А. 2010/№1 189 Криза банківської системи в Україні спровокована не стільки зовнішніми факторами, як внутрішніми. За офіційними даними на 1 жовтня 2009 року загальні збит" ки комерційних банків із початку року становлять 20,9 млрд. грн. Майже кожен український банк у період кризи так чи інакше зіткнувся із проблемою недостат" ньої ліквідності і труднощами повернення вкладів насе" ленню. Обсяг проблемних кредитів у портфелі фіну ста" нов ще влітку перевищив 30%, а зовнішні зобов’язання банківського сектору країни $ 35 млрд. Економічна криза вказала на вразливість української банківської системи, яка виявилася неспроможною повноцінно функціонувати без підтримки держави і водночас підтвердила, що влада нездатна належним чином конт" ролювати фінансові потоки в країні. З жовтня 2008 року Нацбанк запровадив тимчасові адміністрації у 25 фіну" станов — це майже 14 % загальної кількості банків. Про" тягом вересня — грудня 2008р., коли розпочався масо" вий відплив депозитів із фінансової системи, НБУ на" дав комерційним банкам рефінансування на загальну суму понад 111 млрд. грн.. Однак, левову частку цих коштів було спрямовано не на підтримку економіки, а на валютні спекуляції та кредитування підприємств, пов’язаних із власниками банків. Восени настав час повернення кредитів рефінансування (торік регулятор надав банкам гроші під 15–17 % річних), проте як ствер" джують джерела у Нацбанку більшість фінустанов не мають змоги розрахуватися вчасно. На чотири тижні було пролонговано позики, надані Надра банку, Родовід банку, Укргазбанку, банкам «Фінанси і Кредит» і «Київ». У липні 2009 р. уряд націоналізував три фінустано" ви: Родовід банк, банк «Київ» та Укргазбанк " було вли" то 9,5 млрд. грн. бюджетних коштів. Згодом уряд ухва" лив рішення про декапіталізацію на 5,6 млрд. грн. Ро" довід банку у зв’язку з переданням йому зобов’язань збанкрутілого Укрпромбанку. У стані ліквідності нині перебувають 12 комерцій" них банків. Проблемні банки здебільшого є кишеньковими установами, створеними для обслуговування приватних бізнесів. Для банківської системи України характерна недо" сконалість інфраструктури кредитного ринку, де крім банків повинні бути комерційні реєстри, рейтингові агентства, кредитне бюро, реєстр судових рішень та інше. Не функціонують спеціалізовані організації, які могли б надавати на кредитному ринку консультативну, інформаційну та іншу допомогу, як кредиторам так і одержувачам кредитів. Сформувалася задубіла і закостеніла в консерва" тизмі лихварська банківська система, яка не націлена на обслуговування підприємств і забезпечення високоефек" тивного господарювання, ні на інвестиції, ні на запро" вадження нових технологій і створення сучасних підприємств, ні на прискорення і здешевлення платежів і розрахунків, а на паразитування на підприємствах і висмоктування з економіки України всіх життєвих соків. Грошово"кредитна і банківська система пристосо" вана не до обслуговування енергійних, активних діло" вих, підприємливих працівників, людей малого і серед" нього бізнесу, фермерів, а мафіозі, олігархів і тіньовиків. Через це виробничий потенціал використовується нера" ціонально, заводи і фабрики закриваються, багатства України розкрадаються, найурожайніші у світі землі пустують, а народ злидарює. Через нездатність Нацбанку навести лад у фінансах величезні кредитні ресурси використовуються нераціо" нально, заганяються в долари, переводяться за кордон, ховаються населенням в матрацах, пролежують там ро" ками в бездіяльному стані і знецінюються, у той час як через брак кредитних ресурсів не здійснюються інвес" тиції, не розвивається виробництво, не реалізуються соціальні програми. Нацбанк не створив сприятливих умов для розвит" ку чесного бізнесу і підприємництва, не скерував кре" дитних ресурсів на його обслуговування, через що 8 мільйонів найактивніших, висококваліфікованих прац" івників не знайшли застосування своїм силам у промис" ловості і сільському господарстві і змушені були емігру" вати в інші країни і збагачувати їх. Нацбанк виявився нездатним організувати роботу зі створення банків, які стали б надійними партнерами підприємств, обслуговували б виробництво, переклада" ли б на свої плечі важливі функції щодо забезпечення підприємств кредитними ресурсами, організовували б швидкодіючу систему платежів і розрахунків, перетво" рювали б боргові вимоги і зобов’язання в гроші, взає" мопогашували б їх, налагодили б продаж боргів (факто" ринг), мобілізували б усі наявні вільні кредитні ресур" си, перетворювали б їх у капітал і скеровували в інвес" тиції. В Україні відсутні інвестиційні банки, які мобілізу" вали б величезні у кредитні ресурси, які перебувають у бездіяльному стані і скеровували б в інвестиції. Менше 6% кредитних ресурсів використовуються для інвестицій. Усі комерційні банки є однотипними лихварськими шарагами з висмоктування з економіки грошей за до" помогою обслуговування не виробничих, а торгово"по" середницьких операцій. НБУ не спромігся організувати ефективного меха" нізму створення грошей, запуску їх в обіг і погашення. З метою штучного підтримання цінності долара на українському ринку Нацбанк спотворив увесь емісійний процес. Замість того, щоб здійснювати емісію грошей у відповідності з потребами обігу, тобто під закладені в Нацбанку комерційними банками векселі, Нацбанк за" пускає гривню в обіг шляхом закупівлі доларів на міжбанківському валютному ринку, чим створює підви" щений попит на долари. При золотогрошовій системі проблеми запуску гро" шей в обіг не існує, тому що гроші ототожнюються з матеріальною плоттю золота. Цього нема при кредитній грошовій системі Видрукувана банкнота відразу не стає грішми, її треба освятити, вдихнути в неї суспільне відношення. Цим Богом освяти є обмін, який створює гроші. Це намагається також робити чорт, від імені якого з’явля" ються непотрібні, зайві, не освячені обміном гроші. Саме таким способом тепер запускаються в обіг не за" безпечені Нацбанком гривни для покриття величезного бюджетного дефіциту. Нацбанк не забезпечує збалансованості фінансових ресурсів країни у результаті чого, з одного боку, відчу" вається величезний брак кредитних ресурсів, через що ШВАЙКА М.А. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ190 не здійснюються інвестиції, до кредитних ресурсів не мають доступу підприємства, несвоєчасно проводяться платежі і розрахунки, а з другого " у матрацах і панчохах у бездіяльному стані перебувають десятки мільярдів доларів, євро і гривень. Ніякого виправдання не має стягнення з підприємств банками величезних грабіжницьких здирницьких відсотків, які пожирають не лише їх прибутки, а й часто значну ча" стину коштів, призначених для простого відтворення. Гра" біжницькі банківські відсотки, які в 5 разів є вищими, ніж у цивілізованих країнах, обезкровлюють економіку і відда" ляють банки від виробництва. Банківська система виявилась нездатною організу" вати швидкодієву й ефективну систему платежів і роз" рахунків, через що в країні протягом 18 років бушує руйнівна платіжна криза. Кредиторська і дебіторська заборгованість по всіх суб’єктах господарювання неус" танно зростає. Найбільшою прогалиною в діяльності НБУ є те, що він не організував системи рефінансування і штучно створив кредитний голод. Частка кредитних ресурсів центрального банку в кредитних портфелях банків з року в рік зменшується. У 1997 р. вона становила 11,3%; 1998 р. — 5,7%; 1999 р. — 4,2%; 2000 р. — 2,3%; 2001 р. — 2%; 2002 р. — 1,8%. Причому частка короткотривалих кредитів (на один день) становить 85–90% від загального обсягу рефінансування. Останнім часом нормальне рефінансування Нацбанком комерційних банків майже зовсім не відбувалося і здійснювалося в спотвореному вигляді (на порятунок збанкрутілих банків). Наскільки важливими є питання регулювання інве" стицій Центральним банком говорить відомий фахівець у сфері грошей В. Ханкель, який зазначає, що діяльність Центрального банку вимірюється не тим, як точно Цен" тральний банк дотримується рівняння кількісної теорії грошей і контролює зростання грошових агрегатів М1, М2, М3, а чи вдалося йому створити діючий ринок ка" піталів і перетворити заощадження в інвестиції. В Україні відсутні будь"які контролюючі і регулю" ючі органи за діяльністю банків, і, в першу чергу, за Нацбанком. Тому тут немає ладу, який заважають наве" сти банківські мафіозі, що є повністю безконтрольни" ми, чинять свавілля, зловживають владою і руйнують Україну. Законом про НБУ встановлювалося, що наглядові функції повинна виконувати Рада НБУ, і передбачало" ся, що до її складу входитимуть незалежні експерти. Натомість парламент під впливом банківського лоббі долучає до складу Ради здебільшого банкірів. Ідею ство" рити незалежний орган контролю провалено... Без цьо" го в режимі реального часу зупиняти тих, хто виводить активи з країни неможливо. Схеми штучного знекров" лення фінустанов активно працюють далі. У той час як по світу крокують електронні гроші, розрахункові операції здійснюються безготівково, в Україні половина розрахунків здійснюються готівкою, гроші перевозяться в торбах і на це суспільство тратить величезні кошти. Для приховання операцій від по" датківців у тіньовому обороті використовується готівка, зарплата виплачується в конвертах, не відображається на рахунках підприємств у банках і не оподатковується. Важким злочином перед українським народом є здійснена Нацбанком в інтересах тіньовиків, мафіозі і казнокрадів без відповідного дозволу органів влади широкомасштабна доларизація країни, у результаті якої Україна, подарувала США понад 100 млрд. доларів ем" ісійного доходу. На друкування 100 доларової купюри США тратять 3 центи, а у нас вони купують за цю ку" пюру товарів на 100 доларів. Доларизація економіки заважає українській державі проводити самостійну грошово"кредитну політику. З вересня 2008 року національна валюта девальвувала на 65%. Доларизація вітчизняної економіки збільшилась за шість років на 27% і сягнула 65%. Таким чином на одну гривню припадає вже два долари і це максимальний показник за всю історію України. В українських банках надто багато іноземної валюти, а це дуже небезпечно як для самих фінустанов, так і для їх клієнтів. Це приво" дить до того, що різко підвищується доларизація нашої економіки, попит же на національну валюту понижуєть" ся разом з її курсом. Представники НБУ за звичай розраховують рівень доларизації економіки як відношення банківських вкладів у валюті до загального обсягу депозитів та/або грошової маси. Але такі методи не відображають реаль" ної картини, оскільки не враховують обсягу валюти, що перебуває в руках населення. А це не мала величина. Безпосереднє завдання держави " стежити, щоб кількість ВКВ в обігу не загрожувала економічній без" пеці. Панама та Еквадор цілковито замінили національ" ну валюту доларами США, а Чорногорія і Андорра — євро. У 2004–2008 роках Україна «купалася» в «баксах». На початку 2009 року на руках українців накопичилося $ 48 млрд. готівки — вчетверо більше за суму валютних депозитів. По суті, обсяг готівкових іноземних купюр в Україні у кілька разів перевищує гривневу масу, що пе" ребуває в обігу. В Україні зосереджено до 5% усіх емітованих аме" риканських доларів. В умовах стабільності гривні ва" лютні кредити здавалися привабливими — у 2006 р. їхній обсяг зріс на 95,4%, у 2007 р. — на 75,4%. При цьому динаміка зростання гривневих позик була скромнішою. Приріст відповідно становив 52,3 і 72,7%. Валютне кредитування, яке лобіювали західні фіну" станови, переклало курсові ризики з них на позичаль" ників. Проте винна в цьому саме влада, яка проводила бездарну політику. В кредит жила не лише держава, а й комерційні структури та громадяни. Українська влада фактично втратила можливість регулювати економічні процеси через грошово"кредитну політику. Державні фінансові вливання (зокрема шляхом рефінансування банків) мали б стимулювати розвиток виробництва, але насправді призводять лише до змен" шення резервів Нацбанку. Замість того, щоб спрямува" ти вільну ліквідність в реальну економіку, фінустанови конвертують гривню в долари, підриваючи курс націо" нальної валюти і провокуючи паніку на готівковому валютному ринку. Доларизація заводить українську економіку в тінь. Малий і середній бізнес дедалі активніше використову" ють долари як платіжний засіб, а населення як чи не єдиний інструмент заощадження. Якщо в обігу в Україні ШВАЙКА М.А. 2010/№1 191 кілька валют, то і влада не одна. Довіряючи американсь" кому долару більше, ніж гривні, населення фактично довіряє владі США. А це означає, що повноцінної дер" жави України не існує. При цьому питання стабільності самої американської валюти залишається відкритим. За останні 10 років (з квітня 1999 р. по квітень 2009 р.) кількість доларів в обігу поза банками збільшилася на 85,4% до $8,264 трлн., тоді як за попередні 10 років " лише на 48,2%. Протягом економічної кризи доларова маса зросла на $2 трлн. Державний борг США стано" вить 80% ВВП країни. Успішну дедоларизацію економ" іки провели Ізраїль, Польща, Чилі та Єгипет. Цим краї" нам не довелося використовувати жорсткі методи для зменшення залежності національної економіки від іно" земної валюти. Дедоларизація була результатом м’якої антиінфляційної політики та розвитку фінансового рин" ку. Зокрема в цих країнах сформували ринок облігацій, деномінованих в місцевій грошевий одиниці, запрова" дили диференційовані норми резервування для банків залежно від валюти кредиту. Крім того було посилено держконтроль за дотриманням вимог до покриття ри" зиків під час залучення фінустановами зовнішніх запо" зичень. Для зниження курсових ризиків кредити скеро" вували переважно у сектори, що заробляли валюту, а не на праски як у нас. В Ізраїлі та Чилі запровадили індек" сацію відсотків за депозитами в національній валюті (коригування на інфляцію), а в Польщі та Єгипті — підвищили ставки за банківськими вкладами. Примусо" ва де доларизація не успішна. Своїм першим Президентським актом 5 березня 1933 р. Рузвельт тимчасово закрив усі без винятку бан" ки країни, оголосивши «банківські канікули». Згодом поновили свою роботу лише здорові банки. Свій «Но" вий курс» Рузвельт став реалізовувати, не маючи гото" вого плану. Він згуртував навколо себе висококваліфі" кованих спеціалістів, які щоденно висували ідеї і про" позиції. Вони поспіхом узагальнювались Конгресом і згодом закладались в основу президентської програми. Для того, щоб навести лад у фінансах треба істотно реформувати банківську систему і привести грошово" кредитну політику у відповідність з вимогами життя, з потребами відродження України. Довгострокове кредитування взагалі не здійснюєть" ся. В Україні відсутні інвестиційні банки і всі банки є лихварськими установами з висмоктування прибутків підприємств. Банки намагаються вкладати кошти не у виробництво, не здійснюють інвестиційних проектів, а намагаються вкладати кошти в посередницькі спекуля" тивні операції. Саме тому розбухло ризиковане креди" тування без належного забезпечення купівлі дорогих автомобілів за 50, 100 і більше тисяч доларів, придбання спекулянтами по декілька квартир, що штучно збільшу" вало попит на житло і зростання на нього цін. Не" здатність цих горе"позичальників повернути сьогодні позичені гроші поставила в трудні умови банки, які тепер має рятувати суспільство. Банки повинні обслуговувати підприємства, зай" матись їх платіжно"розрахунковими операціями, а не ризикованим вкладанням коштів у непродуктивні, сумнівні посередницькі операції. У країнах з ринковою економікою підприємець, який виробив і у відповід" ності з договором відвантажив продукцію покупцю, передає документи банку і знімає з себе всі турботи щодо стягнення платежів. Лише Нацбанк винен у тому, що банки не займаються тим, чим треба, тобто корис" ною роботою. Домагаючись широкого використання в платежах і розрахунках дорогого грошового капіталу, зокрема доларів, Нацбанк ігнорує застосування дешевих суро" гатів і замінників грошей. На даний час у світі, нарівні з банкнотами, які емітують центральні банки, функ" ціонують звичайні векселі (документ комерційного кредиту) і чеки (інструмент комерційних банків), які використовуються як на національних, так і на світо" вих ринках. Глибокі корені шкідливої політики Нацбанку вик" риває Голова Верховної Ради В.М. Литвин в опубліко" ваній в «Голосі України» статті за 14 червня 2005 р., у якій зокрема говориться, що «за всі роки Національ" ний банк, який поступово досяг небаченої для сучас" них умов автономії, не перевірявся жодним конт" рольним органом держави і реально, комплексно не звітував перед народом і парламентом». Це ж націо" нальний гаманець, фабрика грошей, з якої поцупили мільярди... Негайно треба провести ревізію Нацбанку і очистити його від мафіозі. Друкування грошей — це виробництво спеціально" го товару — фабрикування валюти. І держава повинна супроводити цей процес від народження грошей, їх збе" рігання, транспортування, використання. Дуже прикро, що напрямок розвитку банківської системи України з самого початку її виникнення і фор" мування визначали не справжні патріоти, люди, зацікав" лені в розвиткові і процвітанні країни, а мафіозі і каз" нокради. З перших днів становлення державності як народ" ний депутат я застерігав від цього не лише помилково" го, а й злочинного шляху розвитку і запропонував свою, ринкову модель побудови банківської системи, з втілен" ням якої в життя ми були б уникнули багатьох труднощів і бід, які сьогодні звалились на наші голови. Цього катастрофічного стану не лише банківської системи, а й нашої держави не можуть заперечити ті демагоги і авантюристи, які, ще вчора запевняли нас у процвітанні України під їх керівництвом, у їх великих досягненнях у зміцненні гривні, яка гарантує стабільність не лише громадянам України, а й державі. У цьому зв’язку привертає до себе увагу запізніле визнання Головою Нацбанку В.С. Стельмахом того ре" ального факту, що Україна практично не має своєї гро" шової системи, через що страждають мільйони людей і у нас на ринку владарює чужинець і зайда — долар, вис" моктуючи з економіки доходи, обезкровлюючи країну, паралізуючи господарське життя. Керівника Нацбанку України, а заодно й главу банківської мафії В.С.Стельмаха життя змусило відмо" витись від попередніх демагогічних заяв про великі до" сягнення створеної ним банківської системи. Він про" тягом багатьох років дурив український народ гучними заявами про велику ефективність української грошо" вої системи, яка через катастрофічне падіння курсу гривні, інфляцію і зростання цін перетворила мільйо" ни українців у злидарів, позбавлених найелементарні" ших засобів існування. ШВАЙКА М.А. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ192 В.С. Стельмах зокрема говорить: «До кризи ми підійшли з однією, але системною, проблемою " відсут" ністю довіри до гривні як стабільної грошової одиниці. Ми дотепер не затвердили гривню в статусі головного ат" рибута державності і через це маємо всі поточні пробле" ми. Доларизація офіційної частини української економ" іки на сьогодні перевищує 30%. За останні шість місяців населення скупило на валютному ринку понад $6,5 млрд. Скільки валюти знаходиться під подушками громадян, ми й припустити не можемо. Якби доларизація економіки була низькою, ніхто б не звернув уваги на курсові коли" вання, які були необхідні для того, щоб захистити країну від зовнішньої кризи». WEEKLY.UA 04"10.06.2009 С.17 Ця злочинна доларизація здійснена не для широ" ких верств населення і не для полегшення їхнього жит" тя, не для розвитку і процвітання України, а для того, щоб мафії і олігархам легше було грабувати Україну і перекачувати награбовану валюту за кордон. Банківська система України фактично розвалена, виробники позбавлені кредитів. Десятки банків збанк" рутіли і біля них гуртуються десятки тисяч обманутих вкладників. До банків населення ставиться з підозрою. Що це за банківська система, якій не довіряє 86% насе" лення (згідно з проведеним опитуванням). Населенню вклади не повертаються, вони заблоковані. Достроково їх зняти не можна. За 8 місяців в 2009 році сукупний обсяг депозитів населення в банках скоротився на 11,3 млрд.грн. У зв’язку зі знеціненням гривні населення повсюд" но, там де може знімає гроші з рахунків у банках, купує долари і нагромаджує їх у матрацах. В Україні нагромад" жено понад 100 млрд. доларів, за придбання яких ми вивезли зерно, олію, метал та інші цінності. Більш не" розумного використання національного багатства і мар" нотратства й придумати неможливо. Долар витіснив гривню з внутрішнього обороту і позбавив її багатьох важливих функцій і ролей. Економіка практично зали" шилася без кредитних ресурсів. У той час, як по світу крокують електронні гроші; Україна опустилася до рівня матрацної грошової системи. Наявні в обороті і у мат" рацах долари " дуже серйозний внутрішній резерв для держави і від того, чи вдається їх повернути, залежить загальна доля вітчизняної економіки. Про неефективну паразитичну українську грошово" кредитну систему і шкідливу безрозсудну доларизацію, її негативні наслідки, які тільки тепер збагнув В.С. Стель" мах, я інформую Нацбанк і найвище державне керівниц" тво уже протягом двох десятків років, пропонуючи свою ринкову модель побудови банківської системи, сформу" льовану у «Концепції перебудови банківської системи України, яку заступник Голови Верховної Ради О. Дьомін 18.01.1996 р. направив у комітети з вимогою підготувати розгляд Концепції на сесії, а також у праці «Яка банкі" вська система потрібна Україні (до концепції становлен" ня і розвитку банківської системи України)», виданій Верховною Радою і врученої усім народним депутатам для використання в законотворчій роботі. Однак банківське лоббі не допустило розгляду моєї моделі на сесії, хоч 85 народних депутатів вимагали цього, поставивши свої підписи під Концепцією. Зміст моїх пропозицій викладається також в сотнях інших моїх наукових праць і листів, адресованих висо" ким посадовцям. Ця моя модель, як і теорія кредитних грошей, отримала світове визнання. Щодо суті своєї моделі я доповідав на засіданні правління Нацбанку 4 серпня 1995 р. Тоді ж з брудною лайкою накинувся на мене Стельмах. Я тут же перед ним поставив низку питань, на які він виявився нездатним відповісти. Одне з них: «Де беруться гроші, як вони утворюються?» Якщо б Стельмах дав відповідь на це питання, відразу прояснилось би, що являє собою ук" раїнська банківська система та її керівник Стельмах. Він і сьогодні на цю тему нездатний вести предметну роз" мову і не має елементарного поняття в механізмах ство" рення грошей при кредитній грошовій системі. Люди" на, яка не знає як готувати борщ та інші страви, не може працювати кухарем. В той же час Нацбанк може очолю" вати фінансист, який не знає де беруться гроші, як вони утворюються. Подібного роду фінансисти виявились здатними лише на організацію лихварської банківської системи, що ґрунтується на наданні в позику готових грошей під великі відсотки, замість того, щоб організу" вати кредитну грошову систему, що базується на ме" ханізмі створення грошей на ґрунті здорових комерцій" них зобов’язань, які є результатом активної виробничої і комерційної діяльності. У день інавгурації 23 січня 2005 року я відправив Президенту України Віктору Ющенку рекомендації щодо реформування пристосованої до потреб мафії ук" раїнської банківської системи на 60 сторінках, надію" чись, що він виконуватиме волю Майдану. Повторно згадувані пропозиції я вручив Президен" ту України Віктору Ющенку в руки на Майдані Неза" лежності в час святкування річниці Незалежності Украї" ни на очах мільйонів телеглядачів. Зокрема я писав у своєму посланні Президенту України з приводу тих питань, які тепер випливли на поверхню і так боляче позначаються на житті громадян України і на ситуації в країні в цілому: «Банки не сприяють створенню працездатного внутрішнього ринку, що базується на виробництві для народу власних товарів широкого вжитку. Україна фак" тично не має Центрального банку. Національний банк з представника держави в банківській сфері, її контроле" ра і регулятора перетворився в представника банківсь" кої мафії в органах державної влади і захисника її інте" ресів. В Україні не запроваджено ефективного, комерц" ійного, ринкового механізму створення грошей на ґрунті утворення здорових комерційних боргових зобов’язань, не здійснюється рефінансування Нацбанком комерцій" них банків під здорові комерційні зобов’язання. Поло" вина розрахункових операцій здійснюються готівкою з тим, щоб приховати їх від громадського контролю. Це зручна форма для обслуговування корупції, хабарницт" ва і злодійства. Ці операції не відображаються на банк" івських рахунках і не оподатковуються. Багато країн добились вагомих результатів у боротьбі з корупцією шляхом запровадження безготівкових розрахунків. Бізнесові операції стали контрольованими. Вони про" водяться через банки і оподатковуються. Нацбанк здійснив бездумну доларизацію країни, подарувавши США близько 100 млрд. доларів емісійно" го доходу. Доларизація України не лише принижує на" ціональну валюту, позбавляє її багатьох функцій і різко ШВАЙКА М.А. 2010/№1 193 обмежує її використання, а й ображає національні по" чуття і гідність. Відсутність в Україні, у якій владарює чужинець і зайда — долар, власної грошової системи зав" дає величезних матеріальних збитків, підриває націо" нальний суверенітет. Україна не має своєї грошової системи. На нашому внутрішньому ринку владарює чужинець і зайда — до" лар. Національні гроші не виконують своїх важливих функцій. Їх функції різко обмежені. Не важко відповісти на питання: хто допустив чу" жинця і зайду долара в наш дім і дозволив йому у нас владарювати, і пішов на приниження національної ва" люти, і добився здійснення не лише зовнішньоеконом" ічних розрахунків у доларах, а й величезної частини внутрішніх? Це зробили ті ДІЛКИ, яким треба безперешкодно переказувати нагромаджені й привласнені кошти за кордон. Ніде у світі не існує такої величезної свободи в проведенні валютних операцій, як в Україні. Через це джерело відбувається основне розкрадання багатств України. Через грубе порушення порядку проведення валютних операцій і наявність тут серйозних зловживань на Україну були накладені санкції РАТР»... Президент США Рузвельт втілення «Нового курсу» розпочав зі звернення за допомогою до відомих учених, юристів, економістів, знавців сільського господарства. Мої ж пропозиції «розглянув» банківський мафіозі і співак Леонід Черновецький, який уже встиг стати рад" ником Президента, і забракував, оскільки вони супере" чили інтересам мафії. Що стосується моїх пропозицій щодо необхідності подолання наслідків шкідливої доларизації, Л. Черно" вецький так інформував Президента України: «Окремо хочу звернути вашу увагу на небезпечну позицію авто" ра, який вважає, що на сьогоднішній день в Україні існує надмірна лібералізація валютних операцій!». Звісно, що такі «радники» Президента як Балоги і Черновецькі виявились нездатними сформулювати український «Но" вий курс»... Для творчих людей, видатних вчених з їх конструктивними радикальними ідеями у середовищі Президента місця не знайшлось... Саме тому, йдучи сьогодні на нові вибори, В. Ющен" ко виглядає голим, як сокіл, без ідей і без людей, на яких можна опертися і робити корисну роботу. Можна успішно жонглювати патріотичними лозун" гами, навіть споруджувати меморіали і в той же час руйнувати Україну. В народі кажуть, що найстрашніший той чорт, який молиться Богу. При фінансовому бала" гані не може бути міцної держави, яку підтримували б широкі верстви населення. Коли народ не має довіри до гривні, він перестає довіряти владі і В. Ющенко з моїх застережень зробив протилежні висновки. Починаючи з 2006 року вітчизняні фінустанови активно залучали живі валютні ресурси на міжнародно" му ринку капіталу й перепродували гроші резидентам. Людям втовкмачували в голови, що можна жити не по кишені, в борг, так усі живуть... У 2006 р. їх обсяг збільшився на 95,4%, у 2007 р. — на 74,5% (валютні кре" дити з нижчими відсотками). При цьому динаміка зро" стання гривневих позик була скромнішою — на рівні відповідно 52,3%, 72,7%. Стрімкий розвиток іпотеки та споживчого кредитування у 2005–2006 роках зробив деякі фінустанови вкрай чутливими до неповернення позик в першу чергу через те, що прямі іноземні інвес" тиції майже цілком надходили з метою перерозподілу корпоративних прав, а не в реальний сектор економіки. В 2005 р. В. Ющенко оголосив про нову стратегію розвитку вітчизняного кредитного ринку. Суть його полягає в тому, щоб повністю відкрити фінансовий ри" нок для іноземного капіталу, обіцяючи нам, що західні банки, прийшовши до нас, будуть пропонувати дешеві кредити промисловості і бізнесу, а це в свою чергу стане поштовхом для економіки. Іноземці дійсно прийшли, скупивши біля 80% всіх українських банків, але принес" ли не інвестиційні, а дорогі споживчі кредити, які бук" вально нав’язували нашим, не звиклим до такої «роз" коші», громадянам. А держава втратила контроль над банківським сектором. Мало того, що наші банкіри грабують український народ, встановивши з підприємствами несправедливі відносини, так вони ще й привели в Україну закордон" них банкірів для легкої наживи. Закордонні банкіри стали роздавати кредити в де" кілька разів дорожче, ніж у себе на батьківщині і отри" мувати надприбутки. Крім того, готуючись продатись іноземцям, багато банків нарощували певні показники і в першу чергу кількість обслуговуваних клієнтів. А робилось це найп" римітивнішим способом — роздачею людям нічим не забезпечених дрібних споживчих кредитів. Фактично громадян змушували оформлювати кредити на купівлю праски, мобільного телефону чи чайного сервізу. Дос" татньо було показати паспорт. Причому гроші на розда" чу таких кредитів українські банки брали в борг на За" ході. В результаті на ринку виявилась величезна сума грошей, влитих із"за кордону, але не у виробництво, не в реальний сектор, а у споживання. Коли на Заході роз" почалась криза, іноземні банкіри почали відкликати з України величезні гроші. І їх не турбувало, що таким чином мільйони українців втрачають свої депозити, адже забрати достроково видані кредити неможливо. Резуль" татом стала сьогоднішня катастрофічна ситуація в бан" ківському секторі. Більшість українських філіалів великих закордон" них банків останнім часом показують у своїй звітності величезні втрати. Це ціна, яку вони сьогодні платять за агресивне проникнення на український ринок роздріб" них кредитів (іпотечних, автомобільних і споживчих) за допомогою валютних позик, ставка по яких в Україні була досить високою і виглядала привабливою для за" кордонних банків. Підприємства малого і середнього бізнесу отримували лише 1% цих позик. Через те, що фінустанови не кредитують реального сектора, підприє" мства отримують менше ресурсів, менше виробляють продукції, менше експортують, їхні доходи знижують" ся. Першочергове завдання — подолання кризи реаль" ного сектору. Ми мало виробляємо, або багато купуємо і споживаємо. Отже, важливим елементом організації держави, її міцності, стабільного і надійного функціонування, дов" іри до неї народу, найширших верств населення є чітке функціонування грошово"кредитної системи, довіра до ШВАЙКА М.А. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ194 її грошової одиниці, можливість за її допомогою реалі" зувати свої доходи, купувати товари, здійснювати пла" тежі і розрахунки, відкладати гроші, робити нагромад" ження. Грошова система є важливим елементом організації держави. Без негайного наведення порядку у сфері гро" шових відносин не можна навести порядку у державі. Від нас настирливо вимагали негайно реалізувати принципи «Вашингтонського консенсусу», запроваджу" вати ліберальну ринкову економіку, усувати державу від регулювання господарських процесів, робити все, як у США, а сьогодні з’ясувалося, що там не все у порядку, що саме від них на нас хлинула світова фінансова кри" за, яка примусила їх заговорити про кінець ери «ринко" вого фундаменталізму» та утвердження принципів «ре" гульованого ринку». Не даремно вони сьогодні стали активно обговорювати питання про державне регулю" вання економіки. Сучасна криза не просто циклічна, як буває протя" гом 10"ти чи 20"ти років — це системна криза світових і політичних інститутів, тобто криза світоустрою. Побу" дована на золоті грошова система зникла, виникла кре" дитна грошова система, особливостей управління якою не збагнули і через це виник фінансовий хаос. Економ" ічна причина кризи " це величезні борги головного еко" номічного регулятора, головної країни всієї глобальної економіки світу — Америки, яка скористалась нерозто" ропністю лідерів світового співтовариства, привласнила собі ті функції, які вони повинні були виконувати, ство" ривши нову світову резервну валюту. В умовах цієї не" визначеності США здійснили величезну небезпечну емісію долара, перетворивши свою національну валюту у світову. Антикризові заходи,що базуються на по" дальшому друкуванні грошей і гасінні пожежі цебрами керосину не розв’язують проблеми кризи, а ще більше її ускладнюють. Кошти на подолання кризи виділяються МВФ для надання їх на підтримку слабких економік з метою ро" зігрівання попиту на автомобілі та інші вироби висо" корозвинутих країн. У статті «То ось хто організував кризу», опублікованій в газеті «Експрес» (6–13 серпня 2009 р., с. 5.) говориться про те, що уряд США взагалі не здійснює контролю за випуском доларів, що їх дру" кує приватна компанія, з якої й нічого спитати. Вона невідомо ким контролюється, кому підзвітна і хто несе відповідальність за допущені помилки і прорахунки, не говорячи вже про зловживання. Найбільше, чого можна добитися від збанкрутілої приватної компанії — це розподілу її майна, якщо на час її краху ще щось залишилося. Про компенсацію суми усієї лавини доларів, що розповзлись по всьому світу, не може бути й мови... Це не під силу не лише ФРС, а й уряду США. Долари не мають ніякого забезпечення і жодних гарантій... На довірливе, легковажне ставлення світового співтовариства до використання долара як міжнародної резервної валюти звернув увагу академік НАНУ на за" гальних зборах академії Борис Олійник, який пише: «Назвімо, нарешті, речі своїми іменами і скажімо, що нинішній «контрольований обвал», зініційований при" ватною організацією, в основі якої 20 приватних банків США. Отже, зграйка приватних осіб присвоїла собі право друкувати світові гроші,скільки їм заманеться. Цей бізнес, ці папірці оплачують держави майже всього світу. Одначе жодна з них ніколи не мала й не має контролю за об’ємом емісії долара. Ще більше, навіть американсь" кий уряд не допущений до контролю за Федеральною резервною системою США, яка й продукує «зелень». Аж тепер дізнаємося, що головною і єдиною причиною обвальної кризи є перевиробництво доларів. Попроси" мо компетентних спеціалістів академії виробити хоча б систему захисту національної валюти від паперового долара, інакше як були, так і залишимося васалами» («Вісник Національної Академії наук України», 2009, №7, с. 34.). Теперішня світова криза, що стартувала в Америці, це криза економіки паразитизму, який не міг тривати вічно. Створились умови, за яких Америка може сама себе кредитувати тими грішми, які сама випускає. Але цього безнаказано довго робити не можна. В статті «Аме" риканський долар головний винуватець (провокатор) світової фінансової кризи» (опублікованій в журналі Верховної Ради України «Віче» (2009, № 1–2, с. 3–6.), чітко визначено ініціатора і організатора страждань мільйонів людей в усьому світі. До проблеми внутріш" ньої кризи додаються труднощі, пов’язані з зовнішніми факторами, з світовою фінансовою кризою, винуватцем (провокатором) якої є американський долар, з яким ук" раїнське керівництво зв’язало не лише долю своєї гро" шової системи, а й всієї економіки і країни в цілому. У світі змінилась ситуація, у минуле відійшла золо" тогрошова система, на якій базувалась її саморегуляція. На зміну прийшла кредитна грошова система, при якій гроші позбавлені не лише матеріальної плоті, а й внут" рішньої вартості, а отже й відсутня саморегуляція, що зумовлює необхідність свідомого регулювання грошових операцій. Президент США Ричард Ніксон з 15 серпня 1971 року взагалі заборонив обмін доларів на золото, що Америці розв’язало руки і дозволило наводнити увесь світ пустими доларами, отримуючи від цього величезні незаслужені доходи. При цьому Президент США «забув» дати роз’яснення щодо погашення тієї величезної забор" гованості США перед усім людством, яка утворилася в результаті того, що долари розповзлись по усьому світу, як сарана. Світова система не буде вічно забезпечувати США припливом капіталу. Америка отримує, наприклад, з Китаю дешеві товари і безплатні борги, купуючи дешеві китайські товари, гроші за які осідають в Америці при купівлі паперів американського казначейства. Провокування ними світової катастрофи — фінан" сової кризи ще й досі не примусило їх отямитись. Осо" биста вигода поставлена вище здорового глузду і інте" ресів усього людства. Цьому сприяє також світове співто" вариство, яке виявилось нездатним запровадити нову ре" зервну світову валюту і створити для регулювання її обігу новий світовий банк. Розвиток людства відбувається в напрямку створен" ня єдиної світової грошової системи, при якій потреба в багаточисельних національних грошових системах вза" галі зникне. Раніше чи пізніше, але це неодмінно ста" неться. Питання єдиної сучасної світової валюти — це питання єдиної міри. Так само, як людство колись ішло ШВАЙКА М.А. 2010/№1 195 до стандартизації міри довжини, ваги, так само тепер воно йде до уніфікації національних грошових систем. Раніше для цього не було умов. Тепер ці умови визріли. Відбулась демонетизація золота і золотогрошова система відмерла. Виникла рух" лива незакостеніла кредитна грошова система, за якої грошове буття вартості не ототожнюється з речовим носієм грошових відносин. Функція грошей при кредитній грошовій системі зводиться до уніфікації світових боргових зобов’язань, тобто боргів. Зміст цієї теперішньої нової кредитної грошової системи висвітлюється в таких трьох моїх книжках: 1. Shvayka Mykhaylo A. The Credit Monetary System: Its Essence and Peculiarities of Its Functioning. — Kyiv: Publishing house of Kyiv International University, 2008. 2. Shvayka Mykhaylo A. The issues of formation, development and functioning of the credit"monetary system (It’s transformation from the crisis stimulator into provoker of world financial crisis). — Kyiv: Publishing house of Kyiv International University, 2009. 3. Швайка М.А. Кредитна грошова система: її суть та особливості функціонування. — К.: Видавництво Киї" вського міжнародного університету, 2008. Цій важливій проблемі взагалі не присвячено нау" кових праць через нехтування факту існування кредит" ної грошової системи. Уніфікація світових грошових систем не така вже і утопія, віддалена перспектива. Хіба запровадження ЄВРО не має певних рис нових світових грошей з рег" іональним відтінком. При збереженні національних су" веренних держав запроваджується спільна валюта, яка в певній мірі обмежує національний суверенітет кожної держави. Європейський центральний банк створювався за зразком федеральної резервної системи, і центральні банки кожної країни відіграють в ньому роль, подібну до регіональних федеральних резервних банків. Голов" ною метою Європейського центрального банку є забез" печення стабільності цін. Організаційна структура ФРС практично стала мо" деллю для Європейського центрального банку і Євро" пейської системи центральних банків. Вони були ство" рені в червні 1998 р. в складі Європейського валютного інституту. Європейський Союз у світі є єдиним успішним і розвиненим проектом. Понад 500 млн. осіб 27 євро" пейських країн спільно працює для підтримання миру, стабільності та високого рівня життя. Успішно відбуваються роботи по створенню інших регіональних валют. Відчуваючи можливу втрату доларом функції світо" вої резервної валюти, США разом з Канадою і Мекси" кою планують випускати нову регіональну валюту " амеру, а знецінені астрономічні доларові борги подару" вати всьому людству. У грудні 2007 року саміт лідерів Ради співробітниц" тва арабських країн Перської затоки прийняв рішення про введення з 1 січня 2010 року нової міжнародної валюти — «динара затоки» — як один із кроків з метою самозахисту. Іншою ознакою руху світу в мультивалют" не майбутнє є інформація про намагання 13 країн (Япо" нія, Китай, Південна Корея і 10 країн " членів Асоціації держав Південно"Східної Азії) створити єдину азійську валюту. Світова грошова система в сучасних умовах підня" лася на щабель розвитку, що потребує нового підходу — свідомого регулювання світовим співтовариством. Повсюдне запровадження єдиної світової валюти спростить і полегшить комерцію, платежі і розрахунки, кредитування, а також освітній і культурний обмін. Зникнуть величезні затрати на перетворення національ" ної валюти однієї країни у валюту іншої країни. Так само, як сьогодні в усьому світі всі країни ко" ристуються єдиними мірами довжини, ваги, так невдовзі вони користуватимуться єдиними світовими грішми, роль яких буде зводитись до єдиної міри. Теперішнє обговорення питання щодо запровад" ження єдиної резервної валюти є підготовчим етапом до запровадження світових грошей. Користування різними національними грішми в сучасних умовах панування кредитної грошової систе" ми нагадує використання різних одиниць довжини, ваги. З виникненням кредитної грошової системи зміни" лась сама природа грошей. Тепер фізичні відчутні стан" дартні порції благородних металів замінені кредитними борговими зобов’язаннями, авторитет яких повинні підтримувати не лише банки, комерційні установи, а й держава, авторитет зобов’язань якої є найвищим. Усе це підвищує відповідальність держави за регулювання гро" шових відносин. Якщо при золотогрошовій системі гроші мали самостійне існування, то при кредитній — їх буття і існування нерозривно пов’язане з банками, де вони перераховуються з одного рахунку на інший. У світі грошей відбувається революція. У наш час концепція грошей докорінно змінюється. Теорію грошей доведеться докорінно змінити і світову грошову систе" му доведеться стандартизувати. Пропозиції щодо запровадження нової резервної валюти тепер активно обговорюють не лише науковці, а й державні мужі на міжнародних нарадах і світових форумах, зокрема, в ООН. Для аналізу нинішньої гло" бальної фінансової кризи 63 сесія Генеральної Асамблеї ООН створила спеціальну цільову групу на чолі з Нобе" лівським лауреатом Дж. Стігліцем, який є активним прибічником запровадження нової резервної валюти. Конференція ООН 8 вересня 2009 року по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) опублікувала доповідь, підготов" лену групою експертів, які запропонували замінити до" лар новою загальносвітовою валютою. Про необхідність заміни долара новою резервною валютою, що викорис" товується у розрахунках між країнами, більше року за" являють лідери багатьох країн. Тепер вперше з такою пропозицією виступила ООН. Так само, як людство змушене було уніфікувати міри довжини і ваги, тепер воно може це зробити з національними грошовими системами. Учасники «Великої вісімки», які повернулись з Італії, 21 серпня демонстрували журналістам взірці но" вої світової валюти. Якщо справа вже дійшла до проб" них взірців, викарбуваних на Королівському монетно" му дворі Бельгії, хай і в одиничних золотих примірни" ках, то процес явно зайшов далеко. Повністю в нього включилась Італія, де серед школярів проводять конкур" си на пошук назви нової валюти і її зовнішнього вигля" ШВАЙКА М.А. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ196 ду, а одна фірма її випускає від імені певного уряду Рес" публіки Земля, давши їй санскритську назву дхана. Поки що це лише пропагандистські акції, як і подаровані членам «Великої вісімки» примірники нової валюти. Але 20 років тому в реальність ЄВРО мало хто вірив. Потре" ба в запровадженні наднаціональних грошей, які не є валютою жодної держави, диктується не стільки теорією, скільки практичними потребами. Борг США світу наближається до 11 трлн. дол. Америка заборгувала Китаю 727,4 млрд. дол., Росії — 116 млрд. дол.. Механізм стягнення боргу за наводнення усього світу доларами досі незрозумілий. В перше чергу тому, що відсутній світовий уряд, чи створений ним орган. Проблема може бути розв’язана двома шляхами: 1. Збереженням долара як світової резервної валю" ти за умови запровадження суворого контролю за гро" шово"кредитною системою США світовим співтовари" ством (на що США ніколи не дадуть згоди). Долар став світовою валютою і тому за ним треба здійснювати світовій контроль. Не повинно існувати таємниці фінан" сової звітності. Уже тепер банки Швейцарії та інших країн відмовились від банківської таємниці і роблять відкритими банківські рахунки. 2. Запровадженням нової світової резервної валю" ти, що давно на часі. В умовах, якщо запровадимо нову світову резервну валюту, не буде штучного попиту на долари і зникнуть мотиви наводнювати ними світовий ринок. Загальне намагання відв’язатися від долара, який з часу Ніксона не забезпечений золотом, позначилось на доповіді ООН. Долар став фікцією, випуск якого є ніким не контрольованою монополією США, що й доз" воляє їй перерозподіляти світовий валовий продукт у власних інтересах. З цим довго доводилось миритись, протягом 30"ти років. Зміцнілі Європа і Японія не ба" жають бути залежними від долара, який Америка обіцяє гарантувати валовим продуктом. Виниклі диспропорції в економіці і фінансових структурах проявляються в наявності (надуванні) так званих фінансових «бульба" шок», які й спровокували кризу. В 1934 році у вільній Америці вступив в силу закон про золотий резерв, що зобов’язував її громадян здати золоті злитки і монети, крім колекційних, державі по ціні $20,66 за унцію під загрозою 16 років ув’язнення і штрафу в $10000, що дорівнювалось $100000 теперішніх при реальній ціні $32 за унцію. В підсумку Рузвельт поклав в 1938 р. у сховища 13 тисяч тон золота. В 1949 р. там уже зберігалось 21,8 тисяч, що становило 70 % світових запасів золота. Удар наніс генерал Де Голль. В 1965 р. він прислав у Вашингтон два кораблі з 1,5 млрд. паперових доларів, отриманих Францією по плану Маршала на відновлен" ня економіки і шанобливо попросив обміняти їх на золото. Його прикладу послідкували в 1969 році Німеч" чина, а потім Японія та інші країни, що встигли нагро" мадити долар. Коли у Форті"Ноксе залишилось менше половини золота, нерви у американців здали і 15 серп" ня 1971 р. Ричард Ніксон відмовився з наступного року обмінювати паперові долари на золото, але дозволив американцям мати золото у будь"якому вигляді. У 2003 році запас золота США оцінювався в 8,2 тисячі тон , що стало власністю ФРС, яка не належить державі. При обговоренні питання як можна позбутись до" ларизації, варто скористатись досвідом Америки, уряд якої діяв енергійно і рішуче, не звертаючи уваги на порушення демократичних прав громадян. Треба на практиці відмежувати створення грошей на ґрунті здорової комерційної діяльності від біржових, майнових та інших спекулятивних операцій з цінними паперами на фондовому ринку, який до утворення гро" шей зовсім непричетний. ШВАЙКА М.А.

Шляхи удосконалення банківської системи України

Репозитарії

Схожі ресурси