Арт-кластери Одеси як механізм економізації культурної інфраструктури
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/46096 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Арт-кластери Одеси як механізм економізації культурної інфраструктури / Л.І. Заєва // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 230. — С. 122-125. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-46096 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-460962013-06-28T03:27:42Z Арт-кластери Одеси як механізм економізації культурної інфраструктури Заєва, Л.І. Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ 2012 Article Арт-кластери Одеси як механізм економізації культурної інфраструктури / Л.І. Заєва // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 230. — С. 122-125. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/46096 75.02:7.071.1 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ Заєва, Л.І. Арт-кластери Одеси як механізм економізації культурної інфраструктури Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Заєва, Л.І. |
| author_facet |
Заєва, Л.І. |
| author_sort |
Заєва, Л.І. |
| title |
Арт-кластери Одеси як механізм економізації культурної інфраструктури |
| title_short |
Арт-кластери Одеси як механізм економізації культурної інфраструктури |
| title_full |
Арт-кластери Одеси як механізм економізації культурної інфраструктури |
| title_fullStr |
Арт-кластери Одеси як механізм економізації культурної інфраструктури |
| title_full_unstemmed |
Арт-кластери Одеси як механізм економізації культурної інфраструктури |
| title_sort |
арт-кластери одеси як механізм економізації культурної інфраструктури |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/46096 |
| citation_txt |
Арт-кластери Одеси як механізм економізації культурної інфраструктури / Л.І. Заєва // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 230. — С. 122-125. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT zaêvalí artklasteriodesiâkmehanízmekonomízacííkulʹturnoíínfrastrukturi |
| first_indexed |
2025-07-04T05:11:01Z |
| last_indexed |
2025-07-04T05:11:01Z |
| _version_ |
1836691868975366144 |
| fulltext |
Заєва Л.І.
АРТ-КЛАСТЕРИ ОДЕСИ ЯК МЕХАНІЗМ ЕКОНОМІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
122
Заєва Л.І. УДК 75.02:7.071.1
АРТ-КЛАСТЕРИ ОДЕСИ ЯК МЕХАНІЗМ ЕКОНОМІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНОЇ
ІНФРАСТРУКТУРИ
Значним чинником економізації культурного ресурсу креативного міста є розвиток креативних
індустрій. Адже саме ця форма існування актуального мистецтва дає значні комплексні культурно-
прибуткові результати. Креативні індустрії - це сукупний цикл створення, виробництва і поширення товарів
і послуг, ґрунтованих на творчості і інтелектуальному капіталі. Разом з наукою і високими технологіями
творчі індустрії служать наріжним каменем інноваційної економіки і економіки знання. Креативні, або
творчі, індустрії в ХХІ столітті стають ключовим сектором сучасної економіки. До них належить кіно,
музика, образотворчі мистецтва, виконавські мистецтва, галерейний бізнес, мода, видавнича справа,
реклама, дизайн, архітектура, комп'ютерні технології тощо.
З точки зору форм бізнесу, креативні індустрії ґрунтовані на пріоритеті малих і середніх підприємств,
що виробляють творчі продукти і послуги. В той же час це місцеві виробництва, орієнтовані на пошук
виходу на глобальні ринки в умовах постіндустріальної економіки. У сучасній економіці пріоритетним стає
не виробництво і технології, а креативність і інноваційність. Йдеться про новий тип економіки - креативну
економіку. Про підтримку креативних індустрій на державному рівні уперше заявила Великобританія.
Досвід був підхоплений іншими європейськими країнами, а на тепер охопив практично усі розвинені країни
Європи, Америки, Південно-Східної Азії. Останніми роками в цій сфері успішно проявили себе Китай,
країни Прибалтики і Латинської Америки. Китаєм ініційована масштабна програма підтримки креативних
індустрій у великих містах - Шанхаї, Пекіні, Гуанчжоу. Плоди цієї діяльності побачили у всьому світі під
час трансляції церемонії відкриття Олімпійських ігор в Пекіні
1
. У колись індустріальних містах, таких як
Ліверпуль, Манчестер або Шеффілд, відомих як «батьківщина капіталізму», колишні промислові квартали
перетворені сьогодні в те, що ми назвали б «колоніями художників» (які одночасно є підприємцями).
Англійці називають такі квартали «творчими кластерами». В деяких випадках кластери бувають
однорідними, тобто об'єднують підприємства одного сектора (скажімо, мультимедіа або дизайн), в інших
вони принципово багатопрофільні. Іноді в кластерах переважає виробнича складова, прихована від очей
простого перехожого, але частіше до неї додається презентаційна функція, завдяки якій творча діяльність
виходить в публічний простір, - у вигляді магазинів дизайнерського одягу і меблів, виставкових залів,
концертних і театральних майданчиків тощо
2
.
Загальна ідея полягає в тому, що безліч незалежних невеликих творчих компаній розміщені компактно
в певному районі міста, де завдяки цьому створюється своєрідне і дуже привабливе творче середовище і
незвичайна атмосфера. Зокрема, завдяки такому сусідству виникають умови для взаємодії і співпраці між
творчими підприємцями. У деяких містах ці «творчі квартали», які є зоною не лише творчого виробництва,
але і споживання, вже змагаються за популярністю з «офіційним» міським центром.
М. Гнедовський, визначний російський спеціаліст в галузі прикладної культурології та музеєзнавства,
резюмує: «По-перше, усе це можливо тільки за умови, що розвиток творчих індустрій є усвідомленим
пріоритетом політики міської влади. По-друге, для успішної реалізації такого роду міських проектів
потрібна продумана система підтримки, що включає пільгову оренду, систему малих кредитів, венчурні
інвестиційні фонди тощо, а також постійне консультування невеликих компаній з питань ведення бізнесу.
І в третіх, важливим елементом цієї системи підтримки є спеціальні агентства, які служать посередниками
між співтовариством творчих підприємців і міською владою, домагаючись балансу в цій складній і
динамічній, але в той же час крихкій системі»
3
.
Провідна наукова конференція з креативних індустрій проходить у Великобританії і називається
«Творчі кластери» («Creative Clusters»). У матеріалах останньої, дев’ятої, конференції
4
можна знайти
інформацію про розвиток креативних індустрій не лише по усій Європі і в США, але і в Латинській
Америці і Південно-східній Азії. Навіть деякі країни Африки представили лекції в цій області. На
пострадянському просторі відзначається успіх креативних індустрій в Латвії. У Азії особливо помітні
успіхи Китаю і Шанхаю. У Китаї існує підтримка креативних індустрій як на державному, так і
муніципальному рівні. У Шанхаї створений Центр креативних індустрій, проводяться, щорічні ярмарки
креативних індустрій. У Шанхайському університеті працює сьогодні і автор концепції «креативної
економіки» Джон Хокінс, Центр креативної економіки Джона Хокінса, що заснував там
5
.
Завдяки такій плідній науково обґрунтованій роботі в Китаї перейшли від локальних базарів до
масштабних ярмарків, що представляють підприємства творчих індустрій і їх продукцію. У останні 4-5
років найбільш розвинені міста Китаю, такі як Шанхай, Пекін, Гуанчжоу і інші, прагнуть трансформувати
свою економіку. Розвиток креативних індустрій підтримується на рівні державної і муніципальної політики.
Основний акцент робиться на творчі артефакти, випродуковані за допомогою мультимедіа, 3D.
1 Зеленцова Е. В. На пути к творческой экономике / Е. В. Зеленцова // Космополис. – 2007-2008. – № 3 (19). – С. 98.
2 Гнедовский М. Творческие индустрии: стратегия инновационного развития : [Электронный ресурс] / М. Гнедовский // Институт
культурной политики. – Режим доступа : http://www.cpolicy.ru/analytics/innovative.html
3 Гнедовский М. Творческие индустрии: стратегия инновационного развития : [Электронный ресурс] / М. Гнедовский // Институт
культурной политики. – Режим доступа : http://www.cpolicy.ru/analytics/innovative.html
4 The Creative Economy. Conference Handbook. Ninth International Conference. – London, UK, 2007. – № 9-14, November.
5 Зеленцова Е. В. Креативные индустрии. Зарубежный опыт прикладных исследований : [Электронный ресурс] / Е. Зеленцова //
Інститут розвитку міст "Міста України". – Режим доступа : http://www.mista.in.ua/ua/actual/1
Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ
123
На тлі цієї масштабної конкуренції перед українськими містами стоять нові питання, стають
актуальними нові виклики. Вже стала економіко-культурна модель, як було продемонстровано раніше, в
різних містах різних країн набувають значної специфіки. Зрозуміло, що у випадку Одеси найбільш
принагідною може виявитися модель креативних індустрій у варіанті «творчих кластерів». По-перше,
творчі кластери мають значний кумулятивний ефект, який істотно впливає на розвиток всього міського
середовища. По-друге, саме в Одесі вже є значний ресурс для створення таких кластерів: з одного боку
високий рівень розвитку культури в загалі, науки й освіти, як бази для створення креативних ідей, та
мистецтва, як основи креативних практик, нарешті, з другого боку, значна економічно-виробнича база.
Адже головною задачею креативних індустрій є економічно ефективне продукування науково та творчо
ємного, високо ліквідного продукту на певній, доволі компактній території міста.
Низка дослідницьких груп і інституцій Великобританії, Німеччини і інших країн працювали над
створенням власних методик картування – створення в просторі конкретного міста економічно
рентабельних кластерів. Якщо аналізувати ці підходи в цілому, то найбільш показовою є методика,
розроблена британським агентством «EUCLID»
6
. Спробуємо описати і проаналізувати її у загальних рисах.
Виробничий ланцюжок включає чотири стадії:
Зародження ідей - створення культурних задумів і проектів.
Виробництво - створення придатних для комерційної реалізації продуктів.
Поширення - циркуляція продуктів шляхом трансляцій, записів, кінопоказів тощо.
Споживання - отримання певного досвіду кінцевим користувачем.
На стадії зародження ідей увагу приділяють наявності певного вихідного матеріалу для створення
майбутнього кластеру:
Матеріальні культурні предмети або продукти - креслення, проекти, пісні, оповідання, картини,
ігри, танці, сценарії, одяг, прикраси і інші рукотворні об'єкти;
Нематеріальні культурні ідеї і концепції - стиль, мода, репутація, бренд, характер, візерунок,
колірна гамма, сценарії тощо.
На стадії виробництва відбувається трансформація «сирого» культурного матеріалу в ринкові
продукти:
що передбачають масове відтворення - фільми, телепередачі, книги, записи, компакт-диски і т. д.;
створювані одноразово - картини, театральні вистави, дизайнерський одяг і інші предмети, веб-
сайти і т. д.
Якщо долучити методику картування до культурного ресурсу Одеси, то можна вже тепер виділити два
значні кластери, які умовно можна назвати «центральний» та «індустріальний» за традиційним
районуванням міста. Центральний кластер розташований в історичному осередку міста, де скупчені
практично всі одеські недержавні музейно-галерейні заклади. Тут створюються й демонструються головні
матеріальні культурні продукти та нематеріальні культурні ідеї та концепції. Перевагою цього кластеру є
його наближеність і до творчого виробництва – майстерні художників, дизайн-агенції, реставраційні
майстерні, освітні заклади, демонстративні майданчики (галереї, виставкові зали) тощо – і до споживача.
Традиційно саме сюди стікається й місцева публіка в період дозвілля, й туристи, й представники
естеблішменту місцевого й закордонного. Ось чому, попри природну конкуренцію, крупні галереї
об’єднуються заради значних акцій: Одеська Гуморина, День Міста, святкові дні різного роду. Значним
чинником розвитку цього кластера є стійка міська традиція проведення дозвілля та ведення малого
культурно ємного бізнесу саме в центрі міста. Тут природним брендом стає й міська міфологія. Крім того,
саме музейно-галерейні заклади сучасного мистецтва, часто створені в приміщеннях значної площі, стають
дотичними місцями для проведення значних мистецьких, бізнесових та політичних форумів, тобто
джерелом фандрейзінгу. В галереї ХудПромо традиційно проводять семінари значні представники арт-
бізнесу, та й бізнесу взагалі, долучаючи до сучасних економічних стратегій представників середнього та
крупного місцевого менеджменту. Це також сприяє посередництву між художником, його продуктом та
потенційним покупцем. «NT-art» галерея надає свої площі для проведення значних корпоративних подій –
засідання ради власників, збори професійних об’єднань (медиків, банкірів тощо), творчих вечорів
музикантів та літераторів тощо.
Активна співпраця галерей центрального кластеру з телекомунікаційними компаніями міста також
стала не лише традиційною формою культурно-інформаційної роботи, а й певним засобом брендизації
витворів мистецтва, які містяться в їх колекціях, способом промоції культурного продукту на арт-ринку.
Зйомки не лише тематичних та новинних програм, а й реклами, PR-матеріалів у залах МСМО не лише
сприяє соціалізації культурного ресурсу, а й зміні візуального фокусу городян, таким чином виробляється
звичка до нової візуальності, нових колористичних уподобань, а значить і певною мірою виникає готовність
до нового дизайну.
Значущою складовою діяльності центрального кластеру є високо професійна художньо-освітня робота.
Художники Центру сучасного мистецтва «Aurum»
7
постійно проводять студії з теорії та практики живопису
та графіки (колективні та приватні) для городян різного віку, консалтинг в придбанні мистецьких витворів,
мають власну студію дизайну, яка активно працює над приватними та корпоративними проектами. Тривала
співпраця власно арт-кафе з одеськими медіа дозволила створити низку телевізійних мистецьких програм у
6 Euclid International : [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.euclid.info
7 Центр современного искусства "AURUM" : [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.aurum-gallery.com/
Заєва Л.І.
АРТ-КЛАСТЕРИ ОДЕСИ ЯК МЕХАНІЗМ ЕКОНОМІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
124
форматі зустріч з митцями міста на каналах ефірного та кабельного телебачення. В арт-кафе також
проводяться творчі вечори, музичні акції, відео-поетичні перформанси тощо.
Особливе місце в центральному кластері посідає Арт-центр Олександра Коробчинського
8
. В сенсі
економічно ліквідності та креативності діяльність цього учасника кластеру може бути майже взірцевою.
Тут розвиток актуального мистецтва перебуває в постійній взаємодії з креативним виробництвом. Саме тут
проходять благодійні аукціони на підтримку різного чину соціокультурних ідей – від побудови ігрового
майданчика в спеціалізованому інтернаті для дітей з порушеннями опорно-рухомого апарату до підтримки
програм захисту безхатченків. Беруть участь в аукціонах, їх кураторами та організаторами стають
художників різних міських недержавних галерей та музеїв (частіше за все, МСМО). Традиційними є
виставки-продажі, на яких представлено високо ліквідне актуальне мистецтво разом з майже традиційним
живописом, відео-інсталяціями тощо. Так, одна з останніх арт-акцій поєднала витвори майстрів дизайну
інтер’єру, арт-об’єкти декоративно-прикладного мистецтва, меблі в стилі «Прованс», роботи в техніці
декупаж та кракелюр, мозаїку, арт-манекени для інтер’єру, живопис, кераміку, декоративну скульптуру.
На значних площах Арт-центру щороку проходять виставки сучасного дизайну та архітектури із продажем
реальних проектів замовникам, в яких беруть участь приватні та корпоративні учасники в галузі
архітектури – проектувальники, архітектори, дизайнери, виконавці будівельних та ремонтних робіт;
конкурс архітектурних реалізацій «Золота арка»; фестиваль концептуальної архітектури «Послебудущего»
тощо. У форматі ігрового шоу представляються новий програмний продукт світових та місцевих
виробників, нові технологічні гаджети, навіть продукція автопрому, проходять виставки-продажі
поліграфічної продукції, принтів, покази мод тощо. Арт-центр доволі успішний креативний кластер,
майданчик якого став середовищем зустрічі творців та замовників креативного продукту. Проблемою
центрального кластера, на наш погляд, є відсутність єдиного скоординованого певним осередком –
державною або приватною установою, як це склалося в Великій Британії, плану розвитку, в якому творчі
ресурси всіх креативних гравців арт-ринку були б задіяні в певному сегменті міського креативного
простору. Напевно, розуміючи необхідність такої організаційної ініціативи, митці «Артлабораторії» (творче
об’єднання, близьке до галереї ХудПромо) та «Чайної фабрики» (Центр експериментального мистецтва при
МСМО) розмістили в Інтернеті на сайті «Бізнес і все для бізнесу в Одесі» «Маніфест Арт-кластера Одеси»
9
.
До участі в Арт-кластері, згідно маніфесту, запрошуються люди, що «створюють мистецтво; здатні
перетворити мистецтво на гроші; притягнути гроші для створення витворів мистецтва». Найголовнішим
завданням організатори Арт-кластеру ставлять генерування умов, при яких творці витворів мистецтва
стають відомими, популярними і починають заробляти своєю творчістю гідний прибуток. Цікаво, що
абсолютно в дусі «3Т» за Р. Флоридою, Рада Арт-кластеру наголошує на толерантності – «у Арт-кластер
об'єднуються не лише одесити: вступити в Арт-кластер може будь-який суб'єкт арт-рынка що має бажання і
здібності до співпраці. Арт-кластер, через співпрацю з гідами і спеціально підготовленими арт-
екскурсоводами, формує умови для залучення туристів, що приїжджають в Одесу, на арт-екскурсії, арт-
заходи (виставки, бієнале, форуми і конференції), в арт-центри (галереї, майстерні, виставкові зали). Арт-
кластер створює інформаційні канали, завдяки яким поціновувачі і колекціонери витворів мистецтва в
США і Європі дізнаються про художників, скульпторів і інших творців витворів мистецтва, що входять в
Арт-кластер Одеси. Інформація поширюється на усіх основних європейських мовах. Зміст інформації -
відомості про витвори мистецтва, художників і арт-заходи, які проводяться Арт-кластером. Завдяки
співпраці з туристичними компаніями, поціновувачам і колекціонерам пропонуються відповідні туристичні
маршрути.
Арт-кластер використовує усі можливості для продажу витворів мистецтва, репродукцій і арт-сувенірів,
пов'язаних з діяльністю Арт-кластера і суб'єктів арт-ринку, що входять в нього. З цією метою
організовуються реальні і інтернет-аукціони, виставки в інших містах і країнах, створюється мережа добре
просунутих в мережі інтернет-магазинів і створюється система діяльності арт-продавцов, які проходять
спеціальну підготовку у рамках Арт-кластера. Арт-кластер реалізує різноманітні арт-проекти, у тому числі
проект «Одеський лофт» під назвою «Фабрика сучасного мистецтва».
Ви можете вступити в Арт-кластер Одеси в якості:
1. Творця витворів мистецтва.
2. Власника приміщень, де можуть проводитися арт-мероприятия.
3. Мецената.
4. Засновника арт-бізнес-проектів.
5. Організатора.
6. Арт-продавця.
7. Арт-гіда.
8. Виробника репродукцій і арт-сувенірів.
9. Веб-редактора, веб-дизайнера.
10. Фотографа.
11. Арт-критика і арт-журналіста.
12. Перекладача арт-текстів на європейські мови і назад.
У якості, яку запропонуєте самі.
8 Арт-центр Александра Коробчинского : [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://art-center.od.ua/
9 Манифест Арт-кластера Одессы : [Электронный ресурс] // Бизнес и все для бизнеса в Одессе - информационный портал. –
Режим доступа : http://biznes.od.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1012&Itemid=99999999
Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ
125
Арт-кластер генерує мережу бізнес-напрямів, в яких створюються і продаються витвори мистецтва, в
якій реалізуються різноманітні бізнес-ідеї і бізнес-проекти. Тому ми відкриті для контактів і співпраці, і
готові до реалізації Ваших творчих ідей»
10
.
Умовно виділений нами як «індустріальний» кластер розташований на «ближніх» ще недавно
індустріальних окраїнах міста, більшою мірою в районах Молдаванки та Бугайовки в приміщеннях
виведених за межи міста або вже не існуючих промислових об’єктів. Це приміщення колишньої Одеської
чайно-вагової фабрики – Експериментальний центр сучасного мистецтва «Чайна фабрика», територія
Одеського цементного заводу, звідси й назва – «Арт – Завод – Цемент» (організатори - Європейська бізнес-
асоціація (ЄБА) та Науково-дослідний центр «Бренд Концепт») та Одеський культурний центр в
перебудованому індустріально-складському приміщенні.
Індустріальний кластер з погляду картування є сегментарним. Його майданчики розташовані на значній
відстані один від одного, ніяким чином не пов’язані, не мають спільних проектів, на відміну від кластеру
центрального. Але головне, що їх поєднує – гостро експериментальний характер та орієнтованість на
молодь.
«Арт – Завод – Цемент» - об’єкт креативної індустрії, спрямований на акції, які поєднують
найрізноманітніші виду сучасного мистецтва: арт-інсталяції, пластика та жест, музика, театралізовані
перформанси з показом модних колекцій молодих дизайнерів. За переконанням директора НДЦ «Бренд
Концепт» Наталії Котової, поняття креативності в міському плануванні - це не лише інноваційний підхід,
але і робота з культурною спадщиною. «Такий підхід дозволяє об'єднати класичні стратегії розвитку і
неординарні ідеї. Наприклад, використання колишніх промислових зон як сучасних культурних і бізнес-
центрів. Цю мету ми і ставили перед собою. За підрахунками пана Лендрі, у світі вже більше 60 міст
претендують на статус «креативних». Сподіваємося, що Одеса не стане виключенням»
11
. В акціях цієї
індустрії беруть участь художники, скульптори, часто доволі відомі в Україні та світі (С. Жалобнюк, С.
Боголюбов), фотохудожники, які працюють в жанрі індустріального пейзажу та індустріального ню, члени
сальса-клубу, танцювальних молодіжних груп, музичні колективи, Партнерський магазин Студії Артемія
Лебедєва «На межі пристойності», публіка, яку долучають до інтерактивності – написання колективного
полотна на задану тему. Важливо, що кожного разу новий проект створюється під певний бізнес-привід:
збори Ради директорів (до речі, громадян Португалії), зустріч з компаніями-партнерами, інвесторами тощо.
Одним з результатів таких проектів є продаж художніх та художньо-промислових артефактів, а також
організація антигламурного дозвілля молоді.
Основним джерелом економізації культурного простору м. Одеси, за результатами нашого
дослідження, є недержавні музейно-мистецькі фундації, які, нажаль майже стихійно, формують креативні
індустрії. Уперше у вітчизняній практиці при дослідженні культурної інфраструктури міста було
застосовано методику картування виробничих креативних ланцюжків, розроблену британським агентством
«EUCLID». Це дозволило визначити два головні креативні арт-кластери на території міста – центральний та
індустріальний, з’ясувати їх виробничий та економічний потенціал, складові, специфіку функціонування в
межах культурної інфраструктури міста.
Джерела та література:
1. Владимирская Г. Фаворит номера: Александр Коробчинский / Г. Владимирская // Фаворит удачи. –
2007. – № 11 (14). – С. 4-6.
2. Зеленцова Е. В. На пути к творческой экономике / Е. В. Зеленцова // Космополис. – 2007-2008. – № 3
(19). – С. 97-104.
3. Владимирская Г. Креатив на цементной основе / Г. Владимирская // Фаворит удачи. – 2010. – № 8 (48).
– С. 96-103.
4. Гнедовский М. Творческие индустрии: стратегия инновационного развития : [Электронный ресурс] /
М. Гнедовский // Институт культурной политики. – Режим доступа :
http://www.cpolicy.ru/analytics/innovative.html
5. The Creative Economy. Conference Handbook. Ninth International Conference. – London, UK, 2007. – № 9-
14, November.
6. Зеленцова Е. В. Креативные индустрии. Зарубежный опыт прикладных исследований : [Электронный
ресурс] / Е. В. Зеленцова // Інститут розвитку міст "Міста України". – Режим доступа :
http://www.mista.in.ua/ua/actual/1
7. Манифест Арт-кластера Одессы : [Электронный ресурс] // Бизнес и все для бизнеса в Одессе –
информационный портал. – Режим доступа :
http://www.biznes.od.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1012&Itemid=99999999
10 Там же.
http://www.biznes.od.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1012&Itemid=99999999
|