Характерні ознаки сучасного світового інвестиційного простіру

У роботі розглянуто особливості інвестиційних процесів в сучасних ринкових умовах, дана критична оцінка тенденцій розвитку сучасного стану інвестиційного ринку, як в Україні так і у світі....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Панкова, М.О
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45793
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Характерні ознаки сучасного світового інвестиційного простіру / М.О Панкова // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 103-107.— Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-45793
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-457932013-06-19T03:37:38Z Характерні ознаки сучасного світового інвестиційного простіру Панкова, М.О Наукові статті У роботі розглянуто особливості інвестиційних процесів в сучасних ринкових умовах, дана критична оцінка тенденцій розвитку сучасного стану інвестиційного ринку, як в Україні так і у світі. В работе рассмотрены особенности инвестиционных процессов в современных рыночных условиях, дана критическая оценка тенденций развития современного состояния инвестиционного рынка, как в Украине так и в мире. The peculiarities of the investment processes in the current market conditions, this critical assessment of current trends in the investment market, both in Ukraine and abroad. 2011 Article Характерні ознаки сучасного світового інвестиційного простіру / М.О Панкова // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 103-107.— Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45793 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Панкова, М.О Характерні ознаки сучасного світового інвестиційного простіру Вісник економічної науки України
description	У роботі розглянуто особливості інвестиційних процесів в сучасних ринкових умовах, дана критична оцінка тенденцій розвитку сучасного стану інвестиційного ринку, як в Україні так і у світі.
format	Article
author	Панкова, М.О
author_facet	Панкова, М.О
author_sort	Панкова, М.О
title	Характерні ознаки сучасного світового інвестиційного простіру
title_short	Характерні ознаки сучасного світового інвестиційного простіру
title_full	Характерні ознаки сучасного світового інвестиційного простіру
title_fullStr	Характерні ознаки сучасного світового інвестиційного простіру
title_full_unstemmed	Характерні ознаки сучасного світового інвестиційного простіру
title_sort	характерні ознаки сучасного світового інвестиційного простіру
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45793
citation_txt	Характерні ознаки сучасного світового інвестиційного простіру / М.О Панкова // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 103-107.— Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT pankovamo harakterníoznakisučasnogosvítovogoínvesticíjnogoprostíru
first_indexed	2025-07-04T04:45:21Z
last_indexed	2025-07-04T04:45:21Z
_version_	1836690253946028032
fulltext	2011/№1 103 Таблиця 5 Матриця розподілу відповідальності посадових осіб відділу митного оформлення №2 Дніпропетровської митниці, розроблена з врахуванням процесного підходу Література 1. Шаповал М. І. Менеджмент якості : навч. посібник [Текст] / М. І. Шаповал. — К. : Знання, 2007. — 471 с. 2. Українська асоціація якості [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www. uaq. org. ua/, вільний. — За- гол. з екрану. 3. Шеер А. В. Бизнес-процессы. Основные понятия. Теория. Методы [Текст] / А. В. Шеер. — М. : Весть-Мета Технология, 2000. — 152 с. 4. Шлях до якості: запровадження системи управлін- ня якістю [Текст] // Бюрократ (інформаційний бюле- тень). — 2009. — №1–2. — С. 4–7. 5. American Society for Quality [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www. asq. org/, вільний. — Загол. з екрану. 6. International Organization for Standardization [Елек- тронний ресурс] / Режим доступу: http://www. iso. org/, вільний. — Загол. з екрану. 7. Сагайдак М. В. Стандарт ISO 9001:2001 як механізм забезпечення якості надання управлінських послуг / М. В. Сагайдак // Державне будівництво [Електронне фахове видання]. — 2009. — № 2. — Режим доступу: www. nbuv. gov. ua/e-journals/DUTP/2009_2/doc_pdf/Sagaydak. pdf, вільний. — Загол. з екрану 8. Савченко Б. Г. Запровадження стандартів управління якістю в органи влади / Б. Г. Савченко, О. О. Будко // Державне будівництво [Електронне фахове видання]. — 2009. — № 1. — Режим доступу: www. nbuv. gov. ua/e-journals/ DeBu/2009–1/doc/2/05. pdf, вільний. — Загол. з екрану. Вступ. Інвестування належать до одних з найважли- віших питань, від яких залежить функціонування й роз- виток промисловості. Завдяки інвестиціям розширюють й удосконалюються виробничі потужності та основні фонди, забезпечуються необхідні пропорції. Інвестиційні рішення мають забезпечити успішне функціонування виробництва в майбутньому. Вони потребують викорис- тання сучасних методів аналізу для вибору оптимальних напрямків і шляхів розвитку виробництва на перспекти- ву з урахуванням об’єктивних закономірностей. Питанням розвитку інвестиційного процесу, ролі інвестиційної політики в економічному відтворенні, проблемам прискореної виходу з економічної кризи при- свячені роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних вче- них-економістів: В. Андрійчука, В. Будкіна, В. Геєця, Б. - Губського, В. Єременка, Д. Лук’яненка, Г. Климка, М.О. Панкова чл.�кор. АЕН України, м. Запоріжжя ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ СУЧАСНОГО СВІТОВОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОСТІРУ ПАНКОВА М.О. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ104 Ю. Пахомова, О. Плотнікова, А. Рум’янцева, А. Семено- ва, В. Супруна, М. Чумаченка та інш. Але аналіз останніх досліджень свідчить о наявності невирішених та появи нових проблем, що ще більше ускладнює ситуацію з за- безпеченням розвитку інноваційно-спрямованих інвес- тиційних процесів в Україні, відсутність достатньо роз- винутої науково-методологічної бази формування інно- ваційної системи. Як і інші види економічної діяльності, прямі іно- земні інвестиції (ПІІ) переживають драматичні зміни з кінця 2008 року. Надзвичайна економічна та фінансова криза привела до найсерйозніших проблем за останні десятиліття. Поставлені під сумнів можливості ТНК розширювати інвестиції за кордоном. Падіння потоків ПІІ відбулося під впливом зменшення їх прибутковості, скорочення фінансових ресурсів, збільшення економіч- них і фінансових ризиків. Це, у свою чергу, викликає стурбованість серед приймаючих країн — особливо країн, що розвивають- ся — які сильно залежать від міжнародних інвестицій в фінансування їх внутрішнього зростання та створення робочих місць. Основними питаннями які турбують у після кризовий період є: як криза вплинула на потоки ПІІ, які галузі будуть найдовше відходити від кризи. Відповіді на ці запитання по різним регіонам світу бу- дуть відрізнятися. Постановка задачі. Актуальність означених завдань та необхідність проведення подальших досліджень інве- стиційних процесів зумовили вибір теми і мети дослід- ження. Метою даної публікації є дослідження тенденцій інвестиційної політики країн світу та аналіз напрямків трансформації цієї політики на сучасному етапі. Результати. Міжнародна міграція капіталу почала активно розвиватися в період становлення світового господарства. Доповнюючи міжнародну міграцію то- варів, воно ставало поступово невід’ємною рисою сучас- ної світової економіки. На сучасному етапі міжнарод- ний рух капіталу є визначальним елементом у функціо- нуванні світової економіки, розвитку інших форм міжнародних господарських зв’язків. Згідно з оцінками експертів, в останні кілька деся- тиліть середній темп зростання прямих закордонних інвестицій перевершував середній темп зростання світо- вого ВВП в 2,4 рази (див. табл.1), а середньорічні темпи зростання міжнародної торгівлі істотно перевищували середньорічні темпи зростання обсягів виробництва у світі. Переміщення капіталу за кордон (вивезення капі- талу) являє собою процес, в ході якого відбувається ви- лучення частини капіталу з національного обороту однієї країни і приміщення їх у різних формах (товарній, гро- шовій) у виробничий процес та обіг іншої, приймаючої країни. Серед причин переміщення капіталу за кордон виділяється його відносна надмірність у власній країні, країні-донорі. Це дозволяє розміщувати капітал за кор- доном у пошуках порівняно більшої прибутковості і от- римувати при цьому дохід як у формі дивіденду, так і відсотка. Прямі інвестиції справляють істотний вплив як на всю світову економіку, так і на її серцевину — міжна- родний бізнес. Згідно з офіційними даними, за період з 1914 р. до кінця другої світової війни закордонні капіта- ловкладення збільшилися на 1 / 3. Потім вони подво- ювалися за кожні 10 років, потім — за 6–7 років. За чверть століття (з середини 50-х років) вони зросли в 4 рази, і в 80-ті роки світ вступив приблизно з 450 млрд. доларів подібних вкладень. У 1990 р. був досягнутий рубіж в 1,7 трлн. доларів, тобто відбулося майже 4-крат- не їх зростання тільки за одне десятиліття. У 1996 р. загальна сума накопичених прямих зарубіжних інвес- тицій наблизилася до 3 трлн. доларів США, в 2008, у зв’язку з кризою вони склали 2,1 млрд. дол. Настільки високі темпи зростання прямих інвес- тицій пов’язані насамперед із зрушеннями в світовому господарстві. Транснаціональні корпорації почали виво- зити за кордон не капітал в колишніх формах, а вироб- ництво, причому пріоритет віддається не тільки можли- вості отримання прибутку, а й тривалого характеру та- кого отримання. На сучасному етапі приблизно 9 / 10 прямих інве- стицій у світі контролюються міжнародними корпорац- іями. Зараз загальна сума прямих зарубіжних інвестицій, які знаходяться в структурах ТНК, досягла 2,7 трлн. доларів США в 1995 р., в 2005 р. 8.1трлн. дол (2). Кількість таких господарюючих суб’єктів у світі на кінець 1995 року складало 39 тис. та 270 тис. зарубіжних філій, на початку 21 століття кількість ТНК вже склало 63 тис. ед., а кількість зарубіжних філій 800тис. од. На сучасному етапі практично всі країни є як екс- портерами, так і імпортерами прямих інвестицій. Однак інвестиційні потоки надзвичайно не рівномірні (табл.2) Більшість країн, що розвиваються пережила фінан- сову кризу добре і, до кінця 2010 року, багато країн, що розвиваються, країни з ринковою економікою були відновлені або були близькі до відновлення потенціал росту до кризового періоду, але стійкі проблеми фінан- сового сектору в деяких країнах з високим доходом все ще становлять загрозу для економічного зростання і вимагають термінових заходів політиків. Країни, що розвиваються досягли зростання 7 % в 2010 році, і 6 % в 2011 році за прогнозами, що становить більш ніж у два рази перевищення швидкості прогнозо- ваних показників для країн з високим доходом. У більшість країн з низьким доходом ВВП виріс на 5,3 % в 2010 році. Їх перспективи, за прогнозами, ще більше зміцніються, із зростанням на 6,5 % в обох 2011 і 2012 роках, відповідно. У багатьох країн з високим рівнем Таблиця 1 Показники розвитку світової економіки 1980–2007 рр. (1) Таблиця 2 Структура експорту інвестицій ПАНКОВА М.О. 2011/№1 105 доходів і розвитку Європи і Центральної Азії, зростання у 2009–2010 р. було скромним, враховуючи розмір спа- ду у 2008 році. У результаті, незважаючи на два роки агресивної фіскальної та монетарної політики стимулю- вання, безробіття залишається на високому рівні і су- купне зростання стримується необхідністю реструктури- зації після кризи. Підтверджуються ці висновки тим, що більшість вільних потужностей у світовій економіці зо- середжена у країнах з високим рівнем доходів і розвит- ку Європи і Центральної Азії. Країни, що розвиваються стикаються з трьома ос- новними короткостроковими ризиками: напруженість європейських фінансових ринків, мінливістю потоків капіталу і зростанням цін на продовольство. Повторен- ня фінансової кризи, може поставити під загрозу віднов- лення як в країнах, що розвиваються, так і в розвине- них країнах. Потоки капіталу в країни, що розвиваються у 2010 році були більш цікавими інвесторам, частково тому, що низькі відсоткові ставки. Чисті міжнародні потоки кап- італу і облігацій країн, що розвиваються зросли в 2010 році на 30 %, після падіння на 40 % в 2009 році. Особ- ливу роль в цьому зростанні зіграли інвестиційні пото- ки Південь-Південь, особливо з Азії. Мінливості товарних цін, особливо у відношенні продуктів харчування, постійно становили ризик для стабілізації і зростання країн. Ескалація цін на енер- гоносії, може призвести до реального скачку цін на продовольство в країнах, що розвиваються. Однак, у той час як світові ціни на продовольство виросли, аналіз свідчить, що в реальному вираженні, зростан- ня значно менше, ніж у номінальному вираженні. Таким чином, ситуація з світовими цінами залишаєть- ся керованою. У перспективі, країнам необхідно перемістити фо- кус від короткострокового кризового регулювання в бік заходів, які стосуються основних (і важко розв’язува- ними) структурних проблем. Глобальні перспективи ПІІ в середньостроковій перспективі досить оптимі- стичними. ТНК можуть поступово відновити інвес- тиційні плани, хоч і помірковано. Крім того, криза не вплинула на загальну тенденцію до подальшої інтерна- ціоналізації діяльності компаній. Наприклад, майже 48 % респондентів ТНК заявили, що вони планують більш половини своїх інвестицій за кордоном в 2011 році, в порівнянні з лише 41 % в 2008 році. Ця тенден- ція до більшої інтернаціоналізації відноситься до таких сфер, які в даний час менш інтернаціоналізації, таких як дослідження та розробки. Найбільш постраждали від кризи європейські ТНК, тому їх прогнози трохи менш оптимістичні, ніж у середньому, і навпаки, у ТНК країн, що розвиваються, відтік ПІІ був менший у 2008 році, що вказує на більший динамізм на майбутні три роки, ніж компанії з інших регіонів (Джерело: ЮНКТАД об- стеження). У майбутньому ТНК планують приділяти більше уваги регіонам що розвиваються, таким як Азія і Латинська Америка. Дослідження показує, що ТНК очікують відновлення прямих іноземних інвестицій, почалось це повільно в 2010 році і набирає обертів в 2011 році. Це пояснюється триваючими сприятливими тенденціями, такими як зростаюча інтернаціоналізації ТНК. Короткострокове падіння росту ПІІ має особливе значення для розвинених країн, негативний вплив цієї тенденції посилюється пріоритетністю інвестицій на користь ринків, країн що розвиваються. У той же час, для невеликої кількісті країн, що розвиваються, які матють фінансові та промислові можливості інвестува- ти кошти за кордоном, криза може бути можливістю для зміцнення свого впливу на глобальну економіку через збільшення присутності своїх компаній за кордоном. Розбивка країн за групами робиться виключно в статистичних чи аналітичних цілях і необов’язково відображає оцінку стадії розвитку, досягнутої конкрет- ною країною чи районом в процесі розвитку. При вид- ілення основних груп країн дотримана класифікація Статистичного управління Організації Об’єднаних Націй. Це: розвинені країни: країни-члени ОЕСР (крім Мексики, Республіки Корея, Туреччини і Чилі) плюс не є членами ОЕСР країни, що стали новими членами Європейського союзу (Болгарія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта та Румунія), плюс Андорра, Ізраїль, Ліхтенш- тейн, Монако і Сан-Марино. Країни з перехідною еко- номікою: Південно-Східна Європа і Співдружність Не- залежних Держав. Країни, що розвиваються: в цілому всі країни, не зазначені вище. У статистичних цілях в дані по Китаю не включаються дані по спеціальному адмін- істративному району Гонконг (САР Гонконг), спеціаль- ному адміністративному району Макао (САР Макао) і китайської провінції Тайвань. У цілому країни продовжують роботу з лібералізації та заохочення іноземних інвестицій, хоча при цьому має місце і збільшення числа нових заходів щодо їх регулю- вання. Країни, як і раніше прагнуть залучати ПІІ, роз- глядаючи їх як важливого зовнішнього джерела фінан- сування розвитку. На країни з перехідною економікою припадає по- ловина глобального припливу ПІІ та чверть глобаль- ного вивозу таких інвестицій. Вони відіграють провідну роль у пожвавленні ПІІ і як і раніше будуть залишені сприятливими об’єктами докладання прямих іноземних інвестицій. Розширення потоків ПІІ зафіксовано в 2010 році в більшості регіонів. Характер і роль ПІІ зміню- ються і мають свою специфіку по регіонах. У Африці спостерігається поява нових джерел ПІІ. Розвивається в Азії процес модернізації промисловості на базі ПІІ охоплює все більше галузей і країн. Латиноамери- канські транснаціональні корпорації (ТНК) виходять на глобальний рівень. Іноземні банки відіграють стабілі- зуючу роль у Південно-Східній Європі, проте широкі масштаби їхньої присутності в принципі породжують і певні побоювання. Високі рівні безробіття в розвине- них країнах викликають стурбованість з приводу впли- ву вивезення інвестицій на рівень зайнятості в країнах базування. Однією з ключових завдань для країн з невели- кою, вразливою і слабкою економікою залишається подолання бар’єрів, що перешкоджають залученню ПІІ. Офіційна допомога з метою розвитку (ОДР) може виступати каталізатором підвищення ролі ПІІ в най- менш розвинених країнах (НРС). В інвестиційній політики спостерігається певне роздвоєння. Прийма- ються заходів з метою подальшої лібералізації інвес- тиційної діяльності та її заохочення, з одного боку, і ПАНКОВА М.О. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ106 заходи щодо посилення режиму регулювання інвес- тицій в інтересах вирішення завдань державної пол- ітики — з іншого. На динаміці іноземних інвестицій позначилися прийняті програми стимулювання економіки та держав- ної допомоги. У глобальній структурі ПІІ простежуєть- ся ряд великих зрушень, які передували світовій кризі і темп яких, ймовірно, буде наростати в короткостроко- вому і середньостроковому плані. По-перше, як очі- кується, продовжиться зростання питомої ваги країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою і як об’єктів розміщення, і як джерел глобальних ПІІ. Ці країни, на які в 2009 році припадала майже половина припливу ПІІ, відіграють провідну роль у процесі по- жвавлення ПІІ. По-друге, зазначений останнім часом подальший спад ПІІ в обробній промисловості в по- рівнянні з інвестиціями в сферу послуг і сектор видо- бувних галузей і сільського господарства навряд чи вда- сться переламати. По-третє, незважаючи на серйозні наслідки для ПІІ, криза не блокувала процес подальшої інтернаціоналізації виробництва. У 2009 році було відмічено скорочення за всіма складовими потоків ПІІ — пайовою інвестицій, внутрішньофірмовим кредитах і реінвестований прибуток. Разом з тим завдяки пол- іпшенню стану в динаміці прибутків корпорацій з дру- гого півріччя 2009 року спостерігається помірне віднов- лення рівнів реінвестованого прибутку. У першому квар- талі 2010 року потоки ПІІ знову стали більш динаміч- ними. Через глобальність кризи можливості фінансуван- ня ПІІ окремих галузей зменшилися. Потоки ПІІ ско- ротилися по всіх трьох секторах — сектору видобувних галузей і сільського господарства, сектору обробної про- мисловості та сектору послуг. Постраждали не тільки такі циклічно розвиваються галузі, як автомобільна і хімічна промисловість. У 2009 році скоротилися та ПІІ в галу- зях, які на початковому етапі чинили опір впливу кри- зи, в тому числі у фармацевтиці і харчовій промисло- вості. Приплив ПІІ збільшився в 2009 році в порівнянні з 2008 роком лише у небагатьох галузей, а саме електро- , газо-і водопостачання, а також виробництва електрон- ного обладнання, будівництва і телекомунікацій. У ціло- му сильніше за все криза вдарила по ПІІ в секторі об- робної промисловості проти рівня 2008 року на 77 %. У секторі видобувних галузей і сільського господарства і послуг скорочення таких угод було не настільки карди- нальним — відповідно на 47 % і 57 %. ПІІ, розміщені приватними фондами прямих інвестицій, знизилися за вартістю на 65 %, в той час як ПІІ фондів національного добробуту (ФНБ) зрос- ли в 2009 році на 15 %. На ці фонди разом узяті при- падало понад десятої частини загальносвітового обсягу ПІІ, що означає зростання 7 % в 2009 році, але зни- ження в порівнянні з піковим рівнем 22 % в 2007 році. На динаміці ПІІ приватних фондів прямих інвестицій позначилося зменшення їх операцій із залучення коштів, і обвальне падіння ринку викупів за рахунок залучених коштів. У сегменті приватних пайових інвестицій в 2010 році простежуються ознаки пожвавлення, однак пропо- нований в Європейському союзі (ЄС) режим регулюван- ня може обмежити число майбутніх угод. Однак знижен- ня їх активності в сегменті ПІІ не зазначалося, що по- яснюється досить високими темпами зростання в краї- нах з ринком, що формується, яким належать ці фонди. Нові інвестиції переключалися на сектор видобувних галузей і сільського господарства і на галузі, у меншій мірі уразливі перед впливом змін у фінансовій сфері, а також на країни, що розвиваються. Половина глобального припливу ПІІ тепер надхо- дить у країни, що розвиваються та країни з перехідною економікою Приплив ПІІ в ці країни після шести років безперервного зростання в 2009 році впав на 27 % до 548 млрд. дол. Незважаючи на скорочення ПІІ, ця група країн була більш стійка до впливу кризи в порівнянні з розвиненими країнами, країнах. Їх частка в глобально- Источник: UNCTAD, World Investment Report 2010. Таблиця 3 Окремі показники ПІІ та міжнародного виробництва, 1990–2009 рр. ПАНКОВА М.О. 2011/№1 107 му припливі ПІІ продовжує зростати: вперше в історії в країни, що розвиваються, і країни з перехідною еконо- мікою тепер надходить половина глобального припливу ПІІ (Джерело: UNCTAD, World Investment Report 2010). У групі найбільших одержувачів ПІІ Китай в 2009 році зайняв друге місце після Сполучених Штатів. У сег- менті вивезення інвестицій Гонконг (Китай), Китай і Російська Федерація (у вказаному порядку) входять до групи 20 найбільших інвесторів світу. Після майже де- сятиліття безперервного зростання приплив ПІІ в Аф- рику скоротився до 59 млрд. дол, що означає зниження на 19 % проти 2008 року, головним чином у результаті падіння глобального попиту і цін на сировину. При цьому постраждали виробники сировинних товарів у Західній і Східній Африці. Знизився приплив інвестицій в Північну Африку, незважаючи на більш диверсифіко- вану структуру ПІІ та продовження програм привати- зації. У секторі послуг в Африці скорочення інвестицій носило в порівнянні з іншими секторами менш вира- жений характер. Очікується, що відновлення цін на сировинні товари покращить тенденцію в динаміці по- токів ПІІ до Африки в 2011 році. Африканський конт- інент є привабливим для ТНК. У період 2005–2008 років на них припадало 22 % інвестицій проти 18 % в 1995– 1999 роках.. Обсяг інвестицій, що вивозяться з Африки, в цілому скоротився наполовину до 5 млрд. дол Однак вивіз інвестицій з південної частини Африки збільшився в 2009 році на 1,6 млрд. дол. завдяки південноафриканським інвестицій, що розміщували- ся головним чином в інших країнах Африки. Найб- ільшим регіональним джерелом інвестицій залишала- ся Північна Африка, на яку припадає понад 50 % від сукупного показника. У динаміці потоків ПІІ до Південної, Східної і Південно-Східної Азії було зареє- стровано найбільше з 2001 року зниження, але вони першими повинні відновитися після нинішнього спа- ду. Обсяг ввезення інвестицій в регіон впав в 2009 році на 17 % до рівня 233 млрд. дол Після восьми років підвищувальної тенденції при- плив ПІІ в Південно-Східну Європу (ПСЄ) та Співдружність Незалежних Держав (СНД) скоротився до 69,9 млрд. дол, знизили проти рівня 2008 року на 43 %. У 2009 році було відзначено зменшення припливу ПІІ в обидва субрегіону, хоча динаміка потоків у Південно- Східну Європу постраждала менше в порівнянні з пото- ками інвестицій в СНД. Через зменшення внутрішньо- го попиту, зниження очікуваної прибутковості проектів у секторі природних ресурсів і іссяканія джерел ПІІ, вкладених по «круговим схемами», приплив ПІІ в Рос- ійську Федерацію скоротився майже вдвічі. Незважаю- чи на це, Російська Федерація в 2009 році займала шо- сте місце в списку головних об’єктів програми інвес- тицій у світі. Обсяги ПІІ в банківській галузі Південно- Східної Європи росли з перших років нового тисячол- іття завдяки здійсненню великих програм реструктури- зації та приватизації. В результаті на кінець 2008 року 90 % банківських активів належала зарубіжним власни- кам. Іноземні банки відіграли позитивну роль у регіо- нах під час глобальної фінансової кризи. Разом з тим недавня криза у зв’язку з державним боргом Греції відро- дила побоювання з приводу того, що великі масштаби присутності зарубіжних банків можуть стати каналом перенесення системних ризиків у регіон. Найбільше падіння по всіх регіонах було відзна- чено в динаміці припливу ПІІ у розвинуті країни — на 44 % до рівня 566 млрд. дол. Скорочення було не та- ким масштабним, як під час попереднього економіч- ного спаду 2000–2003 років, хоча нинішні економічні та фінансові потрясіння виявилися набагато серй- озніші. Сильніше за всіх цей процес торкнувся Північну Америку, в той час як країни-члени ЄС кра- ще тримали удар і, наприклад у Німеччині, було заф- іксовано збільшення інвестицій на 46 %, головним чином завдяки різкому зростанну внутрішньофірмових кредитів. З іншого боку, потоки ПІІ в Сполучене Ко- ролівство зменшилися в порівнянні з попереднім ро- ком на 50 %. Економічний спад відродив давні побоювання в розвинених країнах з приводу впливу інтернаціона- лізації виробництва на рівень зайнятості у себе вдо- ма. Проведені дослідження не дають однозначної відповіді щодо впливу вивезення ПІІ на процес ско- рочення робочих місць на вітчизняному ринку. Справді, характер наслідків залежить від виду інвес- тицій, розміщення філій і стратегій ТНК в області зайнятості. За оцінками ЮНКТАД глобальні потоки ПІІ зростуть до 1,3–1,5 трлн. дол США в 2011 році. Повернення до докризового рівня очікується лише в 2012 році, при цьому розкид оцінок складає 1,6–2 трлн. дол США. На початку 2010 року спостерігався процес поступового поліпшення макроекономічних умов, збільшення прибутку компаній і зростання вартості активів на фондових ринках буде тривати, сприяючи відновленню довіри ділових кіл. З середи- ни 2009 року відбулось відновлення рівнів прибутку корпорацій. Висновки. В процесі розробки інвестиційної пол- ітики багатьох країн спостерігається прагнення відоб- разити більш тісну взаємодію інвестиційній та інших форм політики, в тому числі політики, що стосується загальних економічних, соціальних та екологічних питань. Лібералізація триває, а регулювання стає жор- сткішим. Національні інвестиційні режими продовжу- ють ставати більш сприятливими для іноземних інве- стицій, разом з тим уряду дедалі частіше підкреслю- ють значення регулювання. Міжнародний інвестицій- ний режим став ширше за своїми масштабами та охоп- ленням і на системному рівні розвивається в напрямі більшої збалансованості прав і обов’язків держав та інвесторів. Універсальних рішень не існує, тому по- трібний комплекс заходів з урахуванням специфіки країн. Література 1. Драпкин И. М. Международная торговля, прямые зарубежные инвестиции и агломерационные эффекты в условиях гетерогенности / И. М. Драпкин // Известия Уральского государственного университета. — 2010. — № 2 (77). — С. 99–114. 2. http://www. un. org/ru/development/surveys/ investments. shtml 3. UNCTAD, World Investment Report 2010 ПАНКОВА М.О.

Характерні ознаки сучасного світового інвестиційного простіру

Репозитарії

Схожі ресурси