Регламентна система управління продуктивністю праці

Розкрито суть противитратного механізму визначення продуктивності праці, запропонована методика визначення продуктивності живої, упредметної і сукупної праці, розроблена регламентна система управління продуктивністю праці....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Писаренко, Б.А., Проценко, Н.Б.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2010
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45504
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Регламентна система управління продуктивністю праці / Б.А. Писаренко, Н.Б. Проценко // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 113-117.— Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-45504
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-455042013-07-03T23:38:52Z Регламентна система управління продуктивністю праці Писаренко, Б.А. Проценко, Н.Б. Наукові статті Розкрито суть противитратного механізму визначення продуктивності праці, запропонована методика визначення продуктивності живої, упредметної і сукупної праці, розроблена регламентна система управління продуктивністю праці. Раскрыта сущность противозатратного механизма определения производительности труда, предложена методика определения производительности живого, овеществленного и совокупного труда, разработана регламентная система управления производительностью труда. The essence of anticost-based mechanism of labour efficiency determination is expanded. The methodology of direct, embodied and cumulative labour productivity determination is suggested. The regulation system of labour efficiency management is developed. 2010 Article Регламентна система управління продуктивністю праці / Б.А. Писаренко, Н.Б. Проценко // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 113-117.— Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45504 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Писаренко, Б.А. Проценко, Н.Б. Регламентна система управління продуктивністю праці Вісник економічної науки України
description	Розкрито суть противитратного механізму визначення продуктивності праці, запропонована методика визначення продуктивності живої, упредметної і сукупної праці, розроблена регламентна система управління продуктивністю праці.
format	Article
author	Писаренко, Б.А. Проценко, Н.Б.
author_facet	Писаренко, Б.А. Проценко, Н.Б.
author_sort	Писаренко, Б.А.
title	Регламентна система управління продуктивністю праці
title_short	Регламентна система управління продуктивністю праці
title_full	Регламентна система управління продуктивністю праці
title_fullStr	Регламентна система управління продуктивністю праці
title_full_unstemmed	Регламентна система управління продуктивністю праці
title_sort	регламентна система управління продуктивністю праці
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45504
citation_txt	Регламентна система управління продуктивністю праці / Б.А. Писаренко, Н.Б. Проценко // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 113-117.— Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT pisarenkoba reglamentnasistemaupravlínnâproduktivnístûprací AT procenkonb reglamentnasistemaupravlínnâproduktivnístûprací
first_indexed	2025-07-04T04:18:11Z
last_indexed	2025-07-04T04:18:11Z
_version_	1836688543981764608
fulltext	2010/№2 113 модель организации бизнеса, которая будет способство- вать достижению конкурентных преимуществ предпри- ятия, как на внутренних, так и на внешних рынках. Литература 1. Учитель Ю. Г. SWOT-анализ и синтез — основа формирования стратегии организации : монография [2- ое изд.] / Ю. Г. Учитель, М. Ю. Учитель. — М. : Книж- ный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. — 328 с. 2. Діденко В. М. Менеджмент : підручник / В. М. Діден- ко. — К. : Кондор, 2008. — 584 с. 3. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента / Боумэн К. ; пер. с англ. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколо- ва. — М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 175 с. 4. Фляйшер К. Стратегический и конкурентный анализ. Методы и средства конкурентного анализа в бизнесе / Фляй- шер К., Бенсуссан Б. ; пер. с англ. Д. П. Коньковой. — М. : БИНОМ, Лаборатория знаний, 2005. — 541 с. 5. Пивоваров М. Г. Удосконалення методики розрахунку конкурентоспроможності малих підприємств / М. Г. Пиво- варов // Держава та регіони: серія економіка та підприєм- ництво. — 2010. — № 1. — с. 156–162. Постановка проблеми. Найкращим критерієм оцін- ки конкурентоспроможності та економічної стійкості підприємства є продуктивність праці і найбільш швид- ким шляхом забезпечення конкурент-тоспроможності товарів на ринку є підвищення темпів зростання про- дуктивності праці. Світовий досвід показує, що країни з вищою продуктивністю праці завжди були світовими економічними лідерами. В період 1700–1785 рр. світо- вим лідером з продуктивності праці були Нідерланди, в 1785–1890 рр. — Англія, з 1890 р. — світовим лідером стали США і протягом 120 останніх років залишаються світовим економічним лідером [10, с. 86]. При низькій продуктивності економіка країни може бути конкурентоспроможною тільки при зниженні заро- бітної плати і девальвації національної валюти. Маніпу- лювання курсом валюти для зниження її курсу не є ефек- тивною конкурентною стратегією. Спроби розв’язання проблем, пов’язаних з конкурентоспроможністю товарів за рахунок девальвації національної грошової одиниці, означає не що інше, як спробу конкурувати за допомо- гою зниження заробітної плати і життєвих стандартів, а не за рахунок підвищення продуктивності праці, що підтверджується сучасним станом економіки України. Сучасний стан вивчення проблеми і аналіз останніх публікацій. Питання, по-в’язані із механізмом управлі- ння продуктивністю праці, набувають все більшої акту- альності. Увага до означеної проблеми є обґрунтованою, адже рівень продуктивності праці на вітчизняних підприємствах в 5–10 разів нижчий, ніж в промислово розвинутих країнах. Це призводить до того, що товари вітчизняних підприємств є не конкурен-тоспроможни- ми не тільки на зовнішніх ринках, але і на внутрішнь- ому ринку. Так А. Г. Бабенко [1] зазначає, що низький рівень продуктивності праці на промислових підприєм- ствах України пояснюється відсутністю дієвого економ- ічного механізму управління продуктивністю. А. В. Калина [5] відмічає, що високий рівень продук- тивності праці в США забезпечується ефективним економ- ічним механізмом управління продуктивністю. А. В. Кали- на [5], Н. В. Григорович [7], Б. Т. Кліяненко, І. А. Попова [9] відмічають відсутність ефективного механізму стимулю- вання росту продуктивності праці. Аналіз останніх публі- кацій показує, що на підприємствах діє затратний механізм визначення рівня продуктивності праці, тобто результат виробництва відноситься до середньорічної чисельності виробничого персоналу. Мета дослідження полягає в розробці противитрат- ного механізму визначення продуктивності праці, у формуванні регла-ментної системи управління продук- тивністю праці на підприємстві, визначенні реальних і потенційних резервів росту продуктивності. Виклад основного матеріалу. В даний час в промис- ловості нараховується декілька десятків методів виміру продуктивності праці, які використовуються в плану- ванні, оперативному управлінні, статистичній звітності тощо. Теоретичний спір про методи виміру продуктив- ності праці та їх практична апробація тягнеться з 20-х років 20 століття, однак остаточні висновки досі не зроб- лені. Більшість вчених і практиків сходяться на тому, що не існує єдиного, універсального і досконалого показ- ника продуктивності праці, який не мав би якогось слаб- кого місця. Вихід вбачають один: застосовувати систему показників, в якій був би один основний і ряд додатко- вих диференційованих, які врахо-вуватимуть конкретні особливості галузей та специфіку окремих виробництв. В статистичній практиці визначається тільки продук- тивність живої праці. При цьому не враховуються вит- рати минулої (упредметненої) праці. В той же час існує об’єктивна тенденція росту питомої ваги упредметненої праці (рис. 1). Замість найпоширенішої концепції, яка отримала назву витратної, нами рекомендується ресурсозберігаюча концепція вимірювання продуктивності праці. В табл. 1 наведені характеристики витратної, що застосовується в статистичній практиці, і проти витратної ресурсозбе- рігаючої). Б.А. Писаренко канд. техн. наук Н.Б. Проценко канд. екон. наук, м. Житомир РЕГЛАМЕНТНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПРОДУКТИВНІСТЮ ПРАЦІ ПИСАРЕНКО Б.А. , ПРОЦЕНКО Н.Б. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ114 Продуктивність — це те, що отримано замість того, що вкладено. Якщо співвідношення між вкладом і ви- ходом збільшується — підприємства розвиваються, про- дуктивність праці зростає; якщо зменшується — спос- терігається спад. Таким чином, продуктивність праці доцільно виз- начати як відношення кількості продукції, виробленої даним підприємством за даний період часу, до витрат підприємства на виробництво цієї продукції за той же період. (рис. 2) Формули визначення продуктивності живої, упред- метненої і сукупної праці: 1Ч Ж А ЗП П П ПП ЗП ЗП ЗП += = = + ; (1) 1у А ЗП МВ П ПтПП МВ МВ МВ − += = = + ; (2) 1т с о о А МВ ЗП П П ПП В МВ ЗП В + += = = + + (3) де ПП ж , ПП у , ПП с — продуктивність відповідно живої, упредметненої та сукупної праці; А ч — чиста продукція; Д ч — чистий дохід підприємства; ЗП — заробітна плата на виробництво продукції; П — прибуток у складі ціни продукції; МВ — упредметнені (матеріальні) витрати; В о — операційні витрати. Товарну продукцію підприєм- ства можна визначити за такою формулою: А m =М+А+ОП+П, (4) де А m — чистий дохід підприємства; М — матеріальні витрати; А — амортизація; ОП — оплата праці; П — прибуток. Алгоритм формування валового доходу підприєм- ства показано на рис. 3. Запропонована методика визначення продуктив- ності праці — універсальна, її застосування можливе для будь-яких підприємств і організацій, орієнтованих на прибуток. За цією методикою можна визначити продук- тивність праці на будь-якому рівні: від робочого місця до народного господарства. Продуктивність праці харак- теризує у відносному обчисленні випуск продукції, що Рис. 1. Співвідношення витрат живої і упредметненої праці в собівартості промислової продукції в залежності від рівня автоматизації виробництва Таблиця 1 Концепції вимірювання продуктивності праці Рис. 2. Структура витрат на виробництво продукції: Аm — товарна продукція; Ач — чиста продукція; Св — собівартість виготовлення продукції; С — матеріальні витрати на виробництво продукції; V — заробітна плата на виробництво продукції; m — прибуток у складі ціни продукції. Рис. 3. Алгоритм формування валового доходу, товарної і чистої продукції припадає на 1 грн. живої та упредметненої праці, вим- ірюється у відносних величинах. Пропонована методика вимірювання продуктив- ності праці дозволяє враховувати витрати минулої праці, не дивлячись на відсутність обліку трудомісткості про- ПИСАРЕНКО Б.А. , ПРОЦЕНКО Н.Б. 2010/№2 115 дукції і неможливість обчислити минулу працю безпо- середньо в робочому часі. Переваги даного методу вимірювання продуктив- ності праці наступні: 1) при побудові індексу продуктив- ності праці використовуються тільки 2 показники — кількість продукції у вартісному виразі та витрати ви- робництва; 2) грошовий вимір у гривнях залишається як метод єдиного і адекватного вимірювання витрат живої та упредметненої праці; 3) дозволяє уникнути негатив- них наслідків витратного підходу до оцінки продуктив- ності; 4) дає змогу одержати просту, економічно ефек- тивну і спрямовану на результат систему вимірювання продуктивності, придатну до будь-якого рівня — від робочого місця до підприємства в цілому; 5) дає змогу одержати систему вимірювання продуктивності, яка вписується в ринковий механізм; 6) дає можливість одержати гнучку і динамічну систему вимірювання, яка в будь-який необхідний момент могла б відобразити дійсний рівень продуктивності праці на підприємстві і його окремих ланках. Таким чином, на формування продуктивності праці впливає сукупність взаємопов’язаних факторів й умов, аналіз та оцінка впливу яких дозволить виявити резерви підвищення продуктивності праці за рахунок конкрет- них факторів. Враховуючи той факт, що в даний час в промисловості нараховується декілька десятків методів виміру продуктивності праці, підприємствам доцільно застосовувати систему показників, в якій був би один основний і ряд додаткових диференційованих, які вра- ховуватимуть конкретні особливості та специфіку окре- мих виробництв. На графіку (рис. 4) показані темпи приросту продуктивності праці, розраховані за витрат- ним і противитратним методом визначення продуктив- ності праці у ВАТ «Коростенський завод хімічного ма- Рис. 4. Динаміка росту продуктивності праці у ВАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування» за період 1990–2010 рр. 1 продуктивність, визначена по діючій методиці; 2,3 продуктивність, визначена по пропонованій методиці відповідно живої (2) і уречевленої (3) праці; шинобудування». З метою реалізації резервів підвищен- ня продуктивності праці автороами розроблена регла- ментна система управління продуктивністю праці на підприємстві (рис. 5) В табл. 2 наведений перелік робіт, відповідальних підрозділів та посадових осіб в системі управління про- дуктивністю праці. Розробка і впровадження регламентної системи уп- равління продуктивністю праці на основі сіткових матриць на промислових підприємствах Житомирської області показали, що регламентна система дає можливість пред- ставити цей процес в наочній формі, забезпечує чіткий розподіл і спеціалізацію персоналу функціональних підрозділів підприємств, практично реалізує принцип без- перервності ходу робіт і управління ним; дає змогу про- Рис. 5. Регламентна система управління продуктивністю праці на підприємстві ПИСАРЕНКО Б.А. , ПРОЦЕНКО Н.Б. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ116 гнозувати і аналізувати реалізацію робіт, полегшує корегу- Таблиця 2 Перелік робіт і відповідальних підрозділів та посадових осіб в системі управління продуктивністю праці Умовні позначення: ПЕВ — планово-економічний відділ; ВГК — відділ головного конструктору; ВГТ — відділ головного технолога; ВПЗП — відділ праці і заробітної плати; ВУП — відділ управління персоналом; БТН — бюро технічного норму- вання; ВІ — відділ інформації. ПИСАРЕНКО Б.А. , ПРОЦЕНКО Н.Б. 2010/№2 117 вання прийнятих рішень; забезпечує менеджерів своєчас- ною і вичерпною інформацією про фактичний стан робіт, концентрує увагу менеджерів на вирішальних роботах; легко встановлює причини та місце затримки робіт. Висновки та перспективи подальших досліджень. В умовах ринкової економіки конкурентоспроможність і економічна стійкість функціонування підприємств не- можлива без суттєвого підвищення рівня продуктивності праці. З цією метою на промислових підприємствах необхідно створити дієвий економічний механізм управ- ління продуктивністю праці. На першому етапі доціль- но створити паралельно діючій тимчасову організацій- ну структуру управління продуктивністю. Література 1. Бабенко А. Г. Управление повышеним производи- тельности труда / А. Г. Бабенко. — Донецк : ИЭП НАН Украины, 1996. — 270 с. 2. Волгин Н. А. Оплата труда: произ-водство, соци- альная сфера, государственная служба: анализ пробле- мы, решения / Н. А. Волгин. — М. : Издательство «Эк- замен», 2003. — 224 с. 3. Калина А. В. Организация и оплата труда в услови- ях рынка: аспект эффективности: учеб.-метод. пособие [2-е изд., испр. и доп.] / А. В. Калина. — К. : МАУП, 1997 — 300 с. 4. Концепция реформы организации оплаты труда / Праця і зарплата. — 1991. — Июнь. 5. О реформировании оплаты труда // Праця і зарп- лата. — 1997. — № 9. 6. Питерс Т. В поисках эффективного управления: опыт лучших компатий / Т. Питерс, Р. Уотерман — М. : «Прогрес», 1986. — 423 с. 7. Праця Укрїни 2005: стат. Збірник /відп. за випуск Н. В. Григорович. — К. : Державний комітет статистики України, 2006. — 352 с. 8. Реформа оплаты труда // Праця і зарплата. 1995. — №4. 9. Кліяненко Б. Т. досвід організації стимулювання персоналу у промисловості регіону / Б. Т. Кліяненко, І. А. Попова // Вісник Східноукраїнського національ- ного університету ім. В. Даля. — 2007. — №1 (107). — С. 186–192. 10. Грейсон Дж. К. мл. Американский менеджмент на пороге ХХІ века [пер. с англ.] / Дж. К. мл. Грейсон, К. О ‘Делл. — М. : Экономика, 1991. — 319 с. 11. Мірошниченко І. С. Основні підходи до класифі- кації резервів росту продуктивності праці з різним типом виробництва / І. С. Мірошниченко // Вісник економіч- ної науки України. — 2007. — № 2 (12). — С. 110–115. 12. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004–2015 роки) «Шляхи Європейської інтег- рації» / [Авт. кол.: А. С. Гальчинський, В. М. Геєць. : Нац. ін.-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань Європ. інтегр. України]. — К. : ІВЦ Держкомстату України, 2004. — 416 с. Ядерная энергетика, являющаяся одной из наиболее перспективных для Украины, в настоящее время выра- батывает почти 50 % электроэнергии. Снабжение атом- ных станций тепловыделяющими элементами (ТВЭЛами) происходит за счет поставляемых из России сборок. Не- смотря на значительные запасы урановых руд на Украи- не, а Украина занимает первое место в Европе и 6 в мире, обеспечение атомных станций урановым сырьем, в на- стоящее время, осуществляется только на 30 %. С одной стороны это объясняется низким содержанием урана в добываемой руде а, с другой стороны, необходимостью вовлечения в отработку рудных месторождений, залежи которых находятся в районе расположения городов и населенных пунктов. Это предопределяет необходимость закладки выработанных пустот, что существенно увели- чивает стоимость и, в конечном счете, экономические показатели выпуска закиси-окиси урана. Практика добычи угля в Донбассе, а также калий- ных солей в западной Украине, без проведения гидро- закладочных работ, привела к катастрофическим эколо- гическим последствиям. Так, например, в Закарпатье в районе поселка Солотвино «…может образоваться про- вал размером с футбольное поле и глубиной не менее 20 м» [1]. Проведение добычи железорудного сырья в Кри- вом Роге и его окрестностях, без закладки выработан- ных пустот, явилось причиной трагедии, повлекшей за собой гибель человека, образование воронки площадью 16 гектаров и глубиной около 50 метров. Аналогичная картина в настоящее время наблюда- ется на первой урановой шахте бывшего СССР (шахта «Первомайская» которая расположена на территории Терновского района). На восточной окраине города Желтые Воды, где добыча урановой руды на шахтах «Капитальная», «Ольховская», «Новая» велась без осу- ществления гидрозакладочных работ, образовались во- ронки обрушения, а расположенный в непосредствен- ной близости жилой сектор стал зоной отчуждения. Интенсивная откачка шахтных вод, осуществляемая для исключения затопления образовавшихся в процессе добычи руды пустот, стала следствием обмеления русла реки Желтая в десятки раз и загрязнением грунтов в районах хвостохранилищ ураном и естественными ра- дионуклидами. Дальнейший сброс загрязненных шахт- ных вод осуществляется в Карачуновское водохранили- ще, являющееся источником питьевого водоснабжения города Кривой Рог. О.Б. Письменная г. Желтые Воды ЭКОНОМИКА РЕСУРСОСБЕРЕЖЕНИЯ ГИДРОЗАКЛАДОЧНЫХ РАБОТ НА УРАНОВЫХ ШАХТАХ ПИСЬМЕННАЯ О.Б.

Регламентна система управління продуктивністю праці

Репозитарії

Схожі ресурси