Формування стратегії високоефективного використання сільськогосподарських земель в аграрних підприємствах Черкаської області

Проаналізовано стан земельних ресурсів регіону, запропоновані заходи збереження родючості грунтів та на основі розробленої економіко-математичної моделі визначено оптимальний план, який дозволив розробити стратегію поліпшення відтворювальної функції земельних ресурсів і високоефективного використанн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Уланчук, В.С., Альошкіна, Л.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2010
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45454
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Формування стратегії високоефективного використання сільськогосподарських земель в аграрних підприємствах Черкаської області / В.С. Уланчук, Л.П. Альошкіна // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 1 (17). — С. 126-130.— Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-45454
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-454542013-07-02T16:25:40Z Формування стратегії високоефективного використання сільськогосподарських земель в аграрних підприємствах Черкаської області Уланчук, В.С. Альошкіна, Л.П. Проаналізовано стан земельних ресурсів регіону, запропоновані заходи збереження родючості грунтів та на основі розробленої економіко-математичної моделі визначено оптимальний план, який дозволив розробити стратегію поліпшення відтворювальної функції земельних ресурсів і високоефективного використання різних типів земель Черкащини. Проанализировано состояние земельных ресурсов региона, предложены мероприятия по сохранению плодородия почв и на основании разработанной экономико-математической модели рассчитан оптимальный план, который дал возможность разработать стратегию воспроизводственной функции высокоэффективного использования различных типов земель Черкасщины. The state of the landed resources of region is analysed, the measures of maintainance of fertility of soils are offered and on the basis of the developed ekonomico mathematical model certainly optimum plan which allowed to develop strategy of improvement of reproductive function of the landed resources and high-efficiency use of different types of earths of Cherkaschini. 2010 Article Формування стратегії високоефективного використання сільськогосподарських земель в аграрних підприємствах Черкаської області / В.С. Уланчук, Л.П. Альошкіна // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 1 (17). — С. 126-130.— Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45454 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Проаналізовано стан земельних ресурсів регіону, запропоновані заходи збереження родючості грунтів та на основі розробленої економіко-математичної моделі визначено оптимальний план, який дозволив розробити стратегію поліпшення відтворювальної функції земельних ресурсів і високоефективного використання різних типів земель Черкащини.
format	Article
author	Уланчук, В.С. Альошкіна, Л.П.
spellingShingle	Уланчук, В.С. Альошкіна, Л.П. Формування стратегії високоефективного використання сільськогосподарських земель в аграрних підприємствах Черкаської області Вісник економічної науки України
author_facet	Уланчук, В.С. Альошкіна, Л.П.
author_sort	Уланчук, В.С.
title	Формування стратегії високоефективного використання сільськогосподарських земель в аграрних підприємствах Черкаської області
title_short	Формування стратегії високоефективного використання сільськогосподарських земель в аграрних підприємствах Черкаської області
title_full	Формування стратегії високоефективного використання сільськогосподарських земель в аграрних підприємствах Черкаської області
title_fullStr	Формування стратегії високоефективного використання сільськогосподарських земель в аграрних підприємствах Черкаської області
title_full_unstemmed	Формування стратегії високоефективного використання сільськогосподарських земель в аграрних підприємствах Черкаської області
title_sort	формування стратегії високоефективного використання сільськогосподарських земель в аграрних підприємствах черкаської області
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2010
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45454
citation_txt	Формування стратегії високоефективного використання сільськогосподарських земель в аграрних підприємствах Черкаської області / В.С. Уланчук, Л.П. Альошкіна // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 1 (17). — С. 126-130.— Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT ulančukvs formuvannâstrategíívisokoefektivnogovikoristannâsílʹsʹkogospodarsʹkihzemelʹvagrarnihpídpriêmstvahčerkasʹkoíoblastí AT alʹoškínalp formuvannâstrategíívisokoefektivnogovikoristannâsílʹsʹkogospodarsʹkihzemelʹvagrarnihpídpriêmstvahčerkasʹkoíoblastí
first_indexed	2025-07-04T04:14:12Z
last_indexed	2025-07-04T04:14:12Z
_version_	1836688293789433856
fulltext	ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ126 10. Українська РСР — 1979 рік: Короткий статистич- ний довідник. — К. : Техніка, 1980. — 351 с. 11. Українська РСР у цифрах в 1971 році: Корот- кий статистичний довідник. — К. : Статистика, 1972. — 143 с. 12. Українська РСР у цифрах в 1972 році: Короткий статистичний довідник. — К. : Політична література України, 1973. — 159 с. 13. Українська РСР у цифрах в 1973 році: Короткий статистичний довідник. — К. : Політична література України, 1974. — 219 с. 14. Українська РСР у цифрах в 1976 році: Короткий статистичний довідник. — К. : Техніка, 1977. — 175 с. 15. Українська РСР у цифрах в 1985 році: Короткий статистичний довідник / ЦСУ УРСР ; відп. за вип. М. - Т. Ковальчук. — К. : Техніка, 1986. — 167 с. 16. Харчова промисловість України: стан та перспек- тиви ; за ред. акад. НАН України І. Р. Юхновського. — К. : ФАДА, ЛТД, 2001. — 339 с. 17. Шмаглій О. Б. Харчова промисловість та її роз- виток / О. Б. Шмаглій // Економіка АПК. — 2006. — № 8. — С. 40–47. Постановка проблеми. У процесі реформування еко- номіки країни значно зросла кількість і різноманітність аграрних підприємств, землевласників та землекористу- вачів, що ускладнило регулювання земельних відносин і тим самим призвело до порушення внутрішньогоспо- дарського землевпорядкування, а в деяких випадках — до подрібнення земельних масивів. Основна причина такої ситуації це низький стан економіки країни і особ- ливо сільського господарства. Для підвищення ефектив- ності використання земель сільського господарства не- обхідно вирішити ряд проблем. По-перше, проблеми, пов’язані зі стабілізацією аграрного виробництва, істот- ним покращанням фінансового стану сільськогоспо- дарських підприємств різних форм власності та госпо- дарювання, посиленням інвестиційної діяльності. По- друге, проблеми, які необхідно вирішувати у сфері аг- рарного землекористування, реформуючи земельні відносини на селі таким чином, щоб перевести його на модель сталого розвитку. Аналіз останніх досліджень. Підвищенню ефектив- ності земельних ресурсів, родючості грунту та охоро- ни земель присвятили свої праці Антонець А. С., Вер- гун М. Г., Мілехін П. О., Плотніков В. Т., Третяк А. М., Федоров М. М., Щурик М. В та багато інших нау- ковців. Аналіз наукових праць та законодавчої бази [1–11] вказує, що активно ведуться дослідження в да- ному напрямку. В той же час значна частина питань не вирішується як в регіонах так і на рівні країни. Мета дослідження. В зв’язку з тим що багато питань земельних відносин вимагає вирішення на законодавчо- му рівні поставлена мета виявити найбільш сприятли- вих шляхів високоефективного використання сільсько- господарських земель в сучасних умовах на регіональ- ному рівні в тому числі і для Черкаської області. Основні результати. Земельний фонд області за по- тенціалом родючості, вмістом гумусу і поживних речо- вин у ґрунтах, продуктивністю сільськогосподарських культур є одним із кращих в Україні. Ґрунтовий покрив Черкащини дуже неоднорідний. Грунти області сформу- вались під впливом підзолистого, дернового, солонцюва- того і болотного типів ґрунтотворних процесів, у сфор- мованому грунтовому покриві області переважають чор- ноземи. У орних землях їх 841, 7 тис. га, що складає — 70,6 % ріллі. Площа типових чорноземів складає — 726,7 тис. га, опідзолених — 115,0 тис. га. Отримання високих врожаїв та валових зборів в основному залежать від родючості ґрунту. Від нього за- лежить не лише урожайність рослин, але й спрямо- ваність ґрунтових процесів, екологічний стан ґрунтів і ландшафтів, ефективність заходів по підвищенню ґрун- тової родючості та охорони навколишнього середовища. В останні роки внесення добрив у сільськогосподарсь- ких підприємствах області на гектар посівів скоротило- ся в 2 рази, а органічних в 10 раз порівняно з 1990 ро- ком. Даний рівень удобрення земель не може забезпе- чити нормального мінімального балансу гумусу в грунті. Саморегулююча ринкова економіка може успішно функціонувати лише в умовах правової держави, де існує верховенство законів, які незаперечно виконуються усі- ма державними та підприємницькими структурами і гро- мадянами. Тільки на базі правової держави може діяти ефективний організаційно-економічний механізм. Нині у сільському господарстві існує дефіцит обігового капіта- лу та інвестицій. За умов існування нормальної ринкової економіки капітал ніколи не вкладатиметься в розвиток сільського господарства без ринку землі. Аграрні форму- вання не зможуть одержати кредит, не використавши землю під заставу. Адже зношена сільськогосподарська техніка не є гарантом ефективного використання і своє- часного повернення одержаних кредитів. Основні фінансові інструменти, що формують еко- номічний механізм, повинні забезпечувати як створен- ня економічних і фінансових передумов для біоеколог- ічного відтворення та якісного оновлення земельно-ре- В.С. Уланчук академік АЕН України Л.П. Альошкіна м. Умань ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ВИСОКОЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ УЛАНЧУК В.С., АЛЬОШКІНА Л.П. 2010/№1 127 сурсного потенціалу, так і максимально ефективне, найбільш раціональне використання земельних ресурсів в інтересах суспільства. Економічний механізм підвищення ефективності та раціонального використання земель сільськогосподарсь- кого призначення крім економічних аспектів містить адміністративні методи впливу на землекористувачів: систему екологічних обмежень, державний контроль за впливом на кількісний і якісний стан ґрунтів, розробку національної й регіональних програм з охорони земель, а також застосування кримінальної, адміністративної чи цивільної відповідальності [7]. До заходів державної підтримки та державних префе- ренцій з боку держави слід віднести зниження ставок сільськогосподарського податку або звільнення від оподат- кування виробників екологічно чистої продукції й тих хто проводить всебічну охорону земель за власні кошти, це дозволило б підтримати українське сільське господарство, не зменшуючи надходжень до держбюджету [2. 3. 4]. Раціональне використання земельних ресурсів дасть можливість обмежити забруднення природи, послабити екологічну напруженість і поліпшити відтворювальну фун- кцію земельних ресурсів в аграрній сфері. У результаті проведення земельної реформи зі створенням нових агро- формувань були порушені раніше введені і освоєні сівоз- міни. Тому першочерговим завданням в сучасних умовах є оптимізація структури сільськогосподарських угідь та зап- ровадження науково-обґрунтованих сівозмін з диференц- ійованим підходом їх використання у відповідності з под- ілом земель за еколого-технологічними групами. В сучасних умовах господарювання до основних шляхів високоефективного використання сільськогоспо- дарських земель слід віднести вилучення малопродуктив- них та деградованих земель зі складу орних з подальшою консервацією. Використовуючи основні типи деградації ґрунтів, структуру ґрунтового покриву ріллі Черкаської області, науковцями встановлені рекомендації щодо консервації середньо- та сильноеродованих грунтів, визначено основні напрямки консервації деградованих і малопродуктивних земель. З урахуванням того, що в Черкаській області нараховується 178,6 тис. га земель, які піддані водній ерозії доцільно вивчити проблему деградованих і малопродуктивних земель та деякі шля- хи її вирішення саме через еродовані ґрунти. Важливу роль у збереженні запасів гумусу в ґрунті відіграють сівозміна зі значним відсотком багаторічних трав у структурі посівних площ, дотримання ґрунтоза- хисних технологій обробітку ґрунту, які базується на поверхневому та мінімальному обробітку, проведення щілювання, а також внесення органічних добрив. Зав- дяки гною традиційно задовольнялась 30–50 % потреби рослин в поживних речовинах. В даний період такі за- ходи не проводяться, в той час як розвинені країни Європи — Німеччина, Англія, Голландія, поряд з вне- сенням значної кількості мінеральних добрив (350–800 кг/га д. р.) вносять на гектар орної землі і високі норми органічних добрив 26–75 тонн, одержуючи при цьому стабільно 55–60 ц/га зернових. Обробіток ґрунту є однією з умов, від яких залежить напрямок і інтенсивність процесів мінералізації і гуміф- ікації, збереження вологи, характер розвитку ерозійних процесів, ефективність боротьби з бур’янами, шкідника- ми й хворобами культур. Оскільки на обробіток припа- дає біля третини всіх витрат енергоносіїв, його система має бути оптимальною й ресурсоощадною, без невиправ- даної мінімалізації або зайвих технологічних операцій. В Україні за останні 20–30 років сформувалися зональні диференційовані системи обробітку ґрунту, які базуються на використанні традиційного полицевого і безполицевих спо- собів обробітку з різною глибиною, кількістю операцій та набором знарядь. В умовах Черкаської області у системі основного обробітку зберігається значна частина інтенсив- ного полицевого обробітку, що посилює прогресуючі темпи агрофізичної деградації і дегуміфікації. В сучасних умовах інтенсивного землеробства визначальним є застосування мінімального обробітку ґрунту в сівозмінах. Збільшення виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва можливе лише на основі зрос- таючої культури землеробства, підвищення родючості ґрунтів при раціональному використанні місцевих грунтово-кліматичних ресурсів і засобів виробництва. До основних проблем багатоукладного сільського господарства, відноситься порушення оптимальної струк- тури посівних площ, яка повинна передбачати не тільки певний набір різних культур, їх співвідношення та чергу- вання, а й враховувати особливості ґрунтів, природнок- ліматичні умови господарювання. Для вирішення даних питань необхідно залучати економіко — математичні методи. Вони дають можливість встановити стратегію високоефективного використання кожного виду наявних і створюваних в процесі виробництва ресурсів, оптималь- ного поєднання галузей та сільськогосподарських куль- тур, які вирощуються на різних типах ґрунтів, а також відібрати з можливих варіантів найкращу схему сівозмі- ни на кожному типі ґрунтів в регіоні. Нами зроблена спроба систематизувати вищесказа- не і, враховуючи рекомендації з використання новітніх систем землеробства, запропонувати для господарств відповідну стратегію використання земель з урахуванням типу ґрунтів, збалансувати розвиток галузей рослинниц- тва й тваринництва, щоб зміцнити економічний потенц- іал, як сільськогосподарських підприємств так і регіону. Максимум прибутку був вибраний як базовий критерій оптимальності, але, при цьому має бути забезпечення відтворення родючості землі та підвищення економічної ефективності використання земель в регіоні. Розроблена нами економіко-математична модель складається із п’яти блоків, відповідно до наявних типів ґрунтів в Черкаській області та окремим блоком виділе- но галузі тваринництва. Розмір матриці задачі включає 409 змінних та 226 обмежень. В загальному модель має такий вигляд: Знайти i r s r sr i j q z s ur jx x x x x x x x x y, , , , , , , , ,µ µ µ′ , які пере- творюють в максимум цільову функцію sr s r j j z r R s S j J Z c x cx xmax µ ∈ ∈ ∈ += −∑ ∑ ∑ При наступних обмеженнях: використання сільськогосподарських угідь; використання ріллі кожного типу земель; відповідність сільськогосподарських культур струк- турі та розмірам сівозмін; співвідношення між посівними площами певних сільськогосподарських культур в середині окремих їх груп; УЛАНЧУК В.С., АЛЬОШКІНА Л.П. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ128 використання наявних трудових ресурсів та можли- ве їх залучення для виконання виробничих процесів; визначення потреби в мінеральних добривах; обсяги реалізації продукції рослинництва; виробництво та забезпечення кормами галузей тва- ринництва птахівництва; забезпечення тварин та птиці різними поживними речовинами; гарантовані обсяги реалізації продукції галузей тва- ринництва; загальний гарантований обсяг реалізації продукції рослинництва в цілому по регіону; обмеження по визначенню фінансових результатів. Для формування моделі використовувалися на- ступні умовні позначення. Індексація: j — номер змінних, що показують пого- лів’я тварин та птиці; s — номер змінних, що показують розмір площі сільськогосподарських культур; r – індекс, який показує номер типу земель представлений в мо- делі окремим блоком (r =1,2,3…R); M — множина різних схем сівозмін; L — множина видів культур, що можуть бути рівнозначні як попередники в структурі певної сівозміни; J — множини елементи якої є номера видів тварин; S — множини, елементи якої є номери площ сільськогосподарських культур; Змінні величини: rx µ — площа сівозміни за µ -ою її схемою в r-ому типі земель; g rx µ — площа s-ої культу- ри, що буде розміщена в сівозміні за µ -ою її схемою на r-ому типі земель; srx — площа різних видів земель, що входять в склад сільськогосподарських угідь на r-ому типі земель; ix — додаткове залучення і-их трудових ресурсів в сільськогосподарське виробництво для виконання за- даної програми; jx — поголів’я j-го виду тварин та птиці; urx — маса u-го виду мінеральних добрив для вирощу- вання сільськогосподарських культур на r-ому типі зе- мель; sx µ′ — площа s-ої сільськогосподарської культу- ри в середині l-ої групи культур в µ -ій схемі сівозміни. У відповідності до вимог задачі склад і кількість змінних у кожному блоці залежить від кількості сільсько- господарських культур вирощуваних за різними схемами сівозмін, видів і груп тварин, які вирощуються в регіоні. В математичній моделі склад змінних залежить від кількості схем сівозмін, за якими вирощувались сільсько- господарські культури на різних типах ґрунтів. Крім того, по всіх культурах введені змінні для визначення кількості продукції як на корм для різних галузей тваринництва, так і на товарні цілі. Тваринницькі галузі, відображені кількістю змінних, які характеризують статево-вікові групи кожного виду тварин у відповідності з технологією вирощування. Рішення економіко-математичної задачі дало мож- ливість визначити на 2015 рік оптимальні розміри по- сівних площ сільськогосподарських культур для кожно- го типу земель, потребу в мінеральних добривах, пого- лів’я різних видів тварин та птиці, зміна яких у значній мірі впливає на все виробництво сільськогосподарської продукції підприємствами регіону. Виходячи з отриманого оптимального плану, важли- во змінити структуру посівних площ у сільськогоспо- дарських підприємствах області. Так питому вагу посівних площ зернових культур доцільно довести до 50,9 %, або збільшити на 2,7 в. п. порівняно з 1990 р., але на 8,4 в. п. зменшити порівняно з 2007 р. Ефективність використан- ня земель підвищиться, коли площа зайнята технічними культурами порівняно з 2007 р. на 2,4 в. п. скоротиться, а порівняно з 1990 р. збільшиться на 3,3 в. п. Щодо кор- мових культур, то їх площу важливо збільшити вдвічі порівняно з 2005–2007 рр., що забезпечить в перспективі галузі тваринництва кормами. В залежності від типу ґрунтів структура посівних площ сільськогосподарських культур буде значно відрізнятися. Розрахунки показують, що найбільш ефективного виробництва досягнуть сільськогосподарські підприємства регіону якщо, питома вага зернових культур для чорноземів типових буде на рівні 51,3 %, а для чорноземів опідзоле- них, опідзолених лісових, дерново-підзолистих ґрунтів — 40 %. Виходячи з агротехнічних властивостей ґрунту технічні культури доцільніше вирощувати на чорноземах опідзолених, опідзолених лісових ґрунтах для отримання високого економічного ефекту. Їх площі залежать від типу ґрунту, і в підприємствах Черкаської області можуть зай- мати 18,6–28,0 % загальної посівної площі. Кормові куль- тури повинні займати 30,0–34,9 % структури посівної площі, для того щоб забезпечити галузь тваринництва повноцінними кормами в повному обсязі. Раціональне розміщення сільськогосподарських культур, дотримання системи землеробства створить умови нарощування урожайності. Середня планова уро- жайність сільськогосподарських культур розрахована на основі оптимального плану приведена в табл. 1 На основі досягнення раціональної урожайності по кожному типу грунту, урожайність сільськогосподарських культур в регіоні за оптимальним планом, порівняно з аналізованим періодом, можливо значно підвищити. Так урожайність зернових культур, зокрема озимої пшениці зросте на 23 % порівняно з 1990 р. і у 2 рази порівняно з 2007 р. Що стосується технічних культур то їх уро- жайність, за оптимальним рішенням, в середньому збільшиться вдвічі порівняно з періодом дослідження. У залежності від агрохімічних властивостей ґрунту при дотриманні запропонованої структури посівних площ доцільно вносити мінеральних добрив на гектар посівів від 175 (опідзолені лісові) до 201 кг д. р. (лучно- болотні та лучні), що забезпечить отримання оптималь- ного урожаю сільськогосподарських культур в регіоні. На сучасному етапі господарювання сільськогоспо- дарські підприємства зіткнулися з проблемою вичерпності землі як ресурсу, зниження її продуктивної сили. У резуль- таті склалась традиція виснажливого землеробства, яка призвела зрештою, до значного поширення ерозійних процесів, стійкого послідовного зниження гумусності ґрунтів і погіршення інших показників. Деградація ґрунтів стала дуже поширеним явищем, а зважаючи на загальну економічну кризу, що не дає сподівань на найближчу істот- ну фінансову підтримку аграрного виробника з боку дер- жави, то можливо — й національною катастрофою. З пе- реходом до ринкової економіки проблема захисту ґрунтів від деградації залишається не менш актуальною. Отже, постає необхідність чіткої еколого-економі- чної й правової регламентації використання продуктив- них земель, налагодження об’єктивного контролю за дотриманням правил раціонального землекористування, УЛАНЧУК В.С., АЛЬОШКІНА Л.П. 2010/№1 129 а також підтримки з боку держави інвестиційних про- ектів, спрямованих на покращення якості ґрунтів, охо- рону земельних ресурсів [11]. Розрахунки показують, що в перспективі для відтво- рення родючості ґрунту в обумовлених межах і отриман- ня максимального прибутку доцільно змінити структу- ру посівних площ зернових і технічних культур, а також збільшити поголів’я тварин (табл. 2). ництва. Тому в сільськогосподарських підприємствах в сучасних умовах необхідно дотримуватися запропонова- ної структури посівних площ, чисельності поголів’я тва- рин та рівня продуктивності цих галузей. Це забезпечить необхідне відтворення родючості ґрунтів та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, в тому числі використання земельних угідь. Таблиця 1 Урожайність сільськогосподарських культур в підприємствах Черкаської області, ц/га Таблиця 2 Поголів’я тварин і птиці в сільськогосподарських підприємствах Таблиця 3 Виробництво зерна за основними типами ґрунтів в сільсько�господарських підприємствах Черкаської області на 2015 р., тис. т Таблиця 4 Економічна ефективність використання основних типів земель сільськогосподарськими підприємствами Черкащини перспективу Висновки. Для реалізації нових програм сільськогос- подарського виробництва в умовах ринкової економіки потрібно поліпшувати структуру агроландшафтів за ра- хунок виведення з обробітку еродованих, деградованих та малопродуктивних земель і розширення площ рекре- аційних та водоохоронних зон. Складовою частиною цього процесу є обов’язкове застосування системних заходів по припиненню водно-ерозійних процесів та дефляції, що особливо важливо для умов складного рель- єфу Черкаської області. Виключного значення в ефективному використанні земельних ресурсів області набуває структура посівних площ та системи сівозмін як регулятор фітосанітарного стану, водного та поживного режимів, балансу органіч- ної речовини і азоту в ґрунті. Необхідно дотримуватись допустимих строків повернення окремих культур на попереднє місце вирощування, а також зважено стави- тись до вузькоспеціалізованих сівозмін, які потребують більш інтенсивного використання хімічних засобів за- хисту рослин і більш високих доз органічних і мінераль- них добрив. Все це забезпечить високоефективне вироб- ництво та еколого безпечне господарювання на землі. Доведення до оптимальних розмірів галузей, раці- ональне використання обмежених обсягів наявних ре- сурсів, добрив та урахування дії інших факторів, приве- де до зростання продуктивності земель і збільшення виходу валової продукції, особливо зерна (табл. 3). Зерно і в подальшому буде займати провідне місце у виробництві валової сільськогосподарської продукції. Найбільше зерна можна буде отримати на чорноземах типових, що становитиме 57,9 % від загального валово- го збору. Основною зерновою культурою на перспекти- ву має бути озима пшениця, питому вагу якої доцільно довести до 46 % від вирощуваних зернових культур. За оптимальним рішенням у 2015 р. аграрії можуть отримати валової продукції на 55,6 % або на 1501,3 млн. грн. більше порівняно з середніми показниками за 2005– 2007 рр. Інтенсивність використання земельних ресурсів значно підвищиться. Зросте також вихід на 100 га сільсько- господарських угідь продукції скотарства: зокрема, вироб- ництво м’яса в 2015 р. на 67,7 % або на 44 ц, а виробниц- тво молока — майже у 3 рази порівняно з показником за 2005–2007 рр. Виробництво свинини збільшиться у 1,5 рази. При зростанні показників ефективності використан- ня землі відповідно підвищиться рівень рентабельності на 63,5 відсоткові пункти проти 2005–2007 рр. Прибутковість підприємств Черкаської області буде забезпечена, в основному, за рахунок продукції рослин- УЛАНЧУК В.С., АЛЬОШКІНА Л.П. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ130 Література 1. Закон України «Про внесення змін до деяких зако- нодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів» // Урядовий кур’єр. — 11 листоп. 2009 р. 2. Борисова В. А. Еколого-економічні аспекти підприємницької діяльності / В. А. Борисова. — Суми : Видавництво «Довкілля», 2003. — 210 с. 3. Вергун М. Г. Підвищувати ефективність використання земельних, трудових і технічних ресурсів села / М. Г. Вергун // Економіка АПК. — 2008. — № 1. — С. 31–38. 4. Гуторов О. І. Наукові основи сталого розвитку аграр- ного землекористування / О. І. Гуторов // Вісник ХНАУ. Серія «Економіка АПК і природокористування» : зб. наук. праць — Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — Харків. — 2007. — № 2. — С. 47–53. 5. Єщенко В. О. Сівозміни лісостепової зони / В. О. Єщен- ко, В. П. Опришко, П. Г. Копитко — Умань, 2007. — 176 с. 6. Новаковський Л. Я. Консервація деградованих і малопродуктивних орних земель України / Л. Я. Нова- ковський, О. П. Канаш, В. О. Леонець // Вісн. аграр. науки. — 2000. — № 11. — С. 54–59. 7. Пилипенко О. О. Економічний механізм екологі- зації землекористування / О. О. Пилипенко // Економ- іка АПК. — 2003. — № 4. — С. 104–107. 8. Сайко В. Ф. Наукові підходи щодо раціонального землекористування в умовах здійснення аграрної рефор- ми / В. Ф. Сайко // Вісн. аграр. науки. — 2002. — № 5. — С. 5–10. 9. Третяк А. М. Стан та проблеми управління земель- ними ресурсами в Україні / А. М. Третяк // Вісник аг- рарної науки. — 2001. — № 8. — С. 5–11. 10. Федоров М. М. Об’єктивна необхідність і основні методичні принципи удосконалення методики економіч- ної оцінки земель / М. М. Федоров // Економіка АПК. — 2004. — № 5. — С. 4–5. 11. Щурик М. В. Охорона та збереження земельних ре- сурсів як обов’язкова складова їх відтворення / М. В. Щу- рик // Агросвіт. — 2007. — № 9. — С. 9–12. Актуальність проблеми. В сучасних умовах продук- тивність праці на підприємствах залежить від багатьох факторів, серед яких слід визначити стан та якість людських ресурсів, умови праці, стимулювання та мо- тивацію праці [1; 3]. Всі ці фактори мають досить тісний зв’язок між собою, так, більш високий рівень людських ресурсів передбачає створення більш ком- фортних умов праці; підвищення ефективності праці висококваліфікованих спеціалістів можливе за рахунок використання автоматизованих систем та вдосконален- ня системи управління персоналом. Для того, щоб збе- регти потенціал висококваліфікованих спеціалістів на підприємствах необхідно забезпечити відповідні мето- ди мотивації та стимулювання праці [2; 3; 5]. Тобто, вибір методів мотивації та стимулювання праці визна- чається станом людських ресурсів на підприємстві. Існуючі форми статистичної звітності з праці та облік персоналу, який проводиться кадровими службами, не дає повної картини стану людських ресурсів. Досить важливим напрямком стану людських ресурсів є вив- чення психологічних та індивідуальних характеристик й особливостей персоналу, уявлення певних категорій персоналу щодо важливості тих чи інших форм освіти для здобуття професійних навичок, умов та характеру праці, методів мотивації, тощо. Оскільки це суб’єктивні характеристики, то їх вив- чення можливе лише через впровадження системи ан- кетування персоналу на підприємстві та використання статистичних методів обробки анкет для отримання уза- гальненої інформації про якісні характеристики людсь- ких ресурсів підприємства [2; 4]. Слід визначити, що періодичне анкетування персо- налу ще не є досить розповсюдженою практикою на підприємствах, і діагностика стану якісних характерис- тик персоналу підприємств з використанням методів опитування, роботи психологів та коуч-тренерів не про- водиться у повному обсязі [5]. У зв’язку з цим впровадження різних методів діагнос- тики стану людських ресурсів на підприємствах, особливо на промислових підприємствах, є актуальним напрямком. Цілі дослідження. Ціллю дослідження, представле- ного в роботі, є застосування методу анкетування для вивчення окремих якісних характеристик персоналу й аналіз результатів обробки анкет респондентів, які ха- рактеризують важливість різних форм навчання персо- налу, необхідність різних видів професійних навичок для виконання професійних обов’язків та доцільність тих чи інших методів мотивації праці. Основні результати. Об’єктом дослідження висту- пали групи працівників регіональних електроенергетич- них систем з експлуатації магістральних електричних мереж та диспетчерського управління НЕК «Укренерго». Національна енергетична компанія «Укренерго» є одним з найбільших державних підприємств енергетичної га- лузі, підпорядкованих Міністерству палива та енергети- ки України, та має стратегічне значення на ринку по- стачання й розподілу електроенергії [6]. Для діагностики стану людських ресурсів й аналізу процесів керування персоналом було обрано три струк- турні підрозділи (Західна ЕС, Центральна ЕС та Дон- баська ЕС) з 8 регіональних електроенергетичних сис- тем НЕК «Укренерго». К.В. Ущаповський м. Харків ДІАГНОСТИКА СТАНУ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ НА ПРИКЛАДІ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ НЕК «УКРЕНЕРГО» УЩАПОВСЬКИЙ К.В.

Формування стратегії високоефективного використання сільськогосподарських земель в аграрних підприємствах Черкаської області

Institution

Ähnliche Einträge