Побудова регіонального інституційного тривимірного інфраструктурного інвестиційного комплексу
Організація ефективного процесу управління інвестиційними потоками повинна базуватись на тих ідеальних правилах взаємовідносин між державою і інвесторами. Запропонований інституційний підхід до вирішення цього питання вбачає, що на кожному щаблі ієрархічної системи взаємовідносин між елементами інве...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
| Назва видання: | Вісник економічної науки України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45764 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Побудова регіонального інституційного тривимірного інфраструктурного інвестиційного комплексу / С.В. Тарасенко // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 152-154.— Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-45764 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-457642013-06-19T03:29:48Z Побудова регіонального інституційного тривимірного інфраструктурного інвестиційного комплексу Тарасенко, С.В. Наукові статті Організація ефективного процесу управління інвестиційними потоками повинна базуватись на тих ідеальних правилах взаємовідносин між державою і інвесторами. Запропонований інституційний підхід до вирішення цього питання вбачає, що на кожному щаблі ієрархічної системи взаємовідносин між елементами інвестиційного процесу повинні бути розписані їх функціональні обов’язки. Втручання елементів процесу інвестування з одного рівня на інший недопустимо, бо саме це розбалансовує цільну систему взаємодопомоги для вирішення найголовнішого питання – пожвавлення інвестиційної діяльності.Ключові слова: управлінські схеми, інвестиційна криза, інституційні елементи, тримірний інвестиційний простір. Организация эффективного процесса управления инвестиционными потоками должна базироваться на тех идеальных правилах взаимодействия между государством и инвестором. Предлагаемый институционный подход к решению этого вопроса предусматривает, что на кожном уровне иерархической системы взаимоотношений между элементами инвестиционного процесса должны быть расписаны их функциональные обязанности. Вмешательство элементов процесса инвестирования с одного уровня на другой недопустимо, так как это разбалансирует целостную систему взаимопомощи для решения главного вопроса – оживление инвестиционной деятельности. Ключевые слова: управленческие схемы, инвестиционный кризис, институционные элементы, трехмерное инвестиционное пространство. Organization of effective process of management investment streams must be based on those ideal rules of mutual relations between the state and investors. The offered institutional going sees near the decision of this question, that on every stage of the hierarchical system of mutual relations between the elements of investment process must be painted them functional duties. Intervention from the elements of process of investing from one level on other impermissible because exactly it unbalances the whole system of mutual help for the decision of the most important question - revival of investment activity. 2010 Article Побудова регіонального інституційного тривимірного інфраструктурного інвестиційного комплексу / С.В. Тарасенко // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 152-154.— Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45764 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові статті Наукові статті |
| spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Тарасенко, С.В. Побудова регіонального інституційного тривимірного інфраструктурного інвестиційного комплексу Вісник економічної науки України |
| description |
Організація ефективного процесу управління інвестиційними потоками повинна базуватись на тих ідеальних правилах взаємовідносин між державою і інвесторами. Запропонований інституційний підхід до вирішення цього питання вбачає, що на кожному щаблі ієрархічної системи взаємовідносин між елементами інвестиційного процесу повинні бути розписані їх функціональні обов’язки. Втручання елементів процесу інвестування з одного рівня на інший недопустимо, бо саме це розбалансовує цільну систему взаємодопомоги для вирішення найголовнішого питання – пожвавлення інвестиційної діяльності.Ключові слова: управлінські схеми, інвестиційна криза, інституційні елементи, тримірний інвестиційний простір. |
| format |
Article |
| author |
Тарасенко, С.В. |
| author_facet |
Тарасенко, С.В. |
| author_sort |
Тарасенко, С.В. |
| title |
Побудова регіонального інституційного тривимірного інфраструктурного інвестиційного комплексу |
| title_short |
Побудова регіонального інституційного тривимірного інфраструктурного інвестиційного комплексу |
| title_full |
Побудова регіонального інституційного тривимірного інфраструктурного інвестиційного комплексу |
| title_fullStr |
Побудова регіонального інституційного тривимірного інфраструктурного інвестиційного комплексу |
| title_full_unstemmed |
Побудова регіонального інституційного тривимірного інфраструктурного інвестиційного комплексу |
| title_sort |
побудова регіонального інституційного тривимірного інфраструктурного інвестиційного комплексу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Наукові статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45764 |
| citation_txt |
Побудова регіонального інституційного тривимірного інфраструктурного інвестиційного комплексу / С.В. Тарасенко // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 152-154.— Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| work_keys_str_mv |
AT tarasenkosv pobudovaregíonalʹnogoínstitucíjnogotrivimírnogoínfrastrukturnogoínvesticíjnogokompleksu |
| first_indexed |
2025-07-04T04:42:58Z |
| last_indexed |
2025-07-04T04:42:58Z |
| _version_ |
1836690104120246272 |
| fulltext |
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ152
Проблема визначення рівня ефективності вкладен-
ня інвестицій визначається тим, що на якому ступені
можна управляти ситуацією і підтримувати її працез-
датність. Організаційні схеми, при створенні яких вра-
ховуються людські фактори, які в свою чергу підсилю-
ють ефект від застосування всієї системи інвестиційно-
го процесу, і це таки приводить до виникнення ризику,
який притаманний діям окремих осіб або цілих орган-
ізаційних структур. В такому випадку функціонування
системи погіршується, а досягнення цілі створити гнуч-
ку схему ефективного вкладення інвестиційних ресурсів
ставиться під сумнів. В дійсний час це положення стає
ще більш важливим, ніж в минулому, у зв’язку з рецес-
ійними явищами в економіці, і на часі стали більш
складні вимоги до гарантії надійності щодо захисту від
ризиків, які вже більш наближуються до граничних.
В науковій літературі проблематикою упорядкування
контрою за ефективною побудовою організаційних систем
по залученню інвестиційних ресурсів займаються ряд видат-
них вчених, економістів і практиків, серед яких є зарубіжні
Беренс В., Хавранек П., Бірман Г., Шмідт С., Віленский П.
Л., Лівшиц В. Н., Ідрисов А. Б., Холт Р., Барнес С. [1; 2; 3;
4; 5] та вітчизняні Федоренко В. Г., Гойко Л. Ф., Бланк І. А.
[6; 7]. Віддаючи належне результатам наукових досліджень,
слід констатувати той факт, що в літературних джерелах
відсутні комплексні дослідження по координації та взаємодії
регіональних державних інституцій по питанню цільової на-
правленості інвестиційних коштів.
Інвестиційні кошти, які залучаються для розвитку
економіки держави в будь-якому випадку повинні по-
явитися у виробничій сфері, левову частку якої склада-
ють промислові підприємства. В нашому розумінні по-
няття «інвестиції» викликає узагальнююче представлен-
ня про фантастичний потік грошей, який повинен над-
ходити до держави для налагодження діяльності фінан-
сово-господарського механізму. Ось саме по такому
принципу в головах можновладців представляється й
схема управління цими потоками коштів, не розуміючи
того, що необхідно диференційовано розбити напрям-
ки проходження інвестиційного потоку, в залежності від
того, де є найбільша прибутковість проектів і наймен-
ший ризик не повернення інвестованих коштів. Якщо
реально подивитись на промисловий сектор, то очевид-
но ясно, що він фактично знаходиться на передостан-
ньому місці по вливанню інвестиційних ресурсів, на
останньому сільськогосподарське виробництво. Забув-
ши про необхідність підтримувати власного виробника
різними фінансовими дотаціями, розоривши і знищив-
ши промисловий сектор економіки, держава з експор-
тера промислової продукції перетворилась в імпортера і
як результат цього негативне сальдо зовнішньоеконом-
ічної діяльності щорік зростає. Аналіз методичних про-
позицій, які появляються в науковій літературі на вияв-
ляє ознак радикальних рішень, як змінити механізм
управління тими незначними інвестиційними надход-
женнями, які ще надходять в державу, і як пожвавити
процес залучення вільних фінансових потоків, які таки
є у світовій економіці.
Основною ціллю є подолання інвестиційної кризи
на Україні виходить в дійсний час на передній план. Від
її вирішення, можливо більш, ніж від всіх інших факторів
залежить майбутнє української економіки. Для вирішен-
ня всіх проблем Україні необхідно економічне зростання
не менш 4–5 % в рік на протязі 20 років. Для цього не-
обхідні інвестиції на рівні 20–25 % ВВП. В силу обмеже-
ності на даному етапі власних можливостей країни по
відношенню до мобілізації внутрішніх інвестиційних ре-
сурсів важливе значення має масштабний притік інозем-
них інвестицій в розмірі 50–60 млрд. дол. США [8].
Але залучення такого об’єму інвестицій являється
складним завданням, враховуючи обставину, що світо-
вий попит на інвестиції набагато перевищує їх пропо-
зицію. Звідси конкурентна боротьба, в яку повинна всту-
пити Україна на світовому ринку капіталів, безповорот-
но робить проблему створення умов, що заохочують
інвестиції знову актуальною.
Тут треба зазначити, що кінець XX століття характери-
зується виникненням нових рис в руху капіталів в світовій
економіці і, як відбиття цих процесів в політиці, заохочен-
ня іноземних капіталів. Проходить переоцінка факторів, які
притягують іноземний капітал. Традиційними рахуються
перш за все економічні фактори: ємний внутрішній ринок,
наявність природних і виробничих ресурсів, дешевої робо-
чої сили, можливість виходу на ринки третіх країн. Разом з
тим інвестори все частіше приймають в розрахунок нові
міркування, неекономічні по своїй природі — характер дер-
жавної правової системи; якість робочої сили, відношення
до праці, соціальні норми, традиції, культуру підприємниц-
тва; інфраструктура зв’язку і збутова мережа, доступ до
інформації і її якість, а також інші фактори, які обумовлю-
ють в інвесторів ріст так званих трансакційних витрат.
Вплив цих витрат на процеси інвестування прояв-
ляється в тому, що трансакційні витрати перешкоджають
переміщенню ресурсів до користувача, для яких вони
представляють найбільшу цінність. Якщо прийняти до
уваги суть трансакційних витрат — це всі витрати, які
пов’язані з обміном і захистом повноважень власності.
Трансакційними витратами іноземних інвесторів на
Україні є [8]:
— витрати пошуку інформації: вони складаються з
витрат часу і ресурсів на пошук іноземцями інформації
про Україну, її економічний потенціал; її регіони, про
українські підприємства-об’єкти приватизації або потен-
ційних партнерах, а також втрат, які пов’язані з відсутн-
істю, неповнотою або недосконалістю такої інформації;
— витрати виміру та розрахунків дотичних до якості
інвестиційних об’єктів і результатів інвестиційної діяльності;
— витрати опортуністичної поведінки обумовлені
недобросовісністю поведінки українських партнерів, які
ухиляються від виконання умов угод;
— витрати відсутності специфікації і захисту прав
власності іноземних інвесторів;
С.В. Тарасенко
м. Львів
ПОБУДОВА РЕГІОНАЛЬНОГО ІНСТИТУЦІЙНОГО ТРИВИМІРНОГО
ІНФРАСТРУКТУРНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ
ТАРАСЕНКО С.В.
2010/№2 153
— витрати на захист від третіх осіб, які включають
витрати від претензій третіх осіб (держави, організова-
ної злочинності, хабарництва і т. д.) на частину корис-
ного ефекту, який отриманий по результатам реалізації
інвестиційного проекту.
Важливо відмітити, що ріст трансакційних витрат
неминуче висовує на перший план проблему вдоскона-
лення інституційного середовища, в якому здійснюєть-
ся інвестування. При цьому не останнє місце займає
проблема кваліфікаційного рівня інститутів, які в тій чи
іншій мірі приймають участь в процесі заохочення і
обслуговування іноземних інвестицій. З другого боку,
головна функція інститутів — економія трансакційних
витрат. Будь-який відомий інститут виникає як реакція
на присутність трансакційних витрат, щоб мінімізувати
їх вплив, збільшивши так чином угоди обміну. Внаслі-
док цього трансакційні витрати можна розглядати як
цінність ресурсів, які направляються на створення і
використання інститутів. Це як раз дозволяє говорити
про їх визначний вплив на структуру і динаміку соціаль-
них інститутів, в тому числі, і інвестиційній сфері.
В свою чергу формування інституційного середови-
ща, яке сприяє заохоченню іноземних інвестицій, допус-
кає перш за все створення національної інвестиційної
інфраструктури. Конкретно мова йде про створення ефек-
тивної трьохвимірної інфраструктури інвестиційного ком-
плексу. В її склад повинні ввійти шість інституційних
елементів, взаємодіючих один з одним відповідним чи-
ном. На рис. 1 наведено структуру такої взаємодії [9].
Інституційний елемент №1 (I рівень) представлений
органами державного управління, які займаються питан-
нями іноземного інвестування. До них відносяться Ка-
бінет Міністрів, Національний Банк, Міністерство зов-
нішньоекономічних зв’язків і торгівлі, Міністерство
економіки, Міністерство фінансів, Міністерство інозем-
них справ, Фонд державного майна, Державний митний
комітет і Державна податкова адміністрація.
До основних функціональних обов’язків інститутів
першого рівня повинно відноситись вдосконалення і ста-
білізація національного законодавства по питанням іно-
земного інвестування; вирішення конфліктних ситуацій
між вітчизняними суб’єктами інвестиційної діяльності;
підготовка Президенту України пропозицій по запобіган-
ню виникнення спорів між іноземними інвесторами і орга-
нами виконавчої влади і місцевого самоуправління, виз-
начення шляхів їх позасудового вирішення; статистичний
моніторинг інвестиційного попиту зі сторони вітчизняних
фірм і пропозиції зі сторони іноземних інвесторів, а також
забезпечення ефективності і цільового використання іно-
земних інвестицій з одночасним покращенням інвестиц-
ійного клімату для іноземних інвесторів.
Окрім цього, в компетенцію інституційних еле-
ментів І рівня, в свою чергу, повинні входити створення
неформальних організаційних елементів, які сприяють
інвестиційній діяльності.
Якщо проаналізувати склад перелічених інституц-
ійних представників і їх різнопланову діяльність, то
можна констатувати, що немає однієї організації, яка
приводила ідеологію інвестування. Фактично інституц-
ійних представників є достатньо, але хто б конкретно
відповідав за інвестиційну політику — то такого немає.
Для вирішення цієї проблеми пропонується створити
Державний комітет по інвестиційній політиці. На схемі 1
такий комітет віднесений до підрівня 1А (елемент 2). Ко-
мітет повинен стати зв’язуючим і координуючим органом
провадження інвестиційної політики на теренах всієї дер-
жави. Він повинен поєднувати зусилля всіх державних
інститутів, які входять до першого рівня (елемент 1). Вра-
ховуючи те, що цим інститутам поставлені різні державні
завдання, то й результат по поєднанню зусиль на покра-
щенню інвестиційного клімату в багатьох випадках буває
нульовий, або навіть негативний, особливо це важливо для
взаємодії всіх учасників інвестиційного процесу з Подат-
ковою адміністрацією, яка виділила себе в окрему касту і
на жаль нерозумна політика її керівництва веде до розо-
рення держави, а не до накопичення національного багат-
ства. Безпідставне закриття, через систему штрафів, сотень
і сотень підприємств розриває економічний ланцюг взає-
модії суб’єктів підприємницької діяльності, що унемож-
ливлює нормалізувати процес відтворення. Діяльність по-
даткової адміністрації звелася не до суті перевірок, а до
форми подачі звітної документації, що не підвищує наш
імідж в очах іноземних партнерів.
II рівень інвестиційного інфраструктурного комп-
лексу складають три інституційних елемента: вітчизня-
ний реципієнт (№3), іноземний інвестор (№4) і інвес-
тиційний банк (№5). При цьому головним інституцій-
ним елементом, який буде визначати ефективність фун-
кціонування всього інвестиційного процесу повинен
стати інвестиційний банк. Він по суті стає зв’язуючою
ланкою, по якому пройдуть інвестиції, в тому числі з-за
кордону, забезпечуючи зв’язок між підприємствами,
зацікавленими в отриманні інвестицій, і інвесторами, в
яких є капітал для забезпечення цих вкладень. Таким
чином, інвестиційний банк повинен стати своєрідним
містком між Україною і світовим ринком капіталу.
Створення інвестиційних банків — дієвий шлях
зниження трансакційних витрат іноземних інвесторів,
тому що такі банки не тільки зможуть знаходити інвес-
торів, але й проводити всі необхідні підготовчі заходи
по укладенню і супроводженню угоди з ціллю отриман-
ням підприємством реальних грошей.
В дійсний час в нашій країні не існує національних
інвестиційних банків. Бум універсалізації, який охопив
банківську систему, мав і свої негативні сторони: банки
втратили визначені сфери управління капіталами і на-
Рис. 1. Система взаємодії інституційних елементів
національного інфраструктурного комплексу
ТАРАСЕНКО С.В.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ154
дання банківських послуг. Якщо немає вітчизняного
представника, тоді вільне місце займають іноземні бан-
ки. Немає необхідності говорити, що країна при цьому
поступово втрачає контроль над інвестиційною політи-
кою в сфері залучення іноземних капіталів.
Одним з шляхів заохочення закордонних інвесторів
може бути також розгортання мережі венчурних інвестиц-
ійних фондів і компаній. На сьогодні відсутній ринок вен-
чурного капіталу, того який використовується для фінансу-
вання науково-технічних розробок та винаходів. Враховую-
чи те, що в недалекому минулому Україна бала могутньою
науковою державою, де збереглися підприємства, які випус-
кають продукцію, яка є конкурентноздатною за кордоном.
Одначе відсутня правова база, яка спонукає проведення
ризикових інвестиційних операцій, в результаті чого функ-
ціонування венчурних компаній і фондів має визначені
обмеження. Тому необхідно в найближчому майбутньому
прийняти ряд мір для створення особливого режиму фун-
кціонування венчурних інвестиційних фондів.
Елемент № 6 (III рівень) інвестиційного комплексу
об’єднає всі підприємства інвестиційної інфраструктури, які
обслуговують процес притягнення іноземних інвестицій —
страхові, консалтингові, аудиторські компанії і т. д.
Одним з найголовніших завдань заохочення інозем-
них інвестицій повинно стати створення інформаційної
мережі в границях всієї території України. Це, в свою чер-
гу, диктує необхідність створення центрів концентруючих
інформацію по всім факторам зовнішнього макросередо-
вища, аналіз і надання на комерційній основі комплекс-
ної, релевантної інформації кожному конкретному клієнту.
До недавнього часу єдиним таким центром була
мережа державних статистичних управлінь в регіонах. Але
так як ця система мала основне завдання надання стати-
стичних даних міністерствам і відомствам державного
управління то в дійсний час їх діяльність не задовольняє
потреби учасників ринку в інформаційному забезпеченні
їх діяльності. Іншим постачальником інформаційного
забезпечення є на сьогоднішній день торгівельно-промис-
лові палати (ТПП). Але і в даному випадку існує визна-
ченого роду проблема, пов’язана з тим, що діяльність
ТПП в основному направлена на активізацію міжнарод-
ної торгівлі. Тому в ТПП зберігається інформація, при-
значена перш за все для учасників експортно-імпортних
операцій, а не іноземних інвесторів.
Існує ще одне джерело комерційної інформації —
інвестиційні компанії. Однак, так як інформаційні по-
токи, якими вони оперують, в основному породжені в
рамках не сформованого в Україні фондового ринку, що
вони не здатні на відповідному рівні здійснювати повно-
цінне інформаційне забезпечення іноземних інвесторів.
Таким чином постає проблема створення нових
структур інформаційного забезпечення. Беручи до уваги
технічну складність і високу вартість створення інформа-
ційної мережі в найближчий час доцільним являється:
створення при Комітеті інвестиційної політики
відділу централізованого інформаційного забезпечення
іноземних інвесторів. В функції цього відділу повинно
входити: надання інформаційних, оперативних і консуль-
тативних послуг; формування каталогів підприємств, які
приватизуються; бази електронних даних; постійне по-
повнення інформації і її рекламування; проведення аук-
ціонів, конференцій, маркетингових заходи;
створення при Комітеті інвестиційної політики
центру збору і обробки економічної і правової інфор-
мації по прикладу західних рейтингових агентств, які за
визначену оплату збирають інформацію, а після її об-
робки з коментарями та прогнозами продавати;
Вітчизняні консалтингові фірми, які мають необхі-
дний кадровий потенціал і відповідні практичні розроб-
ки, також могли успішно співпрацювати з інституційни-
ми елементами I і II рівня, сприяюча заохоченню інозем-
них інвесторів. В рамках такого співробітництва однією
з основних функцій консалтингових фірм може бути
проведення по завданню будь-якого з елементів інвести-
ційного комплексу експертного аналізу інвестиційної
привабливості об’єктів різних форм власності і виробни-
чих напрямків. Після первинної обробки отриманої від
потенційних реципієнтів інформації, по-перше, може
накопичуватися в агрегованому вигляді в файлах інвес-
тиційних банків або Комітету по інвестиційній політиці,
а, по-друге, після проведення її до відповідності з міжна-
родними стандартами ця інформація може розповсюджу-
ватися по всьому світу через представництва консалтин-
гових фірм і інвестиційних банків за кордоном.
В результаті функціонування подібного інвестицій-
ного комплексу, будуть створені умови для поступаль-
ного і динамічного розвитку вітчизняного інвестицій-
ного процесу і суттєво збільшити об’єм як вітчизняних,
так і іноземних інвестицій.
Запропонована інституційна структура також буде
сприяти скороченню рівня корупції серед регіональних
службовців, які в дійсний час в основному монопольно
вирішують питання іноземного інвестування. Не менш
важливою перевагою запропонованої інституційної струк-
тури повинна стати також прозорість національного інве-
стиційного менеджменту для іноземних інвесторів, вклю-
чаючи рух інвестиційних ресурсів і, як наслідок, підвищен-
ня ділової репутації в очах солідних західних інвесторів.
Література
1. Беренс В. Руководство по оценке эффективности
инвестиций / В. Беренс, П. Хавранек. — М. : Мир.
2008. — 205 с.
2. Бирман Г. Экономический анализ инвестиционный
проектов / Г. Бирман, С. Шмидт. — М. Банки и биржи.
ЮНИИТИ, 2009. — 652 с.
3. Виленский П. Л. Оценка эффективности инвести-
ционных проектов / П. Л. Виленский, В. Н. Лившиц. —
М. : Дело, 2008. — 285 с.
4. Идрисов А. Б. Планирование и анализ эффектив-
ности инвестиций / А. Б. Идрисов. — М. : PRO-INVEST
CONSULTING, 2005. — 180 c.
5. Холт Р. Планирование инвестиций / Р. Холт, С. Бар-
нес. — М. : Прогрес, 2008. — 488 с.
6. Федоренко В. Г. Інвестознавство: підручник /
В. Г. Федоренко, А. Ф. Гойко ; за наук. ред. В. Г. Федо-
ренко. — К. : МАУП, 2000. — 408 с.
7. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент /
И. А. Бланк. — К. : Ника-Центр, 2001. — 448 с.
8. Костів М. А. Страховий захист інвестиційних ризиків
/ М. А. Костів, В. А. Тарасенко, С. В. Тарасенко. — Стра-
ховий — Львів.: Українське агентство гуманітарних тех-
нологій «Пріоритет», ЛА «Піраміда», 2008. — 240 с.
9. Тарасенко С. В. Ризики інвестиційної привабли-
вості / С. В. Тарасенко. — Ужгород : Видавництво Уж-
городського державного університету, 2010. — 236 с.
ТАРАСЕНКО С.В.
|