Кордон землеволодінь Чернігівського магістрату першої половини ХVII ст.
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2008
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський лiтопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45906 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Кордон землеволодінь Чернігівського магістрату першої половини ХVII ст. / Г. Доманова, І. Кондратьєв // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 3. — С. 68-74. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-45906 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-459062013-06-21T03:18:44Z Кордон землеволодінь Чернігівського магістрату першої половини ХVII ст. Доманова, Г. Кондратьєв, І. Історія міст і сіл 2008 Article Кордон землеволодінь Чернігівського магістрату першої половини ХVII ст. / Г. Доманова, І. Кондратьєв // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 3. — С. 68-74. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45906 uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл |
| spellingShingle |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл Доманова, Г. Кондратьєв, І. Кордон землеволодінь Чернігівського магістрату першої половини ХVII ст. Сiверянський лiтопис |
| format |
Article |
| author |
Доманова, Г. Кондратьєв, І. |
| author_facet |
Доманова, Г. Кондратьєв, І. |
| author_sort |
Доманова, Г. |
| title |
Кордон землеволодінь Чернігівського магістрату першої половини ХVII ст. |
| title_short |
Кордон землеволодінь Чернігівського магістрату першої половини ХVII ст. |
| title_full |
Кордон землеволодінь Чернігівського магістрату першої половини ХVII ст. |
| title_fullStr |
Кордон землеволодінь Чернігівського магістрату першої половини ХVII ст. |
| title_full_unstemmed |
Кордон землеволодінь Чернігівського магістрату першої половини ХVII ст. |
| title_sort |
кордон землеволодінь чернігівського магістрату першої половини хvii ст. |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Історія міст і сіл |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/45906 |
| citation_txt |
Кордон землеволодінь Чернігівського магістрату першої половини ХVII ст. / Г. Доманова, І. Кондратьєв // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 3. — С. 68-74. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT domanovag kordonzemlevolodínʹčernígívsʹkogomagístratuperšoípolovinihviist AT kondratʹêví kordonzemlevolodínʹčernígívsʹkogomagístratuperšoípolovinihviist |
| first_indexed |
2025-07-04T04:54:19Z |
| last_indexed |
2025-07-04T04:54:19Z |
| _version_ |
1836690817601765376 |
| fulltext |
68 Сіверянський літопис
Ганна Доманова, Ігор Кондратьєв
�
КОРДОН
ЗЕМЛЕВОЛОДІНЬ ЧЕРНІГІВСЬКОГО МАГІСТРАТУ
ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХVII ст.
Підвалини міського самоврядування в Чернігові було закладено на підставі
універсалу короля Сигізмунда ІІІ від 27 березня 1623 р. З огляду на особливий статус
щойно приєднаних до Речі Посполитої земель Чернігово'Сіверщини, король призначив
довічним війтом Яна Куновського, якому доручалося організувати вибори урядовців
і налагодити діяльність магістрату 1. Водночас місто одержало гербову печатку, на якій
було зображено Святого Владислава, “в латах убранного”, який тримав у правій руці
червону хоругву: “для печати же дел городских черниговских уряду бурмистрского и
лавничего в герб городской назначаем Св. Владислава в збруе с красною Корогвою” 2.
Крім розширення владних повноважень, Маґдебурзьке право передбачало земельні
надання і чітке окреслення території міста. Про це, зокрема, йшлося у королівському
привілеї 1623 р.: “и в рассуждении домов, огородов и грунтов, которые городу нашему
Чернигову чрез ревизора нашего Иеронима Цехановича подсудка Смоленского и
товарища его в отведении и в определении будут”3. За слушним зауваженням Д. Багалія,
надання ґрунтів і демаркація міського кордону були обов’язковою передумовою
запровадження маґдебурзького права 4. Проте І. Цехановичу довелося рахуватися з
місцевими реаліями. Він, зокрема, писав: “так как вблизи города Чернигова много
находится земель принадлежащих людям духовного звания, о коих при ограничении,
верных сведений собрать не было возможности то, чтобы не нанести беспокойства
духовенству, из черниговского ограничения исключаю 160 волок5 ” 6. Відтак 25 березня
1625 р. місто отримало королівський привілей, в якому чітко окреслена ревізором
І. Цехановичем територія передавалася щойно обраному міському уряду – магістрату 7.
Земельна власність магістрату становила 66 волок. З них 30 – було виділено на
“ратушний” фільварок, 20 – на ранг війта, 12 – бурмистрів, 4 – писарів 8. Територія,
що опинилася під юрисдикцією магістрату, охоплювала мало не половину повіту.
Крім того, чернігівські міщани отримали також право вільно заготовляти дрова і
будівельну деревину в Слабинському лісі, але бортні дерева мали використовувати
лише слабинці 9. Королівський привілей 1625 р. визнав це право за чернігівськими
міщанами 10. 1 липня 1650 р. король Ян Казимир підтвердив земельні пожалування у
вигляді конфірмаційного привілею, хоча з огляду на політичний момент цей акт мав
суто формальне значення 11.
Власністю міста були землі, одна частина яких призначалася на оранку та сінокоси
міщанам, друга – на вигін для їхньої худоби, а третя – на потреби власне магістрату. За
користування оранкою, сінокосами та вигоном міщани мали сплачувати податок. Що
ж до землі, відведеної безпосередньо магістрату, то частина її надавалася у вигляді
рангових маєтків на уряди війта, бурмистрів та писаря, а решта здавалася в оренду.
У другій половині ХVІІ ст. козацькі гетьмани та полковники передали Чернігівському
ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ
Сіверянський літопис 69
магістрату деяке майно та маєтності, які раніше були джерелом утримання замку та
його коменданта, а також інших урядовців. Російський уряд, шукаючи собі надійну
опору в Україні, зі свого боку, також намагався задовольнити прохання міщан.
Конфірмаційні грамоти Чернігову були надані у 1655, 1660, 1666 та 1690 рр. Остання з
них містила витяги з королівських привілеїв 1623 та 1625 рр., зокрема визначення
“границы тех земель городовых” 12 . Формально підвладна магістрату територія протягом
другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. залишалася незмінною.
Порівняння тексту грамот 1625 (в таблиці подаються дві копії одного документа)
та 1650 рр. свідчить про майже цілковиту тотожність наведеного у документах
опису кордону (Див.: “Таблиця 1”):
"Таблиця 1".
70 Сіверянський літопис
Варто зазначити, що питання локалізації кордонів землеволодінь
Чернігівського магістрату довгий час залишалося поза увагою дослідників, єдина,
але схематична, спроба нанести на карту цей кордон була здійснена одним із авторів
цих рядків у 2005 р.1
Локалізація кордону та його нанесення на сучасну топографічну карту
значною мірою ускладнені двома факторами: зміною чи цілковитим
зникненням окремих назв та “перекрученістю” існуючих назв у текстах
привілеїв. Проте більшість топонімів, хіба що окрім “дрібних”, можна
прив’язати до сучасних назв, що робить можливим локалізацію кордону (Див.:
“Таблиця 2”). У випадках, коли це неможливо, здається цілком логічним, що
кордон проводили з урахуванням наявної топографічної ситуації – по річках,
ярах чи шляхах (Див. “Рис.1”).
“Таблиця 2”
,
,
е
е)
у Білоус
Сіверянський літопис 71
Хмільниця
, , протікала
,
72 Сіверянський літопис
,
,
,
Муравійка
Сіверянський літопис 73
Рис.1. Спроба локалізації кордону земельних володінь
Чернігівського магістрату на сучасній топографічній карті
(реконструкція І. Кондратьєва).
Цікаво, що північно'західна ділянка кордону (від Пльохова до Хмільниці) значною
мірою збігається із чернігово'любецьким кордоном згідно з “Реєстром Чернігівських
границь”, який було впорядковано, на думку О. Русiної, у 20'х рр. XVI ст. (1527 р.) 1 .
Відповідно до “Реєстру” кордон між Чернігівською землею Московського
князівства та Любецькою волостю Київського воєводства проходив по р. Пакульцi
до її гирла, де розділяв с. Пльохове на дві частини (чернігівську i любецьку). Звідти
він проходив суходолом по “Брянцевим лозам” (лозняку. – І.К.) до гирла р. Руда i
далі вздовж неї. Не доходячи до р. Бiлоус, він звертав “у лес у Гряду” (сучасне село
Рудка), звідти – через Тесновий лiс (з ХIХ ст. відомі так звані Тисовськi “дачі”) до
р. Свiшень і далі до р. Долга (у XVII – XVIІІ ст. вона перетворилася у болото Долге).
Кордон доходив до річок Холхоли (у текстi як Холхола, так i Олхола, відомий
Олсохівський ґрунт та с. Олсоховка, яке iснувало ще у 70'х рр. ХIХ ст. біля сучасних
сіл Бихальцохівка (Биховець) і Малий Листвен) та Дороган (Дорогiнка), потiм до
Боянець (Буянок) у Сухий Вир (болото Замглай через Суховирський “ґрунт”) 2 .
Припустимо, що даний кордон у свою чергу відображав межу Чернігівського
та Брянського князівств середини ХІV ст., про що, зокрема, свідчать наведені у
“Реєстрі” топоніми – “брянцеви лози” (між с. Пльохове та гирлом р. Руда),
с. Малий Листвен назване володінням “владики брянского” 3, адже на тоді
старішими (великими) чернігівськими князями вважалися брянські.
Не менш цікавою є й північно'східна ділянка кордону землеволодінь Чернігівського
магістрату, адже вона збігається з кордоном літописної “Сновської тисячі”, а відповідно
і з межею Чернігівського та Новгород'Сіверського князівств ХІ – ХІІ ст. 4
Таким чином, кордони земель Чернігівського магістрату відображали давні
адміністративні кордони і аж ніяк не були випадковими. Здійснена локалізація
74 Сіверянський літопис
дозволяє вирахувати площу цієї землі. За нашими обчисленнями, вона становила
близько 590 кв. км 5 . Однак не усі ті землі належали магістрату, чимало з них було
у володінні шляхти, а з середини ХVII ст. – козаків. Землі навколо Чернігова
перебували у власності монастирів, існували також рангові маєтності козацької
старшини тощо. Подальші дослідження дозволять чіткіше вирахувати площу
земель, приналежних безпосередньо Чернігівському магістрату.
Джерела та література:
1. Центральний державний історичний архів України у м. Києві (далі. ' ЦДІАК України). '
Ф. 1673. ' Оп. 2. ' Спр. 133. ' Арк. 2 зв. '3.
2. Там само. ' Арк. 3; Ситий І. Герб Чернігова // Знак: Вісник Українського геральдичного
товариства. ' 1993. ' 3 серпня. ' С. 2.
3. ЦДІАК України. ' Ф. 1673. ' Оп. 2. ' Спр. 133. ' Арк. 2.
4. Багалій Д. Магдебурзьке право на Лівобічній Україні // Розвідки про міста і міщанство на
Україні'Руси в ХV ' ХVІІІ в. ' Львів, 1904. ' Ч. 2. ' С.394.
5. Волока ' одиниця виміру земельної площі, що дорівнювала 19,5 десятинам.
6. Филарет. Историко'статистическое описание Черниговской епархии. Губернский город
Чернигов. Уезды: Черниговский, Козелецкий, Суражский, Кралевецкий и Остерский. ' Чернигов,
1874. ' Кн. 5. ' С. 156.
7. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського НАН України
(далі. ' ІР НБУВ). ' Ф. І. ' Спр. 58265. ' Арк. 1'4; Ханенко А. Исторический очерк межевых
учреждений в Малороссии. ' Чернигов: Губернская типография, 1864. ' С. 60'66;
8. ЦДІАК України. ' Ф. 1673. ' Оп. 2. ' Спр. 133. ' Арк. 3.
9. Кулаковський П. Чернігово'Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618 ' 1648). ' К.:
Темпора, 2006. ' С.35.
10. ІР НБУВ. ' Ф. 1. ' Спр. 58265. ' Арк. 1 зв'2;
11. Корпус магдебурзьких грамот українським містам: Два проекти видань 20'х ' 40'х років
ХХ століття. ' К.: Прайм, 2000. ' С. 70'72.
12. Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка 1729 ' 1730 гг. / Под ред. Н.В.
Василенко. ' Чернигов: Редакция "Земского сборника Черниговской губернии", 1908. ' С. 352'362
13. Ханенко А. Назв. праця. ' С. 62'63. (Текст фрагменту подається за сучасним російським
правописом із максимальним наближенням до тексту публікації О.Ханенка).
14. ІР НБУВ. ' Ф.VIII. ' Спр.2320. ' Арк.7'7 зв. (Фрагмент документа подається мовою
оригіналу ' польською, із збереженням особливостей правопису).
15. Корпус магдебурзьких грамот… ' С. 71 (Фрагмент документа подається мовою оригіналу).
16. Должно быть нынешний Белоус (примітка О. Ханенка)
17. Кондратьєв І. Під Литвою, Москвою та Польщею (до історії сіл Чернігівського району у
ХV ' першій половині ХVII ст.). ' Чернігів: КП Видавництво "Чернігівські обереги", 2005. ' С. 17.
18. Описание рек и речек Черниговского полка в 1754 году (Под редакцией А. Лазаревского)
// Труды Черниговской губернской архивной комиссии (на память о ХIV Археологическом
съезде в Чернигове). ' Чернигов: Типография Губернского правления, 1906 ' 1908. ' Вып. 7. '
Отд. 1. ' С. 23.
19. Описание рек и речек Черниговского полка… ' С. 22.
20. Описание рек и речек Черниговского полка… ' С. 16.
21. "острови" ' це окремо розташовані земельні ділянки. Див. докладніше: Словник
староукраїнської мови ХІ ' XVст. У 2'х т. / Ред. колегія: Л.Л. Гумецька (голова) та ін. ' Т. 2. /
Ред. тому: Л.Л. Гумецька (голова) та І.М. Керницька. ' К.: Наукова думка, 1978. ' С. 99. Див.
також: Толочко О. Замітки з історичної топографії домонгольського Києва // Київська cтаровина.
' 2000. ' № 6. ' С. 166'169.
22. Описание рек и речек Черниговского полка… ' С. 7.
23. Русіна О. Із спостережень над "Реєстром Чернігівських границь" з 20'х рр. ХVІ ст. //
Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Праці історико'філософської секції. ' Т. ССХХV.
' Львів: Наукове товариство ім. Т.Шевченка, 1993. ' С. 296'298.
24. Русіна О. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. ' К., 1998.' С.125.
25. Русіна О. Із спостережень над "Реєстром Чернігівських границь"... ' С. 300'302; Реестр
Черниговских границ // Акты Литовско ' Русского государства. ' Т. ІІ. / Под ред. М.В. Довнар'
Запольского. ' М.: Университетская типография, 1897. ' С. 64'65.
26. Коваленко В.П. Кордони та природні умови літописної Сновської тисячі // Археологічні
старожитності Подесення. ' Чернігів: Сіверянська думка, 1995. ' С. 78'83.
27. Для порівняння: сучасна площа Чернігівського району складає 2,5 тис. кв. км.
|