Принципи бюджетної системи у контексті нового бюджетного кодексу України

В статті здійснено аналіз принципів побудови бюджетної системи Україні, визначених оновленим Бюджетним кодексом України та обгрунтування тих, на яких повинна базуватися ефективна бюджетна система країни для виконання завдань підвищення добробуту членів суспільства та розвитку економіки....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Лисяк, Л.В., Дулік, Т.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45754
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Принципи бюджетної системи у контексті нового бюджетного кодексу України / Л.В. Лисяк, Т.О. Дулік // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 74-79.— Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-45754
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-457542013-06-19T03:24:55Z Принципи бюджетної системи у контексті нового бюджетного кодексу України Лисяк, Л.В. Дулік, Т.О. Наукові статті В статті здійснено аналіз принципів побудови бюджетної системи Україні, визначених оновленим Бюджетним кодексом України та обгрунтування тих, на яких повинна базуватися ефективна бюджетна система країни для виконання завдань підвищення добробуту членів суспільства та розвитку економіки. В статье осуществлен анализ принципов построения бюджетной системы Украины, определенных обновленным Бюджетным кодексом Украины и обоснование тех, на которых должна базироваться эффективная бюджетная система страны для выполнения заданий повышения благосостояния членов общества и развития экономики. The article presents the analysis of principles of formation of the budgetary system of Ukraine defined by the renewed Budget Code of Ukraine. The article gives the substantiation of principles that should become the basis for the effective budgetary system of the country and the improvement of the society well-being and economic development. 2011 Article Принципи бюджетної системи у контексті нового бюджетного кодексу України / Л.В. Лисяк, Т.О. Дулік // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 74-79.— Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45754 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Лисяк, Л.В. Дулік, Т.О. Принципи бюджетної системи у контексті нового бюджетного кодексу України Вісник економічної науки України
description	В статті здійснено аналіз принципів побудови бюджетної системи Україні, визначених оновленим Бюджетним кодексом України та обгрунтування тих, на яких повинна базуватися ефективна бюджетна система країни для виконання завдань підвищення добробуту членів суспільства та розвитку економіки.
format	Article
author	Лисяк, Л.В. Дулік, Т.О.
author_facet	Лисяк, Л.В. Дулік, Т.О.
author_sort	Лисяк, Л.В.
title	Принципи бюджетної системи у контексті нового бюджетного кодексу України
title_short	Принципи бюджетної системи у контексті нового бюджетного кодексу України
title_full	Принципи бюджетної системи у контексті нового бюджетного кодексу України
title_fullStr	Принципи бюджетної системи у контексті нового бюджетного кодексу України
title_full_unstemmed	Принципи бюджетної системи у контексті нового бюджетного кодексу України
title_sort	принципи бюджетної системи у контексті нового бюджетного кодексу україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45754
citation_txt	Принципи бюджетної системи у контексті нового бюджетного кодексу України / Л.В. Лисяк, Т.О. Дулік // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 74-79.— Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT lisâklv principibûdžetnoísistemiukontekstínovogobûdžetnogokodeksuukraíni AT dulíkto principibûdžetnoísistemiukontekstínovogobûdžetnogokodeksuukraíni
first_indexed	2025-07-04T04:42:11Z
last_indexed	2025-07-04T04:42:11Z
_version_	1836690055552303104
fulltext	ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ74 мовником й організатором досліджень і розробок на най- сучасніших напрямках науково-технічного розвитку. Для налагодження державно-регіонального іннова- ційно-інвестиційного партнерства слід: — переглянути чинну систему резервування коштів комерційних банків та знизити норми резервування; — створити регіональні спеціалізовані банки рекон- струкції і інноваційного розвитку; — запровадити систему державної компенсації відсотків за кредитами під стратегічні інвестиційно- інноваційні проекти; — знизити адміністративні бар’єри та спростити процедуру виходу на ринок малих і середніх емітентів, які стимулюватимуть приплив капіталу в інноваційну сферу, сприятимуть структурній перебудові економіки; — запровадити ефективну систему захисту корпо- ративних прав інвесторів підприємств, насамперед за рахунок підвищення інформаційної прозорості ринку, недопущення дискримінації інве- сторів за будь-якими ознаками та жорсткого державно- го нагляду за дотриманням норм та правил [13, с. 23]; — розробити механізм сплати податків за інвести- ційними кредитами лише після їх реалізації; — створити передумови для залучення ресурсів домогосподарств на ринок облігацій, що сприятиме активізації ощадних процесів на макрорівні та зростан- ню вкладень у реальний сектор економіки регіону. Висновки. Раціональність функціонування механізму інноваційно орієнтованого економічного розвитку регіонів виявляє виникнення проблеми вилучення вже зайнятих ресурсів з альтернативного використання. Завдяки цьому формуються можливості одержання нових технологічних ідей і їх втілень, включаючи одержання позитивного си- нергетичного ефекту інноваційного орієнтованого еконо- мічного розвитку регіонів. Це робить необхідним спряму- вати зусилля на пошук альтернативної оцінки інновацій- но орієнтованого економічного розвитку регіонів за умов формування глобального економічного простору. Література 1. Bayne N. The New Economic Diplomacy: Decision- Making and Negotiation in International Economic Relations Aldershot / N. Bayne, S. Woolcock, Burlington, 2003. — P. 86. 2. Чернова О. Системообразующие принципы форми- рования стратегии инновационного развития региона / О. Чернова // Вестник Оренбургского государственно- го университета. — 2009. — № 10 (104). — С. 46–51. 3. Roger E. A. Farmer Economic Growth in an Interdependent World Economy / Roger E. A. Farmer and Amartya Lahiri // The Economic Journal. — 2006. — Vol.116 No 514. — P. 969–990. 4. Клинова М. Глобализация и инфраструктура: но- вые тенденции во взаимоотношениях государства и бизнеса / М. Клинова // Вопросы экономики. — 2008. — № 8. — С. 78–90. 5. Aghion P. Capital, innovation, and growth accounting / P. Aghion, P. Howitt // Oxford Review of Economic Policy. — 2007. — Vol. 23. — No.1. — P. 79–94. 6. Городянська Л. Факторно-критеріальна модель відтво- рення інтелектуальних ресурсів у системі обліку / Л. Горо- дянська // Фінанси України. — 2009. — № 5. — С. 112–119. 7. Давила Т. Работающая инновация: как управлять ею, измерять ее и извлекать из нее вигоду / Т. Давила, М. Дж. Эпштейн, Р. Шелтон ; пер. с англ. ; под ред.. Т. Ф. Козицкой. — Днепропетровск : Баланс Бізнес Букс, 2007. — 320 с. 8. Інноваційна модель економіки; правові та методо- логічні засади проведення експертизи інноваційних проектів : монографія // За заг. ред. Ю. П. Доцента. — К. : «МП Леся», 2006. — 196 с. 9. Павлов К. Инновации интенсивного и экстенсив- ного типа / К. Павлов // Экономист. — 2009. — № 7. — С. 43–48. 10. Москаленко Н. Соціально-економічне і політичне значення фінансового моніторингу / Н. Москаленко // Актуальні проблеми економіки. — 2010. — № 6. — С. 235– 238. 11. Мортіков В. Альтернативні витрати: теорія і про- блеми її застосування / В. Мортіков // Економіка Ук- раїни. — 2010. — № 1. — С. 29–36. 12. Уманців Ю. Конкурентна політика на ринку банк- івських послуг у контексті глобалізації / Ю. Уманцев // Банківська справа. — 2008. — № 5. — С. 55–71. 13. Підвисоцький Р. Інвестиції у виробництво — запо- рука розвитку та структурної модернізації економіки / Р. Підвисоцький // Вісник Національного банку Украї- ни. — 2010. — № 6. — С. 20–23. Постановка проблеми, її зв’язок з науковоими та прак� тичними завданнями. На сучасному етапі розвитку держав- них фінансів актуальною залишається необхідність пере- осмислення ролі державного та місцевих бюджетів у си- стемі регулювання соціально-економічного розвитку. Бюджетна система України побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно- територіальних устроїв і врегульована нормами права. Л.В. Лисяк д�р. екон. наук Т.О. Дулік чл.�кор. АЕН України, м. Дніпропетровськ ПРИНЦИПИ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ У КОНТЕКСТІ НОВОГО БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЛИСЯК Л.В., ДУЛІК Т.О. 2011/№1 75 Положення стосовно бюджетної системи України, зазначені у новій редакції Бюджетного кодексу, по-пер- ше, мають концептуальне і практичне значення для за- безпечення ефективності бюджетного процесу та конк- ретизують його понятійний апарат (термінологію); по- друге, є відображенням конституційних норм, які містяться у Конституції України, що закріплюють осно- ви державного устрою України та систему адміністратив- но-територіального устрою; по-третє, є підґрунтям для формування структурних складових бюджетної системи. Вагомим за своїм значенням у бюджетній системі України та основним інструментом державного регулю- вання соціально-економічних процесів є державний бюджет. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні бюджети, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. У новій редакції Бюджетного кодексу України [1] з цього переліку вик- лючено «бюджети районів у містах», які віднесено до бюджетів місцевого самоврядування. Це, в свою чергу, забезпечило уточнення змісту понять «місцеві бюдже- ти», «бюджети місцевого самоврядування» та приведен- ня їх у відповідність до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування», Європейської хартії (ЕХ) місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст (у тому числі районів у містах) та їх об’єднань, що створюються згідно із законом. Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об’єднувати на договірних засадах об’єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (ут- римання) комунальних підприємств, організацій і уста- нов, створювати для цього відповідні органи і служби. Вагоме значення у формуванні бюджетної системи, здатної вирішувати не лише тактичні, а й стратегічні питання розвитку суспільства, належить науково обґрун- тованій системі принципів її формування. Дотримання певних принципів бюджетної системи країни пов’язано з практичною фазою повного управлінського (бюджет- ного) циклу, у межах якого досягаються окреслені цілі бюджетної політики та здійснюється регулюючий вплив на ключових суспільно-необхідних напрямах розвитку. З огляду на це важливим є наукове обґрунтовання прин- ципів бюджетної системи у контексті нового Бюджет- ного кодексу України. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Принципи побудови бюджетної ситеми країни розглядаються у публікаціях вітчизняних вчених [2; 3; 4]. Водночас аналіз цих публікацій свідчить, що у вітчизняній економічній науці відсутня одностайність у визначенні принципів бюджетної системи, дискусійними є питання віднесен- ня того чи іншого принципу до їх загального складу. Об’єднання державного бюджету та місцевих бюджетів на єдиних принципах, визначених у новому Бюджетно- му кодексі України, не вирішило остаточно проблему та поставило ряд нових питань щодо принципів бюджет- ної системи. Вони потребують осмислення й наукового обґрунтування відповідно до вимог сучасності. Цілі статті (постановка завдання). Метою даної статті є аналіз принципів побудови бюджетної системи України, визначених оновленим Бюджетним кодексом України, та обґрунтування тих принципів, на яких по- винна базуватися ефективна бюджетна система країни для виконання завдань підвищення добробуту членів суспільства, розвитку економіки. Основний матеріал дослідження. Бюджетний кодекс України у редакції 2010 року закріплює 10 принципів, на яких ґрунтується бюджетна система країни (рис. 1): 1) єдності; 2) збалансованості; 3) самостійності; 4) по- вноти; 5) обґрунтованості; 6) ефективності та результа- тивності; 7) субсидіарності; 8) цільового використання бюджетних коштів; 9) справедливості і неупередженості; 10) публічності та прозорості. Відповідно до Конституції України, бюджетна сис- тема будується на засадах справедливого і неупередже- ного розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами та закріплює виключно законодавче і цільове регулювання будь-яких видатків держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; проголошує ідею збалансо- ваності бюджету; закріпляє принцип звітності і прозо- рості (оприлюднення) звітів про доходи і видатки Дер- жавного бюджету України та місцевих бюджетів. Принцип (від лат. — початок, основа) визначаєть- ся як основні, вихідні положення, установка для якої- небудь теорії, вчення, науки або керівне положення, основне правило діяльності. Отже, принципи бюджет- ної системи країни визначають вихідні положення її побудови та правила функціонування. Дотримання об- ґрунтованих принципів побудови бюджетної системи, виокремлених у статті 7 Бюджетного кодексу України, визначає ефективність її функціонування в країні. Принцип єдності передбачає єдині засади функціо- нування (співвідношення та взаємодії) різних видів бюджетів як елементів єдиної бюджетної системи Украї- ни. Єдність бюджетної системи дозволяє проводити єдину соціальну й економічну політику в країні. Зміст принципу єдності бюджетної системи України розкри- вається у Бюджетному кодексі України як єдність пра- вової бази, грошової системи, регулювання бюджетних відносин, існування єдиної бюджетної класифікації, єдиний порядок виконання бюджетів та ведення бухгал- терського обліку коштів державного і місцевих бюджетів, звітності. Єдність бюджетного законодавства України поля- гає у прийнятті Бюджетного кодексу України — єдино- го кодифікованого акта, який детально регулює бюд- жетні відносини. Принцип єдності бюджетної системи України пе- редбачає регулювання бюджетних відносин, яке, з од- ного боку, гарантувало б єдині основи фінансової діяль- ності держави і органів місцевого самоврядування, а з іншої — дозволяло б місцевим органам влади та місце- вого самоврядування у межах своїх повноважень здійснювати бюджетне регулювання згідно з чинним законодавством. Суттєвою ознакою єдності бюджетної системи України є єдність принципів її побудови. Важ- ливою складовою принципу єдності бюджетної системи України є встановлення єдиних форм бюджетної доку- ментації і звітності, затверджених законодавством Ук- раїни, які одночасно є обов’язковими для використан- ня всіма учасниками бюджетного процесу. Іншим важливим аспектом принципу єдності бюд- жетної системи України є встановлення єдиних вимог ЛИСЯК Л.В., ДУЛІК Т.О. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ76 щодо відповідальності та заходів впливу за вчинені по- рушення бюджетного законодавства. Принцип єдності бюджетної системи України визначає також єдину бюд- жетну класифікацію, обов’язкову для застосування всіма учасниками бюджетного процесу. Принцип збалансованості бюджетної системи озна- чає, що всі витрати бюджету мають покриватися загаль- ною сумою доходів із джерел фінансування його дефі- циту, тобто повноваження на здійснення витрат бюдже- ту мають відповідати обсягу надходжень до нього на відповідний бюджетний період. Дотримання принципу збалансованості бюджету закладає основи мінімізації бюджетного дефіциту (проф- іциту). Відповідно до статті 14 Бюджетного кодексу України, забороняється приймати дефіцитний бюджет без визначення джерел фінансування його дефіциту, а уповноважені органи при складанні, затвердженні і ви- конанні бюджету мають виходити із необхідності мінімізації розміру дефіциту бюджету. Принцип самостійності є найважливішим принци- пом бюджетної системи. Відповідно до Бюджетного кодексу, цей принцип означає, що державний бюджет і місцеві бюджети є самостійними: держава коштами дер- жавного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. А органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцево- го самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. Самостійність забезпечується: закріпленням за дер- жавним та місцевими бюджетами відповідних джерел доходів, перелік яких визначається законодавством; правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцево- го самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства Украї- ни; правом самостійного і незалежного розгляду і зат- Рис. 1. Принципи бюджетної системи України відповідно до Бюджетного кодексу України 2010 року ЛИСЯК Л.В., ДУЛІК Т.О. 2011/№1 77 вердження кожного з бюджетів, тобто відповідні органи влади і органи місцевого самоврядування мають право самостійно, незалежно одне від одного брати участь у бюджетному процесі. Усі вказані аспекти, що характеризують принцип самостійності, фактично відображають повноваження й обов’язки органів влади адміністративно-територіальних утворень, які затверджують і виконують відповідний бюджет. Принцип самостійності фактично захищає бюджети від неправомірного чи необґрунтованого пере- розподілу або вилучення бюджетних коштів, від втру- чання у бюджетний процес на будь-якій його стадії. Слід зазначити, що реальне забезпечення принципу самостійності всіх бюджетів неможливе без існування влас- них джерел доходів, достатніх для виконання функцій органів влади та органів місцевого самоврядування, які є розпорядниками бюджетних коштів. Лише у випадку, якщо всі органи влади наділені для реалізації своїх повноважень необхідними бюджетними коштами, можна говорити про реалізацію принципу самостійності бюджету. На практиці цей принцип реалізується у межах, закріплених за кожним органом влади компетенції. Компетенція (лат. — взаємно прагну, відповідаю) — су- купність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов’язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством. У загальному вигляді найважливіші питання, віднесені до відання місцевого самоврядування, визначено Конституцією України, стат- тя 143 якої передбачає, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування затверджують бюдже- ти відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону тощо. Деталізується та конкретизується компетенція місцевого самовряду- вання в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні». Таким чином, самостійність місцевих бюджетів повинна реалізовуватися як правами органів влади та місцевого самоврядування на самостійний розгляд і зат- вердження власних бюджетів, так і шляхом закріплення за відповідними бюджетами такого розміру доходів, що дав би змогу здійснювати фінансування мінімально не- обхідних видатків. Згідно зі статтею 142 Конституції України, держава бере участь у формуванні доходів бюджетів органів місце- вого самоврядування, фінансово підтримуючи місцеве самоврядування. Крім того, відповідно до статті 143 Кон- ституції України, органам місцевого самоврядування зако- ном можуть надаватися окремі повноваження органів ви- конавчої влади. При цьому держава зобов’язується фінан- сувати здійснення таких повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому зако- ном порядку окремих загальнодержавних податків. Принцип повноти передбачає, що всі відображені у нормативно-правових актах доходи і витрати всіх бюд- жетів підлягають включенню в обов’язковому порядку і в повному обсязі до складу бюджетів. Крім того, елемен- том принципу повноти можна вважати також принцип повноти структури бюджетної системи. Вимога цього принципу означає, що у бюджетній системі мають бути враховані всі реально існуючі види бюджетів відповідно- го адміністративно-територіального утворення. Принцип обґрунтованості відображає достовірність показників прогнозу соціального й економічного розвит- ку відповідної території та реалістичності розрахунків доходів і видатків бюджету. На рівні держави це означає, що для складання обґрунтованого бюджету необхідні реалістичні прогнози макропоказників: валового внутрі- шнього продукту (ВВП), динаміки індексів споживчих цін та цін виробників, офіційного обмінного курсу гривні, доходів, заробітних плат, рівня зайнятості і безробіття, чисельності різних категорій населення тощо. З метою дотримання вимоги реалістичності необхі- дно відобразити зв’язок і вплив факторів соціально-еко- номічного розвитку на статті доходів і видатків бюджету. Збіг звітних даних щодо виконання бюджету у ціло- му і за кожною статтею із затвердженими показниками прийнятого бюджету у вирішальній мірі залежить від якості прогнозів. Водночас відомо, що ряд процесів перебуває поза сферою впливу держави, наприклад, зміни світових цін на нафту. За умови розгортання не- гативних процесів такого роду, надійності і достовірності бюджету часто складно досягти, а фактичне виконання бюджету за доходами і видатками повною мірою не відповідатиме запланованим показникам. Принцип ефективності та результативності перед- бачає, що при складанні та виконанні бюджетів учасни- ки бюджетного процесу мають виходити із необхідності досягнення запланованих цілей при залученні мінімаль- ного обсягу бюджетних коштів та досягнення макси- мального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів. При цьому цілі учасників бюджетного процесу повинні ґрунтуватися на основі національної системи цінностей і завдань інноваційно- го розвитку економіки шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням. Таким чином, на стадії складання чи виконання бюджету учасники бюджетного процесу, відповідальні за складання і виконання бюджетів, мають виходити із двох цілей: перша — досягнення запланованої мети, друга — досягнення максимального результату. При досягненні запланованої мети учасники бюджетного процесу по- винні прагнути до економії бюджетних коштів, а при досягненні максимального результату (порівняно із зап- ланованим) — мають право використати всі передбачені в бюджеті кошти для фінансування відповідних заходів. Контроль за дотриманням принципу ефективності здійснюється шляхом проведення аудиту та оцінки ефек- тивності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства. Включення до Бюджетного кодексу у редакції 2010 р. принципу результативності обумовлене подаль- шим розвитком програмно-цільового методу у бюджет- ному процесі України та передбачає використання ряду груп результативних показників, які визначено Концеп- цією застосування програмно-цільового методу у бюд- жетному процесі України (розпорядження КМУ від 14 вересня 2002 року № 538-р «Про схвалення Концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетно- му процесі»). Упровадження результативних показників дає змогу показати ефективність використання бюджет- ЛИСЯК Л.В., ДУЛІК Т.О. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ78 них коштів, співвідношення досягнутих результатів і витрат, тривалість виконання бюджетної програми, її необхідність і відповідність визначеній меті, а також порівняти результати виконання бюджетних програм у динаміці і за роками головними розпорядниками бюд- жетних коштів. Виділено такі групи результативних показників: показники витрат, показники продукту, показники ефективності, показники якості (результату). Принцип субсидіарності означає, що розподіл видів видатків між бюджетами повинен ґрунтуватися на мак- симально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача. Субсидіарність (від лат. «subsidiarius») означає «слу- жити для допомоги», «призначатися для допомоги». Згідно з цим принципом, певному бюджету тільки тоді можна надавати допомогу, коли його можливості є не- достатніми для виконання встановлених функцій. Відпо- відно до положень Європейської хартії місцевого само- врядування, дотримання принципу субсидіарності пе- редбачає, що при максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до безпосереднього спожи- вача підвищується їх ефективність. Практичне застосу- вання принципу субсидіарності означає, що всі види суспільних благ та послуг мають бути проаналізовані з точки зору доцільності передачі повноважень у їх на- данні між державним бюджетом та місцевими бюджета- ми, а також між самими місцевими бюджетами. Принцип цільового використання бюджетних коштів встановлює, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями. При формуванні струк- тури видатків бюджету реалізації цього принципу сприяє відомча класифікація видатків та кредитування бюдже- ту, відповідно до якої бюджетні кошти виділяються у розпорядження конкретних розпорядників бюджетних коштів з визначенням напрямів їх використання на фінансування конкретних цілей. За своєю суттю всі бюджетні кошти мають цільову спрямованість, адже вони призначені для фінансового забезпечення завдань і функцій держави і місцевого самоврядування. Цільове використання бюджетних коштів передба- чає їх витрачання на цілі, що відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); на- прямам використання бюджетних коштів, визначених у паспорті бюджетної програми (у разі застосування про- грамно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану ви- користання бюджетних коштів). Цільове використання бюджетних коштів є не- від’ємною вимогою Бюджетного кодексу України, у якому передбачається відповідальність за їх нецільове використання (Стаття 119). Принцип справедливості та неупередженості озна- чає, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громада- ми. Цей принцип закріплено в Конституції України. Дотримання даного принципу означає, що у державі забезпечено рівний доступ усіх громадян до бюджетних послуг та соціальних гарантій. Тлумачення принципу публічності та прозорості у новій редакції Бюджетного кодексу 2010 р., порівняно із попереднім, докорінним чином змінилося. Тепер дот- римання цього принципу передбачає: обов’язкове інформування громадськості у відкритому друці затвер- джених бюджетів і звітів про їх виконання, повноту пред- ставлення інформації про хід виконання бюджетів, а також доступність інших відомостей за рішенням зако- нодавчих органів державної влади та органів місцевого самоврядування; обов’язкову відкритість для суспільства і засобів масової інформації процедур розгляду і прий- няття рішення щодо проектів бюджетів, у тому числі з питань, які викликають певну розбіжність, неузгод- женість у законодавчому органі державної влади або між законодавчою та виконавчою органами державної вла- ди. Таким чином, принцип публічності та прозорості зобов’язує органи влади оприлюднювати (надавати інформацію, публічно представляти) бюджет і хід бюд- жетного процесу, звіти про виконання державного бюд- жету й місцевих бюджетів в установлені Бюджетним кодексом України терміни та у визначених засобах ма- сової інформації. У той же час допускається виключен- ня окремих видатків із інформації про виконання бюд- жету у випадку, якщо це стосується державних інтересів і пов’язано із зберіганням державної таємниці. Детальний аналіз принципів бюджетної системи України показує, що фактично ці принципи можна віднести і до бюджетного процесу. Слід погодитися з авторами Науково-практичного коментаря до Бюджет- ного кодексу України 2006 р., що такі принципи, як обґрунтованості, публічності та прозорості більш доц- ільно віднести до принципів бюджетного процесу, оск- ільки їх дотримання забезпечить його відкритість і про- зорість, інформованість суспільства шляхом оприлюд- нення звітів про фактичні доходи і видатки Державного бюджету та місцевих бюджетів України [3, с. 187–195]. А. Мярковський, аналізуючи принципи побудови бюд- жетної системи, визначає, що принцип ефективності та цільового використання бюджетних коштів не належить до принципів побудови бюджетної системи [3, с. 46]. Перший принцип автор відносить до бюджетної політи- ки, другий — до принципу бюджетного фінансування. На наш погляд, принцип ефективності та результа- тивності більш доцільно було б віднести до принципів бюджетної політики. Цільове використання бюджетних коштів має визначатися як принцип бюджетного фінан- сування, він є невід’ємною вимогою закону, де передба- чається відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів. Що стосується принципу збалансованості бюджету і принципу єдності бюджетної системи, то ряд вчених вважає їх непридатними для функціонування бюджет- ної системи. Так, В. М. Опарін відзначає, що бюджету притаманна збалансованість, отже, незбалансованого бюджету насправді бути не може. Щодо принципу єдності бюджетної системи вчений стверджує, що він «може базуватися тільки на жорсткому централізовано- му керівництві», тому більш ефективною і раціональною є бюджетна система, побудована на засадах автономності кожного бюджету [4, с. 195–196]. Принципи побудови бюджетної системи, визначені В. М. Опаріним, включа- ЛИСЯК Л.В., ДУЛІК Т.О. 2011/№1 79 ють: виділення видів бюджетів, засади розмежування доходів і видатків, організація міжбюджетних відносин. Щодо принципу єдності бюджетної системи Украї- ни. Цей принцип ґрунтується на взаємодії всіх бюд- жетів, основою його реалізації є, перш за все, досяг- нення єдності бюджетів, які входять до бюджетної си- стеми. Загальне визначення бюджетного процесу, його стадій, єдиної бюджетної класифікації, що застосо- вується до всіх видів бюджетів, єдність принципів по- будови бюджетної системи, встановлення єдиних форм бюджетної документації і звітності забезпечує єдність усіх складових бюджетної системи. Тому даний прин- цип означає єдине законодавче підґрунтя та органі- заційні засади формування і функціонування бюджет- ної системи, що необхідно і в умовах розвитку прин- ципу самостійності бюджетів. Розглядаючи принципи бюджетної системи в Бюд- жетному кодексі України 2010 р., слід зазначити, що більшість із них перенесена із бюджетного кодексу Ук- раїни 2006 р. у незмінному вигляді, тобто до зауважень вчених законодавці не прислухалися. Водночас, порівня- но з попередньою редакцією, із статті 7 Бюджетного кодексу України 2010 р. виключено принцип відпові- дальності учасників бюджетного процесу. Відпові- дальність та заходи впливу за вчинені порушення бюд- жетного законодавства визначено окремо у главі 18 Бюджетного кодексу України (статті 116–124). Висновки та перспективи подальших розвідок. Струк- тура бюджетної системи країни визначається бюджетним устроєм, який грунтується на адміністративно-держав- ному устрої. Що стосується бюджетного устрою, його більш доцільно розглядати як засади побудови бюджет- ної системи. Вони встановлюються з урахуванням адм- іністративного поділу і розмежування функцій між різними рівнями органів державної влади. Основною метою виділення принципів бюджетної системи Украї- ни є побудова такої бюджетної системи, яка при найбільш оптимальному використанні фінансових ре- сурсів держави відображає державний (унітарний) устрій країни у поєднанні з самостійністю місцевих бюджетів, тобто принципи відображають вимоги, які висуваються до організації і устрою бюджетної системи. Тому до принципів бюджетної системи України доцільно відне- сти такі: виділення видів бюджетів; єдності; повноти; субсидіарності; справедливості і неупередженості. Слід зазначити, що науково обґрунтований перелік принципів бюджетної системи не є гарантією їх реалі- зації. Для впровадження окреслених принципів у реаль- ну практику необхідно виконання ряду умов, що є пред- метом подальших досліджень. Перспективою подальших розвідок має стати також аналіз, наскільки бюджетна політика втілює принципи і функції бюджетної системи держави, враховуючи, що саме бюджетна система є од- ним із основних її інструментів для спрямування роз- витку суспільства у необхідному напрямі. Література 1. Бюджетний кодекс України // Голос України. — 2010 р. — № 143. 2. Засади формування бюджетної політики держави: монографія / М. Єрмошенко, А. Єрохін, І. Плужнико- в та інші / За наук. ред. д. е. н, проф. М. М. Єрмошен- ка. — К. : НАУ, 2003. — 284 с. 3. Науково-практичний коментар до Бюджетного ко- дексу України / М. Я. Азаров, В. А. Копилов, Л. К. Воро- нова та ін. ; за заг. ред. М. Я. Азарова. — К. : НДФІ, 2006. — 632 с. 4. Опарін В. М. Фінансова система України (теорети- ко-методологічні аспекти) : [монограф.] / В. М. Опарін. — К. : КНЕУ, 2005. — 240 с. Актуальність теми дослідження. Актуальні суспіль- но-політичні та соціально-економічні перетворення в Україні порушують низку питань, від вирішення яких залежить не тільки подальший поступ держави у єдине поле передових країн світу, а й здатність державного утворення мобілізувати сукупність всіх матеріальних і духовних сил для досягнення ендогенного економічно- го зростання або вирішення нагальних завдань сучасного державотворення. Сучасні безпрецедентні за масштаба- ми глобалізаційні процеси в макроекономіці, транснац- іоналізація найпривабливіших галузей (зокрема, елект- роніки, автомобілебудування, нафтопереробної та хімічної галузі промисловості, транспорту і зв’язку) світогосподарської системи, перетворення транснаціо- нальної фінансово-кредитної олігархії на політичну ел- іту міждержавних об’єднань свідчать про перехід до то- тального упорядкування світового співтовариства. В основу даного процесу, на думку авторів, закладена ідея інтернаціоналізації технологічного способу виробницт- ва й відносин економічної власності на засадах реалі- зації диверсифікованого контролю високотехнологічних держав над суміжними територіями, їх економічним простором із вільним доступом до стратегічних ресурсів і, насамперед, до фінансово-економічного, сировинно- го, комунікаційного, наукового та інформаційного по- тенціалів. Беручи до уваги, що лише шляхом всебічного розширення, поглиблення та інтенсифікації процесу вироблення, нагромадження, трансформації й раціо- В.В. Микитенко д�р екон. наук О.В. Гребенюк м. Київ ФОРМУВАННЯ НАБОРУ СТРАТЕГІЙ ДЛЯ РОЗРОБКИ АДАПТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МИКИТЕНКО В.В., ГРЕБЕНЮК О.В.

Принципи бюджетної системи у контексті нового бюджетного кодексу України

Репозитарії

Схожі ресурси