Українська мова в рекламі Чернігова (семантичний та граматичний аспекти)
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2008
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський лiтопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/46336 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Українська мова в рекламі Чернігова (семантичний та граматичний аспекти) / В. Красавіна // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 4. — С. 128-129. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-46336 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-463362013-06-30T03:36:43Z Українська мова в рекламі Чернігова (семантичний та граматичний аспекти) Красавіна, В. Розвідки 2008 Article Українська мова в рекламі Чернігова (семантичний та граматичний аспекти) / В. Красавіна // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 4. — С. 128-129. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/46336 uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Красавіна, В. Українська мова в рекламі Чернігова (семантичний та граматичний аспекти) Сiверянський лiтопис |
| format |
Article |
| author |
Красавіна, В. |
| author_facet |
Красавіна, В. |
| author_sort |
Красавіна, В. |
| title |
Українська мова в рекламі Чернігова (семантичний та граматичний аспекти) |
| title_short |
Українська мова в рекламі Чернігова (семантичний та граматичний аспекти) |
| title_full |
Українська мова в рекламі Чернігова (семантичний та граматичний аспекти) |
| title_fullStr |
Українська мова в рекламі Чернігова (семантичний та граматичний аспекти) |
| title_full_unstemmed |
Українська мова в рекламі Чернігова (семантичний та граматичний аспекти) |
| title_sort |
українська мова в рекламі чернігова (семантичний та граматичний аспекти) |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/46336 |
| citation_txt |
Українська мова в рекламі Чернігова (семантичний та граматичний аспекти) / В. Красавіна // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 4. — С. 128-129. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT krasavínav ukraínsʹkamovavreklamíčernígovasemantičnijtagramatičnijaspekti |
| first_indexed |
2025-07-04T05:34:22Z |
| last_indexed |
2025-07-04T05:34:22Z |
| _version_ |
1836693337176801280 |
| fulltext |
128 Сіверянський літопис
17. Саосльев Г. О важности изучения истории, особенно в наше время // Черниговские
губернские ведомости, 1843 р., №1. – С. 233 � 234.
18. Труды Черниговской губернской архивной комиссии. 1906 – 1908 гг. – Выпуск 7. –
Чернигов. Типография Губернского правления.
19. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини 1760 –
1830. – К.: Основа. – 1996. – 370 с.
20. Коваленко Гр. Очерки из жизни и деятельности украинского этнографа и народного
врача С.Д.Носа // Киевская Старина, 1901, том LXXIV. – С. 363 – 400.
21. Сиваченко М., Деко О. Леонід Глібов. Дослідження і матеріали. – К., „Дніпро”, 1869. – 288 с.
Валентина Красавіна
�
УКРАЇНСЬКА МОВА В РЕКЛАМІ ЧЕРНІГОВА
(СЕМАНТИЧНИЙ ТА ГРАМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ)
Усім відомо, що реклама є основою і запорукою успіху в торгівлі. Не
заглиблюючись у маркетингову та психологічну специфіки створення реклами,
хочемо привернути увагу до її мовного оформлення, тобто до мовної правильності
рекламних текстів, оскільки цей аспект досить вагомий у досягненні поставленої
рекламодавцем мети. Від переконливості рекламного тексту також залежить, чи
перетвориться потенційний покупець на реального, тому словесне вираження має
бути стислим, містким, емоційним, оригінальним, не примітивним і обов’язково
грамотним. Як стверджують фахівці рекламного бізнесу, реклама повинна
вирізнятися з інформаційного потоку, вражати і запам’ятовуватися. Проте, на
жаль, часто вражає помилками, які знижують культуру вислову, відвертають увагу
сприймача інформації від змісту повідомлюваного.
Давайте подивимося, що і як рекламують у нашому місті на численних
білбордах (від англ.: billboard – bill – список, програма і board – дошка), лайтбоксах
(від англ.: light – освітлення, box – коробка), бренд�стояках.: (від англ.: brand –
тавро, відбиток). Усе це нові засоби нової для нас галузі – реклами (від латинського:
reclamare – викрикувати). Зазначимо, що приблизно половина щитів рекламує
цигарки Malboro, West, Next, LD та алкогольні напої – горілку, коньяки, пиво.
(Досить часто розміщені вони біля навчальних закладів). На інших знаходимо
рекламу бланків, операторів мобільного зв’язку, побутової техніки. На демостояках
частіше побачимо молочну, хлібобулочну продукцію, промислову, на бренд�
стояках – популярні у Чернігові марки “Ясен”, “Кринка” тощо. Далеко не завжди
рекламісти послуговуються державною мовою, що суперечить чинному
законодавству (Ст. 6 Закону “Про рекламу”), іноді легковажать словом.
Неправильне слововживання, орфографічні помилки не рідкість на рекламних
стендах у нашому місті.
Наприклад, фірма з білборду пропонує “тепло і затишок круглий рік”. Це
словосполучення скальковане з російської мови “круглый год”, в українському
слововживанні на позначення певного проміжку часу вживається усталена форма
цілий рік (порівняймо – цілодобово), але круглий (кругла) сирота, круглий стіл.
“Головне вірно розрахувати” – закликає один із операторів мобільного зв’язку,
тоді як ідеться про правильний розрахунок. Досить часто це слово вживають у
невластивому йому значенні: вірна відповідь, вірно сказано замість правильна
відповідь, правильно сказано. Вірно � віддано, надійно, щиро, наприклад: вірна
дружина, вірний друг.
Салон краси пропонує послуги, рекламуючи їх так: “З коханням… для тебе”.
Мабуть, малося на увазі з любов’ю для тебе, оскільки кохання – це “почуття
глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі”, а любов ширше поняття,
Сіверянський літопис 129
яке включає в себе, крім попереднього, й інше значення: “інтерес до чого�небудь;
цікавість; пристрасть до чого�небудь”, наприклад: любов до дітей, любов до музики,
любов до мистецтва тощо.
“Домотехніка” обіцяє “оформлення кредиту на місті”, замість на місці (від
слова місце), адже місто (рос. город) – це великий населений пункт. Порівняймо
місто – міста, … у місті; місце – місця,… на місці.
На іншому білборді усю інформацію передано фразою “не нагружаємо”, важко
зрозуміти, що ж пропонує рекламодавець, можемо лише здогадуватись, що це або
програмне забезпечення, або послуги, спрямовані на спрощення вирішення якихось
завдань. Але в будь�якому разі з точки зору мови це неправильно. Скальковане з
російської слово “грузить” правильно замінити на вантажити, відповідно і похідні
перекладаються так: завантажити, розвантажити, перевантажити тощо.
Провідна інвестиційна компанія “купує акції підприємств за самими високими
цінами”. Це порушення правил творення форм ступенів порівняння прикметників,
бо в українській мові для творення найвищого ступеня порівняння використовують
префікс най�, що додається до простої форми вищого ступеня, напр.: найдорожчий,
найдешевший або слів найбільш (найменш), які додаються до форми прикметника,
найбільш дорогий (на відміну від російської мови, в якій аналогічна форма
твориться за допомогою займенника самий).
Інша фірма пропонує металопластикові вікна “у сжаті строки”. В українській
мові немає такого слова, а є стиснути, отже, правильно – стислі строки.
Часто натрапляємо на таке слововживання “по суботам, неділям знижки” –
правильний варіант щосуботи, щонеділі. Російська конструкція з прийменником
по в цьому випадку перекладається безприйменниковою конструкцією. Крім того,
у зазначеному прикладі спостерігаємо також частотну граматичну помилку –
неправильне закінчення місцевого відмінка – ам замість нормативного – ах (напр.:
по дорогах, по селах, по місцях).
Порушенням правил української орфографії є написання запозичених слів
“ALMplast” формує ділерську мережу”, “холдінгова компанія”, “Ліга�консалтінг”.
Дилер [англ. dealer < deal, тут – торгувати, робити бізнес] – фізична або юридична
особа, що здійснює перепродаж товарів, а також цінних паперів. Холдинг – [ англ.
holding <holg – тримати, затримувати] – придбання контрольних пакетів акцій та
створення холдинг�компаній. Консалтинг – [англ. сonsulting – консультування] –
надання консультацій товаровиробникам, продавцям і покупцям з питань
діяльності підприємств, фірм, організацій, зокрема в зовнішньоекономічній сфері.
У загальних запозичених назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (де ти з’їси цю чашу
жиру – це для запам’ятовування) перед приголосними, крім й, пишеться и.
Наприклад: лізинг, дистриб’ютор, синдикат тощо.
Із лайтбоксів нам пропонують шоппінг, нову коллекцію, великий ассортимент.
У словах шопінг (від англ. shopping<shop – ходити по магазинах, купувати що�
небудь), колекція, асортимент приголосні не подвоюються, на відміну від
російської мови, бо є правило: для загальних назв іншомовного походження
подвоєння не характерне, крім слів�винятків: тонна, нетто, брутто, ванна тощо.
Далі читаємо: розширь ліміт, хочешь мати, не боїшься замість правильного
розшир, хочеш, боїшся. На відміну від російської мови, в українській після
шиплячих та р, що стоїть у кінці складу та слова (крім Горький), – м’який знак
ніколи не вживається (напр. рос. ночь – укр. ніч; рос. нарежьте – укр. наріжте).
“Фокстрот” зваблює обіцянками замінити “старий, набридлий телефон на
новий – кращій. Це теж порушення правопису, бо прикметник належить до твердої
групи і матиме закінчення – ий – кращий.
Таким чином, якою б яскравою і стильною не була реклама, але через мовні
покручі, граматичні помилки вона втрачає свою привабливість і переконливість,
більше того – шкодить іміджу рекламованої фірми чи товару. Адже копірайтери
поміж інших важливих завдань мають ще й пропагувати норми літературної мови,
порушення яких призводить до зниження рівня культури мовлення.
|