Розробка методологічних принципів економічної діагностики та їх застосування при створенні механізму діагностики розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу міста

У статті автором розроблені методологічні принципи економічної діагностики соціально-економічних систем. В результаті застосування процесного підходу до виявлених автором етапів діагностичного процесу сформовано механізм діагностики ресурсної компоненти економічного потенціалу міста, в основі якого...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Гуляк, Р.Е
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45807
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Розробка методологічних принципів економічної діагностики та їх застосування при створенні механізму діагностики розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу міста / Р.Е Гуляк // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 181-186.— Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-45807
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-458072013-06-19T03:53:43Z Розробка методологічних принципів економічної діагностики та їх застосування при створенні механізму діагностики розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу міста Гуляк, Р.Е Наукові статті У статті автором розроблені методологічні принципи економічної діагностики соціально-економічних систем. В результаті застосування процесного підходу до виявлених автором етапів діагностичного процесу сформовано механізм діагностики ресурсної компоненти економічного потенціалу міста, в основі якого лежать розроблені системно-діагностичні та специфічні принципи діагностики. В статье автором разработаны методологические принципы экономической диагностики социально-экономических систем. В результате применения процесного подхода к обнаруженным автором этапам диагностического процесса сформирован механизм диагностики ресурсной компоненты экономического потенциала города, в основе которого лежат разработанные системно-диагностические и специфические принципы диагностики. The methodological economic diagnostic principles of the socio-economic systems are created by author іn the article. As a result of process approach application of displayed diagnostic process stages a mechanism of resource component development of city economic potential is formed. It’s grounded on the system diagnostics and specific methodological principles that were developed in the article. 2011 Article Розробка методологічних принципів економічної діагностики та їх застосування при створенні механізму діагностики розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу міста / Р.Е Гуляк // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 181-186.— Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45807 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Гуляк, Р.Е Розробка методологічних принципів економічної діагностики та їх застосування при створенні механізму діагностики розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу міста Вісник економічної науки України
description	У статті автором розроблені методологічні принципи економічної діагностики соціально-економічних систем. В результаті застосування процесного підходу до виявлених автором етапів діагностичного процесу сформовано механізм діагностики ресурсної компоненти економічного потенціалу міста, в основі якого лежать розроблені системно-діагностичні та специфічні принципи діагностики.
format	Article
author	Гуляк, Р.Е
author_facet	Гуляк, Р.Е
author_sort	Гуляк, Р.Е
title	Розробка методологічних принципів економічної діагностики та їх застосування при створенні механізму діагностики розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу міста
title_short	Розробка методологічних принципів економічної діагностики та їх застосування при створенні механізму діагностики розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу міста
title_full	Розробка методологічних принципів економічної діагностики та їх застосування при створенні механізму діагностики розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу міста
title_fullStr	Розробка методологічних принципів економічної діагностики та їх застосування при створенні механізму діагностики розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу міста
title_full_unstemmed	Розробка методологічних принципів економічної діагностики та їх застосування при створенні механізму діагностики розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу міста
title_sort	розробка методологічних принципів економічної діагностики та їх застосування при створенні механізму діагностики розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу міста
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45807
citation_txt	Розробка методологічних принципів економічної діагностики та їх застосування при створенні механізму діагностики розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу міста / Р.Е Гуляк // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 181-186.— Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT gulâkre rozrobkametodologíčnihprincipívekonomíčnoídíagnostikitaíhzastosuvannâpristvorennímehanízmudíagnostikirozvitkuresursnoíkomponentiekonomíčnogopotencíalumísta
first_indexed	2025-07-04T04:46:30Z
last_indexed	2025-07-04T04:46:30Z
_version_	1836690325941256192
fulltext	2011/№1 181 ни мало енергії. Чим менше зусиль витрачається для виконання, тим більше задоволення ця робота прино- сить. Більш того, спостереження і експерименти пока- зують, що людина, яка змушена часто повторювати якусь спочатку навіть не дуже приємну їй поведінку, то з ча- сом ця поведінка стає потребою. — Кожна людина індивідуальна. Тому при навчан- ня повинні враховуватися особливості особи. Для ко- гось, щоб повторити правильні дії, буде достатньо тільки спостереження; комусь потрібно буде виконати їх з вик- ладачем; а комусь постійно необхідна під рукою покро- кова інструкція. — В процесі навчання людина повинна отримува- ти задоволення. Висновки — Людину не можна «мотивувати», потрібно шукати її власні мотиви і підбирати до них відповідні стимули. — Кожній людині потрібний власний, індивідуаль- ний вид заохочення. — Продумувати тип заохочення, перевіряти його на практиці. Використовувати заохочення безпосередньо після закінчення працівником роботи. — Покарання непродуктивний спосіб контролюва- ти поведінку, але ще і небезпечний. Часто покарання приводить до нервозності в самому колективі. — Робочі відносини «керівника-підлеглого», по- винні бути чітко визначені і зафіксовані в документах. — Мета, поставлена перед підлеглими і перед фірмою, повинна виходити з реальності її досягнення — Необхідність навчити людину виконувати певні дії і тільки потім вже починати програму заохочення. Література 1. Сорокоумов А. Не мотивувати, а шукати мотиви і підбирати стимули / А. Сорокоумов. — Режим доступу : http://www. jobgrade. ru/modules /Articles/ article. php? storyid=179. 2. Чому люди не працюють? — Режим доступу : http: / www. jobgrade. ru/modules /Articles/ article. php? storyid=163. 3. Маковеев П. С. Управление развитием промышлен- ного производства: мотивационные механизмы / П. С. Ма- ковеев. — Одесса : ОГПУ, 2000 — 340 с. 4. Грейсон Д. К. Американский менеджмент на поро- ге XXI века/ Д. К. Грейсон, К. О. Делл. ; пер. с англ. — М. : Экономика, 1991 — 319 с. 5. Психология управления : учебное пособие / А. Л. Есь- ков, Л. Л. Бунтовская. — К .: Наук. світ, 2008. — 147 с. 6. Карпова Т. П. Управленческий учет : учебник для вузов / Т. П. Карпова. — М. : ЮНИТИ, 2000 — 378 с. 7. Кокіна В. Гідна зарплата стане мотивацією до праці / В. Кокіна // Урядовий кур’єр, 2007. 15 травня, №83 — С. 4. 8. Управление персоналом : учебник для вузов / Под ред. Т. Ю. Базарова, Б. Л. Еремина. — М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998 — 423 с. 9. Вилюнас В. К. Психологические механизмы моти- вации человека / В. К. Вилюнас. —М. : Изд-во МГУ, 1990.—288 с. Вступ. Розвиток складних соціально-економічних си- стем, а особливо сучасних українських міст часто не задо- вольняє вимогам їх мешканців та все рідше характеризуєть- ся реалізацією поставлених органами місцевого управління цілей. Зазначена ситуація виявляє протиріччя між бажаним та реальним характером розвитку міст, вирішення якого активізує зростання потреби у такому відносно новому пізнавальному процесі, як економічна діагностика. Існуюча методологія дослідження економічних про- цесів має усі підстави для свого розвитку шляхом син- тезу методів пізнання соціально-економічних систем, що існують на сьогоднішній день. Саме результатом такого синтезу і може виступати діагностичний процес, поглиб- лення методологічних основ якого і визначає акту- альність дослідження. Огляд останніх досліджень і публікацій. Значний вклад у розробку проблем діагностики соціально-економічних систем різних рівнів здійснено українськими та закордон- ними науковцями-економістами. Так теоретичні, мето- дичні та прикладні аспекти економічної діагностики на рівні регіону знайшли відображення у працях [1, 3, 6, 7, 8, 11, 15], на рівні підприємства — у роботах [4, 5, 9, 10, 12,13, 14]. У більшості досліджень за даною тематикою при освітленні окремих аспектів економічної діагности- ки головною проблемою є відсутність єдиних принципів проведення діагностичного процесу, що складають осно- ву для формування теоретико-методологічних положень економічної діагностики. Узагальнення результатів досл- ідження наукових праць за представленим напрямком дозволяє зробити висновок, що, незважаючи на високий рівень наукових розробок та професіоналізм вчених, ме- тодологічні та методичні засади економічної діагностики перебувають у стадії формування. Постановка завдання. Метою даної статті є поглиб- лення та розвиток методологічних основ діагностичного процесу та формування механізму діагностики розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу міста. Основний матеріал і результати. Перш ніж присту- пити до реалізації безпосередніх завдань дослідження слід звернутися до морфологічного аналізу слова «діаг- ноз» (diagnosis). З грецької корінь «gnosis» перекладаєть- ся як «знання», а префікс «dia» означає «поміж», «че- рез», «скрізь», «роз». У такому раз виходить, що зазна- чений префікс надає знанню чистий, прозорий, істин- Р.Е. Гуляк м. Харків РОЗРОБКА МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПРИНЦИПІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ СТВОРЕННІ МЕХАНІЗМУ ДІАГНОСТИКИ РОЗВИТКУ РЕСУРСНОЇ КОМПОНЕНТИ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МІСТА ГУЛЯК Р.Е. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ182 ний характер, тобто ми розуміємо, або намагаємось розуміти «об’єкти, речі як вони є» — якими вони є на- справді. Діагностика, в свою чергу, трактується, як про- цес розпізнавання об’єкта, або як учення необхідне для отримання діагностичного істинного знання про об’єкт. Здатність людини впливати на реальність завдяки регулюванню та управлінню соціально-економічними об’єктами розділяє діагностичне знання на дві частини, а саме на позитивну та нормативну. З позитивним ас- пектом все зрозуміло, — людина, здійснивши певний вплив, аналізує наслідки та встановлює його результа- тивність. Виходить, що діагностичне знання — це не тільки споглядання об’єкта, але і, в першу чергу, його розуміння, встановлення навколишніх та внутрішніх зв’язків об’єкту, його структури і т. п. На цьому етапі розкриття сутності діагнозу доцільно виділити фунда- ментальний (філософський) принцип детермінізму, що очолює сукупність діагностичних принципів. Разом із принципом детермінізму, який виступає перш за все у формі причинності (каузальності) як сукуп- ності обставин, які передують в часі стану об’єкта та обумовлюють його, регулятором діагностичного процесу виступає базовий діагностичний загальнонауковий прин- цип системності. Діагностична цінність цього принципу проявляється не тільки у його безпосередній участі в отриманні й узагальненні системного нормативного знан- ня про об’єкт, а і взагалі при формуванні понятійно-ка- тегоріального апарату економічної діагностики. Вищесказане обґрунтовує при уточненні та розвит- ку понятійно-категоріального апарату економічної діаг- ностики доцільність використання системно-організа- ційного підходу, основи якого представлені у роботі Вінограя Е. Г. [2]. За його думкою системний синтез категоріального апарату можливо здійснити, дотримую- чись наступного методологічного алгоритму проектуван- ня та пізнання великих та складних систем, який дещо модифіковано автором з метою надання йому діагнос- тичної орієнтації: 1. етапи, що обумовлюють виникнення системи: 1.1.виявлення актуального протиріччя в об’єкті діагностування; 1.2.визначення головного та другорядних діагнос- тичних питань; 1.3.структурно-функціональний аналіз актуального середовища, яке складає систему більшого ієрархічного рівня відносно об’єкту діагностування; 2. етапи, що утворюють систему: 2.1. проектується організаційна структура (конструк- ція) діагностичної системи, визначаються її елементи; 2.2.встановлюються відношення між елементами організаційної структури діагностичної системи; 3. етап, що організовує систему: 3.1.виявляються інформаційний та ресурсний зв’яз- ки між елементами діагностичної системи, при тому, що в ролі останнього типу зв’язку виступає методичне за- безпечення діагностичного процесу. Ефект від застосування системно-організаційного підходу полягає в тому, що окрім уточнення та розвитку категоріального апарату економічної діагностики одно- часно забезпечується і створення механізму її реалізації, в якому присутні як загальні так і специфічні ознаки діагностування соціально-економічних систем. Нижче на прикладі формування механізму діагностики ресурс- ної компоненти економічного потенціалу міста (далі - РКЕП) докладно зупинимось на кожному з представле- них вище етапів алгоритму. Початковим у системі економічних протиріч є про- тиріччя між постійно зростаючими потребами та мож- ливостями щодо їх задоволення. Звісно, це протиріччя є загальним для всіх соціально-економічних систем макро - та мезорівня, тому необхідною є його подальша конкретизація. Для надання специфічності у зазначено- му протиріччі достатньо лише встановити зв’язок між активною стороною протиріччя (потреби) та об’єктом діагностування (РКЕП), що входить до складу економ- ічних можливостей міста (економічний потенціал). Звідси випливає, що для зменшення загострення почат- кового протиріччя необхідно прискорювати темпи зро- стання складових (РКЕП) тієї протилежності, яка відстає (економічні можливості). Для вирішення виявленого протиріччя звернімося до головного та другорядних питань, які адаптовані під РКЕП. Головним постає питання: «Що необхідно роби- ти для прискорення розвитку РКЕП». Другорядними виступають наступні питання: «Яким є реальний розви- ток?», «Яким має бути розвиток?», «Яким розвиток буде, якщо..?». Виходячи з цих діагностичних питань стає зрозумілим, що ключовим поняттям, яке так чи інакше пронизує зазначені вище питання є поняття «норма», яке розглядається з двох принципово протилежних по- зицій. Норма може бути статичною, якщо оптимальни- ми параметрами виступають ті, що притаманні функ- ціонуванню об’єкта без значних кількісно-якісних змін із збереженням його первісної функціональності та ефективності. Динамічною нормою вважається та, яка описується сукупністю оптимальних параметрів, які відповідають постійному розвитку об’єкта та вказують на підвищення його функціональності й ефективності функціонування. Звернемо увагу на те, що динамічний тип норми без виключно властивий всім соціально-еко- номічним системам, для яких розвиток є об’єктивно необхідним. Сукупність параметрів, які відповідають нормі, встановлюється в залежності від того, на який саме ас- пект об’єкта дослідження направлено діагностичний процес. Зазначимо, що антиподом норми, на виявлен- ня якого саме і сфокусовано діагностичний процес, є патологія, яка визначається як відхилення від нормаль- ного стану або процесу розвитку об’єкта. Поняття «па- тологія» перебуває у стані протиріччя з поняттям «нор- ма», натомість аномалія, яка близька за змістом до ос- таннього, — у стані протилежності. Виходить, що між умовними полюсами норми і патології знаходиться широкий спектр відхилень — аномалій розвитку, тобто таких відхилень, які вказують на перехідний стан та динаміку об’єкта діагностування. Соціально-економічні системи, яким іманентно притаманний розвиток та са- моорганізація, можуть діагностуватися за аспектами, що відповідають таким фундаментальним системним якос- тям об’єкта дослідження, як інерційність, функціональ- на анізотропія, цілісність, складність, організованість. Зауважимо, що кожна системна якість в залежності від позиції дослідника при діагностуванні може висвітлю- ватися по-різному через відповідні їм принципи. ГУЛЯК Р.Е. 2011/№1 183 Така системна властивість, як організованість сис- теми відображається завдяки принципу функціональної компліментарності. Сутність цього принципу полягає у поєднанні елементів в системі за рахунок їх взаємодо- повнюваності у функціональному напрямку, що надає системі можливість реалізовувати певну функцію, кот- ра не характерна для окремих елементів. З цим принци- пом тісно пов’язаний принцип фокусу дії, зміст якого проявляється у фокусуванні другорядних приватних цілей усіх рівнів системи на досягненні її головної мети. Цілісність розкривається під час діагностування за допомогою наступних принципів: ієрархічної зв’язності, що потребує дослідження системи або процесу не тільки в рамках власного масштабу, а і в межах системи більшо- го ієрархічного рівня; корелятивності, котрий вказує на існування певних пропорцій між складовими системи або її характеристиками; емерджентності, який прояв- ляється в тому, що властивості системи неможливо зве- сти до суми властивостей її складових; функціональної завершеності, котрий виражає безумовне структурно- функціональне домінування системи у повному складі над її окремими складовими; фрактальності, що вказує на певну подібність системи з її складовою частиною завдяки виявленню властивостей у останній, що харак- терні для системи в цілому. Для діагностування такої базової системної власти- вості, як складність, застосовуються наступні принци- пи: розмаїття, альтернативності, стохастичності. Прин- цип розмаїття потребує рівності складності об’єкта уп- равління системи і складності суб’єкта управління. Дот- римання принципу альтернативності зосереджує увагу на виявленні та аналізі альтернативних напрямків розвит- ку системи. Принцип стохастичності, в свою чергу, по- силює попередній принцип та вказує на те, що кожен з альтернативних варіантів розвитку системи має свою вірогідність. Функціональна анізотропність представляє собою функціональну нерівнозначність та нерівноцінність еле- ментів системи, їх різну чутливість до змін зовнішнього та внутрішнього середовища та проявляється за допо- могою наступних принципів. Принцип функціональної нерівноцінності елементів вказує на їх різну участь у функціонуванні системи та на їх різний вклад у досяг- ненні мети системи. З іншого боку, проявом функціо- нальної анізотропності є асиметрія функціональних можливостей реалізації дисфункціональних змін у сис- темі. Посилаючись на те, що певні елементи у функці- ональному плані різняться і домінують один над одним з точки зору внесення ефекту щодо реалізації мети си- стеми, то ступінь порушень елементів та їх наслідки у системі в цілому також будуть різними, що і створює дисфункціональну асиметрію. Принцип інерційності, за яким можливо відстежити однойменну системну властивість, проявляється у посту- повому переході системи до нового стану при умові дести- мулюючих факторів, а також в існуванні гальмуючих ме- ханізмів у системі під час її поступового руйнування. Розкривши загальний зміст принципів, які виділені на основі аналізу фундаментальних властивостей систем, доцільним буде їх угрупування за ознакою приналеж- ності до певного етапу діагностичного процесу (табли- ця 1). Доречність визначення діагностичних етапів, що функціонально взаємодоповнюють один одного, з відпо- відними їм принципами, узгоджується з представленим вище етапом алгоритму формування елементів понятій- но-категоріального апарату економічної діагностики. Надамо характеристику кожному з виділених етапів діагностування. Перший семіотико-ретроспективний етап є головним та свого роду підготовчим. Він характе- ризується дослідженням основних структурно-функці- ональних особливостей об’єкту діагностування й акту- ального середовища його функціонування, виявленням протиріч і формуванням діагностично-інформативного простору показників, які характеризують реальний стан об’єкту та його відхилення від бажаного. Мета етіологічно-перспективного етапу полягає у виявленні причин, які обумовили негативні наслідки та призвели до відхилення реального стану об’єкта діагно- стування від бажаного. Націленість цього етапу на роз- криття сутності змін у стані об’єкта діагностування та їх причин, в результаті чого відбувається виявлення зако- номірностей розвитку об’єкта та механізмів його само- регуляції, доповнюється й необхідністю визначення можливих тенденцій розвитку об’єкта за умов, що вже сформувалися. Така додаткова функціональність зазна- ченого етапу надає діагностичному процесу прогнозний характер. Етап встановлення діагнозу завершає діагностичний процес, тому він є заключним і носить рекомендацій- ний характер, який обумовлений синтезом отриманих під час всього діагностичного аналізу висновків. Проте характерним для даного етапу є не тільки здійснення висновків щодо отриманої інформації у попередніх ета- пах, а і подальша її обробка, під час якої висновки ста- ють взаємопов’язані та набувають більшої обґрунтова- ності. Далі до діагностичного процесу, який укрупнено представлений виділеними вище етапами, застосовуєть- ся процесний підхід, ефект від застосування якого по- лягає у подальшій декомпозиції діагностичних етапів на процесні складові. Відзначимо, що процесний підхід націлений не тільки ідентифікацію процесів, які розк- ривають сутність виділених етапів, а і на визначення їх послідовності та взаємозв’язку. Отже, з цього виходить, що результат декомпозиції діагностичних етапів на ос- нові процесного підходу уособлюється у механізмі діаг- ностики, який представлено на рисунку 1. Блоки меха- нізму діагностики мають однойменну назву з етапами діагностичного процесу, а модулі, що представляються процесами, виступають у ролі складових блоків. Заува- жимо, що зміст модулів механізму в свої більшості обу- мовлюється описаними у таблиці 1 можливостями кон- кретного практичного застосування системно-діагнос- тичних принципів. Якщо функції блоків механізму діагностики при зміні об’єкту діагностування залишаються незмінними, то зміст модулів, з яких складаються блоки, звісно, заз- нає суттєвих змін та приймає специфічний характер в залежності від особливостей соціально-економічної си- стеми, що діагностується, та виявленого у ній протирі- ччя. Сукупність діагностичних принципів не вичер- пується описаними вище системно-діагностичними та фундаментальним (філософським) принципами, необ- хідними є також і специфічні (конкретно-наукові). Слід ГУЛЯК Р.Е. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ184 Таблиця 1 Етапи та системно�діагностичні принципи діагностичного процесу підкреслити, що при зміні об’єкту діагностування транс- формації підлягає не тільки модульний склад механізму, а і специфічні методологічні принципи. Зокрема, автор у блоці встановлення діагнозу пред- ставленого механізму наполягає на використанні таких дещо контрадикторних принципів, як: — домінування діагностичних одиниць між собою та у часовому аспекті, — врахування перехідного та змішаного характеру перебігу «хвороби» об’єкту діагностування (патогенетич- ний принцип). Контрадикторність у відносинах цих двох прин- ципів обумовлюється наступним. З одного боку перебіг «хвороби» має піддаватися аналізу на протязі всього періоду діагностування, при цьому відхилення, що заф- іксовані у розвитку РКЕП за роками всього періоду діаг- ностування, знаходяться у стані діагностичної рівності. З іншого боку акцент здійснюється на диференціації періоду діагностування за ступенем діагностичної важ- ливості його років, іншими словами, найбільш важли- вим з точки зору принципу домінування при постановці діагнозу є стан об’єкта наприкінці періоду діагностуван- ня, а менш важливим — на початку. Умовою дотриман- ня принципу домінування є використання коефіцієнтів зважування, що характерні для кожного року періоду діагностування та на які помножуються значення роз- рахованих діагностичних одиниць. В результаті це доз- воляє розробити регулюючий вплив на об’єкт діагнос- тування на основі визначеної провідної діагностичної одиниці, тобто тієї, яка домінує над іншими. Нагадаємо, що останнім етапом формування кате- горіально-понятійного апарату економічної діагности- ки є виявлення інформаційних та ресурсних зв’язків між елементами діагностичної системи. Якщо інформаційні зв’язки між блоками та модулями вже висвітлені на рисунку 1, то в якості ресурсного забезпечення діагно- стичного процесу постає методичне. Тому, зважаючи на це, у таблиці 2 представлено інформаційне та методич- не забезпечення, що використовується у представлених процесах діагностичного механізму. Висновки. Підсумовуючи вищесказане, най- суттєвіші наукові результати розкриваються у наступних ГУЛЯК Р.Е. 2011/№1 185 Рис. 1. Механізм економічної діагностики розвитку РКЕП Таблиця 2 Інформаційне та методичне забезпечення механізму економічної діагностики розвитку РКЕП ГУЛЯК Р.Е. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ186 висновках. Отримали розвиток методологічні засади економічної діагностики, а саме розроблені автором системно-діагностичні та специфічні принципи, які формують базис для подальшого розвитку іншої части- ни методології економічної діагностики, що направле- на на створення її засобів, прийомів та методів, оптим- ізують та поглиблюють діагностичний процес, який у багатьох сучасних дослідженнях приймає елементарис- тський характер. Системно-діагностичні принципи роз- роблені на основі таких системних властивостях, як інерційність, функціональна анізотропія, цілісність, складність, організованість, та згруповані по виділеним етапам діагностичного процесу. Специфічні принципи, що запропоновані у дослідженні, мають характер діалек- тичного протиріччя та значним чином посилюють у методичному аспекті найголовніший етап встановлен- ня діагнозу у діагностичному процесі, надаючи йому диференційного характеру, багатоаспектності відносно об’єкта діагностування, більшої обґрунтованості та об’- єктивності. Також у дослідженні удосконалено механізм діагно- стики РКЕП, який, на відміну від існуючих, є приклад- ним результатом застосування системно-організаційного підходу до формування понятійно-категоріального апа- рату економічної діагностики, а також на основі процес- ного підходу складається з логічно та послідовно поєдна- них процесів, які представляють собою результат деком- позиції таких виділених автором етапів діагностичного процесу, як семіотико-ретроспективний, етіологічно-пер- спективний та етап встановлення діагнозу. Така структу- ра механізму надає відповіді на виявлені автором мето- дологічні питання: «Яким е реальний стан об’єкта?», «Яким має бути стан об’єкта?», «Що буде, якщо…?», «Що необхідно для того, щоб…?» та дозволяє не тільки оціни- ти відхилення між реальним і бажаним розвитком, а і визначити можливі причини цих відхилень, зрозуміти їх сутність та визначити майбутні тенденції розвитку РКЕП, що, в сукупності, доповнюючись ієрархічною системою діагностичних одиниць, заснованою на розроблених ав- тором діагностичних принципах, надає діагнозу науково- обґрунтованого характеру. Література 1. Василенко В. Н. Методология экономической ди- агностики регионов / В. Н. Василенко // Экономика Украины. — 2008. — № 9 (554) — С. 4–17. 2. Винограй Э. Г. Общая теория организации и сис- темно-организационный подход / Э. Г. Винограй. — Томск: Изд-во Том. ун-та, 1989. — 336 с. 3. Диагностика развития регионов: структура, грани- цы, методы : моногр. / [Василенко В. Н., Гудзь П. В., Кратт О. А и др.] ; под науч. ред. В. Н. Василенко. — Донецк : Юго-Восток, 2009.–286 с. 4. Діагностика стану підприємства: теорія і практи- ка : монографія / за заг. ред. А. Е. Воронкової. — Харків : ВД «Інжек», 2006. — 448 с. 5. Елисеева О. К. Диагностика и управление произ- водственно-экономическими системами : монография / О. К. Елисеева, А. Н. Марюта, В. Н. Узунов. — Днепро- петровск : Наука и образование, 2004. — 191 с. 6. Забалдiна Ю. Б. Економiчна дiагностика та прогно- зування розвитку регiонального ринку туристичних по- слуг: автореф. дис…. канд. екон. наук: 08.10.01 / Ю. Б. Забалдiна — К. : Б. в., 2006. — 20 с. 7. Зеленская С. Г. Инвестиционный потенциал: мето- ды диагностики экономического развития региона / С. Г. Зеленская // Инновационный вестник. — 2007. — № 2. — С. 35–37. 8. Иватанов Н. П. Методология выбора стратегии ус- тойчивого социально-экономического развития регио- на. Дис…. д. е. н.: 08.00.05. / Н. П. Иватанов. — М., 2003. — 283 с. 9. Костирко Л. А. Диагностика потенциала финансо- во-экономической устойчивости предприятия: моногра- фия / Л. А. Костирко. — Луганск : Изд-во СНУ им. В. Даля, 2004. — 240 с. 10. Крепкий Л. М. Экономическая диагностика пред- приятия. Методология, методика, организация, диагно- зы и пути совершенствования / Л. М. Крепкий. — М. : ЗАЛ «Издательство «Экономика», 2006. — 215 с. 11. Максимова Т. С. Регіональний розвиток (аналіз і прогнозування) : монографія / Т. С. Максимова. — Лу- ганськ : вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. — 304 с. 12. Рапопорт В. Ш. Диагностика управления. Прак- тический опыт и рекомендации / В. Ш. Рапопорт. — М., Экономика, 1988. — 127 с. 13. Скрипник Н. Є. Удосконалення механізму анти- кризового управління через інструментарій економічної діагностики: автореф. дис… канд. екон. наук: 08.00.03 / Н. Є. Скрипник. — Д., 2008. — 20 с. 14. Швиданенко Г. О. Сучасна технологія діагности- ки фінансово-економічної діяльності підприємства: монографія / Г. О. Швиданенко, О. І. Олексик. — К. : Вид-во КНЕУ, 2002. — 192 с. 15. Экономический потенциал региона: анализ, оценка, диагностика: Монография / А. Н. Тищенко, Н. А. Кизим, А. И. Кубах, Е. В. Давыскиба. — Х. : ИД «ИНЖЭК», 2005. — 176 с. ГУЛЯК Р.Е.

Institution

Ähnliche Einträge