Стандарти фінансового ринку як засіб його прозорості та ефективності

Стаття присвячена проблемам розвитку інституту стандартів оцінки результативності інвестування. Розглянуто перспективи розвитку ринку та фінансових інструментів інвестування, проаналізовано світовий досвід....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Бондаренко, М.І., Чигрінов, В.І., Абрамова, І.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2010
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45485
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Стандарти фінансового ринку як засіб його прозорості та ефективності / М.І. Бондаренко, В.І. Чигрінов, І.М. Абрамова // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 25-27.— Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-45485
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-454852013-07-03T18:16:15Z Стандарти фінансового ринку як засіб його прозорості та ефективності Бондаренко, М.І. Чигрінов, В.І. Абрамова, І.М. Наукові статті Стаття присвячена проблемам розвитку інституту стандартів оцінки результативності інвестування. Розглянуто перспективи розвитку ринку та фінансових інструментів інвестування, проаналізовано світовий досвід. Статья посвящена проблемам развития института стандартов оценки результативности инвестирования. Рассмотрены перспективы развития рынка и финансовых инструментов инвестирования, проанализирован мировой опыт. The article exposes the problem of becoming of institutes and their role in development of enterprise. Institutes are examined from position of governed in society, which help firms to operate in their frameworks, arriving at maximization profit. 2010 Article Стандарти фінансового ринку як засіб його прозорості та ефективності / М.І. Бондаренко, В.І. Чигрінов, І.М. Абрамова // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 25-27.— Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45485 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Бондаренко, М.І. Чигрінов, В.І. Абрамова, І.М. Стандарти фінансового ринку як засіб його прозорості та ефективності Вісник економічної науки України
description	Стаття присвячена проблемам розвитку інституту стандартів оцінки результативності інвестування. Розглянуто перспективи розвитку ринку та фінансових інструментів інвестування, проаналізовано світовий досвід.
format	Article
author	Бондаренко, М.І. Чигрінов, В.І. Абрамова, І.М.
author_facet	Бондаренко, М.І. Чигрінов, В.І. Абрамова, І.М.
author_sort	Бондаренко, М.І.
title	Стандарти фінансового ринку як засіб його прозорості та ефективності
title_short	Стандарти фінансового ринку як засіб його прозорості та ефективності
title_full	Стандарти фінансового ринку як засіб його прозорості та ефективності
title_fullStr	Стандарти фінансового ринку як засіб його прозорості та ефективності
title_full_unstemmed	Стандарти фінансового ринку як засіб його прозорості та ефективності
title_sort	стандарти фінансового ринку як засіб його прозорості та ефективності
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45485
citation_txt	Стандарти фінансового ринку як засіб його прозорості та ефективності / М.І. Бондаренко, В.І. Чигрінов, І.М. Абрамова // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 25-27.— Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT bondarenkomí standartifínansovogorinkuâkzasíbjogoprozorostítaefektivností AT čigrínovví standartifínansovogorinkuâkzasíbjogoprozorostítaefektivností AT abramovaím standartifínansovogorinkuâkzasíbjogoprozorostítaefektivností
first_indexed	2025-07-04T04:16:43Z
last_indexed	2025-07-04T04:16:43Z
_version_	1836688451991240704
fulltext	2010/№2 25 Постановка проблеми. Глобальна фінансово-еконо- мічна криза зупинила бурхливий розвиток протягом кількох останніх років українського фінансового ринку та його інститутів спільного інвестування (ІСІ) [1]. Поступовий вихід з кризового стану підвищить відносно низькі абсолютні рівні капіталізації, незважа- ючи на ще й досі недосконале законодавство, недостатнє розповсюдження міжнародних стандартів результатив- ності інвестування тощо. На стан розвитку фінансового ринку України вкрай негативно впливають навіть пооди- нокі випадки шахрайства або дефолтів окремих фінан- сових установ. Посередники, які працюють на ринку в інтересах інвесторів та ІСІ, не мають можливості своє- часно діагностувати проблеми, внаслідок відсутності єдиних критеріїв та стандартів оцінки результативності інвестування, апробованих світовою практикою. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про посилення впливу фінансового ринку на розвиток реального сектору економіки, підвищення інтересу інве- сторів, особливо фізичних осіб до вкладень в фінансові інструменти ІСІ [2–4]. Дослідження розвитку ринку ІСІ, називають його головним досягненням як фактично докризовий, так і очікуваний після виходу з кризи, поступове і впевнене зростання ринку. Фінансові інструменти ІСІ демонстрували і ще не одноразово будуть демострувати доходність інвестуван- ня, що у рази перевищує порівняні темпи інфляції, став- ки банківських депозитів, дохідність інших інструментів інвестування. Проблему відсутності єдиних міжнародних стан- дартів результативності фінансовий ринок не відчуває, оскільки ринок ІСІ і досі не викликає значної зацікав- леності провідних іноземних інвесторів. Викладення основного матеріалу. Світова практика свідчить на користь оптимального варіанту доступу на- селення до ринку фінансових інвестицій у вигляді фінан- сових інструментів ІСІ. Головною проблемою розвитку ІСІ в Україні, як у докризові часи, так особливо і на на сучасному етапі, є обмеженість збуту послуг, через невміння компаній з управління активами (КУА) продавати свої інструмен- ти. Це зумовлено, з одного боку, недовірою потенцій- них інвесторів до країни та її фінансових інструментів, з іншого — слабким позиціонуванням ІСІ в регіонах, нерівномірністю розвитку мережі ІСІ. За кількістю компаній з управління активами та інвестиційних фондів, та за загальною вартістю активів в управлінні КУА, як і раніше, переважає м. Київ та Киї- вська область, де зосереджено 280 компаній та 70,6 % фондів. Друге місце посідає Дніпропетровська область (8,5 % кількості невенчурних ІСІ та 13,6 % активів), а третє — розподілили між собою Харківська (6,6 % ІСІ та 4,4 % активів) та Донецька (2,8 % ІСІ та 5,2 % активів) об- ласті [4]. ІСІ є фінансовими посередниками, які акумулюють кошти інвесторів для подальшого отримання прибутку шляхом вкладання їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість. В Україні до ІСІ належать пайові та корпоративні інвестиційні фонди. Пайові інвестиційні фонди — це активи, що належать інвесторам на правах спільної часткової власності та перебувають в управлінні компанії з управління актива- ми (КУА) і обліковуються окремо від результатів її гос- подарської діяльності. Корпоративні інвестиційні фон- ди (КІФ) — це юридичні особи, які створюються у формі відкритого акціонерного товариства і проводять діяльність виключно із спільного інвестування. Тому емітентом цінних паперів, що засвідчують право влас- ності на частку активів пайового інвестиційного фонду, є КУА такого фонду, а зазначені цінні папери назива- ються — інвестиційні сертифікати [5]. Глобалізація світових відносин стала вже настільки звичною темою, що без неї неможливо уявити жодне серйозне дослідження в галузі політики, економіки чи фінансів. Дискусії з приводу переваг і недоліків глоба- лізації тривають, однак цей факт уже давно ніким не заперечується. В Україні про глобалізацію фінансових ринків активно заговорили внаслідок світової фінансо- во-економічної кризи, яка цього разу не пройшля повз України. Присутність іноземних портфельних інвесторів на фінансовому ринку України сягала більше двох тре- тин, а після кризи почалася втеча капіталів. Добре це чи погано, але наша країна вже реально залучена до систе- ми світових економічних і фінансових відносин. Сучасний рівень економічного розвитку і відповід- ний рівень ризиків не дозволяє розраховувати на знач- ний інтерес стратегічних інвесторів, а лише тільки на портфельні інвестиції та венчурний капітал. Колосальний брак інвестування промислових підприємств для відновлення докризового рівня еконо- мічного розвитку, а ще більше — рівня базового 1990 року, вимагає залучення до України серйозних інвес- тицій зі світових фінансових ринків. Для сучасних інвесторів та ринку продавців, який домінує наразі на фінансових ринках, Україна — не унікальна, а лише одна з багатьох можливостей для інве- М.І. Бондаренко академік АЕН України В.І. Чигрінов канд. екон. наук І.М. Абрамова канд. екон. наук, м. Харків СТАНДАРТИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ЯК ЗАСІБ ЙОГО ПРОЗОРОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ БОНДАРЕНКО М.І., ЧИГРІНОВ В.І., АБРАМОВА І.М. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ26 стування, що конкурує з іншими територіями. В цьому випадку уніфікація підходів і критеріїв інвестування є не примхою фінансистів, а єдино можливою альтерна- тивою невизначеності, яка, як відомо з теорії ризик- менеджменту, і є змістом ринкових різиків. Стандартізація правил та процедур для учасників інвестиційних процесів дозволяє нівелювати вплив спе- цифічних національних особливостей і зосередитися на вирішенні головних питань — де капітал працюватиме з максимальною ефективністю, де можна досягти бажа- ного компромісу цілей інвестора і підприємства. Світове фінансове співтовариство (в особі відпові- дних об’єднань та асоціацій) в останні роки проводить активну роботу в області стандартизації і уніфікації клю- чових аспектів інвестиційної діяльності. Зокрема, 10 жовтня 1999 на засіданні вищого координаційного орга- ну конфедерацій фінансових аналітиків — Міжнародної ради інвестиційних асоціацій (ICIA) — обговорювалося питання впровадження в Європі Глобальних стандартів інвестиційної діяльності (Global Investment Performance Standards, GIPS). Представники асоціацій Азії (ASAF), Європи (EFFAS), Південної Америки (IASSA), а також Асоціація по інвестиційному менеджменту та досліджень (AIMR) узгодили порядок роботи Ради з інвестиційної діяльності (International Performance Committee, IPC), головною метою якого буде впровадження і підтриман- ня GIPS. Глобальні Стандарти інвестиційної діяль- ності — не єдиний напрямок уніфікації та стандартизації у галузі фінансів та інвестицій. У цьому зв’язку необх- ідно також відзначити Міжнародний етичний кодекс, заснований за ініціативою ICIA та узгоджений практич- но з усіма об’єднаннями фахівців у галузі фінансів та інвестицій. Крім того, Міжнародний комітет по стандар- тах бухгалтерського обліку (IASC) веде складну роботу з погодження позицій послідовників міжнародних стан- дартів бухгалтерського обліку (IAS) та американського стандарту GAAP (остаточне введення в дію яких очі- кується через 2–4 роки). Посилюється взаємодія ICIA і з іншого міжнародною організацією, яка об’єднує на- ціональні комісії з цінних паперів (IOSCO). Хоча IOSCO ще й не є дійсно міжнародним регулюючим органом, однак ця організація розвиває активність по багатьом істотним напрямками. На зустрічі Регіонального комітету країн Європи, Ближнього Сходу та Африки з результативності інве- стування (RIPS EMEA), яка проходила наприкінці бе- резня 2007 у м. Кейптауні (Південно-Африканська республіка), Україну обрано 27-м членом цього комітету, а Ук- раїнську асоціацію інвестиційного бізнесу затверджено офіційним Спонсором в Україні з прийняття Глобаль- них стандартів результативності інвестування GIPS. Завданням УАІБ як Спонсора GIPS в Україні є сприяння інтересам національних інвесторів шляхом впровадження і підтримки кращих стандартів у сфері розрахунків і оцінки результативності інвестування, розповсюдження стандартів GIPS тощо. Пріоритетним завданням КУА є захист інтересів інвесторів ІСІ, в першу чергу, економічних. Ознайом- ленню КУА з міжнародними стандартами результатив- ності інвестування та обговорення шляхів їхнього впро- вадження в Україні присвячені відповідні семінари УАІБ. Важливість прийняття в Україні єдиних стандартів результативності інвестування GIPS обумовлена міжна- родною апробацією цього інституціонального механіз- му розвитку світових фінансових ринків. Базовими принципами GIPS є справедливе подан- ння і повне розкриття інформації. Ці основні принципи GIPS, обов’язкові до втілення в національних стандартах результативності інвестування, складають їхню основу. Саме це дозволяє GIPS стати основою для єдиної в усь- ому світі системи оцінки ефективності інвестицій. Також GIPS містять рекомендаційні положення, що можуть не входити або видозмінюватися в націо- нальних стандартах. Хоча в цілому максимальне розк- риття інформації вітається, GIPS не містять конкрет- них технологій подання даних, які у деталях можуть відрізнятися. Що стосується Глобальних стандартів інвестиційної діяльності, то їх особливість полягає в тому, що вони дозволяють спростити розуміння інвестиційних процесів не тільки інвесторам і регуляторам, а й підприємствам — об’єктам інвестицій. Це відбувається за рахунок пред- ’явлення з боку GIPS вимог, в першу чергу інституціо- нальним інвесторам, що полегшує підприємствам про- цес вибору та відсіву потенційних інвесторів за рахунок єдиної технології у відповідності до світових стандартів. Головна ідея GIPS виходить з того, що інвестицій- на практика і регулювання в різних країнах розрізняють- ся. У деяких країнах до цього часу ще взагалі не склався комплекс стандартних процедур щодо розкриття інфор- мації, вирішення конфліктів, методології оцінки ринко- вої вартості тощо як з боку емітентів, так і з боку інве- сторів та професійних учасників ринку. Серед згаданих в офіційному документі цілей GIPS можна відзначити наступні: — сприяння всесвітньму визнанню стандартів роз- рахунку і представлення результатів інвестиційної діяль- ності в неспотвореному і порівняльному вигляді, що дає можливість досягнення повної відкритості; — забезпечення акуратності і послідовності даних про інвестиційну діяльність для звітності, зберігання, вивчення та представлення даних кінцевим споживачам; — заохочення чесної і загальної конкуренції між інвестиційними фірмами на всіх ринках і зняття бар’єрів на шляху вступу в цей процес нових фірм; — заохочення саморегулювання інвестиційної діяльності в міжнародних масштабах. Впорядкування інвестиційних стандартів у рамках GIPS дозволить порівнювати результати діяльності інве- стиційних менеджерів незалежно від їх географічного розташування, а також полегшить діалог між менедже- рами і клієнтами на предмет того, як були досягнуті ті, чи інші результати, і як менеджер збирається досягати прогнозованих результатів у майбутньому. GIPS в цілому можна охарактеризувати наступним чином: це стандарт розкриття повної та достовірної інформації про результати інвестиційної діяльності того чи іншого інвестиційного менеджера; це мінімальний (базовий) стандарт, який дає можливість країнам зі слаб- ким законодавством у цій області використати світовий досвід. Даний стандарт може бути посилено (доповне- но) місцевим регулюючим органом. Якщо GIPS вступа- ють у протиріччя з місцевим законодавством, компанії БОНДАРЕНКО М.І., ЧИГРІНОВ В.І., АБРАМОВА І.М. 2010/№2 27 повинні підкорятися останньому і відкрито декларува- ти ці протиріччя. Вимога розкриття інформації (за винагороду) за управління портфелями зі схожими стратегічними та/або інвестиційними цілями за період не менше 5 років за стандартними методиками розрахунку параметрів. Поточна редакція GIPS містить не тільки обов’яз- кові, але й рекомендаційні положення. Стандарти не охоплюють всі без винятку аспекти інвестиційної діяль- ності і надалі будуть удосконалюватися (рекомендована частина, можливо, стане обов’язковою). Однак GIPS — це не тільки стандарти, але й певна процедура, яку по- винні пройти інституційні інвестиційні менеджери, щоби пути прозорими і зрозумілими для формування міжнародного попиту на свої послуги. Компанії, які повністю підготують звіт про ре- зультати своєї інвестиційної діяльності відповідно до GIPS, зможуть використовувати офіційне формулю- вання «Компанія … підготувала і надає даний звіт у відповідності до глобальних стандартів інвестиційної діяльності». Споживачі даної інформації будуть упев- нені, що інформація про результати діяльності пред- ставлена повністю і без викривлення. Таким чином, очікується, що головний відгук на прийняття GIPS повинен надійти від місцевих регулюючих організацій, на яких лежить обов’язок перевірки відповідності GIPS і місцевого законодавства (у тій частині, в якій вона розроблена). Формально Глобальні стандарти інвестиційної діяльності складаються з наступних розділів: вхідні дані; методологія розрахунків; комбінування портфелів; роз- криття інформації; подання та звітність. За результатами опитування, проведеного УАІБ у 2007 році серед своїх членів, тільки більше тридцяти компаній були готові застосувати стандарти у 2010 році і висловили- ся за підготовку звітності згідно GIPS. На сьогоднішній день авторам не вдалося знайти достовірної інформації про поширення міжнародних стандартів серед фінансовиїх організацій, що професійно займаються інвестуванням. Не приділяють уваги цьому питанню і регулюючі органи. Самоврядні органи, наприклад, Українська асіціація інве- стиційного бізнесу, також демонструє стриманий інтерес до поширення стандартів серед своїх учасників. Така досить обмежена підтримка світового інстру- менту оцінки спільного інвестування національними ІСІ зумовлена малим терміном часу на ознайомлення з ук- раїномовним та російськомовними перекладами стан- дартів GIPS, їх розповсюдження разом з поясненнями щодо практичного використання серед учасників рин- ку спільного інвестування в Україні. Впровадження єдиних стандартів розвитку фінансо- вих ринків GIPS забезпечує оцінку ефективності діяль- ності інвестиційних інститутів різних країн за єдиними критеріями виміру, надає змогу порівнювати ефективність їхнього інвестування з огляду на надійність та прибутко- вості для інвесторів, посередників, органів державного регулювання тощо. Це сприятиме підвищенню довіри інвесторів і залученню нового інвестиційного капіталу. Стандарти GIPS тільки підсилять переваги націо- нальних інститутів спільного інвестування та пенсійних фондів, які їх дотримуються, в очах інвесторів, що спри- ятиме постійному притоку інвестиційного капіталу в ІСІ. У довготерміновій перспективі розвиток сильного фінансового ринку відіграє вирішальну роль у забезпе- ченні успішної інтеграції України до єдиного фінансо- вого ринку Європейського Союзу. Особливо важливим на цьому шляху є дотримання міжнародних стандартів — так ми зможемо здобути взаємне визнання регуляторів країн-членів ЄС, що є складовою процесу вступу до ЄС. Висновки. За даними УАІБ Кількість ІСІ в 2003 році становила 29, у 2006 — 519, а у 3-му кварталі 2009 року в Україні кількість компаній з управління активами та зареєстрованих ІСІ склала, відповідно 391 КУА та 1253 ІСІ. Таким чином, середня кількість ІСІ, що припадає на одну КУА, склала 3,2 од. Активна динаміка росту ринку ІСІ відбувається на фоні поступового переходу від екстенсивного до інтен- сивного росту ринку спільного інвестування. Якщо в попередні періоди ринок ріс за рахунок входження но- вих суб’єктів, то останнім часом розвиток ринку забез- печується збільшенням активів в управлінні кожного суб’єкта ринку, при цьому інтенсивність створення но- вих КУА зменшуються. За етапом стрімкого екстенсивного розвитку неми- нуче відбувається перехід до необхідності інтенсивного розвитку, який не витримають з прийнятними фінансо- вими результатами всі учасники ринку. За умови сприятливих ринкових тенденцій і про- фесійного менеджменту сталість розвитку ринку в ціло- му і окремих його учасників можна підтримувати на прийнятних рівнях, але уже виключно за допомогою апробованих світовою практикою інститутів розвитку і інструментів захисту інтересів інвесторів. Все це по- вною мірою стосується стандартів результативності інвестування. Література 1. Закон України «Про інститути спільного інвесту- вання» [Електронний ресурс] Режим доступу: http:// zakon. rada. gov. ua. 2. Результати досліджень «Ставлення жителів облас- них центрів до інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів» Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Олександра Разумкова (2006) та «Портрет потенційного інвестора інститутів спільного інвестування та недержавних пен- сійних фондів» Інституту соціальної та політичної пси- хології АПН України (2008). [Електронний ресурс] Ре- жим доступу: http://www/uaib/. 3. Информационный сервер Investfunds. [Електрон- ний ресурс] Режим доступу: http://www. investfunds. ru 4. Інститути спільного інвестування: міжнародний досвід та розвиток в Україні Бриндак Л. В., Дрогоми- рецька Ю. В. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www. rusnauka. com/2_ANR_2010/Economics/ 2_57549. doc. htm. БОНДАРЕНКО М.І., ЧИГРІНОВ В.І., АБРАМОВА І.М.

Стандарти фінансового ринку як засіб його прозорості та ефективності

Institution

Ähnliche Einträge